Сiльське житло Подiлля
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
? килим не мав практичного значення щодо утеплення тильноСЧ стiни; вiн лише виконував естетичну функцiю. З часом характер композицiСЧ та кольрова гама мальованих килимiв у переважнiй бiльшостi перестаСФ механiчно дублювати прийоми та колористику тканих. Цей вид народного мистецтва набуваСФ специфiчних ознак, якi наближають його до монументального мистецтва. Традицiйне вмiння оперувати рослинними фарбами, тонке вiдчуття кольору дозволили народним майстриням, створити оригiнальнi за сюжетом та досконалi за технiкою виконання монументальнi настiннi розписи, якi лише за традицiйним розташуванням можна назвати килимами.1
Особливого магiчного значення надавали пiдготовцi iнтерСФру до свят. Вiдповiдно пiдготовлений, вiн мусив захищати вiд негативноСЧ дiСЧ зовнiшнiх сил та здобувати прихильнiсть мiфологiчних iстот, якi за традицiйними уявленнями, мали забезпечити родинi комфортне життя: здоровя, довголiття, добробут i т.п. Особливо цiнували наведення чистоти i порядку як вагомих чинникiв благополуччя мешканцiв. Перед святом бiлили стiни, пiдмазували глиняну долiвку, вивiшували на жертку виготовленi господинею та СЧСЧ дочками рушники, килими, вишитi сорочки та iн., виставляли в миснику святково ритуальнi посуд, оформляли сволок та стiни витинанками, польовими засушеними букетами цiлющих трав i квiтiв.2
Конструктивно планувальна схема, взаСФморозташування та характер меблiв, настiнне малювання, керамiка, ткацтво, вишивка, народний костюм та прикраси становили лише окремi елементи СФдиного архiтектурно художнього комплексу iнтерСФра того або iншого району УкраСЧни.
Таким чином, певна автономiя художньоСЧ образноСЧ системи на початку ХХ ст. усякою мiрою переважала над загальнонацiональними ознаками i вiдповiдно сприяла локалiзацiСЧ районiв. Це даСФ пiдставу виокремити за спiльнiстю мистецьких ознак такi пiдрайони: пiвнiч Подiлля, центральне Подiлля i пiвдень Подiлля.
Отже, ознайомившись iз найважливiшими елементами iнтерСФру традицiйноСЧ подiльськоСЧ хати, бачимо СЧх практичну доцiльнiсть i естетичну досконалiсть, повязанi з ними залишки давнiх уявлень людини про навколишнiй свiт, рiзного характеру вiрування та забобони. Це наслiдок того, що соцiально-економiчнi умови, культурнi традицiСЧ села залишалися незмiнними протягом багатьох столiть. Нинi, коли науково-технiчний прогрес охопив i сiльськi регiони, особливо сферу будiвництва, змiнюються не лише способи спорудження житла, а й його форми. Вiдходять у минуле й символiка яка набуваСФ iнших рис та звучання. Але в будь-якому разi СЧСЧ треба знати, памятати усе найкраще.
Висновки
Дослiдження сiльського житла одного з iсторико-етнографiчних регiонiв УкраСЧни Подiлля з кiнця ХРЖХ ст.. до нашого часу дало можливiсть розкрити еволюцiю цiСФСЧ галузi матерiальноСЧ культури в територiальному аспектi.
Наявнiсть цiлого ряду ознак, дозволила видiлити традицiйне житло Подiлля ХРЖХ початку ХХ ст. в окремий комплекс украСЧнського народного житла. В той же час у житлi певних регiонiв дослiджуваноСЧ територiСЧ iснували локальнi особливостi, якi дали можливiсть визначити три його варiанти пiвнiчний, пiвденний та центральний.
Багата народна культура Подiлля цiкавила дослiдникiв у минулому, не менший iнтерес викликаСФ вона i в наших сучасникiв. Особливу увагу етнографiв та мистецтвознавцiв привертають самобутня подiльська керамiка, декоративнi розписи, тканини, одяг. Не обiйдене увагою у науковiй лiтературi й народне житло цього iсторико-етнографiчного регiону.
Загалом в роботi мети досягнуто лише частково, основною причиною цього СФ вiдсутнiсть дослiджень i матерiалiв по подiльському житлу останньоСЧ чвертi ХХ ст. Тодi, як до позитивних моментiв можна вiднести широку висвiтленiсть матерiалу, в лiтературi, по перiоду ХРЖХ третьоСЧ чвертi ХХ ст.
Отже, характеризуючи сiльське житло Подiлля потрiбно пiдкреслити його основнi риси: оскiльки Подiлля займало лiсостепову територiю УкраСЧни, то найбiльшого поширення тут набули зрубна i стовпово-каркасна технiки, зведення стiн; дахи переважали чотирисхилi, якi пошивали снiпками або китицями; найпоширенiшою забудовою була вiльна забудова, але iснували одно- i дворяднi; Г i П-подiбнi та замкненi; господарськi будiвлi подiлялися на чотири групи примiщення для худоби, зберiгання сiльськогосподарських продуктiв, малi архiтектурнi форми; iнтерСФр оформлявся рiзноманiтними декоративними розписами, рослинними орнаментами.
Пiдсумовуючи дану роботу, хотiлося б наголосити, що незважаючи на появу нових матерiалiв, народна традицiя зведення житла широко використовуСФться i тепер при спорудженi сiльських помешкань. Вироблений вiками досвiд народу лише розвинувся i удосконалився.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛРЖТЕРАТУРИ
Монографiчна лiтература
- Данилюк А.Г. УкраСЧнська хата. К., 1991. 110 с.
- Данилюк А.Г. З глини, дерева i соломи. Тернопiль, 2003. 96 с.
- РЖсторiя украСЧнського мистецтва у шести томах. Том 4. Кн. 2. / Бондар М.В., Зайкевич М.М., Пилипчик Р.Я. та iн. К., 1970. 436 с.
- Космiна Т.В. Сiльське житло Подiлля: кiнець ХРЖХ ХХ ст. К., 1980. 192 с.
- Подiлля. РЖсторико-етнографiчне дослiдження / Артюх Л.Ф., Балушок В.Г., Болтарович З.РД. та iн. К., 1994. 504 с.
- Прибега Л.В. Народное зотчество Украины. К., 1987. 104 с.
- Пономарьов А. П. УкраСЧнська минувшина. РЖлюстрований етнографiчний довiдник. К., 1994. 256 с.
- Самойлович В.П. УкраСЧнське народне житло. К., 1972. 216 с.
- Самойлович В.П. Народное архитектурное творчест