Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
·ні погодні умови в перші дні після аварії призвели до того, що радіоактивність широко розповсюдилася аж до територій Скандинавії, Польщі, Прибалтики, а також південної Німеччини, північної Франції й Англії. Наслідки Чорнобильської аварії для навколишнього середовища не можна зводити тільки до просторового розподілу зон радіоактивного забруднення. Радіоактивні цезій, стронцій і плутоній усе більше розповсюджуються по ланцюжкові: Ґрунт - Рослина - Тварина/Людина. Іншими шляхами територіального розповсюдження радіонуклідів є ерозія ґрунту під впливом вітру, лісові пожежі, а також сільськогосподарське використання земель і міграція радіонуклідів у річкових водах. [6;9]
Таким чином, метою роботи є розглянути вплив радіації на живі організми. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- розглянути вплив радіоактивного забруднення окремо на ґрунт, водні обєкти та повітря, рослинність і людину;
- розглянути стан здоровя населення у після-аварійний час;
- запропонувати методи вирішення проблеми щодо покращення стану здоровя людей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
I. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Загальні відомості про радіоактивні речовини
Радіоактивність - перетворення атомних ядер в інші ядра, що супроводжується випущенням різних часток і електромагнітного випромінювання. Звідси й назва явища: на латині radio - випромінюю, activus- діючий. Це слово запровадила Марія Кюрі. При розпаді нестабільного ядра радіонукліда, з нього вилітають із великою швидкістю одна або кілька часток високої енергії. Потік цих часток називають радіоактивним випромінюванням або попросту радіацією. А саме явище радіоактивності відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто ця властивість властива не сполукам, а хімічному елементу урану. В 1898 р. Пєр Кюрі і Марія Складовська-Кюрі відкрили випромінювання торію, пізніше були відкриті полоній та радій. у 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність. Встановлено, що всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 радіоактивні [14;17]. Розглянемо найвідоміші з них (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Найпоширеніші радіонукліди
РадіонуклідПеріод напіврозпадуПеріод напіввиведення із організмуЙод 1318 діб4 місяці 18 дібСтронцій 9029 років36 років 1 місяць 10 дібЦезій 13730 років2 місяці 10 дібПлутоній - 23924 000 років180 років 6 місяців 10 діб
1.1.1 Характеристика та особливості цезію-137
Серед антропогенних радіонуклідів, що глобально забруднюють біосферу, особливої до себе уваги вимагає радіоактивний цезій - один з основних джерел, що формують дози зовнішнього й внутрішнього опромінення людей. Відомо 34 ізотопу цезію з масовими числами 114-148, з них тільки один (133Cs) стабільний, інші - радіоактивні. З радіоактивних ізотопів цезію найцікавіший 137Cs з періодом піврозпаду 30 років. 137Cs ?-випромінюючий нуклід із середньою енергією ?-часток 170.8 кеВ. Його дочірній нуклід 137mBa має період піврозпаду 2.55 хв. і випускає ?-кванти з енергією 661 кеВ.
Таблиця 1.2. Динаміка накопичення 137Cs (в % повної -активності) у працюючому ядерному реакторі, грамів
Цей радіоактивний матеріал використовується в гама-дефектоскопії, вимірювальній техніці, для радіаційної стерилізації харчових продуктів, зокрема пшениці, в медичних препаратах і ліках, радіотерапії для лікування злоякісних пухлин в онкохворих. Окрім того, цезій-137 застосовують у промисловості. В організм тварин і людини 137Cs проникає в основному через органи дихання й травлення. Розчинний 137Cs у кишечнику й легенях всмоктується практично повністю, однак у жуйних тварин цьому перешкоджають клітковина й калій, що містяться в кормі. Добрим захистом для людини й тварин слугує шкіра: через неушкоджену поверхню проникає всього 0.007% нанесеного кількості нукліда, а через обпалену - 20%; через рану протягом перших 10 хв. всмоктується 50%, а через три години - більше 90% нанесеного кількості. Незалежно від шляху надходження близько 80% 137Cs накопичується в мязах, 8% - у кістяку й інша частина відносно рівномірно розподіляється в інших тканинах. З організму матері 137Cs проникає через плаценту в плід, причому, чим старше ембріон, тем у більших кількостях нуклід накопичується в його органах і тканинах [15].
1.1.2 Характеристика та особливості стронцію-90
Хімічний аналог кальцію, характеризується високою засвоюваністю рослинами і тваринами, повільно виводиться з організму, бо накопичується в кістковій тканині (піврозпад триває 29,12 років). У більшості забруднених районів внеском стронцію-90 в дозове навантаження на людину, в порівнянні з цезіем-137, можна знехтувати, оскільки співвідношення між активністю цих радіонуклідів у ґрунті в більшості областей не перевищує 0,01, досягаючи лише в окремих районах 0.20. Коефіцієнти переходу з усіх типів ґрунтів в рослинну продукцію для стронцію-90 вищі, ніж для цезію-137, але надходження з раціону в тваринницьку продукцію для стронцію-90 нижчі, ніж для цезію-137 (для молока - в 5-10 і для м?/p>