ОцСЦнка фСЦнансового стану позичальника тАУ проблеми та шляхи розвитку (на базСЦ матерСЦалСЦв АКБ "Приватбанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



?оi звСЦтностСЦ стимулюСФ позичальникСЦв погашати кредити, оскСЦльки в протилежному випадку вони ризикують в майбутньому не отримати кредит в СЦншСЦй кредитнСЦй органСЦзацСЦi. Тобто виникаСФ стимулюючий механСЦзм для пСЦдвищення платСЦжноi дисциплСЦни;

обмСЦн СЦнформацСЦСФю мСЦж кредиторами допомагаСФ iм вСЦдрСЦзнити добросовСЦсного позичальника вСЦд недобросовСЦсного, СЦ вСЦдмовити недобросовСЦсному в отриманнСЦ кредиту або встановити бСЦльш високСЦ процентнСЦ ставки та отримати додаткове забезпечення СЦ гарантСЦi;

зниження кСЦлькостСЦ часу та коштСЦв на отримання СЦнформацСЦi позитивно вСЦдображаСФться на вартостСЦ кредиту для позичальникСЦв. При вСЦдсутностСЦ кредитного бюро отримання банками самостСЦйно СЦнформацСЦi по окремому позичальнику щодо виконання ним фСЦнансових зобовязань, при масовому споживчому кредитуваннСЦ практично неможливо;

отримуючи СЦнформацСЦю з кредитноi СЦсторСЦi, кредитори мають змогу визначатись з наявнСЦстю заборгованостСЦ по кредитах, якСЦ позичальник отримав в СЦнших банках, СЦ визначитись чи не СФ рСЦвень заборгованостСЦ занадто великим для цього позичальника;

задоволення потреби в надСЦйнСЦй та повнСЦй СЦнформацСЦi знижуСФ вимоги до розмСЦру забезпечення або гарантСЦй для надСЦйних позичальникСЦв та збСЦльшуСФ загальнСЦ обСФми кредитування;

створення тАЬкредитноi СЦсторСЦi" розширюСФ доступ до фСЦнансових послуг субСФктСЦв малого, середнього бСЦзнесу та фСЦзичних осСЦб.

Створення механСЦзму обмСЦну СЦнформацСЦСФю через кредитнСЦ бюро позитивно впливаСФ на [72]:

керування ризиками (процентна ставка визначаСФться в залежностСЦ вСЦд вСЦрогСЦдностСЦ повернення кредиту, що розраховуСФться на пСЦдставСЦ даних кредитного бюро);

збСЦльшення загальних обСФмСЦв кредитування;

прискорення процесу прийняття рСЦшень;

якСЦсть кредитного портфелю банкСЦв;

стабСЦльнСЦсть банкСЦвськоi системи;

збСЦльшення участСЦ банкСЦвського капСЦталу в економСЦчних процесах краiни.

Робота кредитних бюро спрямована на створення конкурентного ринкового середовища, в якому добросовСЦснСЦ позичальники мають переваги перед недобросовСЦсними.

КрСЦм того, маСФ мСЦсце рСЦвна можливСЦсть доступу кредиторСЦв до СЦнформацСЦi. Не тСЦльки позичальники мають можливСЦсть вибирати кредиторСЦв, але СЦ кредитнСЦ органСЦзацСЦi мають можливСЦсть вибирати позичальникСЦв з тими чи СЦншими необхСЦдними якостями.

АналСЦз функцСЦонування кредитних бюро рСЦзних краiн показуСФ, що не СЦснуСФ унСЦфСЦкованого пСЦдходу щодо органСЦзацСЦi роботи, форми власностСЦ, обсягу СЦнформацСЦi кредитних бюро, але СФ загальнСЦ тенденцСЦi щодо органСЦзацСЦi роботи бюро.

Переважна кСЦлькСЦсть розвинених краiн у вирСЦшеннСЦ цього питання керуСФться законами, що регулюють вСЦдносини у сферСЦ захисту персональних даних та СЦнформацСЦi, а також споживчого кредитування.

Наприклад, при здСЦйсненнСЦ дСЦяльностСЦ нСЦмецьке кредитне бюро керуСФться спецСЦальним федеральним законом (Federal Data Protection Act); кредитне бюро ФранцСЦi у своiй дСЦяльностСЦ керуСФться законом щодо захисту персональноi СЦнформацСЦi (Data Protection Act, 1984).

Бюро кредитних СЦсторСЦй Канади функцСЦонуСФ вСЦдповСЦдно до закону щодо захисту персональноi СЦнформацСЦi та електронних документСЦв (Personal Information Act). Проте слСЦд зазначити, що кожна провСЦнцСЦя Канади маСФ власнСЦ особливостСЦ функцСЦонування та дСЦяльностСЦ кредитних бюро.

У РДвропСЦ та США застосовуються рСЦзнСЦ пСЦдходи до збору та захисту персональних даних [81].

У США дСЦють декСЦлька законСЦв, що регулюють збСЦр та розповсюдження персональних даних. Щодо надання кредитних звСЦтСЦв кредитними бюро то у 1971 роцСЦ (зСЦ змСЦнами 1966 р) США прийнятий окремий Закон про сумлСЦнну кредитну СЦнформацСЦю (Federal Fair Credit Reporting Act), що докладно регулюСФ видачу кредитних СЦсторСЦй. Цей закон визначив право продавати СЦнформацСЦю про споживача без його згоди. На думку багатьох фахСЦвцСЦв дСЦя цього правового акту не гарантуСФ достатнього захисту особистого життя громадян, що СФ суттСФвим недолСЦком. Також недолСЦком американського законодавства СФ покладання на громадян обовязку робити активнСЦ дСЦi з метою обмеження використання СЦ розповсюдження СЦнформацСЦй щодо них, замСЦсть зобовязання кредитних бюро на отримання згоди вСЦд громадян на використання персональних даних щодо них.

Законодавство краiн-членСЦв РДвропейського союзу пСЦдпорядковано Директивам РДС СЦ вСЦдображаСФ iх основнСЦ принципи. Вимоги РДС з питань захисту персональних даних при iх збираннСЦ та обробцСЦ викладенСЦ у декСЦлькох документах РДС, основними з яких:

1) КонвенцСЦя Ради РДвропи про захист особи у звязку з автоматичною обробкою персональних даних (28.01.1981 р).

2) Директива 95/46/РДС РДвропейського парламенту СЦ Ради РДвропейського союзу вСЦд 24 жовтня 1995 року тАЭПро захист прав приватних осСЦб вСЦдповСЦдно до обробки персональних даних СЦ вСЦльному пересуваннСЦ таких даних" (1995 рСЦк). (тАЬДиректива про приватнСЦстьтАЭ).

3) Директива 97/66/РДС РДвропейського парламенту СЦ Ради РДвропейського Союзу вСЦд 15 грудня 1997 року стосовно обробки персональних даних СЦ захисту приватностСЦ у телекомунСЦкацСЦйному секторСЦ.

ПолСЦтика РДС спрямована на те, щоб краiни-члени РДС в своiх законах керувались принципами, закладеними в Директивах РДС.

СпСЦльним у законодавствСЦ наведених вище краiн СФ пСЦдходи щодо цСЦльового використання СЦнформацСЦi, визначення кола осСЦб, яким може бути надана ця СЦнформацСЦя, визначення строку ii зберСЦгання, вСЦдповСЦдальнСЦсть за порушення закону та визначення регулюючих органСЦв.

РозбСЦжностСЦ в нацСЦональних пСЦдходах стосуються таких питань, як сфера дСЦi законодавчого акту, акцентування в ньому рСЦзних елементСЦв системи захисту, рСЦзнСЦ норми щодо ?/p>