Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теорія девіантної поведінки
1.1 Історія девіантної поведінки
1.2 Поняття "норми" і його звязок з девіантною поведінкою
1.3 Форми і засоби соціального контролю корекції поведінки індивідів і груп
Розділ 2. Основні форми девіантної поведінки
2.1 Злочинність
2.2 Алкоголізм
2.3 Наркоманія
2.4 Суїцид
2.5 Проституція
Розділ 3. Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
3.1 Фактори, що впливають на поширення наркоманії в Україні
3.2 Аналіз рівня поширення наркоманії у південному регіоні України
3.3 Порівняльний аналіз епідеміологічної ситуації поширення наркотиків у Харківському регіоні та в Україні в цілому
Висновок
Список використаної літератури
Аннотация
Annotation
Анотація
Вступ
Тенденція до відхилення від загальноприйнятих правил поведінки має давню історію, вона зявилася одночасно з зародженням людства. Уже тоді суспільство ставило на її шляху якісь перешкоди, що утримували людей від учинків, що суперечать уявленням людей про правила поведінки. Спочатку такими обмеженнями стали міфи і заборони - табу. Надалі поняття про дозволене і недозволене змінювалися, складалися інші правила. Тривалий час визначені правила встановлювала релігія. Поступово, у міру розвитку людського суспільства, стали формуватися і більш стійкі правові, моральні позиції людей стосовно девіантної поведінки.
Практично все життя будь-якого суспільства характеризується наявністю відхилень. Відхилення, або як вони називаються науковим терміном - девіації присутні в кожній соціальній системі.
Девіантна поведінка, що розуміється як порушення соціальних норм, придбала в останні роки масовий характер і поставила цю проблему в центр уваги соціологів, соціальних психологів, медиків, працівників правоохоронних органів.
Динамізм соціальних процесів у період трансформації, кризова ситуація в багатьох сферах громадського життя, аномічний стан українського суспільства, неминуче приводять до збільшення девіацій, що проявляються в поведінкових формах, що відхиляються від норм. Поряд з ростом позитивних девіацій (політична активність населення, економічна заповзятливість, наукова і художня творчість) підсилюються девіації негативні - насильницька і корислива злочинність, алкоголізація і наркотизація населення, підліткова делінквентність, аморальність. Зростає соціальна незахищеність громадян. У цих умовах обєктивно підвищується попит на наукові дослідження девіацій, їхніх форм, структури, динаміки взаємозвязків.
Обєктом даного дослідження є українське суспільство.
Предметом дослідження - девіантна поведінка та її форми.
Мета - вивчення девіантної поведінки, її конкретних форм та їх особливостей.
Досягнення мети припускатиме рішення наступних задач:
- теоретико-методологічний аналіз девіантної поведінки;
- аналіз конкретних форм девіантної поведінки (злочинність, алкоголізм, наркоманія, суїцид, проституція);
- вивчення проблеми молодіжної наркоманії в Україні.
Робота складається з 3 розділів. В першому розділі розкриваються теоретичні основи девіантної поведінки. В другому міститься аналіз форм девіантної поведінки (наркоманія, злочинність, проституція, суїцид). В третьому розділі - соціологічний аналіз поширеності молодіжної наркоманії в Україні і харківському регіоні
В емпіричній частині роботи був використаний аналіз даних соціологічних досліджень (Державного Центру соціальних служб для молоді).
Розділ 1. Теорія девіантної поведінки
1.1 Історія девіантної поведінки
За всіх часів суспільство намагалося придушувати, позбуватися небажаних форм людської життєдіяльності і їхніх носіїв. Методи і засоби визначалися соціально-економічними відносинами, суспільною свідомістю, інтересами правлячої еліти. Проблеми соціального "лиха" завжди привертали увагу вчених. Філософи і юристи, медики і педагоги, психологи і біологи розглядали й оцінювали різні види соціальної патології: злочинність, пияцтво й алкоголізм, наркотизм, проституцію, самогубства і т.п. У становленні соціології як науки дослідження негативних явищ (Г. Тард і Э. Дюркгейм, А. Кетле і Г. Зиммель, П. Сорокін і Р. Мертон) зіграло свою роль.
У надрах соціології зародилася і сформувалася спеціальна (приватна) соціологічна теорія - соціологія девіантної поведінки і соціального контролю. Саме під такою назвою функціонує один з 40 дослідницьких комітетів Міжнародної соціологічної асоціації. У джерел соціології девіантної поведінки стояв Э. Дюркгейм, а конституюванню в якості самостійного наукового напрямку вона зобовязана - насамперед Р. Мертону й А. Коэну. [6]
У колишньому СРСР поведінка, що відхиляється, тривалий час вивчався переважно в рамках спеціальних дисциплін: кримінології, наркології, суїцидології і т.п. Соціологічні дослідження почали в Ленінграді наприкінці 60-х - початку 70-х рр. В.С. Афанасьєв, А.Г. Здравомислов, И.В. Маточкін, Я.И. Гилинський. У розвитку і інституалізації соціології девіантної поведінки велика заслуга належить академікові В.Н. Кудрявцеву.
Безумовною заслугою Я.И. Гилинського є правильне визначення перспективних напрямків розвитку соціології девіантної поведінки. Необхідно, відзначав він, по-перше, подальша "фундаменталізація",