Сiльське житло Подiлля
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
?дова передбачала розмiщення господарських споруд на однiй лiнiСЧ з хатою. При цьому елементи забудови могли бути зовсiм не звязанi мiж собою, звязаними частково або обСФднаними спiльним дахом ( довга хата, погон, лiнiйка, шнурова забудова). При дворяднi забудовi господарськi будiвлi та хата утворювали два паралельних ряди i також могли бути зовсiм не звязанi, звязанi частково або суцiльно. При Г подiбнiй та П подiбнiй забудовi СЧСЧ елементи в планi утворювали вiдповiдну лiтеру, а при замкненiй всi будiвлi зСФднанi мiж собою дахом.1
У розташуваннi хати i господарських будiвель щодо вулицi чи дороги (у вуличних i рядових поселеннях) побутували три варiанти: житло знаходилося ближче до комунiкацiй, а господарськi будiвлi в глибинi двору; житло розташовувалось у глибинi двору, а господарськi будiвлi ближче до вулицi; житло знаходилось на однiй сторонi вулицi, а на другiй господарськi будiвлi.2 Цi варiанти характернi для всiСФСЧ територiСЧ УкраСЧни, зокрема Подiлля.
Означенi варiанти забудови вiдкритого двору та наближення хати до вулицi набули бiльшого або меншого поширення по всiй територiСЧ УкраСЧни, залежно вiд розмiрiв земельних подiлiв, соцiально-економiчного становища господарiв, а також, частково, етнiчних традицiй.
Саме розмiри двору та кiлькiсть господарських будiвель у ХРЖХ на початку ХХ ст. наочно виявляли глибоке майнове розшарування украСЧнського селянства. Бiдняцький двiр обмежувався лише хатою i однiСФю будiвлею, де вмiщувалось усе господарське начиння та худоба. Двiр заможного селянина мiг налiчувати понад 20 рiзноманiтних будiвель, якi свiдчили про його достаток. За даними дослiджень П.П. Чубинського, садиба найбiднiшого господаря, яка складалася iз однiСФСЧ хати без сiней, повiтки, хлiвця та невеликоСЧ огорожi, коштувала 45 крб, садиба середняка, що складалась з хати iз сiньми, клунi, погрiба, повiтки, загороди, хлiвця огорожi 138 крб, садиба заможного селянина хата на двi половини i всi господарськi будiвлi в повному обсязi, коштувала 310 крб.1
Найбiльш поширеною на Подiллi можна вважати садибу в якiй хата знаходиться в глибинi, а господарськi будiвлi розмiщенi по двi сторони. При наявностi бiльшоСЧ кiлькостi споруд садиба мала замкнуту форму, при якiй глухi стiни виходять на зовнi.2 У мiiевостях де багато каменю, значна частина господарських будiвель, складених з цього матерiалу, поСФднуСФться камяною огорожею. В цьому випадку садиба набуваСФ фортечного характеру. З таких дворiв зовнi видно тiльки дахи будiвель.
У садибах, якi були розмiщенi в пiднiжжях вузьких долин, на схилах горбiв, спостерiгалася яруснiсть у забудовi. Як правило i на верхнiй площадцi будували фасадом до вулицi хату, на нижнiй господарськi будiвлi, зведенi по периметру навколо двору.
При створеннi будiвельних майданчикiв звичайно, не обходилася без перемiщень ТСрунту з верхнього рiвня на нижнiй.3 У садибах розташованих на днищах долин i плато, будiвлi розмiщувалися довiльно, залежно вiд потреб господарства.
Важливою рисою подiльськоСЧ садиби, яка можливо, встановлювалась з намагань до замкнутостi, СФ поСФднання пiд спiльним дахом цiлого ряду рiзноманiтних примiщень. ПоСФднання бувають рiзнi, наприклад: куча + стайня + шопа + комора, куча + стайня + хлiв + шопа, стайня + куча + майстерня, куча з поверхневим курником стайня + комора + шопа. Довжина цих довгих будинкiв доходить до 20 метрiв.4 РЖснують звичайно i меншi поСФднання. Тiльки стодола в подiльському дворi завжди стоСЧть окремо.
За умов народноСЧ колонiзацiСЧ земель у ХРЖХ ст. виникали садиби переважно з вiддаленим розташуванням хати вiдносно проСЧзних шляхiв постановкою СЧСЧ в глибинi двору. Такий тип на Подiллi отримав назву двiр з проСЧздом. Наближене або курдонерне, розташування хати характеризуСФться наявнiстю перед житлом невеликоСЧ земельноСЧ дiлянки, на якiй як правило, висаджувались дерева, кущi, квiти. Безпосереднiй вихiд хати на вулицю, СЧСЧ розташування на межi садиби, яка прилягаСФ до дороги, СФ новацiй ним типом, який практично був вiдсутнiй в традицiях украСЧнського народу i спорадично в забудовi садиб, якi межували iз майданами або жвавими торгiвельними шляхами.
Середняцький вiдкритий двiр iз вiльною забудовою подiлявся, як правило на двi нерiвнi частини: бiльшу город, що розташовувалась поза хатою, i меншу, що прилягала до вулицi й називалась власне подвiря. Напроти хати ставили окремi будiвлi: для худоби та реманенту шопу, для коней стайню. Перед шопою розмiщували мiiе для худоби обору. Напроти вiкон хати розташовували комору споруду для зберiгання зерна. Бiля комори вiдводили мiiе для возовнi, де зберiгали воза, сани, борону, тощо. Тут ставили i саж для свиней.
Однорядна забудова вiдкритого двору була досить поширена в кiнцi ХРЖХ ст. в росiйських селах ВiнницькоСЧ областi.1 Цьому сприяла зайнятiсть росiйського населення переважно деревообробним промислом i вiдходництвом. Широко поширена в росiйських селах Подiлля i дворядна забудова двору коли господарськi будiвлi будувалися в один ряд паралельно хати, що, як правило, була наближена до вулицi. Цей варiант був поширений i в украСЧнських селах, в господарiв з малими присадибними дiлянками та у примiських селах.
Рiдко на Подiллi зустрiчалися замкнена та Г подiбна забудови двору. Замкнена була поширена на заходi Подiлля переважно при будiвництвi хуторiв, а Г подiбна в примiських украСЧнських та польських селах. На початку ХХ ст. цi варiанти почали заступати вiльна забудова, яка характерна для украСЧнського двору.
Характер забудов