Аналiз основних правових положень перевезення пасажирiв та багажу
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
В·ення пасажирiв, багажу i вантажобагажу залiзничним транспортом, встановленi ст. 100-104 СЗУ, Порядком обслуговування громадян залiзничним транспортом, Правилами перевезень пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом Украiни. Укладення договорiв перевезення пасажира автомобiльним транспортом маi свою специфiку. Зазвичай такi договори укладаються автовокзалами, автостанцiями, вiд iменi перевiзника (ст. 42 Закону "Про автомобiльний транспорт" ). Договiр укладаiться в письмовiй формi, якщо може бути пасажирський квиток, договiр, квитанцiя тощо. Встановлюiться, що договiр вважаiться укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проiзду. Укладений в такий спосiб договiр набуваi чинностi з моменту посадки пасажира в автомобiльний транспортний засiб. При туристичних перевезеннях, при перевезеннях на замовлення, а також у випадках, коли пасажир користуiться право пiльгового проiзду договiр перевезення вважаiться укладеним з моменту посадки в автобус. Стосовно таксi встановлюються, що з моменту посадки пасажира договiр перевезення набуваi чинностi (ст. 52 Закону "Про автомобiльний транспорт"). Всi цi особливостi визначення моменту укладення договору перевезення та набуття ним чинностi не мають iстотного практичного значення, а лише пiдкреслюють неконструктивнiсть iдеi використання поряд з правовою конструкцiiю укладення цивiльно-правового договору правовоi конструкцii набуття (набрання) ним чинностi (ч. 2 ст. 631 ЦК).
Перевезення мiським електричним транспортом також здiйснюiться на договiрних засадах (ст 4 Закону "Про мiський електричний транспорт") Вшносини щодо перевезення регулюються Правилами користування трамваiм i тролейбусом в мiстах Украiни.
1.3 Змiст договору та порядок виконання
Сьогоднi при регулюваннi транспортних вiдносин пiд час перевезення пасажирiв та iх багажу постають двi головнi проблеми, якi повязанi iз:
1) створенням досконалоi та систематизованоi нормативно-правовоi бази в iерi транспорту;
2) забезпеченням високого рiвня транспортних послуг, якi б вiдповiдали свiтовим стандартам i задовольняли iнтереси та потреби пасажира.
Для вирiшення зазначених проблем необхiдно, в першу чергу, визначити правову природу транспортних вiдносин та окреслити iх юридичне оформлення.
Як вже зазначалось, виникаючi при наданнi транспортом послуг з перевезення пасажирiв вiдносини оформляються договором, в силу якого одна сторона (перевiзник) зобовязуiться перевезти пасажира в обумовлений пункт призначення, а iнша сторона (пасажир) зобовязуiться сплатити за проiзд установлену плату. Таким чином в даних вiдносинах i , як мiнiмум, двi сторони, що надiленi взаiмними правами та обовязками. Такi вiдносини носять цивiльно-правовий характер. Правовi пiдстави договору перевезення пасажирiв та iх багажу передбаченi ст. 910 Цивiльного кодексу Украiни (далi ЦК), що набув чинностi з 01 сiчня 2004 року. Вiдповiдно до вказаноi статтi за договором перевезення пасажира одна сторона (перевiзник) зобовязуiться перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разi здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особi, яка маi право на одержання багажу, а пасажир зобовязуiться сплатити встановлену плату за проiзд, а у разi здавання багажу - також за його провезення.
Укладення договору перевезення пасажира та багажу пiдтверджуiться видачею вiдповiдно квитка та багажноi квитанцii, форми яких встановлюються вiдповiдно до транспортних кодексiв (статутiв) [44, с. 188].
Необхiдно погодитись з тим, що на сьогоднiшнiй час оформлення вiдносин з перевезення пасажирiв у виглядi договору та надання iм цивiльно-правового характеру i найоптимальнiшим варiантом.
Якщо дати цивiльно-правову характеристику даному договору, необхiдно зазначити, що вiн i взаiмним, оплатним i консенсуальним. Крiм того, договiр перевезення пасажирiв та багажу транспортом загального користування i публiчним [30, с. 374].
Перевезення пасажирiв та багажу регулюiться в загальнiй формi Цивiльним кодексом, транспортними статутами i кодексами, а також дiючими Правилами надання послуг по перевезенню пасажирiв. Про це зазначаi вже згадана ст. 910 ЦК Украiни, що носить вiдсилочний характер.
Потрiбно пiдкреслити - оскiльки стороною розглядуваного договору виступаi громадянин-споживач (пасажир), на цей вид перевезень поширюiться Закон Украiни тАЬПро захист прав споживачiвтАЭ та iншi правовi акти. Всi згаданi нормативнi документи в сукупностi складають законодавство, яке регламентуi iнститут перевезення пасажирiв. Не можна визнати позитивним iснування такоi кiлькостi нормативних актiв для однiii iери надання послуг. Це обумовлюi виникнення правових колiзiй, вiдсутнiсть чiткого механiзму вiдповiдальностi субiктiв, що надають послуги з перевезення пасажирiв.
Розглянемо загальнi характеристики даного договору, його iстотнi умови та змiст.
1.4 Сторони договору перевезення пасажирiв та багажу iх правовий статус
Сторонами в розглядуваному видi цивiльно-правових договорiв i пасажир i перевiзник, що мають чiтко визначенi права й обовязки, якi характеризують iх правовий статус та визначають iстотнi умови договору.
Однiiю iз iстотних умов договору перевезення пасажирiв являiться плата.
Провiзна плата, будучи цiною договору, на транспортi загального користування визначаiться тарифами, а в iнших випадках угодою сторiн. Т