Етнографічно–побутове начало в реалізмі повісті І. Нечуя–Левицького "Кайдашева сім’я"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
Курсова робота на тему:
Етнографічно побутове начало в реалізмі повісті І. Нечуя Левицького Кайдашева сімя
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Значення творчості І.Нечуя -Левицького
РОЗДІЛ 2. Етнографічно побутове начало в реалізмі повісті
РОЗДІЛ 3. Місце і значення теми в шкільному курсі української мови і літератури
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Тема нашої дослідницької роботи Етнографічно побутове начало в реалізмі повісті І.Нечуя Левицького Кайдашева сімя
Мета роботи дослідити етнографічно побутовий стильовий струмінь в організації художнього матеріалу повісті І.Нечуя Левицького Кайдашева сімя
Обєкт дослідження повість І. Нечуя Левицького Кайдашева сімя
Предметом дослідження є етнографічно побутове начало в повісті Кайдашева сімя.
Методи дослідження: філологічний, біографічний, психологічний, структуралістичний.
Філологічний метод передбачає опис художнього твору, біографічний метод включає відомості про письменника, психологічний метод розкриває психологію героїв, структуралістичний аналіз формальних прийомів і поєднання аналізу змісту і форми композиції.
Актуальність теми. Тема дослідницької роботи вивчається як в школах, так і у вищих навчальних закладах. Але повного, досконалого вивчення вона не набула. І до цього часу ця тема залишається відкритою для нових наукових досліджень.
Теоретична і практична значимість роботи. Матеріал виконаної дослідницької роботи можна використати в школі на уроках української мови та літератури, для роботи в гуртках українознавства, а також для дипломних робіт.
Структура дослідницької роботи.
Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ 1. Значення творчості І. Нечуя Левицького
Іван Нечуй Левицький великий артист зору (Іван Франко) вписав нові сторінки в розвиток прози, забезпечений його попередниками та сучасниками Григорієм Квіткою - Основяненком, Марком Вовчком, Олексом Стороженком, Анатолем Свидницьким, Пантелеймоном Кулішем, Юрієм Федьковичем, Олександром Кониським, Іваном Франком. Козацьке бурхливе минуле й складна українська дійсність XIX - початку XX століття зображені в його творах в образах представників різних суспільних станів, українського й інших народів.[ 5,17]
З імям видатного письменника реаліста повязане значне поширення жанрових меж української прози. Він не тільки блискуче розвинув традиції малих епічних жанрів (оповідання, нарис), але створив новаторські зразки соціально побутової повісті й роману. Крім того, Нечуй Левицький працює в галузі драматургії, пише комедії та історичні драми, друкує художньо етнографічні праці, науково популярні нариси, літературно критичні статті, театральні рецензії і мовознавчі дослідження.
На новому етапі літературного процесу творцям соціально психологічного роману та короткої новели надто вже детальними здавались етнографічні й соціально побутові описи в творах славетного епіка, впадала в очі деяка одноманітність, повторюваність образних засобів. Але й наступні покоління вчились у нього вдумливого спостереження над життям у різноманітних його проявах, вміння створювати пластичні й яскраві людські характери. [10,24]
Наглядайте над народним життям, - радив Нечуй Левицький літературній молоді, - примічайте типи селян, розпитуйте про всякі сільські історії, і часом сама повість наскочить на вас, а чого не достачить, то покличте на поміч силу творчества, бо сама жизнь рідко коли дає цілу повість. Треба жизнь перепустити через свою душу… [289,11]
Ліризм, соковитий гумор, поєднання серйозного й навіть трагічного з комічним складають одну з істотних сторін творчості письменника. Він звертався до мотивів та образних засобів фольклору, іноді, може, надто густо сипав у власних творах перлами усної народної творчості, але завжди майстерно використовував внутрішні можливості фольклорної образності для емоційного відтворення психологічного стану своїх персонажів, для характеристики їх поведінки. Не можна забувати й про чудове знання І.Нечуєм Левицьким живої народної мови, вміле використання її скарбів.
Колоритні картини побуту й суспільних відносин дореволюційного українського села, багата галерея людських типів, викриття соціального зла й сатиричне змалювання гнобителів народу, гуманістичний демократизм, поетичність та теплота викладу все це робить близькими й дорогими для нас кращі твори письменника, які назавжди ввійшли до скарбниці української класичної літератури. [10, 24-25]
РОЗДІЛ 2. Етнографічно побутове начало в реалізмі повісті
Етнографічно побутове начало одна із форм реалізму, яка заявляє про себе на початку ХІХ століття у звязку з формуванням літератури нового типу і повязана з увагою до життя простого народу.
Етнографія наука про культуру, побут, звичаї того чи іншого народу.[14,600]
Етнографічно побутове начало повязане з художнім відтворенням звичаїв, обрядів, із зображенням побуту селян.
Що ж таке звичаї та обряди ?
Звичай повсякденний усталений спосіб (правило) поведінки, складений історично, на основі людських стосунків, у результаті багатораз?/p>