Geum.ru

Курсовой проект

  • 7201. Зовнішньоекономічні операції між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшника)
    Юриспруденция, право, государство

    Дослідженнями встановлено, що за умови переробки навіть всього одержаного врожаю соняшнику вироблятиметься 1,7-1,8 млн т олії, з якої 1,1-1,2 млн т вигідно експортувати. Розраховано, що первинна переробка соняшнику створює додану вартість у розмірі 30 USD/т, а економічні переваги експорту продуктів переробки соняшнику складають 73,5 USD/т тільки за рахунок різниці експортних цін. Перспективи експорту соняшникової олії для України досить оптимістичні з огляду на постійне збільшення населення планети та пріоритетність вирощування альтернативних олійних культур за рахунок скорочення виробництва соняшнику в основних країнах-продуцентах. За прогнозними даними існує потенціал до збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику в Україні, що дасть можливість довести виробництво соняшникової олії до 2 млн т, забезпечити споживання її населенням і здійснювати експорт на постійному рівні більш, ніж 1,5 млн тонн. У свою чергу, світовий ринок спроможний прийняти надлишкову пропозицію української олії, проте, можливо, географія українського експорту олії потребує змін.

  • 7202. Зовнішньоекономічні операції між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшникової олії ЗАТ з ІІ "ДОЕЗ")
    Юриспруденция, право, государство

    РядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду12341. Необоротні активиНематеріальні активи:Залишкова вартість010716,6648,8Первісна вартість0112889,52714,4Накопичена амортизація0122172,92065,6Незавершене будівництво02011915,25850,3Основні засобиЗалишкова вартість030136441,0132723,8Первісна вартість031209375,7219187,7Знос03272934,786463,9Довгострокові фінансові інвестиції:Які обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств040Інші фінансові інвестиції0451,91,9Довгострокова дебіторська заборгованість050Відстрочені податкові активи0602910,21260,5Інші необоротні активи070Усього за розділом 1.080151984,9140485,311. Оборотні активиЗапаси:Виробничі запаси1008772,310707,8Тварини на вирощуванні та відгодівлі110Незавершене виробництво1201601,71595,4Готова продукція130175,62198,0Товари14018,915608,9Векселі одержані:150Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:Чиста реалізаційна вартість1608132,51144,9Первісна вартість1618132,51144,9Резерв сумнівних боргів162Дебіторська заборгованість за розрахунками:З бюджетом17038616,216513,7За виданими авансами180817,62604,7З нарахованих доходів190Із внутрішніх розрахунків200Інша поточна дебіторська заборгованість21047,613,7Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквівалентиВ національній валюті23075,154,2В іноземній валюті2402397,983,8Інші оборотні активи2503342,12006,2Усього за розділом 11.26063997,552531,3111. Витрати майбутніх періодів270626,6527,9Баланс280216609,0193544,5Пасив12341. Власний капіталСтатутний капітал30011592,211592,2Пайовий капітал 310Додатковий вкладений капітал320Інший додатковий капітал33010150,310064,3Резервний капітал3402898,12898,1Нерозподілений прибуток ( непокритий забуток)35045120,264814,3Неоплачений капітал360Вилучений капітал370Усього за розділом 1.38069760,889368,911. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу4001526,92159,9Інші забезпечення410164,8321,4Цільове фінансування420Усього за розділом 11.4301691,72481,3111. Довгострокові зобовязанняДовгострокові кредити банків440Довгострокові фінансові зобовязання450Відстрочені податкові зобовязання460Інші довгострокові зобовязання470Усього за розділом 111.4801У. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків500Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями510Векселі видані520Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги53011529,226917,1Поточні зобовязання за розрахункамиЗ одержаних авансів5406208,67616,2 З бюджетом55069,3331,8З позабюджетних платежів560Із страхування57098,2423,7З оплати праці580610,31138,6З учасниками59013,169,1Із внутрішніх розрахунків600126620,265190,2Інші поточні зобовязання6107,67,6Усього за розділом 1У.620145156,5101694,3V. Доходи майбутніх періодів630Баланс640216609,0193544,5

  • 7203. Зовнішньополітичні доктрини США і країни пострадянського простору: ретроспективний аналіз
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Русаков Е. Пиррова победа // Новое время. - 2000.- N 51.- С. 21-23.
    2. Акимбеков С. Война по расписанию. // Континент, №8, 2003, с. 16-18.
    3. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 19451986 гг. М.: Высшая школа, 1988.
    4. Антонова Л.А. Штрихи к политическому портрету Джорджа У. Буша. // США: экономика, политика, идеология. - 1999.-N 11.-С.52-61.
    5. Арыстанбекова А.Х. Объединенные нации и Казахстан. А.: Дайджест-Пресс, 2002 г. 432 с.
    6. Бережков А. Бизнес-план Буша: прорыв или авантюра? // Эхо планеты.- 2003.- N 4.- C.5-9.
    7. Бережков А. Выборы по-американски: президентский тупик // Эхо планеты.- 2000.- N 47.- С.6-9.
    8. Бзежинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геополитические императивы. М.: Международные отношения, 1999.
    9. Богатуров А. Без перемен не обойтись. // Азия и Африка сегодня, №3, 1991.
    10. Богданов Д.Ю. Контуры внутренней политики. // The New York Times, 16.04.2001.
    11. Браницкая С. Доброе утро, последний герой // Деловые люди.-2001.- N 127.- С.6-10.
    12. Бураков Ю., Кипаренко Г., Мовчан С., Мороз Ю. Країни Заходу у другій половині ХХ ст. Львів: Студії, 1995.
    13. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Социология, политика международных отношений. М., 1993.
    14. Всесвітня історія: Навч. посібник / Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. К.: Знання, 2002.
    15. Гарбузов В.Н. Администрация Джорджа У.Буша. // США и Канада, 2001, № 4.
    16. Гарбузов В.Н. Богданов Д.Ю. Президент Буш и парадоксы «сострадательного консерватизма». // США, Канада: экономика, политика, культура.- 2001.- N 8.-С.3-25
    17. Государственные, национальные, классовые институты во внешней политике. // Мировая экономика и международные отношения. 1989 г., №2
    18. Государство и управление в США /Отв. ред. Л.И. Евенко. М.: Мысль, 1985.
    19. Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. М., 1986.
    20. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. М.: Аквариум, 1999.
    21. Джексон Джейнс. Буш и европейцы // Internationale Politik.- 2001.- N 6.- С.28-40.
    22. Джексон Джейнс. США на рубеже веков. / Под ред. С.Рогова. Москва: Наука, 2000, с. 46-47.
    23. Джозеф С. Най (младший). Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика. // Мировая экономика и международные отношения. 1989 г., №12, с. 73-81.
    24. Джон Ле Карре: У америки приступ исторического помешательства. // Эхо планеты. Дайджест. - №5, январь/февраль, 2003. С. 22-23.
    25. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. М., 1995.
    26. Дюрозель Жан-Батіст Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К.: Основи, 1995.
    27. Золотухин В.П. Внутриполитические инициативы президента Буша // США, Канада: экономика, политика, культура.- 2001.- N 8.-С.62-80.
    28. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. М.: Издательство политической литературы, 1975.
    29. Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джордж Буша. Белый дом и пресса. М.: Издательство политической литературы, 1991.
    30. История США. В 4 т. Том четвертый. 19451980 /Отв. ред. В.Л. Мальков. М.: Наука, 1987.
    31. Кадик Л. Американская шестерка // Власть.- 2000.- N 4.- С. 38-40.
    32. Кирильченко Ю. Джордж Буша сын "Одинокой звезды" // Эхо планеты.- 2000.- N 23.- С.18-21.
    33. Кирсанов Д., Федяшин А. "Техасский Белый дом" Буша // Эхо планеты. - 2001.- N 45-46.- С.14-15.
    34. Козырев А.В. ООН против тоталитаризма. // Международная жизнь, 1990 г. -№12
    35. Коммерсантъ, 27.04.2001.
    36. Куколка Ю. Проблемы теории международных отношений. М., 1980.
    37. Кучинс Эндрю - директор российской и евразийской программы Фонда Карнеги. "Andrew Kuchins. U.S.-Russian Relations: An Agenda for Renewal. Перевод С.Г. Рогульcкого .
    38. Кучинс.Э. Проблемы становления американо-российских отношений. // The New York Times, 2001. 12.02.
    39. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. К.: А.С.К., 1999.
    40. Майборода О.М. Новітня історія (період після Другої світової війни). К., 1995.
    41. Міжнародні відносини та зовнішня політика (194570-ті роки) Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти /Гол. ред. С.В. Головко. К.: Либідь, 1999.
    42. Муташев С. Боже, храни Америку. // Континент, №8, 2003, с.20-21.
    43. Новейшая история зарубежных стран: ХХ век: Учеб. пособие для средн. спец. учеб. заведений /Под ред. А.М. Родригеса. М.: ВЛАДОС, 2001.
    44. Оласки М. Обновление американского сострадания // Техасский университет (г. Остин).
    45. Оласки М. Сострадательный консерватизм // Техасский университет (г. Остин).
    46. Оласки М. Трагедия американского сострадания // Техасский университет (г. Остин).
    47. Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія. Новітній період 1945-1997. Посібник. К.: Академія, 1998.
    48. Россия - США: Визит Д. Буша в Россию // Эхо планеты. - 2002. - №23. с.6-9.
    49. Русаков Е. Американские качели // Новое время. - 2000.- N 40.- С.28-31.
    50. Русаков Е. Демократия в стрессе // Новое время. - 2000.- N 46.- С.7-9.
    51. Русаков Е. Со слоном или на осле // Новое время. - 2000.- N 43 - С.26-29.
    52. Сергиенко В. Война и мир. Другие 48 часов. // Континент, №6, 2003, с. 18-19.
    53. Травкина Н.М. От противоракетной обороны к бюджетной. - "Независимая газета", 21.04.2001.
    54. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2002 г.
    55. Чудодеев А. На высшем уровне // Итоги. - 2001.- N 46.- С.14-20.
    56. Янов А. Внешнеполитические актеры на американской сцене // Деловые люди. - 2001.- N 119 (Февр.).- С.125-126.
  • 7204. Зовнішня политика СРСР в післявоєнний період
    История

     

    1. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. М., 1984;
    2. Волкогонов Д.А. Триумф и трагедия. Политический портрет Сталина: В 2 кн. М., 1989;
    3. Горбачев М.С. “Годы трудных решений”. М., 1993;
    4. Дмитренко В.П., Есаков В.Д., Шестаков В.А. История Отечества, XX век: Учебное пособие для общеобразовательных учебных заведений. М.: Издательский дом «Дрофа», 1995. - 338 с.;
    5. Дубинский А.М. Советско-китайские отношения в период японско-китайской войны 1937-1945 гг. М. 1980;
    6. Дьяков Ю.Л., Бушуева Т.С. Фашистский меч ковался в СССР. М., 1992;
    7. Земсков И.Н. Дипломатическая история второго фронта в Европе. М., 1982;
    8. Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945 - 1953. М.: РОССПЭН, 1999. - 229 с.;
    9. Исраэлян В.Л., Кутаков Л.Н. Дипломатия агрессоров. М., 1967;
    10. История России. ХХ век: Учебник / Отв. ред. А.Н. Сахаров. М., 1996.
    11. Милюков П.Н. Воспоминания. М., 1991;
    12. Неизвестная война. М., 1990;
    13. Россия и мир: Учебное пособие по истории: В 2 ч. / Под общ. ред.
    14. А.А. Данилова. М.: Владос, 1994. Ч.1 - 496 с.;
    15. Россия и мир: Учеб. кн. по истории: В 2 ч. / Под общ. ред. А.А. Данилова. М.: Владос, 1994. Ч.2 - 352 с.;
    16. Семиряга М.И. Тайны сталинской дипломатии. 1939-1941. М., 1992;
    17. Славинский Б.Н. Советская оккупация Курильских островов и план захвата северной половины Хоккайдо. //Знакомьтесь - Япония, 1993, №1;
    18. Соколов А.К., Тяжельникова В.С. Курс советской истории. 1941-1991: Учебное пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1999. - 414 с.
    19. Фляйшхауэр И. Пакт: Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938-1939. М., 1990;
    20. Цветков Г.Н. Шестнадцать лет непризнания. Политика США в отношении Советского государства 1917-1933 гг. К., 1971;
    21. Черняев А.С. “Шесть лет с Горбачевым”. М., 1993;
    22. Черчилль Уинстон. Вторая мировая война. В 3 кн. М., 1991;
    23. Шишкин В. Полоса признания и внешнеэкономическая политика СССР. /1924-1928 гг./. М., 1983.
  • 7205. Зовнішня політика Італії в пост біполярний період
    Юриспруденция, право, государство

    Враховуючи складні відносини Італії з соціалістичною Югославією щодо повоєнного територіального розподілу, вона приділяла велику увагу процесам, які відбувалися на теренах СФРЮ по завершенні холодної війни. У 1991 році італійський уряд на першопочатках, як і всі країни ЄС і США, підтримував єдність Югославії. Проте, як відомо, з початком військових дій у Словенії деякі держави, у першу чергу Німеччина, підтримана Австрією, Данією і Угорщиною, стали виступати за визнання незалежності Словенії і Хорватії. В італійській спільноті можна було простежити дві тенденції з цього приводу. Одна була спрямована на єдність Югославії і звідси підтримка, хоча не завжди послідовна, дій Сербії. Цієї позиції притримувався у перші місяці югославського конфлікту італійський міністр закордонних справ Де Мікеліс, який став одним із «протагоністів» Бріонської декларації СФРЮ, Хорватії і Словенії від 7 липня 1991 року, яка встановлювала тримісячний мораторій на відокремлення двох республік і визначала мирний шлях врегулювання конфлікту. Згодом позиція Де Мікеліса набрала одверто проюгославського, антихорватського характеру. Він заявив, що 2Італія віддає перевагу об'єднаній Югославії у формі конфедерації». Інша, прохорвато-словенська тенденція, поширювалася під впливом Ватікану і охоплювала католицькі верстви країни. Рупором цих настроїв став колишній посол Італії в СРСР Серджо Романо. Прихильники розпаду Югославії плекали надію на перегляд Озимської угоди 1975 року, яка закріпляла непорушність італо-югослвського кордону, який склався після Другої світової війни у результаті підписаних договорів, регулювала культурну автономію меншин і визначала напрямки економічної співпраці.між обома країнами.

  • 7206. Зовнішня політика Канади у постбіполярний період
    Юриспруденция, право, государство

    Найперше з'ясуємо, що хвилює Оттаву у її стосунках з Вашингтоном: 1) висока економічна залежність Канади від США шляхом укладення двох фритредерських угод: від 1989 року та друга, яка її замінила, тристороння за участю Мексики від 1994 року (про створення НАФТА). Сьогодні на експорт в США направляється понад 80% канадського експорту, близько половини всього промислового виробництва і майже 40% ВВП, а для 9 з 10 канадських провінцій американський ринок є важливішим від внутріканадськього. Більше того, міжпровінційна торгівля у Канаді все більше розвивається по міжконтинентальній вісі південь-північ, а не по вісі схід-захід, яка повинна цементувати федерацію;

    1. Канада все більше виказує невдоволення американським протекціонізмом, який з маргінального перетворився завдяки одностороннім діям Конгресу США і різних комітетів в провідний; близько трьох років чинними залишаються антидемпінгові мита на імпорт до США канадських пиломатеріалів і майже два роки діє заборона на ввіз канадської яловичини (через одиничні випадки коров'ячого сказу).
    2. канадські правлячі кола перебувають під негативним враженням того, що США так стрімко перетворились в єдину світову державу. Адже у Канаді очікували , що після розвалу СРСР, роль США у світі буде зменшуватись. Таким чином, Оттава зазнала поразки у своїх намірах знайти в особі інших країн і регіонів ефективні «противаги» впливу США.
    3. Канада втрачає ілюзію, що могла у постбіполярний період відігравати роль з'єднувальної ланки між двома континентами - США і Європи, оскільки створення ЄЄ і його розширення призводить до того, що Європа все більше замикається сама в собі.
    4. в останні роки статус Канади у Вашингтоні і її можливість впливати на рішення, які приймає Білий дім, зазнали помітної ерозії. У військово- політичному сенсі Канаду як найближчого союзника США обійшла Великобританія; в торговельно-економічному відношенні на американському ринку Канаду витісняють такі нетрадиційні конкуренти, як Мексика, Китай та Індія.
    5. не справдились надії на те, що новим каналом канадського впливу стане НАФТА. За оцінками канадців, зв'язки по лінії НАФТА нічого не додали до ваги Канади у американських політичних колах.
    6. США у своїй кваліфікації держав і визначення американських пріоритетів та інтересів в цих державах за адміністрації Дж.Буша-молодшого керуються міркуваннями у дусі «реалполітік». Найбільше турбуються США відносинами з такими держава, як Росія і Китай, які можуть корінним чином вплинути на характер міжнародної системи; до другої категорії США відносять регіональні держави, такі як Японія і Бразилія. Канада включена до третьої категорії держав, які не мають великого військового чи регіонального значення, але входять до сфери життєво важливих інтересів США. З цими країнами США передбачають інтенсифікацію торговельних і фінансових зв'язків. До четвертої та п'ятої категорій віднесені «слабкі» і держави, які «збанкрутували» і які заглиблені у свої внутрішні проблеми і тому нічого не можуть запропонувати світовій спільноті. Після подій 11 вересня 2001 року США переглянули свої відносини зі союзниками і противниками по всьому світу. У результаті цього зміцнили свої стосунки з Великобританією, яка є найближчим військово-стратегічним партнером, з Австралією - як надійним регіональним союзником, стратегічним партнером стала Росія, в немилість впала Саудівська Аравія, а інтерес Буша до Мексики і Латинської Америки поступився всепоглинаючою боротьбою проти міжнародного тероризму.
  • 7207. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
    История

     

    1. Бахман К. Кем был Гитлер в действительности / Пер. с нем.: ред. В.Д.Єжов. М.: Прогресс, 1981. 206 с.
    2. Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. М.: Междунар. Отношения, 1987. 616 с.
    3. Документы и материалы кануна второй мировой войны 1937 1939: в 2-х томах. М.: Политиздат, 1991. 272 с.
    4. Документы по истории Мюнхенского сговора 1937 1939. М.: Политиздат, 1979. 471 с.
    5. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів / Пер. з фр. К.: Основи, 1999. 903 с.
    6. История внешней политики СССР 1917 1980: В 2-х т. Т.1 / Под. ред. А.А. Громыко, Б.Н. Пономарёв. М.: Наука, 1980. 352 с.
    7. История международных отношений и внешней политики СССР: в 3-х т. Т.1 1917 1945 / Под. ред. И.А. Кирилина. М.: Междунар. отношения, 1986. 416 с.
    8. Майский И.М. Воспоминания советского дипломата 1925 1945 гг. 2 изд. М.: Междунар. отношения, 1987. 784 с.
    9. Мельников Д.Е., Черная Л.Б. История смерти: Аппарат насилия в нацистской Германии 1933 1945. М.: Политиздат, 1989. 414 с.
    10. Накануне, 1931 1939. Как мир был ввергнут в войну: краткая история в документах, воспоминаниях и комментариях. М.: Политиздат, 1991. 272 с.
    11. Поцелуев В.А. Внешняя политика СССР в канун и в годы Великой Отечественной войны. М.: Издательство УДН, 1985. 80 с.: ил.
    12. Спасти Италию! 1922 1945 гг. М.: Политиздат, 1990. 542 с.
    13. Стегарь С.А. Дипломатия Франции перед второй мировой войной. М.: Междунар. отношения, 1980. 280 с.
    14. Трубейчук А.Ф. Пакт о ненападении: была ли альтернатива второй мировой войне. Киев.: Издательство ЦКПКСМУ „Молодь”, 1990. 120 с.
    15. Трудные вопросы истории: поиски и размышления. М.: Политиздат, 1991. 272 с.
    16. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917 1945 рр.: навч. пос. К.: Либідь, 1997. 232 с.
    17. http://www.bankreferatov.ru/search.htm
    18. http://www.hrono.ru/dokum/myunh1938.html
    19. http://www.hrono.ru/dokum/193_dok/1939ru_ge.html
  • 7208. Зовнішня політика Речі Посполитої в другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.
    История

    В останній четверті XVI половині XVII важливе місце у зовнішньополітичному життя Речі Посполитої займало українське козацтво. Козацтво було серйозним чинником дипломатичних відносин Польщі з Кримським ханством та Османською імперією, оскільки козаки здійснювали Дніпром і Чорним морем напади на володіння цих держав, що ускладнювали ці відносини. У 1557р. при допомозі козацького загону господарський престол у Молдавському князівстві здобув Іван Підкова, за походженням молдаванин, до цього козак. У результаті натиску на нього обєднаних сил турків і молдавських бояр він відступив на територію Речі Посполитої. Польський уряд , забороняючи козакам чинити напади, був водночас зацікавлений у їх використанні для захисту південно східних кордонів Речі Посполитої від татарських вторгнень. З цією метою Стефан Баторій у 1578р. сформував реєстроване військо з 500 козаків, які мали служити державі за відповідну платню. Військово політичним центром всього козацтва була Запорозька Січ. Спроби Стефана Баторія зробити козаччину слухняним знаряддям Речі Посполитої виявилося малорезультативними. Козацькі походи на Крим і проти Туреччини продовжувалися. Реагуючи на погрозу турецького султана провести похід проти Польщі, сейм 1590р., у відповідь на козацькі розбої, прийняв ухвалу, що мало служити гарантією взятих Річчю Посполитою перед Портою зобовязань вивести всіх козаків з Низу, звідки вони здійснювали свої походи.

  • 7209. Зовнішня політика СРСР (1921-1941)
    История

    До кінця 1921 р. головна задача радянської дипломатії на Далекому Сході полягала в поверненні тієї частини території Сибіру, яка була частково окупована Японією. Успішним кидком Червона Армія в 1921 р. зайняла Зовнішню Монголію, що викликало рішучий протест китайського уряду в Пекіні. Після З'їзду трудящих Далекого Сходу, який відбувся 21-31 січня 1922 р. в Москві (блідої подоби Бакинського з'їзду 1920 р.), в якому брало участь біля 100 делегатів від комуністичних партій або «національно-революційних» рухів Китаю, Кореї, Японії, Індії, Монголії та Індонезії, радянський уряд в серпні 1922 р. направив па Далекий Схід свою першу велику дипломатичну місію на чолі з А. Іоффе. Ця місія повніша була вирішити з пекінським урядом питання про Зовнішню Монголію, одночасно надані підтримку гоміпьданівському руху, центр якого знаходився в Кап топі, в його боротьбі проти Пекіну і встановити дипломатичні відносини з Японією. Після невдачі переговорів з урядом в Пекіні Іоффе попрямував до 1 Іівденпого Китаю, де підписав з главою Гоміпьдану Сунь Ятсеном угоду, що передбачала створення незалежного, орієнтованого на СРСР і керованого Гоміньданом Китаю. Іоффе завірив свого співрозмовника, що Радянська Росія ніяким чином не має намірів експортувати комунізм у Китай. Зі свого боку Сунь Ятсен дав згоду на входження китайських комуністів в Гоміпьдап в індивідуальному порядку. Радянська держава також зобов'язалася надавати фінансову та військову допомогу Гоміпьдану в його боротьбі за владу в Китаї. З цією метою в Кантон була направлена місія радянських радників, в тому числі генерал В.Блюхер і представник Комінтерну М.Бородіп, який протягом кількох років грав ключову роль у складних відносинах між КПК та Гоміньданом. У задачі місії входили реорганізація гоміньданівських озброєних формувань і спостереження за входженням компартії до складу Гоміпьдану відповідно до рішення IV конгресу Комінтерну про підтримку «політики народного фронту, одо об'єднує членів КІ1К і представників революційно настроєної буржуазії в боротьбі проти азіатських та європейських імперіалістів». У той же самий час інший радянський посланник Л.Карахан, вів у Пекіні переговори з урядом Китайської республіки щодо укладення договору про взаємне визнання, який і був підписаний 31 травня 1924 р. Умови цього договору були дуже вигідні Радянській державі, яка зберегла контроль над КСЗД та Зовнішньою Монголією.

  • 7210. Зовнішня політика США у пост біполярний період
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Bideleux R., Taylor R. European Integration and Disintegration. London, N.-Y., 2003. 372 p.
    2. Current Issues: Terrorism. Режим доступа: http://www.usembassy.org.uk/terror.html.
    3. Global Terrorism Decoded. Режим доступа: http://www.globalterrorism.com.
    4. Keyes А. Terrorism American style. Режим доступа: http://members.tripod.com/Internet_Parlament/archive/6.htm.
    5. Kukui Roadhouse. Режим доступа: http://www.mahk.com.
    6. Terrorism & Counter-Terrorism. Режим доступа: http://www.ict.org.il.
    7. Terrorism Research Center. Режим доступа: http://www.terrorism.com/index.shtml.
    8. The Counter-Terrorism Page. Режим доступа: http://www.terrorism.net.
    9. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 19451986 гг. М.: Высшая школа, 1988.
    10. Белов Е. Выборы с предсказуемым результатом // Соотечественники. 2004. № 3. С. 38 47.
    11. Бзежинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геополитические императивы. М.: Международные отношения, 1999.
    12. Бойко В.С. Политика США в Афганистане после событий 11 сентября 2001 г.: Научно-экспертный компонент. М., 2003. 372 с.
    13. Бураков Ю., Кипаренко Г., Мовчан С., Мороз Ю. Країни Заходу у другій половині ХХ ст. Львів: Студії, 1995.
    14. Бутаев А. Истина где-то рядом // Огонек. 2000. № 37 (4664). С. 31 35.
    15. Важность борьбы с международным терроризмом и ситуация в Афганистане. Режим доступа: http://www.svoboda.org/archive/Crisis/war/1101/ll.111301-2.asp.
    16. Верхотуров Д.Н. Американская политика в Афганистане. Каков ее характер? Режим доступа: http://www.afganistan.ru.
    17. Всесвітня історія: Навч. посібник / Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. К.: Знання, 2002.
    18. Государство и управление в США /Отв. ред. Л.И. Евенко. М.:Мысль, 1985.
    19. Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. М., 1986.
    20. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. М.: Аквариум, 1999.
    21. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. М., 1995.
    22. Дюрозель Жан-Батіст Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К.: Основи, 1995.
    23. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. М.: Издательство политической литературы, 1975.
    24. Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джордж Буша. Белый дом и пресса. М.: Издательство политической литературы, 1991.
    25. Иващенко А.С. Афганистан в политике США. М., 2000. 274 c.
    26. История США. В 4 т. Том четвертый. 19451980 /Отв. ред. В.Л. Мальков. М.: Наука, 1987.
    27. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. К.: А.С.К., 1999.
    28. Луценко Т. Афганистан: разнополая демократия победила? Режим доступа: http://www.iamik.ru.
    29. Майборода О.М. Новітня історія (період після Другої світової війни). К., 1995.
    30. Міжнародні відносини та зовнішня політика (194570-ті роки) Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти /Гол. ред. С.В. Головко. К.: Либідь, 1999.
    31. Нагорнов С.К. Политика США в Афганистане // Международная политика. 2005. № 1. С. 28 37.
    32. Новейшая история зарубежных стран: ХХ век: Учеб. пособие для средн. спец. учеб. заведений /Под ред. А.М. Родригеса. М.: ВЛАДОС, 2001.
    33. Пастухов Е. Национальные особенности афганских выборов. Режим доступа: http://www.konflikt.ru.
    34. Пахомов Е. Капкан на моджахеда // Итоги. 1999. № 46 (1181). С. 28 30.
    35. Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія. Новітній період 1945-1997. Посібник. К.: Академія, 1998.
    36. Политика США в Центральной Азии и Афганистане после событий 11 сентября 2001 г. // Россия, Сибирь и Центральная Азия: взаимодействие народов и культур. Материалы III международной научно-практической конференции. Барнаул: БГПУ, 2001. C. 63 71.
    37. Рашид А. Талибан. Ислам, нефть и новая Большая игра в Центральной Азии. М., 2003. 368 с.
    38. Рудян Д. Афганская угроза. Режим доступа: http://www.iamik.ru.
    39. Умнов А. Операция "Антитеррор" и перспективы гражданской войны в Афганистане // Центр Карнеги. М., 2003. С. 62 82.
    40. Цаплин А. Бен Ладен объявил джихад Индии // Профиль. 1999. № 36. С. 65.
    41. Щербина Т. Это зловещее слово «Мир» // Огонек. 2001. № 40 (4715). С. 10 13.
    42. Эрлихман В. Конец света вручную // Огонек. 2001. № 39 (4714). С. 11 18.
  • 7211. Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків
    Юриспруденция, право, государство

    Çà ñïåöèô³êîþ ïðåäìåòà òîðã³âë³ çâè÷àéíî ðîçð³çíÿþòü íàñòóïí³ ôîðìè ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³:

    1. Òîðã³âëÿ ñèðîâèííèìè òîâàðàìè, äî ÿêèõ â³äíîñèòüñÿ: ì³íåðàëüíà ñèðîâèíà, ïðîäóêòè çáàãà÷åííÿ ³ ïåðåðîáêè, ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêà ñèðîâèíà ðîñëèííîãî ³ òâàðèííîãî ïîõîäæåííÿ ³ ïðîäóêòè ¿õ ïåðâèííî¿ ïåðåðîáêè, à òàêîæ ïðîäîâîëü÷³ òîâàðè.
    2. Òîðã³âëÿ ïðîìèñëîâèìè òîâàðàìè, ó òîìó ÷èñë³:
    3. Òîâàðàìè øèðîêîãî âæèòêó: îäÿã, âçóòòÿ, ìèþ÷³ çàñîáè, ìåáë³, ïîáóòîâà òåõí³êà, òîâàðè äëÿ îñîáèñòî¿ ã³ã³ºíè, ïàðôóìè ³ êîñìåòèêà, àêñåñóàðè, þâåë³ðí³ ïðèêðàñè, õóòðÿí³ âèðîáè, àâòîìîá³ë³.
    4. Ìàøèííî-òåõí³÷íîþ ïðîäóêö³ºþ, ó òîìó ÷èñë³:
    5. Ãîòîâîþ ïðîäóêö³ºþ (ïîñòà÷àííÿ ìàøèí òà óñòàòêóâàííÿ â ãîòîâîìó äî åêñïëóàòàö³¿ âèãëÿä³);
    6. Ïðîäóêö³ºþ â ðîç³áðàíîìó âèãëÿä³;
    7. Êîìïëåêòíèì óñòàòêóâàííÿì. ϳä êîìïëåêòíèìè îáºêòàìè ðîçóì³þòü ïðîìèñëîâ³ ÷è ³íø³ ï³äïðèºìñòâà â ö³ëîìó, îêðåì³ öåõè, óñòàíîâêè, àãðåãàòè, ùî óòâîðþþòü ãîòîâèé òåõíîëîã³÷íèé êîìïëåêñ ÷è éîãî ñàìîñò³éíó ÷àñòèíó.
    8. Òîðã³âëÿ ïîñëóãàìè. Íàïðèêëàä, òðàíñïîðòí³ ïîñëóãè, òóðèçì, îðåíäà, êîìïþòåðí³, ô³íàíñîâ³, ³íæåíåðí³ ïîñëóãè, ïîñëóãè çâÿçêó òîùî [9, ñ. 43].
  • 7212. Золотая Булла 1356г.
    Юриспруденция, право, государство

     

    1. Декреталий «Venerabilem» Иннонтия III в пользу Оттона IV; Резолюция в Рензе относительно избрания короля; Закон Людвига Баварского об избрании императора (август 1338 г., Франкфурт); Фрагменты из «Защитника мира» Марсилия Падуанского (1324)// Хрестоматия памятников по истории феодального государства и права стран Европы/ Под ред. В.И.Корецкого. М., 1961.
    2. Документы по истории политической борьбы на имперских собраниях (рейхстагах) в Германии в конце XIV в. Публикация, вступительная статья и комментарии М.А.Бойцова//Средние века. 1986. Вып.49
    3. Батыр К.И. Всеобщая история государства и права. М., 1995
    4. Библиография по всеобщей истории государства и права (1918-1978). М., 1979
    5. Бойцов М.А. Золотая Булла 1356 г. и королевская власть в Германии во II половине XIV в. // Средние века. М., 1989. Вып.52
    6. Галанза П.Н. Феодальное государство и право Германии. М., 1963
    7. Гёте И.В. Собрание сочинений: В 10 Т. М., 1976. Т.3
    8. Графский В.Г Всеобщая история права и государства. М., 2003
    9. Егер О. Всемирная история. В 4 т . Т.2. Средние века. М., 1999
    10. История средних веков. Библиографический указатель литературы, изданной в СССР. Т.1, 1918-1957. Под ред. Симона К.Р.
    11. Колесницкий Н.Ф. О возникновении германского рейхстага//Средние века. 1993. Вып.56
    12. Леонтьевский А.В. Хрестоматия по истории Германии XIV в. Р-н/Д, 2001
    13. Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. М., 1974
  • 7213. Золотовалютные резервы Национального банка Республики Казахстан
    Экономика

     

    1. Закон Республики Казахстан от 30 марта 1995 года N 2155 О Национальном Банке Республики Казахстан
    2. Распоряжение Правительства Республика Казахстан от 17.11.2008 № 1662-
    3. Абалкин Л.Н. Денежная масса, совокупный спрос и золотовалютные резервы / Л.Н. Абалкин // Деньги и кредит. - 2001. - № 7. - С.3-7.
    4. Авдокушин Е.Ф. Выбор параметров паритетного курса и золотовалютных резервов // Е.Ф. Авдокушин // Вопросы экономики. - 2004. - №11. - С.76-91.
    5. Андрианов В.Д. Золотовалютные резервы Казахстана / В.Д. Андрианов // Общество и экономика. -2003. - № 9. - С.149-156.
    6. Андрианов В.Д. Золотовалютные резервы: принципы формирования, структура и эффективность использования / В.Д. Андрианов // Общество и экономика. - 2008. - № 5. - С.23-53.
    7. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов/ А.И. Басов // Финансы и кредит. - 2003. -№ 3. - С. 19-24.
    8. Белкин В. Золотовалютные резервы Казахстана и направления их рационального использования / В. Белкин, В. Стороженко // Вопросы экономики. - 2007. - № 10. - С.41-51.
    9. Белоусов А.Р. Об использовании золотовалютных резервов для стимулирования инвестиций [Электронный ресурс] - Режим доступа: www.forecast.ru
    10. Статистические данные Национального Банка Республика Казахстан [Электронный ресурс] - Режим доступа: www.afn. kz
  • 7214. Золотовалютные резервы Центрального банка: структура, назначение, динамика
    Банковское дело

    Доля иностранной валюты (валютных активов) в резервах ЦБ постоянно растет, чему способствует развитие отечественного фондового рынка. При этом доля монетарного золота в запасах неуклонно снижается, что связано с падением надежности подобных инвестиций и развитием других финансовых инструментов. Так, на протяжении последних двух десятилетий рост цен на золото значительно отставал от темпов инфляции - в этом смысле золото уступало акциям и облигациям. Кроме того, золото не является ликвидным активом (т.е. не может в короткий срок быть обращено в наличность) и не приносит центральным банкам никакого дохода. Поэтому смещение акцента в сторону валютных активов вполне понятно. Подобная тенденция наблюдается и в других странах - так, центральные банки ряда государств (в т.ч. Австралии, Бельгии и Голландии) уже начали распродажи золота из своих резервов, а МВФ намерен продать часть принадлежащего ему золота, чтобы профинансировать новые программы помощи бедным странам.

  • 7215. Золотодобывающая промышленность. Компания ОАО "Полюс Золото"
    Экономика

    .%20%d0%9e%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d0%b4%d0%be%d0%bb%d1%8f%20%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%be%d1%91%d0%bc%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%88%d0%b0%d1%85%d1%82%d0%b0%d1%85%20<http://www.mining-enc.ru/sh/shaxta/>%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%85%d0%be%d0%b4%d0%b8%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bd%d0%b0%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%b2%d1%8b%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%ba%d0%b8%20(%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%b8%d1%85%20%d0%b3%d0%bb%d1%83%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%85%20%d0%b8%20%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d0%be%d0%b9%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b8%d0%b7%d0%b2%d0%be%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0),%20%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%8c%d1%88%d0%b0%d1%8f%20-%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%81%d1%82%d0%be%d0%b8%d0%bc%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d1%83%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f,%20%d0%b7%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b9,%20%d1%81%d0%be%d0%be%d1%80%d1%83%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%b8%20%d0%b4%d1%80.%20%d0%9e%d1%81%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%84%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b,%20%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8f%d1%8e%d1%89%d0%b8%d0%b5%20%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%be%d1%91%d0%bc%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d0%b2%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%bc%d1%8b%d1%88%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20<http://www.mining-enc.ru/g/gornaya-promyshlennost/>:%20%d1%83%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d1%83%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d0%b5%20%d0%be%d1%82%d0%ba%d1%80%d1%8b%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d1%81%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%b0%20%d0%b4%d0%be%d0%b1%d1%8b%d1%87%d0%b8%20<http://www.mining-enc.ru/d/dobycha-poleznyx-iskopaemyx/>,%20%d1%82%d0%b5%d1%85%d0%bd%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b5%d1%81%d1%81,%20%d0%b8%d0%bd%d1%82%d0%b5%d0%bd%d1%81%d0%b8%d1%84%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f%20%d0%b8%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%86%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b8%d0%b7%d0%b2%d0%be%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b0,%20%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%bd%d0%be%d1%82%d0%b0%20%d0%b8%20%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%bf%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d0%b8%d1%81%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%b7%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b0%d1%81%d0%be%d0%b2,%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%83%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%8f%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%ba%d0%b8,%20%d0%be%d0%b1%d1%8a%d1%91%d0%bc%20%d0%be%d1%81%d1%83%d1%89%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%bb%d1%8f%d0%b5%d0%bc%d1%8b%d1%85%20%d1%81%d0%be%d1%86%d0%b8%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be-%d1%8d%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%8f%d1%82%d0%b8%d0%b9.%20%d0%90%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d1%83%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b2%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d1%87%d0%b5%d1%82%d1%8b%d1%80%d1%8c%d0%bc%d1%8f%20%d1%84%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b7%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%be%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%ba%d1%80%d1%8b%d0%b2%d0%b0%d1%82%d1%8c%20%d0%b2%d0%be%d0%b7%d0%b4%d0%b5%d0%b9%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b8%d0%b5%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d1%85.%20%d0%9f%d0%be%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b8%20%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%be%d1%91%d0%bc%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d0%b8%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%8e%d1%82%20%d0%b2%d0%b0%d0%b6%d0%bd%d1%83%d1%8e%20%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8c%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%be%d0%bc%20%d0%bf%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%82%d0%b8%d1%8f%20%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%b1%d1%8b%d0%b2%d0%b0%d1%8e%d1%89%d0%b8%d1%85%20%d0%be%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b9%20%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%8f%d1%82%d0%b8%d0%b9.%20%d0%92%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d1%87%d0%b8%d0%bd%d0%b0%20%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%be%d1%91%d0%bc%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d1%83%d0%b2%d1%8f%d0%b7%d1%8b%d0%b2%d0%b0%d0%b5%d1%82%20%d1%8d%d1%82%d0%b8%20%d1%80%d0%b5%d1%88%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d1%81%20%d1%80%d0%b5%d1%81%d1%83%d1%80%d1%81%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%ba%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%b2%d0%bb%d0%be%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b9;%20%d0%be%d0%bd%d0%b0%20%d1%8f%d0%b2%d0%bb%d1%8f%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%bd%d0%b5%d0%be%d0%b1%d1%85%d0%be%d0%b4%d0%b8%d0%bc%d0%be%d0%b9%20%d1%81%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%d0%bd%d0%be%d0%b9%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%8c%d1%8e%20%d1%8d%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%be%d1%86%d0%b5%d0%bd%d0%be%d1%87%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%ba%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b8%d0%b5%d0%b2%20%d1%8d%d1%84%d1%84%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20%d0%b8%d0%bd%d0%b2%d0%b5%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d0%bf%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%20%d0%b8%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d0%b2.%20">Капиталоёмкость - один из важных экономических показателей ресурсоёмкости продукции. Высокой капиталоёмкостью характеризуется подземный способ добычи в связи с необходимостью создания дорогостоящих производственных сооружений и коммуникаций непосредственно в недрах <http://www.mining-enc.ru/n/nedra/>. Основная доля капиталоёмкости на шахтах <http://www.mining-enc.ru/sh/shaxta/> приходится на горнокапитальные выработки (особенно при больших глубинах и малой концентрации производства), меньшая - на стоимость оборудования, зданий, сооружений и др. Основные факторы, определяющие капиталоёмкость в горной промышленности <http://www.mining-enc.ru/g/gornaya-promyshlennost/>: удельное участие открытого способа добычи <http://www.mining-enc.ru/d/dobycha-poleznyx-iskopaemyx/>, технический прогресс, интенсификация и концентрация производства, полнота и комплексность использования запасов, природные условия разработки, объём осуществляемых социально-экологических мероприятий. Активное управление первыми четырьмя факторами призвано перекрывать воздействие последних. Показатели капиталоёмкости играют важную роль при перспективном планировании развития горнодобывающих отраслей и проектировании предприятий. Величина капиталоёмкости увязывает эти решения с ресурсами капитальных вложений; она является необходимой составной частью экономических оценочных критериев эффективности инвестиционных планов и проектов.

  • 7216. Золотое кольцо России: Владимир, Суздаль, Боголюбово
    Культура и искусство

    Белокаменная летопись на Руси начинается с 1165 года со времен постройки по велению князя Андрея Боголюбского храма Покрова на Нерли. В отличие от сооружений Киевской Руси, где использовался кирпич-плинфа, во владимирско-суздальских и московских сооружениях с XIII-XIV веков использовались блоки белого камня. В Подмосковье стимулом к интенсивной добыче белого камня, так называемого мячковского известняка и доломита, послужило решение Дмитрия Донского окружить Кремлевские постройки каменной стеной. С тех пор Москва получила эпитет «белокаменная». Природный белый камень с честью выдержал испытания веками. Величественные белокаменные сооружения с резными украшениями и орнаментами уже более восьми столетий воплощают эстетическую самобытность и техническое мастерство русских зодчих. Белые известняки, желтые доломиты, бежевые песчаники придают строгость и индивидуальность фасадам и интерьеру зданий. В камне есть то, на чем всегда можно остановить взгляд. Элементы белого камня великолепно подчеркивают «главные линии» фасадов, хорошо сочетаясь с облицовочным кирпичом, штукатуркой, деревом. Изделия из камня Русской платформы неповторимы и индивидуальны. Они являются символом долговечности, прочности и красоты.

  • 7217. Золь-гель метод
    Химия

    На рис. 4.2 изображены спектры люминесценции и ее возбуждения Eu-содержащих ксерогеля и кварцевого гель-стекла с C(EuCl3)=3 масс %. Видно, что при возбуждении с возб=395 нм, соответствующей переходу 7F05L7 ионов Eu3+, люминесценция ксерогеля представлена рядом слаборазрешенных узких полос, наиболее интенсивная из которых соответствует переходу 5D07F2 (615 нм), и едва заметной широкой полосой при 450 нм (кривая 1). При возб=320 нм узкополосный спектр ксерогеля изменяется незначительно (по этой причине на рис. не показан), однако появляется слаборазрешенная интенсивная и широкая полоса при 380 нм (кривая 2). Спектр возбуждения люминесценции ксерогеля при рег=615 нм представлен узкими полосами, соответствующими ffпереходам ионов Eu3+, и широкой полосой при 270 нм (кривая 3). В спектре люминесценции стекла при возб=395 нм (кривая 4) наблюдается ослабление относительной интенсивности полосы 5D07F4 (700 нм) и небольшое усиление расщепления полос 5D07F1 (590 нм) и 5D07F2 (615 нм). Заметим, что с повышением Т до 298К относительная интенсивность узких люминесцентных полос практически не изменяется. Смещение возб в коротковолновую сторону слабо отражается на узкополосном спектре и сопровождается появлением гораздо менее интенсивной, по сравнению с ксерогелем, ультрафиолетовой люминесценции. Спектр возбуждения люминесценции стекла при рег=615 нм отличается от одноименного спектра ксерогеля значительно большей относительной интенсивностью полосы при 270 нм, а также приблизительно одинаковой интенсивностью полос 7F05L6 и 7F05D2 (кривая 5). Сканирование рег по полосам 5D07Fj ведет к небольшому перераспределению интенсивности в этом спектре. При уменьшении С(EuCl3) до 0,3 масс % принципиальных изменений рассмотренных спектров не происходит.

  • 7218. Зоны ограниченного суверенитета на территории бывшего СССР
    Юриспруденция, право, государство

    Так как же решить проблему непризнанных государств? Решаема ли она вообще? На первый взгляд - нет, так как традиционные способы решения не могут привести к исчезновению базовой причины. Этих способов три: победа одной или другой стороны либо компромисс. Первые два варианта лишь загоняют проблему вглубь, так как не решают идентификационного противоречия и откладывают обострение конфликта до тех пор, пока победившая сторона не ослабеет или пока не сложатся благоприятные для ревизии международные условия. При этом в случае победы метрополии бывшее непризнанное государство будет жить с постоянной затаенной злобой, и использовать каждый шанс для "напоминания" о своих претензиях, тем самым все более и более расшатывая общее государство. Победа же непризнанного государства будет постоянным источником раздражения соседней метрополии, ностальгирующей о былом величии и также использующей любую возможность для поглощения "блудного сына". Компромисс также является в данной ситуации не решением, а симуляцией решения, так как достижение чего-то малого всегда стимулирует желание достичь и большего. При этом способность одной стороны идти на уступки будет в силу радикализации сторон рассматриваться как показатель слабости. Компромисс может выдерживаться тем поколением, которое его заключило. Следующее же поколение может назвать его предательством национальных интересов и стремиться к ревизии.

  • 7219. Зоогигиена содержания лошадей в условиях конноспортивного комплекса
    Сельское хозяйство

    КСК это система наиболее успешной и рациональной организации содержания и тренинга лошадей спортивного назначения. КСК включает совокупность построек отвечающих данным целям, конюшни для денникового содержания животных, манежи с предманежниками различного размера, открытые спортивные площадки для конкура и выездки, трибуны, ветеринарные лазареты с карантинными помещениями и все, что необходимо для обслуживания тренировочного процесса и соревнований. Если рассматривать КСК относительно зоогигиенических правил и санитарных требований, главными являются принципы безопасности и удобства лошадей в конкретных условиях КСК, оказание своевременной помощи, квалифицированный уход, рациональный тренинг и моцион. Таким образом, все объекты, находящиеся на территории КСК должны отвечать определённым нормам и требованиям, установленным в соответствии с данными принципами. Итак, рассмотрим непосредственно эти объекты и основные требования к ним предъявляемые. По назначению все объекты можно подразделить на категории:

    1. Объекты содержания. Должны соответствовать физиологическим и биологическим потребностям лошади, а так же быть максимально удобными для животных и персонала. В данную категорию можно отнести постройки обслуживающего значения левады, паддоки, выгоны. Левада (надо заметить, что разделение понятий левада и паддок достаточно условное существует мнение, что это одно и то же) огороженный загон с естественным покрытием для прогулок и дополнительного моциона лошадей, площадь отводится из расчёта от 1 до 3 га на голову. Высота ограждения левад и паддоков 1,82м. Материалами для этого служат металлические трубы диаметром не менее 7см в три ряда, или обрезная доска в три ряда, или жерди диаметром до 10см каждая, также расположенные в три ряда. Проволока, а тем более колючая, может травмировать животных. Выгон площадка для выпаса. Выгон обносят прочной и безопасной изгородью 1,5 2м. Для доступа в выгон делают широкие ворота с таким расчетом, чтобы в них свободно могли пройти не только лошади, но и косилка и трактор, которые используют для поддержания пастбища в надлежащем состоянии. Территорию выгона аккуратно очищают от посторонних предметов, о которые лошадь может пораниться. Чистая вода на выпасе должна быть у лошадей постоянно. Лучше всего, конечно, проточная вода из реки или ручья. Следует помнить, что вода должна быть чистой, а подход к ней пологим и безопасным. Во избежание гельминтозов не рекомендуется поить животных из непроточных, загрязненных прудов, болот, дождевых луж. За неимением или из-за загрязненности проточной воды для поения лошадей используют и искусственные оцинкованные емкости со стоячей водой, которые освобождаются и тщательно чистятся не менее одного раза в неделю. Травяной покров пастбища всегда должен находиться в хорошем состоянии. Нужно следить, чтобы он не вытаптывался, был плотным, стойким, без лысин. Пастбище нужно засеивать специально отобранной смесью трав, рекомендуемой для выпаса лошадей. Для борьбы с паразитами навоз с пастбища следует убирать или же бороновать. Организуя выпас, нельзя забывать, что многие растения, кустарники и деревья опасны для лошадей. До того как животных выпускают на выпас, выгон тщательно проверяется на наличие ядовитых растений. Эту процедуру следует проводить регулярно, в связи с тем что семена вредных растений могут быть занесены ветром. От ненастной погоды, жары или мух в выгоне делают для лошадей деревянные укрытия. Их ставят на сухом месте, при этом основную (сплошную) стену располагают против ветра (учитывая розу ветров) и обрабатывают ее водоотталкивающим средством. Крышу кладут как можно выше верхней точки головы лошади и скатом в противоположную от входа сторону.
    2. Объекты тренинга. Для этой категории объектов основные требования предъявляются к их максимальной безопасности.
  • 7220. Зоогигиеническое обоснование и разработка мероприятий по созданию оптимального микроклимата в коровнике на 200 голов ООО "Западное" Ключевского района Алтайского края
    Сельское хозяйство

    Микроклимат может оказывать благоприятное и неблагоприятное воздействие на организм животных и их продуктивность. При наличии неблагоприятного микроклимата животные подвергаются к различным, по силе факторам и это может привести к нарушению состояния равновесия между организмом и окружающей средой, вследствие чего у животных нередко возникают различные заболевания. Влияние факторов окружающей среды следует рассматривать только в их сочетании. Так степень влияния на организм температуры воздуха тесно связана с состоянием его влажности и скорости движения. Температура окружающей среды оказывает наибольшее воздействие на животных, так как она непосредственно влияет на тепловой баланс организма, изменяя тем самым течение жизненно важных процессов. Деятельность терморегуляторных механизмов находится под контролем центральной нервной системы, что позволяет животному приспосабливаться к различным температурным колебаниям окружающей среды и кратковременно переносить значительные отклонения температуры воздуха от обычных величин. Понижение температуры ниже критической отметки ведёт к повышению обмену веществ и повышению продукции тела в организме, что отвлекает энергию дополнительно от энергии, которая могла пойти на продуктивность. Повышение потерь тепла ведёт к перерасходу кормов. Если компенсация потерь будет невозможной, несвоевременной или неполноценной, то наступит снижение продуктивности. При небольших и непродолжительных переохлаждений, помимо сосудистой реакции кожи, сопровождающейся уменьшением её температуры, замедляется сердцебиение и дыхание. Однако если понижение температуры более значительное или продолжительное, механизм физической терморегуляции становится недостаточным для сохранения теплового баланса организма. В таких случаях включается механизм химической терморегуляции, начинается усиление теплопродукции. Первоначально усиливается энергичное движение и активизируется терморегуляционный тонус всех мышц. Затем появляется дрожь в виде сокращений мышц кожи.