ПСЦдстави для визнання нормативно-правових актСЦв недСЦйсними КонституцСЦйним Судом Украiни: теорСЦя СЦ практика
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµн виходити з тексту КонституцСЦi. ЦСЦнностСЦ ж, що не знайшли конституцСЦйного закрСЦплення, конституцСЦйнСЦ традицСЦi та звичаi можуть бути лише допомСЦжними засобами оцСЦнки нормативно-правового акта.
Встановлення невСЦдповСЦдностСЦ КонституцСЦi Украiни змСЦсту названого акта передбачаСФ оцСЦнку обсягу та меж його правового регулювання. Через застосування цього критерСЦю КонституцСЦйний Суд оцСЦнюСФ: чи забезпечуСФться максимально широке, повне СЦ, разом з тим, достатньо конкретне нормування суспСЦльних вСЦдносин СЦ чи вСЦдповСЦдаСФ воно КонституцСЦi Украiни. Можливо, бСЦльш доцСЦльно оцСЦнювати обсяг та межСЦ правового регулювання нормативного акта, взявши за основу процедуру виявлення порушення КонституцСЦi, запропоновану Бернардом Г. ССЦганом. Вказана процедура даСФ можливСЦсть подСЦлити оцСЦнку акта на окремСЦ частини, стадСЦi, що зменшуСФ можливСЦсть впливу субСФктивного фактора.
Насамперед, визначаСФться справжня мета нормативно-правового акта СЦ зясовуСФться, чи СФ вона конституцСЦйною. Для цього треба встановити рСЦзноманСЦтнСЦ право-утворюючСЦ фактори: мотиви, якими керувалися творцСЦ акта; СЦсторичнСЦ СЦ полСЦтичнСЦ обставини, що породжували його прийняття, та як вони могли вплинути на постановку мети. СлСЦд також визначити правову значимСЦсть тих суспСЦльних вСЦдносин, що врегульовуються даним актом, встановити коло загально-правових та спецСЦальних принципСЦв, якСЦ визначають предмет, обсяг та межСЦ дСЦi акта, види субСФктСЦв даних вСЦдносин, яким надаються права та встановлюються обовязки, тощо.
ДоцСЦльно встановити засоби досягнення мети нормативного акта. Вони повиннСЦ бути конституцСЦйними, тобто здатними реально забезпечити можливу СЦ необхСЦдну поведСЦнку субСФктСЦв суспСЦльних вСЦдносин (належнСЦ заходи стимулювання, юридичну вСЦдповСЦдальнСЦсть тощо). На цьому етапСЦ розглядаСФться, чи не передбаченСЦ зайвСЦ обмеження у процесСЦ досягнення мети, оскСЦльки можливе встановлення такого способу реалСЦзацСЦi акта, що спричиняСФ суттСФве обмеження або його загрозу щодо прав СЦ свобод субСФктСЦв правовСЦдносин.
Вплив нормативного акта на суспСЦльнСЦ вСЦдносини маСФ вСЦдповСЦдати його метСЦ. Це означаСФ, що наслСЦдки дСЦi акта повиннСЦ бути передбачуваними СЦ позитивними. На цСЦй стадСЦi аналСЦзуСФться, чи не СФ сфера дСЦi даного акта надто широкою (тобто, чи не охоплюСФ вСЦн ширше коло субСФктСЦв нСЦж це передбачалось) або надто вузькою (тобто, не дозволяСФ притягнути до вСЦдповСЦдальностСЦ певну категорСЦю порушникСЦв).
Треба також перевСЦрити: чи не може бути досягнута така сама мета за допомогою акта, який маСФ меншу юридичну силу. Тобто, КонституцСЦйний Суд Украiни повинен врахувати, чи немаСФ СЦншого альтернативного нормативного рСЦшення.
У всСЦх випадках оцСЦнки змСЦсту нормативного акта КонституцСЦйний Суд повинен завжди виходити з того смислу, який надаСФться акту офСЦцСЦйним тлумаченням. Але вСЦн також може брати до уваги СЦншСЦ винесеннСЦ рСЦшення моменти (судова, адмСЦнСЦстративна).
ЗгСЦдно зСЦ ст. 15 Закону про КонституцСЦйний Суд Украiни другою пСЦдставою для прийняття рСЦшення щодо неконституцСЦйностСЦ актСЦв СФ порушення встановленоi КонституцСЦСФю процедури iх розгляду, ухвалення або набрання ними чинностСЦ. Вона встановлюСФться, головним чином, за допомогою двох критерСЦiв. Перший процесуально-процедурний означаСФ перевСЦрку КонституцСЦйним Судом вСЦдповСЦдностСЦ вимогам КонституцСЦi процедури прийняття, пСЦдпису, надрукування СЦ введення в дСЦю оцСЦнюваного акта. Це означаСФ наявнСЦсть належного субСФкта законодавчоi СЦнСЦцСЦативи, кворуму, додержання всСЦх встановлених стро Другий це критерСЦй належноi форми нормативного акта. Тобто, по-перше, його форма повинна вСЦдповСЦдати тому виду актСЦв, якСЦ може приймати вСЦдповСЦдний орган державноi влади СЦ, по-друге, форма акта маСФ вСЦдповСЦдати його змСЦсту в залежностСЦ вСЦд предмета, обсягу та меж правового регулювання. У недалекому минулому велика кСЦлькСЦсть суспСЦльних вСЦдносин регулювалися не законами, як це повинно бути, а пСЦдзаконними нормативно-правовими актами. На жаль, ця практика ще не подолана.
Третя, передбачена Законом про КонституцСЦйний Суд Украiни, пСЦдстава перевищення конституцСЦйних повноважень при прийняттСЦ акта. Вона встановлюСФться за допомогою таких основних критерСЦiв. Перший функцСЦональний подСЦл компетенцСЦi. Цей критерСЦй вимагаСФ проведення оцСЦнки акта з точки зору горизонтального подСЦлу повноважень мСЦж державними органами, тобто, з погляду подСЦлу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Другий СЦСФрархСЦчний подСЦл компетенцСЦi. Даний критерСЦй потребуСФ оцСЦнки акта з погляду вертикального подСЦлу повноважень мСЦж державними органами. Для доказування, чи мав дСЦйсно мСЦсце факт перевищення конституцСЦйних повноважень, необхСЦдно встановити: 1) чи входять питання, врегульованСЦ даним нормативно-правовим актом, у сферу повноважень певноi гСЦлки влади, державного органу чи посадовоi особи; 2) якщо це повноваження СФ делегованим, то чи не порушив КонституцСЦю (перевищивши своi конституцСЦйнСЦ повноваження) орган, що iх делегував; 3) чи не був прийнятий акт субСФктом одноособове, коли для цього передбачено узгодження дСЦй декСЦлькох субСФктСЦв; 4) повноваження з прийняття акта повиннСЦ бути чСЦтко визначенСЦ в законодавствСЦ, а не виводитися СЦз загального його змСЦсту чи з правового статусу або соцСЦального призначення державного органу, посадовоi особи; 5) в будь-якому разСЦ остаточним СЦ вирСЦшальним мСЦрилом оцСЦнки повиннСЦ бути нормативнСЦ приписи Основного Закону Украiни, а не положення законСЦв або пСЦдзаконних актСЦв.
3. Сучасна п