Geum.ru

Курсовой проект

  • 6601. Естествознание как средство эстетического воспитания в младших классах
    Педагогика

     

    1. Амонашвили Ш.А. Единство цели. М., 1987
    2. Апраушев А.В. Эколого-педагогический кооператив "Юный натуралист". //Начальная школа.-1989, N6, С. 73-79.
    3. Букин А.П. В дружбе с людьми и природой.- М.: Просвещение, 1991.
    4. Бюлер К. Духовное развитие ребенка. М., 1969
    5. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителя. /Составитель Мельчаков Л.Ф.- М.: Просвещение, 1981.
    6. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителя / Составитель Мельчаков Л.Ф. М., 1981
    7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М., 1960
    8. Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. //Начальная школа.-1989, N12, С. 40-44.
    9. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес. //Начальная школа.-1990, N5, С.28-34.
    10. Ердаков Л.Н. Экологическая сказка для первоклассников. //Начальная школа.-1992, N11-12, С. 19-22.
    11. Ердаков Л.Н. Экологическая сказка для первоклассников // Начальная школа. - № 11 12. 1992
    12. Захлебный А.Н. На экологической тропе.- М.: Знание,1986.
    13. Зверев И.Д. Экология в школьном обучении.- М., 1980.С. 19.
    14. Зверев И.Д. Охрана природы и экологическое воспитание // Воспитание школьников. - № 6. 1985
    15. Зверев И.Д., Суравегина И.Т. и др. Экологическое воспитание школьников.- М., 1983.
    16. Кучер Т.В. Экологическое воспитание учащихся.- М.:Просвещение, 1990.
    17. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения.- М.:Просвещение, 1990.
    18. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. М., 1990
    19. Плешаков А.А. Изучение темы «Природа и мы» в новом курсе природоведения // Начальная школа. - № 8. 1991
    20. Эахлебный А.Н. Школа и проблемы охраны природы.- М.: Педагогика, 1981.
    21. Экологическое воспитание школьников. /Под ред. Зверева И.Д., Суравегиной И.Т.- М.: Педагогика, 1983.
  • 6602. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови
    Педагогика

     

    1. Аврорин В. А. Функции языка. // Совр. проблеми литературоведения и языкознания. М., 1974.
    2. Аксенова Е.М. Воспитание чувств художественным словом. Пособие для учителя. М., 1962.
    3. Бессонов Б.Н. Человек. Пути формирования новой личности. М., 1988.
    4. Білодід І. К. Деякі аспекти взаємодії пізнавальної і естетичної функції мови. // Мова. Людина. Суспільство. К., 1977.
    5. Борисова Е.С. Эстетическое воспитание школьников. Л., 1972.
    6. Волкова Н.П.Педагогіка. К., 2003.
    7. Вопросы эстетического воспитания в школе / Под ред. А.И. Бурова. М., 1972.
    8. Гачев Г. Творчество, жизнь, искусство. М., 1980.
    9. Гез Н.И., Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. М., 1982.
    10. Горохов В.И., Кашинская Л.В. Слово об искусстве. М., 1984.
    11. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам. М., 1992.
    12. Калашник Н.Г. Естетичні смаки: їх витоки і формування. Запоріжжя, 2001.
    13. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. К., 2000.
    14. Кушнир А. Педагогика иностранного язика // Школьные технологи. 1997. №6.
    15. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. М., 1983.
    16. Леонтьев А.А. Внеязыковая обусловленность речевого акта и некоторые вопросы обучения иностранному языку // Иностр. языки в школе. 1968. №2.
    17. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. М., 1974.
    18. Масленникова В.М. Современная идеология воспитания социально- ориентированной личности. - Казань, 2004.
    19. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения иностранным языкам или лингводидактика // Иностр. языки в школе. 1996. №1.
    20. Мова і культура. К., 1986.
    21. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблемах эстетического воспитания. Книга для учителя. М., 1981.
    22. Пассов Е.И. Основы методики обучения языкам. М., 1977.
    23. Петрова Т.А. Эстетическое восприятие художественных произведений школьниками старших классов. Казань, 1973.
    24. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: В 2-х кн. М., 1999.
    25. Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. М.: Просвещение, 1991.
    26. Современные концепции эстетического воспитания: М., 1998.
    27. Столяренко Л.Д. Педагогика. Ростов, 2000.
    28. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: В 5-ти т. Т.2. К., 1976.
    29. Харламов И.Ф. Педагогика. Мн., 2002.
    30. Эстетика. Под ред. А.А. Радугина. М., 1998.
  • 6603. Естетичне виховання школярів
    Педагогика

    Просвещение, 1975. с.236.

    1. Левчук Л., Олещенко О. Основи естетики: Навч. посібник. К.,2000.
    2. Москвичева Л.Н. Эстетическое развитие личности и ее творческий потенциал. М., 1985.
    3. Филипьев Ю.А. Искусство в системе человеческих ценностей. М., 1996.
    4. Цимбалюк Н. Скромність прикрашає людину: виховна бесіда / Цимбалюк Н. К.: Вид. дім « Шкіл. Світ», - 2006. с.24-26.
    5. Бех І. Моральний розвиток особистості в історико-педагогічному осмисленні / Бех І.// Рідна школа. 2004.- Січ. с.16-19.
    6. Концепція виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури // Інформ. зб. МОН України. 1992.- № 5. с.2-10.
    7. Миропольська Н.Є. До проблеми виховання духовності особистості / Миропольська Н.Є// Духовність особистості: методологія. Теорія і практика. Луганськ,2006. - № 1 (14). с. 165-175.
    8. Богданова О.С., Петрова В.І. Воспитание культури поведения учащихся I-III классов. М., 1998.
    9. Волченко Л.Б. Культура поведения, етикет, мораль. М., 1992. 420 с.
    10. Горєва В.М. Виховання культури поведінки школярів. К.: Т-во “Знання”, 1988. 48 с. (Сер VII Пед.; №7).
    11. Георгієвський В.А., Шитиков Л.И. Проведение праздников в навчальных классах. М.: Просвещение, 1993. 160 С.
    12. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. Київ: Рад. шк., 1995. 136 с.
    13. Мацулевич В.П. Програма і методичні рекомендації по вихованню культури поведінки, навичок свідомої дисципліни, морально-етичних норм в учнів 1-4 кл. К.: “Радянська школа”, 1986. 54 с.
    14. Мойсеєв Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. К.: Либідь, 1999. 350 с.
    15. Немежанська О.А. Це чарівне слово “гра”. К.: Молодь, 2004. 184 с.
    16. Фібула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник. К.: “Академвидав”, 2005. 560 с.
    17. Ходаков М.С. Естетика поведінки. М.: “Радянська школа”, 1984.
    18. Т.Р.Гуменкова. “Першооснови моральної культури”. Формування особистості школяра. // Початкова школа. 2000. 13-20 червня. с.14-15.
    19. Л.П.Павленко. Почитай подумай. Виховання школяра. // Рідна школа. 2005. 4 січня. с.50-51.
    20. Шеремет И.И. Трансформация в сфере воспитания. / И.И. Шеремет, Е.В. Стронова // Грани. 2004. - № 1. с.107-109.
  • 6604. Етичні проблеми функціонування зарубіжної преси
    Разное

    Ось як Дітер Вайріх, президент компанії “Дойче Велле”, характеризує сьогоднішні тенденції розвитку ЗМІ: “Для того, щоб встояти в жорсткій конкурентній боротьбі, видавництва газет і часописів у наш час повинні діяти як промислові підприємства. Журналістика теж є лише однією зі статей видатків у видавництвах. Це позначає, що й у сфері творчої діяльності необхідно сповна використовувати наявний потенціал для реалізації можливостей. Змінюються умови праці журналіста, все більше виробничих завдань перекладається на плечі редакторів. Наслідки цього очевидні. З одного боку, все менше часу залишається на ґрунтовне журналістське розслідування і наростає небезпека помилок. З іншого ж боку, журналісти все частіше звертаються до матеріалів, що надаються прес-службами й відділами зв'язків із громадськістю. В багатьох редакціях здійснюється лише скорочення і “знешкодження” прес-релізів та інших документів. Очевидний крен у бік PR-журналістики дуже важко узгодити з високими етичними засадами. Журналісти не повинні обслуговувати інтереси партій, фірм або об'єднань. Зрештою розмиваються й межі між редакціями та відділами оголошень. В інформаційних повідомленнях враховуються ділові інтереси видавництва, результатом співпраці між “рекламними” та “редакційними” відділами подекуди стає суміш реклами і редакційної інформації. Існує чимало прикладів, коли розмиті межі порушуються: сторінки для рекламних та приватних оголошень редагуються таким чином, що читач не відразу розпізнає їх як рекламу, публікуються похвальні гімни на адресу підприємств та їх товарів, прихована реклама.”

  • 6605. Етноботанічні характеристики рідкісних видів рослин флори Чернігівщини
    Туризм

    Зародок з 1 сім'ядолею. Сім'ядолі звичайно з 2 головними провідними пучками. Листки звичайно з паралельним жилкуванням, рідше жилкування дугоподібне і ще рідше - пальчасте або пірчасте. Жилкування звичайно замкнуте. Листки звичайно не розчленовані на черешок і пластинку, рідше більш чи менш диференційовані, але в таких випадках «черешок» і «пластинка» не гомологічні черешкові і пластинці магноліопсид (вторинного походження), часто з основою у вигляді піхви. Кількість листових слідів звичайно значна. Профілли і брактеоли звичайно непарні. Провідна система стебла звичайно складається з багатьох окремих провідних пучків або іноді з 2 або більшої кількості кілець провідних пучків; провідні пучки звичайно позбавлені камбію (рідко спостерігається залишковий пучковий камбій). У флоемі немає паренхіми. Звичайно немає ясної диференціації кори і серцевини. Первинний корінець рано відмирає, замінюючись системою адвентивних коренів, які звичайно утворюють мичкувату кореневу систему. Чохлик і епідерма кореня мають в онтогенезі різне походження. Звичайно трави, іноді вторинні деревоподібні форми. Квітки звичайно 3-член-ні, іноді 4- або 2-членні. Нектарники переважно септальні. Оболонка пилкових зерен звичайно 1-кольпатна або похідних від неї типів (частіше над усе 1-поратна). Найбільш примітивним типом пилкових зерен ліліопсид є 1-кольпатна (тектонно-колумелятний пилок типу Butomus).

  • 6606. Етнографічно–побутове начало в реалізмі повісті І. Нечуя–Левицького "Кайдашева сім’я"
    Литература

     

    1. Власенко В.О. Художня майстерність І.С.Нечуя Левицького. К.: Радянська школа, 1969 342 с.
    2. Грушевський О.Сучасне українське письменство в його типових представниках: І.Левицький Нечуй // ЛНВ. 1907 кн. 2 с.253
    3. Єфремов С. Іван Левицький (Нечуй) К., 1925 с.143
    4. Іванченко Р.Г. Іван Нечуй Левицький. К.:Дніпро,1980 543 с.
    5. Іван Нечуй Левицький // Українська мова та література. - 21 травня 2000 року. с.17-28
    6. Іваненко Р.Г. Іван Нечуй Левицький: Нарис життя і творчості. К.: Дніпро, 1980 146с.
    7. Історія української літератури: У 2 томах. К., 1987. Т.1. 356 с.
    8. Крутікова Ніна. У світі художньої правди і краси // І.С.Нечуй Левицький. Твори: У 3 томах. К.,1988 Т.1. 235 с.
    9. Міщук Р.С. Співець душі народної. К.: Знання, 1987 246 с.
    10. Нечуй - Левицький І.С. Твори в двох томах. К., 1977 Т.1. 632 с.
    11. Нечуй Левицький І.С. Зібрання творів: У 10 томах. К., 1698 Т.Х. 532 с.
    12. Приходько І. Тема України і національної зради у творчості І.Нечуя-Левицького // Диво слово. 2001 - №3. с.48 54
    13. Українська література: Підручник для 10 класу / За редакцією професора В.М.Борщевського К: Радянська школа, 1982 432с.
    14. Українське народознавство / за редакцією С.П.Павлюка Львів: «Фенікс», 1994. 607 с.
  • 6607. Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського народу
    История

    Іншим було становище українських земель у Великому Литовському князівстві (Волинь, Східне Поділля, Київщина, Чернігівщина, Переяславщина) литовсько-руський державі. В цій державі власне литовський елемент становив одну десяту населення. Частка ж руських (українців і білорусів) була переважаючою. Етнічні переваги литовського елементу випливали лише з того, що в ній родоначальником правлячої династії був литовський князь Гедимін (1316-1341 рр.). На західних і південно-східних землях Русі династія Гедиміновичів вважала себе одночасно спадкоємницею Рюриковичів, що ґрунтувалось на її родинних звязках з давньоруськими княжими родами і швидко проявлялась в культурі, побуті, навіть в іменах. Ольгерд посадив на удільне княжіння у Києві сина Володимира (1362-1392 рр.). Останнього змінив онук Ольгерда Олелько Володимирович (1440-1455 рр.). Успіхи литовських князів на українських землях пояснються тим, що вони не порушувалим місцевогоукладу життя. Руські (українські) обряди ставали на спробу до литовського великого князя, а руські дружини посилювали його війська Розвиніша культура українців та білорусів мала великий вплив на литовців. Вони запозичмли в Русі державний устрій, право, податкову та військову організацію. Норми «Руської Правди» дістали поширення на території всієї литовсько-руської держави і одержали і одержали розвиток в литовських статух. Мовою управління, суду, культурної творчості з самого початку була тодішня літературна руська мова, що мала великі писемні традиції. У XІV - XV ст. в ній помітні два відгалуження: староукраїнської і старобілоруських мов, що розвивалися на давній літературній традиції і живилися народною мовою відповідних територій. Таким чином обєднання земель навколо Литви створило умови для подальшого формування української народності.

  • 6608. Ефекти ехо-камери та перспективи їх практичного використання
    Физика

    На приведених графіках взаємодії двох електронів (мал. 2 і 3) кожен з фотонів породжується одним і поглинається ін. електроном. Проте можливий і ін. процес: фотон, випущений електроном в крапці 1, через деякий час поглинається ним же в крапці 2. Оскільки обмін квантами обумовлює взаємодію, то такий графік також є одній з простих діаграм взаємодії, але лише взаємодії електрона з самим собою, або, що те ж саме, з власним полем. Цей процес можна також назвати взаємодією електрона з полем віртуальних фотонів, або з фотонним вакуумом (остання назва визначається тим, що реальних фотонів тут немає). Т. о., власне електромагнітне (електростатичне) поле електрона створюється випусканням і поглинанням (цим же електроном) фотонів. Такі взаємодії електрона з вакуумом обумовлюють експериментально спостережувані ефекти (що свідчить про реальність вакууму). Найзначніший з цих ефектів випромінювання фотонів атомами. Згідно квантовій механіці, електрони в атомах розташовуються на квантових енергетичних рівнях, а випромінювання фотона відбувається під час переходу електрона з одного (вищого) рівня на іншій, що володіє меншою енергією. Проте квантова механіка залишає відкритим питання про причини таких переходів, що супроводяться так званим спонтанним ("мимовільним") випромінюванням; більш того, кожен рівень виглядає тут як сповна стійкий. Фізичною причиною нестійкості збуджених рівнів і спонтанних квантових переходів, згідно До. т. п., є взаємодія атома з фотонним вакуумом. Образно кажучи, взаємодія з фотонним вакуумом трясе, розгойдує атомний електрон адже при випусканні і поглинанні кожного віртуального фотона електрон випробовує поштовх, віддачу; без цього електрон рухався б стійко по орбіті (ради наочності, приймемо цей напівкласичний образ). Один з таких поштовхів заставляє електрон "впасти" на стійкішу, тобто що володіє меншою енергією, орбіту; при цьому звільняється енергія, яка йде на збудження електромагнітного поля, тобто на утворення реального фотона.

  • 6609. Ефективне використання трудових ресурсів
    Экономика

    Основними напрямками НОП є:

    1. вдосконалення форм розподілу і кооперації праці. Розподіл праці на п-ві передбачає уособлення окремих груп працівників, кожна з яких виконує визначену частину загального обсягу роботи. Такий розподіл називається функціональним. Всередині кожної функціональної групи виділяють групи працівників за професіями це професійний розподіл. Крім того, є ще розподіл за кваліфікацією.
    2. покращення організації і обслуговування робочих місць. Раціональна організація робочого місця передбачає його правильне планування і оснащення основним технологічним обладнанням, а також забезпечення їх на протязі зміни різними послугами, що дозволяє робітникам виконувати свої безпосередні функції.
    3. впровадження передових прийомів і методів праці полягає у детальному вивченні способів виконання окремих елементів роботи різними робітниками, відбір кращих з них і формування на цій основі нових норм праці.
    4. вдосконалення нормування праці проводиться на основі здійснених наукових досліджень і досліджень виконання окремих елементів операцій окремими робітниками.
    5. вдосконалення матеріального і морального стимулювання праці полягає у створенні в колективі такого клімату, при якому своєчасно б помічався прояв кожної корисної ініціативи. Матеріальне стимулювання праці це вдосконалення форм і систем оплати праці на п-ві.
    6. покращення умов праці. Умови праці це те зовнішнє середовище, яке оточує робітника на в-ві. До факторів, які визначають умови праці, належать: температура, вологість, освітлення, запорошеність, вібрації тощо.
    7. підготовка і підвищення кваліфікації кадрів (може відбуватися з відривом і без відриву від в-ва).
    8. зміцнення трудової дисципліни. В понятті „дисципліна” розрізняють державну, виробничу, технологічну і трудову дисципліну. Державна дисципліна виконується через виконання державних завдань. Виробнича дисципліна характеризує ступінь дотримання правил експлуатації основних фондів, норм витрат оборотних засобів, правил охорони праці, ритмічності (через дотримання графіків в-ва) і обслуговування робочих місць. Технологічна дисципліна це непорушення правил протікання технологічних процесів. Трудова дисципліна це дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку праці і відпочинку. Сукупність державної, виробничої, технологічної і трудової дисциплін становить дисципліну праці.
  • 6610. Ефективність використання логістичних схем руху матеріальних запасів та продукції на підприємстві
    Маркетинг

    Основні мотиви створення матеріальних запасів:

    1. Імовірність порушення встановленого графіка постачань (не передбачає зниження інтенсивності вхідного матеріального потоку). У цьому випадку запас необхідний для того, щоб не зупинився виробничий процес, що особливо важливо для підприємств із безперервним циклом виробництва.
    2. Можливість коливання попиту (не передбачає збільшення інтенсивності вихідного потоку). Попит на яку-небудь групу товарів можна передбачити з великою ймовірністю. Однак прогнозувати попит на конкретний товар набагато складніше. Тому, якщо не мати достатнього запасу цього товару, можлива ситуація, коли платоспроможний попит не буде вдоволений, тобто клієнт піде без покупки.
    3. Сезонні коливання виробництва деяких видів товарів. В основному це стосується продукції сільського господарства.
    4. Знижки за покупку великої партії товарів також можуть стати причиною створення запасів.
    5. Спекуляція. Ціна на деякі товари може різко зрости, тому підприємство, яке зуміло передбачати цей ріст, створює запас з метою одержання прибутку за рахунок підвищення ринкової ціни.
    6. Витрати, повязані з оформленням замовлення. Процес оформлення кожного нового замовлення супроводжується витратами адміністративного характеру (пошук постачальника, проведення переговорів з ним, відрядження, міжміські переговори і т.п.). Знизити ці витрати можна скоротивши кількість замовлень, що рівносильне збільшенню обсягу партії, яка замовляється, і, відповідно, підвищенню розміру запасу.
    7. Можливість рівномірного здійснення операцій виробництва і розподілу. Ці два види діяльності тісно взаємоповязані між собою: розподіляється те, що виробляється. Якщо запаси відсутні, інтенсивність матеріальних потоків у системі розподілу коливається відповідно до змін інтенсивності виробництва. Наявність запасів у системі розподілу дозволяє здійснювати процес реалізації більш рівномірно, незалежно від ситуації у виробництві. У свою чергу, наявність виробничих запасів згладжує коливання в постачаннях сировини і напівфабрикатів, забезпечує рівномірність процесу виробництва.
    8. Можливість негайного обслуговування покупців. Виконати замовлення покупців можна у такий спосіб:
    9. виготовити замовлений товар;
    10. закупити замовлений товар;
    11. видати замовлений товар негайно з наявного запасу.
  • 6611. Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві
    Экономика

    Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному: Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

  • 6612. Ефективність заходів по покращенню якості води
    Экология

     

    1. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. и др.. Екологія и экономика. К.: Урожай, 1986.
    2. Барановський В. Территориальная модель исследования устойчивого экологического развития Украины//Экономика Украины. 1998. - №8, с.76-82.
    3. Бем І., Федорищева А. Техногенний процес природокористування// Економіка України. 1993. - №10, с.3-13.
    4. Білявський Г.О. Основи екології: теорія та практикум. К.: Лібра, 2002
    5. Вернадський В.И. Проблемы биогеохимии. М.:Наука, 1980.
    6. Владимиров А.М. и др.. Охрана окружающей среды. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1991.
    7. Вронский В.А. Прикладная экология: учебное пособие. - Ростов н/д.: Феникс, 1996.
    8. Ганджа І.М. Науково технічний прогрес і здоровя людини. к.: здоровя, 1987. 24с.
    9. Горєв Л.М., Яцюк М.С. Водне господарство України. 1998. - №№5-6.
    10. Горлицкий Б.А. Вестник экологии. 1996. - №№ 1-2.
    11. Данилишин Б.М.та ін. Природо-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К.:РВПС України,, 1999. 716 с.
    12. Довідник природних ресурсів Житомирщини. Житомир:Льонок. 1993.
    13. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Відп. ред. Андрейцев В.І. К.: Юрінком Інтер, 1998.
    14. Екологічна ситуація Житомирщини. Статистичний збірник./За ред. П.П. Михайленка. К.:НДІ статистики Держкомстату України, 1998.
    15. Екологічний звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 1999, 2000, 2001 рр.”- Житомир, 2001
    16. Екологічий звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 2000 р.”- Житомир, 2001
    17. Екологічний звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 2001 р.”- Житомир, 2002
    18. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, ТОВ, 1998.
    19. Койлов В.Г. и др. Охрана природы. Днепропертровск: Промінь, 1984. 64 с.
    20. Конституція України. К.: Право, 1996. 56 с.
    21. Кравців В. Економічний розвиток і екологічна безпек: шлях України//Регіональна економіка. 1997. - №3, с.97-104.
    22. Лісовський С. Динаміка еколого-економічних параметрів економіки України в період її реформування. К.: 1997
    23. Максимчук В.Л. та ін. Вода працівниця.//Водне господарство України. 1996. №2.
    24. Мельник Л.Г. Экологическая экономика: Учебник. Суммы: Университетская книга, 2001;
    25. Міщенко В. Концепція платного природокористування в Україні.// Економікак України. 1993.
    26. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. К.: Мін природи,1992.
    27. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в україні в 1996 р. К.: Вид-во Раєвського, 1997.
    28. Природопользование: Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. М.: Дом “Дашков и К”, 1999.
    29. Статистичний збірник „Довкілля України” за 1999р./Державний комітет статистики України. К., 2000.
    30. Экология города: Учебник. К..: Лібра, 2000.
  • 6613. Ефективність комунікаційного процесу в процесі управління підприємством
    Менеджмент

    Предметом досліджень є аналіз комунікацій на підприємстві. Обєктом досліджень є приватне підприємство «Компік». Мета і завдання курсової роботи: дослідити ефективність комунікацій на прикладі конкретного підприємства ПП «КОМПІК» (м. Івано-Франківськ) і визначити недоліки та можливі шляхи покращення комунікацій на підприємстві. Актуальність дослідження: метою комунікації є розуміння, осмислення переданої інформації. Без інформаційного обміну неможливе повноцінне функціонування будь-якої організації, тому вивчення проблем і шляхів вдосконалення комунікацій в системі менеджменту є вкрай важливим завданням. Комунікація не обмежується простим передаванням інформації. Вона має здійснюватися таким чином, щоб надіслана інформація впливала на поведінку того, кому вона адресована, мотивувала його до певних дій. А це можливо у тому випадку, коли обидві сторони впевнені у тому, що рішення і відповідні дії на основі даної інформації змінять ситуацію на краще. Комунікації є невід'ємним атрибутом процесу управління. Вони зв'язують окремі елементи організації у єдине ціле, даючи можливість координувати їх дії, аналізувати успіхи та невдачі, виправляти допущені помилки, доручати нові завдання тощо; з'єднують її із зовнішнім середовищем дозволяють отримувати інформацію про стан ринку та поведінку на ньому суб'єктів господарювання, повідомляти партнерів по бізнесу і споживачів про свої наміри та впливати на їх поведінку. Отже, організаційні комунікації мають відбуватися у різних напрямках всередину організації і назовні, в межах одного управлінського рівня (горизонтальні) і між рівнями (вертикальні), здійснюватися по діагоналі, якщо у обговорення шляхів усунення проблеми включаються суміжні підрозділи, а також бути вільними від усяких обмежень і відбуватися неформальним чином (через поширення чуток). Кожен із зазначених видів комунікацій переслідує свою задачу і здійснюється за певними правилами чи процедурами, дотримання яких забезпечує їх ефективність. Різке ускладнення системи виробництва і збуту (по наявних підрахунках, складність господарських звязків зросла за останні 30 років у 150200 разів), інформаційний вибух (кількість інформації, необхідної для вирішення обєктивно виникаючих завдань, зростає по експоненті з періодом подвоєння біля 5 років), вимагають вирішення проблеми переходу до нових технологій управління, буз яких неможливо забезпечити реалізацію інноваційних процесів, підвищення конкурентоздатності. В останні десятиліття в діловому світі по-справжньому осмислено значення технологічних сторін управління як головної звязкової ланки між цілями, принципами керівництва і економічним механізмом. Без технологічного забезпечення, котре внаслідок впровадження компютеризації повинно бути радикально змінено, не можуть суттєво впроваджуватись в життя ефективні рішення. Звідси рішуче відкидається погляд на процедури, регламенти, документи як на «дрібницю», що не заслуговує уваги науки і технології. В даній роботі будуть розглянуті такі питання як: поняття і види комунікацій, загальний огляд підприємства, яке досліджується, вивчення його комунікативної системи та визначення ефективності комунікаційного процесу на підприємстві, визначення шляхів вдосконалення комунікацій з метою підвищення ефективності управління підприємства. Структура роботи: робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків. В роботі наявні блок-схеми та інші ілюстрації, які дозволяють краще розкривати досліджувані питання. При написанні роботи були використані різноманітні підручники, спеціалізовані дослідження, періодичні видання та практичні матеріали з роботи досліджуваного підприємства.

  • 6614. Ефективність організації та проведення культурно-дозвіллєвої діяльності дітей
    Педагогика

     

    1. Бабенко Н.Б. Культурно-дозвіллєва діяльність. Програма дисципліни К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2001. 28 с.;
    2. Бойчев І.І. Аналіз ефективності підготовки майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів // Наука і освіта. Одеса, 2004. №4. С.78-81;
    3. Бойчев І.І. Практикум з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів /Під ред. О.С.Цокур. Одеса, 2003. 16 с.;
    4. Бойчев І.І. Професійна підготовка майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів в контексті проблем педагогіки вищої школи //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Одеса, 2004. Вип.12. С.3-7;
    5. Бойчев І.І. Специфіка педагогічної організації культурного дозвілля учнів //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2004. Вип.17. С.3-7;
    6. Бойчев І.І. Стан проблеми підготовки майбутнього вчителя як менеджера сфери дитячого дозвілля в зарубіжній педагогіці //К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти /Мат. міжн. наук.-практ. конф. Одеса, 2004. С.53-56;
    7. Бойчев І.І. Щодо діагностики дозвіллєвої культури майбутніх фахівців //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Спецвипуск //Проблеми соціалізації майбутніх фахівців у контексті вимог Болонського процесу. Одеса, 2004. С.23-28;
    8. Бойчев І.І. Щодо сутності сучасної концепції організації професійної підготовки майбутніх учителів //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (Зб. наук. пр.). Одеса, 2002. Вип.4-5. С.139-141;
    9. Бойчев И.И. К вопросу педагогизации культурно-досуговой деятельности учащихся //Початкова школа українського подунавя: минуле, теперішнє, майбутнє /Зб. мат. регіон. наук.-практ. конф. Ізмаїл, 2001. С.7-10;
    10. Бойчев И.И. Формирование профессиональной готовности учителя к культурно-досуговой деятельности учащихся //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл, 2002. Вип.12. С.33-36;
    11. Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство: навчальний посібник для вузів / В.Й. Бочелюк, В.В. Бочелюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. 207 с.;
    12. Брилін Б.А. Педагогічні проблеми організації вільного часу // Психологія і педагогіка. 1996. №4. С. 72-76;
    13. Гитов Б. А. Социализация детей, подростков и молодежи в сфере досуга. Спб.: Изд-во ГУКИ, 2003. 276 с.;
    14. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: Монографія. К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2003. 224 с.;
    15. Досуг несовершеннолетних проблема для криминолога // Трудные судьбы подростков кто виноват? Москва, 1991. С. 276-303;
    16. Жарков А.Д. Культурно-досуговая деятельность как общественный феномен // Вестник МГУКИ. 2003. № 2. С. 72-79;
    17. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти. // Початкова школа. 1996. №2. С. 12 24;
    18. Культурно-досуговая деятельность: учеб. пособие / под науч. ред. А.Д. Жаркова, В.М. Чижикова. М.: Изд-во МГУК, 1998.;
    19. Куц О.С., Ружило О.В. Спосіб життя і дозвілля учнівської молоді в нових соціально-економічних умовах // Актуальні проблеми розвитку фізичної культури і спорту у ВМЗ України. Львів, 1998. С. 162-164;
    20. Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина 1. Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності: Монографія. К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2000. 180 с.;
    21. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник. К.: Кондор, 2005. 408с.;
    22. Понаморев, В.Д. Игровая технология праздничного досуга / В.Д. Понаморев. Кемерово: Кузбассвузиздат, 1995;
    23. Сасыхов А.В. Культурно-досуговая деятельность как социокультурный феномен. К., 2002. Ч.1. 62 с.;
    24. Современные технологии социально-культурной деятельности: учеб. пособие. Тамбов: изд-во ТГУ им. Державина, 2002;
    25. Соціологія вільного часу і дозвілля. Програма дисципліни К.: Видавничий центр ДАКККМ. 2002. 25 с.;
    26. Стрельцов Ю.А. Культурология досуга: Учебное пособие. М.: МГУКИ, 2002. 184 с.;
    27. Тарасов, С.М. Игры для всех / С.М. Тарасов. М.: Профиздат, 1991;
    28. Тихоновская Г.С. Методика организации отдыха и развлечений в клубе / Г.С. Тихоновская. М.: МГИК, 1991;
    29. Черніговець Т.І. Дитяче дозвілля як предмет педагогічних студій //Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. пр. РДГУ. Рівне.: РДГУ, 2000. Ч.2. С. 75 78.
  • 6615. Ефективність формування і використання фінансових ресурсів державного підприємства
    Экономика

     

    1. Артеменко В.Г., Беллендир М,В, Финансовый анализ: Учебное пособие. М.: Издательство „ДИС”, НГАЭиУ, 2007. 128 с.
    2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М.: Финансы и статистика, 2004. 288 с.
    3. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств: Спец. 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Суми:, 2008. 404 с.
    4. Білик М.Д. Фінансові проблеми державних підприємств// Фінанси України (укр.) 2006. - № 3. С.70 83.
    5. Бланк И.А. “Стратегия и тактика управление финансами”. К,: МП. ИТЕМ лтд. СП “АДЕФ Украина”, 2008.
    6. Ванькович Д.В.Удосконалення управління
    7. Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств //Фінанси України (укр.).-2008.- № 12.-C. 58-63
    8. Гур”єва Я.В. Оцінка ефективності залучених позикових коштів для формування оборотнього капіталу // Вісник УАБС (укр.).- 2008.- №2.-с.69-72
    9. Давиденко Н.М. Фінансовий менеджмент піддприємств. // Фінанси України (укр.).- 2004. - №6. с. 90-96
    10. Довідник фінансиста підприємства.- М.: Інфа М, 2007, - 493 с.
    11. Домбровський В.С. Фінансове забезпечення функціонування і розвитку підприємств малого бізнесу на регіональному рівні: Спец. 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит.- Суми: , 2006.- 216 c.
    12. Єріс Л.М. Андеррайтинг як засіб залучення додаткових фінансових ресурсів // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України.- Х.: Фінарт,2007.- C.64- 66
    13. Єріс Л.М. Податкове планування як засіб збільшення фінансових ресурсів підприємств //Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2006.- № 2.-C. 76-87
    14. Єфімова О.В. фінансовий аналіз. М.: Бухгалтерський облік,2005.-528с.
    15. Лисицына Е.В. Лекція 3. Керування активами укомпанії // Фінансовий менеджмент (рос.).- 2007.- №5.-с.112-128.
    16. Капустін В.В. Формування і використання фінансових ресурсів малих підприємств: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит.-Суми:, 2009.-215с.
    17. Кім.Г., Сопко В.В.,Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення. К.: ЦНЛ, 2004. 440 с.
    18. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент.- К.: ЦУЛ, 2006.- 496 c.
    19. Колесова И.В., Такмакова Е.А. Деньги и кредит.- Севастополь: СевГТУ, 2007.- 196 c.
    20. Марченко А.А. Формування та використання фінансових ресурсів суб`єктів 08.04.01-Фінанси, грошовий обіг і кредит.- К.: , 2008.- 16 c..
    21. Музиченко А.О. Методи оптимізації структури фінансових ресурсів //Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2005.- № 6.-C. 12-16
    22. Опарін В.М. Фінанси - інституціональна структура суспільства //Фінанси України (укр.).- 2007.- № 8.-C. 24-31
    23. Павлова Л.Н. Фінансовий менеджменд. Керування грошовим обігом підприємства. М.: Банки й біржі: ЮНИТИ, 2006. 400 с.
    24. Пойда - Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фінансові ресурси підприємства //Фінанси України (укр.).- 2008.- № 1.-C. 96-104
    25. Финансовый анализ деятельности фирмы М.: Крокус Интернейшнл, 2007. 240 .
    26. Финансовый менеджмент теория и практика /Под ред. Е.С. Стояновой издательство второе. М.: Издательство “Перспектива” 2007. 574 с.
    27. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. К.: Ельга, Ніка Центр, 2006. 360 с.
    28. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред. д.е.н., проф.. Г.Г. Кірейцева. Київ: ЦУЛ, 2007. 268 с.
    29. Фінанси підприємств: Підручник/ Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.. А.М. Поддєрьогін. 4-те вид., перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2007. 571 с.
    30. Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація// Фінанси України (укр..). 2006. - № 4. С. 77 82.
    31. Череп А.В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами з метою підвищення результативності субєктів господарювання// Формування ринкових відносин в Україні (укр..). 2005. - № 7. С. 44 48.
    32. Черкасов В. Е. Учебное пособие по финансово-экономическим расчетам. М.: АУЗБанк, 2007.
    33. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. М.: Инфра М, 2005. 75 с.
    34. Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. М.: Инфра, 2007 г.
    35. Шим Дж. К., Сигел Дж. Г. Финансовый менеджмент. М.: Филинь, 2006. 395 с.
  • 6616. Ефіроолійні рослини
    Биология

    Ментолова олія в малих дозах підвищує апетит, діє добре при позивах на блювання, усуває спазми, особливо при кольках у шлунку, кишечнику і жовчних шляхах, виганяє гази при метеоризмі, збуджує секрецію печінки і підшлункової залози, діє адстригентно і протизапально. На жовчний міхур діє жовчогінно і болетамувально. Завдяки вказаній дії листя є добрим засобом при лікуванні функціональних захворювань шлунка і жовчних шляхів, жовчнокам'яної хвороби, хронічного панкреатиту, порушеннях травлення, нудоти, блюванні, діареї. Ментол викликає рефлекторне розширення коронарних судин при стенокардії (входить до складу валідолу). Діє антисептично і болетамувально при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, при бронхіті і бронхоектазії (приймають внутрішньо та у формі інгаляції). М'ятна олія, застосована у формі спиртового розчину, діє місцево знеболююче при невродерміті. Народна медицина радить м'яту ще й при запамороченні, безсонні, головному болю, меланхолії, епілепсії, апоплексії. Відвар листя використовується для купелей при нервовому збудженні, для полоскань при запаленні ясен, зубному болю і гидкому запаху в роті. Відвар у червоному вині (1 : 10) застосовують при запаленнях шкіри і свербінні на шкірі.

  • 6617. Європейська валютна система і проблеми Європейського союзу
    Юриспруденция, право, государство

    Проведений Р. Манделлом аналіз ґрунтувався на досить простій моделі, у межах якої розглядалися дві країни, які постійно знаходяться в ситуації повної зайнятості і рівноваги платіжного балансу. Припускалась повна немобільність робочої сили між країнами. Наступним припущенням моделі було те, що номінальна заробітна плата і ціни в короткостроковому періоді не могли змінюватися без виникнення безробіття. Зміни реального курсу, а отже, конкурентноздатності економіки цілком визначаються коливаннями номінального обмінного курсу. Крім того, політика центрального банку була спрямована на стримування інфляції. В основі моделі лежав ефект зрушення попиту, який проявлявся у переході регіону від споживання товару, що виробляла країна А на споживання товару, що виробляла країна В (див.рис.1.1). Спочатку розглядалася ситуація, коли країни А і В мають власні валюти. Зрушення попиту приводить до безробіття і падіння рівня ВВП в країні А та зростання ВВП й інфляційного тиску в країні В, а також до негативного сальдо країни А і позитивного сальдо торгового балансу країни В. У моделі можна прослідкувати, що виконується закон єдиної ціни, тобто, коли ріст попиту на продукцію країни В приводить до появи інфляційного тиску на ціни продукції усередині країни В, а також до подальшого росту пропозиції продукції. Це, у свою чергу, призводить до збільшення попиту на працю в країні В й у короткостроковому періоді до підвищення рівня заробітної плати, що також сприяє росту цін. Аналогічним чином у країні А буде спостерігатися зниження цін на вироблену продукцію і рівня зайнятості. Якщо дві країни мають різні валюти, то цього можна досягти зміною обмінного курсу. Країна А мусить провести номінальну девальвацію її валюти по відношенню до валюти країни В з метою зменшення експортних цін країни А для відновлення попиту на її продукцію. Альтернативно, за умов відсутності дій країн А, країна В для стримування цін повинна провести номінальну ревальвацію своєї валюти. При цьому країна В бере на себе частину тягаря адаптації в регіоні за рахунок зміцнення реального обмінного курсу. У випадку, коли практикується фіксований обмінний курс, весь тягар, викликаний впливом шоку, цілком ляже на країну А, у якій будуть спостерігатися падіння виробництва і ріст безробіття. Отже, в цьому випадку оптимальною валютною політикою для розглянутих країн буде відхід від фіксованого обмінного курсу, що дозволяє нейтралізувати вплив шоку.

  • 6618. Європейський парламент
    Юриспруденция, право, государство

    Колегія квесторів створена в 1977 р. для рішення проблем, що стосуються безпосередньо діяльності депутатів. Це свого роду адміністратори депутатського корпуса. Якщо до 1979 р. вони були головами, то на першій сесії першого вибраного прямим голосуванням Європейського парламенту вони знайшли статус обираються на два з половиною року членів. Як ми вже відзначали, вони входять у бюро й розширене бюро із правом дорадчого голосу. Усередині самої колегії кожні чотири місяці відбувається ротація її голови, щоб квестори не здобували смак до командування депутатами. Колегія квесторів вправі виносити рішення по тлумаченню й виконанню правил адміністративного керування в сфері своєї компетенції, вона ж вирішує такі питання, як норми добових витрат при переїздах депутатів із країни в країну, оплата їхнього секретаріату, соціальне страхування депутатів, експлуатація й гарантії безпеки приміщень парламенту, створення необхідних для роботи парламентаріїв зручностей (кур'єрська служба, переклади, організація курсів іноземних мов, службовий транспорт). Квестори можуть вносити на розгляд бюро пропозиції про зміну положень внутрішніх правил або пунктів Регламенту, що стосується забезпечення діяльності депутатів. Останнім часом квесторам доводиться часто відповідати на запити бюро й секретаріату із проблем організації роботи Європарламенту відразу в трьох містах - Люксембурзі, Брюсселі й Страсбурзі, по перекладу всієї документації на мови країн - членів Співтовариства й т.д.

  • 6619. Єдина теорія полів і взаємодій
    Физика

    Ще більш дивні частки пророкує теорія«великого об'єднання», у якій поле поєднується із сильним, ядерним. Ця теорія-подальший розвиток ідей Янга й Миллса, що випливає крок у побудові єдиної теорії поля. Хоча теорія«великого об'єднання»ще досить невизначена, у неї багато різних варіантів і погано вивчених можливостей, пророкування цунамі-монополів виходить майже в будь-якому її варіанті. Заглянути в цю саму область, що інтригує, нашої історії, аж до фантастично малих величин порядку 10~35 секунд, дозволяє тепер теорія«великого об'єднання». Це був мир первозданної плазми, де ще не існувало елементарних часток, а були тільки їхнього тридцятилітні частини-первинні«кубики» - кварки і єднальне їхнє поле сильної взаємодії. Деякі часточки, що перебували в цьому вогненному сиропі, можливо, несли магнітний заряд. Втім, який це був заряд, сказати важко. Температура була ще так велика, що в перші миті після свого народження розпечений мир залишався зовсім симетричним, будь-які його властивості проявлялися з рівною ймовірністю. Розщеплення єдиної симетричної взаємодії на електромагнітне, слабке, сильне-на ті види взаємодій, які діють у сучасному світі, - відбулося пізніше, приблизно через 10~14-10~13 секунд після початку розширення. Розрахунки показують, що від тих давніх часів нам у спадщину повинне було залишитися досить багато важких монополів. Спочатку навіть виходило, що монополів у Всесвіті повинне бути стільки ж,«скільки протонів. Потім, при більше детальному розгляді реакцій у первинній вогненній кулі, масу магнітної речовини довелося зменшити, але однаково вона дуже велика-на багато порядків більш того, що треба з аналізу експериментальних даних.

  • 6620. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
    Юриспруденция, право, государство

    Зона вільної торгівлі ЄЕПМитний союз ЄЕППеревагиНедолікиПеревагиНедолікиСкасування російських митних податей та ПДВ для України (у т. ч. на енергоносії)Скасування мита теоретично можливе, однак поки що жодної повної зони вільної торгівлі «без вилучень та обмежень» у світі не існує.Посилення монопольної залежності від російських енергоносіїв; брак стимулу переходити на енергозберігаючі технології; пріоритет нетарифного регулювання.При створенні митного союзу Росія не зможе уникнути скасування мита, повну зону вільної торгівлі буде створено.Російський контроль над українським ПЕК: «ЄЕП клуб споживачів енергоресурсів Росії».Вступ України до СОТТеоретично не виникає технічних проблем щодо вступу.Реально затримка у переговорах вже виникла; неможливість висування вимог Росії, якщо Україна стане членом СОТ раніше за Росію; необхідність узгодження переговорної позиції з іншими членами ЄЕП.Можна переглянути ті з взятих Україною зобовязань, які їй невигідні (повязані з наданням компенсацій третім країнам); створення митного союзу ЄЕП раніше, ніж Україна та Росія увійдуть до СОТ, вкрай малоймовірнеНеобхідність проведення нових переговорів із СОТ стосовно зобовязань України; значна затримка вступу до СОТ; з 2006 року в СОТ можуть бути прийняті нові, більш жорсткі правила щодо інтеграційних обєднань.Відносини з ЄС, євроінтеграціяНібито не завадить євроінтеграції; переорієнтація експортерів на ринок ЄЕП (вже спостерігається).Можливо, подальша втрата європейських ринків для українських експортерів.Посилення позиції України у відносинах з ЄС за рахунок підтримки Росії; перспективне формування утворення з елементами спільного ринку „ЄС ЄЕП”, що в підсумку сприятиме, а не заважатиме євроінтеграції.Неможливість євроінтеграції: „двох різноспрямованих інтеграцій країна не витримає”; загальне погіршення відносин з ЄС у короткостроковій перспективі; ускладнення вступу до НАТО.Наднаціональне регулювання, суверенітетПрактично без наслідківБез створення наднаціональних органів функціонування митного союзу неможливеОбмеження, аж до «втрати», національного суверенітету України.Промислова політикаАктивне залучення іноземних інвестицій.Слабке стимулювання міжнародної виробничої кооперації.Зниження собівартості виробництва за рахунок зниження цін на сировину (у першу чергу на енергоносії)Жорстка, несиметрична конкуренція на внутрішньому ринку ЄЕП; закріплення напівсировинної орієнтації економіки.Загальні зауваженняПерегляд ролі та функцій СНД, ГУУАМ, ЄврАзЕС; значні втрати для бюджету Росії (до 7 млрд дол. на рік); компенсація втрати частини ринків збуту в країнах нових членах ЄС.Українська позиція „проти” митного союзу зводиться до двох аргументів. Перший при створенні митного союзу необхідно координувати позицію сторін щодо умов вступу до СОТ. Другий Україна не зможе укласти угоду про вільну торгівлю з ЄС, увійти до його складу на правах асоційованого, а згодом і повноправного члена.