Сiльське житло Подiлля
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
?слiдкувати i виявити характернi особливостi подiльського житла на рiзних етапах, зясувати та охарактеризувати його основнi риси. Вiдповiдно робота складаСФться iз вступу, чотирьох роздiлiв та висновкiв.
У першому роздiлi Розвиток подiльського житла у ХРЖХ ХХ ст.: планування та конструкцiя розглядаються конструктивнi типи подiльських хат, плани СЧх будiвництва в iсторичному розвитку, з урахуванням ареалу поширення.
У наступному роздiлi Подiльський двiр та характеристика його господарських будiвель йдеться про класифiкацiю забудови вiдкритого подiльського двору, характеризуються господарськi будiвлi за СЧх функцiСФю i описуються окремо взятi господарськi будiвлi.
Дуже цiкавий за своСЧм змiстом третiй роздiл Декоративне оформлення та художнСФ оздоблення житла, в якому розглядаються рiзнi питання декоративного оформлення та художнього оздоблення житла. На зiбраному матерiалi тут розкриваСФться одвiчне прагнення народу до краси. ХарактеризуСФться оздобленя декоративними тканинами, зокрема рушниками, керамiкою, пiдводками та обмазкою окремих частин стiн, долiвки кольоровими глинами.
У четвертому роздiлi РЖсторичний розвиток iнтерСФру житла розглядаються характернi риси iнтерСФру подiльського житла, i його iсторичний розвиток.
Роздiл РЖ. Розвиток подiльського житла у ХРЖХ ХХ ст.: планування та конструкцiя
На будь-якому етапi розвитку суспiльства головною функцiСФю житла було i буде захист людини вiд впливiв зовнiшнього середовища, тобто функцiя суто утилiтарна. Вона в свою чергу завжди залежить вiд клiматичних умов i географiчних особливостей тiСФСЧ чи iншоСЧ територiСЧ УкраСЧни. Це i СФ передумовою для деяких специфiчних локальних рис житла i його планування не лише в певно видiлених етнографiчних зонах (Подiлля, Слобожанщина, Полiсся та iн.), але i в зменшених одиницях в обсязi окремих сiл.
Планування традицiйного народного житла Подiлля, пройшло довгий шлях свого розвитку вiд найпростiшого однокамерного до широко поширеного у ХРЖХ ст. дво- та трикамерного. Територiя Подiлля вiдома тим, що тут розкопано найдавнiше двохкамерне житло в схiдних словян, воно датоване VРЖ VРЖРЖ ст.1
У ХРЖХ на початку ХХ ст. типом житла найбiднiшого населення Подiлля були землянки i напiвземлянки. Будувалися вони переважно пiд горбом. По периметру прямокутноСЧ чи квадратноСЧ форми ями, глибиною до двох метрiв; клалися стiни з каменю заввишки 0,5 метра над рiвнем землi. Зверху дах засипався землею.2 Найбiльш примiтивнi землянки i напiвземлянки були переважно однокамернi, хоча зустрiчалися дво i трикамернi. Будувалася в них i пiч яка розташовувалася переважно в кутку проти входу, або навiть у центрi. Дим виводився через отвiр у даху. Попiд стiнами робили лави.
У другiй чвертi ХХ ст. цей тип житла зовсiм зник. Тепер його можна побачити тiльки в музеях.
Хата бiльш заможних селян середнякiв являла собою наземне трикамерне житло двох видiв: у пiвнiчних районах побутував варiант комора + сiни + хата, в пiвденних хата + сiни + хатина або хата + сiни + хата тАЬдвi хати через сiнитАЭ а або тАЬ хата на двi половини тАЭ.1 Рiдко зустрiчалось двокамерне житло типу сiни + хата, але iснував подвоСФний тип плану у декiлькох варiантах: сiни + хата + хата + сiни; хата + сiни + сiни + хата i хата + сiни + хата + сiни.2
Проте слiд зазначити, що заможнiсть господаря виявлялась скорiше в характерi експлуатацiСЧ житлових камер. У бiднякiв, коли в одному дворi, жило декiлька сiмей, обидвi хати використовували звичайно, як житлове примiщення, тодi як бiльш заможний господар, будуючи хату на двi половини лише для своСФСЧ сiмСЧ, мав змогу одну з них видiлити як парадну, святкову.
Пiвнiчний варiант традицiйного трикамерного планування (комора + сiни + хата) на початку ХХ ст. зазнаСФ змiн: в сiнях видiляСФться кухня, а також встановлюють перегородку, що вiддiляСФ простiр хати вiд печi до причiлковоСЧ стiни.3 Таким чином видiлявся ванькир, в якому готували обiд, займалися промислом. Створення такого примiщення давало змогу зробити хату чистiшою.
У пiвденному варiантi трикамерного типу iнодi обидвi хати, мали ванькири. Проте, якщо друга хата була перетворена на парадне примiщення, то ванькир, звичайно, був у нiй зайвий.
Як правило, ванькир займав меншу половину ширини всiСФСЧ хати ( близько 2 м) тодi як чиста хата мала приблизно 3м ширини.
На початку ХХ ст. виникають нетиповi видозмiни традицiйних планувальних типiв трикамерного житла, у звязку з будiвництвом в хатi печi для випалювання керамiки. Умови роботи гончарiв були дуже важкi: працювати доводилося головним чином в хатi, що викликало велику вологiсть, в примiщеннi весь час стояла пара. Щоб цьому запобiгти, гончарi змушенi були робити невеликi отвори у стiнах (кагли). Також для зменшення вологостi, вони встановлювали горни в коморi, так щоб топка виходила за межi хати.
Особливiстю традицiйних планувальних типiв житла захiдних районiв Подiлля, слiд вважати широке побутування у трикамерному типi сiней з наскрiзними дверима. Тодi як у житлi схiдних районiв такий прийом застосовувався рiдко.
У пiвнiчних районах Подiлля у бiдного населення переважало обСФднання дво- або трикамерного житла господарським будiвлями пiд спiльним дахом. Таке планування було поширене в пiвденних та захiдних районах у безземельних селян. РЖнколи житла були обСФднанi з господарськими будiвлями пiд кутом (такi будiвлi мали назву тАЬв вiнкiльтАЭ).1
Варiантом дво i трикамерних жител може бути подiльське житло з прибудовами тАЬпр