ПСЦдходи до визначення поняття "стадСЦi цивСЦльного процесу" в УкраiнСЦ та РФ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
У ходСЦ нових реформ постаСФ питання визначення стадСЦй цивСЦльного процесу, зясування пСЦдходСЦв до визначення поняття стадСЦi цивСЦльного процесу, iх критичноi оцСЦнки та визначення загальних тенденцСЦй.
Досить таки цСЦкавим у цьому процесСЦ буде порСЦвняння думок вСЦтчизняних учених-правникСЦв з думками iх зарубСЦжних колег, зокрема РФ з приводу розумСЦння вищевказаного поняття.
Значний вклад у вирСЦшення проблеми роздСЦлення юридичного процесу на стадСЦi внСЦс РЖ.В. Бенедик. ВСЦн зазначаСФ, що процесуальна стадСЦя - це елемент, який вСЦдображаСФ динамСЦчну характеристику юридичного процесу. Враховуючи ситуацСЦю в теорСЦi юридичного процесу, коли його частини називаються рСЦзними словами, такими як: етап, частина, пропонуСФ ввести СФдиний термСЦн стадСЦя, який дасть змогу зробити понятСЦйний апарат юридичноi науки чСЦткСЦшим. ВСЦн вирСЦзняСФ стадСЦi логСЦчнСЦ та функцСЦональнСЦ. ПСЦд логСЦчними стадСЦями розумСЦСФться послСЦдовнСЦсть здСЦйснення певних груп однорСЦдних СЦнтелектуально-вольових операцСЦй з нормами права (оцСЦнка фактичних обставин, вибСЦр норми права, рСЦшення). ФункцСЦональнСЦ стадСЦi, на його думку, - це комплекс взаСФмоповязаних дСЦй та операцСЦй, вСЦдокремлена частина процесу, яка складаСФться з комплексСЦв логСЦчних стадСЦй та закСЦнчуСФться прийняттям того чи СЦншого акта. Саме функцСЦональнСЦ стадСЦi юридичного процесу будуть обСФктом цього дослСЦдження. Кожна стадСЦя характеризуСФться певним обсягом процесуальних дСЦй та СЦндивСЦдуальним обСФктом.
Наступним структурним елементом процесу РЖ.В.Бенедик вважаСФ вСЦдносно окрему частину стадСЦi, яка вирСЦшуСФ найближчу конкретну цСЦль СЦ визначаСФться як етап. Найменшою (неподСЦльною) частиною цивСЦльного процесу СФ процесуальна дСЦя, яка виступаСФ елементом, що становить структуру етапу. РЖ етап, СЦ процесуальна дСЦя повиннСЦ служити завданням цСЦСФi стадСЦi, СЦнакше вони не будуть ii елементами.
Завершуючи огляд загальнотеоретичних пСЦдходСЦв до виокремлення стадСЦй в юридичному процесСЦ, можна визначити такСЦ характеристики стадСЦй:
- кожна стадСЦя маСФ мСЦстити вСЦдносно самостСЦйне завдання, на рСЦшення якого нацСЦленСЦ притаманнСЦ йому дСЦi;
- склад дСЦй кожноi стадСЦi повинен включати в себе встановлення, аналСЦз фактичних обставин та реалСЦзацСЦю вСЦдповСЦдноi юридичноi норми;
- кожна стадСЦя маСФ мСЦстити певний юридичний документ, в якому дСЦстаСФ вСЦдображення та закрСЦплення пСЦдсумок даноi стадСЦi7.
У такому складному юридичному процесСЦ як судовий бСЦльшСЦсть учених вирСЦзняють вСЦд пяти до семи етапСЦв (стадСЦй).
У наукових працях представникСЦв рСЦзних правових шкСЦл Украiни питання розподСЦлу цивСЦльного процесу на стадСЦi вирСЦшуСФться неоднозначно. БСЦльшСЦсть з них дотримуються СЦдей, якСЦ зявилися ще за доби СЦснування Радянського Союзу та ТСрунтувалися на досить таки спСЦрному пСЦдходСЦ до критерСЦiв подСЦлу.
М.Й. Штефан вказуСФ на наявнСЦсть у цивСЦльному судочинствСЦ окремих частин або стадСЦй. НайголовнСЦшою ознакою стадСЦй вСЦн називаСФ сукупнСЦсть процесуальних правовСЦдносин СЦ дСЦй, обСФднаних найближчою метою. Автор зазначаСФ, що взагалСЦ в теорСЦi цивСЦльного процесуального права, як правило, судочинство подСЦлене на пять, сСЦм, вСЦсСЦм стадСЦй, СЦ наводить такий подСЦл (але слСЦд памятати, що данСЦ стадСЦi видСЦлялися ним ще до реформування судовоi системи):
- порушення цивСЦльноi справи;
- пСЦдготовка справи до судового розгляду;
- судовий розгляд - розгляд СЦ вирСЦшення справи у судовому засСЦданнСЦ;
- апеляцСЦйне оскарження СЦ перевСЦрка рСЦшень, ухвал суду першоi СЦнстанцСЦi;
- касацСЦйне оскарження СЦ перегляд судових рСЦшень, ухвал суду першоi й апеляцСЦйноi СЦнстанцСЦi;
- перегляд рСЦшень СЦ ухвал, що набрали чинностСЦ у звязку з нововиявленими та винятковими обставинами;
- звернення судового рСЦшення до виконання.
У звязку з реформування зараз видСЦляють: порушення цивСЦльноi справи;
- пСЦдготовка справи до судового розгляду;
- судовий розгляд - розгляд СЦ вирСЦшення справи у судовому засСЦданнСЦ;
- апеляцСЦйне оскарження СЦ перевСЦрка рСЦшень, ухвал суду першоi СЦнстанцСЦi;
- касацСЦйне оскарження
- перегляд судових рСЦшень Верховним судом Украiни
- Провадження у звязку з нововиявленими та винятковими обставинами;
- звернення судового рСЦшення до виконання.
На жаль, М.Й. Штефан, вказуючи на помилковСЦсть такого пСЦдходу, не повСЦдомляСФ, кому належить така система подСЦлу. Виправляючи недолСЦк даноi працСЦ, слСЦд зазначити, що автором такого подСЦлу цивСЦльного процесу на стадСЦi СФ, зокрема, Д.М. Чечот. До такого подСЦлу автор прийшов, визначаючи стадСЦю процесу як сукупнСЦсть процесуальних дСЦй, обСФднаних вСЦдповСЦдною процесуальною цСЦллю. Також Д.М. Чечот говорить, що ця цСЦль досягаСФться у результатСЦ здСЦйснення процесуальних дСЦй, коли створюються умови переходу до наступноi стадСЦi.
ДалСЦ автор робить спробу власного подСЦлу цивСЦльного процесу на стадСЦi, не наводячи його критерСЦiв. У великСЦй за обсягом СЦ складнСЦй за змСЦстом дСЦяльностСЦ, якою СФ цивСЦльний процес, М.Й. Штефан пропонуСФ вирСЦзнити три частини або стадСЦi:
- розгляд СЦ вирСЦшення справи по сутСЦ;
- перевСЦрка законностСЦ й обТСрунтованостСЦ постановленого по нСЦй рСЦшення;
- звернення рСЦшення до виконання.
При цьому в першу стадСЦю включаСФться судочинство в судСЦ першоi СЦнстанцСЦi, в другу - СЦ апеляцСЦйне, СЦ касацСЦйне оскарження, а також перегляд рСЦшень, ухвал, що набрали чинностСЦ, у звязку з нововиявленими та винятковими обставинами, а в третю - виконавче провадження, яке взагалСЦ важко вСЦднести до цивСЦльного процесу