Geum.ru

Дипломная работа

  • 1241. Аналіз фінансових результатів банку
    Банковское дело

     

    1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" вiд 07.12.2000 № 2121-III зі зм. та доп. станом на № 532-V (532-16) від 22.12.2007 // ВВР, 2008, № 10, ст. 90.
    2. Закон України “Про Національний банк України” вiд 20.05.1999 № 679-XIV зі змінами № 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 //ВВР, 2007, № 9, № 10-11, ст. 96.
    3. Алавердов А. Р. Стратегический менеджмент в коммерческом банке: Учебник. М.: Маркет ДС, 2008. 569 с.
    4. Алєксєєв І.В., Ольшанська М.В. Банки як суб'єкти трансформаційного процесу "кооперування - інтеграція підприємств" // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. 2008. Вип. 2. С. 266-274.
    5. Васюренко Л. В., Федосік І. М. Ресурси комерційного банку: Теоретичний та прикладний аналіз. Х.: ПП Яковлєва, 2003. 87 с.
    6. Васюренко О. В., Волохата К. О. Економічний аналіз діяльності комерційних банків. К.: Знання, 2007. 463 с.
    7. Волкова Н.И. Стратегия предпринимательской деятельности банков // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 14: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
    8. Геєць О. В., Домрачев В. М., Лондар С. Л. Основи банківської справи та управління кредитними ризиками. К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2004. 240 с.
    9. Герасимович А. М. Аналіз банківської діяльності. К.: КНЕУ, 2007. 600 с.
    10. Грушко В.І., Лаптев С.М., Любунь О.С. Банківський нагляд. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. 264 с.
    11. Давиденко Н.М. Концептуальна модель оцінки фінансового стану банківських установ // Актуальні проблеми економіки.- 2007.- № 9.- C.30-38.
    12. Денисенко М. П. Гроші та кредит у банківській справі. К.: Алерта, 2004. 478 с.
    13. Денисенко М. П., Кабанов В. Г., Худолій Л. М. Грошово-кредитна діяльність банків. К.: Європейський ун-т, 2004. 340 с.
    14. Денісов С. В., Іващенко В. В., Краснобрижа Г. А., Невлюдов І. Ш., Новоселов С. П. Основи банківської справи. Х.: ХНУРЕ, 2002. 131 с.
    15. Домрачев В. М. Міжнародні банківські розрахунки. К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2008. 88 с.
    16. Дробязко А., Сушко В. Банки Украины. Обобщенный портрет по итогам 2005 года // Финансовые риски.- 2005.- № 4.- C.19-40.
    17. Дударенко О.А. Банківські ресурси, їх складові та проблема акумуляції // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.15: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2007.- 336 c.
    18. Єпіфанов А. О., Маслак Н. Г., Сало І. В. Операції комерційних банків. Суми: Університетська книга, 2008. 522 с.
    19. Зайцева І.П. Сутність та значення основних бюджетів комерційного банку // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 2.- C.82-88.
    20. Зянько В. В., Коваль Н. О., Тептя О. В. Банківський менеджмент. Вінниця: ВНТУ, 2008. 127 с.
    21. Зянько В. В., Тептя О. В. Банківська справа. Вінниця: ВНТУ, 2004. 114 с.
    22. Калашнікова Т. В. Банківські операції. Х.: ХНАУ, 2005. 80с.
    23. Калініченко О. Нові організаційні підходи до управління банком як джерело підвищення стійкості банку // Банківська справа.- 2007.- № 2.- C.83-90.
    24. Кириченко О. А., Міщенко В. І., Щербань В. П., Яценюк А. П., Гіленко І. В. Банківський менеджмент. К.: Знання, 2005. 832 с.
    25. Кирій Р.П. Особливості банківських послуг як об'єкта управління в конкурентному середовищі // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. 2008. Вип. 2. С. 397-403.
    26. Коваленко В. В. Фінансовий моніторинг банків. Суми: ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2005. 120 с.
    27. Колесников В. И., Черненко В. А., Мельникова С. А. Кредит и его основные формы. СПб.: Издательство СПбГУЭФ, 2001. 74 с.
    28. Копилюк О. І, Кульчицька Н. С. Фінансовий менеджмент в банку. Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. 108 с.
    29. Копилюк О.І., Музичка О.М. Теоретичні підходи до розкриття сутності банківських ресурсів // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 5.- C.18-22.
    30. Костюченко О. А. Банківське право України. Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці. К.: А.С.К., 2007. 624 с.
    31. Кочетков В. М. Основи аналізу банківської діяльності. К.: Видавництво Європейського університету, 2005. 116 с.
    32. Крухмаль О.В. Оцінка фінансової стійкості на підставі визначення критеріїв динамічної стабільності діяльності банку // Актуальні проблеми економіки.- 2007.- № 9.- C.43-51.
    33. Кузьмін В. В., Андрейченко О. В. Банківські операції. К.: ННЦ "Ін-т аграрної економіки", 2007. 418 с.
    34. Лаврушин О. И., Афанасьева О. Н., Корниенко С. Л. Банковское дело: современная система кредитования. М.: Кнорус, 2008. 260 с.
    35. Лаврушин О. И., Мамонова И. Д., Валенцева Н. И., Ширинская З. Г., Штайн Й. Х. Управление деятельностью коммерческого банка (Банковский менеджмент). М.: Юристъ, 2005. 687 с.
    36. Лазепко І. М., Алексеєнко М. Д., Сивульський М. І. Банківські операції. К.: Університет "Україна", 2008. 328 с.
    37. Латковська Т. А. Фінансово-правові питання формування центральних та державних банків в Україні, країнах центральноєвропейської та англосаксонської систем права. О.: Юридична література, 2008. 280 с.
    38. Любунь О. С., Потійко Ю. А., Лаптєв С. М., Шевченко К. Є., Денисенко М. П. Система банківського менеджменту. К., 2005. 356 с.
    39. Любунь О.С. Стратегічне планування та управління банківською діяльністю // Фінанси України.- 2005.- № 11.- C.81-87.
    40. Мартюшев О.О. Організаційно-методологічне забезпечення стратегічного планування комерційного банку // Фінанси України.- 2005.- №10.- C.60-68.
    41. Мещеряков А.А. Теоретико-практичні засади побудови фінансового менеджменту банку // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 6.- C.53-57.
    42. Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 240 с.
    43. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності. К.: КНЕУ, 2003. 347 с.
    44. Пашута А. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України // Вісник Національного банку України.- 2007.- № 1.- C.44-48.
    45. Петрук О. М. Банківська справа. К.: Кондор, 2004. 462 с.
    46. Плісак Т. О. Облік та аналіз діяльності комерційного банку. К.: КНТЕУ, 2003. 520 с.
    47. Подік С. М., Ігнатенко В. І. Банківська справа: теорія і практика. К.: Фада, ЛТД, 2007. 642 с.
    48. Полозенко Д.В. Банківська система України в умовах функціонування іноземних банків // Фінанси України.- 2007.- № 5.- C.91-95.
    49. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку. К.: КНЕУ, 2004. 468 с.
    50. Разуменко І.М. Проблеми та перспективи розвитку комерційних банків України на регіональному рівні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 14: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
    51. Сало І. В., Криклій О. А. Фінансовий менеджмент банку. Суми: Університетська книга, 2008. 313 с.
    52. Стечишин Т.Б. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток банківської системи України// Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. 2008. Вип. 2. С. 301-309.
    53. Сухарський B. C. Ощадно-банківська справа. - Тернопіль: Астон, 2003. - 464 с.
    54. Тиркало Р. І., Гуцал І. С., Чайковський Я. І. Банківська справа. Т.: Карт-бланш, 2001. 314 с.
    55. Токмакова І.А. , Краснов В.Г. Сутність і структура фінансового ринку // Фінанси України. 2001. № 12. С. 112-120.
    56. Фролов С. М. Банківська справа та основи митного регулювання в Україні: теорія та практика. Суми: Університетська книга, 2004. 367 с.
    57. Череп А. В., Андросова О. Ф. Банківські операції. К.: Кондор, 2008. 407 c.
    58. Черкасова С. В. Інвестиційна діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів // Фінанси України. 2003. № 10. С.130 - 134.
    59. Шевцова О.Й., Артеменко Т.Ю. Складові стратегічного управління банком // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 14: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2005.- 267 c.
    60. Шелудько Н. М. Управління фінансовою стійкістю комерційних банків. К.: Інститут економіки НАН України, 2002. 228 с.
    61. Штейн О.І. Стратегія комерційного банку на ринку банківських послуг // Економіст.- 2007.- № 1.- C.44-48.
    62. Шульга Н.П. Управління економічним капіталом банку // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. 2008. Вип.1. С. 299-305.
  • 1242. Аналіз фінансового стану підприємства "Комфорт"
    Экономика

     

    1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV.
    2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV .
    3. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"від 14 травня 1992 року N 2343-XII-ВР.
    4. Закон України "Про підприємництво"від 7 лютого 1991 року N 698-XII.
    5. Закон України №697-XII "Про власність"від 07 лютого 1991 року.
    6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"№ 1548 від 25 грудня 1996 року.
    7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.
    12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни уфінансових звітах", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. N 137.
    13. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2000.
    14. Балабанов И. Т. Финансовий анализ и планирование хозяйственного субъекта - 2-е изд, доп. М: финансы и статистика, 2000. -365 с.
    15. Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К : КНЕУ, 2000. 325 с.
    16. Бланк И. А. Управление активами. - К.: Ника - Центр - Эльга, 2000 - (Биб - ка финансового менеджмента). 245 с.
    17. Боголіб Т.М. Система і методи фінансового аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства: Журнал "Фінанси України"5/2006, - с. 54.
    18. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. Чумаченка М.Г. - К.: - 2003. - 540 с.
    19. Бандурка О. М. та ін. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. - К.:Либідь, 2004.- 227 с.
    20. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. -К., 2000.- 158 с.
    21. Василенко В.0. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 420 с.
    22. Василенко В.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - Киів: ЦУЛ, 2005. - 396 с.
    23. Василенко В.О. Антикризисне управління підприємством: Навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2005. 428 с.
    24. Жидецький В. О. Охорона праці на промисловому підприємстві. Підручник. Львів, Афіша, 2000. 336 с.
    25. Журавльова Ю.Ю. Сутність платоспроможності підприємства: Журнал "Фінанси України"01/2006, - с. 116
    26. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. -3-тє вид-К.: Т-во "Знання", КОО. -2000. - 261 с.
    27. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник.- 2-ге видання, стереотипне.- К.: Міжрегіональна Академія Управління Персоналом, 2001. -148 с.
    28. Кислиця О. Я. Мягких І. М. Економічний аналіз. Курс лекцій.- К.: Європейский университет , 2003.
    29. Лигоненко Л. О. Методологія діагностики банкрутства підприємств та напрямки її вдосконалення. Навчальний посібник, К: Вища школа, 2000.
    30. Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д. е. н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф. Ф. Бутинця.- 2-ге вид., доп. і перероб. Житомир: ПП "Рута", 2007.- 704 с.
    31. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник: - К: Вища школа, 2003. - 130 с.
    32. Міщенко А. П. Стратегічне управління: Навчальний посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. 208 с.
    33. Моцак О.В. Ліквідність як елемент фінансового управління діяльністю підприємства: Журнал "Фінанси України"10/2003, - с. 62
    34. Осмоловський В. В. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник для студентов экономической специальности. Минск: Новое знание, 2001. 430 с.
    35. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: "Магнолія Плюс", 2006. - 367 с.
    36. Пересада А. А., Коваленко Ю. М., Онікієнко С. В. Інвестиційний аналіз: Підруч. - К.: КНЕУ, 2003.
    37. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: підручник для студентів вищих навчальних закладів, Вища школа, 2004.
    38. Ряховской А. Н. Антикризисное управление предприятиями: Учебное пос.:под ред..-М., 2000. - 425 с.
    39. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: учетное пособие. М: ИНФРА М , 2003 . - 355 с.
    40. Савчук В. П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент.,К: ЗАТ ВБ "Максимум", 2005. 321 с.
    41. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник, - К.: Каравела, 2003. - 364 с.
    42. Терещенко О. О. та ін. Фінансова діяльність субєктів господарювання: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2005.- 326 с.
    43. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. Поддєрьогін А. М.- 5-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 546 с.
    44. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с. 318-321.
    45. Фінансовий словник довідник (Демяненко М. Я., Лузан Ю. Я., Саблук П. Т., Скупий В. М., за ред. Демяненка М. Я.). К: ІАЕУААН, 2003.
    46. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: начальний посібник 2-е вид., перероб. І доп. К: ЦУЛ, 2002.
    47. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. 3-е издание. К : ЦУЛ, 2003. 352 с.
    48. Шило В. П., Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б., Темченок А. Г., Брадуло О. М.. Аналіз фінансового стану підприємства. Навчальний посібник.- К: ЦУЛ ,2005. 425 с.
    49. Шиян Д. В., Строченко Н. І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. К.: А.С.К., 2005, - 240 с.
    50. Шим Д., Сигел Д. Методы управления стоимостью и анализа
    51. затрат. - М.: Филинь, 1996 г. 217 с.
    52. Экономическая теория / Под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С.- СПб.: изд. СПбГУЭФ, изд. "Питер Паблишинг", 1997. 427 с.
    53. Ю.С. Шашурин, А. В. Черезов Себестоимость в оперативном управлений предприятием, - М.: 000 Издательско-Консалтинговая Компания "ДеКА", 2000. - 212 с.
    54. Юров В.Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики. - М., Финансы и статистика, 2001 243с.
    55. Яворський В.Ф. Активізація каналів збуту: матеріли наук.-практ. конференції. Львів, 2009.
    56. Ямпольская Д.О. Разрабатываем план маркетинга: Сбытовая политика (политика распределения) // Маркетинговое планирование. № 4. - 2009. С. 22.
  • 1243. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства та розробка шляхів її вдосконалення на прикладі ВАТ "АТП-16354"
    Экономика

    Затрати робочого часуІндексОднойменні затрати робочого часу, хвил.Повторюваність за змінуСумарна тривалість затрат робочого часу, хвил.Середня тривалість, хвил.123456Підготовчо-заключний час:Тпз1:17:00-1:17:00-- перевдягання0:09:0010:09:000:09:00- огляд автомобіля0:08:0010:08:000:08:00- заправка паливом0:12:0010:12:000:12:00- прихід у диспетчерську0:08:0010:08:000:08:00- одержання дорожнього листа0:09:0010:09:000:09:00- повернення на стоянку0:08:0010:08:000:08:00- поверенння дорожнього листа0:13:0010:13:000:13:00- відхід додому0:10:0010:10:000:10:00Основний час:То2:44:00-2:44:00-- рух до шахти0:25:0021:06:000:33:000:41:00- рух до залізнодорожньої станції0:25:0021:04:000:32:000:39:00- рух до АТП0:34:0010:34:000:34:00Допоміжний час:Тд2:42:00-2:42:00-- навантаження0:21:0020:37:000:18:300:16:00- оформлення документів0:07:0041:07:000:16:450:24:000:07:000:29:00- маневрування0:12:0030:39:000:13:000:11:000:16:00- розвантаження0:09:0020:17:000:08:300:08:00- виїзд з АТП0:02:0010:02:000:02:00123456Час на відпочинок:Твід0:15:00- короткочасний відпочинок0:15:0010:15:000:15:00Втрати робочого часу:Впрати з вини працівникаТпр0:37:00-0:37:00-- розмова з товаришами0:05:0010:05:000:05:00- стороння розмова0:09:0010:09:000:09:00- зупинка інспектором ДАЇ0:11:0010:11:000:11:00- паління0:12:0010:12:000:12:00Втрати з організаційних причинТпо0:31:00-0:31:00-- очікування навантаження0:10:0020:16:000:08:000:06:00- пошук чергового по станції0:15:0010:15:000:15:00Всього час спостереженняТс8:06:00

  • 1244. Аналіз формування та використання прибутку підприємств нафтопереробної промисловості
    Экономика

    У практиці нафтопереробних компаній використання прибутку на поповнення статутного фонду вказує на те, що цей напрямок не набув належного розвитку. За підсумками таблиці видно, що жодне з підприємств не спрямовувало чистий прибуток на вказаний напрям. Це пояснюється тим, що процедура перереєстрації статутного капіталу вимагає певних фінансових витрат з боку підприємств. Щодо виплати дивідендів власникам, то ми спостерігаємо лише один випадок на підприємстві "Нафтохімік Прикарпаття" у сумі 1167,9 тис.грн, що складає 10% від суми чистого прибутку з якого проводилися дані виплати. Основною метою розподілу прибутку підприємства є забезпечення необхідної пропорційності між поточним його споживанням та нагромадженням для забезпечення виробничого розвитку. Відповідно метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій між поточними виплатами дивідендів і забезпеченням зростання ринкової вартості акцій у майбутньому періоді за рахунок капіталізації частини прибутку. Виходячи з цієї мети, поняття дивідендної політики може бути сформульоване таким чином: дивіденда політика підприємства являє собою складову частину загальної фінансової стратегії і політики формування власних фінансових ресурсів, що полягає в оптимізації пропорцій між частинами прибутку, що споживається і капіталізується з метою забезпечення зростання ринкової вартості акцій [44, c.170]. Напрямки використання чистого прибутку на поповнення статутного фонду та резервного фонду становлять нерозподільчу частину чистого прибутку акціонерних товариств, частина чистого прибутку, яка йде на виплату дивідендів власникам акцій має назву розподільчого чистого прибутку. Таким чином, суми розподільчого та нерозподільчого прибутку становлять загальну суму чистого прибутку підприємства. Існують наступні методи нарахування дивідендів: залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат; метод стабільних дивідендів; метод гнучкої дивідендної політики; метод стійкого приросту дивідендів; метод стабільної та бонусної частини. Залишковий метод базується на приоритетності вкладання чистого прибутку у виробництво і лише після цього його залишкову суму можна спрямовувати на виплату дивідендів. Метод стабільних дивідендів наголошує про їх незмінність впродовж тривалого періоду за рахунок вкладень коштів стратегічних інвесторів на довгий час. Для використання цього методу характерно створення резерву, який поповнюється у роки з високою прибутковістю і витрачається коли чистий прибуток є відсутнім. Метод гнучкої фінансової політики грунтується на повній залежності дивідендів від фінансових результатів підприємства, т.б. дивіденд буде високим за високий рівень чистого прибутку і навпаки. Але загальна величина чистого прибутку, що піде на виплату дивідендів буде коректуватися співвідношенням між розподіленим та нерозподіленим прибутком. Метод стійкого приросту дивідендів передбачає постійне їх зростання, але критерієм ефективності даного методу буде підкріплення реальними фінансовими результатами та необхідними резервами. Метод бонусної та стабільної частини є достатньо простим та ефективним. Використовуючи його підприємство завжди виплачує невеликі стабільні дивіденди, і, у час коли має високі прибутки виплачує додаткові бонуси.

  • 1245. Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах
    Педагогика

    §проявляється співпереживання автору, тобто дитина розрізняє власну читацьку позицію і позицію автора;

    • без сторонньої допомоги може усвідомити формальні ознаки твору, якщо раніше у своїй читацькій діяльності вже спостерігала схожі образотворчо-виразні прийоми;
    • таким чином, учень може відчувати задоволення від сприйняття форми, помітити і оцінити випадки відповідності змісту і форми.
    • У цьому віці з'являється нова тенденція в читацькій діяльності: дитина не задовольняється тільки чуттєвою, емоційною реакцією на прочитане, вона прагне для себе логічно пояснювати те, що читає; все, що читається, повинно бути обов'язково зрозуміле їй.
    • Однак ця тенденція поряд з позитивною стороною має і негативну: все, що незрозуміле, просто не читається у тексті. Ненавченому читачу важко прикладати зусилля до розкриття "коду твору", і поступово через цю причину розвивається читацька емоційна глухота, коли за словом не виникає образ, уявлення або настрої. Читати стає нецікаво і нудно, читацька діяльність починає гаснути, людина дорослішає, але читачем не стає.
    • РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ЧИТАННЯ ТА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
    • 2.1 Етапи роботи над художнім твором
    • Визначаючи напрямки роботи над художнім твором і її основні етапи, вчитель керується освітньо-виховними завданнями уроків класного читання, специфікою художнього твору як твору мистецтва і особливостями сприймання художнього твору молодшими школярами.
    • Художній твір - це складне ціле, в якому всі його компоненти (ідейно-тематична основа, композиція, сюжет, зображувальні засоби) взаємодіють між собою. У творі образ не статичний, він даний в розвитку. У процесі розвитку сюжетної лінії твору, образ розкривається перед читачем різнобічно. Дана особливість вимагає починати роботу над твором з цілісного його сприймання, тобто з синтезу (з читання твору повністю).
    • Аналіз художнього твору слідує за синтезом і робить можливим перехід до синтезу більш високої якості.
    • В узагальненому формуванні шляхи роботи над твором виглядають таким чином: первинний синтез - аналіз - вторинний синтез. У відповідності з вказаним напрямом виділяються 3 основних етапи роботи над художнім твором.
    • Перший етап (первинний синтез). Основні завдання: ознайомлення учнів з конкретним змістом твору, його сюжетною лінією на основі цілісного сприймання тексту. З'ясування емоційного впливу твору.
    • Другий етап (аналізу) Завдання і зміст роботи: встановлення причинно-наслідкових зв'язків в розвитку сюжету; з'ясування мотивів поведінки дійових осіб та їх провідних рис (чому так вчинили і як це їх характеризує), розкриття композицій твору (зав'язка дії, момент найвищого напруження, розв'язка), аналіз зображувальних засобів в єдності з розкриттям конкретного змісту і оцінкою мотивів поведінки героїв (що зобразив автор і як, чому вибрав ті або інші факти) тощо.
    • Третій етап (вторинний синтез). Зміст роботи: узагальнення істотних рис дійових осіб, співставлення героїв і їх оцінка, з'ясування ідейної спрямованості твору, оцінка художнього твору як джерела пізнання навколишньої дійсності і як твору мистецтва (що дізнались нового, чого вчить твір, як автору вдалося так яскраво і захоплююче передати читачу свої думки і почуття тощо). Вказані етапи роботи над художнім твором не є повним аналогом структурних компонентів уроків читання. Справа в тому, що над одним і тим же твором робота може проходити протягом декількох уроків і кожний урок буде мати свої навчальні завдання. Однак в цілому хід роботи буде йти від первинного ознайомлення з фактичним змістом твору через аналіз дійових осіб, мотивів їх поведінки до узагальнення і виділення ідеї.
    • Сприйманню художнього твору може передувати підготовча робота, а після вторинного синтезу можливе проведення робіт творчого характеру.
    • Первинне сприймання тексту
    • Первинне сприймання тексту, як правило, забезпечується таким прийомом, як читання вчителем вголос. Дітям дається установка на прослуховування: наприклад, перед читанням оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" можна запропонувати дітям подумати, веселий це твір, чи сумний. Під час читання вчителем твору, книги у дітей закриті, їх увага повністю спрямована на слухання твору і співпереживання вчителю-читцю. Вибір такого прийому для первинного сприймання аргументується недосконалістю навички читання дітей молодшого шкільного віку. Однак, на пізніх етапах навчання можуть бути використанні й інші прийоми: читання тексту спеціально підготовленими дітьми; читання тексту ланцюжком; комбіноване читання. У цьому випадку вчитель для свого читання вибирає:
    • 1) діалоги;
    • 2)описові уривки;
    • 3)початок твору;
    • 4)заключні рядки твору (кінцівку).
    • Інколи для первинного сприймання може бути використаний аудіо запис читання тексту майстром художнього слова. Однак, використовуючи даний прийом, вчитель повинен мати на увазі ряд обставин: не треба використовувати аудіо запис, якщо твір зовсім незнайомий дітям (незнайомий текст через апаратуру сприймати важко); недоцільно демонструвати читання артиста, якщо його розуміння художнього твору не співпадає з розумінням вчителя - це може створити додаткові труднощі в процесі наступного аналізу; якість запису і стан технічних записів повинні бути бездоганними.
    • Перевірка первинного сприймання - це усвідомлення, розуміння вчителем емоційної реакції дітей на твір і їх розуміння загального змісту твору. Найбільш зручний прийом для цього - бесіда. Однак число питань, звернених до дітей, повинно бути невеликим: 3 -4, не більше. При цьому в бесіду не повинні включатися питання, що освітлюють підтекст твору. Бесіда після первинного сприймання насамперед повинна прояснити і закріпити первинні читацькі уявлення дітей. Наприклад, можна звернутися до дітей з питаннями:
    • Чи сподобався вам твір?
    • Що особливо сподобалось?
    • Коли було страшно?
    • Що викликало у вас сміх?
    • Коли героя було жаль?
    • А чи було вам соромно за головного героя? Тощо.
    • Тобто, працюючи над твором, учням доречно пропонувати питання трьох видів: спрямовані на розкриття емоційної сфери героїв твору, емоцій та почуттів автора, а також на виявлення особистісного ставлення до прочитаного. При цьому варто зауважити - у першому, другому класах необхідно формулювати запитання, спрямовані на виявлення власного враження від твору, тоді як у 3 - 4 класах запитання, в основному, спрямовані на розкриття емоційної сфери героїв чи автора, емоційного співпереживання [56].
    • Відповіді повинні показати вчителю якість сприймання твору дітьми і бути орієнтиром при аналізі твору. У деяких випадках така бесіда може завершитися проблемним питанням. Пошук відповіді на нього зробить аналіз твору природнім і необхідним процесом.
    • Наприклад, після первинного сприймання оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" [55] в бесіді може прозвучати:
    • Як ви думаєте, чи зможе полетіти у вирій лелека?
    • Відповіді дітей на проблемне запитання можуть бути різними, але саме цей факт і потягне за собою читання і обдумування твору.
    • Аналіз художнього твору на уроці читання
    • Аналіз художнього твору ведеться за логічно завершеними частинами. Частини ці визначає вчитель, виходячи із змісту і структури твору. Кожна частина читається вголос викликаним учнем, інші діти слідкують за читанням по книзі. Після завершення читання здійснюється навчання "думанню під час читання", тобто відбувається аналіз прочитаної частини. Аналітична діяльність організовується таким чином, щоб діти могли усвідомити смисл твору, тому розбирання частини здійснюється за трьома рівнями: фактичним, ідейним і рівню власного ставлення до прочитаного.
    • Найрозповсюдженіший прийом аналізу - постановка запитань до прочитаної частини. Питання допомагають дітям усвідомити факти твору, осмислити їх з точки зору ідейної спрямованості твору, тобто зрозуміти причинно-наслідкові зв'язки, усвідомити позицію автора, а також виробити власне ставлення до того, що читають учні.
    • Наприклад, розглянемо питання для аналізу однієї з частин розповіді Є.Гуцала "Перебите крило" (1-й абзац тексту, від слів "Весняний ранок..." до слів "...наче перемовлялись" включно) [55, 161-167].
    • Питання, що звертають увагу дітей до фактів твору: - Що лелеки роблять на хаті? Як про це сказано в тексті?
    • Прочитайте, що зробив з колесом Дениско. Питання на підтекст твору:
    • Для чого треба було ставити колесо на дах? Як ви думаєте, чому радів Дениско?
    • Питання, що допомагають виробити власне ставлення до фактів твору: Як можна назвати роботу, яку виконував Дениско? Тобі коли-небудь доводилось допомагати тваринам? Для учнів початкових класів, як показують спеціальні дослідження, розуміння конкретного (фактичного) змісту не є особливою трудністю. Однак це не означає, що у II - IV класах відпадає необхідність з'ясування з учнями фактичного змісту твору, що сюжет зрозумілий після першого читання.
    • Аналіз художнього твору проводиться після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота має поглиблювати і корегувати думки дітей щодо прочитаного. Після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикують завдання, які розкривають емоційний вплив твору на учнів. Можна ставити такі запитання: які почуття виникли під час слухання оповідання? Що вас вразило? Що найбільше сподобалось? Що не сподобалось? До яких дій, вчинків спонукає це оповідання? Що нового ми дізналися з прочитаного?
    • Не має потреби ставити одразу всі запитання. Одного запитання іноді достатньо для того, щоб учитель зрозумів, як йому будувати подальшу розмову. Можна ставити запитання, якими перевіряється розуміння твору.
    • Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватись великою кількістю запитань.
    • При першому ознайомленні з твором припустимо вдаватися до мовчазного читання. Його запроваджують, починаючи з другого класу. У цьому випадку незмінною залишається методична вимога - перевірка того, як діти сприйняли прочитане. Ефективним прийомом збудження інтересу дітей до твору стають нескладні завдання, які оголошуються перед читанням і за якими після прочитування перевіряється ступінь свідомого сприйняття тексту. Непогано зорієнтувати учнів на те, щоб вони звернули увагу на опис природи чи на змалювання зовнішності героя, на поведінку того або іншого персонажа. Як правило, учитель сам встановлює завдання відповідно до теми, ідеї і художніх особливостей твору. Але не виключається можливість після ознайомлювального читання перевірити ступінь сприймання прочитаного тими запитаннями, які містить "Читанка" у кінці твору. Таку можливість дають, зокрема, запитання, що супроводжують оповідання А.Давидова "Колиска серед снігу". Перше із запитань сформульоване так: "Що вас здивувало, коли ви слухали цю розповідь?"
    • Щоб переконатися в тому, що учні сприйняли зміст твору правильно, слід дізнатися, чи немає у них запитань до прочитаного, чи всі слова і вирази їм зрозумілі. Якщо такі запитання виникають, відповіді на них дає або вчитель, або учні, які залучаються до активної участі в обговоренні твору.
    • Читання статей, значних за обсягом (для певного класу), різноманітних за матеріалом (а тому розбитих на частини), рекомендується проводити за частинами. По закінченні - аналізувати зміст кожної з них. Після ознайомлення з усіма частинами проводиться узагальнювальний розбір прочитаного.
    • Помилковим слід визнати такий порядок роботи, коли вчитель спочатку задає по всьому тексту питання, які виявляють факти твору, потім запитання на підтекст і, на кінець, питання на усвідомлення власного ставлення до прочитаного. По кожній частині твору повинні бути задані питання всіх трьох рівнів одразу після її прочитання і тільки після цього читається і аналізується наступна частина.
    • Крім постановки питань в ході аналізу можуть бути використані і інші прийоми, такі, як вибіркове читання, словесне малювання, в деяких випадках читання в особах, а в старших класах початкової школи - постановка питань до тексту самими учнями. Останній прийом може стати для вчителя показником глибини прочитання тексту дітьми.
    • В процесі аналізу використовуються такі види роботи з текстом:
    • Вибіркове читання - читання частин тексту у відповідності з завданням. Завдання можуть бути спрямовані на з'ясування фактичного змісту, на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, на розкриття художніх особливостей твору, власного ставлення учнів до прочитаного.
    • Вибіркове читання використовується на всіх етапах роботи над текстом і може бути різного ступеня складності. Найбільш простим воно є у тому випадку, коли шукана частина тексту (або одне речення) є відповіддю репродуктивного характеру. Ускладненим варіантом такого типу є вибіркове читання, пов'язане з пошуком невеликих частин тексту, об'єднаних тематично.
    • Більш складним є вибіркове читання, в основі якого лежить підбір матеріалу, пов'язаного з причинно-наслідковими відносинами, а також такий, що вимагає порівняння фактів, узагальнення. Наприклад, учні підбирають матеріал, щоб довести, якою вони собі уявляють певну дійову особу, чому вона так вчинила тощо.
    • Вибіркове читання ефективно використовується з метою розвитку творчої уяви дітей, їх мовлення і пам'яті. Тому воно застосовується в комплексі з іншими видами робіт, зокрема зі складанням плану (пункт плану - це речення з тексту), з ілюструванням (учні малюють і підбирають з тексту підпис до свого малюнка), зі складанням характеристики героя (підбирають матеріал, що характеризує певну сторону поведінки дійової особи, мотиви її поведінки), з розкриттям ідеї твору (підбирають потрібні рядки) тощо.
    • Відповідь на запитання своїми словами, поряд з вибірковим читанням - найбільш поширений вид роботи з текстом, що дозволяє розвивати вміння мислити з приводу прочитаного, оцінювати дійових осіб, співвідносити життєві картини, зображені автором, з ідеєю твору і т. д.
    • В методичній літературі визначені критерії, які доцільно ставити до запитань тексту і в цілому до такого виду роботи над твором, як відповідь учнів на запитання. Перш за все, запитання повинні бути цілеспрямовані і ставитися в певній системі. Послідовність запитань зумовлена цільовою установкою вчителя. Якщо вчитель ставить за мету допомогти учням у розумінні мотивів поведінки героїв у підсумку підвести дітей до розуміння ідеї твору, то і запитання повинні носити причинно-наслідковий характер. Поряд з запитаннями причинно-наслідкового характеру, використовуються і запитання, що вимагають лише відтворити текст.
    • Як переконує шкільна практика, досить результативним є і такий вид роботи з текстом, як постановка запитань самими учнями.
    • Цьому необхідно навчити дітей.
    • По-перше, щоб учні свідомо ставили свої запитання, вчитель аналізує свої запитання або ті, які дані у підручнику: чому те або інше запитання поставлене, про кого або про що в ньому йде мова, з яких слів найчастіше починаються запитання, які запитання найбільш цікаві, найбільш важкі тощо.
    • І одночасно вчитель показує, як потрібно відповідати на запитання, використовуючи текст. По-друге, вчитель звертає увагу учнів на саму техніку постановки запитання до тексту, тобто на операційну сторону роботи. Так перш ніж поставити запитання, потрібно уважно прочитати текст, спробувати уявити діючих осіб; якщо потрібно, то виділити частину, до якої буде поставлене запитання. На початковому етапі робота виконується колективно і носить навчаючий характер, виділяються найбільш вдалі запитання, з'ясовують, чому вони цікаві або невдалі.
    • Необхідно особливо підкреслити важливість цілеспрямованого навчання постановці запитань, що охоплюють всі сторони твору, і зокрема художньо-зображувальні засоби мови.
    • Ілюстрування тексту використовується в двох варіантах: словесне і графічне. Вони мають велике значення для розвитку творчої уяви учнів і при правильному використанні створюють сприятливі умови для чіткого відтворення учнями життєвих картин, зображених письменником у творі.
    • Словесне малювання - своєрідний і досить складний вид роботи, що вимагає чіткого відтворення картини з допомогою слів. Для того щоб словесно намалювати картину, учню необхідно добре знати текст: обстановку в якій здійснюються події, зовнішній вигляд діючих осіб їх, характерні особливості. Все це необхідно для графічного малювання, але словесне малювання вимагає ще і точного вибору слів.
    • Ілюстрування може бути використане вчителем з різною метою: як основа при складанні плану, при підготовці до переказу, для уточнення обстановки, в якій відбуваються події тощо. Таким чином, ілюстрування може супроводжувати який-небудь вид роботи з текстом, або бути і самостійним. Приклад використання ілюстрування як самостійного виду роботи: вчитель пропонує намалювати словесну або графічну картину до уривку тексту, що найбільше сподобався, і підібрати до неї слова автора.
    • Графічному і словесному ілюструванню тексту необхідно послідовно вчити.
    • Починати доцільно зі співставленні ілюстрації, яка дана в книзі, з тим уривком тексту, який відповідає малюнку художника. Учні переконуються в тому, що художник передає в картині те найбільш характерне, що підкреслює письменник в герої, природі і т. д.
    • Словесна картина статична. Помилка багатьох школярів полягає в тому, що вони статичне зображення підмінюють динамічним і в одній картині зливаються декілька, тим самим словесне малювання підмінюють переказом.
    • Невід'ємним елементом аналізу кожної частини твору повинна стати словникова робота. Уточнення лексичного значення слів допомагає прояснити зміст, включає відтворюючу уяву дітей, допомагає уяснити авторське ставлення до зображуваних подій.
    • Працюючи з текстом, учитель має чітко поставити те комунікативне завдання, яке й визначатиме особливість сприйняття його школярами [24].
    • Під комунікативним завданням у цьому випадку слід розуміти те, де, коли, з якою метою буде використана отримана з тексту інформація. Якщо вчитель ставить завданням спонукати учнів до пошуку необхідних відомостей, до збагачення знань (пізнавальна функція), то воно може бути конкретизоване в таких типах завдань:
    • прочитати текст і дати відповідь на запитання (їх можна записати на
    • дошці);
    • прочитати і пригадати, що про прочитане було відомо раніше;
    • усвідомити, що нового дізнались про те чи інше явище (образ, вчинок,
    • ситуацію, час, якість тощо) у процесі читання.
    • Якщо на уроці ставиться завдання залучити дітей до соціального досвіду, спонукати їх до відповідних вчинків (регулятивна функція), то воно реалізується в завданнях типу:
    • Що спільного (відмінного) у вчинках героїв твору?
    • Як про те чи інше явище сказано на початку твору і в кінці?
  • 1246. Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів
    Транспорт, логистика

    , градN, Не=-0.004е=-0.003е=-0.002е=-0.001е=0е=0.001е=0.002е=0.003е=0.004043.1632.3721.5810.790-10.79-21.58-32.38-43.1610-17.22-23.10-29.01-34.94-40.93-46.85-52.83-58.83-64.8520-57.81-64.01-70.24-76.51-83.16-89.17-95.56-101.98-108.4530-98.32-104.99-111.72-118.52-126.21-132.29-139.26-146.30-153.4040-134.83-141.98-149.22-156.54-165.17-171.43-179.01-186.67-194.4250-160.13-167.56-175.11-182.76-191.55-198.40-206.38-214.48-222.6960-194.87-203.17-211.59-220.15-228.88-237.67-246.64-255.74-264.9970-198.41-206.68-215.11-223.69-230.93-241.32-250.37-259.58-268.9580-180.61-188.37-196.29-204.38-209.73-221.06-229.66-238.44-247.3990-159.26-166.43-173.77-181.28-185.49-196.82-204.85-213.07-221.46100-138.13-144.66-151.36-158.22-162.34-172.43-179.80-187.33195.04110-105.21-110.65-116.25-121.99-126.39-133.93-140.12-146.47-152.98120-83.43-88.03-92.75-97.60-102.62-107.69-112.93-118.30-123.81130-62.07-65.78-69.60-73.51-78.57-81.66-85.90-90.23-94.68140-67.08-71.09-75.18-79.35-84.82-87.92-92.33-96.83-101.40150-51.02-54.72-58.49-62.31-67.02-70.12-74.11-78.16-82.27160-50.41-55.83-61.30-66.80-72.68-77.93-83.55-89.20-94.89170-25.75-34.53-43.33-52.16-61.05-69.86-78.75-87.65-96.5718080.9060.6740.4520.220-20.22-40.45-60.67-80.901901019.36926.00832.69739.44646.57553.09459.98366.91273.882001058.72998.26937.89877.59817.70757.22697.15637.14577.202101050.871006.05961.34916.72873.04827.79783.46739.23695.09220981.03946.45911.99877.66844.66809.34775.36741.49707.74230917.11888.48860.00831.66804.49775.40747.49719.71692.06240890.23864.42838.79813.32788.06762.88737.91713.09688.43250855.46831.59807.92784.44759.65738.03715.10692.34669.76260864.24840.65817.26794.08768.19748.32725.73703.34681.14270834.53811.78789.23766.90741.29722.84701.11679.57658.23280787.05765.29743.73722.37698.31680.25659.48638.90618.50290702.85682.76662.85643.12622.08604.20585.00565.98547.12300609.95591.57573.34555.27537.39519.59501.97484.50467.18310513.99497.22480.57464.05448.68431.37415.22399.18383.27320420.16404.71389.36374.11360.17343.88328.91314.03299.24330306.94293.39279.91266.49253.98239.86226.65213.50200.41340217.85205.17192.53179.94167.72154.88142.41129.99117.61350123.88112.46101.0689.6878.3766.9855.6744.3733.0936043.1632.3721.5810.790-10.79-21.58-32.38-43.16

  • 1247. Аналогія: теорема Піфагора на площині і в просторі
    Математика и статистика

    Піфагор Самосський (бл. 580-500 р.р. до н. е.) - давньогрецький математик і філософ. Народився на острові Самос в багатій купецькій сімї, здобув ґрунтовану освіту. За переказами, Піфагор для ознайомлення з мудрістю східних учених виїхав до Єгипту і, нібито, прожив там 22 роки, після чого провів 12 років у Вавілоні, де вивчив наукові праці вавілонських жерців. Близько 530 р. до н. е. повернувся на батьківщину і оселився в місті Кротоні. Тут йому вдалося організувати власну школу, яка діяла майже 30 років і здобула велику популярність. Школа Піфагора багато зробила для перетворення геометрії в науку. Характерною рисою методу Піфагора було поєднання геометрії з арифметикою: відрізки відігравали роль, аналогічну тому, як букви в сучасній алгебрі. Піфагор багато займався пропорціями та прогресіями. Вчення Піфагора та його учнів стосувалося гармонії, геометрії, теорії чисел, астрономії тощо. Піфагорійці понад усе цінували результати, здобуті в теорії гармонії, бо саме тут підтверджувалась їхня ідея, що числа визначають все.

  • 1248. Аналоговая следящая система для ручного управления телекамерой
    Компьютеры, программирование
  • 1249. Аналоговые перемножители и напряжения
    Компьютеры, программирование
  • 1250. Анархізм в Росії: теорія та практика
    История

    Після провалу "ходіння в народ" та викриття більшості гуртків поліцією, влада організувала гучні політичні процеси проти революціонерів - "процес 50-ти" та "процес 193-х". У 1874 році бакуністи, що залишились на волі, почали розробляти нові підходи у пропаганді бунту. Вони вирішили пропагувати ідеї, які були більш актуальні та зрозумілі селянам: перерозподілу землі та виступів від імені царя. Ці ідеї розроблялись у Київському гурту В.К Дебогорія - Мокрієвича, який об'єднав представників різних гуртків, які намагалися продовжувати практичну діяльність після арешту товаришів. Від чайківців перейшли В. Засулич, М. Фроленко, П. Аксельрод. У 1874 році вони розробили план створення "інтелегентського" ядра гуртка з представників бунтарського напрямку. Розроблялась тактика змови серед революціонерів на основі "псевдо покровительства" запланованого повстання з боку монарха, який бачить селянські біди, але не може вплинути на справедливий перерозподіл землі серед селян. Для цього він посилає своїх "таємних" представників, які будуть мати "вірчі грамоти" та устав "Таємної дружини" з закликом до перерозподілу поміщицьких володінь на засадах справедливості. Планувалось створення озброєних загонів з революціонерів та залучених до змови селян. Ці загони у визначений час мали сприяти повстанню серед селян Чигиринського повіту Київської губернії. Вони розгорнули агітацію навколо ідей про подушний перерозподіл землі серед селян замість класичного подвірного поділу. М.Бакунін ознайомившись з цим планом, негативно охарактеризував змовницьку тактику гуртка, оскільки вважав, що: "народ никогда и ни под каким предлогом …обманывать не следует. Это было бы не просто преступно, но и в видах достижения революционного дела вредно … Если ми будем стремиться к освобождению народа путем лжи, мы непременно запутаемся … т.е. будем действовать в смысле и на пользу реакции " [9,с.514-515]. У кінці 1876 року внаслідок негативної оцінки програми дій з боку Бакуніна та проблемами з постачанням зброї гурток розпадається. Керівництво гуртком взяв на себе Я. Стефанович, який продовжив підготовку повстання. Він зайнявся організацією селянського товариства "Таємна дружина" та розробив текст "Святої присяги", яка була "затверджена" царем. Після обряду присяги почали формуватись групи по 25 чоловік, які обрали старост та зобов'язувались не сплачувати податки та закуповувати зброю. Рада старост обирала отамана, який підпорядковувався "царському комісару" - Найді (Я.Стефановичу). Внаслідок конспіративної необізнаності членів дружини організацію викрила поліція. Десятки селян були засудженні нарізні строки та сотні були обвинувачені у співучасті підготовки повстання. В історіографії дана змовницька тактика отримала назву "Чигиринська змова".

  • 1251. Анафония и анаграммы в русских и английских пословицах
    Литература

     

    1. Аракин В.Д. Очерки по истории английского языка. М, 2005. 432 с.
    2. Апресян Ю. Д. К построению языка для описания синтаксических свойств речи // Проблемы структурной лингвистики. - М, 2005. 325 с.
    3. Апресян Ю. Д. Современные методы изучения значений и некоторые проблемы структурной лингвистики. В кн.: Проблемы структурной лингвистики. М, 2004. - 113. с
    4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. - М.: Наука, 2004. 366 с.
    5. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. - М, 2004. 305 с.
    6. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. - М.: Наука, 2006. 134 с.
    7. Бахтина В.П. Лексико-семантическая сочетаемость глаголов речи. М, 2005. 143 с.
    8. Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. - М, 2005. 138 с.
    9. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. М, 2005. 333 с.
    10. Беляева Е.И. Функционально-семантические поля модальности в английском и русском языках. - Воронеж, 2005. 419 с.
    11. Бенвенист Э. Общая лингвистика. - Б.:БГК им. И.А.Бодуэна де Куртене, 2004. 227 с.
    12. Богданов В. В. Иллокутивная функция высказывания и перформативный глагол. В: Содержательные аспекты предложения и текста. - Калинин, 2003. 448 с.
    13. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Гипотеза как мыслительный и речевой акт // Логический анализ языка: Ментальные действия. - М, 2003. 490 с.
    14. Валгина Н.С., Розенталь Д.Э., Фомина М.И. Современный русский язык: Учебник / Под редакцией Н.С. Валгиной. - 6-е изд., перераб. и доп. М.: Логос, 2005. 528 с.
    15. Васильев Л.М. Семантические классы русского глагола (глаголы чувства, мысли, речи и поведения): Автореф. дис. докт. филол. наук. С-Пб, 2005. с. 38-40.
    16. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика М, 2004. 161 с.
    17. Виноградов В. В. Избранные труды. История русского литературного языка. М, 2005. - 314 с.
    18. Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка. М, 2006. 128 с.
    19. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М, 2004. 231 с.
    20. Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. - М.: Новое лит. обозрение, 2005. 112 с.
    21. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. - М, 2004. с. 117 с.
    22. Доброхотова И. Ю., Кобозева И. М. Факторы вариативности семантического поля // Прикладные аспекты лингвистики. - М.: МГУ, 2005. 230 с.
    23. Долинина И.Б. Особенности значения и способы выражения предикатов в двупредикатных комплексах (на материале английского языка) // Категории глагола и структура предложения: Конструкции с предикатными актантами. С-Пб, 2003. 112 с.
    24. Есперсен О. Философия грамматики. М, 2004. 117 с.
    25. Жигадло В.Н., Иванова И.П., Иофик Л.Л. Современный английский язык. М., 2006. 386 с.
    26. Иртеньева Н.Ф. Грамматика современного английского языка. М, 2006. 312 с.
    27. Качалова К.Н., Израилевич Е.Е. Практическая грамматика английского языка. М, 2005. 457 с.
    28. Калимуллина В.М. Номинативная соотнесенность фразеоматических глагольно-именных словосочетаний и глаголов-идентификаторов. АКД, М., 2004. 446 с.
    29. Калинин А.В. Лексика русского языка. М.: Издательство Московского университета, 2004. 157 с.
    30. Карасик В. О. Язык социального статуса. - М.: Гнозис, 2006. 254 с.
    31. Карнухин С.А. Русский глагольный вид в языковом сознании // РЯШ , 2004 №3 с. 101-108.
    32. Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам. - М.: Эдиториал УРСС, 2006. 315 с.
    33. Кобозева И. М. Теория речевых актов как один из вариантов теории речевой деятельности // Новое в зарубежной лингвистике. - М, 2005. 115 с.
    34. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. - М, 2005. 344 с.
    35. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. М, 2004. 166 с.
    36. Котелова Н. 3. Значение слова и его сочетаемость (к формализации в языкознании). С-Пб, 2006. 211 с.
    37. Котелова Н. 3. Искусственный семантический язык (теоретические предпосылки) // Вопросы языкознания. - 2004. - №5. - с. 48-63.
    38. Кочергина В. А. Введение в языковедение. М.: Изд. МГУ, 2005. с. 526.
  • 1252. Английская литература
    Культура и искусство

    Кэтрин Мэнсфилд (18881923), великолепный мастер рассказа, экспериментировала с приемами повествования, в частности меняя «точку зрения». Экспериментатором был и Ф.М.Форд (18731939) в безупречном по стилю романе Хороший солдат (1915) и тетралогии Конец парада (19241928), блестяще воплотившей метод «потока сознания», т.е. воспроизведения непроизвольных ассоциаций в сознании персонажа. Аналогичный метод развивала Дороти Ричардсон (18731957) в цикле взаимосвязанных романов Путешествие (19151938). Романы Джин Рис (18941979) примечательны проникновенным раскрытием характеров женщин безответных жертв в мире, где доминируют мужчины. В период между мировыми войнами выдающиеся произведения создали У.Льюис, Ребекка Уэст и Дж.К.Поуис, но ведущим мастером была Айви Комптон-Бернетт (18841969). Она безжалостно обнажала страсти, скрытые под внешне благообразным существованием семей из высшего класса на рубеже веков. Такой же язвительностью, но еще усиленной широким интересом к различным теориям (Хаксли), ненавистью к тоталитаризму (Оруэлл) и острым чувством комического (Во), отмечены книги этих писателей. О.Хаксли (18941963) исследовал опасность чисто умозрительного, рассчитанного до последней мелочи подхода к жизни в романах Желтый Кром (1921), Контрапункт (1928), Прекрасный новый мир (1932) и Время должно остановиться (1945). Скотный двор (1945) и 1984 (1949) Дж.Оруэлла (19031950) и внушающая ужас антиутопия Прекрасный новый мир (в рус. переводе О дивный новый мир) три самых знаменитых романа-предупреждения 20 в. У откровенно католического писателя И.Во (19031966) установка на социальную критику выразилась по-иному. Его сатирические романы об английском обществе после Первой мировой войны Упадок и разрушение (1928), Мерзкая плоть (1930), Пригоршня праха (1934), Сенсация (1938) шедевры горькой комедии нравов. Писателем-католиком был и Г.Грин (19041991), автор романов-притч о благодати и искуплении Сила и слава (1940), Суть дела (1948), Конец одной любовной связи (1951), Ценой потери (1961) и Человеческий фактор (1978).

  • 1253. Англия в период Первой мировой войны
    История

    Несмотря на многочисленные бедствия, которые принесла война, английский народ проявлял завидный патриотизм. Казалось, вся британская нация принимала участие в борьбе с противником. Угольная промышленность, железные дороги и судоходство - все перешло под контроль государства. Забастовки были строжайше запрещены. На заводах и фабриках трудилось огромное количество женщин, заменивших ушедших на фронт мужей. Всеобщая воинская повинность была введена лишь в 1916 году, до того в армии служили добровольцы, и для их привлечения использовалась порой прямолинейная, но весьма эффективная пропаганда. Представьте себе плакат, на котором маленькая девочка вопрошает своего отца: «А что ты делал во время Великой войны, папочка». Самым же знаменитым был плакат с изображением фельдмаршала Китченера, занимавшего в то время пост государственного секретаря. Он строго глядел на зрителя, наставив на него палец. «Ты нужен своей стране» - гласила подпись внизу. Через несколько дней после появления плаката на призывные пункты явилось свыше ста тысяч добровольцев. Тысячи женщин также напали себе место на фронте - в основном в полевых госпиталях. Вообще война разрушила прежние шаблоны: многие английские женщины предпочитали трудиться на фабриках, вместо того чтобы сидеть дома в ожидании воюющих мужей и сыновей. Радикальные противники войны из числа «левых» саркастически отмечали, что три года военного времени обеспечили большее количество социальных реформ, чем предыдущие двадцать пять лет с их политической борьбой всевозможных фракций и группировок.

  • 1254. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
    Иностранные языки

     

  • Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. М. -1996. - 381 с.
  • Кунин А.В. Поговорки о современном английском языке. ИЯШ.- 1985. - № 5.- 1621 с.
  • Ларин Б.А. Очерки по фразеологии//Ученые записки Ленинградского университета. - 1956.- № 198 200-224 с.
  • Максимов С. Крылатые слова. М.-1980. 149 с.
  • Маслова В.А. Лингвокультурология: учебное пособие. 2-е издание, стереотип. М. - 2004.
  • Михельсон М.И. Русская мысль и речь. Опыт русской фразеологии. М. -1967. - Т. 2 , С. 57.
  • Молотков А.М. Основы фразеологии русского языка. Л.-1977. 283 c.
  • Молотков А.М. Форма фразеологии. Вологда. 1987. 134 c.
  • Мордвилко А.П. Очерки по русской фразеологии. М. 1964. 131 с.
  • Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц.-Тула.-1972.
  • Реформатский А.А. Введение в языкознание. М. 1967. 536 с.
  • Ройзензон Л.И., Малиновский С. А., Халютин О.Д. Очерки становления фразеологии как лингвистической дисциплины. Самарканд. - 1975. 112 c.
  • Русские пословицы и поговорки//Под ред. Аникина В.Л. М. -1988. 649 c.
  • Середина К.Г. Идиоматика в английской речи: пособие для пед. институтов/К. Г. Середина, А.К. Томлянович, И.А. Краснянская. Л. 1971. 270 c.
  • Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. - М. 1976. 174 c.
  • Смит Л.П. Фразеология современного английского языка. М.- 1987. 207 с.
  • Современный русский язык: Лексикология. Фразеология. Лексикография: Хрестоматия и учебные задания/Под ред. Д.М. Поцепни. СПб.: Филологический фаультет СпбГУ. - 2002.
  • Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. К. - 1973. 440 с.
  • Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава языка в контексте культуры. М.: Языки русской культуры. 1999. С. 13-24.
  • Телия В.Н. Что такое фразеология. М. - 1966. 86 с.
  • Федоров А.И. Развитие руссской фразеологии в конце XVIII-начале XIXв. Новосибирск. 1973. 163 c.
  • Федосов И.А. Функционально-стилистическая дифференциация русской фразеологии. Ростов-на-Дону.-1977. 224 c.
  • Федуменкова Т.Н. Английская фразеология. Минск.- 2000. 132 c.
  • Фелицина В.П., Прохоров Ю.Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения. Лингвострановедческий словарь//институт русского языка им. А.С. Пушкина; под редакцией Е.М. Верещагина, В.Г. Костомарова. - М. 1988. 272 c.
  • Фразеологическая система английского языка// Межвузовский сборник научных трудов. Челябинск.-1985. 336 c.
  • Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. Академия наук СССР. Институт русского языка. М. - 1973. 280 с.
  • Черная А.И. Выявление синтагматических и парадигматических отношений на фразеологическом уровне (о компонентном анализе семантики ФЕ). ФН.-1988.- № 4. С. 28 36.
  • Чернышова И.И. Актуальные проблемы фразеологии. ВЯ.-1977.-№ 5. С. 221-224.
  • Шанский Н.М. Стилистика русского языка. Л.-1982. 326 c.
  • Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. М.- 1973. 160 с.
  • Шафрин Ю.А. Идиомы английского языка. Опыт использования. М.- 1993. 558 c.
  • Weinreich, U. Problems in the Analysis of Idioms: Substance and Structure of Language. University of California Press, Berkley and Los Angeles. - 1984. 234 р.
  • The New Book of Popular Science. - Danbury, Connecticut, 1996-Vol.3. 658 р.
  • Баранцев К.Т. Англійські прислівя та приказки. Вид. ІІ, доповнене. К. 1973.
  • Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. Издание ІІ-е, стереотипное. М. 1956.
  • Фразеологический словарь русского языка/ Под ред. Молоткова А.И. Москва.- 1986.
  • Фразеологический словарь руссого языка. Сост. Л.А. Войнова, В.П. Жуков, А.И. Молотков, А.И. Федоров/ Под редакцией А.И. Молоткова. - Издание 4-е, стереотипное. М. 1987.
  • Електронний словник Lingvo 12.
  • 1255. Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову
    Иностранные языки

     

    1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык / Флинта. - M. - 2002. - 384 c.
    2. Бархударов Л.С. О поверхностной и глубинной структуре предложения // Вопросы языкознания. - 1973. - №3 - С.50-61
    3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. / Международные отношения. - M. - 1975. - 190 c.
    4. Болдарева Е.Ф. Языковая игра в заголовках публицистических текстов [англ. яз.] // Языковая личность: проблема лингвокультурологии и функционал. семантики. - 1999. - С.45-51
    5. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. / Нова Книга. - K. - 2003. - 160 c.
    6. Вербин А.А. Артикль в газетном заголовке / Иностранные языки в школе. - 1984. - №2. - С.69-71
    7. Вомперский В.А. К изучению синтаксической структуры газетного заголовка // Искусство публицистики (проблемы теории и мастерства): Тез. докл. на республикан. науч. конф. - семинаре. - 1966. - С.82-85
    8. Гавришина Н.Н. Газетный заголовок как объект лингвистического исследования // Лингвист. основы обучения иностр. яз. специальности: сб. ст. / МГУ; под ред. С.Г. Тер-Минасовой. - 1988. - С.56-64.
    9. Гавришина Н.Н. Синтагматика газетных заголовков: на мат. англ. яз. // Функционал. стратификация иностранных языков: сб. ст. / МГУ; под ред. С.Г. Тер-Минасовой. - 1987. - С.175-182.
    10. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования/ Либроком. - M. - 2009. - 144 c.
    11. Ганич Д.Г., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів / Вища школа. - K. - 1985. - 360 c.
    12. Гуревич В.В. Теоретическая грамматика английского языка. Сравнительная типология английского и русского языков. / Флинта. - K. - 2003. - 168 c.
    13. Дараселия Н.В. Некоторые вопросы соотношения британского газетного заголовка с текстом // Сообщ. АН Груз. ССР. - Тбилиси. - 1986. - Т.123. - № 2. - С.437-440
    14. Долгирева А.Э. Газетный заголовок в прагмалингвистическом аспекте: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01/Долгирева А. Э.; Таганрог. гос. пед. ин-т. - Таганрог. - 2002. - 24 c.
    15. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика англійської та української мов: Посібник. / Радянська школа. - M. - 1960. - 160 c.
    16. Зененко Н.В. Лексико-грамматическая специфика газетно-публицистического стиля речи: автореф. дис. канд. фил. наук / Москва. - 2004. - 16 c.
    17. Канонова А.С. Способы функционирования заглавий в газетных статьях // Актуальные проблемы современной науки. - 2002. - №.1. - С.92-93.
    18. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / Наукова Книга. - 2002. - 564 c.
    19. Качалова К.Н., Израилевич Е.Е. Практическая грамматика английского языка с упражнениями и ключами.8-е изд. /Методика. - K. - 2003. - 192 c.
    20. Коваленко А.М. Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика: Дис. канд. філол. наук/ Київськ. нац. лінгв. ун-т. - К. - 2002. - 187 c.
    21. Кожина, М.Н. Речеведение и функциональная стилистика: вопросы теории / Перм. гос. ун-т. - Пермь. - 2002. - 90 c.
    22. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / Высшая школа. - М. - 1973. - 160 с.
    23. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов Г.А. Пособие по переводу с английского языка на русский / Высшая школа. - М. - 1965. - 268c.
    24. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода / Международные отношения. - М. - 1980. - 167 с.
    25. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / Международные отношения. - М. - 1973. - 215 с.
    26. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / Высш. шк. - М. - 1990. - 253 с.
    27. Коретникова Л.И. Интертекстуальность газетного заголовка: на материале соврем. англояз. газ. / Коретникова Л.И., Паламар О.В. // Романо-германская филология. - Саратов. - 2002. - №.2. - C.102-107.
    28. Коретникова Л.И. Эллиптические конструкции в публицистическом стиле (на материале русского и английского языков) // Наука. - Саратов. - 1998. - Вып.1. - С.186-189.
    29. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов / Нова книга. - В. - 2003. - 464 с.
    30. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / Нова книга. - В. - 2003. - 448 с.
    31. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе / Высшая школа. - М. - 1971. - 257 с.
    32. Костомаров В.Г. Из наблюдений над языком газеты: газетные заголовки // Из опыта преподавания русского языка нерусским. / М. - 1965. - №3. - С.162-185
    33. Костомаров В.Г., Верещагін Е.М. Мова та культура / Прогресс. - М. - 1973. - 53 с.
    34. Костыгина С.И. Функции заголовка в речевом произведении научно-популярного стиля: [англ. яз.] // Организация речевого произведения и его составляющих. - Ч. - 1988. - С.45 - 51.
    35. Кухаренко В.А. Интерпретация текста / Просвещение. - М. - 1988. - 319 с.
    36. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. /Международные отношения. - М. - 1981. - 248 с.
    37. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания: Книга для учителя школ с углубленным изучением немецкого языка. / Просвещение. - М. - 1988. - 159 с.
    38. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. /Высшая школа. - М. - 1973. - 156 с.
    39. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Авт. - уклад. Ю.І. Ковалів. - Т.2. - К. - ВЦ „Академія”. - 2007. - 624 с.
    40. Лютая А.А. Современный газетный заголовок: структура, семантика, прагматика: автореф. дис. канд. филол. наук / Лютая А.А. - Волгоград. - 2008. - 26 с.
    41. Максютова О.М. Ассоциативно-оценочные слова в заголовках британской прессы // Прагматика и стилистика текста. - Алма-Ата. - 1988. - С.107-112
    42. Максютова О.М. Языковая реализация прагматической установки в британской прессе (на материале заголовка как компонента газетного текста): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04/ Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им.М. Тореза. - М. - 1984. - 25 с.
    43. Малюга Е.Н. Роль заголовков и подзаголовков в англо-американской прессе // Язык, сознание, коммуникация. - Москва. - 2005. - №21. - С.129-138
    44. Маурер Х. K. Заголовки английских газет (языковые и журналистские аспекты наблюдения) // Филол. вестн. - 2001. - №.1. - С.79-82.
    45. Миронова Е.А. Структурно-синтаксические типы заголовков в английской и американской прессе и межвариантные различия в их употреблении // Сб. науч. тр. / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М. - 1988. - №.319. - С.48-58.
    46. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко 3.В. Стилистика английского языка. / Высшая школа. - К. - 1984. - 156 с.
    47. Мосієнко О.В. Артикль у газетному заголовку та його текстотворча функція: Дис. канд. філол. Наук / Житомирський державний університет - Ж. - 2005. - 182 с.
    48. Мосієнко О.В. Артикль у газетному заголовку та його текстотворча функція / ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (23). - 2005. - С.177-179
    49. Мужев В.С. О функциях заголовков // Ученые записки МГПИИЯ им.М. Тореза. / М. - 1970. - №55. - С.86-94.
    50. Мустафаєва К.В. Використання мовних ресурсів для створення мовної експресії у заголовках // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып.8. - М. - Прогресс. - 2004. - С. 192-194
    51. Немировская А.И. Функционирование фразеологических единиц в газетном тексте и их передача в переводе: (на материале газеты "Morning Star") // Лингво-стилистические особенности функциональных жанров: переводческий аспект. - Т. - 1986. - С.22-27.
    52. Ноздрина Л.А. Заглавие текста // Грамматика и смысловые категории текста: Сб. науч. тр. им.М. Тореза. / М. - 1982. - № 189. - С.183-200
    53. Осветимская Н.М. Коммуникативный потенциал глагольных фразеологизмов в газетных заголовках [англ. яз.] // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. - М. - 1987. - №.286. - С.176-181.
    54. Осветимская Н.М. Особенности семантической интерпретации глагольных фразеологизмов в газетном тексте: [на материале англ. газ.] // Сб. науч. тр. / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М. - 1989. - Вып.334. - С.101-105.
    55. Осветимская Н.М. Фразеологическая единица и семантическая организация газетного текста: [на материале англ. яз.] // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. - М. - 1988. - Вып.309. - С.156-160.
    56. Осветимская Н.М. Фразеологические конфигурации в газетном тексте: (на материале глагол. фразеологизмов соврем. янгл. яз.): автореф. дис. канд. филол. наук / Осветимская Н. М.; Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М. - 1985. - 25 с.
    57. Паршин А.Н. Теория и практика перевода // Русский язык. - М. - 2000. - 190 с.
    58. Полякова Е.В. Газетный заголовок в качественной и некачественной прессе: учеб. пособие / Е.В. Полякова; под ред.Г.Т. Поленовой. / Таганрог. гос. пед. ин-та. - Т. - 2007. - 98 с.
    59. Попов А.С. Синтаксическая структура современных газетных заглавий и ее развитие // Развитие синтаксиса современного русского языка. / М. - 1966. - С.95-126
    60. Райхель Р.М. Выражение отношения к классу однородных предметов существительными современного английского языка // Вопр. языкознания. - М. - 1966. - №6. - С.76-80
    61. Расторгуев Г.В. К интерпретации сенсационного газетного текста: [стилист. значение заглавия] / Г.В. Расторгуев, И.В. Чуркина // Связи языковых единиц в системе и реализации: когнитив. аспект. - Тамбов. - 1999. - №.2. - С. 191-197.
    62. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. /Международные отношения. - М. - 1974. - 216 с.
    63. Рецкер Я.И. Что же такое лексические трансформации? / Международные отношения. - М. - 1980. - 90 с.
    64. Розенталь Д.Э. Стилистика газетных жанров/МГУ. - 1981. - 215 с.
    65. Рудницкая В.А. Новые слова в заголовках англо-американской прессы и их мотивация // Изв. Вост. ин-та Дальневост. гос. ун-та. - В. - 1995. - № 2. - С.122-127.
    66. Семейн Л.Ю. Заголовки в журнале "Time" или как "цивилизованно" очернить политика: (стратегия и тактика дискредитации в полит. дискурсе) // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. - Омск. - 2000. - №.3. - C.186-194.
    67. Скороходько Э.Ф. Лингвистические вопросы перевода научно-технических терминов с английского языка на русский. - Л., Автореф. дисс. на соиск. ученой ст. канд. филол. Наук. - 1961. - 22 с.
    68. Солганик Г.Я. Стилистика текста // Флинта, Наука. - М. - 1997. - 256 с.
    69. Солганик Г.Я. Лексика газеты. / Высшая школа. - М. - 1994. - 175 с.
    70. Стам И.С. Использование фразеологизмов в заглавиях английских художественных и газетных текстов: (к вопр. о функционально-стилист. норме) // Норма и вариативность в германских языках. - Ярославль. - 1989. - С.58-67.
    71. Суворов С.П. Особенности стиля газетных заголовков (По материалам "Daily Worker") // Язык и стиль. - М. - 1965. - С.179-195
    72. Сухачева А.Н. Особенности заголовков газетных статей современной британской и американской прессы // Вестн. студ. науч. о-ва. - Ярославль. - 2005. - № 3. - C.74-76.
    73. Сыров И.А. Функционально-семантическая классификация заглавий и их роль в организации текста // Филологические науки. - 2002. - №3. - С.59-68.
    74. Телень Э.Ф. Газета в современном мире: пособие по англ. яз. / Высш. шк. - М. - 1991. - 159 с.
    75. Толомасова О.С. Структурно-функциональные особенности английских газетных заголовков в сопоставлении с газетным информационным текстом: автореф. дис. канд. филол. наук / О.С. Толомасова; Ленингр. гос. пед. ин-т им.А.И. Герцена.Л., - 1981. - 16 с.
    76. Федосова С.А. Типологические и лингвокультурологические особенности газетных заголовков в английском и русском языках: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Федосова С. А.; Казах. гос. ун-т междунар. отношений. - А. - 2007. - 30 с.
    77. Хазагеров Т.Г. Функции стилистических фигур в газетных заголовках (по материалам "Комсомольской правды"): Автореф. дис. … канд. филол. наук. Ростов н/Д. - 1984. - 19 с.
    78. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / Либідь. - К. - 2007. - 248 с.
    79. Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу. Французька мова. / Либідь. - К. - 1995. - 215 с.
    80. Шамелашвили М.А. Функционально-стилистические особенности газетных заголовков (на материале прессы Великобритании и США): Дис. …канд. филол. Наук: 10.02.04. - М. - 1982. - 197 с.
    81. Шевелева, Е.Ю. Некоторые особенности языка средств массовой информации: на основе заголовков англ. газет // Единство системного и функционального анализа языковых единиц. - Б. - 1996. - №.2. - С. 201-204.
    82. Шемелина Ю.В. Лингвокогнитивные аспекты английских новостных текстов: на материале британской качественной прессы: диссертация. кандидата филологических наук: 10.02.04/Шемелина Юлия Васильевна; [Место защиты: Белгород. гос. ун-т]. - А. - 2008. - 193 с.
    83. Щипицына А.А. Соотношение дескриптивных и оценочных прилагательных в британском политическом медиа-дискурсе // Полит. лингвистика. - Е. - 2007. - Вып.2. - С.93-98
    84. Arnold V.I. Stylistics. Modern English. / V. Sh. - M. - 2002 - 365 р.
    85. Dorda S. V. Audience design in newspapers // Вісник Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. - Л. - 2009. - №13 (176). - С.135-149
    86. Galperin I. R. Stylistics. / V. Sh. - M. - 1981. - 365 р.
    87. Ivanova T. P., Brandes O. P. Stylistic interpretation of a text. / V. Sh. - M. - 1991. - 150 р.
    88. Mascull B. L. Key Words In Business / Harper Collins Publishers. - Bedfordshire. - 2001. - 206 р.
    89. Skrebnev Y. M. Fundamentals of English Stylistics. / V. Sh. - М. - 1994. - 285 р.
    90. The Business Journal (Ottawa), Tuesday January 26, 2010
    91. The Daily Telegraph, Tuesday January 26, 2010
    92. The Economist, Tuesday January 26, 2010
    93. The Financial Times, Tuesday January 26, 2010
    94. The Globe and Mail, Tuesday January 26, 2010
    95. The Guardian, Tuesday January 26, 2010; Sunday April 25, 2010
    96. The Observer, Tuesday January 26, 2010; Sunday March 28, 2010
    97. The Times, Tuesday January 26, 2010; Sunday March 28, 2010; Sunday April 25, 2010
    98. The Wall Street Journal, Tuesday January 26, 2010
    99. The Washington Post, Tuesday January 26, 2010
    100. www.dic. academic.ru
  • 1256. Англосаксонская правовая система
    Юриспруденция, право, государство

    Обычно тот, кто просил о такой привилегии, обращался к канцлеру высшему должностному лицу Короны и просил о выдаче предписания (writ) суду рассмотреть дело при условии оплаты канцлеру судебных издержек. Кроме того, можно было обратиться с жалобой (quirela,billa) прямо в суд. Некоторые предписания были простым отражением судебной практики, основанной на жалобах. Получить предписание канцлера или прямое согласие суда принять дело к рассмотрению было не так просто. Королевская власть в XIII веке была не столь либеральна, чтобы канцлер легко мог сам выдать предписание или судьи могли согласиться рассматривать дело в любом случае. Долгое время этому предшествовал тщательный учет обстоятельств дела, и перечень случаев, когда выдавались предписания, расширялся очень медленно. Их насчитывалось всего 56, когда в 1227 году составили их первый список для судей, и 76 в 1832 году, когда была проведена большая судебная реформа. Однако расширение компетенции королевских судов не связано только с увеличением перечня оснований исков. Оно не находится также и в прямой зависимости от закона, именуемого. Вторым Вестминстерским статутом (1285 г.), который уполномочил канцлера выдавать предписания “в случае подобия” (in cjnsimili casu), то есть тогда, когда ситуация была весьма сходна со служившей основанием для выдачи предписания. Для расширения компетенции королевских судов была использована другая техника. Истец в специальном предварительном документе декларации детально излагал фактические обстоятельства дела и просил королевских судей, учтя эти факты, принять спор к рассмотрению. Эти новые иски, при которых суды сами признавали свою компетенцию, получили название исков super casum. Со временем круг данных исков расширился и они получили разные специальные названия в зависимости от фактических обстоятельств, обусловивших их судебное рассмотрение: иск о возмещении вреда вследствие неисполнения обязательств, иск о прекращении незаконного владения и т.д.

  • 1257. Англо-французское военно-политическое сотрудничество
    Экономика
  • 1258. Англоязычные терминологические словосочетания подъязыка "Юриспруденция" и особенности их перевода на русский язык
    Иностранные языки

    №ИЯПЯСтруктура терминаСпособ перевода1Advance paymentАвансовый платежN+NТерминологический эквивалент2AppendixПриложениеNТерминологический эквивалент3Attorneys feesСудебные издержкиA+NТерминологический эквивалент4AuthorityПолномочияNТерминологический эквивалент5Buyers warrantyГарантийные обязательства ПродавцаN+NСмысловое развитие6BuyerПокупательNТерминологический эквивалент7ClaimПретензияNТерминологический эквивалент8Commercial designationКоммерческое обозначениеA+NКалькирование9Commercial resaleКоммерческая перепродажаA+NКалькирование10CopyrightАвторское правоNТерминологический эквивалент11Degree of inferiorityСтепень бракаN+NСмысловое развитие12Delivery pointМесто поставкиN+NПерестановка13Delivery scheduleГрафик поставкиN+NПерестановка14Delivery timeСрок поставкиN+NПерестановка15Effective dateДата вступления в силуA+NТерминологический эквивалент16Equipment producerПроизводитель оборудованияN+NПерестановка17Exclusive licenseИсключительная лицензияA+NТерминологический эквивалент18Extent of damageРазмер убытковN+NТерминологический эквивалент19Favorable priceДоступная ценаA+NСмысловое развитие20Force MajeureФорс-мажорN+NТранслитерация21Gross weightВес-бруттоA+NТерминологический эквивалент22Guarantee IndicesГарантийные условияN+NСмысловое развитие23Illegal exploitation of know howНезаконное использование ноу хауA+N+V+AdwКалькирование + транслитерация24Intellectual propertyИнтеллектуальная собственностьA+NКалькирование25International Maritime Dangerous Goods CodeМеждународный Морской Перечень Опасных ГрузовA+A+A+N+NКалькирование + Перестановка26Irrevocable letter of guaranteeБезотзывное гарантийное письмоA+N+NПерестановка27Know - howНоу - хауV+AdwТранслитерация28Legitimate ownerЗаконный владелецA+NКалькирование29Licensed patentЛицензированный патентP+NКалькирование30List of the itemized priceПрейскурант на поставляемое оборудованиеN+P+NСмысловое развитие31LogoЛоготипNТранслитерация32PatentПатентNТранслитерация33Proprietary rightИмущественные праваA+NТерминологический эквивалент34Reason of disputeПредмет спораN+NСмысловое развитие35Reasonable termРазумный срокA+NТерминологический эквивалент36Registered officeЮридический адресA+NТерминологический эквивалент37SellerПродавецNТерминологический эквивалент38Service markЗнак обслуживанияN+NТерминологический эквивалент39Sole propertyИсключительная собственностьA+NКалькирование40SpecificationСпецификацииNТранслитерация41Standard packing procedureНормы стандартной упаковкиN+N+NПерестановка+Смысловое развитие42SuccessorПравопреемникNТерминологический эквивалент43Technical dataТехнические характеристикиA+NКалькирование44Third partyТретья сторонаA+NТерминологический эквивалент45Trade nameТорговое наименованиеA+NТерминологический эквивалент46TrademarkТоварный знакA+NТерминологический эквивалент47Transferable licenseУступаемая лицензияA+NТерминологический эквивалент48Warranty periodГарантийные срокиN+NТерминологический эквивалент

  • 1259. Андрагогика - теория и практика образования взрослых
    Педагогика
  • 1260. Анекдот в советской печати 1964-1982 гг. на примере журнала "Крокодил"
    Журналистика

    Начало второй половины XX века ознаменовало собой новый этап в истории развития СССР. После Второй Мировой войны и смерти Сталина, ставшей концом целой эпохи, он был крупным, сильным и влиятельным государством, которое мало напоминало то, что оно представляло из себя всего двадцать лет назад. Как бы ни оценивались действия и события, приведшие Советский Союз к такому положению, нельзя отрицать, что именно таким путём в мире появилась одна из двух сверхдержав, деливших друг с другом мир ещё почти полвека. Всё это время СССР официально был «государственной машиной» с людьми, поддерживающими её работоспособность. Гарантированное право на труд одновременно было и обязанностью. Тем не менее, люди всегда остаются людьми. Как бы ни была действенна пропаганда, как бы ни были убеждены люди в правильности данных им идей, это не может полностью заменить простых радостей и потребностей. В их числе находился и юмор - средство психологической разрядки и мотивации, способ одобрения и выражения несогласия - то, что сопровождало человека с древнейших времён. В различных видах и формах, различной тематики: от безобидного бытового до крайне сомнительного в условиях господствующей идеологии - политического, он существовал вне зависимости от желания властей. Что-то пытались запрещать, что-то - ставить на пользу идеологии, но никогда не отрицали, но и не допускали полной свободы. Никто не отменял цензуру, пусть многое и просачивалось мимо неё. Но если бытующие «в народе» шутки, пародии и карикатуры были совершенно ей неподконтрольны, как бы ни старались силы госбезопасности, официальная печать была зависима от неё полностью. Но ведь не всё может нанести вред. Да, одна шутка может быть обидной для власти или какого-либо конкретного её представителя, но другая, правильно использованная, может оказаться полезна, будучи способной сформировать в представлении читателя нужное представление о чём-либо, подтолкнуть к желательному мнению, или же просто снизить напряженность, вызванную некоторыми проблемами, дав возможность «выпустить пар», ибо это лучше, чем медленно, но верно копящееся невысказанное напряжение и недовольство. Но помимо своей единомоментной ценности, шутка обладает и другой, не столь явной, но оттого не менее значимой - информацией. Высказанная аллегорически, она способна сохраняться в течение длительного времени, отражая в себе условия, в которых она сформировалась и даже, так или иначе, характеризующая отношение современников к проблемам, ей затрагиваемым. Это открывает возможность реконструировать жизнь общества в том виде, в каком она представлялась его членам изнутри, а не в том, в каком её отражали в официальных бумагах. Благодаря этому источнику информации появляется возможность как взглянуть на уже освещённые процессы и события, так и осветить новые, ранее не зафиксированные в других источниках в достаточном объёме, а учитывая малую изученность с исторической точки зрения столь обширного массива информации, можно говорить о ценности проведения исследований в данном направлении.