ПаблСЦк рСЦлейшенз як СЦнструмент маркетингу у дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку на прикладСЦ АКБ "Правекс-Банк"

Дипломная работа - Маркетинг

Другие дипломы по предмету Маркетинг



?ть повний комплекс банкСЦвських послуг.

  • СоцСЦально-етична концепцСЦя (матриця МcКinsey). ТРрунтуСФться на тому, що цСЦльова фСЦлософСЦя, СЦдеологСЦя, стратегСЦя СЦ полСЦтика банку, орСЦСФнтуСФться на прСЦоритет загальнолюдських, а не вузьковСЦдомчих СЦнтересСЦв. РЖнодСЦ цю концепцСЦю називають орСЦСФнтованою на людину, або концепцСЦСФю СЦнтелектуального споживання. ЗгСЦдно цСЦСФi концепцСЦi, на наш погляд, найперспективнСЦшою для банкСЦв вона повинна сприяти СЦнтересам суспСЦльства в цСЦлому. Дана концепцСЦя сформувалася на початку 80-х рр. Один з варСЦантСЦв цСЦСФi концепцСЦi концепцСЦя 7-С. У нСЦй за допомогою СЦнструментСЦв маркетингу досягаСФться рСЦвновага мСЦж СЦнтересами споживачСЦв, виробникСЦв СЦ суспСЦльства в цСЦлому. РЖншими словами, в процесСЦ задоволення запитСЦв клСЦСФнтСЦв, банки отримують свСЦй прибуток СЦ суспСЦльство (через клСЦСФнтСЦв СЦ банк) отримуСФ свою частку у формСЦ бюджетних вСЦдрахувань або будСЦвництва соцСЦальних обСФктСЦв.
  • На рис.1.2 приведенСЦ елементи системи 7-С стосовно банкСЦвського пСЦдприСФмництва.

    ВсСЦ елементи системи 7-С мають конкретний змСЦст. Вони СФ залежними змСЦнними (вСЦд рСЦзних зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх чинникСЦв). РЗх значення можуть бути як кСЦлькСЦсними, так СЦ якСЦсними, але для сучасних СЦнструментСЦв аналСЦзу з використанням сучасного поколСЦння компютерСЦв, не СЦснуСФ труднощСЦв з iх моделюванням. У свою чергу, деякСЦ з цих 7-С складаються з декСЦлькох С складових. Ця система маркетингу була створена СЦ розвиваСФться для банкСЦв ii реалСЦзацСЦя в повному обСФмСЦ вимагаСФ значних матерСЦальних витрат.

    С-1 клСЦСФнт банку або споживач банкСЦвськоi послуги. Будь-який банк, СЦснуСФ тСЦльки тодСЦ, коли СЦснуСФ споживач на його послугу. Банк та споживач зустрСЦчаються на ринку. СпецифСЦка фСЦнансового ринку полягаСФ в дуже тСЦсному взаСФмозвязку мСЦж основними його субСФктами, вСЦдносини мСЦж якими дуже конкретнСЦ, але залежать вСЦд безлСЦчСЦ чинникСЦв. Банки проводять для цього глибокий аналСЦз клСЦСФнтськоi бази зокрема за обСФмними показниками, за фСЦнансовими показниками, по платоспроможностСЦ, вивчаСФться кредитна СЦсторСЦя клСЦСФнта або потенцСЦйного споживача банкСЦвськоi послуги.

    Посилення конкуренцСЦi мСЦж банками вимагаСФ особливоi уваги до проблеми органСЦзацСЦi вСЦдносин з кожним клСЦСФнтом, встановленню партнерських вСЦдносин мСЦж банком СЦ клСЦСФнтами якСЦ багато в чому визначають виграш в конкурентнСЦй боротьбСЦ.

    С-2 кадри елемент, багато в чому обСФднуючий банк, клСЦСФнтСЦв та конкурентСЦв. ВСЦд квалСЦфСЦкацСЦi кадрСЦв СЦ вСЦдношення iх до роботи залежить рСЦвень ефективностСЦ дСЦяльностСЦ будь-якого банку. РЖ тут для банку одна з головних проблем: пошук кадрСЦв та збСЦр СЦнформацСЦi про керСЦвнСЦ кадри клСЦСФнтСЦв у конкурентСЦв. Як приклад пошуку потенцСЦйних працСЦвникСЦв можна привести досвСЦд США. Там в коледжах СЦ унСЦверситетах в кСЦнцСЦ кожного навчального року видаються збСЦрки Хто СФ хто?, якСЦ публСЦкують короткСЦ характеристики студентСЦв, що навчаються на старших курсах СЦ мають безумовно високий успСЦх в наукових СЦ практичних дослСЦдженнях. Банки набувають цСЦ збСЦрки СЦ вибирають своi майбутнСЦ кадри та запрошують iх на стажування. Таким чином, студенти знайомляться з практикою реалСЦзацСЦi своiх наукових дослСЦджень, а банки, зокрема, мають можливСЦсть отримати тих фахСЦвцСЦв, якСЦ iм потрСЦбнСЦ в даний конкретний момент (вони ж оплачують СЦ подальше навчання вибраних студентСЦв). ПодСЦбний досвСЦд даСФ обопСЦльну вигоду СЦ студентам, СЦ банкам, оскСЦльки рСЦзко скорочуСФться етап входження (близько 11,5 рокСЦв) фахСЦвця в колектив та роботу.

    С-3 комунСЦкацСЦя це методи й форми доведення основних СЦдей банку та конкретних положень про тСЦ або СЦншСЦ послуги до споживача банкСЦвських послуг. С-3 складаСФться з пяти С-складових, а саме:

    С-3.1 технСЦчне забезпечення комунСЦкацСЦi телевСЦзор, радСЦо, РЖнтернет СЦ т.д.;

    С-3.2 повнота СЦнформацСЦi для партнера (споживача, контрагента, клСЦСФнта) про предмет договору, про послугу банку та ii характеристику, про порядок надання банкСЦвськоi послуги. Ця СЦнформацСЦя, повинна вСЦдповСЦдати на пять основних запитань: коли? як? де? кому? СЦ скСЦльки? КрСЦм того, СЦснуСФ основне правило, що допомагаСФ привернути в банк потенцСЦйного клСЦСФнта, суть якого в наступному. Спочатку необхСЦдно визначити нижню межу допустимих поступок СЦ створити запас змСЦнних величин, з якими можна працювати пСЦд час переговорСЦв. ВсСЦ згоднСЦ щодо нижньоi межСЦ: на будь-яких переговорах, особливо якщо йдеться про контракт з клСЦСФнтом. Можете собСЦ дозволити йти на певнСЦ поступки, тобто манСЦпулювати цСЦнами, термСЦнами, умовами надання рСЦзних послуг та СЦншим, якСЦ мСЦнСЦмально прийнятнСЦ для банку. Чим бСЦльше в запасСЦ змСЦнних, тим бСЦльше рСЦзних варСЦантСЦв можна запропонувати клСЦСФнтовСЦ, тим багатше змСЦстом цСЦ варСЦанти СЦ тим краще шанси привести операцСЦю до висновку. Якщо переговори ведуться з важливим клСЦСФнтом, то перша турбота банкСЦвського працСЦвника це уникнути тупикових ситуацСЦй: можна вести переговори до тих пСЦр, поки не вдасться укласти прийнятну операцСЦю. Дану роботу повиннСЦ проводити працСЦвники маркетинговоi служби СЦ комерцСЦйних пСЦдроздСЦлСЦв ведучих особистий продаж послуг банку.

    С-3.3 конкретнСЦсть СЦ яснСЦсть виразу цСЦлей, що дозволяСФ економити свСЦй час та час партнерСЦв, пСЦдвищувати ефективнСЦсть своСФi дСЦяльностСЦ. РекомендуСФться фСЦксувати пункти, що вимагають обговорення. Переговори нерСЦдко заплутуються. Добрий спосСЦб уникнути цих утруднень полягаСФ в тому, щоб пСЦдводити промСЦжнСЦ пСЦдсумки СЦ намСЦчат?/p>