Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
?ження є злочин, за здійсненням якого випливає карне покарання.
Усі ці дії суть вчинки людей осудних, котрі, щоправда, можуть мати ті або інші відхилення в психіці, що впливають на характер їхньої поведінки, але відхилення, що не змінюють їхній сутнісної характеристики. Тому і попередження антигромадських дій таких осіб звязано, насамперед, з їхнім соціальним вихованням.
У той же час зустрічаються діяння несамовитих, котрі є соціально небезпечними і які іноді необґрунтовано плутають з антигромадською поведінкою. Такими можуть бути дії, на перший погляд подібні зі злочинами (наприклад, убивство одною людиною іншої і т.п.).
Очевидно, що раннє виявлення, як фізіологічних особливостей дитини, так і несприятливих мікро соціальних ситуацій могло б сприяти корекції її поведінки, насамперед шляхом створення соціальних умов, необхідних для формування повноцінної людської особистості.
Розділ 2. Основні форми девіантної поведінки
2.1 Злочинність
Соціологічні дослідження злочинності і її заподій беруть початок у роботах російського статистика К.Ф. Германа (1824 р.). Могутній поштовх у розвитку соціології злочинності дала робота франко-бельгійського вченого - математика-статистика Л.А. Кетле "Соціальна фізика" (1835 р.). У ній, спираючи на статистичний аналіз, Кетле дійде висновку про те, що всякий соціальний лад припускає визначена кількість і визначений порядок злочинів, що випливають з його організації.
У міру вивчення проблем злочинності більша кількість факторів, що впливають на її динаміку, попадає в поле зору дослідників. До них можна віднести: соціальний стан, рід зайняти, освіту, убогість як самостійний фактор. Виявлене також особливе значення декласування, тобто руйнування або ослаблення звязків між індивідом і соціальною групою. У 30-і роки нашого сторіччя дослідження, проведені представниками так називаної чикагської школи в соціології, виявили вплив внутріміських розходжень на рівень злочинності: самі "злочинні райони" - райони, де є присутнім високий ступінь соціальної дезорганізації. Дотепер залишається дискусійною проблема співвідношення біологічного і соціального у формуванні злочинної поведінки.
Як відзначають дослідники, розвиток злочинності в нашій країні по основних якісних показниках наближається до загальносвітових тенденцій. Хоча поки регіструємий рівень злочинності в нас нижче, ніж в індустріальних країнах, але дуже високий темп приросту злочинів. У цьому звязку потрібно враховувати, що злочинність має поріг кількісного і якісного насичення, за яким вона з кримінологічної, правоохоронної проблеми перетворюється в проблему політичну. [1]
В Україні на стан злочинності великий вплив робить перехід до ринкових відносин і поява таких феноменів, як конкуренція, безробіття, інфляція. Фахівці відзначають, що поки ще характер злочинності в нашій країні можна визначити як "патріархальний", але вже помітні процеси, що говорять про "індустріалізації" девіантності.
Незадоволена соціальна потреба викликає до життя стихійний прояв нормативно неурегульованих видів діяльності, що прагнуть заповнити функцію законних інститутів, однак за рахунок існуючих норм і правил. У своїх крайніх проявах подібна активність може проявитися в протиправних, злочинних діях.
Дисфункції політичних інститутів, що виростають з дезорганізації суспільства, часто звязані зі зміною форм державного правління, в умовах ослаблення легітимності державної влади можуть викликати ріст політичних, тобто протидержавних, злочинів (насильницьке захоплення або утримання влади, насильницька зміна конституційного ладу, публічні заклики до такої зміни, тероризм і т.п.). Злочинність функціонально звязана з протіканням соціальних процесів, що визначають характер і напрямки суспільного розвитку, зміст соціальних змін. [1]
Політичне насильство безпосередньо звязане з рівнем стабільності даного суспільства. Рівень політичного насильства залежить також від характеру існуючого режиму. Характер режиму може бути оцінений по ступені переваги в процесі регулювання суспільних відносин або примусових методів, або методів дозвільного характеру.
Економічна злочинність являє собою явище, що виникає в ході й у звязку з взаємодією держави і економіки. У ході цієї взаємодії державні структури, що розпоряджаються практичним і правовим ресурсом влади, пересікаються з економічними інститутами, субєктами господарських відносин, що розпоряджаються матеріальними (майновими, грошовими) ресурсами.
Там, де відсутнє роздільне існування обєкта і субєкта регулювання, де вони злиті воєдино, там регулювання закінчується і починається беззаконня, тому що реальне регулювання припускає доцільно орієнтоване обмеження діяльності обєкта регулювання з боку регулюючого субєкта на основі принципів, правил і норм, обовязкових для них обох.
Без досягнення реального домінування на ринку легального, впливового приватного капіталу неможливий серйозний ріст продуктивної економіки.
Злочинність - відображення пороків людства. І дотепер викорінити її не удалося жодному суспільству. У даний час необхідно зосередитися на реальній задачі - зниженні темпів приросту й утриманню злочинності під контролем на соціально допустимому рівні.
Соціологія розглядає злочинність як соціальне явище, що носить деструктивний для суспільства характер. Її можна визначити як відносно сті?/p>