Сiльське житло Подiлля
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
на специфiка проявлялась в рiзних прийомах декоративного оформлення СЧСЧ елементiв в iнтерСФрi. Стеля в украСЧнському житлi завжди бiлилася, сволоки оздоблювались рiзьбленням або розписним орнаментом. У польському народному житлi при декорi стелi використовували паперовi прикраси (витинанки). На початку ХХ ст. витинанки почали поширюватись на Подiллi, тут крiм стелi ними прикрашали також i пiч.2
Таким чином, можна сказати, що конструктивнi типи влаштування стелi зумовленi наявнiстю будiвельного матерiалу i фiнансовими можливостями селянина. РЗх змiна в народному житлi Подiлля на початку ХХ ст. йшла в напрямi зменшення кiлькостi дерева i замiни його iншими матерiалами.
Дах, як кiнцева частина житла грав важливу роль в утвореннi архiтектурного образу всього житлового комплексу. Його характер залежав вiд клiматичних умов i застосування покрiвельних матерiалiв.
Найбiльш поширеною конструкцiСФю даху в кiнцi ХРЖХ на початок ХХ ст. був дах на кроквах, якi крiпились на верхньому вiнцi зрубу або на поздовжнiх балках, покладених по верху стiн.3
Змiна в конструкцiСЧ стелi перехiд вiд сволокiв до балок обумовила змiну i в конструкцiСЧ даху. Це вплинуло на характер опори крокв: вони тепер впирались не на подовжену платву, а на виступи поперечних балок стелi. Поверх крокв паралельно набивали тАЬлатитАЭ довгi тонкi жердини. До них уже крiпився певний вид покриття солома, дошка, очерет тощо. Такий тип даху характерний, як для житлових так i до господарських будiвель двору.
В однокамерних житлах-бурдеях, землянках i напiвземлянках споруджувався односхилий чи двосхилий дах, який служив дахом та стелею. Переважала сошна конструкцiя даху. Здiйснювали його так: по центру коротких стiн землянки закопували деревянi стовпи. На них вкладалась поздовжня балка прогон, поверх якоСЧ настилялось колоте дерево або жердини. РЗх потiм засипали землею чи обкладали дерном.1
Напiвземлянки могли будуватися вже двома конструктивними типами даху, без стелi - тАЬна сохахтАЭ i новiшi зi стелею тАЬна кроквахтАЭ. Тут вагому частину його функцiй взяла на себе стеля.
На Подiллi, як на всiй територiСЧ УкраСЧни, у кiнцi ХРЖХ на початку ХХ ст. дах сiльського житла переважно покривали соломою.2 РЖснувало два способи влаштування соломяного даху снiпками або китицями та розстеленою соломою. На Правобережжi переважало пошиття даху звязаними снiпками.
У деяких районах Подiлля для покриття даху використовували очерет. Дерево, як покрiвельний матерiал застосовували лише заможнi жителi Подiлля, але тiльки в тих районах, що були багатi на цю сировину. У примiських селах дахи покривали також черепицею, дахiвкою або бляхою.3 РЖ лише найбiднiше населення використовуСФ як покрiвельний матерiал мяту солому, яку притискали довгими дрючками та деревом.
У пiвденних районах Подiлля переважало гладке пошиття тАЬплескачамитАЭ у поСФднаннi з уступами. Проте подiльськi сiльськi майстри, якi пошивали дах, володiли рiзноманiтними засобами покрiвельноСЧ справи. Пошивати починали з нижнього краю даху i привязуючи до передостанньоСЧ лати найгрубiшi снiпки китицi. Всi iншi ряди до самого верху даху викладали куликами. Рiзниця мiж куликами i китицями полягаСФ в тому, що першi звязуються ближче до колосся, а другi з протилежного кiнця. Китицi привязують до лат колоссям вгору, а кулики колоссям до низу. Така технiка пошиття була поширена по всiй Правобережнiй УкраСЧнi.
У способах пошиття соломяного даху снiпками народнi майстри досягли великоСЧ рiзноманiтностi. РЖснувала так звана подвiйна стрiха, коли два першi ряди викладали китицями, а далi всi шили плескачами. Найбiльш декоративно виглядала стрiха, пошита суцiльно сходинками. Особливого поширення вона набула на Тернопiльщинi та у ПриднiстровСЧ. Увесь дах мав вигляд схiдцiв, по яких можна було ходити, загальна кiлькiсть СЧх на даху могла бути до 20 рядiв, причому товщина покрiвлi сягала 25 30 см. Щоправда, названий тип пошиття вимагав у пiвтора рази бiльше соломи: якщо на рiвну стрiху йшло СЧСЧ близько 20 кiп, то на пошиття стрiхи карбами необхiдно було понад 30 кiп. Але стрiха прошита карбами служила у пiвтора два рази довше, тобто майже 50 рокiв.1
Проте викладання даху сходинками було доступне лише заможнiй верствi населення, якi в такий спосiб покривали i господарськi будiвлi двору. Бiднi селяни могли собi дозволити прошивати у такий спосiб лише комiр.2
Декорувалось i викладання рогiв даху, вони як схили могли прошиватися одинарними, подвiйними i навiть потрiйними китицями, створюючи вiдповiдний горизонтальний ритм повторень у кожному ряду або поСФднання горизонтального ритму членувань по схилах та гребеню даху з вертикальним через два три ряди.
Велике значення при укладаннi даху мало влаштування верха соломяноСЧ стрiхи. В кiнцi ХРЖХ на початку ХХ ст. верх виводився такими прийомами: за допомогою одного поздовжнього або поперечного снiпка (тАЬляльки тАЭ) i двох снiпкiв (тАЬхлопцятАЭ i тАЬбаранатАЭ) або викладання мятою соломою своСФрiдною досить високою трапецiСФю. Викладений у будь який спосiб верх притискувався здвоСФними жердинами. Пiд мяту солому обовязково пiдкладали ряд китиць iнколи зверху укладали один-два ряди поперечно покладених снiпкiв (тАЬбаранiв тАЭ). Це призвело до утворення так званого розвинутого гребеня даху. На Подiллi, як матерiал покриття даху поряд iз соломою використовували i очерет. При покриттi даху очеретом використовували рiвне пошиття. З очерету робили снопики, як iз соломи i вязали до лат, а тАЬмiтелкитАЭ пускали по схилу. Зверху очеретяний да