Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
новоутворення.
Дані по захворюваності потерпілих за 1999-2007 роки наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Показники захворюваності потерплих у динамиці за основними класами хвороб (випадки на 1000 осіб).
Найменування класів хворобЗареестровано захворюваньТемп приросту, 99 р.2000 р.2007 р.2007 р. до 1999 р.Хвороби системи кровообігу1552,51895,62135,637,6Хвороби органів травления861,11145,61356,557,5Хвороби нервової системи1033,91126,61195,615,6Хвороби органів дихання478,4778,5618,329,2Хвороби ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин265,4281,6331,224,8Хвороби кістково-мязової системи та сполучної тканини231,5332,3444,892,1Хвороби сечостатевої системи151,2196,2224,048,1Новоутворення40,134,841,02,2ІНШІ188,3212,0287,152,5Усього4802,56003,26634,138,1
З таблиці видно, що темп приросту показників 2007 року по відношенню до 1999 року загалом склав 38,1%, при цьому найбільший темп приросту захворюваності спостерігався по хворобам кістково-мязової системи та сполучної тканини (92,1%) і хворобам органів травлення (57,5%).
Станом на 1 січня 2008 року в Україні проживало 2 млн. 526 тис. 216 громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі:
- учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 297 тис. 850 осіб;
- потерпілих від аварії на ЧАЕС - 1 млн. 636 тис. 319 осіб;
- дітей, віднесених до потерпілих від Чорнобильської катастрофи - 589тис. 455 осіб.
2.2 Дія основних радіоактивних речовин на здоровя людини
В умовах постійного надходження цезій накопичується в органах і тканинах до певної межі. Спочатку процес протікає інтенсивно, потім поступово загасає, і наступає рівноважний стан, коли, незважаючи на присутність нукліда в навколишньому середовищі, його вміст в організмі залишається постійним. Час досягнення такої стабілізації залежить від виду тварин і їх віку. При цьому, чим старше тварина, тем у менших кількостях радіоцезій накопичується в органах і тканинах. Рівноважний стан у корів наступає приблизно до кінця місяця, в овець і кіз - через 10 днів. У людини радіоактивний цезій накопичується в організмі й у мязовій тканині, зокрема, у пропорції 94:68, а рівноважний стан установлюється через 431 добу. Виводиться 137Cs в основному через нирки й кишечник. Протягом першого місяця після припинення надходження організм позбувається приблизно від 80% введеної кількості, причому процес виведення супроводжується повторним усмоктуванням значних кількостей цезію в кров у нижніх відділах кишечнику. За даними Міжнародної комісії з радіологічного захисту, біологічний період виведення половини накопиченого 137Cs для людини прийнято вважати рівним 70 добам. Виведення нукліда залежить від багатьох факторів (фізіологічного стану, харчування та ін.): у пяти випадково опромінених людей біологічний період виведення суттєво різнився й становив 124, 61, 54, 36 і 36 діб. При рівномірному розкладі 137Cs в організмі людини з питомою активністю 1 Бк/кг потужність поглиненої дози, за даними різних авторів, варіює від 2.14 до 3.16 мкГр/рік. Для немовлят при однаковій питомій концентрації нукліда значення дози в 2.3 рази нижче,0, чим у дорослої людини. 137Cs високо токсичний незалежно від шляху надходження його в організм. Біологічна ефективність радіонукліда при зовнішньому й внутрішньому опроміненні в порівнянних поглинених дозах практично однакова. Відносно рівномірний розклад інкорпорованого нукліда в організмі приводить, як і при зовнішньому опроміненні, до рівномірного опромінення органів і тканин. Цьому сприяє також велика проникаюча здатність ?-квантів його дочірнього нукліда 137mBa (E? = 0.662 МеВ): довжина пробігу їх у мяких тканинах людини досягає приблизно 12 см. У дослідах у пацюків гострі, підгострі й хронічні ураження розвивалися при введенні 137Cs у кількості 0.8; 0.65 і 0.37 МБк/г відповідно. При гострих поразках тварини гинули через два-три тижні, коли організм отримував дозу близько 30 Гр. Навпаки, у кількості 0.08-0.13 МБк/г цезій уже не впливав на тривалість життя пацюків. У людини можна чекати розвиток радіаційних уражень при надходженні цезію в ще менших питомих кількостях (у два-три рази в порівнянні із собаками), коли поглинена доза перевищить приблизно 2 Гр. Рівням надходження в 148, 370 і 740 МБк відповідають легка, середня й важка ступені ураження, хоча променева реакція відмічається вже при одиницях МБк. Ці висновки зроблені в результаті клінічних спостережень за людьми, що постраждали в різних ситуаціях. Складна ситуація склалася в регіонах радіоактивного забруднення в результаті вибуху на Чорнобильській АЕС. Після розпаду радіоактивного йоду, який був критичним нуклідом у початковий період, основним джерелом зовнішнього й внутрішнього опромінення населення став радіоактивний цезій. Дози опромінення залежать від щільності забруднення територій і ефективності заходів захисту. В основної частини населення вміст 137Cs в організмі, за даними дозиметричних вимірювань, знаходиться в межах тисяч Бк, що спричиняє опромінення з потужністю дози в межах часток одиниць сГр/рік. Опромінення в таких малих дозах не викликає ні гострих, ні хронічних уражень, однак у віддалений термін можуть проявитися онкогенні й спадкоємні ефекти. При збільшенні дози опромінення до 1 сГр, за оцінками Міжнародної комісії з радіологічного захисту, кількість онкологічних захворювань може скласти 730 випадків на 1 млн. чоловік. Це - незначна величина в порівнянні зі спонтанним рівнем онкологічної захворюваності (смертність від раку досягає 125 тис. на 1 млн. людей) і спадкоємної патології (кожна десята народжена дитина), однак в останні роки число онк