Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

Курсовой проект - Экология

Другие курсовые по предмету Экология

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

Інститут енергетики та компютерних систем управління

Кафедра прикладної екології та гідрогазодинаміки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота з дисципліни “Загальна екологія”

Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

 

 

 

Наукові керівники:

ст. викл. Ткачьова О.М.

проф. Шалімов М.О.

Виконав:

ст. гр. ТО-0811

Купчік С.В.

 

 

 

ОНПУ 2010

ЗМІСТ

 

Перелік умовних скорочень

Вступ

I. Огляд літератури

1.1 Загальні відомості про радіоактивні речовини

1.1.1 Характеристика та особливості цезію-137

1.1.2 Характеристика та особливості стронцію-90

1.1.3 Характеристика та особливості йоду-131

1.1.4 Характеристика та особливості америцію-241

1.2 Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища

1.2.1 Наслідки радіоактивного забруднення для ґрунтів

1.2.2 Наслідки радіоактивного забруднення для рік, озер, ґрунтових вод і повітря

1.2.3 Наслідки радіоактивного забруднення для рослинного й тваринного світу

1.2.4 Наслідки радіоактивного забруднення для здоровя людей

II. ОБГОВОРЕННЯ ДАНИХ

2.1 Загальний стан здоровя населення

2.2 Дія основних радіоактивних речовин на здоровя людини

2.3 Найрозповсюдженіші хвороби, спричинені аварією

2.3.1 Гостра променева хвороба

2.3.1.1 Гостра променева хвороба у ліквідаторів

2.3.1.2 Гостра променева хвороба у дітей

2.3.1.3 Внутрішньоутробно опромінені діти

2.3.1.4 Гостра променева хвороба в евакуйованих людей

2.3.1.5 Постраждале населення

2.4 Захисний обєкт Укриття

III. ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

ГПК - гранично припустима концентрація

ГПХ - гостра променева хвороба

ІВ - іонізуюче випромінювання

УЛНА - учасники ліквідації наслідків аварії

ХПХ - хронічна променева хвороба

ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція

 

ВСТУП

 

Актуальність теми: Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) останнім часом стала предметом пильної уваги світової громадськості. На жаль, ланцюг негативних подій, початком якого став вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, триває і донині. Масштаби наслідків Чорнобильської катастрофи для навколишнього середовища, здоровя людей, розвитку суспільства є величезними. Внаслідок викиду радіонуклідів в навколишнє середовище на території України виникла несприятлива екологічна ситуація, що спричинила як зовнішнє опромінення багатомільйонної популяції людей, так і довгострокове надходження в організм радіоактивних ізотопів, що формують внутрішнє опромінення. За останні 24 роки кількість інвалідів, вади яких повязані з Чорнобильською катастрофою, становить понад 106 тисяч людей. Із них більше 65 тисяч ліквідатори наслідків аварії. Але це ще не всі проблеми сьогодення. Усього, за оцінками експертів, в Україні є понад 20 тисяч тонн хімікатів, які зберігаються в непридатних приміщеннях. У кожній без винятку області. Найбільше хімікатів припадає на Сумську, Київську та Одеську область [1].

ЧАЕС розташована в білорусько-українському прикордонному регіоні в болотисто-лісистій місцевості на березі річки Припять. У чотирьох кілометрах від атомного комплексу розташоване місто Припять, побудований спеціально для співробітників атомної електростанції. На момент аварії там проживало 45 000 людей. У радіусі 30 кілометрів навколо реактора розташовувалося в цілому 76 населених пунктів. В 100 кілометрах південніше ЧАЕС знаходиться Київ [3;13].

Аварія на четвертому енергоблоці відбулася приблизно о 1:23:50 26-го квітня 1986 року під час проведення випробувань. Експлуатаційний персонал повинен був перевірити, чи зможуть турбіни за перерви в подачі електроенергії виробити достатню кількість залишкової енергії для живлення насосів охолодження до вмикання аварійних джерел живлення. Щоб перешкоджати перериванню експерименту, системи аварійного захисту були свідомо відключені. Для проведення експерименту потрібно було знизити потужність реактора до рівня 25% від номінальної. Однак цей процес пішов не за планом. Раптово, по дотепер не зясованим причинам, потужність реактора впала до рівня нижче 1%. Реактор прийшлося знову повільно розганяти. Однак через 30 секунд після початку експерименту потужність раптом різко зросла. Аварійне гасіння реактора (зупинка ланцюгової ядерної реакції) не вдалося. [2] В частки секунди потужність і температура зросли в багато разів. Реактор вийшов з-під контролю. Відбувся наймогутніший вибух. Вибухом викинуло плиту, що покривала 4- й енергоблок, вага якої становила 1000 тонн. При температурах понад 2000С тепловиділяючі елементи (твели) стали плавитися. Потім загорілася графітова оболонка реактора. У справжньому вогневому штормі радіоактивні продукти поділу з активної зони, що плавилась, стали викидатися в атмосферу. [11] Зі зруйнованого реактора протягом перших 10 днів після аварії було викинуто більше 40 різних видів радіонуклідів. Для аналізу наслідків аварії мають значення в першу чергу йод (I-131), цезій (Cs-137), стронцій (в основному Sr-90) і плутоній (Pu-241). На сьогоднішній день вважається, що в атмосферу потрапило близько 50% йоду, що містився в реакторі, і 30% цезію. Гарячі гази, що виділялися при горінні графітової оболонки, підняли радіоактивні речовини на висоту більш ніж 1500 метрів. Рі?/p>