Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
опередження злочинів носять конкретний характер. Насамперед, мова йде про такій розповсюдженій нині формі, як комплексні плани профілактики правопорушень, що є складовою частиною планів соціального розвитку. Важливо, що попередження правопорушень розглядається при цьому в тісному звязку з загальними задачами соціального розвитку.
Система запобіжних заходів у різних регіонах і соціальних групах має свою специфіку і своїх адресатів. Поряд із загальноосвітніми і виховними мірами в планах профілактики правопорушень передбачається, що конкретно повинні робити юридичні органи (органи МВС, юстиції, прокуратури і суди), безпосередньо ведучу боротьбу зі злочинністю; спільна їхня робота з громадськими організаціями, а також координування їхніх дій. Адресат запобіжних заходів - це ті люди, поведінка яких свідчить про відхилення від норм закону або правил соціального співжиття. У планах профілактики правопорушень передбачаються шляхи і методи правового, морального і естетичного виховання населення, особливо молоді.
Відхилення від норм поведінки повинні стає предметом уваги, насамперед у тому мікросередовищі, у тих соціальних осередках, де людина формується як особистість, - у родині, у школі, інституті, на роботі. Саме тут потрібно вести кропітку роботу по подоланню антисоціальних навичок і звичок.
Аналізуючи життєвий шлях правопорушника, завжди можна знайти ті вади його особистості, що спочатку привели його до аморальних вчинків, а потім і до більш серйозного конфлікту з правилами поведінки в суспільстві, з карним законом. При цьому важливе значення мають не тільки життєві умови або особливості конкретної обстановки, наприклад невпорядкованість, дійсна або удавана образа, але також індивідуальні риси особистості, що реагує на сформовану ситуацію. [28]
Різноманіття дій людей, що знаходяться в подібних умовах, порозумівається, насамперед, наявністю в самій обєктивній дійсності різних шляхів і можливостей, що і складає основу для прийняття людиною того або іншого рішення. Профілактична робота, особливо спеціальні її форми, звязані з аналізом конфліктних ситуацій і попереджувальним впливом на осіб, повинна активізувати все соціально корисне з урахуванням ступеня зіпсованості людини і можливості її виправлення і перевиховання.
При проведенні спеціальних запобіжних заходів необхідно враховувати, що в мікросоціальних групах у силу специфічних умов можуть складатися “свої" правила поведінки, “свій" спосіб життя, що протистоїть якщо не в цілому, то в значній частині існуючим в суспільстві нормам і моральним цінностям. Не секрет, наприклад, що в осіб, неодноразово суджених, часто існує “своя" психологія і “свої" погляди на норми поведінки в суспільстві. Диференційований підхід до оцінки способу життя людей у різних мікросоціальних групах повинен бути звязаний, природно, і з диференційованим підходом до самих людей, до використання різноманітних форм і методів роботи з ними. Пошуки “слабкої ланки" у життєвому шляху людини мають принципове значення для прийняття адекватних соціальних мір попередження та корегування девіантної поведінки антигромадських вчинків.
Попередження злочинів за допомогою індивідуалізованого впливу на людей, що встали на шлях антигромадського поводження, здійснюється органами МВС, прокуратури, судами в тісній взаємодії з громадськими організаціями і колективами підприємств, установ і організацій. Складністю проблеми подолання злочинності визначається основний висновок: боротьба зі злочинністю не може бути прерогативою якого-небудь одного органа в державі. Зміцнення родини, поліпшення виховання дітей, підвищення культури населення, вирівнювання соціальних розходжень - усе це справа всього суспільства.
Своєчасне виявлення несприятливих ситуацій і надання допомоги людям, що потрапили в таку ситуацію, - самий важкий, але зате і самий реальний і гуманний шлях попередження антигромадської, злочинної поведінки.
Загальні і спеціальні профілактичні заходи припускають цілеспрямоване формування людських потреб, створення найбільш сприятливих можливостей для їхнього задоволення, а також посилення ролі моральних початків у поведінці людей. Це стосується всіх класів і соціальних груп. Разом з тим необхідно враховувати і більш приватні територіальні, економічні, національні і соціально-психологічні розходження. Ці розходження часом помітно позначаються на мотивах поведінки, рівні правової і моральної свідомості. Профілактична робота повинна проводиться диференційовано, з огляду на вікові, професійні й інші особливості людей.
Говорячи про попередження антигромадських і соціально небезпечних дій, необхідно мати на увазі, що види цих дій різноманітні і від їхньої оцінки багато в чому залежить система профілактичних мір.
Під антигромадською поведінкою розуміється поведінка людини, спрямована проти інтересів суспільства в цілому, окремих його осередків, конкретних людей, контрольована його свідомістю і волею. Очевидно, що така людина повинна мати всі якості соціальної особистості, включаючи визначений стан психічного здоровя, тобто ця людина повинна бути осудною. [27]
Антигромадські вчинки, звязані з порушенням моральних норм і правил, переборюються переважно за допомогою виховних мір.
Правопорушення - більш серйозні антигромадські діяння. Це порушення не тільки моральних, але і правових норм. Найбільш небезпечним видом антигромадської поведінки пово?/p>