ПСЦдстави для визнання нормативно-правових актСЦв недСЦйсними КонституцСЦйним Судом Украiни: теорСЦя СЦ практика
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Министерство образования и науки Украины
Таврический национальный университет им. Вернадского
Юридический факультет
Конституционное право
Реферат
ПСЦдстави для визнання нормативно-правових актСЦв недСЦйсними КонституцСЦйним Судом Украiни: теорСЦя СЦ практика
Симферополь 2005
ЗмСЦст
Вступ
1. Поняття нормативно-правового акту
2. ПСЦдстави СЦ критерСЦi визнання конституцСЦйностСЦ нормативно-правових актСЦв КонституцСЦйним Судом Украiни
3. Сучасна практика визнання нормативно-правових актСЦв недСЦйсними КонституцСЦйним Судом Украiни
Висновки
ЛСЦтература
Вступ
ПерехСЦд Украiни до новоi, ринковоi економСЦки, що вСЦдбуваСФться одночасно з формуванням незалежноi демократичноi правовоi держави, вимагаСФ кардинальних змСЦн у правовСЦй системСЦ нашоi краiни, змСЦстСЦ та формах нормативно-правового регулювання. Передумовою вирСЦшення цих завдань СФ СЦстотне оновлення законодавства, забезпечення законотворчого повновладдя парламенту Украiни, верховенства закону.
В основу закону СЦ нормативного акта мусить бути покладений соцСЦальний СЦдеал справедливостСЦ, згСЦдно з яким людина, ii права, свободи й СЦнтереси СФ вищою соцСЦальною метою, незалежно вСЦд класовоi, нацСЦональноi чи партСЦйноi приналежностСЦ.
У сучасних умовах змСЦни суспСЦльно-полСЦтичного ладу Украiни маСФ йтися не стСЦльки про полСЦпшення законодавства, пСЦдвищення його якостСЦ чи навСЦть про його оновлення, скСЦльки про СЦстотну переорСЦСФнтацСЦю всього масиву законодавства вСЦдповСЦдно до КонституцСЦi Украiни, про формування багатьох принципово нових правових СЦнститутСЦв, якСЦ б вСЦдповСЦдали умовам ринковоi економСЦки, критерСЦям соцСЦальноi правовоi держави, мСЦжнародним стандартом прав СЦ свобод людини.
КонституцСЦйна реформа, яка вже не перший рСЦк проходить в УкраiнСЦ, викликала нагальну потребу в розробцСЦ ТСрунтовноi теоретичноi бази дСЦяльностСЦ КонституцСЦйного Суду Украiни, здСЦйсненнСЦ належноi науковоi аргументацСЦi необхСЦдностСЦ ефективно дСЦючого контрольного органу забезпечення верховенства КонституцСЦi.
Виходячи з вищевикладеного, цСЦллю даноi роботи СФ визначеннСЦ пСЦдстав для визнання нормативно-правових актСЦв недСЦйними КонституцСЦйним Судом Украiни. Для вирСЦшення цього завдання в роботСЦ буде, насамперед, розглянуто поняття нормативно-правового акту, а потСЦм теоретичнСЦ питання та практичнСЦ аспекти дСЦяльностСЦ КонституцСЦйного Суду Украiни в напрямку перевСЦрки на конституцСЦйнСЦсть нормативно-правових актСЦв та визнання в разСЦ потрСЦбностСЦ iх недСЦйсними.
1. Поняття нормативно-правового акту
Прийнято розрСЦзняти три загальних юридичних джерела джерела права: нормативний юридичний акт, санкцСЦонований звичай та судовий прецедент.
Нормативно-правовий акт основне джерело права Украiни.
До ознак нормативно-правових актСЦв вСЦдносяться: вСЦдсутнСЦсть СЦндивСЦдуально-визначеного адресату, невизначенСЦсть числа випадкСЦв, на якСЦ розрахований припис, та можливСЦсть, що випливаСФ звСЦдси, неодноразового застосування, яке не вичерпуСФ дСЦi припису.
Головна ознака, що характеризуСФ змСЦст нормативного акту, в тому, що вСЦн СФ актом правотворчостСЦ, актом, якСЦй оформлюСФ встановлення, змСЦну чи вСЦдмСЦну дСЦi правових норм. Це вСЦдноситься до всСЦх нормативних актСЦв, в тому числСЦ до бСЦльшостСЦ, що не мСЦстять норми права. Суть СЦ цих нормативних актСЦв (як юридичних джерел права) полягаСФ не в тому, що вони викладають норми права, а насамперед у тому, що СЦз прийняттям нормативного акту виникають новСЦ правовСЦ норми, змСЦнюються тСЦ, що дСЦяли ранСЦш, тощо.
До особливих актСЦв здСЦйснення нагляду загального характеру вСЦдносяться СЦ акти нормативного тлумачення та розяснення закону, якСЦ також не повиннСЦ мСЦстити нових правових норм. ЗмСЦст розяснення в розкриттСЦ змСЦсту правовоi норми, а не у встановленнСЦ нових положень, що не розвязанСЦ в актСЦ, який належить розясненню.
Практичне призначення такого обмежування розяснення вСЦд правотворчостСЦ СФ, по-перше, в тому, щоб забезпечити точне дотримання меж наданих органу повноважень. Право тАЬдавати розясненнятАЭ не рСЦвнозначне праву тАЬвстановлювати правила та СЦнструкцСЦiтАЭ. По-друге, акти розяснення необхСЦдно вСЦдрСЦзняти вСЦд правотворчих актСЦв тому, що iм надаСФться зворотна сила у тих випадках, коли це не може мати мСЦсця у вСЦдношеннСЦ нового нормативного акту. По-третСФ, з тСЦСФi ж метою правильного визначення меж дСЦi акту не можна змСЦшувати, наприклад, встановлення нового спецСЦального правила з тлумаченням загального змСЦсту правовоi норми, яким не може бути встановлено спецСЦальних правил.
Важливою ознакою нормативно-правового характеру актСЦв та iхнСЦх окремих статей (пунктСЦв) СФ обовязковСЦсть норм, яка пСЦдкрСЦплена можливСЦстю застосування мСЦр державного примусу до виконання обовязку чи до захисту субСФктивного права.
Встановлення права та його вислСЦв рСЦзнСЦ функцСЦi нормативноправового акту. Нормативно-правовий акт завершальна ланка та безпосереднСЦй юридичний результат правотворчоi дСЦяльностСЦ як особливоi правовоi форми здСЦйснення функцСЦй держави. ОсновнСЦй змСЦст цСЦСФi дСЦяльностСЦ СФ створеннСЦ правових норм. ОсновнСЦй змСЦст нормативних актСЦв створюють норми права. Зясувати змСЦст нормативного акту це, по-перше, розкрити поняття норми права як державне велСЦння, вСЦдокремив ii таким чином вСЦд тих, що не мають юридичного