Geum.ru

Информация

  • 41521. Пищевые отравления
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Из неорганических веществ сильным антимикробным действием обладают соли тяжелых металлов (ртути, меди, серебра), окислители (хлор, озон, йод, пероксид водорода, хлорная известь, перманганат калия), щелочи и кислоты (едкий натр, сернистая, фтористо-водородная, борная кислоты), некоторые газы (сероводород, оксид углерода, сернистый, углекислый газ). Вещества органической природы (спирты, фенолы, альдегиды, особенно формальдегид) также оказывают губительное действие на микроорганизмы. Механизм губительного действия антимикробных веществ различен и зависит от их химической природы. Например, спирты, эфиры растворяют липиды ЦПМ, вследствие чего они легко проникают в клетку и вступают во взаимодействие с различными ее компонентами, что нарушает нормальную жизнедеятельность клетки. Соли тяжелых металлов, формалин вызывают быструю коагуляцию «белков цитоплазмы, фенолы инактивацию дыхательных ферментов, кислоты и щелочи гидролиз белков. Хлор и озон, обладающие сильным окислительным действием, также инактивируют ферменты. Антимикробные химические вещества используются в качестве дезинфицирующих средств и антисептиков.

  • 41522. Пищевые отравления
    Медицина, физкультура, здравоохранение
  • 41523. Пищевые продукты в жизнедеятельности человека и значение их качества
    Безопасность жизнедеятельности

    Многие, наверное, сами сделали для себя вывод. Широко рекламируемые колбасы, йогурты, майонезы, кетчупы, сыры, и другие продукты не приносят пользу организму, а только вред. Даже невозможно представить, что та пища, которую мы часто употребляем в своём рационе питания, может привести к болезням, ослаблению иммунитета, а также недугам. Всё-таки есть овощи и фрукты, а также еда (борщ, уха, суп, каши, домашние выпечки), которая приносит пользу, а не вред. Если взять супы (всевозможные) и часто употреблять, то можно похудеть, если взять бульон и употреблять его горячим, то можно быстро выздороветь при всяких недугах. Почему же люди, жившие раньше, были здоровее, сильнее и жили дольше? Во-первых, пища, которую они употребляли в своих рационах, намного отличалась от нынешней (т.е. не поливалась всякими химикатами), летом жили лишь на овощах и фруктах, и мясо употребляли по праздникам. Во-вторых, пища была выращена на чистых экологических землях: полях, огородах. И в-третьих, люди держали посты - что это значит? А значит следующее, ты должен полностью отказаться (на то время, когда пост длится) от следующей еды: от мяса, от молочных продуктов, от рыбы. Если мы хотим стать здоровее, бодрее, нам нужно отказаться от пищи, которая приносит вред, а также от вредных привычек (употребление алкоголя, курения, токсикомании, употребления наркотиков) и тогда появится здоровая нация, которая с каждым поколением будет становиться все здоровее и здоровее.

  • 41524. Пищевые производства
    Разное

    Выходящий из карамелеобкаточной машины карамельный жгут с начинкой внутри проходит через жгутовытягивающую машину 23, которая калибрует его до нужного диаметра. Откалиброванный карамельный жгут непрерывно поступает в карамелеформующую машину 24, которая формует его на изделия с рисунком на поверхности. Отформованная карамель непрерывной цепочкой поступает на узкий ленточный охлаждающий транспортер 25, на котором происходит охлаждение перемычек между изделиями и предварительное охлаждение самой карамели. Этим же транспортером карамель в виде цепочки подается в охлаждающий шкаф 26, где она разбивается на отдельные изделия и охлаждается. Охлажденная карамель из шкафа поступает на распределительный конвейер 27, вдоль которого установлены карамелезаверточные автоматы 28. Под распределительным конвейером расположен ленточный транспортер 29, на который поступает завернутая карамель со всех машин. Завернутая карамель промежуточным транспортером 30 подается на весы 31, взвешивается и упаковывается в картонные ящики 32, которые затем закрывают и оклеивают бандеролью на специальной машине 33.

  • 41525. Пищевые растения и их свойства
    Сельское хозяйство

    Важность полноценного и рационального питания как здорового, так и больного человека в настоящее время ни у кого не вызывает сомнений . Это питание основано на приёме разнообразных пищевых продуктов в таких количествах, при которых покрывается потребность организма в необходимой энергии и основных пищевых веществах: белках, жирах, углеводах, витаминах, минеральных солях, микроэлементах и воде. Правильный режим питания обеспечивает использование организмом всех этих веществ. Источником пищевых веществ могут быть продукты как животного, так и растительного происхождения, причём последние являются основным поставщиком углеводов ( в виде сложных полисахаридов, крахмалов или более простых соединений сахаров ), витаминов, вкусовых, ароматических веществ и др.

  • 41526. Пищевые стратегии насекомых
    Биология

    Выше уже говорилось, что жук-навозник, благодаря инстинктивным поведенческим проявлениям и целесообразным устройствам скатывает идеальные шары из навоза. При этом жук скарабей, или священный копр, одни шары особой формы делает для откладывания своих яиц, а другие, круглые, он использует в пищу. Такого шара, размером с плод крупного абрикоса, а порой и с кулак, скарабею достаточно для непрекращающейся 12-часовой трапезы. После чего он вновь отправляется скатывать следующий пищевой шар. Инстинктивное поведение позволяет жуку выполнять довольно сложные манипуляции. Он тщательно подбирает необходимый для основы шара кусочек навоза, предварительно оценив его качество с помощью своей сенсорной системы. Затем жук очищает его от налипшего песка и усаживается на комок, обхватывая его задними и средними ножками. Поворачиваясь из стороны в сторону, он выбирает нужный материал для постройки и катит шар в его сторону. Если стоит сухая жаркая погода, жук работает с огромной скоростью. Он скатывает шар за считанные минуты, пока навоз еще влажный. Все движения жука по изготовлению шара четкие, отлаженные, даже если он делает это впервые. Ведь последовательность целесообразных инстинктивных действий записана в наследственной программе насекомого. А в управлении ими участвуют анализаторы, образующие сложнейшую сеть в его организме. После окончания работы скарабей катит шар задними ногами к своей норке, двигаясь задом наперед. При этом жук проявляет завидное упорство, штурмуя заросли растений и холмики земли, вытаскивая шар из ложбинок и канавок. Для проверки упорства и сообразительности навозника был поставлен интересный эксперимент. Шар прикололи к земле длинной иглой. Жук после долгих мучений и попыток сдвинуть его с места стал делать подкоп. Обнаружив иглу, скарабей тщетно пытался приподнять шар, действуя спиной как рычагом. Рядом лежал камушек, но использовать его в качестве опоры жук не догадался. Когда придвинули камушек ближе, скарабей тотчас на него взобрался и снял свой шар с иглы. Навозники делают пищевой ком самостоятельно, не помогая друг другу. А иногда они даже стараются похитить чужой пищевой шар у соседа. При этом грабитель может вместе с хозяином докатить его до нужного места, и пока тот копает норку, утащить добычу. А далее, если он не голоден, бросить его, предварительно немного покатав «для удовольствия». Часто у скарабеев случаются драки даже в местах изобилия навоза, как будто им грозит голодная смерть.

  • 41527. Пищевые токсикоинфекции
    Разное

    Для данной группы заболеваний характерно острое начало и бурное развитие, короткий инкубационный период, быстрый регресс. Признание условно-патогенных микробов возбудителями ПТИ должно быть строго аргументировано, для чего необходимо: а) исключить (с учетом клинико-лабораторных и эпидемиологических данных) другие этиологические факторы: б) подтвердить этиологическую роль предполагаемого возбудителя путем его выделения из материала от больных и предполагаемых пищевых продуктов, массивного роста возбудителя, а также положительными результатами реакции с ауто-штаммами возбудителей и нарастанием титра антител в динамике болезни. При сборе эпидемиологических данных следует обратить внимание на одномоментность заболевания группы людей, связь заболевания с употреблением одних и тех же продуктов. При этом необходимо также учитывать характер употребляемой пищи; время, прошедшее с момента ее принятия до появления характерных клинических симптомов у большинства больных; наличие у лиц, имеющих отношение к. приготовлению, транспортировке, хранению пищи, инфекционных заболеваний, в том числе стафилококковых поражений кожи. Окончательное установление диагноза возможно только при сочетании характерной клинической картины и лабораторного подтверждения. Однако в абсолютном большинстве случаев диагноз остается этиологически не расшифрованным и болезнь расценивается как пищевая токсикоинфек-ция.

  • 41528. Пищевые токсикоинфекции
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Развитие токсикоинфекции определяется массовым инфицированием, снижением защитных свойств организма, расстройством желудка и кишечника. В инфицированных продуктах возбудители этого заболевания могут сохраняться в течение нескольких дней. Наиболее частой причиной токсикоинфекций служит употребление мяса и рыбы, зараженных бактериями группы сальмонелла. Мясо животных может быть заражено еще прижизненно. Кроме того разделывание и транспортировка туш в антисанитарных условиях могут способствовать инфицированию мяса. Также пренебрежение требованиям пищевой гигиены при засоле рыбы нередко приводит к ее заражению бактериями Гертнера, а так же приготовленных из нее продуктов. Следует подчеркнуть, что на кухнях при неправильном хранении и обработке мясных и рыбных продуктов возникает возможность их заражения вследствие чего среди лиц, употреблявших эти продукты возможны как единичные случаи, так и вспышки пищевых токсикоинфекций. Помимо мяса и рыбы могут быть инфицированы другие пищевые продукты в процессе приготовления или хранения (гусиные яйца, молоко). Пищевые токсикоинфекции могут быть вызваны патогенными стафилококками, в тех случаях, когда приготовлением пищи занимались люди с гнойничковыми заболеваниями кожи рук.

  • 41529. Пищевые токсикоинфекции и токсикозы
    Биология

    Для серологической типизации используют- реакцию агглютинации с сальмонеллезньими сыворотками. Известно, что введение в организм чужеродного белка (антигена) вызывает образование соответствующих антител в сыворотке крови животные Антигены сальмонеллезных 'бактерий то своему составу сложны. За немногими исключениями сальмонеллы имеют два вида антигенов: термостабильный 0-антиген (соматический, связанный с телом бактерий) и термолабилшый Н-антиген (жгутиковый, связанный с двигательным аппаратом бактерий). Каждый из этих антигенов состоит из двух и более компонентов или фракций (рецепторов). Весьма сложный жгутиковый антиген подразделен на 1-специфическую и 2-неспецифическую фазы. У некоторых сальмонелл (неподвижных S. pullorum, S. gallinarum) нет Н-антигена, у других же отсутствует неспецифическая фаза Н-антигена. К таким однофазным бактериям относят S. paratyphi A, S. derby и многих представителей серологической группы D. По различию в строении О- и Н-антигенов у отдельных видов сальмонелл Кауфман и Уайт подразделили бактерий этого рода на несколько серологических групп А, В, С, D, Е и т. д. Каждый вид бактерий, входящих в определенную серологическую группу, будет агглютинироваться с сывороткой, приготовленной путем иммунизации животного культурой любой бактерии из данной группы. Такие сыворотки называют групповыми, а реакцию агглютинации с ними групповой. Положительная реакция агглютинации при постановке ее с пятью групповыми сыворотками (А, В, С, D, Е, ib которые входят наиболее часто выделяемые из мяса виды сальмонеллезных бактерий) указывает на принадлежность бактерий к роду сальмонелла. Вместе с групповыми наши биофабрики готовят специфические или монорецепторные сыворотки. Для этого сыворотку, полученную путем иммунизации животного бактериями одного вида сальмонелл, смешивают со смывом агаровой культуры бактерий другого вида. Смесь выдерживают 2 ч в термостате, затем 1820 ч. на леднике, после чего центрифугируют. Прозрачную сыворотку отцеживают. В результате произойдет истощение сыворотки, и она будет содержать только один или несколько факторов антигена.

  • 41530. Пищевые цепи моря
    Биология

    Еще в то время, когда впервые в толще воды были обнаружены отражающие звук слои, было высказано предположение, что это, по-видимому, скопления морских животных, так как их суточные перемещения находятся в прямой зависимости от изменения освещенности воды. Эти животные должны были, между прочим, обладать способностью отражать ультразвук. И действительно, как мы теперь знаем, звукорассеивающие слои населены светящимися анчоусами (подотряд Myctophoidei), рыбами-топориками (семейство Sternophychidae) и рачками-эвфаузиидами (отряд Euphausiacea). Все эти животные обладают хорошо развитыми светящимися органами. У рыб, кроме того, имеются крупные плавательные пузыри, отражающие идущие от корабля звуковые импульсы. В некоторых случаях дающие эхо слои в океане образуются благодаря плавательным воздушным пузырям у ряда видов сифонофор. Среди ракообразных, кроме многих видов эвфаузиевых, в звукорассеивающих слоях обычны также огромные стаи креветок Acanthophyra. Поскольку светящиеся анчоусы и рыбы-топорики в антарктических водах до сих пор не обнаружены, в этих районах нет и глубоководных звукорассеивающих слоев.

  • 41531. Південна Америка
    География

    Велика частина Південної Америки флористично відноситься до неотропічної області, південь - до антарктичної області. Відповідно до географічного положення в низьких широтах на материку переважають вічнозелені або літньозелені ліси, рідколісся, чагарники і латеритні типи ґрунтоутворення. У Південній Америці найбільше на Землі поширення мають рослинні формації вологих (дощових) вічнозелених, переважно екваторіальних, лісів, так званих гілей (бразильський сельвас), що займають майже всю Амазонську низовину з прилягаючими схилами плоскогір'їв і Анд, західну Колумбію і східні схили Бразильського плоскогір'я. Вони відрізняються дуже багатим флористичним складом, густотою, найбільшим приростом біомаси (50-200 т/га) і наявністю багатьох цінних рослин. Характерні сімейства бобових, миртових, мелієвих, лаврових, пальм та інших, рясні ліани (сімейства бегонієвих, пасіфлорових тощо) і епіфіти (головним чином орхідеї і бромельові). У цих лісах зосереджені основні запаси твердої деревини, звідси походить дерево какао, каучуконос гевея, диняче дерево папайя і кокосова пальма, маніок і батат. Під гілеєю формуються червоно-жовті ферралітні кислі ґрунти, у зниженнях опідзолені з ділянками болотних ґрунтів. У східній Амазонії і з віддаленням від екватора мірою подовження посушливого періоду в гілеї з'являється домішка листопадних видів, а на півночі Гвіанського і на півночі та сході Бразильського плоскогір'їв вона змінюється листопадно-вічнозеленими лісами. Для субекваторіальних і тропічних поясів з чітко вираженим сухим сезоном найбільш характерні саванні і рідколісні формації з галерейними лісами в долинах рік. На півдні Льянос-Оріноко (де вони також називаються льянос), на рівнинах Бені-Маморе, Арагуаі-Токантінса - це вологі високотравні, переважно пальмові савани і саванні ліси на червоних ферралітних ґрунтах. У центрі Бразильського плоскогір'я - савани з ксерофільними деревцями, так звані кампос серрадос, на коричнево-червоних ґрунтах; подібні ксерофільні формації виражені також на півночі материка. До найбільш посушливого північно-східного району Бразильського плоскогір'я належить опустелена рідколісна формація каатинга з колючих чагарників, кактусів і пляшкоподібних дерев сімейства баобабових. Сухі тропічні ліси і рідколісся з коричнево-червоними ґрунтами займають рівнини Гран-Чако; у них дуже коштовні дерева кебрачо (основний постачальник таніну). У субтропічному поясі на заході напівпустелі змінюються "середземноморськими" літньосухими жорстколистими лісами і чагарниками (еспіналь, маттораль) на коричневих ґрунтах. На південь від 37-38° пд. ш. вони переходять у вологі вічнозелені змішані ліси - гемігілею - з південних буків нотофагусів, магнолієвих, лаврових та інших листяних порід з домішкою хвойних (чилійська араукарія, подокарпус, лібоцедрус, фіцройя) з безліччю ліан, бамбуків, епіфітів, папоротей на бурих лісових ґрунтах; до 42° пд. ш. вони вкривають і східні схили Анд; у високогір'ях з'являються альпійські луги. На схід від Анд, на північному заході Аргентини панують чагарникові напівпустелі із сіроземними ґрунтами і ділянками пустель. Субтропічні вічнозелені вологі ліси пінерайя (в основному з бразильської араукарії і парагвайського падуба - йєрба-мате) на характерних червоноземних ґрунтах займають піднесений південний край Бразильського плоскогір'я. Дуже контрастна рослинність і ґрунти на заході і сході помірного пояса. Острови і вологі західні схили Патагонських Анд покривають ліси південного типу (переважно з вічнозелених і листопадних південних буків з домішкою хвойних) на бурих лісових, частково опідзолених ґрунтах; східні схили Анд - хвойно-листопадні ліси, а підвітряну Патагонію - напівпустельні бурі ґрунти і рослинність з розріджених дерновинних злаків і щільних зонтикових: лише в передгірному зниженні і на півночі Вогненної Землі з'являються степи з каштановими ґрунтами, а на крайньому південному сході кріофітні луги і сфагнові болота. Субтропічні і тропічні болота займають величезні площі у западині верхнього Парагваю, уздовж його середньої течії, у Межиріччі й у низинах при злитті багатьох річок. Північно-західне і східне (до 27° пд. ш.) узбережжя материка часто обрамлені мангровими заростями. Найменше природний рослинний покрив зберігся на міжандійських плато і внутрішніх схилах Північних Анд, у долині Середнього Чилі, на східних схилах Бразильського плоскогір'я й особливо в Пампі, цілком розораної або використовуваної як пасовища; у цих же районах найбільш розвинута ерозія ґрунтів. В останні роки хижацька вирубка захоплює навіть амазонську гілею.

  • 41532. Північноамериканська політична думка просвітницької доби (Т. Джефферсон)
    Политология
  • 41533. Північно-Кавказький економічний район Росії
    География

    Найважливішою галуззю сільськогосподарського виробництва є зернове господарство. Зернові культури вирощуються повсюдно, але основними районами їх обробітку служать Краснодарський і Ставропольський краї і Ростовська область, де виробляється близько 90% всієї кількості зерна. У посівах переважає озима пшениця, яка займає близько половини загальної площі зернових культур. Північний Кавказ - головний виробник кукурудзи в Російській Федерації. Галуззю спеціалізації є і рисосіяння. Рисові системи створені в Краснодарському краї, у Ростовській області та Дагестані. Найбільший виробник рису - Кубань. Створення Краснодарського водосховища дозволило ще більше збільшити посіви рису. Значно розширено посіви рису в дельтах річок Тереку і Сулак. Однією з найважливіших технічних культур на Північному Кавказі є соняшник. Основні масиви посівів соняшнику розміщені в низов'ях Кубані, на правобережжі Дону, у передгір'ях Головного Кавказького хребта і в Стевропіллі. Велика питома вага Північного Кавказу і в виробництві овочів. Загальноросійське значення має плодівництво, особливо виноградарство. Виноградники розміщуються в Кубано - Чорноморському районі, в основному навколо Анапи, Геленджика і Темрюка. Значні насадження винограду також в Донському районі, в Прікумье, в районах Кизляра і Дербента. Культивуються різноманітні сорти винограду - аліготе, рислінг, мускат, шасла, піно-грі та ін Невипадково Північному Кавказу належить провідне місце в Росії з виробництва сталевих і сухих вин, шампанського і коньяків. Важливою галуззю сільського господарства Північного Кавказу є тваринництво. Молочно-м'ясне тваринництво розвинене в передгір'ях і на Кубані. Тут розводяться червоностепна і калмицька породи великої рогатої худоби. На Нижньому Дону й на Кубані розвинене свинарство, де воно вигідне поєднується із зерновим господарством і бурякосіяння. Переважає велика біла порода свиней, яка відрізняється високою продуктивністю. Вівчарство поширене головним чином в Ставропольському краї, Ростовської області і в Дагестані. Велике значення має тут тонкорунне вівчарство. Розводяться цінні породи овець: меринос, Ставропольський і Грозненський тонкорунних, в Дагестані впроваджена дагестанська гірська порода напівтонкорунних. Північний Кавказ займає провідне місце в Росії за настригом вовни. У середньому настриг тонкої вовни на одну вівцю складає більше 4,5 кг. Північний Кавказ виробляє більше 16% вовни Російської Федерації. Для вівчарства використовуються степові пасовища Ставропольського краю, високогір'я Великого Кавказу. Зимові пасовища овець організуються в ногайських степах Дагестану.

  • 41534. Північно-Східнiй экономический район Украины
    Разное

    Розташований у пн-сх і частково центральній частині країни. Площа його становить 84 тис кв км. Нас-ня 6,3 млн осіб. Район охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області. За к-стю нас-ня та валовою продукцією пр-сті Пн-Сх р-н зн-ся на 5 місці, за валовою продукцією с/г на 3-му серед ек-х р-нів країни. У госп-му комплексі району домінує пр-сть (75% вартості валової продукції). Пн-Сх район багатий на різноманітні корисні копалини. Є поклади кам вугілля (Харківська обл), бурого вугілля і торфу, прир горючих газів (Шебелинка, Єфремівка) і нафти. У Полтавській та Харківській областях великі запаси залізних руд, у Харківській і Сумській фосфоритів. У р-ні відкрито поклади камяної солі, крейди, гіпсу, вапняків, мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають мінеральні води Полтавщини (“Миргородська”) і Харківщини (“Березівська”). Одним з найбільших природних багатств р-ну є чорноземні грунти. К-сть нас-ня р-ну становить 12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю і густосою нас-ня, частково міських жителів різні області р-ну відрізняються одна від одної. Середня густотанас-ня близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від загальнодержавної. Показники смертності нас-ня вищі від показників народжуваності. Зростає к-сть зайнятих у невиробничій сфері. Осн галузі пр-сті Пн-Сх р-ну маш-ня і металообробка, хімічна, харчова та легка пр-сть. Потреби госп-ва і нас-ня р-ну забезпечуються його енергетично базою. Майже вся електроенергія виробляється тепловими станціями. Найбільша з них Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн кіловат. Осн галузями маш-ня є енергетичне, тракторне, с/г-ке, електротехнічне, транспортне, верстато- і приладобудування. Найб центри Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинам, пластмасами, хімреактивами. У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія. Провідними центрами хім пр-сті є Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка. Потужна галузь р-ну будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла у Полтаві і Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові в Полтаві і Будах (поблизу Харкова). Деревообробна і меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Її п-ва є також і в середніх містах, напр у Лубнах. Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угіддя становлять 78% усієї площі району. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Найважлвіші технічні к-ри цукрові буряки і соняшник. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-мясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну мясо-сальний і сальнй напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють пяту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи у Купянську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл). У Хоролі Полтавської обл на основі молока виробляють дитяче харчування. За вартістю продукції легка пр-сть посідає в р-ні третє місце. Тут виробляють бавовняні і вовняні тканини. Розвинута конопледжутова, хутрова і взуттєва галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-сті Харків, Полтава, Суми. У р-ні функціонують практиіно всі види транспорту. Основна частка перевезень вантажів припадає на залізничний транспорт, пасажирів на автомобільний. Найгустіша мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Через район проходять важливі залізничні і автомобільні магістралі, що зєднують найбільші міста р-ну з Києвом, містами Донбасу, Придніпровя, Криму, а також з Росією, країнами Закавказзя, Балтії, Білоруссю, Польщею, Фінляндією. Основні промислові вузли району Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У р-ні домінує обробна пр-сть, яка використовує вугілля і метал з Донбасу і Придніпровя, ліс з Карпатського і Пн-Сх районів, різноманітні машини і обл-ня з усіх ек р-нів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, ін машини та устаткуваня. Серед продукції АПК масло і молочні продукти. З р-ну вивозяться також вироби скляної і фарфоро-фаянсової пр-сті. Одна з проблем Пн-Сх р-ну територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове в-во зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. У р-ні недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг з твердим покриттям.

  • 41535. Під Литвою та Польщею
    История

    В 1430 - 1431 р. литовський великий князь Свидригайло вів боротьбу зі своїм братом Ягайлом за впливи в Литві. Свидригайло виступав оборонцем незалежності великого князівства й у своїх змаганнях шукав опори на українських землях. На його дворі найбільший вплив мали вельможі - українці, а військо у значній частині складалося теж з українських полків. Свидригайло почав війну наступом на Галичину й західне Поділля, де були польські залоги. Його військо зайняло Кремянець, Збараж і Одесько. Але Ягайло з сильним військом рушив на Волинь, здобув Городло та Володимир і почав облягати Луцьк. Тут, під містом, 31 липня 1431 р. прийшло до кривавого бою, але без вирішення, бо сили противників були рівні і обидві сторони приписували собі перемогу. Потім прийшло коротке перемиря, а далі розвинулася дрібна погранична боротьба. З-поміж полководців Сєидригайла в Галичині, придбав собі почесне імя Богдан Рогатинський, власник Рогатина, що цілий рік боронив замку в Одеську, аж довгою облогою польські війська його здобули. За участь у повстанні Рогатинський тяжко відпокутував Ягайло конфіскував йому його маєтності. На Поділлі в тих часах уславився як воїн князь Федько Несвижський. У бою під Копистерином 30 листопада 1432 р. він погромив польське військо й потім, несподіваним нападом, захопив у полон камянецького старосту Фридриха Бучацького. На українських землях Свидригайло мав великі симпатії. Українські пани підпомагали його щиро, сподіваючись, що коли він переможе Ягайла, то віддасть провід у великому князівстві українцям. Але в самій Литві він не мав- прихильників, там його військо розбито (під Вількомиром у Ковенщині 1435 р.), і Свидригайло мусів перед Ягайлом капітулювати.

  • 41536. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
    Экономика

    Технічне переозброєння діючого підприємства означає здійснення відповідно до плану (програми) його технічного розвитку (без розширення існуючих виробничих площ) комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації й заміни фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування. Реконструкція діючого підприємства є здійснюваним за єдиним проектом повним або частковим переобладнанням виробництва. За необхідності можуть бути споруджені нові або розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі об'єкти. До реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об'єктів замість тих, дальшу експлуатацію котрих визнано недоцільною. Під розширенням діючого підприємства заведено розуміти спорудження його другої та наступних черг, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих, а також організацію допоміжних та обслуговуючих виробництв, комунікацій тощо. До нового будівництва (новобудов) відносять спорудження окремих виробничих об'єктів або підприємств, що здійснюється на нових майданчиках та за затвердженим окремим проектом.

  • 41537. Підвищення ефективності експлуатації свердел під час обробки композиційних матеріалів
    Производство и Промышленность
  • 41538. Підвищення ефективності чистового точіння сталей різцями з різальними пластинами з безвольфрамових твердих сплавів за допомогою обробки імпульсним магнітним полем
    Производство и Промышленность
  • 41539. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
    Педагогика

     

    1. Зубко А.М. Забезпечення ефективності навчального процесу під час підвищення кваліфікації педагогічних кадрів // Збірник наукових праць. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Випуск 4. К.: Логос, 2001. С.109-115;
    2. Зубко А.М. Особистісно-орієнтоване навчання в післядипломній освіті // Освіта на Луганщині. №1 (14). 2001. С.55-61;
    3. Зубко А.М. Підготовка керівників навчальних закладів до впровадження інновацій // Управління якістю професійної освіти. Збірник наукових праць. Донецьк: ТОВ “Лебідь”. 2001. С.322-326;
    4. Зубко А.М. Шляхи оптимізації управління навчальним процесом в закладах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів // Збірник наукових праць. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Випуск 5. К.: Логос, 2001. С.94-98;
    5. Котова О.Г. Формування системи пiдготовки i атестацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв в Українi. // Освiта i управлiння. 1997. N 1. С.162-168;
    6. Куценко В.I., Неженцев В.В., Погребняк В.П., Ятченко А.Д. Фахова освiта в Українi та її трансформацiя в умовах переходу до ринкових вiдносин. АКТА. Харкiв. 1997. С. 197;
    7. Погребняк В.П., Миленька Г.Д., Котова О.Г., Бандуренко В.О., Гукун Л.Г. Основнi принципи побудови системи управлiння кадрами освiти // Проблеми освiти. 1996. Вип.5 С.15-21.
  • 41540. Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку
    Педагогика

     

    1. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 416 с.
    2. Білан О.І. Навчання дітей монологічного мовлення, використовуючи художні ілюстрації // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). - № 11. - Одеса. - 2004. - С.107-112.
    3. Бойко А.М. Григорій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок: Навчальний посібник. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998. - 235 с.
    4. Веркалець М.М. Освітньо-педагогічна спадщина // Рідна школа, 1989. - № 8. - С.82-92.
    5. Власенко С.П. Особливості становлення сучасної багаторівневої освіти вчителя початкових класів: Автореф. дис. …канд. пед. наук: 13.00.04. - К., 2002. - 21 с.
    6. Гончаренко C.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
    7. Грінченко Б. Українська граматка. - К., 1917. - 164 с.
    8. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. - М.: Просвещение, 1983. - 144 с.
    9. Державна національна програма „Освіта" („Україна ХХІ століття”) // Освіта. - 1993. - № 44, 45, 46. - 38 с.
    10. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії та практики навчального процесу // Рідна школа. - 2000. - № 8. - С.8-13.
    11. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПБ.: Питер, 2000. - 480 с.
    12. Казанжи І.В. Формування творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів в процесі підготовки до позаурочної виховної діяльності // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). - № 11. - Одеса. - 2004. - C.89-95.
    13. Колбіна Л.А. Професійно-педагогічні соціально-цінісні орієнтації вчителя початкових класів // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”2003”. Том 30. Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С.49-50.
    14. Крамар В.У. Духовне виховання у позанавчальній роботі // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Випуск 5/Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С.262-265.
    15. Литвиненко С.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). - № 11. - Одеса. - 2004. - С.49-56.
    16. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. Навчальний посібник для педагогічних навчальних закладів. - К.: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1998. - 360 с.
    17. Мойсеюк А. Є. Педагогіка. Навчальний посібник.3-є видання, доп. - К.: ВАТ КДНК, 2001. - 608 с.
    18. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та інші; За заг. ред О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.
    19. Основы педагогического мастерства: Учебное пособие для педагогических специальностей высших учебных заведений / Под ред. И.А. Зязюна. - М.: Педагогика, 1989. - 332 с.
    20. Остапенко М. Виховати людину // Завуч. - 1999. - № 35. - С.5.
    21. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических институтов / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1983. - 608 с.
    22. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи // Рідна школа. - 1994. - №5. - С.13-18.
    23. Русова С. Мої спомини. - К.: А.С.К., 1996. - 234 с.
    24. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані тв. У 5-ти т. - К., 1977. - Т.3. - 186 с.
    25. Ушинський К. Про народність у громадському вихованні // Вибрані педагогічні твори. У 2-х т. - Т.1. - 218 с.
    26. Фіцула М.М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Вид. Центр “Академія", 2000. - 544 с.
    27. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. - К.: Магістр-S, 1998. - 124 с.
    28. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2001. - 544 с.: ил. - (Серия “Учебник нового века”).
    29. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Развитие личности в обучении: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов. - М.: Издательский центр “Академія”, 1999. - С.64-70
    30. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.