Geum.ru

Курсовой проект

  • 6501. Единый социальный налог
    Налоги

    Основные черты новой модели обязательного пенсионного страхования:

    • Позволяет создать условия для партнерства поколений. В ней более молодые, работающие поколения всем объемом пенсионного налога и основной массой пенсионных взносов будут обеспечивать выплату пенсии нынешним пенсионерам и тем, кто будет выходить на пенсию в дальнейшем. И пенсии нынешним молодым людям, когда они достигнут пенсионного возраста, тоже в решающей мере финансироваться будут за счет взносов следующих поколений. Но в связи с прогнозируемым уменьшением в будущем числа работников по отношению к числу пенсионеров новая пенсионная модель будет включать в себя персонифицированный резерв для компенсации относительного падения доходов пенсионной системы при грядущем ухудшении демографической ситуации.
    • Новая пенсионная модель в значительно большей мере является страховой моделью, в которой размер пенсии зависит от размеров заработной платы. Перераспределительную функцию играет только одна из частей пенсии, получившая название базовой. Она должна быть повышена до уровня прожиточного уровня пенсионера. Остальная же часть пенсии является страховой и учитывает пенсионные права граждан в зависимости от размеров их зарплат или уплачиваемых пенсионных взносов.
    • Зарплата учитывается в полном объеме и на протяжении всего трудового стажа. Ранее ЕСН в части пенсионных взносов составлял 28% и направлялся в Пенсионный фонд РФ. Сейчас же эту сумму поделили на 2 части (по 14%) и одну часть направляют в федеральный бюджет для финансирования базовых пенсий. Вторая часть в виде страховых взносов направляется в Пенсионный фонд. При этом взносы в ПФ РФ направляются раздельно на две части пенсий: на страховую часть трудовой пенсии и на накопительную часть трудовой пенсии. Мужчины 1952 года рождения и старше и женщины 1957 года рождения и старше не направляют средства на накопительную часть.
  • 6502. Единый социальный налог - правовой аспект
    Юриспруденция, право, государство

    База для начисления страховых взносов на каждого отдельного работника нарастающим итогом с начала годаДля мужчин 1952 года рождения и старше и женщин 1956 года рождения и старшеДля мужчин с 1953 по 1996 год рождения и женщин с 1957 по 1966 год рожденияДля лиц 1967 года рождения и моложеНа финансирование страховой части трудовой пенсииНа финансиро вание накопительной части трудовой пенсииНа финансирование страховой части трудовой пенсии На финансирование накопительной части трудовой пенсииНа финансирование страховой части трудовой пенсииНа финансирование накопительной части трудовой пенсииДо 100000 рублей14,0 процента0,0 процента12,0 процента2,0 процента8,0 процента6,0 процентаОт 100001 рубля до 300000 рублей14000 рублей + 7,9 процента с суммы, превышающей 100000 рублей0,0 процента12000 рублей + 6,8 процента с суммы, превышающей 100000 рублей2000 рублей + 1,1 процента с суммы, превышающей 100000 рублей8000 рублей + 4,5 процента с суммы, превышающей 100000 рублей6000 рублей + 3,4 процента с суммы, превышающей 100000 рублейОт 300001 рубля до 600000 рублей29800 рублей + 3,95 процента с суммы, превышающей 300000 рублей0,0 процента25600 рублей + 3,39 процента с суммы, превышающей 300000 рублей4200 рублей + 0,56 процента с суммы, превышающей 300000 рублей17000 рублей + 2,26 процента с суммы, превышающей 300000 рублей12800 рублей + 1,69 процента с суммы, превышающей 300000 рублейСвыше 600000 рублей41650 рублей0,0 процента35770 рублей5880 рублей23780 рублей17870 рублейДля выступающих в качестве работодателей организаций, занятых в производстве сельскохозяйственной продукции, родовых, семейных общин малочисленных народов Севера, занимающихся традиционными отраслями хозяйствования, и крестьянских (фермерских) хозяйств предусмотрены следующие тарифы страховых взносов:

  • 6503. Единый социальный налог и социальная защита населения России
    Юриспруденция, право, государство

    Не подлежат налогообложению (статья 238 НК рф):

    1. Государственные пособия, выплачиваемые в соответствии с законодательством РФ, законодательными актами субъектов РФ, решениями представительных органов местного самоуправления, в том числе пособия по временной нетрудоспособности, пособия по уходу за больным ребенком, пособия по безработице, беременности и родам;
    2. Все виды установленных законодательством РФ, законодательными актами субъектов РФ, решениями представительных органов местного самоуправления компенсационных выплат в пределах норм, установленных в соответствии с законодательством РФ, связанных с:
    3. возмещением вреда, причиненного увечьем или иным повреждением здоровья;
    4. бесплатным предоставлением жилых помещений и коммунальных услуг, топлива или соответствующего денежного возмещения;
    5. оплатой стоимости и (или) выдачей полагающегося натурального довольствия, а также с выплатой денежных средств взамен этого довольствия;
    6. оплатой стоимости питания, спортивного снаряжения, оборудования, спортивной и парадной формы, получаемых спортсменами и работниками физкультурно-спортивных организаций для учебно-тренировочного процесса и участия в спортивных соревнованиях;
    7. увольнением работников, включая компенсации за неиспользованный отпуск;
    8. возмещением иных расходов, включая расходы на повышение профессионального уровня работников;
    9. трудоустройством работников, уволенных в связи с осуществлением мероприятий по сокращению численности или штата, реорганизацией или ликвидацией организации;
    10. выполнением работником трудовых обязанностей (в том числе переезд на работу в другую местность и возмещение командировочных расходов).
  • 6504. Единый социальный налог и страховые взносы на обязательное пенсионное страхование
    Налоги

    Эти доходы освобождаются от налогообложения как в случае безналичной оплаты работодателями медицинским учреждениям расходов на лечение и медицинское обслуживание работников (членов их семей), так и при выдаче денежных средств, предназначенных на эти цели, непосредственно работнику (членам его семьи) или зачислении их на счета работников (членов их семей) в учреждениях банков;

    1. суммы оплаты труда и другие суммы в иностранной валюте, выплачиваемые своим работникам, а также военнослужащим, направленным на работу (службу) за границу, налогоплательщиками финансируемыми из федерального бюджета государственными учреждениями или организациями в пределах размеров, установленных законодательствомРФ;
    2. доходы членов крестьянского (фермерского) хозяйства, получаемые ими от производства, переработки и реализации сельскохозяйственной продукции, в течение пяти лет начиная с года регистрации хозяйства. Эта льгота распространяется на доходы только тех членов хозяйства, которые ранее ею не пользовались как члены другого подобного хозяйства;
    3. доходы, кроме оплаты труда наемных работников, получаемые членами родовых, семейных общин малочисленных народов Севера, зарегистрированных в установленном порядке, от реализации продукции, полученной в результате ведения ими традиционных видов промысла;
    4. суммы страховых платежей (пенсионных взносов), выплачиваемых организацией по договорам добровольного страхования или пенсионного обеспечения своих работников, заключенным со страховщиками и/или негосударственными пенсионными фондами, за счет средств, оставшихся в ее распоряжении после уплаты налога на доходы организаций;
    5. суммы страховых платежей (взносов) по обязательному страхованию, осуществляемому в порядке, установленном законодательствомРФ, а также по договорам добровольного страхования, предусматривающим выплаты в возмещение вреда жизни и здоровью застрахованных физических лиц и/или оплату страховщиками их медицинских расходов при условии отсутствия выплат этим лицам;
    6. суммы, выплачиваемые за счет членских взносов садоводческих, садово-огородных, гаражно-строительных кооперативов (товариществ) лицам, выполняющим работы (услуги) для указанных организаций;
    7. стоимость проезда работников и членов их семей к месту проведения отпуска и обратно, оплачиваемая в соответствии с законодательствомРФ работодателем лицам, работающим и проживающим в районах Крайнего Севера и приравненных к ним местностях;
    8. стоимость форменной одежды и обмундирования, выдаваемых работникам, обучающимся и воспитанникам в соответствии с законодательствомРФ бесплатно или с частичной оплатой и остающихся в личном постоянном пользовании;
    9. стоимость льгот по проезду, предоставляемых законодательствомРФ обучающимся и воспитанникам, а также отдельным категориям работников;
    10. оплата расходов на содержание детей своих работников в детских дошкольных учреждениях и оздоровительных лагерях, являющихся российскими юридическими лицами, и лагерях, находящихся на балансе работодателей, при условии, что указанные выплаты осуществляются из прибыли, остающейся в распоряжении работодателя после уплаты налога на доходы организаций;
    11. выплаты, осуществляемые за счет членских профсоюзных взносов каждому члену профсоюза, при условии, что данные выплаты производятся не чаще одного раза в три месяца и не превышают 10000руб. в год;
    12. суммы, выплачиваемые физическим лицам избирательными комиссиями или из средств избирательных фондов кандидатов и зарегистрированных кандидатов либо избирательных фондов избирательных объединений и блоков за выполнение этими лицами работ, непосредственно связанных с проведением избирательных кампаний на должность ПрезидентаРФ, в депутаты Государственной Думы, в депутаты законодательного (представительного) органа государственной власти субъекта Российской Федерации, на должность главы исполнительной власти субъекта федерации, в выборный орган местного самоуправления, на должность главы муниципального образования, на должность в ином федеральном государственном органе, государственном органе субъекта Российской Федерации, предусмотренном КонституциейРФ, конституцией, уставом субъекта федерации, избираемых непосредственно гражданами, а также на иную должность в органе местного самоуправления, предусмотренную уставом муниципального образования и замещаемую посредством прямых выборов.
  • 6505. Екатерина II
    История

    Пугачевский мятеж подняли яицкие казаки, недовольные переменами в их казацком быту. В 1773 г. донской казак Емельян Пугачев принял имя Петра III и поднял знамя бунта. Екатерина поручила усмирение мятежа Бибикову, который сразу понял сущность дела; важен не Пугачев, сказал он, важно общее неудовольствие. К яицким казакам и к бунтовавшим крестьянам присоединились башкиры, калмыки, киргизы. Бибиков, распоряжаясь на Казани, двинул со всех сторон отряды в места более опасные; кн. Голицын освободил Оренбург, Михельсон Уфу, Мансуров Яицкий городок. В начале 1774 г. бунт стал утихать, но Бибиков умер от изнеможения и мятеж разгорелся вновь: Пугачев овладел Казанью и перебросился на правый берег Волги. Место Бибикова занял гр. П. Панин, но не заменил его. Михельсон разбил Пугачева под Арзамасом и загородил ему путь к Москве. Пугачев бросился на юг, взял Пензу, Петровск, Саратов и везде вешал дворян. Из Саратова он двинулся к Царицыну, но был отбит и под первым Яром снова был разбит Михельсоном. Когда к войску прибыл Суворов, самозванец чуть держался и был вскоре выдан своими сообщниками. В январе 1776 г. Пугачев был казнен в Москве. С 1776 г. возобновилась законодательная деятельность Е. II, вполне, впрочем, и перед тем не прекращавшаяся. Так, в 1768 г. упразднены были коммерческие и дворянские банки и учрежден так называемый ассигнационный или разменный банк. В 1775 г. прекращено было существование Запорожской сечи, и без того клонившейся к падению. В том же 1775 г. начато преобразование провинциального управления. Издано было учреждение для управления губерний, которое вводилось целые двадцать лет: в 1775 г. оно началось с Тверской губ. и кончилось в 1796 г. учреждением Виленской губ. Таким образом реформа провинциального управления, начатая Петром Вел., выведена была Е. из хаотического состояния и закончена ею. В 1776 г. Е. повелела в прошениях слово раб заменить словом верноподданный. К концу первой турецкой войны получил особенно важное значение Потемкин, стремившийся к великим делам. Вместе с своим сотрудником, Безбородко, он составил проект, известный под названием греческого. Грандиозность этого проекта разрушив Оттоманскую порту, восстановить Греческую империю, на престол которой возвести Константина Павловича понравилась Е. Противник влияния и планов Потемкина, граф Н. Панин, воспитатель цесаревича Павла и президент коллегии иностранных дел, чтобы отвлечь Е. от греческого проекта, поднес ей проект вооруженного нейтралитета, в 1780 г. Вооруженный нейтралитет имел целью оказать покровительство торговле нейтральных государств во время войны и направлен был против Англии, что было невыгодно для планов Потемкина. Преследуя свой широкий и бесполезный для России план, Потемкин подготовил крайне полезное и необходимое для России дело присоединение Крыма. В Крыму, с признания его независимости, волновались две партии русская и турецкая. Их борьба дала повод занять Крым и Кубанскую область. Манифестом 1783 г. объявлено присоединение Крыма и Кубанской области к России. Последний хан Шагин-Гирей отправлен был в Воронеж; Крым переименован в Таврическую губ.; набеги крымцев прекратились. Предполагают, что вследствие набегов крымцев Великая и Малая Россия в часть Польши, с XV в. до 1783 г., лишилась от 3-х до 4-х миллионов народонаселения: пленников обращали в рабов, пленницы наполняли гаремы или становились, как рабыни, в ряды женской прислуги. В Константинополе, у мамелюков кормилицы, няньки были русские. В XVI, XVII и даже в XVIII вв. Венеция и Франция употребляли закованных в кандалы русских рабов, купленных на рынках Леванта, в качестве работников на галерах. Благочестивый Людовик XIV старался только о том, чтобы эти рабы не оставалась схизматиками. Присоединение Крыма положило конец позорной торговле русскими рабами (см. В. Ламанского, в «Ист. Вестнике» 1880 г : «Могущество турок в Европе»). Вслед затем Ираклий II, царь Грузии, признал протекторат России. 1785 год ознаменовав двумя важными законодательными актами: Жалованной грамотой дворянству и Городовым положением. Уст. о народных училищах 15 августа 1786 г. осуществлен был только в малых размерах. Проекты об основании университетов в Пскове, Чернигове, Пензе и Екатеринославе были отложены. В 1783 г. основана была Российская академия, для изучения родного языка. Основанием институтов положено было начало образованию женщин. Учреждены воспитательные дома, введено оспопрививание, снаряжена экспедиция Палласа для изучения отдаленных окраин. Враги Потемкина толковали, не понимая важности приобретения Крыма, что Крым и Новороссия не стоят потраченных на их устройство денег. Тогда Е. решилась сама осмотреть вновь приобретенный край. Сопровождаемая послами австрийским, английским и французским, с громадною свитою, в 1787 г., она отправилась в путешествие. Архиеп. могилевский, Георгий Конисский, в Мстиславле встретил ее речью, которая славилась современниками, как образец красноречия. Весь характер речи определяется ее началом: «Оставим астрономам доказывать, что земля около солнца обращается: наше солнце вокруг нас ходит». В Каневе встретил Е. Станислав Понятовский, король польский; близ Кейдан имп. Иосиф II. Он с Е. положил первый камень с. Екатеринослава, посетил Херсон и осмотрел только что созданный Потемкиным черноморский флот. Во время путешествия Иосиф замечал театральность в обстановки, видел, как наскоро сгоняли народ в якобы строящиеся селения; но в Херсоне он увидел настоящее дело и отдал справедливость Потемкину. Вторая турецкая война при Е. II ведена была, в союзе с Иосифом II, с 1787 по 1791 г. В 1791 г., 29 декабря, заключен был мир в Яссах. За все победы Россия получила только Очаков, да степь между Бугом и Днепром. В то же время шла, с переменным счастьем, война с Швецией, объявленная Густавом III в 1789 г. Она окончилась 3 авг. 1790 г. Верельским миром, на основании status quo. Во время 2-ой турецкой войны произошел переворот в Польше: 3 мая 1791 г. обнародована была новая конституция, что повело ко второму разделу Польши, в 1793 г., а затем и к третьему, в 1795 г. По второму разделу Россия получила остальную часть Минской губ., Волынь и Подолию, по 3-ему Гродненское воеводство и Курляндию. В 1796 т., в последнем голу царствования Е., граф Валериан Зубов, назначенный главнокомандующим в походе против Персии, покорил Дербент и Баку; успехи его остановлены были смертью Е. Последние годы царствования Е. II омрачились, с 1790 г., реакционным направлением. Тогда разыгралась французская революция, и с нашей домашней реакцией вступила в союз реакция общеевропейская, иезуитско-олигархическая. Агентом и орудием ее был последний любимец Е., князь Платон Зубов, вместе с братом, графом Валерианом. Европ. реакции хотелось втянуть Россию в борьбу с революционной Францией борьбу, чуждую прямым интересам России. Е. говорила представителям реакции любезные слова и не давала ни одного солдата. Тогда усилились подкопы под трон Е.; возобновились обвинения, что она незаконно занимает престол, принадлежащий Павлу Петровичу. Есть основания предполагать, что в 1790 г. готовилась попытка возвести Павла Петровича на престол. С этой попыткой, вероятно, соединена высылка из Петербурга принца Фридриха Вюртембергского. Домашняя реакция тогда же обвиняла Е. якобы в чрезмерном свободомыслии. Основанием обвинения служило, между прочим, дозволение переводить Вольтера и участие в переводе Велизария, повести Мармонтеля, которую находили антирелигиозной, ибо в ней не указано различия между добродетелью христианской и языческой. Екатерина состарилась, прежней отважности в энергии почти не было и следа и вот, при таких обстоятельствах, в 1790 г. является книга Радищева «Путешествие из Петербурга в Москву», с проектом освобождения крестьян, как бы выписанным из выпущенных статей ее Наказа. Несчастный Радищев был наказан ссылкою в Сибирь. Может быть, эта жестокость была результатом опасения, что исключение из Наказа статей об освобождении крестьян сочтут за лицемерие со стороны Е. В 1792 г. посажен в Шлиссельбург Новиков, столь много послуживший русскому просвещению. Тайным мотивом этой меры были сношения Новикова с Павлом Петровичем. В 1793 г. жестоко потерпел Княжнин за свою трагедию «Вадим». В 1795 г, даже Державин подвергся подозрению в революционном направлении, за переложение 81 псалма, озаглавленное «Властителям и Судьям». Так кончилось поднявшее национальный дух просветительное царствование Е. Второй, этого великого мужа (Catherine le grand). Несмотря на реакцию последних лет, название просветительного останется за ним в истории. С этого царствования в России начали сознавать значение гуманных идей, начали говорить о праве человека мыслить на благо себе подобных.

  • 6506. Екатерина Романовна Дашкова- издатель и публицист
    Литература

    Библиография

    1. Бантыш-Каменский Д.Н. Словарь достопамятных людей Русской земли Ч.II. -Спб.,1847.- 627с.
    2. Берков П.Н. История русской журналистики XIII века - М.; Л.,1952.-572с.
    3. Герцен А.И. Княгиня Екатерина Романовна Дашкова.-СПб.: тип. Ю.Н. Эрлих, 1906.-80с.
    4. Грот Я.К. Сотрудничество Екатерины II в «Собеседнике» княгини Дашковой.- СПб.: тип. Имп. Акад. Наук,1794.- 18с.
    5. Дашкова Е.Р. Записки. Письма сестер м. и К. Вильмонт из России. Под общей редакцией С.С. Дмитриева Сост. Г.А. Веселая.-М.: Изд. МГУ,1987.- 523с.
    6. Дашкова Е.Р. Воспоминания княгини Е.Р. Дашковой писанные ею самой. 2-е изд.- Лейпциг, Э.Л. Каспрович: тип. Г. Ушмана в Веймаре, 1876.- 328с.
    7. Дашкова Е.Р. Записки показывающие сравнительное состояние Академии в последствие десятилетий.- Спб. : тип. Акад. Наук, 1793.- 4с.
    8. Добролюбов Н.А. Собр. соч. в 9-ти т., Т.1. М.-Л., 1961.-392с.
    9. Е.Р. Дашкова и ее современники (научное издание). -М.: МГИ им. Е.Р. Дашковой, 2002. 159с.
    10. Записки княгини Дашковой, написанные ею самой. Пер. с англ. яз. Г.Е. Благосветлова.- Лондон, 1859.-511с.
    11. Записки княгини Дашковой. Пер. с франц. По изд., сдел. С подл. Рукописи. Под. Ред. И с предисл. Н.Д. Чечулина. - СПб., 1907.- 366с.
    12. Литературные сочинения/ Сост., вступ. Ст. и прим. Г.Н. Моисеевой.- М.: Правда, 1990.- 423 с.
    13. Лозинская Л.Я. Во главе двух академий. М. : Правда, 1979.-144с.
    14. Марголис Ю. Д., Тишкин Г.А. Вклад Е.Р. Дашковой в развитие университетского образования в России// Воронцовы два века в истории России : Междунар. конф.: Тез. Докл.- Спб., 1993.- 325с.
    15. Огарков В.В. Е.Р. Дашкова, ее жизнь и общественная деятельность Биогр. Очерк. В.В. Огаркова .- СПб, 1893.- 78 с.
    16. Семенников В.П. Русские сатирические журналы 1769 -1774гг. : Разыскания об издателях их и сотрудниках. - Спб., 1914.- 90с.
    17. Собеседник любителей российского слова, Ч. I, Ч. II, 1783.- 35с.
    18. Сухомлинов М.И. История Российской Академии М.И. Сухомлинова. Вып. 1-8. -Спб.: тип. Акад. Наук, 1874-1887, вып.1, 1874.- 427с.
    19. Тычинина Л.В. великая Россиянка: жизнь и деятельность княгини Екатерины Романовны Дашковой/ (Отв. Ред. И.В. Тарасенко). М.: Наука, 2002.- 235с.
  • 6507. Екологічна адаптація флори і фауни пустель
    Экология

    ×àñòî ïóñòåë³ îòî÷åí³ ãîðàìè àáî ìåæóþòü ç íèìè. Ó ðåëüºô³ ñêëàäíå ïîºäíàííÿ íàã³ð¿â, äð³áíîñîïêîâèêà òà îñòð³âíèõ ã³ð ç³ ñòðóêòóðíèìè ð³âíèíàìè ïëàñò³â, ñòàðîäàâí³ìè ð³÷êîâèìè äîëèíàìè ³ çàìêíåíèìè îçåðíèìè çàïàäèíàìè, àáî ïëàòôîðìíèìè ä³ëÿíêàìè ñóõîäîëó. Åðîç³éíèé òèï ðåëüºôîóòâîðåííÿ ñèëüíî ïîñëàáëåíèé, øèðîêî ïîøèðåí³ åîëîâ³ ôîðìè ðåëüºôó. Ïåðåâàæíî òåðèòîð³ÿ ïóñòåëü áåçñò³÷íà, ³íîä³ ¿õ ïåðåòèíàþòü òðàíçèòí³ ð³÷êè (Ñèðäàðüÿ, Àìóäàðüÿ, ͳë, Õóàíõå òà ³íø³); áàãàòî ïåðåñèõàþ÷èõ îçåð ³ îçåð, ùî ÷àñòî ì³íÿþòü ñâî¿ áåðåãè é ðîçì³ðè (Ëîáíîð, ×àä, Åéð), õàðàêòåðí³ ïåð³îäè÷íî ïåðåñèõàþ÷³ âîäîòîêè. ¥ðóíòîâ³ âîäè ÷àñòî ì³íåðàë³çîâàí³. ¥ðóíòè ðîçâèíåí³ ñëàáêî, õàðàêòåðèçóþòüñÿ ïåðåâàæàííÿì â ´ðóíòîâîìó ðîç÷èí³ âîäîðîç÷èííèõ ñîëåé íàä îðãàí³÷íèìè ðå÷îâèíàìè, çâè÷àéíà ñîëüîâà êîðà. Ðîñëèííèé ïîêðèâ ðîçð³äæåíèé (â³äñòàíü ì³æ ñóñ³äí³ìè ðîñëèíàìè â³ä äåê³ëüêîõ äåñÿòê³â ñì äî äåê³ëüêîõ ìåòð³â ³ á³ëüøå) ³ ïîêðèâຠçàçâè÷àé ìåíøå 50% ïîâåðõí³ ´ðóíòó; ó åêñòðààðèäíèõ óìîâàõ ïðàêòè÷íî â³äñóòí³é. Ïîñóøëèâ³ñòü ïóñòåëü ìîæå áóòè ïîÿñíåíà äâîìà ïðè÷èíàìè. Ïóñòåë³ ïîì³ðíîãî ïîÿñó ïîñóøëèâ³, òîìó ùî â³ääàëåí³ â³ä îêåàí³â ³ íåäîñÿæí³ äëÿ â³òðó, ùî íåñå âîëîãó. Ñóõ³ñòü òðîï³÷íèõ ïóñòåëü çóìîâëåíà òèì, ùî âîíè ðîçòàøîâàí³ â îáëàñò³ ïåðåâàæàþ÷èõ íèçõ³äíèõ ïîòîê³â ïîâ³òðÿ, ùî ïîñòóïàþòü ç åêâàòîð³àëüíî¿ çîíè, äå, íàâïàêè, ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ñèëüí³ âèñõ³äí³ ñòðóìåí³, ÿê³ ïðèçâîäÿòü äî óòâîðåííÿ õìàðíîñò³ ³ âèïàäàííÿ ðÿñíèõ îïàä³â. Ïðè îïóñêàíí³ ïîâ³òðÿíà ìàñà, âæå ïîçáàâëåíà á³ëüøî¿ ÷àñòèíè âîëîãè, ùî ì³ñòèëàñÿ â í³é, íàãð³âàºòüñÿ, ùå á³ëüø â³ääàëÿþ÷èñü â³ä òî÷êè íàñè÷åííÿ. Ïîä³áíèé ïðîöåñ â³äáóâàºòüñÿ òàêîæ ïðè ïåðåòèí³ ïîâ³òðÿíèìè ïîòîêàìè âèñîêèõ ã³ðñüêèõ õðåáò³â: á³ëüøà ÷àñòèíà îïàä³â âèïàäຠíà íàâ³òðÿíîìó ñõèë³ ïðè âèñõ³äíîìó ðóñ³ ïîâ³òðÿ, à ðàéîíè, ùî çíàõîäÿòüñÿ íà ï³äâ³òðÿíîìó ñõèë³ õðåáòà òà á³ëÿ éîãî ï³äí³ææÿ, âèÿâëÿþòüñÿ â «äîùîâ³é ò³í³», äå ê³ëüê³ñòü îïàä³â íåçíà÷íà. Ïîâ³òðÿ ïóñòåëü âñþäè â³äð³çíÿºòüñÿ íàäì³ðíîþ ñóõ³ñòþ. ßê àáñîëþòíà, òàê ³ â³äíîñíà âîëîã³ñòü ïðîòÿãîì á³ëüøî¿ ÷àñòèíè ðîêó áëèçüêà äî íóëÿ. Äîù³ íàäòî ð³äê³ ³ çàçâè÷àé âèïàäàþòü ó âèãëÿä³ ñèëüíèõ çëèâ. Íàïðèêëàä, íà ìåòåîñòàíö³¿ Íóàä³áó íà çàõîä³ Ñàõàðè ñåðåäíüîð³÷íà íîðìà îïàä³â ñòàíîâèòü ëèøå 81 ìì. Ó 1912 ð. òàì íèïàëî âñüîãî 2,5 ìì äîùó, àëå íàñòóïíîãî ðîêó îäíà ñèëüíà çëèâà ïðèíåñëà 305 ìì. Âèñîê³ òåìïåðàòóðè, ùî ï³äâèùóþòü âèïàðîâóâàí³ñòü, òàêîæ ñïðèÿþòü ïîñóøëèâîñò³ ïóñòåëü. Âèïàäàþ÷èé íàä ïóñòåëåþ äîù ÷àñòî âèïàðîâóºòüñÿ, íå äîñÿãàþ÷è ïîâåðõí³ çåìë³. Á³ëüøà ÷àñòèíà âîëîãè, ùî ïîòðàïèëà íà ïîâåðõíþ, øâèäêî âòðà÷àºòüñÿ ÷åðåç âèïàðîâóâàííÿ, ³ ò³ëüêè íåçíà÷íà ÷àñòêà ïðîñî÷óºòüñÿ â ôóíò àáî ñò³êຠó âèãëÿä³ ïîâåðõíåâèõ âîäîòîê³â. Âîäà, ùî ïðîñî÷óºòüñÿ â ´ðóíò, ïîïîâíþº çàïàñè ï³äçåìíèõ âîä ³ ìîæå ïåðåì³ùàòèñÿ íà âåëèê³ â³äñòàí³, ïîêè íå âèéäå íà ïîâåðõíþ ó âèãëÿä³ äæåðåëà â îàçèñ³â [3, 4].

  • 6508. Екологічна мережа Донецької області
    Экология

    Серед занесених до Червоної книги тварин у Донецькій області відтворені такі види: ейзенія гордєєва, п`явка медична, мухоловка звичайна, красуня діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, дибка степова, коник-товстун степовий, жужелиця угорська, красотіл пахучий, стафілін волохатий, скарабей священний, цератофій багаторогий, жук-самітник, жук-олень, вусач мускусний, вусач-червонокрил Келлера, вусач земляний хрестоносець, ліскус катрановий, махаон, подалірій, мнемозина, ванесса чорно-руда, сатир залізний, клімена, синявець мелеагр, синявець римнус, бражник Мертва голова, бражник дубовий, бражник скабіозовий, бражник кроатський, бражник олеандровий, бражник Прозерпіна, сатурнія мала, стрічкарка блакитна, стрічкарка орденська малинова, саптурниця срібна, совка сокиркова, пістрянка весела, ведмедиця Гера, ведмедиця-хазяйка, ведмедиця червоно крапкова, орусус паразитичний, агре Беккера, стериктифора шипшинова, сколія-гігант, сколія степова, стизоїд тризубий, мелітурга булавоуса, рофітоїдес сірий, ксилокопа звичайна, джміль моховий, джміль пахучий, джміль глинистий, джміль пластинчастозубий, джміль яскравий, джміль лезус, джміль мінливий, ктир гігантський, ктир шершнеподібний, мінога українська, шип, стерлядь, білуга чорноморська, вирезуб, шемая дунайська, ялець Данилевського , полоз жовточеревий, копиця, полоз чоторисмугий, мідянка, гадюка степова східна, пелікан рожевий, чапля жовта, коровайка, лелека чорний, казарка червоно вола, огар, чернь білоока, гоголь, крохаль довгоносий, скопа, лунь польовий, лунь степовий, яструб-тювик, канюк степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик великий, підорлик малий, могильник, беркут, орлан-білохвіст, балабан, боривітер степовий, журавель сірий, журавель степовий, дрохва, лежень, зуйок морський, ходуличник, кулик,-сорока, поручайник, кроншнеп середній, кроншнеп великий, дерихвіст лучний, дерихвіст степовий, реготун чорноголовий, пугач, сорокопуд сірий, шпак рожевий, вівсянка чорноголова, їжак вухатий, хохуля звичайна, підковоніс малий, нічниця ставкова, вечірниця мала, вечірниця велетенська, нетопир середземноморський, мишівка степова, тушканчик великий, азовка, горностай, тхір степовий, норка європейська, перев`язка звичайна, борсук, видра річкова.

  • 6509. Екологічна освіта на уроках біології
    Педагогика

     

    1. Асламова Я, Векслярський Р., Комарський К., Пшеничний С. Проблеми та концептуальні ідеї екологічної освіти і виховання в Україні // Ойкумена. 1994. №12. С.8791.
    2. Афанасьев В.Г. Проблема целостности в философии и биологии. М.: Мьюль, 1964.416 с.
    3. Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім.М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. К.: НПУ, 2000. 4.1. 278 с.
    4. Білоус С. Уроки екологічного виховання. // Рідна школа. 1997 - № 6. С. 70 72.
    5. Бобылеве Л.Д. Игровая экология в школе. // Биология в школе. 2002. - № 6. С. 54 60.
    6. Екологічне виховання учнів: Навчально-метод. посібник для вчителів Ніжин, 2003.
    7. Король О.В. Формування екологічної культури учнів V - VI класів у процесі вивчення інтегративного курсу «Навколишній світ» : Дис. канд. пед. наук. Суми, 1999. 165 с.
    8. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.
    9. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. К., 1985. 63 с.
    10. Прокопенко О., Демидова Т. Екологічне виховання у процесі вивчення біології. // Рідна школа. 2005. - № 3. С. 72 -75.
    11. Прохоренко О.В. Позакласна робота з екологічного виховання. // Шкільний світ 2001. - № 18. С. 4.
    12. Психологія. Підручник для педагогічних училищ / За ред. П.Р. Чамати. К.: Радянська школа, 1964. 290 с.
    13. Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.
    14. Соколов З.М., Захаров Е.И.,, Панферова И.В. Формирование эко-логического сознания - необходимое условие решения экологических проблем// Экология и промышленность России. - 1997. - №11. - С.41-44.
    15. Шапавал П.В. Екологічне виховання молодших школярів у процесі вивчення природознавчих предметів: Автореф. канд. пед. наук. - К., 1999. - 19 с.
    16. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. К.: Освіта, 1992. 160 с.
    17. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів // рідна школа. 2001. - № 3. - С 13 15.
  • 6510. Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
    Экология

    викид26Відділення виробництва казеїну10Сушильна установкаСушка казеїну1001,5345Відділення виробництва казеїну11Пневмоперевантаження казеїну1Перевантаження казеїну1000,1828Відділення виробництва казеїну12Завантаження казеїну в мішкотару1Фасовка казеїна1001,1724Дільниця вафельних стаканчиків13Агрегат випікання вафельних стаканчиків1Випічка1000,15158Дільниця вафельних стаканчиків14Агрегат випікання вафельних стаканчиків1Приготування і випікання1000,5838Дільниця вафельних стаканчиків15Агрегат випікання вафельних стаканчиків1Приготування і випікання1000,7226Відділення приготування миючих речовин16Ємності з миючими розчинами, з азотною кислотою, насосне обладнанняПриготування і подача миючих розчинів, азотної кислоти1000,8626Централізована миюча станція17Ємності з миючими розчинами, насосне обладнання4Приготування і подача миючих розчинів1000,6725Мийка автоцистерн19Мийка автоцистерн2Мийка1001,2325Апаратний цех20Мийка ємностей30Мийка1001,1424Приймальне відділення21Мийка ємностей5Мийка1001,323Пункт зберігання, розливу азотної кислоти22Розлив кислоти в ємностіХраніння і розлив кислоти100Неорг. викиди26Пральня23Пральні машини2Прання спецодягу1000,2227Пакувальне відділення24Термосклеювання поліпропиленуУпаковка продукції1000,7425Водонасосна станція25Хлоратор1Хлорування води100Неорг. викиди26Деревообробна частина26Циркулярна пила

  • 6511. Екологічне дослідження забруднення повітря автотранспортом
    Экология

    Діяльність людини порушує рівновагу в природі, що призводить до виникнення екологічних проблем. Серед них можна назвати парниковий ефект, озонові діри в атмосфері, смог, кислотні дощі, забруднення атмосферного повітря тощо. Проблема забруднення повітря вже не є проблемою країни. Це проблема кожного міста, кожної людини. Ми не можемо залишити без уваги поступове погіршення хімічного складу повітря і негативний вплив різноманітних шкідливих домішок на організм. Саме тому я вважаю тему забруднення атмосферного повітря актуальною. Мені цікаво дослідити на прикладі свого міста Боярки рівень шкідливих викидів в залежності від кількості автотранспорту, з"ясувати негативний вплив газів-забруднювачів на навколишнє середовище, а також обчислити кількість чистого повітря, необхідного для розчинення шкідливих речовин з метою забезпечення санітарно-припустимих умов життя людини. Метою мого досліду було виявити наявність гострої проблеми забруднення повітря, використовуючи "метод проектів", зібрати необхідні статистичні відомості, дослідити зміни забруднення в часі та просторі. Головна задача моєї роботи - проаналізувати негативні зміни у складі повітря міста Боярка та запропонувати можливі шляхи поліпшення екологічної ситуації у місті. Думаю, що ця тема цікава для багатьох дослідників, а також для мешканців мого рідного міста. Дана тема є досліджуваною, результати дослідів різняться, постійно змінюються і тому вона завжди буде найактуальнішою. Даний дослід також показує важливість хімії як науки в розумінні й розвязанні актуальних екологічних проблем сучасності. На практиці цю роботу можна використовувати на уроках, семінарах.

  • 6512. Екологічне значення сукцесій
    Экология

     

    1. Поступові необоротні зміни складу та структури біогеоценозу, що спричинюються зовнішніми або внутрішніми факторами, називають сукцесіями. Класичний приклад сукцесії заростання озера й перетворення його на болото.
    2. Сукцесії бувають повільними (тривають тисячоліття й десятки тисяч років), середніми (століття) й швидкими (десятиліття). Вони можуть відбуватися з внутрішніх причин (наприклад, утворення нових видів) або під впливом зовнішніх факторів (наприклад, засолення, підтоплення, вселення видів «чужих» фаун та флор), мати природне (наприклад, у результаті підняття чи опускання суші) чи антропогенне (вирубування лісу, розорювання степу) походження, бути прогресуючими (тобто супроводжуватися збільшенням продуктивності й видового багатства, як у випадку заростання новоутворених річкових піщаних кіс) або, навпаки, регресуючими. В.М.Сукачов виділив чотири види сукцесій: 1) сингенетичні; 2) ендоекогенетичні; 3) екзогенетичні; 4) гологенетичні.
    3. Первинна сукцесія - це заростання місця, раніше не зайнятого рослинністю: голих скель або застиглої вулканічної лави. Вторинна сукцесія формується в результаті втручання діяльності людини в природні процеси.
    4. Сукцесійні зміни звичайно зв'язують з тим, що існуюча экосистема (співтовариство) створює несприятливі умови для її організмів, що наповняють, (ґрунтовтому, неповний кругообіг речовин, самоотруєння продуктами виділення або розкладання і т.п.). Такі явища реальні, але не пояснюють усіх випадків змін екосистем. Поряд із природними факторами причинами динаміки екосистем усі частіше виступає людина. До дійсного часу їм зруйнована більшість корінних (клімаксних) екосистем. Наприклад, степи майже цілком розорані (збереглися тільки на заповідних ділянках). Переважні площі лісів представлені перехідними (тимчасовими) екосистемами з листяних деревних порід (береза, осика, рідше верба, вільха й інші). Ці ліси звичайно називають похідними, або вторинними.
  • 6513. Екологічний маркетинг
    Маркетинг

    Реалізація вищезазначених принципів (шляхом виконання завдань та заходів Програми) має здійснюватись за такими пріоритетними напрямами:

    1. поліпшення якості забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки, включаючи будівництво (реконструкцію) та підвищення екологічної надійності водосховищ, каналів, водоводів, систем водозабезпечення;
    2. раціональне та екологічно безпечне використання водних ресурсів, підвищення технологічного рівня водокористування, впровадження маловодних і безводних технологій (впровадження новітніх, водозберігаючих, енергозберігаючих, комплексних технологій очищення забруднених вод, в першу чергу у комунальному господарстві);
    3. упорядкування структури природних територій та земель, які інтенсивно використовуються, оптимізація водних балансів річкових басейнів річок Інгулець та Саксагань, забезпечення стабільності та поліпшення екологічної ситуації, підтримання водорегулюючих функцій ландшафтів водозбірних територій;
    4. відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму водних об'єктів в басейнах річок Інгулець та Саксагань;
    5. удосконалення управління водокористуванням, охороною та відтворенням водних ресурсів у басейнах річок Інгулець та Саксагань на основі запровадження басейнового принципу (вдосконалення законодавчої та іншої нормативно-правової бази для впровадження державної політики у сфері використання водних ресурсів).
  • 6514. Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
    Экология

     

    1. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.1 (випуск 2). Чернівці: Зелена Буковина, 1997. 344 с.
    2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.2 (випуск 1). Чернівці: Зелена Буковина, 1996. 328 с.
    3. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.3 (випуск 2). Чернівці: Зелена Буковина, 1997. 332 с.
    4. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). Том 4 Чернівці: Зелена Буковина, 1999. 344 с.
    5. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). Том 5 Чернівці: Зелена Буковина, 1999. 344 с.
    6. Звіт про екологічний стан Білоцерківського району відділу екологічної інспекції за 2005 рік.
    7. Звіт відділу екологічної інспекції "Про земельні ресурси району".
    8. Звіт відділу екологічної інспекції "Про водні ресурси району".
    9. Звіт відділу екологічної інспекції "Про надра Білоцерківського району".
    10. Звіт відділу екологічної інспекції "Про атмосферне повітря регіону".
    11. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. 416 с.
  • 6515. Екологічні аспекти геологічної діяльності людини
    Разное

    До розвитку металургії люди повині були використовувати самовідновлювані матеріали, такі, як деревина, причому використання йшло дуже повільними темпами порівняно зі швидкістю відновлення. Мідь була першим металом, який освоїла людина і почала використовувати в широких масштабах. В давнину було відомо шість металів: залізо, свинець, олово, мідь, срібло та золото. Однак вже тоді найбагатші поклади міді поблизу найбільших центрів цивілізації були повністю вичерпані і з'явились перші відходи виробництва у вигляді використаних порід та металургійних шлаків. Почали використоувати вже більш бідні і мало придатні до використання руди, так кількість відходів на 1т. металу, що виплавлялася, постійно збільшувалась. Взагалі, протягом всієї історії розробка родовищ нагадувала “збирання вершків” з переробки багатших руд. Так, в Північній Америці, в районі Верхнього озера, зустрічались ділянки мідних родовищ обємом декілька десятків кубічних метрів, що складалися з чистих мідних мінералів. В Германії, в районі Фрейберта в 12 ст. починають розроблюватись поліметалічні родовища. При цьому починають зароджуватись перші зачатки комплексного використання рудної сировини. Так , з свинцевих руд добували і мідь. В Мансфальді перероблювались мідні сланці, з яких також добувалось і срібло. При переробці руд благородних металів (золота, срібла) почав використовуватись процес альгамації, повязаний з використанням токсичної ртуті. Для видалення з руд срібла амальгацію застосовували в Південній Америці з середини 16 ст., а для видалення золота в Каліфорнії в 19 ст. Процес амальгації в широких масштабах пізніше був витіснений процесом ціанування, який був запропонований російським вченим П.Р. Багратіоном таким чином одна токсична речовина ртуть була замінена іншої токсичною сполукою цианідом.

  • 6516. Екологічні методи інтенсифікації ведення рибного господарства на прикладі ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка "Червона Слобода" Черкаської області
    Сельское хозяйство

    На основі результатів досліджень були розроблені пропозиції щодо підвищення рибопродуктивності ставів.

    1. Для того, щоб найбільш повно використовувати природні корми ставу, доцільно застосовувати з м і ш а н у посадку, тобто посадку у став риб одного виду, але різного віку. Таке поєднання базується на різниці у характері живлення риб різних вікових груп. Оскільки, молодняк коропа в основному сроживає зоо- і фітопланктон, а дволітки бентос (личинок,комах) і представників крупної фауни. Для змішаної посадки краще брати мальків масою не нижче 0,5 г. У нагульні стави рекомендується саджати на одного однорічка 10-14 мальків (співвідношення 1:10-14). При розрахунках посадки мальків потрібно виходити з того, що рибопродуктивність за цьоголітками складає 25-40 % природної продуктивності ставу за рибою основної вікової групи. Співвідношення дворічків до однорічків рекомендується 1:5. Оскільки за більшої кількості дволітків ріст однорічків пригнічується.
    2. Посадка д о д а т к о в и х р и б (1-2 види) переслідує ту ж саму мету, що й змішана посадка. Вона полягає в різному характері живлення риб, що культивуються; дозволяє підвищити рибопродуктивність одиниці площі ставу і розширити асортимент товарної продукції при відносно невеликому збільшенні додаткових витрат. У даний час для спільного вирощування з коропом рекомендовані із бентосоїдних риб карась, лин; із зоопланктоноїдних пелядь, строкатий товстолобик. Доцільно застосовувати спільне вирощування з хижими рибами (щука, окунь, судак), які поїдають сміттєвих риб, що є конкурентами у живленні з культивованими видами та часто являються джерелом збудників інфекційних та інвазійних хвороб. До однорічків коропа слід підсаджувати мальків хижих риб. Густота посадки, екз./га: мальків щуки 70-250, мальків судака 900-4000, однорічків судака 80-100 екз.
    3. Для більш повного використання ставів, пропоную встановити стаціонарний аератор.
    4. Визначити й оцінити основні способи досягнення підвищення рівня інтенсифікації.
  • 6517. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
    Экология

    В умовах постійного надходження цезій накопичується в органах і тканинах до певної межі. Спочатку процес протікає інтенсивно, потім поступово загасає, і наступає рівноважний стан, коли, незважаючи на присутність нукліда в навколишньому середовищі, його вміст в організмі залишається постійним. Час досягнення такої стабілізації залежить від виду тварин і їх віку. При цьому, чим старше тварина, тем у менших кількостях радіоцезій накопичується в органах і тканинах. Рівноважний стан у корів наступає приблизно до кінця місяця, в овець і кіз - через 10 днів. У людини радіоактивний цезій накопичується в організмі й у м'язовій тканині, зокрема, у пропорції 94:68, а рівноважний стан установлюється через 431 добу. Виводиться 137Cs в основному через нирки й кишечник. Протягом першого місяця після припинення надходження організм позбувається приблизно від 80% введеної кількості, причому процес виведення супроводжується повторним усмоктуванням значних кількостей цезію в кров у нижніх відділах кишечнику. За даними Міжнародної комісії з радіологічного захисту, біологічний період виведення половини накопиченого 137Cs для людини прийнято вважати рівним 70 добам. Виведення нукліда залежить від багатьох факторів (фізіологічного стану, харчування та ін.): у п'яти випадково опромінених людей біологічний період виведення суттєво різнився й становив 124, 61, 54, 36 і 36 діб. При рівномірному розкладі 137Cs в організмі людини з питомою активністю 1 Бк/кг потужність поглиненої дози, за даними різних авторів, варіює від 2.14 до 3.16 мкГр/рік. Для немовлят при однаковій питомій концентрації нукліда значення дози в 2.3 рази нижче,0, чим у дорослої людини. 137Cs високо токсичний незалежно від шляху надходження його в організм. Біологічна ефективність радіонукліда при зовнішньому й внутрішньому опроміненні в порівнянних поглинених дозах практично однакова. Відносно рівномірний розклад інкорпорованого нукліда в організмі приводить, як і при зовнішньому опроміненні, до рівномірного опромінення органів і тканин. Цьому сприяє також велика проникаюча здатність ?-квантів його дочірнього нукліда 137mBa (E? = 0.662 МеВ): довжина пробігу їх у м'яких тканинах людини досягає приблизно 12 см. У дослідах у пацюків гострі, підгострі й хронічні ураження розвивалися при введенні 137Cs у кількості 0.8; 0.65 і 0.37 МБк/г відповідно. При гострих поразках тварини гинули через два-три тижні, коли організм отримував дозу близько 30 Гр. Навпаки, у кількості 0.08-0.13 МБк/г цезій уже не впливав на тривалість життя пацюків. У людини можна чекати розвиток радіаційних уражень при надходженні цезію в ще менших питомих кількостях (у два-три рази в порівнянні із собаками), коли поглинена доза перевищить приблизно 2 Гр. Рівням надходження в 148, 370 і 740 МБк відповідають легка, середня й важка ступені ураження, хоча променева реакція відмічається вже при одиницях МБк. Ці висновки зроблені в результаті клінічних спостережень за людьми, що постраждали в різних ситуаціях. Складна ситуація склалася в регіонах радіоактивного забруднення в результаті вибуху на Чорнобильській АЕС. Після розпаду радіоактивного йоду, який був критичним нуклідом у початковий період, основним джерелом зовнішнього й внутрішнього опромінення населення став радіоактивний цезій. Дози опромінення залежать від щільності забруднення територій і ефективності заходів захисту. В основної частини населення вміст 137Cs в організмі, за даними дозиметричних вимірювань, знаходиться в межах тисяч Бк, що спричиняє опромінення з потужністю дози в межах часток одиниць сГр/рік. Опромінення в таких малих дозах не викликає ні гострих, ні хронічних уражень, однак у віддалений термін можуть проявитися онкогенні й спадкоємні ефекти. При збільшенні дози опромінення до 1 сГр, за оцінками Міжнародної комісії з радіологічного захисту, кількість онкологічних захворювань може скласти 730 випадків на 1 млн. чоловік. Це - незначна величина в порівнянні зі спонтанним рівнем онкологічної захворюваності (смертність від раку досягає 125 тис. на 1 млн. людей) і спадкоємної патології (кожна десята народжена дитина), однак в останні роки число онкозахворювань збільшилося на 2-3%.

  • 6518. Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини
    Разное

    Зупинимося на аварійних викидах нафти, газу і води. Вони відбуваються, як правило, в зонах розвитку аномально високих пластових тисків За останні 30 років в Україні відбулося 86 аварійних викидів нафти, газу і води ( В Дніпровсько Донецькій западині 43, Передкарпатському регіоні 28 і в Причорноморсько Кримському 15 ), які іноді супроводжувалися пожежами, людськими жертвами, виселенням людей з населених пунктів, втратою свердловин і природних ресурсів, виведенням з ладу значних ділянок родючих земель і величезними матеріальними витратами на їх ліквідацію. Більшість з них відбулося в розвідувальних свердловинах внаслідок порушення технології буріння і випробовування і лише 20 % з причин, що не залежать від виконавців робіт. Під час аварійних викидів пластові флюїди проникають в усі проникні пласти на шляху руху. Відбувається їх змішування. При цьому забруднюються джерела питної води. В атмосферу викидається велика кількість отруйних речовин ( CO2, H2S, SO, SO2 та ін. ), які при конденсації пари і високомінералізованої води, яка викидається на поверхню, випадають на земну поверхню. Викинута продукція розповсюджується в атмосфері на значні відстані в аерозольному вигляді, засмічує луки, пасовища, ріллю. З викинутої суміші на грунтовий покрив рясно випадають солі, нафтопродукти, буровий розчин з хімічними реагентами.

  • 6519. Екологічні особливості ампельних рослин
    Биология

    Маурандії (Maurandіa), із род. норичникових, родом також з Мексики, представляють собою рясно квітучі ампельні рослини. Їхні маленькі квіти мають трубчасту форму. Lophospenmum scandens (кучерявий гребне сім`яник), з витонченими листками і великими трубчастими красивими квітами, потім Thunbergіa alata (крилата тунбергия), з жовтими квітами, що мають чорну пляму, далі - різні в'юнки (Іpomaea), строкаті турецькі боби (Phaseolus multіflorus) і ін. належать до красивоквітучих однорічних кучерявих рослин, які щорічно знову виводять з насінь. Сюди ж відносяться: запашний горошок (Lathyrus odoratus), що має безліч сортів, з яких особливо гідні рекомендації так звані екфордскі гібриди, з білими, жовтими, рожевими, блакитними, червоними, синіми, фіолетовими і строкатими квітами. Названі гібриди відрізняються порівняно помірним ростом (біля двох аршинів) і тому досить придатні для оздоблення балконного поруччя. Їх тверде насіння можна сіяти в першій половині травня прямо в балконні квіткові ящики, але в північних місцевостях краще посіяти їх у березні в кімнаті, у невисокі горщики, по 3-5 штук у кожен, а потім наприкінці травня пересадити в ящики, не руйнуючи кореневої системи. Для оздоблення вікон можна особливо рекомендувати красолю або капуцини (Tropaeolum), що цвітуть вогненно-червоними квітами. Красивоквітнучі руниста кучерява рослина для прохолодних, але розташованих на прямому сонці приміщень представляє собою Solarіum jasmіnіfolіum (жасмінолистий паслін). Його білі, усередині жовті квіти, що виростають букетами, досить схожі на квіти картоплі. Рослина любить жирну землю, а в розпал вегетаційного періоду - дуже рясне поливання і добриво.

  • 6520. Екологічні проблеми Високопільського району Херсонської області
    Экология

    Як бачимо у характері використання території Високопільського району переважають агро центри, цей тип штучно-природних утворень відрізняється екологічною нестійкістю. Це зумовлено відсталими формами освоєння ґрунтових ресурсів. І як результат висока доля еродованих площ вітрового походження в звязку з виснаженням ґрунті, в високі показники внесення нітратних мінералів, добрив та пестицидів. За ступенем еродованості земель Високопільський район відноситься до зони активного розвитку процесів ерозії ґрунтів, площинного змиву, підтоплення. Поширена , основному вітрова ерозія. В окремих господарствах сильно розмиті землі ,глибоко середньо засолені з вмістом легкорозчинних Солей до 0,96% середньо та слабо змиті не засолені легкорозчинними солями. В районі відмічається низький організаційно-технологічний рівень С/г виробництва. Що не забезпечує відтворення використаних ґрунтів.