Сiльське житло Подiлля
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
? на Подiллi в ХРЖХ ст. на початку ХХ ст. безкаркасна технiка виведення стiн з природного каменю. Використовувалося переважно два види каменю: пiсковик i вапняк.2 Хати ж будували тiльки з вапняку. Вiн вважався тАЬтеплим каменемтАЭ i добре пiддавався обробцi. Найпрезентованiшими спорудами з каменю на Подiллi СФ, безперечно, огорожi. В селах з неспокiйним рельСФфом переважно роблять камяний пiдмурок берега, на рiвнинах роблять суцiльнi камянi мури. У другiй половинi ХХ ст. природний камiнь почали широко використовувати i для будiвництва хат у звязку з збiльшенням його видобутку i можливiстю перевезення у великiй кiлькостi.
Починаючи з кiнця 50- х рокiв ХХ ст. стiни будинкiв на Подiллi стали викладати цеглою або шлаком i обробляти СЧх цементом тАЬпiд шубутАЭ.3 Проте стiни з цегли визначалися мiiями розташування вiдповiдних промислових пiдприСФмств по його виготовленню.
До найдавнiших конструктивних типiв стелi в ХРЖХ на початку ХХ ст. в народному житлi Подiлля можна вiднести стелю по одному поздовжньому сволоку, поверх якого укладали колоте дерево. Дошки могли накладатись i в притул i на вiдстанi. Використовували для укладання також розколотi половинки дерева, якi вкладали гладкою стороною в бiк житла, а виокругленого до горища.1 Поверх настилали шар глини, який утрамбовували i розгладжували. Глина утеплювала стелю, а СЧСЧ вирiвняну поверхню на горищi господар використовував як мiiе для сушiння зерна.
На початку ХХ ст. зявляСФться новий тип влаштування стелi, коли дошки укладають на вiдстанi 3 5 см одна вiд одноСЧ, а утворенi щiлини забивають деревяними рейками. Такий тип стелi був поширений лише в лiсистих районах, де дерево i на початку ХХ ст. продовжуСФ широко використовуватись в конструкцiСЧ житла.
Слiд пiдкреслити, що особливо стiйке, майже до 30-х рокiв ХХ ст. побутування настилу з дощок спостерiгаСФмо в житлi росiйського населення Подiлля. Рiзниця полягаСФ лише в назвах окремих елементiв. Наприклад, дошки - тАЬскальники тАЭ, сволок - тАЬподвязьтАЭ.2 Аналогiчнi назви зустрiчаються i в украСЧнських селах. В цьому i виявився вплив росiян, особливо, якщо зважити, що росiйськi майстри нерiдко виконували теслярськi роботи при будiвництвi житла в сусiднiх селах.
У центральних та пiвденних районах Подiлля дощана стеля на початку ХХ ст. зустрiчаСФться в житлi лише заможноСЧ верстви селян, що було повязано з вичерпанням деревних ресурсiв.
На початку ХХ ст. стелi, як правило, влаштовували по одному поздовжньому i двох трьох поперечних сволоках.3 Сволоки найчастiше були вiдкритi, СЧх мили або вкривали темними фарбами. У центральних районах на сволоки ставили жердки, якi покривали глиною замiшаною з соломою. В кiнцi ХРЖХ - на початку ХХ ст. дiстало поширення валькове влаштування стелi, коли деревянi жердини обмазували глиносоломою i щiльно вкладали одну до одноСЧ на двох трьох сволоках. З обох сторiн глину вирiвнювали та гладили, а знизу бiлили.
На сволок вибирали переважно пропорцiйне дубове рiдше соснове дерево, яке зачищали i обтiсували з чотирьох бокiв, надаючи йому прямокутноСЧ або квадратноСЧ форми. Поверхнi декорували рiзьбленим i мальованим орнаментом або вирiзьблювали дату будiвництва, прiзвище господаря хати та хрест. Щоб не допустити псування дерева, у деяких районах Подiлля його змащували олiСФю.
Складнiша конструкцiя стелi - тАЬна стрiхульцяхтАЭ. У верхнi частинi поперечних сволокiв робили пази в якi закладали обмотанi довгими вальками стрiхульцi (кiлки). РЗх притискували й обмазували зверху та знизу глиною, змiшаною з половою. Назва тАЬ стрiхульцiтАЭ походить вiд тАЬ стрiхитАЭ тобто тАЬгорищатАЭ.1
Знищення лiсiв та зубожiння селянства призвели до змiн традицiйного конструктивного типу стелi в парадному житлi Подiлля. Сволоки поступово замiнюються балками коротшими i меншого перетину. Замiсть дощок у настилi почали застосовувати дилi, якi почали обкручувати глиняносоломяними перевеслами. Особливо поширений цей тип стелi був у безлiсних пiвденних районах Подiлля. Зокрема, в селах Каскада, Колюс, Косикiвцi Новоушицького району ХмельницькоСЧ областi, Кремiнне, Яришiв, Сказинцi, Бабчинцi, Гонтiвка Могилiв-Подiльського району ВiнницькоСЧ областi.2
Усi вказанi варiанти конструктивних типiв стелi дають i в iнтерСФрi житла не гладку, а ребристу поверхню. Це зумовлювалося характером опори того чи iншого рiзновиду настилу на сволок або балки.
В кiнцi ХРЖХ ст. в народному житлi Подiлля був широко поширений спосiб укладання настилу поверх сволокiв. При цьому ввесь сволок виступав у хату. З переходом вiд сволокiв до балок, поперечний перетин яких не завжди дозволяв зменшити навантаження на кожну з них, зявляСФться прийом опори настилу на тАЬлиштвутАЭ, що також давало змогу зменшити частину, що виступаСФ в середину хати.
У другiй половинi ХХ ст. на Подiллi починаСФ домiнувати пiдшивна стеля, що давало змогу зробити СЧСЧ рiвною i гладкою.3
Розглянутi способи укладання стелi характернi саме для житлового будинку. Над сiньми на бiльшостi територiСЧ Подiлля стелi не було.
Стелi укладали також у господарських будiвлях двору. Стеля у коморi укладалася з матерiалу гiршоСЧ якостi, нiж хати, але викладалася також по сволоку. Найчастiше СЧСЧ виплiтали з лози, навiть не мастили поверх глиною, оскiльки утеплювати примiщення не було потреби. В коморi зберiгали зерно, його або просто насипали на пiд або ж тримали у спецiальних тАЬсоломяникахтАЭ.1 Тут також знаходився i дрiбний господарський iнвентар.
Аналогiчним способом укладалися стелi у житлi рiзних етнiчних груп Подiлля. Етнiч