Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
? цілому.
Регулюючий вплив норм полягає в тому, що вони встановлюють границі, умови, форми поведінки, характер відносин, мети і способи їхнього досягнення.
Унаслідок того, що норми передбачають і загальні принципи поведінки, і конкретні її параметри, вони можуть давати більш повні моделі, еталони належного, ніж інші цінності. [38]
Порушення норм викликає більш конкретну і чітку негативну реакцію з боку соціальної групи, суспільства, його інституціональних форм, спрямовану на подолання девіантної поведінки. Тому норми є більш діючим засобом боротьби з девіацією, засобом забезпечення порядку, стійкості суспільства.
Норми виникають унаслідок потреби у визначеній поведінці. Так, наприклад, однією із самих древніх норм була норма чесного відношення до своєї частки в суспільній праці. На зорі людства можна було вижити, тільки дотримуючись даної норми. Вона зявилася в результаті закріплення повторюваних необхідних спільних дій. Цікаво, що ця норма не втратила свого значення і в даний час, хоча нею актуалізують інші фактори.
Різноманіття соціальної реальності, соціальних потреб породжує і різноманіття норм. Класифікувати норми можна по різних підставах. Для соціолога має значення виділення норм по субєктам, носіям норм. По цій підставі виділяють загальнолюдські норми, норми суспільства, групові, колективні. У сучасному суспільстві спостерігається складна колізія, взаємопроникнення цих норм.
По обєкту або сфері діяльності розмежовують норми, що діють в області визначених видів відносин: політичні, економічні, естетичні, релігійні і т.д.
По змісту: норми, що регулюють майнові відносини, спілкування, що забезпечують права і свободи особи, що регламентують діяльність установ, взаємини між державами і т.д.
По місцю в нормативно-ціннісній ієрархії: основні і другорядні, загальні і конкретні. За формою утворення і фіксації: жорстко фіксовані і гнучкі. По масштабах застосування: загальні і локальні.
По способу забезпечення: які опираються на внутрішнє переконання, суспільну думку або на примус, на силу державного апарата.
По функціях: норми оцінки, що орієнтують, контролюючі, регламентуючі, караючі, що заохочують.
По ступені стійкості: норми, що спираються на соціальною звичку, на звичай, традиції і не мають такої підстави й ін. [19]
1.3 Форми і засоби соціального контролю корекції поведінки індивідів і груп
Подолання і попередження антигромадської поведінки можливо лише на шляху удосконалювання соціального життя людей. Сполучення і комплексне використання економічних, соціально-культурних, виховних і правових мір - основна умова рішення цієї складної соціальної проблеми. Подолання девіантної поведінки і соціально небезпечних учинків звязано з виявленням і усуненням причин, що породжують їх, і умов, що сприяють їхньому здійсненню.
Що стосується попередження злочинів, то під цим мається на увазі сукупність державних і суспільних мір, що мають метою усунення або нейтралізацію причин і умов, що сприяють здійсненню правопорушень. Попередження злочинів забезпечується всім комплексом заходів, спрямованих на розвиток і удосконалювання суспільних відносин, економіки, ідеології і культури, на створення і зміцнення такої організації громадського життя, що протистоїть будь-яким антигромадським проявам.
Профілактика - головний напрямок боротьби зі злочинністю. Даний принцип являє собою прямий наслідок загальної концепції права, кримінологічної науки і практики. Справді, якщо злочинність обумовлена обєктивними соціальними процесами і її причини знаходяться не в пороках людської натури, то звідси витікає, що боротьба з цим злом повинна ґрунтуватися, насамперед, на усуненні конкретних недоліків у житті суспільства, у вихованні дітей, на поліпшенні відносин у родині й у виробничому колективі, на удосконалюванні керування суспільними процесами, функціонування державних інститутів. Глибока філософська теза К. Маркса: “ Якщо характер людини створюється обставинами, то треба, стало бути, зробити обставини людяними “1.
Попередження злочинності - один з важливих напрямків діяльності суспільства і держави по удосконалюванню суспільних відносин і вихованню нової людини. Загальні запобіжні заходи можуть бути економічними, політичними, ідеологічними, виховними, правовими, управлінськими і технічними. При цьому за всіма мірами профілактики злочинності варто бачити людину, з її потребами, із усіма властивими їй, як особистості особливостями.
Різноманіття соціальних звязків людини складає, мабуть, головні труднощі при виборі методів виховання, впливу на поведінку, на формування моральних якостей і моральних поглядів людей. Саме тому попередження злочинів повинне носити комплексний характер.
Матеріальні вкладення держави в сферу виробництва, в область ідеології і духовного життя створюють необхідні передумови для росту культури і свідомості людей. Справа, зрозуміло, не зводиться до економічних витрат. Великі соціально-економічні і виховні заходи держави і суспільства, спрямовані на рішення задач, сприяють поступовому подоланню злочинності. (Так, принаймні, було в середині 80-х, на сьогоднішній день фінансування державою зведено майже до нуля, а криза 17 серпня 1998 р. ще більш погіршила положення. Чи навряд тепер можна чекати зниження злочинності. Думаю, що в найближчі час можна чекати більшого сплеску злочинів, людьми раніше що не робили правопорушень.)
Соціальні міри п