Етнографічно–побутове начало в реалізмі повісті І. Нечуя–Левицького "Кайдашева сім’я"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
?одні господар, а я завтра. З того часу усе господарство було у руках Лавріна. Сварки переростають у величезні родинні скандали, вони входять до щоденного життя сімей. Кайдашиха, ображаючи Мотрю, кричить і ображає своїх онуків: Твої діти такі зміюки, як ти. Наплодила вовченят, то не пускай їх до моєї дітки. [9,98]
Мелашка, яка була …поетичною душею, з ласкавим серцем, довго не встрявала в різні сімейні конфлікти, але поступово вона воює за півня, коня, порося, а зрештою за грушу. І в цих суперечках вже не поступається перед Кайдашами.[13, 106]
У родині важливе місце відводилося вихованню пошани до старших, до матері ( Ти бо, Мотре, повинна таки поважати матір, бо мати старша в хаті, - повчав навчать старий батько, - треба ж комусь порядкувати в хаті та лад давати); поваги до гідності людини, честі, до святого хліба ( Чого ж ти кидаєш ложкою нам усім у вічі? Честі не знаєш, чи що? - сказав старий Кайдаш. Коли хочеш сердитись, то сердься, а не кидай на святий хліб ложкою, - обізвався вперше сердито на свою жінку Карпо). Якщо хлопець ходив до дівчини на чужу вулицю, то повинен був відкупитися від тамтешніх хлопців могоричем, як це зробив Лаврін.[9,108]
Коли хочеш з нами гуляти та до наших дівчат ходить, то став нам могорича, а то ми тобі киями покажемо дорогу з нашої вулиці. Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок. Він поставив їм могорича й вже в згоді з ними вернувся на вулицю. [10,432]
Окремо треба звернути увагу на стосунки між бабою Параскою та бабою Палажкою, які стають предметом аналізу й висміювання в повісті Кайдашева сімя, яка має своїм завданням морально вплинути на людей, виправити їх психіку, показати, як не слід жити. Взаємні образи бабів й дорікання дискусії та бійки сповнені гострого комізму. З уст Параски на адресу суперниці вилітає цілий феєрверк влучних порівнянь, заснованих на реаліях повсякденного сільського побуту ( стала, як стовп, чорного рота роззявила, неначе її хто віжками спинив, а вона, як собака через тин, так і плигнула проз мене через поріг). Не лишається в боргу й богомольна Палажка, її лицемірна, святенницька оповідь раз у раз переривається лементом або дошкульними характеристиками суперниці ненависної Параски.[10, 18-19]
Із усього вище сказаного, можна зробити висновок, що повість Кайдашева сімя примушує людей замислитися над своїм життям, допомагає очистити наші душі від скверни, егоїзму та жадоби, зрозуміти, що наші сварки і бійки смішні, бо найдорожче у сімї це мир, злагода, спокій.
РОЗДІЛ 3. Місце і значення теми в шкільному курсі української мови і літератури
Тема дослідницької роботи Етнографічно побутове начало в реалізмі повісті І.Нечуя Левицького Кайдашева сімя доступна й зрозуміла. В цій роботі досліджуються звичаї, обряди, побут українського народу другої половини ХІХ століття. Ця повість вивчається в школі в 10 класі, але не тільки повість, а й біографія письменника.
Із дослідницької роботи можна дізнатися про значення творчості І.С.Нечуя Левицького, про значення самої повісті.
Матеріал роботи може бути використаний на уроках української літератури при вивченні творчості І.С.Нечуя Левицького. Може бути використаний і на уроках української мови як матеріал для переказів, усних і письмових.
Матеріал даної роботи може бути використаний вчителями та учнями при написанні рефератів, дослідницьких праць, в гуртках українознавства.
Місце і значення теми дослідницької роботи дуже велике. Без знання творчості й біографії І.С.Нечуя Левицького не можливо вважати себе освіченою людиною. Тим більше, що робота порушує такі злободенні для того часу проблеми: злиденне життя селян, непомірні податки, руйнування патріархального укладу села, темноту і забитість селян, яких внаслідок їхньої неосвіченості і недосвідченості в громадських справах було легко обдурити, підкупити і розєднати, як це сталося в історії з жидом Берком. Важливою проблемою було і пияцтво селян, відсутність культурного, духовного дозвілля. Разом з тим письменник звернувся у своїй повісті і до питань одвічних: добра і зла, кохання, сімейних стосунків, взаємин батьків і дітей, проблеми людської гідності та свободи.
ВИСНОВКИ
Опрацювавши матеріал дослідницької роботи можна підвести підсумки, зробити висновки для себе на майбутнє, а також для роботи в школі.
Соціально побутова повість І.Нечуя -Левицького Кайдашева сімя- один із кращих творів української літератури. У ній письменник гостро висміяв усе те огидне, що було породжено соціальною дійсністю пореформеної доби: обмеженість, егоїзм, жадобу до власності. Письменник стверджує, що приватновласницька психологія членів Кайдашевої родини призводить до повсякчасних сварок і чвар. І.Нечуй Левицький так правдиво і реалістично зумів зобразити зло від індивідуалізму у середовищі приватних власників, їх егоїстичну обмеженість, що всім стало ясно, що потреба перебудови суспільного ладу стала гострою і неминучою. Довів, що доки існуватиме приватна власність на землю і природні багатства, доти існуватиме ворожнеча між людьми.
Сімя Кайдашів внаслідок боротьби і сутичок за власність стають дрібязковими, жалюгідними, жорстокими. Власне кажучи, ми бачимо розпад колишньої патріархальної родини.
Коли уважніше придивитися до себе, до сучасних людей, які оточують нас, то можна побачити в деяких з них теперішніх Кайдашів