Сiльське житло Подiлля
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ерiод було збiльшення дверного отвору i розмiрiв вiкна. Настiнний рельСФфний декор був тiсно повязаний з iншими видами декоративного мистецтва i зокрема з народним живописом. Настiнний розпис як i рельСФфи, дуже часто зображаСФ площиною ту ж саму великомасштабну квiтку, вазон, розетку.3 Звичайно, окремi стильовi ознаки рельСФфiв i розписiв добиралися вiдповiдно до локальних умов та мiiя, яке оздоблюСФться.
Зi збiльшенням випуску керамiчних облицювальних матерiалiв, вони застосовувалися i при декорi сiльського житла. Шляхом пiдбору рiзноколiрних плиток, орнаментально викладали пiлястри або орнаментальний фриз.
В оформленнi веранд можна видiлити три принципи. У першому випадку декоруються в основному вiконнi рами, тодi як огорожi i нижнiй частинi веранди не надаСФться декоративного ефекту, у другому навпаки рами розмальовувались мало, основна увага придiлялася декору огорожi, веранди, у третьому випадку декоруються i рами i огорожа.1
Пiдсумовуючи сказане варто зазначити, що до народного мистецтва завжди був значний iнтерес. Тiсно повязане з життям, воно розвивалось i розвиваСФться разом з народом, його iсторiСФю, вiдбиваючи економiчнi, соцiальнi та культурнi умови рiзних епох, а разом з тим i художнСФ вiдчуття його митцiв. Народ намагаСФться брати з творчого доробку минулого все краще, прогресивне, що сприяСФ побудовi та утвердженню потреб сьогодення. Так, якщо основою декоративноСЧ оздоби житла в минулому було настiнне малювання або кольорове фарбування стiн, то в сучасному будiвництвi все ширшого розмаху набирають кольоровi штукатурки, пластична обробка стiн. Це надавало житлу рис капiтальностi i монументальностi.
Роздiл РЖV. РЖсторичний розвиток iнтерСФру житла
Пiд поняттям iнтерСФр в етнографiчнiй лiтературi розумiСФться, планування житлового примiщення з функцiональним розподiлом кожноСЧ його частини i насиченням СЧх меблями, хатнiм начинням та предметами мистецтва.
РЖнтерСФр украСЧнськоСЧ хати характеризувався у ХРЖХ ст. повсюдно типологiчною СФднiстю, яка була загальнонацiональною ознакою украСЧнського житла. Однотипнiсть планування подiльського i всього украСЧнського житла вiдзначали багато дослiдникiв.
Лiворуч або праворуч вiд вхiдних дверей, в кутку вариста пiч, по дiагоналi вiд неСЧ - чистий, червоний, святий кут з образами, пiд ним стiл, вздовж стiни лави, мiж пiччю та причiлковою стiною спальне мiiе пiл, а бiля вхiдних дверей, у протилежному кутку вiд печi мисник.1
Економiчна i соцiальна нерiвнiсть рiзних прошаркiв селянства, обумовила застосування в житлi заможних верств якiснiших будiвельних матерiалiв, впровадження нових прийомiв у виготовленнi окремих конструктивних деталей.
Важливе, нужденне життя змушувало бiдних селян заощаджувати кожну копiйку, вiдмовляти собi в найнеобхiднiшому, робити предмети iнтерСФру власними руками. Тому iнтерСФр житла широких мас трудового селянства ХРЖХ початку ХХ ст. значною мiрою продовжував лишатися в основних своСЧх рисах традицiйним.
В однiй i тiй хатi потрiбно було видiлити мiiе i для працi: чоловiкам, якщо вони займались хоч яким не будь ремеслом для приладдя, сировини та виробiв; жiнкам для встановлення громiздкого верстата, прядiння, приготування СЧжi та iншоСЧ хатньоСЧ роботи i для вiдпочинку. У розпорядженнi старих i малих лишалось лише мiiе на пiчi, де старi допомагали молодим виконувати рiзнi роботи.2 Житлова площа, яка в середньому по УкраСЧнi становила 17,8 м2 при висотi примiщення лише 2.25 м, була найменшою у Подiльськiй губернiСЧ, у середньому на душу населення на Подiллi припадало лише 3,8 м2 3
Незначна житлова площа вимагала ощадливого, рацiонального розмiщення мiнiмальноСЧ кiлькостi меблiв. До найдавнiших типiв можна вiднести нерухомi меблi, передусiм лави. У подiльському народному житлi, як i в житлi всiСФСЧ УкраСЧни, СЧх ставили вздовж чiльноСЧ та причiлковоСЧ стiн, зСФднуючи на покуттi. РЗх робили з широких дубових дошок, якi вкладались на закопанi в землю деревянi стовпчики.1 РЖнколи при лавi ставили маленьку переносну лавочку (ослiн, ослiнчик). Лави на свята прикрашали доморобними ряднами (веретами, коцами), а в заможних оселях килимами.
До нерухомих меблiв слiд вiднести також жердку, яка виконувала в традицiйному iнтерСФрi украСЧнського житла роль шафи вiшалки. На нiй вiшали щоденний одяг, а в свята найкращi килими.
З боку дверей у кутку, протилежному печi, до входовоСЧ стiни прикрiплювали деревянi полички або шафку (мисник, мисничок, судень) для посуду. Його конструкцiя пройшла декiлька етапiв. Найдавнiшими типами були: вiдкритий мисник пiдвiшений до стiни; такий, що стояв, як i лави, на двох стовпчиках; вкопаних у долiвку, безпосередньо спирався на лави i був зСФднаний з полицею, прикрiпленою над дверима. При такому ж характерi опори в подальшому його конструкцiя ускладнюСФться: в нижнiй частинi зявляСФться закрита шафа, яка вiдокремлюСФться вiд полицi. Мисник стаСФ переносним, наближаючись по конструкцiСЧ та пропорцiях до буфетiв. З часом верхня частина мисника з поличками закриваСФться заскленими дверцятами, а нижня деревяними.2 В декорi цей елемент iнтерСФра пройшов шлях вiд стриманоСЧ порiзки краСЧв поличок до ускладненоСЧ профiляцiСЧ карнизiв, нiжок та iнших елементiв.
Пiд божником уздовж причiлковоСЧ стiни ставили стiл. Таке розташування визначалось кiлькома його функцiями тут працювали, вiдзначали урочистостi чи сумували, споживали СЧжу, тому його ставили у чистiй та освiтле