Geum.ru

Информация

  • 41541. Підготовка культурно-освітніх працівників в Україні в 60-70-і роки ХХ століття
    История

    Таким чином, в умовах недостатнього фінансування сфери культури вирішити кадрову проблему навіть волюнтаристськими методами, властивими тоталітарному режимові, обєктивно було неможливо. Влада це зрозуміла і шукали шляхи поліпшення становища. Зважаючи на “куций” бюджет, держава знову ж таки зверталась по допомогу до підприємств та організацій. Широкого поширення набули так звані культфонди колгоспів та радгоспів. За їх рахунок встановлювалась доплата до основного заробітку кращим працівникам, фахівцям з спеціальною освітою. Ця доплата, як правило, складала 20-30 руб. на місяць тобто на 20-40% від зарплати. Однак більшого поширення набула практика нематеріального, а морального стимулювання культосвітніх працівників. Немало їх обирались депутатами місцевих Рад. Наприклад, в1969 р. на Полтавщині 267 депутатів були культосвітніми працівниками 22. У1975 р. в Тернопільській області мандат депутата мали 729 працівника культури 23. специфічною для того часу формою підвищення авторитету культосвітніх працівників було обрання їх членами бюро партійних та комсомольських організацій. Ще одним засобом було видання посад завідуючих клубами, бібліотеками, директорів музеїв в номенклатуру партійних комітетів. Немало культпрацівників були членами ідеологічних комісій при райкомах, міськкомах партії. Зараз ми ставимось до цього з іронією, але тоді це було певним підтвердженням суспільного статусу людини. З цією ж метою проводились дні працівника культури, присвоювались звання “Почесний працівник культури району”. Тисячі працівників нагороджувались грамотами, значками переможців соціалістичного змагання, їх імена заносились на дошки пошани. Слід підкреслити що в той час моральне стимулювання для багатьох людей мало велике значення.

  • 41542. Підготовка руки дитини до письма
    Педагогика

    Робочі місця мають відповідати таким вимогам (див. додаток 6):

    1. Висота лавки, на якій сидить учень, повинна дорівнювати відстані від ступні ноги до нижньої частини коліна, щоб учень міг вільно, всією ступнею спиратися на підлогу;
    2. Лавка повинна мати достатню ширину і довжину, а також спинку, на яку учень міг би спиратися верхньою частиною хребта;
    3. Столик парти робиться з нахилом до учня на 12-150;
    4. Підніжки мають бути розташовані на відстані 7-10 см від підлоги. Якщо їх немає учень має вільно ставити ноги на підлогу.
    5. Крім зазначених умов є ще умови психолого-педагогічного та гігієнічного характеру, які залежать від стану викладання каліграфії в школі. Найголовнішою, на наш погляд, умовою психолого-педагогічного характеру, необхідною для навчання каліграфії, є висока методична майстерність учителя. Для виконання цієї умови слід дотримуватись таких вимог:
    6. У навчанні дітей чи студентів правильного каліграфічного письма надзвичайне велике значення має особистий приклад того, хто навчає. Так, для того щоб добре засвоїти будову букв, послідовність їх написання, вчитель мусить наочно показати їх написання на дошці.
    7. Вимоги чіткого, правильного і каліграфічного письма повинні повсякденно ставитись до всіх видів класних і позакласних письмових робіт учнів. Вимоги щодо чіткого каліграфічного письма слід поєднувати з вимогою охайного ставлення до зошитів.
    8. Процес навчання письма 1-3 класах мусить бути організований як доступний, простий, темп повинен бути спочатку повільний з поступовим його наростанням. Характерною ознакою прискореного письма є написання цілих слів, в основному без відриву пера від паперу в певному темпі.
    9. Крім того, навчання дітей письма повинно бути послідовним і систематичним. Слід твердо памятати: доки учні не засвоять повністю правильного письма, не може бути й мови про перехід на темп більш прискорений, а згодом до скоропису.
    10. До умов, необхідних для оволодіння правильним письмом, належить також збереження встановленого накреслення букв і норм письма ця умова має бути загальною і обовязковою для всіх, без вийнятку учнів.
  • 41543. Підготовка туристичних кадрів
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Туризм, як багатогранна галузь, ввійшов в життя дітей і дорослих міських і сільських жителів, людей розумової і фізичної праці. Він є однією з найперспективніших галузей світової економіки, важливою суспільною площиною спілкування людей. Проте, одним з актуальних поглядів на туризм не тільки в Україні, а й в світі є визнання туризму як освітнього простору, в якому відбувається багатовекторний розвиток людини на основі загальнолюдських моральних та етичних принципів у межах регіональних та національних традицій в інтересах особистості, суспільства і держави. Природно, що в цій галузі зосереджуються найрізноманітніші проблеми туризму, історії, філософії, соціології, екології, політології, культурології, економіки, права та інші. Туризм є важливим та впливовим чинником «народної дипломатії», взаємозбагачення культур народів світу, позитивним фактором для охорони навколишнього середовища. Сьогодні туризм найприбутковіша і найдинамічніша сфера економіки в світі, в якій зайнято понад девять відсотків працездатного населення, тобто кожен десятий працівник. На нього припадають сім відсотків загального обсягу інвестицій, 11 відсотків світових споживчих витрат, пять відсотків усіх податкових надходжень і третина світової торгівлі послугами. Туризм має вагомий вплив на такі галузі господарства, як транспорт, звязок, архітектура, будівництво, сільське господарство, народні промисли, торгівля, виробництво товарів народного споживання. Україна, незважаючи на свій величезний потенціал, поки що посідає досить скромне місце на туристському ринку. На неї припадає менш як відсоток світового туристського потоку. Тому за роки незалежності в українському суспільстві формувалася громадська та наукова думка про те, що настав час ефективніше використовувати наявний туристський потенціал, пожвавити вітчизняний туристський ринок, зміцнити матеріальну базу, скоротити дефіцит кваліфікованих кадрів та надати необхідну підтримку розвиткові туризму. Тепер на міжнародному туристському ринку йде жорстка боротьба за споживачів туристських послуг. За прогнозованими оцінками ВТО, ХХІ століття має стати століттям туризму. Як очікується, на перше місце за кількістю прийому іноземних туристів вийде Китай, який оголосив себе «туристським тигром» (137 мільйонів туристів без Гонконгу). За ним найбільшими країнами, що приймають туристів, стануть США, Франція, Іспанія, Італія, Велика Британія, Мексика, Гонконг, Росія, Чехія.

  • 41544. Підприємство та підприємництво
    Экономика

    Опитування початківців і вже діючих підприємців показало, що 75 % їх не перше місце серед інших проблем ставлять дефіцит фінансів. Власних капіталів більшість не має, банківські кредити даються на 23 місяці і з високою процентною ставкою, а інших масово доступних джерел фінансової підтримки малого бізнесу в Україні немає. Приватні благодійні фонди відсутні, союзи й асоціації підприємців не мають у своєму розпорядженні засоби для кредитування малого бізнесу. Відомі лише чотири потенційно доступних джерела виділення фінансів: Український фонд підтримки підприємництва; Державний інноваційний фонд; засоби, які виділяються місцевими органами влади безробітним для організації свого бізнесу; засоби місцевих органів влади, що утворяться з відрахувань від вартості приватизованих об'єктів. Обидва центральні фонди дислокуються в Києві, але мають регіональні відділення в обласних містах (фонд підтримки в 9, а інноваційний у 19 областях). Перший фонд щорічно одержує з державного бюджету встановлену суму для кредитування дрібних приватних підприємців; засоби другого фонду утворяться з фіксованого відсотка відрахувань, вироблених усіма підприємствами від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг). Ці фонди виділяють кредити підприємцям як для початку своєї справи, так і під поточне виробництво, на конкурсних принципах, шляхом оцінки їхніх бізнес-планів. Однак надходять засоби у фонди в недостатньому обсязі і нерегулярно. Інноваційний фонд надає кредитну підтримку тільки проектам, що реалізують нові технології, але його можливості також невеликі щодо потреб малих підприємств.

  • 41545. Підручник
    Менеджмент

    них проміжків (завершені технологічні операції та цикли, робочі зміни, доби, тижні протягом місяця) до поточних періодів (місяць, квартал, рік) та перспективних (п'ятиріччя, десять чи більше років);

    1. функціонально-методичні підсистеми, що вирішують
      локальні завдання забезпечення функціонування провідних
      функцій та методів управління обліку та контролю, економіч
      ного аналізу, планування, прийняття управлінських рішень, ор-
      ганізаціїїх виконання та регулювання, господарського розрахун
      ку та економічного стимулювання (основні етапи деяких з них
      було наведено раніше);
    2. функціонально-ієрархічні підсистеми, що забезпечують
      селекціювання інформації в процесі розвитку суспільного вироб
      ництва та надання її кожній ланці системної ієрархії відповідно
      до властивих цій ланці функцій управлінського персоналу;
    3. підсистеми забезпечення, які спеціалізуються на ство
      ренні проектних завдань технічних та робочих проектів усієї систе
      ми управління та її окремих підсистем за перерахованими групами
      (включаючи розроблення положень та інструкцій з усіх функцій
      управління), систем економічної та матеріальної відповідальності
      та зацікавленості, технічного, інформаційного та математичного
      забезпечення обробки інформації, що циркулює в системі;
    4. підсистема комплексного управління та локально-цільо
      вого узгодження усіх підсистем, у яких на основі кінцевої мети
      розвитку суспільства формулюються проміжні цілі, здійснюється
      вибір критеріїв їх досягнення, методів узгодження всіх різно
      рідних сторін розвитку суспільного виробництва та їх порівнян
      ня в напрямку досягнення кінцевого комплексного критерію
      ефективності управління розвитком суспільства.
  • 41546. Підстави для визнання нормативно-правових актів недійсними Конституційним Судом України: теорія і практика
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України: Прийнята на пятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня.
    2. Закон України «Про Конституційний Суд України” // www.rada.kiev.ua
    3. Бернард Г. Сіган. Створення Конституції для народу чи республіки, які здобули свободу. К., 1993.
    4. Витрук Н.В. Конституционная законность и судебный конституционный контроль / В кн.: Теория государства и права. Под ред. В.К.Бабаева. М., 1999.
    5. Гергелійник В.О. Правові проблеми становлення та функціонування конституційної юстиції України. Автореф. дис... канд. юр. наук. К., 2000.
    6. Дайджест Конституційного правосуддя в країнах СНД і Балтії. 2004. № 10 (2).
    7. Євграфова Є. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства // Право України, № 10, 2001, С. 6669.
    8. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. К., Наукова думка, 2002.
    9. Конституційне право України: Навч. посібник. К., Атака, 2001.
    10. Лифшиц Ю.П. Оценка конституционности нормативних актов: Автореф. дис. канд. юрид. наук. М., 1994.
    11. Люшер Ф. Конституционная зашита прав и свобод личности. М., 1993.
    12. Мицкевис А.В. Правотворческое значение нормативного акта // Советское государство и право. 1965, № 11, С. 4957.
    13. Назаренко Є. Закон у системі нормативніх актів України // Право України, 1995, № 12. С. 1118.
    14. Рабінович П. Загальна концепція правової реформи в Україні // Вісник Академії правових наук України, 1998, № 1, С. 1524.
    15. Рабінович П. Конституційні принципи верховенства права // Юридичний вісник, 1997, № 3, С. 6669.
    16. Селиванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України // Право України, 2004, № 9, С. 3437.
    17. Семчик В. Юридична сила закону // Вісник академії правових наук України, 1998, № 4, С. 1720.
    18. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду // Право України, № 2, 2000, С. 69.
    19. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України, 2000, № 9, С. 2630.
    20. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України, 2000, № 9, С. 2630.
    21. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины основа стабильности конституционного строя и реформирования обшества. Симферополь, 1997.
    22. Юдин Ю.А. Судебный конституционный контроль в развивающихся странах // Гос. и право, 1993, № 9.
    23. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю.С.Шемшученка. К., 1996.
  • 41547. Підстави й строки здійснення ОРД
    Юриспруденция, право, государство

    1) наявність достатньої інформації, отриманої у встановленому законом порядку, що вимагає перевірки за допомогою застосування оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

    1. злочині, що підготовлені або вчиненні невстановленими особами (дана підстава для проведення ОРД фактично повязана з необхідністю розкриття так званих неочевидних злочинів, у тому числі, що перебувають на стадії вчинення невідомими злочинцями відповідних підготовчих дій, наприклад таких, як відключення на об'єкті проникнення тривожної сигналізації, закладка на місці наміченого вчинення терористичного акту вибухового пристрою тощо);
    2. осіб, що підготовлюють або вчинюють злочини (тут мова йде про відомих осіб, що готуються до вчинення злочинів або вже, що їх вчинили);
    3. осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
    4. осіб, безвісно відсутніх (це особи, що пропали безвісті, однак не визнані ще такими у встановленому законом порядку);
    5. розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій і окремих осіб проти України;
    6. реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду й правоохоронних органів у зв'язку з їхньою службовою діяльністю, а також осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку зі службовою діяльністю цих осіб, їхніх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, і членів їхніх родин з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;
    7. запити повноважних державних органів, установ і організацій про перевірку осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці або до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках;
    8. потреба в одержанні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства й держави.
  • 41548. Підсудність і її види
    Юриспруденция, право, государство

    Родова підсудність у конкретних справах може бути змінена Головою Верховного Суду України, його заступниками, головами Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних. Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил, які мають право в межах своєї компетенції на заяву осіб, які беруть участь у справі, прокурора або з власної ініціативи витребувати будь-яку цивільну справу, що є у провадженні того чи іншого суду, і передати її на розгляд до іншого суду України. Зазначеним посадовим особам надано право передавати справи на розгляд іншому судові, коли після відсторонення судді замінити його в даному суді неможливо (ст. 133 ЦПК). Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, військові суди регіонів, Військово-Морських Сил, які розглядають справи в касаційному порядку, в разі повторного скасування рішення суду першої інстанції повинні обговорити питання про прийняття справи до свого розгляду по першій інстанції (ст. 316 ЦПК). Якщо зазначені судові органи розглядають справу в порядку нагляду, то вони мають право скасувати рішення, ухвалу, постанову і направити справу на новий розгляд до суду першої або касаційної інстанції (п. 2 ст. 337 ЦПК), у тому числі змінивши по справі родову підсудність. Отже, в ЦПК в одних випадках визначена родова підсудність по конкретних справах, в інших надано право це зробити посадовим особам вищестоящого суду і суду, який розглядає справу в касаційному і наглядному порядках.

  • 41549. Підсумки визвольної війни середини ХVII ст., її значення
    История

    У середині XVII ст. надзвичайно ускладнилась соціально-економічна ситуація в українських землях, що входили до складу Речі Посполитої. Після закінчення виснажливої для Західної Європи 30-літньої війни саме Польща стає одним з головних експортерів хліба. Основний польський порт Гданськ з 1583 по 1648 р. у 2,5 рази збільшив вивіз зерна. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринок, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинула на структуру поміщицьких господарств. Вони перетворюються на фільварки (виробництво, засноване на щотижневій панщині, та переробка сільськогосподарської продукції з чіткою ринковою орієнтацією). В основі цієї трансформації лежали два взаємоповязані процеси зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва. Польські та полонізовані українські феодали намагались збільшити свої прибутки шляхом посилення експлуатації селян. Особливо зростає панщина в районах, сполучених із зовнішнім ринком. Наприклад, у Східній Галичині та на Волині вона досягла 5-6 днів на тиждень. Паралельно невпинно зростали натуральні та грошові податки. За оцінкою очевидця Г.Біплана, багатьом селянам в Україні у цей час жилось “гірше, ніж галерним невільникам”. Справді, влада пана була безмежною він за своїм бажанням міг будь-кого з селян продати, обміняти, навіть убити.

  • 41550. Підходи до визначення поняття "стадії цивільного процесу" в Україні та РФ
    Юриспруденция, право, государство

    Значний вклад у вирішення проблеми розділення юридичного процесу на стадії вніс І.В. Бенедик. Він зазначає, що процесуальна стадія - це елемент, який відображає динамічну характеристику юридичного процесу. Враховуючи ситуацію в теорії юридичного процесу, коли його частини називаються різними словами, такими як: етап», «частина», пропонує ввести єдиний термін «стадія», який дасть змогу зробити понятійний апарат юридичної науки чіткішим. Він вирізняє стадії логічні та функціональні. Під логічними стадіями розуміється послідовність здійснення певних груп однорідних інтелектуально-вольових операцій з нормами права (оцінка фактичних обставин, вибір норми права, рішення). Функціональні стадії, на його думку, - це комплекс взаємопов'язаних дій та операцій, відокремлена частина процесу, яка складається з комплексів логічних стадій та закінчується прийняттям того чи іншого акта. Саме функціональні стадії юридичного процесу будуть об'єктом цього дослідження. Кожна стадія характеризується певним обсягом процесуальних дій та індивідуальним об'єктом.

  • 41551. Пізнання миру: від міфу до експерименту
    Философия

    Це питання має певні історичні коріння, тобто, насамперед, треба врахувати історично сформовану дилему “сцієнтизм-антисцієнтизм”. Сцієнтизм зложився в рамках позитивістської традиції і являє собою позицію світогляду, відповідно до якої конкретно-наукове знання в наявній сукупності його результатів і способів їхнього одержання є найвищою культурною цінністю й достатньою умовою світоглядної орієнтації людини (3, с.173). Для сцієнтизму характерне перебільшення ролі науки в пізнанні навколишнього світу й людини, оголошення її вершиною розвитку культури, переконання в непотрібності інших сфер культури (О. Конт), тому що наука, відповідно до цього напрямку, більш успішно виконує всі культурні функції різноманітного духовного миру людства. Протилежним сцієнтизму напрямком орієнтації світогляду є антисцієнтизм, заснований на недовірі до можливостей науки й розуму, на критику наукових методів пізнання. Перевага тут віддається поза науковим засобам освоєння буття, особливо міфу, символу, мистецтву. Антисцієнтиський напрямок розвивався в 19 - 20 в.в. у концепціях таких західноєвропейських мислителів, як Ф.Шеллінг, А. Шопенгауєр, С. Кьерксгор, Ф.Ніцше, Э.Гуссерль, М.Хайдеггер, К.Ясперс. Сюди ж примикає А.Бергсон з його навчанням про художню інтуїцію, що має, на думку французького філософа, незаперечна перевага перед практичним інтелектом і здатної відкривати завіса над таємницями буття. Крім М.Хайдеггера й К.Яснерса, антисцієнтистские погляди на основі екзистенціалізму розвивали також Ж.-П.Сартр й А.Камю, що вважали, що саме мистецтво, особливо така форма літератури як роман, дозволяє проникнути в сутність екзістенции. У цьому ж напрямку розробляли свої концепції й деякі представники Франкфуртської школи, наприклад: Т. Адорно, В. Беньямін і М. Хоркхаймер.

  • 41552. Пірнаючі циклони над Україною
    Геодезия и Геология

    Стосовно території України дані про структуру пірнаючих циклонів, отримані автором з аналізу аеросиноптичного матеріалу за 20-річний період (1970-1989 роки). В холодне півріччя (жовтень-березень) за вказаний період було виявлено 59 випадків пірнаючих циклонів, що переміщувалися територією України, з них 51 випадок належить до циклонів північно-західного типу траєкторій (I тип), 7 випадків - до північного (II тип) і 1 випадок - до ультраполярного (III тип). Для з'ясування найбільш сприятливих умов виникнення і переміщення пірнаючих циклонів була застосована відома класифікація макроциркуляційних процесів А.Л. Каца. При цьому виявлено, що пірнаючим циклонам в рівній мірі відповідають процеси, що спостерігаються при змішаній і західній формах циркуляції (48 і 52% випадків відповідно) з переважанням меридіональній орієнтації висотних гребенів і улоговин. Виявлено, що ці ж форми циркуляції можуть спостерігатися і при відсутності пірнаючих циклонів (листопад-грудень 1978-79 рр). У зв'язку з цим для уточнення макропроцесів, сприятливих до виникнення пірнаючих циклонів, додатково пропонується використовувати параметри довгих хвиль Россбі (довжина (L), амплітуда (А), довгота (?) розташування висотного гребеня, широта (?) основи хвилі). Осереднені за 59 випадками вказані вище параметри хвилі Россбі мають такі значення: L=82 град. довготи; А=10 град. широти; ?=3 град. з. д.; ?=45 град. півн. ш. В випадках, коли пірнаючі циклони були відсутні, але при наявності сприятливої форми макроциркуляції, відхилення від осереднених параметрів в 2-3 рази перевищують відповідні відхилення при переміщенні пірнаючих циклонів на територію України. Таким чином, використання комплексу макроциркуляційних параметрів атмосфери дозволяє більш об'єктивно оцінити вирогідність виникнення або відсутності пірнаючих циклонів в конкретному географічному регіоні, ніж при традиційному синоптичному аналізі.

  • 41553. Пісьмовыя дакументы ў сферы дзелавых зносін
    Иностранные языки

    Зразумела, правільныя заключэнні можна рабіць толькі пры зыходна даставерных пасылках, на падмурку якіх ажыццяўляюцца індуктыўныя, дэдуктыўныя ці іншыя віды лагічных заключэнняў. Праз праверку на лагічную правільнасць павінны праходзіць усе выказаныя думкі, меркаванні, прапановы, палажэнні, бо без гэтага іх доказнасць не будзе стратэгічна паўнавартаснай, нават калі з дапамогай іншых довадаў (напрыклад, псіхалагічных) можна дасягнуць тактычных поспехаў, дапусцім, у тым ці іншым дыспуце. Псіхалагічныя аргументы грунтуюцца на ўліку інтарэсаў, пажаданняў, пачуццяў, сімпатый аўдыторыі. Людзі звычайна кіруюцца ў многіх сітуацыях інстынктам самазахавання, эканамічнымі, асабістымі, грамадскімі інтарэсамі, здаровым сэнсам, добрай рэпутацыяй, пачуццём уласнай годнасці, гістарычна выпрацаванымі стандартамі паводзін, а таксама такімі пачуццямі, як спачуванне, справядлівасць, жаласць, павага да законаў, адказнасць перад самім сабой, сямёй, грамадствам і інш. У той час як лагічныя доказы скіраваны на розум адрасата, псіхалагічныя на яго пачуцці. Узважаная гарманічная камбінацыя абодвух відаў аргументаў у вусным ці пісьмовым тэкстах з улікам сітуацыі іх прымянення, складу аўдыторыі, як правіла, прыводзіць да поспеху выступоўцы (аўтара) тэксту. У рэчышчы абагульненых лагічных і псіхалагічных відаў аргументацыі вылучаецца мноства прыватных тактычных спосабаў, скіраваных на тое, каб створаны аўтарам тэкст (выступленне) быў пераканальным і адпавядаў пастаўленым мэтам і задачам.

  • 41554. Пітирим Сорокін про форми соціальної стратифікації
    Социология
  • 41555. Плавание - жизненно необходимый навык и прекрасный спорт
    Разное

    Умение плавать жизненно необходимый навык для человека любого возраста. Хорошо плавающий человек никогда не рискует жизнью, находясь в воде. Он знает, что всегда доплывет до берега или сумеет продержаться на воде, пока не подоспеет помощь. Умение плавать особенно нужно тем, чья трудовая деятельность связана с водной средой, работникам флота, рыбакам, строителям гидроэлектростанций, судоходных и оросительных каналов и т. п. Хорошо плавать обязаны и спортсмены, занимающиеся водным туризмом, греблей, парусным и водно-моторным спортом. Умение плавать необходимо будущему солдату, матросу, офицеру Вооруженных сил. Во время Великой Отечественной войны советским воинам приходилось под огнем неприятеля преодолевать неприступные водные преграды. Владея прикладными способами плавания, они успешно выполняли сложные задания.

  • 41556. Плавание в xxi веке: прогнозы и перспективы
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    В научно-методической литературе можно встретить мнение, что традиционные двух- и трехцикловые схемы годичного планирования тренировки безнадежно устарели, поскольку современный спортивный календарь якобы требует демонстрации высоких результатов на протяжении всего соревновательного сезона [11]. Действительно, в последние годы количество соревнований в спортивном календаре возросло за счет коммерческих стартов и этапов Кубка мира. Само по себе участие в большом числе соревнований нисколько не противоречит классическим схемам годичного планирования. Уже с середины 70-х гг. участие в большом количестве стартов (от 70 до 140) считалось составной частью подготовки высококвалифицированных пловцов [8, 23]. В последнее десятилетие сформировались две стратегии, различающиеся в отношении нацеленности подготовки на различные соревнования. Успех в серии соревнований на Кубок мира и в коммерческих стартах требует поддержания высокой спортивной формы на протяжении длительного времени, и здесь двухцикловое планирование будет малоэффективным. В то же время установка на максимальный результат на одном, главном, соревновании сезона - на Олимпиаде либо чемпионате мира - приводит к тому, что остальные соревнования рассматриваются как второстепенные, в которых спортсмен участвует без специальной подготовки и демонстрирует результаты, далекие от рекордных. Так, динамика результатов Я. Торпа на дистанции 200 м (лучший результат для каждого месяца в 50-метровом бассейне, зарегистрированный в списках сильнейших спортсменов [40]) характерна для двухцикловой схемы годичной тренировки. В январе его результат составил 1.50,11 с, что на 6 % хуже его лучшего результата. После улучшения результата в марте (1.44,69 с) последовало временное ухудшение спортивной формы в апреле (1.48,73 с, на 4,3 % хуже рекорда). В конце июля на Чемпионате мира был установлен новый мировой рекорд -1.44,06 с. Даже ведущим спортсменам крайне редко удается совместить удачное выступление в серии многоэтапных соревнований и в главном соревновании, и они должны выбирать одно из двух. Например, почти все чемпионы мира 2001 г., не побеждали на этапах Кубка мира в сезоне 2000/2001 г. И, наоборот, спортсмены - победители кубковых соревнований (например, М. Моравкова из Словакии первенствовала в общей сложности в 27 заплывах) - на чемпионате мира выступили неудачно и остались без медалей. Отнюдь не случайно многие национальные спортивные организации, ставящие целью успешное выступление на Олимпийских играх и чемпионатах мира, компенсируют спортсмену либо полный отказ от участия в ряде коммерческих стартов, либо участие в них без нарушения целенаправленной подготовки к основному соревнованию.

  • 41557. Плавание вольным стилем (кролем)
    Иностранные языки

    В начальной части ударного движения бедро с нарастающей скоростью продолжает сгибаться, в тазобедренном суставе, колено при этом поднимается вверх, увлекая за cобой голень. Носок стопы, поднимаясь вверх и встречая со противление воды, вытягивается и поворачивается во внутрь. Эту часть ударного движения пловцы выполняют по-разному. У людей с длинными и легкими ногами наблюдается сгибание коленного сустава, а у людей развитой мышечной силой ног изменение угла сгибания не происходит. В заключительной части ударного движения бедро резко меняет направление, разгибаясь в тазобедренном, суставе, а стопа с нарастающей скоростью продолжает перемещаться вверх. Заканчивается движение разгибанием стопы в голеностопном суставе, при этом носок движется изнутри вверх. Так же, как и в кроле на груди, основное тяговое усилие при плавании на спине создают руки. После окончания гребка рука проносится над водой выпрямленная в локтевом суставе и входит в воду по линии, проходящей параллельно оси тела через центр одноименного плечевого сустава. Перед входом в. воду ладонь поворачивается наружу. Гребковое движение начинается со сгибания кисти в лучезапястном суставе, ладонью в направлении вниз наружу. Погрузившись на глубину 30 40 см, она движется назад и, пересекая линию плеч, приближается к поверхности воды. В этот момент рука согнута в локтевом суставе до угла 75 90° и все ее звенья располагаются в одной плоскости.

  • 41558. Плавание и загадочное исчезновение экспедиции Лаперуза
    География

    7 февраля 1788 года из Ботани-Бей было с оказией отправлено письмо с описанием проделанного после Камчатки плавания и сообщалось о дальнейших планах экспедиции. Из Австралии Лаперуз намеревался отправиться к островам Санта-Крус, а затем к острову Маврикий. Но эти планы не осуществились по неизвестным нам причинам. В Париже полученное письмо вызвало новый взрыв восторга, а его отправителя в это время, скорее всего, уже не было в живых. Время шло, а никаких новых сообщений об экспедиции не поступало. Началась Революция, и почти всем стало не до Лаперуза. Но король помнил о нем. 28 сентября 1791 года на поиски Лаперуза отправились корабли под командованием Жозефа Антуана де Брюни, который умер в пути, а его спутники прекратили поиски и вернулись во Францию, но уже наполеоновскую. А Людовик XVI до самой казни ждал известий о своей любимой экспедиции. Даже на эшафоте, 21 января 1793 года, он спросил палача:

  • 41559. Плавание как вид спорта
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Вихрь это группа частиц жидкости, вращающихся вокруг одной мгновенной оси с одинаковой угловой скоростью. Ось может быть подвижной и неподвижной. Вихри образуются преимущественно в пограничном слое, при резком изменении направления движения и др. Вихри остаются в следе после проплывания спортсмена, они формируются на границе воздуха с водой. Образованию вихрей способствует и неправильная форма человеческого тела. Такие как голова, плечи, ягодицы, колени, стопы, - не способствуют равномерному обтеканию потоками жидкости. Фактически вихреобразование начинается уже на уровне головы и линии плеч, но всё-таки отрыв струй жидкости происходит большей частью сзади движущегося тела. Главным фактором в сопротивлении вихреобразования являются физические данные пловца; такие как, окружность грудной клетки, ширина плеч, окружность бедра. Наиболее рациональное их соотношение обеспечивает наименьшее вихреобразования, что обеспечивает достижение высшего результата.

  • 41560. Плавание как спортивная дисциплина: история и правила
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    История спортивного плавания уходит в глубь веков. В одном из музеев Турина, например, хранится барельеф с изображением плывущего человека. Движения пловца, запечатленные резцом древнего египетского скульптора, как две капли воды схожи с элементами современного брасса. А возраст этой исторической реликвии исчисляется в 3000 лет! Известно, в частности, что среди специальных «плавательных команд» при саперных войсках русской армии впервой половине прошлого столетия регулярно проводились соревнования. Но подлинно спортивные соревнования по плаванию были проведены не так уж давно. А точнее - в 1877 году, в Англии. При утверждении программы 1 Олимпийских игр современности в числе других 9 видов спорта в нее было единодушно включено и плавание. Первый олимпийский турнир пловцов выглядел весьма скромно: участники соревновались в открытом водоеме без дорожек и стартовых тумб, а первенство оспаривали только мужчины и лишь в одном виде плавания - вольным стилем. Плавание оставалось привилегией мужчин и на последующих трех олимпиадах. Лишь в 1912 году в спор за олимпийские лавры включились и женщины.