Geum.ru


ПСЦдходи до визначення поняття "стадСЦi цивСЦльного процесу" в УкраiнСЦ та РФ

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



БСЦльш реалСЦстичним СЦ логСЦчним СФ подСЦл цивСЦльного судочинства на стадСЦi так, як це зробив В.РЖ. ТертишнСЦков. На його думку, цивСЦльний процес, як СЦ кожна СЦнша впорядкована дСЦяльнСЦсть, складаСФться з проваджень та стадСЦй. Зумовлюючи домСЦнантне положення в науцСЦ цивСЦльного процесу погляду про структурну побудову цивСЦльного процесу, за яким СФ три види проваджень (позовне, у справах, що виникають з адмСЦнСЦстративно-правових вСЦдносин та окреме) та сСЦм стадСЦй (аналогСЦчних до стадСЦй, наведених Д.М. Чечотом), В.РЖ. ТертишнСЦков пСЦддаСФ його суровСЦй критицСЦ.

Для порСЦвняльного аналСЦзу вибрано два пСЦдходи росСЦйських учених до вирСЦшення проблеми подСЦлу на стадСЦi цивСЦльного процесу, якСЦ практично, говорячи мовою статистики, становлять генеральну вибСЦрку основних поглядСЦв з цього питання.

М.С. Шакарян вважаСФ, що цивСЦльний процес це поступальних рух, що складаСФться СЦз ряду стадСЦй. СтадСЦю процесу вона визначаСФ як певну його частину, що обСФднана сукупнСЦстю процесуальних дСЦй, направлення на досягнення самостСЦйноi (кСЦнцевоi) цСЦлСЦ. Особливу увагу викликаСФ остання частина визначення, яка СЦ надаСФ йому оригСЦнальностСЦ та вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд СЦнших. Автор наголошуСФ, що саме наявнСЦсть самостСЦйноi (кСЦнцевоi) цСЦлСЦ придаСФ стадСЦi характер завершеностСЦ та самостСЦйностСЦ. НаявнСЦсть у комплексу процесуальних дСЦй СФдиноi найближчоi цСЦлСЦ не може виокремити його у самостСЦйну стадСЦю.

Так, на думку М.С. Шакарян, цивСЦльний процес складаСФться з пяти стадСЦй, а саме:

  1. провадження в судСЦ першоi СЦнстанцСЦi (вСЦд порушення справи до винесення рСЦшення, або СЦншоi заключноi ухвали);
  2. провадження в судСЦ другоi СЦнстанцСЦi (оскарження та перегляд рСЦшень та ухвал, якСЦ не набрали чинностСЦ);
  3. провадження з перегляду рСЦшень та ухвал у порядку нагляду;
  4. провадження з перегляду рСЦшень та ухвал за нововиявленими обставинами;
  5. виконавче провадження.

Авторка зазначаСФ, що кожна стадСЦя характеризуСФться поставленим перед нею завданням: вирСЦшити питання по сутСЦ, розглянути скаргу, виконати рСЦшення суду. ВСЦдмСЦчаючи можливСЦсть закСЦнчення процесу на будь-якСЦй стадСЦi, вона називаСФ цю ознаку визначальною при дСЦленнСЦ на стадСЦi цивСЦльного процесу.

Проводячи такий подСЦл цивСЦльного процесу на стадСЦi, М.С.Шакарян називаСФ наявнСЦсть у всСЦх стадСЦях цивСЦльного процесу сукупностСЦ процесуальних дСЦй з порушення справи та ii пСЦдготовки до судового розгляду. З цСЦСФi точки зору допускаСФться пСЦдроздСЦлення провадження в судСЦ першоi СЦнстанцСЦi на три частини:

  1. порушення справи;
  2. пСЦдготовка справи до судового розгляду;
  3. розгляд справи по сутСЦ.

Проте вона лише допускаСФ можливСЦсть такоi структури провадження в судСЦ першоi СЦнстанцСЦi, не надаючи цим частинам статусу стадСЦй.

Система стадСЦй цивСЦльного процесу, запропонована М.С. Шакарян, абсолютно логСЦчна, вСЦдповСЦдаСФ практицСЦ та побудована на одному пСЦдходСЦ, тобто СФдностСЦ критерСЦiв подСЦлу, який СФ мСЦрилом для визначення та оцСЦнки стадСЦi. Проте не можна погодитись з вСЦднесенням виконавчого провадження до стадСЦй цивСЦльного судочинства.

Наступним обСФктом аналСЦзу буде система подСЦлу цивСЦльного процесу РФ на стадСЦi, запропонована В.В. Ярковим. В основу своСФi концепцСЦi подСЦлу цивСЦльного процесу на стадСЦi автор покладаСФ визначення стадСЦi, дане Ю.К.Осиповим, за яким пСЦд стадСЦСФю розумСЦються процесуальнСЦ дСЦi по конкретнСЦй справСЦ, обСФднанСЦ найближчою метою. Як видно, за основу взята характеристика мети стадСЦi, яка була розкритикована М.А.ГурвСЦчем та М.С.Шакарян. Проте стадСЦй цивСЦльного процесу знову виходить пять СЦ вони повнСЦстю вСЦдповСЦдають стадСЦям вище проаналСЦзованоi концепцСЦi подСЦлу М.С.Шакарян. Певним винятком СФ вСЦдсутнСЦсть категоричностСЦ суджень щодо пятоi стадСЦi, оскСЦльки сфера примусового виконання видСЦлена в РФ, як СЦ в нас, СЦз судовоi та органСЦзацСЦйно вСЦднесена до виконавчоi влади. Однак, на думку В.В.Яркова, за судом у цСЦй сферСЦ зберСЦгаСФться ряд суттСФвих повноважень, тому в частинСЦ, яка забезпечуСФ реалСЦзацСЦю судових повноважень, виконавче провадження залишаСФться стадСЦСФю судового процесу.

Не обминув своСФю увагою В.В.Ярков СЦ питання наявностСЦ у кожнСЦй стадСЦi трьох блокСЦв процесуальних дСЦй при порушеннСЦ цивСЦльноi справи, ii пСЦдготовки до розгляду та розгляду справи за сутнСЦстю з винесенням по нСЦй судового рСЦшення. ЦСЦ компоненти стадСЦi автор назвав самостСЦйними етапами кожноi стадСЦi. Вказавши на характернСЦсть цих етапСЦв кожнСЦй стадСЦi цивСЦльного процесу, автор зумовив наявнСЦсть вСЦдмСЦнностей у iх змСЦстСЦ залежно вСЦд того, до якоi стадСЦi вони належать. Так, у виконавчому провадженнСЦ, на думку автора, у звязку з особливостями даноi стадСЦi, вСЦдсутнСЦй етап розгляду та вирСЦшення справи за сутнСЦстю.

Отже, як пСЦдсумок огляду основних концепцСЦй вирСЦшення проблемного питання структуризацСЦi цивСЦльного процесу вченими-юристами РФ можна вСЦдмСЦтити значно вищий рСЦвень розробленостСЦ даноi проблеми, нСЦж в украiнськСЦй теорСЦi цивСЦльного процесу.

Отже, розглянувши СЦснуючСЦ точки зору щодо стадСЦй у цивСЦльному процесСЦ та проаналСЦзувавши iх, на мою думку, треба прийти до такого висновку, що в цивСЦльному судочинствСЦ слСЦд розглядати чотири види проваджень провадження у судСЦ першоi СЦнстанцСЦi;

  1. апеляцСЦйне провадження;
  2. касацСЦйне провадження;
  3. провадження по перегляду рСЦшень за нововиявленими та винятковими обставинами.

Кожне з цих проваджень складаСФться з трьох стадСЦй, якСЦ СФ обовязковими для кожного з них:

  1. порушення цивСЦльноi справи;
  2. пСЦдготовка справи до судового розгляду;
  3. ?/p>