Geum.ru

Курсовой проект

  • 27601. Соціально-педагогічна профілактика торгівлі жінками
    Социология

    НемаєНезначнийЗначнийВисокийВідповідьпропонують підзаробити на канікулах на сезонних сільськогосподарських роботахУчасть у конкурсах краси, в кастингах модельних агенційОбіцянки не конкретизуються (ти чудово влаштуєшся, заробиш гроші, які й не снилися)добрий знайомий гарантує працю в певному місці за кордоном і дає гроші в боргпропонують пристойну роботу: прибиральницею, продавцем, офіціанткою, танцівницею тощодо розмови про виїзд чи працевлаштування долучається „випадковий" відвідувач чи запрошується людина, яка „вже була там і дуже задоволена"пропонують роботу продавця чи касира молодим дівчаткампропонують передати закритий пакет „для знайомих"зовнішньо пристойні люди просять за певну-суму грошей тимчасово «позичити» дітей у батьків малозабезпечених чи багатодітних родинособи юного віку працюють в чужій країні самотньо, не маючи друзів та знайомихти їдеш за кордон працювати без трудового договору чи трудової візимолодих кличуть за кордон для участі в конкурсах краси, в кастингах модельних агенцій тощознайомий по Інтернету пропонує «приїхати й погостювати», сплачуючи вартість проїздупропонується підписати контракт про навчання/ роботу іноземною мовою"шлюбні агентства" пропонують кандидатуру чоловіка-іноземця, який може одружитисяпропонують виїхати за кордон для зйомок у рекламімолодій людині без професії за велику платню пропонують повоювати в чужій державіпропонують передати гроші за послуги через знайомихпропонують відпочити в закордонному в молодіжному таборіпропонують виїзд на навчання за кордоном за туристичною візоюпропонують участь в програмі Аи-раіг („оо-пер")в контракті на роботу є слова: да інші види робіт" або „та інші роботи на вимогу працедавця"пропонують „зекономити" - виїхати з туристичною візою в одну країну і попрацювати у сусіднійуникають обговорювати виїзд чи працевлаштування/підписати контракт/ в присутності старших чи знайомих (ти дорослий і сам вирішуєш, вони обмежені і перешкоджатимуть тобі, немає часу)після приїзду на нове місце посередники забирають у тебе документи „для реєстрації"посередник вимагає гроші за послуги працевлаштування за кордоном „з рук в руки"

  • 27602. Соціально-педагогічна робота як нагальна потреба розвитку українського суспільства
    Педагогика

     

    1. Закон України "Про дошкільну освіту" № 2628-14 в редакції від 01.01.2009, http://zakon. rada.gov.ua.
    2. Постанова КМУ "Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток" № 783-2007-п в редакції від 30.05.2007, http://zakon. rada.gov.ua.
    3. Лист Міністерства освіта та наки України "Про проведення у 2008 році серпневих конференцій педагогічних працівників загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів" № 1/9-513 в редакції від 13.08.2008, http://guon. kiev.ua.
    4. Алєксєєнко Т.Ф. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія. К.: - Центр учбової літератури. - 2008. - стор.249.
    5. Шелестов Л. Професійне самовизначення старшокласників: метод. посіб. К.: - Видавничий дім "Шкільний світ". Видавництво Л. Галіцина. - 2006. - стор.4.
    6. Соляник М.Г. Особливості роботи соціального педагога в соціальному гуртожитку. Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Випуск 5. Ч.2. К.: - НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2007, http://www.dipsm.org.ua.
    7. Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально-дезадаптированными школьниками: метод. реком. К.: - ИЗМН. - 1997. - стр.136.
    8. Краткая медицинская энциклопедия. Т.2. М. - 1973. - стр.541.
    9. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: учеб. пособ. для студ. вузов и практ. раб. М.: - Сфера. - 2000. - стр.448.
    10. Платонова Н.М. Основы социальной педагогики: учеб. пособ. Спб.: - Спб ун-т. - 1997. - стр. 19.
    11. Барахтян М. Специфіка творчої професійної діяльності соціального педагога. http://www.pleyady. kiev.ua.
    12. Гапон Ю.А. Проблема соціально-педагогічних досліджень. http://eprints. zu.edu.ua
    13. Голованова Т.П. Соціально-педагогічні та психологічні аспекти попередження депривації особистості дитини. http://www.zsu. zp.ua
    14. Денисюк О.М. Особливості діяльності соціального педагога в дошкільних навчальних закладах. http://psyh. kiev.ua
    15. Заліська Н.М. Соціально-педагогічний аспект діяльності центру дозвілля та соціальної адаптації молоді з розумовою неповносправністю БФ "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ". http://intkonf.org
    16. Малько А.О. Розвиток теорії і практики соціальної педагогіки Г. Кершенштайнером. http://socpedagogika. narod.ru
    17. Нечипоренко В. Становлення освітнього реабілітаційного закладу нового типу. http://library. rehab.org.ua
    18. Отрощенко Н.Л. Профорієнтація учнів загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема. http://alma-mater. luguniv.edu.ua
    19. Петрюк І.М. Соціально-педагогічна робота з дезадаптованими підлітками у загальноосвітній школі. http://psyh. kiev.ua
    20. Циганова Ю. Позакласна робота та розвиток соціальних якостей. http://osvita-ua.net
    21. Чеснокова Н. Соціально-педагогічні технології роботи з проблемними родинами. http://osvita-ua.net
    22. Депривація. Вікіпедія - вільна енциклопедія. http://uk. wikipedia.org.
    23. Конференція "Місія соціального педагога в Церкві та сучасному суспільстві". Радіо "Воскресіння".10.05.2007. http://www.rr. lviv.ua
    24. Сім`я як об`єкт соціально-педагогічної діяльності. http://in1.com.ua.
    25. Сутність поняття "соціально-культурна" реабілітація молодих інвалідів.
    26. http://www.knukim.edu.ua.
    27. http://www.tnpu.edu.ua Актуальні проблеми соціальної роботи та соціальної педагогіки на сучасному етапі.
  • 27603. Соціально-правовий захист дітей-біженців
    Социология
  • 27604. Соціально-психологічна компетентність дітей дошкільного віку
    Психология

     

    1. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю., "Вы и младенец: у истоков общения", - М.: Педагогика, 1991, - 160 с.
    2. Акимушкин І., "Занимательная биология", - М.: Молодая гвардия, 1972
    3. Аксарина Н.М., "Воспитание детей раннего возраста", - М.: Медицина, 1977, - 304с.
    4. Андреева Г.М., "Социальна психология" 2 изд., перераб. и доп., - М.: Издательство Московского университета, 1988, - 432 с.
    5. Андреева Г.М., "Социальная психология", - М.: Аспект-пресс, 1997, - 376 с.
    6. Безпалько О.В., Капська А.Й., Куєв В.Т., Щербакова К.В., "Теоретичні основи соціалізації людини//Молодь і дозвілля." К., 1994.
    7. Бернс Р., "Развитие Я-концепции и воспитание", - М., 1986.
    8. Бех І.Д., "Від волі до особистості", - К., 1995.
    9. Бех І.Д., "Нравственность личности: стратегия становления", - Ровно, 1991.
    10. Бех І.Д., "Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник", - К.: ИЗМН, 1998, - 204 с.
    11. Бобнева М.И., "Социальные нормы и регуляция поведения", - М., 1978.
    12. Бодалёв А.А, "Популярная психология для родителей", - М.: Педагогика, 1998.
    13. Бодалёв А.А., "Воспитание и понимание человека человеком", - Л.: изд-во Ленингр. ун-та, 1982, - 198 с.
    14. Бодалёв А.А., "Личность и общение", - М., 1983.
    15. Бреслав Г.М., "Проблемы эмоциональной регуляции общения у дошкольников//Вопросы психологии", - 1984, №3
    16. Бреслав Г.М., "Эмоциональные особенности формирования личности в детстве", - М., 1990.
    17. Буева Л.П., "Человек: деятельность и общение", - М.: Мысль, 1978.
    18. Бурменская Г.В., Карабанова А.А., Лидерс А.Г., "Возрастно-психологическое консультирование", - М., 1990.
    19. Вилюнас В.К., "Психологические механизмы мотивации человека", - М., 1990.
    20. Вилюнас В.К., "Психология эмоциональных явлений", - М., 1976.
    21. Внешняя среда и психологическое развитие ребёнка/Под. ред. Р.В. Танковой-Янпольской и др. М.: Медицина, 1984, - 208 с.
    22. Волков Б.С., Волкова Н.В., "Психология общения в детском возрасте", - М., 1996, - 104 с.
    23. Галиузова Л.Н., Смирнова Е.О., "Ступені спілкування: від року до семи", - М.: пр-е, 1992
    24. Гозман Л.Я., "Психология эмоциональных отношений", - М., 1987.
    25. Головаха Е.И., Панина Н.В., "Психология человеческих взаимоотношений", - К.: Политиздат Украины, 1998, - 189 с.
    26. Грехнёв В.С., "Культура педагогического общения", - М.: пр-ние, 1991.
    27. Денисова З.В., "Механизмы эмоционального поведения ребёнка", - Л.: Наука, 1973, - 143 с.
    28. Дитячий садок. Ввести дитину в світ людських стосунків//Питання психології, вересень 2003
    29. Добрович А.Б., "Воспитателю о психологии и психогигиене общения": Книга для учителя и родителей. М.: Просвещение, 1987, - 205 с.
    30. Емельянов Ю.Д., "Активное социально-психологическое общение", - Л.: изд-во Ленингр. ун-та, 1985, - 166 с.
    31. Калайков И.Д., "Теория отражения и проблема приспособления", - М., 1986, - 144 с.
    32. Кон И.С., "Ребёнок и общество", - М.: Наука, 1938, - 270 с.
    33. Кононко О.Л., "Соціально-емоційний розвиток особистості": Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. К.: Освіта, 1998, - 255 с.
    34. Лисина М.И.,"Общение, личность и психика ребёнка", - М.: Воронеж НПО "Модек", 1997, - 384 с.
    35. Личность в системе общественных отношений. М., 1983.
    36. Мясоїд П.А., "Загальна психологія": Навчальний посібник, - К.: Вища школа, 2000
    37. Мухина В.С., "Изобразительная деятельность как форма усвоения социального опыта", - М., 1981.
    38. Немов Р.С.,"Психология", - М.: пр-е, 1980
    39. Основні поняття і терміни педагогічної соціології, - К., 1995
    40. Петровский А.В., "Краткий психологический словарь", - М.: изд-во Полит лит-ры, 1985
    41. Петровский А.В., "Социальная психология", - М.: пр-е, 1987
    42. Под ред. Бодалёва А.А. "Популярная психология для родителей", - М.: Педагогика, 1989
    43. Под ред. Петровского А.В. "Психология развивающейся личности", - М.: Педагогика, 1987
    44. Развитие общения дошкольников со сверстниками. Под ред. А.Г.Рузской, - М.: Педагогика, 1989
    45. Раншбург И., Поппер П., "Секреты личности", - М.: Педагогика, 1983
    46. Сидаш Н.Ф., "Воспитание детей дошкольного возраста", - К.: Рад. школа, 1991
    47. Социальная адаптация детей в дошкольных учреждениях/ под ред. Р.В. Тонковой-Янпольской, Е. Шмидт-Кольмер, А. Атанасовой-Вуковой, - М.: Медицина, 1980, - 235 с.
    48. Субботский Е.В., "Ребёнок открывает мир", - М.: пр-ние, 1991
    49. Флейк-Гобсон К., Робинсон Б., Скин П., "Развитие ребёнка и его отношений с окружающими": пер. с англ., - М., 1993
    50. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте//Вопросы психологии, - 1971, - №4
    51. Эмоционально развитие дошкольников/ Под ред. А.Д.Кошелевой, - М., 1985
  • 27605. Соціально-психологічний клімат колективу (на матеріалах Енергодарської багатопрофільної гімназії "Гармонія")
    Психология

    Одним із напрямків реформування освіти, передбачених законами України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту” і національною програмою “Освіта. Україна ХХІ століття” є створення умов для професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечення їх високого статусу в суспільстві, що вимагає сьогодні від адміністрації навчального закладу спрямування всіх зусилль на реалізацію соціально-психологічних функцій управління, які спрямовані на створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату, формування необхідного для продуктивної роботи педагогічного колективу, колективу однодумців, які пліч-о-пліч розвязують складну проблему формування особистості. Важливим аспектом педагогічної управлінської діяльності слід вважати те, що складовими її елементами є як предмети, так і люди, взаємини між якими мають певні ознаки. У першу чергу їхньою характеристикою є рефлексивність (діяння самопізнання, універсальний засіб аналізу свідомості) та афективність (крайній ступінь хвилювань, переживань, що характеризується бурхливим короткочасним збудженням). Рефлексивність наявна в кожного члена спільної діяльності, тобто це здатність працівника усвідомлювати свої дії та вчинки інших людей, так звані рефлексивні взаємини забезпечують взаєморозуміння в колективі, мають змогу з плином часу знайти компроміс в разі виникнення конфліктних ситуацій.

  • 27606. Соціально-психологічні детермінанти інституту сім'ї в Україні
    Психология

    До основних критеріїв психологічного здоров'я родини В. Торохтій відносить подібність сімейних цінностей, функціонально-рольову погодженість, соціально-рольову адекватність у родині, емоційну задоволеність, адаптивність у мікросоціальних стосунках, спрямованість на сімейне довголіття. Розглянемо особливості їхнього прояву.[16]

    1. Подібність сімейних цінностей відбиває збіг, орієнтаційна єдність поглядів, стосунків членів родини до загальнолюдських норм, правилам, принципам формування, розвитку й функціонування родини як малої соціальної групи. У цей час у динаміку цього показника спостерігаються дві тенденції. Перша - поляризація ціннісних орієнтації серед членів родини, як правило батьків і дітей. Друга - деформація сімейних цінностей і поява відмінних від традиційно сформованих цілей, ідеалів, інтересів і переконань членів родини. Кожна із цих тенденцій впливає на психологічне здоров'я родини.
    2. Функціонально-рольова погодженість являє собою динамічний показник психологічного здоров'я родини й відбиває рівень розвитку таких соціально-психологічних механізмів внутрісімейної взаємодії, як взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємодовіра, взаємотерпіння між членами родини. Цей показник припускає високий ступінь синхронності дій членів родини, що самостійно включаються в реалізацію тієї або іншої функції в силу її доцільності й необхідності для всієї родини. Тісний взаємозв'язок і взаємовплив один на одного надають сімейній системі стабільність і стійкість.
    3. Соціально-рольова адекватність обумовлюється рольовою структурою родини, що у процесі її життєдіяльності складається більше твердої в порівнянні з більшістю малих груп. Вона відбиває рівень реалізації міжособистісних, внутрісімейних очікувань: від кожного члена родини очікують виконання певної ролі (батько - чоловік, лідер, добувач, опора у важкій ситуації й т.п.; дружина - турботлива мати, господарка, охоронниця домівки й т.п.; дочка, син - помічники батьків, опора в майбутньому, спадкоємець - спадкоємиця й т.д.). Однак при засвоєнні соціального досвіду кожним членом родини як особистістю сьогодні усе більше виявляється протиріччя між її внутрішньою позицією стосовно приписаної ролі й нормативно схвалюваним зразком поводження в ній. Під впливом різних факторів сучасного життя всі частіше виникають конфлікти між роллю й особистістю, що характеризує падіння рівня розвитку родини. Як наслідок - слабшає здатність родини до корекції індивідуальних дій і придушенню дезорганізаційних проявів її членів.
    4. Емоційна задоволеність показує характер емоційного прийняття один одного й повага в родині. Саме найвищий ступінь емоційної близькості - «упереджене відношення» друг до друга - становить особливу якість здорової родини. Зрозуміло, що емоційні зв'язки між членами родини опосередковуються їхньою спільною діяльністю, завданнями, які коштують перед всім сімейним колективом. У той же час емоційна задоволеність у родині є найважливішим джерелом психологічної розрядки й підтримки всіх її членів. Рейтинг цього показника в психологічному здоров'ї родини визначається багатьма факторами: рівнем утворення батьків, мотивами висновку шлюбу, характером подружніх стосунків, цілями виховання дітей, методами досягнення результату й т.д.
    5. Адаптивність у сімейних стосунках характеризується здатністю насамперед дорослих членів родини пристосовуватися до соціально-психологічної атмосфери родини після трудового дня.
  • 27607. Соціально-психологічні методи управління й проблеми їхнього використання
    Педагогика

    Незважаючи на те, що керівництво істотний компонент ефективного управління, ефективні лідери не завжди є одночасно й ефективними керуючими. Про ефективність лідера можна судити по тому, у якому ступені він або вона впливають на інші. Іноді ефективне лідерство може й заважати формальній організації. Наприклад, впливовий неформальний лідер може зробити так, що трудовий колектив почне обмежувати випуск продукції або провадити товари або послуги низької якості. Файлі, Хаус і Керр установлюють розходження між управлінням і лідерством: «Управління можна визначити як розумовий і фізичний процес, що приводить до того, що підлеглі виконують запропоновані їм офіційні доручення й вирішують певні завдання. Лідерство ж, навпаки, є процесом, за допомогою якого одна особа впливає на членів групи». [1, с. 463] Керівник стає на чолі організації в результаті навмисної дії формальної організації - делегування повноважень. Члени організації знають, хто їхній керівник, а от ведені не завжди знають, що їх ведуть. Нарешті, дії лідерів не обмежуються рамками повноважень і структур. Дуже часто керівник є лідером зовсім без усякої прив'язки до його або її формальної посади в ієрархії. Взагалі вплив - це, по визначенню Ричарда Д. Уолтона, «будь-яке поводження одного індивіда, що вносить зміни в поводження, відносини, відчуття й т.п. іншого індивіда». Влада - це можливість вплинути на поводження інших, і на додаток до формальних повноважень, керівникові потрібна влада, тому що він залежить від людей як у межах свого ланцюга команд, так і поза нею. Джон П. Коттер підкреслює це, коли затверджує, що керівникові необхідно розвивати владу, «тому що керівники завжди залежать від деяких людей, які їм не підлеглі й, по-друге, тому що практично ніхто в сучасних організаціях не прийме і не буде повністю підкорятися безперервному потоку його або її наказів тільки тому, що він або вона - начальник. У всіх організаціях для досягнення ефективного функціонування необхідно належне застосування влади. У різних підрозділах організації керівник залежить від свого безпосереднього начальства, підлеглих і колег. Фактично ці групи являють собою частину навколишнього керівника середовища. Без сприяння цих людей керівник не може ефективно здійснювати свої функції. Багато керівників також прямо залежать від людей й організацій, що перебувають поза їхньою власною організацією - постачальників, замовників, конкурентів, що регулюють їхня діяльність відомств і профспілок. В ідеальному варіанті всі ці люди й чинності будуть охоче співробітничати з керівником і надавати все необхідне для виконання роботи й досягнення цілей організації. На жаль, реальний мир робить цю роботу трохи складніше.

  • 27608. Соціокультурний вимір пограниччя
    Социология
  • 27609. Соціологічна концептуалізація освіти
    Социология
  • 27610. Соціологічне дослідження "Патріотизм у розумінні сучасної молоді"
    Социология
  • 27611. Соціологічне дослідження ставлення людей до вивчення іноземних мов
    Социология
  • 27612. Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
    Социология

     

    1. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика. - М., 1980.
    2. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. - Г.: Аспект Пресс, 2000.
    3. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучения влияния воспитания в семейных отношениях. - Г.: Апрель Пресс, Изд-во Эксмо-пресс, 1999.
    4. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. - Г.: Изд-во "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995.
    5. Вековая и педагогическая психология. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. Под ред. проф. А.В. Петровского.Г., "Образование", 1973.
    6. Волков Ю.Г., Добреньков В.И., Нечипуренко В.Н., Попов А.В. Социология: Учебник. - М.: Гардарики, 2000.
    7. Волков Ю.Г., Мостовая И.В. Социология. - М.: Гардарики, 1998.
    8. Выготский Л.С. Педология подростка. Соб. соч.Г., 1984, том 4.
    9. Габиани А.А. На краю пропасти: наркомания и наркоманы. М., 1990. С.156
    10. Габиани А.Л. Наркотики в среде учащейся молодежи // Социологические исследования. 1990. № 9. С.90-91
    11. Гилинский Я.И. Социология девиантного поведения и социального контроля // Социология в России / Ред.В.А. Ядов.2-е изд. М., 1998.
    12. Гилинский Я.И., Смолинский Л.Г. Социодинамика самоубийств // Социологические исследования. 1988. № 5. С.62
    13. Голод С.И. Проституция в контексте изменений половой морали // Социологические исследования. 1988. № 2. С.66
    14. Гофман А.Б. Семь лекций по истории социологии. - М., 1995
    15. Грэйс Крайг Психология развития. - Спб.: Издательство "Питер", 2000.40
    16. Гуревич П.С. Психология. - М: Знание, 1999.
    17. Данилин А., Данилина И. Героин. - "Врачи предупреждают" - М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф", 2000.
    18. Данилин А., Данилина И. Как спасти детей от наркотиков. - "Врачи предупреждают". - Г.: ЗАО Изд-во "Центрполиграф", 2000.
    19. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. - Спб.: Питер Ком, 1999.
    20. Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд.М., 1994.
    21. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебн. пособие. - Ростов н\Д.: Изд-во "Феникс", 1997.
    22. Иванов В.Н. Девиантное поведение: причины и масштабы // Социально-политический журнал. - 1995. - № 2.
    23. Ковальова А.И., Луков В.А. Соціологія молоді: Теоретичні питання. - Г.: Социум, 1999.
    24. Комісарів Б.Г., Фоменко А.А. SOS: наркоманія. - Ростов н\Д: вид-во "Феникс", 2000.
    25. Коэн А. Исследование проблем социальной дезорганизации и отклоняющегося поведения // Социология сегодня. - М., 1965.
    26. Коэн А. Содержание делинквентной субкультуры // Социология преступности. М., 1966
    27. Курганов С.М. Мотивы действий несовершеннолетних правонарушителей // Социологические исследования. 1989. № 5. С.61
    28. Окружающая среда и здоровье населения Украины". (http://sci. aha.ru/ATL/)
    29. Ланцова Л.А., Шурупова М.Ф. Социологическая теория девиантного поведения // Социально-политический журнал. - 1993. - № 4.
    30. Лунеев В.В. Преступность в XXI веке: Методология прогноза // Социологические исследования. - 1996. - № 7.
    31. Льюис К.С. Христианское поведение // Иностранная литература. 1990. № 5.С. 208 М.: Юрид. Лит., 1988. - 176 с.
    32. Н.П. Дубинин, И.И. Карпец, В.Н. Кудрявцев. Генетика, поведение, ответственность. М.: Политиздат., 1982. - 301 с.
    33. Осипова О.С. Девиантное поведение: благо или зло? // Социологические исследования. - 1998. - № 9.
    34. Петелин Б.Я. Организованная преступность несовершеннолетних // Социологические исследования. 1990. № 9. С.94
    35. Проблемы, дискуссии, предложения. Проституция и преступность. Психология. - М: Проспект, 1999.
    36. Радугин К.А. Социология: курс лекций. - М.: Центр, 2000.
    37. Смидович С.Г. Самоубийства в зеркале статистики // Социологические исследования. 1990. №4.
    38. Социология. - Ростов-н/Дону: Феникс, 1999.
    39. Стариков Е. Маргиналы, или размышление на старую тему: "Что с нами происходит?" // Знамя. 1989. № 10. С.133
    40. Тощенко Социология. М: “Прометей”., 1994. - 383 с.
    41. Шихирев П.Н. Жить без алкоголя? Социально-психологические проблемы пьянства и алкоголизма. М., 1988. С.4
  • 27613. Сочетание убеждения и принуждения в административном управлении
    Юриспруденция, право, государство

    Àäìèíèñòðàòèâíîå çàäåðæàíèå ëèöà, ñîâåðøèâøåãî àäìèíèñòðàòèâíîå ïðàâîíàðóøåíèå, ìîæåò ïðîèçâîäèòüñÿ ëèøü îðãàíàìè (äîëæíîñòíûìè ëèöàìè), óïîëíîìî÷åííûìè íà òî çàêîíîäàòåëüñòâîì ÐÔ, à èìåííî:

    • îðãàíàìè âíóòðåííèõ äåë - ïðè ñîâåðøåíèè ìåëêîãî õóëèãàíñòâà, íàðóøåíèÿ ïîðÿäêà îðãàíèçàöèè è ïðîâåäåíèÿ ñîáðàíèé, ìèòèíãîâ, óëè÷íûõ øåñòâèé è äåìîíñòðàöèé, çëîñòíîãî íåïîâèíîâåíèÿ çàêîííîìó ðàñïîðÿæåíèþ èëè òðåáîâàíèþ ðàáîòíèêà ìèëèöèè, íàðîäíîãî äðóæèííèêà, à òàêæå âîåííîñëóæàùåãî ïðè èñïîëíåíèè èì îáÿçàííîñòåé ïî îõðàíå îáùåñòâåííîãî ïîðÿäêà, ïðîÿâëåíèÿ íåóâàæåíèÿ ê ñóäó, íåçàêîííûõ îïåðàöèé ñ èíîñòðàííîé âàëþòîé è ïëàòåæíûìè äîêóìåíòàìè, íåçàêîííîé ïðîäàæè òîâàðîâ èëè èíûõ ïðåäìåòîâ, ìåëêîé ñïåêóëÿöèè, ïðè ðàñïèòèè ñïèðòíûõ íàïèòêîâ â îáùåñòâåííûõ ìåñòàõ èëè ïîÿâëåíèè â îáùåñòâåííûõ ìåñòàõ â ïüÿíîì âèäå, îñêîðáëÿþùåì ÷åëîâå÷åñêîå äîñòîèíñòâî è îáùåñòâåííóþ íðàâñòâåííîñòü, â ñëó÷àÿõ, êîãäà èìåþòñÿ äîñòàòî÷íûå îñíîâàíèÿ ïîëàãàòü, ÷òî ëèöî çàíèìàåòñÿ ïðîñòèòóöèåé, ïðè íàðóøåíèè ïðàâèë äîðîæíîãî äâèæåíèÿ, ïðàâèë îõîòû, ðûáîëîâñòâà è îõðàíû ðûáíûõ çàïàñîâ è äðóãèõ íàðóøåíèé çàêîíîäàòåëüñòâà îá îõðàíå è èñïîëüçîâàíèè æèâîòíîãî ìèðà, à òàêæå â èíûõ ñëó÷àÿõ, ïðÿìî ïðåäóñìîòðåííûõ çàêîíîäàòåëüíûìè àêòàìè ÐÔ;
    • Ïîãðàíè÷íûìè âîéñêàìè Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè - ïðè ñîâåðøåíèè íàðóøåíèé ðåæèìà Ãîñóäàðñòâåííîé ãðàíèöû Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè, ïîãðàíè÷íîãî ðåæèìà, ðåæèìà â ïóíêòàõ ïðîïóñêà ÷åðåç Ãîñóäàðñòâåííóþ ãðàíèöó Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè, çëîñòíîãî íåïîâèíîâåíèÿ çàêîííîìó ðàñïîðÿæåíèþ èëè òðåáîâàíèþ âîåííîñëóæàùåãî Ïîãðàíè÷íûõ âîéñê Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè, âîåííîñëóæàùåãî èíûõ âîéñê (ñèë), ñîòðóäíèêà îðãàíà âíóòðåííèõ äåë;
    • ñòàðøèì â ìåñòå ðàñïîëîæåíèÿ îõðàíÿåìîãî îáúåêòà äîëæíîñòíûì ëèöîì âîåíèçèðîâàííîé îõðàíû - ïðè ñîâåðøåíèè ïðàâîíàðóøåíèé, ñâÿçàííûõ ñ ïîñÿãàòåëüñòâîì íà îõðàíÿåìûå îáúåêòû, äðóãîå ãîñóäàðñòâåííîå èëè îáùåñòâåííîå èìóùåñòâî;
    • äîëæíîñòíûìè ëèöàìè âîåííîé àâòîìîáèëüíîé èíñïåêöèè - ïðè íàðóøåíèè âîäèòåëÿìè èëè äðóãèìè ëèöàìè, óïðàâëÿþùèìè òðàíñïîðòíûìè ñðåäñòâàìè Âîîðóæåííûõ Ñèë ÑÑÑÐ, ïðàâèë äîðîæíîãî äâèæåíèÿ.
  • 27614. Сочетание убеждения и принуждения в административном управлении
    Разное

    В КоАП в разделе III, главе 16 приведен полный перечень органов, уполномоченных налагать административные взыскания в пределах своей компетенции. Помимо выше приведенных мной примеров, он включает в себя:

    • органы железнодорожного транспорта;
    • органы воздушного транспорта;
    • органы морского транспорта;
    • органы речного транспорта;
    • органы государственной инспекции по маломерным судам;
    • органы Российской транспортной инспекции;
    • органы госгортехнадзора;
    • органы госатомэнергонадзора;
    • таможенные органы;
    • органы Министерства обороны РФ;
    • органы и учреждения, осуществляющие государственный санитарный надзор;
    • медицинские службы Министерства обороны РФ, Министерства внутренних дел РФ и Федеральной службы безопасности РФ, осуществляющие санитарный надзор;
    • органы государственного ветеринарного надзора;
    • органы охраны водных ресурсов;
    • федеральный орган по охране окружающей среды и природных ресурсов, осуществляющий охрану минеральных и живых ресурсов континентального шельфа Российской Федерации;
    • органы рыбоохраны;
    • органы лесного хозяйства;
    • органы, осуществляющие государственный надзор за соблюдением правил охоты;
    • органы Государственной инспекции электросвязи системы Министерства связи РФ;
    • органы госсельтехнадзора;
    • органы, осуществляющие государственный пробирный надзор;
    • органы, рассматривающие дела о нарушении антимонопольного законодательства;
    • органы Государственной инспекции по торговле, качеству товаров и защите прав потребителей;
    • органы Государственной инспекции по обеспечению государственной монополии на алкогольную продукцию;
    • органы Государственной инспекции по контролю за ценами;
    • пограничные войска Российской Федерации;
    • органы Единой системы управления воздушным движением Российской Федерации;
    • органы, рассматривающие дела о нарушениях требований государственных стандартов, правил сертификации, требований нормативных документов по обеспечению единства измерений.
  • 27615. Сочетанное введение детских вакцин: важное направление в по-литике здравоохранения
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Clemens et al.21 в Чили и Scheifele et al.43 в Канаде сообщили о сниженной выработке коклюшных агглютининов при введении АКДС вместе с PRP-T как в разные места, так и в смеси друг с другом. Clemens et al. отметили, что у 99% детей, получавших вакцину АКДС отдельно, вырабатывались коклюшные агглютинины 320 МЕ/мл в сравнении с 92% грудных детей, которым вакцины вводятся в разные места, и 79% получающих смешанные вакцины в одной инъекции (вакцины АКДС и PRP-T [Merieux]). Clemens et al. также выявили подавленный иммунный ответ к коклюшному токсину и антифиламентного гемагглютинина во всех группах, получавших вакцины АКДС и PRP-T. Среди 442 грудных детей, получавших вакцины PRP-T (Merieux) и АКДС (Connaught-Канада), Scheifele et al. сообщили, что среднегеометрический титр коклюшных агглютининов составляет 291,3 при смешивании вакцин PRP-T и АКДС в одном шприце и на 11 - 32% выше в тех случаях, когда эти вакцины вводились одновременно в разные места (Р 0,02). Ferreccio et al.12 в более раннем исследованиии, наряду с Scheifele et al., отметили анти - PRP-T антитела 0,15 мкг/мл у 100 и 98% всех субъектов исследования, независимо от того, как вводилась вакцина АКДС, хотя Ferreccio et al. обнаружили более низкий процент (89%) при уровнях 1,0 мкг/мл в группе комбинированных вакцин по сравнению с 98% в группе, которая получала вакцины по отдельности. Только Scheifele et al. при сочетанном введении вакцин обнаружили какие-то усиленные побочные эффекты, ограничивающиеся повышенной болезненностью в месте инъекции вакцины АКДС, смешанной с PRP-T.

  • 27616. Союз России и Белоруссии
    Экономика

     

    1. Азар И. «Перспективы создания союза России и Белоруссии» - электронная газета, 29.05.2007
    2. Акименко В. Союз России и Белоруссии уже не актуален? - служба мониторинга «Би-би-си», 22.10.2004
    3. Бородин П. Союзное государство России и Белоруссии новая геополитическая реальность// газета «Ведомости», 2006. С. 8-9
    4. Виркунен В. Чем «грозит» союз?// газета «Аргументы и факты», 2002. - №22 (867). С.10
    5. Гамов А. Почему мы никак не построим союз России и Белоруссии?// газета «Комсомольская правда», - 2007. С.14
    6. Заявление Государственной Думы в связи с восьмой годовщиной единения народов России и Белоруссии Москва 2.04.2004 №330-IV ГД
    7. Лукашенко: Россия не желает строить союз с Белоруссией -информбюро «Грани.ру», 07.09.2002
    8. Мах В. Россия и Белоруссия в союзном тупике// газета «Ведомости», - 2004. С.16
    9. Мейнвилл М. Новые шаги к союзу России и Белоруссии// The Washington Times, - 2005. С.2-4
    10. Нетреба П., Свирко Ю., Рыбальченко И. Союз России и Белоруссии распался на три вопроса// газета «Аргументы и факты», - 2005. С.22-23
    11. Никитин В.П. Союз России и Белоруссии и возможные конфигурации// альманах «Школа целостного анализа», - 2002. - выпуск 5.
    12. Официальный сайт посольства Белоруссии в Российской Федерации
    13. Плотников А.Ю. Союзное государство Белоруссии и России: современное состояние и перспективы развития// доклад экспертного совета Комитета Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации по безопасности, - 2005.
    14. Россия государства СНГ: взаимодействие в базовых отраслях промышленности / Мельников В.А., Спиридонова Е.Э., Клюквин В.И., Зайцев А.А. и др.. Под ред. Мельникова В.А. М.: ЗАО «Издательство Экономика», 2001. 261с.
    15. Рыжков В.А. Развитие российско-белорусских отношений в рамках союзного государства// информационный сайт 2007
    16. Союз России и Белоруссии: в основе интеграции лежат интересы братских народов// сайт новостей экономики, политики и бизнеса, 04.04.2007
    17. Союз с Белоруссией: споры продолжаются// сайт электронной газеты, 21.01.2005
    18. Союз России и Белоруссии: цифры и факты - группа компаний «Monitoring.ru» 29.03.2002
    19. Тиммерманн Х. На пути к авторитаризму? Учебник. М.: Мировая экономика и международные отношения, 2003. 303 с.
    20. Фадеев А. Время работает против союза России и Белоруссии// информационно-аналитический портал «Материк», 30.03.2006
    21. Федоров В., Петухов В. Россия и Беларусь: есть ли будущее у союза?// РИА Новости, 05.02.2007
    22. Экономические стратегии стран СНГ и Россия: Монография. М.: Изд-во РУДН, 2003.
  • 27617. Спарта как тип полиса
    История

    Однако, уже в начале нынешнего столетия науке стали известны некоторые новые факты, которые заставили многих усомниться в оправданности этой схемы и в известной мере послужили поводом к реабилитации античного предания о «законодательстве Ликурга», хотя теперь уже без самого Ликурга. Непосредственный импульс к пересмотру сложившего в науке представления о древнейших этапах истории Спарты дали сенсационные открытия, сделанные в 19061910 гг. английской археологической экспедицией под руководством Даукинса во время раскопок в архаическом святилище Артемиды - Орфии, одном из самых древних спартанских храмов. В ходе этих раскопок было обнаружено большое количество художественных изделий местного, лаконского производства, датируемые VIIVI вв. до н. э. Среди находок английских археологов были представлены великолепные образцы расписной керамики лишь немногим уступающие лучшим произведениям коринфских и афинских мастеров того же времени, уникальные, нигде более не встречающиеся терракотовые маски, предметы, изготовленные из таких видов сырья, как золото, янтарь, слоновая кость. Этот материал наглядно свидетельствовал о том, что архаическая Спарта по праву может считаться одним из самых значительных центров художественного ремесла в тогдашней Греции. В то же время он совершенно не вязался с обычными представлениями о суровом и аскетичном образе жизни спартиатов, о почти абсолютной изолированности их государства от всего остального мира. Объяснить это противоречие можно было только одним способом, предположив, что в то время, на которое приходится весь этот, расцвет спартанского искусства, нивелирующий механизм «Ликургова законодательства» ещё не был пущен в ход и Спарта как «нормальное архаическое государство» почти ничем не отличалась от других греческих полисов. Своей высшей точки развитие лаконской художественной школы достигло в первой половине VI в. Затем около середины того же столетия начинается быстрый и внешне как будто ничем не мотивированный упадок. Заметно снижается качество ремесленных изделий. Совершенно исчезают предметы чужеземного происхождения. Спарта явно замыкается в себе и, очевидно, превращается в государство-казарму, каким ее знали греческие историки VIV вв.

  • 27618. Спартанский полис
    История

     îòëè÷èå îò äåìîêðàòè÷åñêèõ Àôèí ñ èõ ñèñòåìîé ëèòóðãèé, ðàçäà÷ è îïëà÷èâàåìûõ äîëæíîñòåé, ðàññ÷èòàííîé íà ñãëàæèâàíèå ñîöèàëüíûõ ïðîòèâîðå÷èé, ðàçëàãàâøèõ ïîëèñ èçíóòðè, çà ñ÷åò ëèáî ñîþçíè÷åñêîãî ôîðîñà, ëèáî îáëîæåíèÿ èìóùåñòâà ïîëèñíîé âåðõóøêè (ïî ñóòè äåëà ýòî áûëà ïîïûòêà îðãàíèçîâàòü áîëåå èëè ìåíåå ðàâíîìåðíîå ðàñïðåäåëåíèå äîõîäîâ ãîñóäàðñòâà ìåæäó âñåìè ãðàæäàíàìè), Ñïàðòà âûáðàëà èíîé, íà ïåðâûé âçãëÿä, áîëåå ïðîñòîé è ëåãêèé ïóòü ê óòâåðæäåíèþ ïðèíöèïà «ñîâìåñòíîé ÷àñòíîé ñîáñòâåííîñòè», óñòàíîâèâ ñèñòåìó íåïîñðåäñòâåííîãî êîíòðîëÿ íàä ïîâñåäíåâíîé æèçíüþ ãðàæäàí, è, ïðåæäå âñåãî, íàä ïîòðåáëåíèåì èìè òåõ ïðîäóêòîâ, êîòîðûå èì äàâàë òðóä ïîðàáîùåííûõ èëîòîâ.

  • 27619. Спектр оператора. Применение нестандартного анализа для исследования резольвенты и спектра оператора
    Математика и статистика

    Прежде всего, мы получаем неархимедово расширение поля действительных чисел. Кроме того, “каждому объекту стандартного мира” поставлен в соответствие его аналог в “нестандартном мире”. Именно нестандартным аналогом любого действительного числа является оно само; любому подмножеству А множества R соответствует подмножество *А множества *R, каждой функции f из R в R соответствует функция *f из *R в *R, каждой двуместной функции g из R в R соответствует функция *g из *R в *R и т. д. Разумеется, эти аналоги *A, *f, *g не произвольны, а должны обладать некоторыми специальными свойствами: так, *А, на действительных числах f и *f совпадают, так что *f является продолжением для f, а *g продолжением для g. При этом оказывается выполненным так называемый принцип переноса, утверждающий, грубо говоря, что в стандартном универсуме истинны те же утверждения формального языка, что и в нестандартном универсуме. Типичное использование состоит в том, что мы доказываем желаемый результат в нестандартном универсуме, а потом, заметив, что результат выразим в языке, заключаем, что он выполнен также в стандартном универсуме.

  • 27620. Спектральный анализ дискретного сигнала и расчет ЦФ
    Физика

    Определяем частоту среза на уровне 0.707Кmax. Из теоретического графика видно, что нижняя частота среза fн?320.5 Гц. Следовательно, можно сделать вывод, что теоретическая АЧХ полностью совпадает с практической. Значит, передаточная функция фильтра была найдена правильно.