Курсовой проект

12561. Навигационный проект перехода Малага - Неаполь т/х "Пархоменко"
Транспорт, логистика

14.01.2003 года 00.00 Карта 39330, выход из порта Малага на выход, сдали лоцмана, легли на К= 228° МК Малага ИП=13° dк=1,8 кбт ?о= 36°42'31,5''N ?о=4°24'53''W, V= 6 уз, прошли 1 кбт. 00.01 легли на К= 137° МК Малага ИП=18° dк=4,5 кбт ?о= 36°42'28,5''N ?о=4°24'58''W, V= 17 уз, прошли 10,2 кбт. 00.03 Перенесли счисление на карту 36330 МК Малага ИП=342° dк=9,5 кбт ?о= 36°42'N ?о=4°24,4'W. 00.36 легли на К= 90° МК Малага ИП=319° dк=10,4 мили ?о= 36°35'N ?о=4°16,3'W, V= 17 уз. 00.41 К= 90°, V= 17 уз, открылся МК Торрокс ИП=58°. 00.54 Перенесли счисление на карту 9400 МК Малага ИП=303° dк=14,3 м. ?о= 36°35'N ?о=4°10'W. 01.05 К= 90°, V= 17 уз, скрылся МК Малага ИП=298°. 01.30 К= 90°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Торрокс. 01.52 К= 90°, V= 17 уз, открылся МК Сакратиф ИП=68°. 02.17 К= 90°, V= 17 уз, выход из зоны действия РМК Малага ИП=283°. 02.19 К= 90°, V= 17 уз, скрылся МК Торрокс ИП=302°. 02.52 К= 90°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Сакратиф. 03.17 К= 90°, V= 17 уз, открылся МК Адра ИП=53°. 03.52 К= 90°, V= 17 уз, скрылся МК Сакратиф ИП=291°. 03.54 К= 90°, V= 17 уз, открылся МК Сибиналь ИП=73°. 04.03 К= 90°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Адра. 04.53 К= 90°, V= 17 уз, скрылся МК Адра ИП=305°. 05.00 К= 90°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Сибиналь. 05.12 К= 90°, V= 17 уз, открылся МК Гата ИП=68°. 06.05 К= 90°, V= 17 уз, скрылся МК Сибиналь ИП=289°. 06.12 К= 90°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Эгюий ИП=116°. 06.22 К= 90°, V= 17 уз, открылся МК Месса-де-Рольдан ИП=35°. 06.26 легли на К= 76° т. л. б. МК Гата dк=8,2 мили ?о= 36°35'N ?о=2°11'W, V= 17 уз. 07.14 Видимый восход Солнца, А=61,9°. 07.30 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Месса-де-Рольдан. 07.49 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Гата ИП=276°. 08.40 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Месса-де-Рольдан ИП=298°. 09.32 К= 76°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Каксин ИП=89°. 09.55 GPS ?о= 36°50'N ?о=1°00'W, Перенесли счисление на карту 30105. 11.47 Видимый восход Луны Фаза?. 15.28 К= 76°, V= 17 уз, выход из зоны действия РМК Эгюий ИП=217°. 17.04 Видимый заход Солнца, А=62,1°. 15.01.2003 года. 00.45 Видимый заход Луны Фаза?. 07.18 Видимый восход Солнца, А=61,3°. 07.25 К= 76°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Сандало ИП=60°. 08.07 К= 76°, V= 17 уз, выход из зоны действия РМК Каксин ИП=217°. 10.13 К= 76°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Карбонара ИП=68°. 12.00 GPS ?о= 38°40'N ?о=8°07'E, Перенесли счисление на карту 5110. 12.19 Видимый восход Луны, Фаза?. 12.25 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Иль-Торро ИП=35°. 12.56 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Иль-Торро. 13.16 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Спартивенто ИП=60°. 13.27 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Иль-Торро ИП=297°. 13.55 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Пула ИП=42°. 14.06 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Спартивенто. 14.10 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Сант-Элия ИП=28°. 14.39 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Пула. 14.56 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Спартивенто ИП=272°. 15.09 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Сант-Элия. 15.23 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Пула ИП=290°. 15.35 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Каволи ИП=30°. 16.05 легли на К= 62° тр. л. б. МК Каволи dк=8,5 мили ?о= 38°57'N ?о=9°35'E, V= 17 уз. 16.08 К= 62°, V= 17 уз, скрылся МК Сант-Элия ИП=304°. 16.42 К= 62°, V= 17 уз, скрылся МК Каволи ИП=286°. 17.03 Видимый заход Солнца, А=61,7°. 17.26 К= 62°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Устика ИП=97°. 18.22 К= 62°, V= 17 уз, выход из зоны действия РМК Сандало ИП=267°. 18.56 GPS ?о= 39°20'N ?о=10°30'E, Перенесли счисление на карту 30399. 22.11 К= 62°, V= 17 уз, выход из зоны действия РМК Карбонара ИП=248°. 16.01.2003 года. 01.14 К= 62°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Карена ИП=68°. 01.14 К= 62°, V= 17 уз, вход в зону действия РМК Палинуро ИП=93°. 01.55 Видимый заход Луны, D=9.2д Фаза0. 02.31 GPS ?о= 40°17,2'N ?о=13°00'E, Перенесли счисление на карту 32322. 03.48 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Императоре ИП=53°. 04.17 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Карена ИП=88°. 04.46 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Мизено ИП=57°. 04.59 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК мыса Санвинченцо ИП=57°. 05.16 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК Императоре. 05.19 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Императоре ИП=345°. 05.29 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК м. гавани Искья ИП=0°. 05.30 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Пирса ИП=53°. 05.33 К= 76°, V= 17 уз, тр. л. б. МК м. гавани Искья. 05.43 К= 76°, V= 17 уз, открылся МК Торе-дель-Греко ИП=74°. 05.48 К= 76°, V= 17 уз, тр. п. б. МК Карена. 05.56 К= 76°, V= 17 уз, траверз левого борта МК Мизено. 06.06 К= 76°, V= 17 уз, скрылся МК Карена ИП=174°. 06.09 К= 76°, V= 17 уз, траверз левого борта МК Пирса. 06.12 Перенесли счисление на карту 35379МК Пирса ИП=304° dк=2 мили ?о= 40°46,9'N ?о=14°12'E. 06.33 легли на К= 288° МК м. Санвинченцо ИП=278° dк=0,6 м. ?о= 40°49,8'N ?о=14°17,2''W, V= 6 уз, прошли 0,5 кбт. Взяли на борт лоцмана. Прибыли в порт Неаполь.
12562. Навигационный проект перехода Окха - Латакия
Транспорт, логистика
Данные об изменении навигационной обстановки, которые надо срочно довести до сведения мореплавателя до получения ''извещения мореплавателям'' передаются по радио. В дальнейшем они дублируются в печатных ''извещения мореплавателям'', если к моменту выпуска ''извещения мореплавателям'' изменений не произошло. По своему характеру навигационные предупреждения подразделяются на внеочередные и передаваемые по расписанию. Передача навигационных предупреждений осуществляется в рамках ''Всемирной службы радионавигационных предупреждений'' (ВСРНП). В рамках ВСРНП передаются 3 вида навигационных предупреждений: районные, прибрежные и местные.
1. Для координирования радиопередач районных предупреждений весь мировой океан разделен на 16 районов. Для сокращенного обозначения района используют термин НАВАРИА с последующей римской цифрой. Для каждого района выделен районный координатор. Районный координатор страна, осуществляющая сбор, анализ и передачу радионавигационной информации по своему району.
2. Кроме НАВАРИА передаются прибрежные предупреждения ПРИП. Заметим, что районы подразделены на подрайоны и регионы. Регион часть района или подрайона, в котором одно государство приняло на себя ответственность за передачу ПРИП. Такое государство объявляют национальным координатором. Национальный координатор обеспечивает передачу ПРИП по радио и немедленно передает информацию своему районному координатору. ПРИП относятся только к своему региону. Нумерация ПРИП своя в каждом регионе и сквозная в течение каждого года.
3. Местные предупреждения (local warning) относятся к району, находящемуся в пределах юрисдикции портовых властей. Такие предупреждения не требуют их передач за пределы района их действия.
12563. Навигационный проект перехода судна типа "Буг" по маршруту порт "Феодосия – порт Палермо"
Транспорт, логистика

Мореплавателям, которые выходят один раз в неделю. Корректура карт в порту и в море осуществляется третим помощником капитана. Если судно в море, то корректура карт выполняется при помощи радиоизвещений или же факсимильных извещений, в которых излогается информация об изменениях навигационной обстановки, являющаяся срочной для мореплавателей до получения ими штатных Извещений Мореплавателям только простым карандашом, а после получения штатных в зависимости от информации Извещения-простым карандашом либо шариковой ручкой с пастой красного цвета. При получении на судне в порту извещений мореплавателям ИМ ГУНиО, если рядом с номером одного из извещений стоит дополнение «В»-Временно или «П»-Предварительно, тогда корректуру следует выполнять строго только простым карандашом, если рядом с номером извещения не имеется вовсе никаких обозначений, то изменение навигационной обстановки согласно такому извещению является постоянным и требует корректировки навсегда при помощи шариковой ручки с пастой в этой ручке красного цвета. Начинать необходимо с последнего, принятого к корректировке извещения. Данные об изменениях навигационной обстановки, которые необходимо срочно довести до сведения мореплавателей до получения ими штатных Извещений Мореплавателям, передаются по радио.
12564. Навигационный проект перехода судна типа "Волго-Балт" по маршруту порт Анапа – порт Триполи (Ливия)
Транспорт, логистика
NДолгота ЕПеле-нгВре-мяПеле-нгВре-мя123456789
1. Анапа44о53,337 о18,0´16,692,0°11.07124
2. Железный-Рог45о06,736 о44,5´23,6120,0°9.33272,0°13.46123
3. Кыз-Аул45 о03,636 о22,4´22,6298,0°11.2251,0°15.39121
4. Меганом44 о47,535 о04,9´26,6269,0°16.5138,0°22.13119
5. Ай-Тодор44 о25,734 о07,4´25,6265,0°22.1375,0°4.40117
6. Херсонес44 о35,033 о22,8´17,6335,0°4.40114,0°8.10115
7. Тарханкут45 о20,832о29,8´18,6355,0°11.19156,0°15.5398
8. Тендровский46 о19,431 о30,9´17,6327,0°20.41106,0°23.5990
9. Одесский46 о22,830 о44,9´22,6279,0°23.14356,5°3.1733
10. Сфынту-Георге44 о53,929 о36,1´20,6234,0°10.2712,0°14.46165
11. Констанца44 о09,528 о37,9´25,6257,0°17.21338,0°21.01164
12. Калиакра43 о21,828о28,0´22,6218,0°21.552,0°2.45163
13. Емине42о42,127 о54,0´21,6252,0°3.50328,0°6.31161
14. Маслен-Нос42 о18,527 о47,8´18,6250,0°6.16300,0°24.36160
15. Анадолу41º13,029º09,0´21,6172,0°15.43158
16. Румели41º14,029º07,6´19,638
17. Филь41о12,029 о07,0´7,638
18. Бююклиман41 о12,029 о06,0´6,638
19. Скала Дикиликая41º11,029º05,0´7,638
20. Мола
21. Бююкдере41º10,029º03,0´10,639
22. Киреч41º09,029º03,0´9,639
23. Инджиркей41º08,029º06,0´8,639
24. Канлыджа41º06,029º04,0´9,639
25. Румели-Хисари41º05,029º03,0´9,639
26. Кандилли41º04,029º03,0´8,639
27. Бебек41º05,029º03,0´6,640
28. Арнавуткёй41º04,029º03,0´11,640
29. Бейлербеин41º03,029º03,0´10,640
30. Ортакей41º03,029º02,0´6,640
31. Кызкулеси41º01,029º00,0´11,641
32. Салыпазары41º02,028º59,0´9,641
33. Кадыкёй41º00,029º01,0´14,642
34. Гелиболу40 о25.026 о41.016,652
35. Чаннакале40º09,026º23,0´11,654
36. Сигри39º13,025º50,021,657
37. Папас37 о31,025 о58,026,671
38. Прасониси35 о53,027 о45,020,689
39. Ипсили36º06,0´29º38,0´21,6354
40. Ташлык36º13,0´30º25,0´16,6356
41. Аланья36о32.032 о01,021,6357
42. Анамур36º02,0´32º49.0´16,6357
43. Инджекум36 о14.033 о57,010,6358
44. Мерсин36 о47.034о38.020,6358
45. Акынджи36 о19.035 о47.023,6362
46. Ибн-Хани35 о35.035 о43.013,6369
47. Бейрут33 о54.035 о28.034,6373
48. Кармель32о50.034 о58.031,6376
49. Ашдод31 о49.034 о39.023,6377
50. Думьят31 о31.031 о51.020,6260,0°2.41117,0°7.00378
51. Рашид31º29,030º21,024,6250,0°10.5695,0°16.29378
52. Рас-Эт-Тин31º12,029º52,029,6207,0°14.5984,0°20.49380
53. Сиди-Баррани31º37,025º54,011,6236,0°15.49157,0°17.34383
54. Тобрук32º05,023º59,016,6242,0°2.36159,0°5.00384
55. Эт-Тин 32 о38.023 о07.011,6247,0°9.01159,0°10.48385
56. Эль-Хилаль32º55,022º11,011,6262,0°14.47134,0°17.06386
57. Бенгази32º07,020º04,018,6182,0°5.1252,0°9.38387
58. Сирт31º12,016º36,016,6243,0°11.48147,0°14.41392
59. Эль-Барк32 о22,015 о13,0´9,6284,0°23.10156,0°1.09392
60. Сиди-Отман32 о54,013 о17,0´30,6267,0°8.42393
Анапский створ светящих знаков, установленных в 0,8 кбт к SSE от устья реки Анапка, ведет на Анапский рейд.
12565. Навигационный проект перехода судна типа "Днепр" по маршруту порт Сочи – порт Монфальконе
Транспорт, логистика

ниеЛоции1244Лоция Чёрного моря и дополнения198713.03.2006Допол-нение №1245Лоция Мраморного моря и проливов Босфор и Дарданеллы198913.03.2006Допол-нение №1247Лоция Эгейского моря и дополнения198913.03.2006Допол-нение №1248Лоция Ионического моря и дополнения198913.03.2006Допол-нение №1249Лоция Адриатического моря и дополнения198913.03.2006Допол-нение №Описания огней и знаков2217Огни и знаки Чёрного и Азовского морей198913.03.20062219Огни Средиземного моря Часть-1199013.03.20062220Огни Средиземного моря Часть-213.03.2006NP-78Адмиралтейский список Огней и туманных сигналов. Часть-Е198913.03.2006Радиотехнические средства навигационного оборудования3203Чёрное и Средиземное моря198713.03.2006Допол-нение №Руководства3004- ДСПРасписание передач навигационных и Гидрометеорологических сообщений для мореплавателей радиостанцыями СССР198213.03.20063005-ДСПРасписание передач навигационных и Гидрометеорологических сообщений для мореплавателей радиостанцыями Северного ледовитого и Атлантичного океанов198013.03.20063008Расписание факсимильных гидрометеорологических радиопередач198013.03.20064249-ДСПРадиолокацыонное описание побережья Черного моря197813.03.20064228Рекомендации при плавании в проливах Босфор и Дарданеллы198913.03.20069017МППСС-72197213.03.20069016МСС197513.03.20069052Сборник договоров и законодательных актов иностранных государств по вопросам мореплавания, Том-213.03.20069029Руководства МАМС13.03.2006Справочные пособия7202Каталог карт и книг. Часть-3199113.03.20066238Атлас поверхностных течений Средиземного моря199013.03.20066242Атлас волнения и ветра Средиземного моря198913.03.20066003Таблицы приливов на 2005г. Том-3200513.03.20066237Атлас поверхностных течений Чёрного моря198913.03.20069027Описание особенностей судовых огней военных кораблей и сигналов, подаваемых кораблями для обеспечения безопасности плавания200313.03.20069001Таблицы ширины территориальных вод и специальных зон зарубежных государств200313.03.20069032Справочник Порты Мира199013.03.2006Вычислительные пособия9002МАЕ-2005200513.03.20069011МТ-75197513.03.20069004ВАС-58 , Том-2195813.03.20069005ВАС-58 , Том-3195813.03.20069007ТВА-57195713.03.2006
12566. Навигационный проект перехода судна типа "Днепр" по маршруту Поти-Измир
Транспорт, логистика

№№ пособияНазвание руководства (пособия)ПримечанияА. Руководства для плавания11244Лоция Черного моря21245Лоция Мраморного моря и проливов Босфор и Дарданеллы31247Лоция Эгейского моря42217Огни и знаки Черного и Азовского морей52219Огни Средиземного моря 1ч. Восточная часть63203Радиотехнические средства навигационного оборудования (РТС НО) Черного и Средиземного морей73001СЛО и АО (РТС НО)83003Европейская часть (РТС НО)93011Расписание передач навигационных предупреждений (НП)103012Расписание передач гидрометеорологических сообщений для мореплавателей.113008Описание радиостанций, ведущих факсимильные передачи гидрометеорологических сведений12Сводные описания опасных, запретных и ограниченных районов139017МППСС-72149018Конвенция о МППСС159016МСС163010Радионавигационные системы179029Руководство МАМСБ. Справочные пособия17202Каталог карт и книг 3ч.29024Условные знаки, сокращения и образцы оформления для морских и ВВП карт3Таблицы расстояний между портами46237Атлас поверхностных течений Черного моря56238Атлас поверхностных течений Средиземного моря66242Атлас волнения и ветра Средиземного моря79037Рекомендации для плавания в районах разделения движения89032Порты мира. Краткий справочник 9Описание особенностей судовых огней военных Кораблей и сигналов, подаваемых кораблями и судами для обеспечения безопасности плавания.10Океанские пути мира114245Режим плавания судов в Черном и Азовском морях. Сводное описаниеВ. Вычислительные пособия1МАЕ2Высоты и азимуты светил (ВАС-58)39007ТВА-5749011МТ-7559008Таблицы восхода и захода Солнца 6Таблицы приливов
12567. Навигационный проект перехода судна типа "Сормовский" по маршруту порт Ялта – порт Бриндизи
Транспорт, логистика

Плавание в Мраморном море особых трудностей не представляет, так как гористые и обрывистые берега моря и острова являются хорошими визуальными и радиолокационными ориентирами. Центральная и восточная части Мраморного моря глубоководные, в них имеются впадины глубиной около 1200 м. Равномерность изменения глубин у берегов Мраморного моря дает возможность заблаговременно определить приближение к берегу в условиях ограниченной видимости. В северной части моря грунт - песок, ил, ракушка и коралл, в средней - серый ил, а в южной части - ил, песок и ракушка. Скалы встречаются у северо-западного берега моря, в заливе Эрдек, у полуострова Капыдаги, у острова Мармара и у острова Имралы. При плавании проливом необходимо учитывать постоянное течение, идущее из Мраморного моря в Эгейское, оно прижимается к европейскому берегу пролива. Из Мраморного моря в Эгейское ведет пролив Дарданеллы, длинна пролива около 65 миль, наибольшая ширина его 10 миль, наименьшая 7 кб., глубины 29 - 106 м. Европейский берег пролива утесистый; высота его 275 м, Азиатский берег низкий и окаймлен отмелями. При следовании проливом на экране радиолокатора появляется достаточно четкое изображение обоих берегов, особенно в наиболее узких его местах. Поэтому плавание в проливе особых трудностей не представляет.
12568. Наводнение как стихийное бедствие
Безопасность жизнедеятельности
Организация выполнения подготовительных мер по защите населения и территорий:
- приведение в готовность сил и средств ликвидации последствий наводнения;
- проведение срочных инженерно-технических мероприятий по дополнительному укреплению дамб, валов и других сооружений для локализации водных и селевых потоков в районах возможного наводнения; накопление аварийных материалов для заделывания промоин, прорывов и наращивания высоты дамб;
- проведение на объектах экономики подготовительных мероприятий по приостановке или изменению технологических процессов, защите энергетических и технологических сетей, а также вызову материальных ценностей; подготовка транспорта для эвакуации населения и материальных ценностей;
- подготовка временного жилого фонда и медицинских учреждений в районах, куда планируется эвакуировать население;
- организация спасательных постов из состава формирований;
- подготовка к решению задач по защите населения в районах возможного затопления при прорыве плотин. С возникновением такой угрозы помимо обычных мероприятий проводятся: определение границ зон затопления с параметрами волны прорыва по высоте более 1,5 м и по скорости движения свыше 2 м/с; осуществление подготовки и поддержания в проезжем состоянии маршрутов движения в эвакуацию; принятие мер к ограждению шлагбаумами и указателями объездов участков дорог, по которым может пройти волна прорыва, а при непосредственной угрозе выставление на них комендантских постов; определение возвышенных участков в районах вероятного затопления, на которых может укрыться населения при невозможности эвакуации (информация об этих участках доводится при оповещении).
- Оповещение жителей прогнозируемых районов затопления об угрозе наводнения, возможной эвакуации, районах временного расселения и маршрутах следования к ним, с использованием всех возможных средств, включая подвижные.
- При необходимости, проведение упреждающей эвакуации населения. Она проводится на автотранспорте, а при необходимости может использоваться и вывод людей пешим порядком.
12569. Навчальний процес у професійно-технічному навчальному закладі
Педагогика

Денні передачі транслюються тоді, коли в школах йде навчання. Вони можуть бути: з теми одного уроку: входить демонстративний матеріал, який малодоступний для школи, в основному з точних наук: математики, фізики, хімії, астрономії, а також біології; узагальнюючого характеру: підсумовуються знання учнів при вивченні відповідної теми за допомогою великої кількості наочного матеріалу, кінофільмів або знятих на плівку експериментів; телевізійні лекції компонується спеціально відібраний зоровий ряд, тобто відповідний матеріал, який супроводжується словом ведучого; телевставки: доповнюється матеріал підручника або розкриваються конкретні питання, які в шкільних умовах важко продемонструвати, наприклад, фрагмент кінофільму, сучасні наукові дані про явище природи або суспільного розвитку; телеекскурсії здійснюються на такі об'єкти, куди учні не можуть поїхати, зокрема в музеї, заповідники, виставки: екскурсія у відділ «Африка» етнографічного музею, екскурсія в Третьяковську Галерею; показ навчальних фільмів, які передаються безпосередньо на урок; їх можна демонструвати по телебаченню декілька разів у різні зміни і різні дні.
12570. Навчальний хімічний експеримент на уроках хімії (дидактичні функції)
Педагогика

Використовуючи різні види хімічного експерименту, вчитель навчає школярів конкретизувати теоретичні знання, знаходити загальне в одиничному, робити відповідні висновки. Хімічний експеримент допомагає учням наповнити хімічні поняття, що вивчаються, живим конкретним змістом, побачити в окремих фактах загальні закономірності. Якщо ж експеримент має таке важливе значення в хімічній науці, то і при вивченні основ цієї дисципліни у школі та вузі йому має належати чільне місце. Формування уявлень і понять про речовини і їх перетворення в курсі хімії, а на основі цього і теоретичних узагальнень, не можливе без цілеспрямованого спостереження за цими речовинами і без хімічного досліду. У цей же час для пояснення сутності процесів і явищ, які відбуваються в ході виконання хімічного експерименту, від учнів вимагається глибоке знання законів і теорій. Виконувати експеримент можливо лише спираючись на отримані знання. Теоретична основа досліду сприяє його розумінню й осмисленню. Проведення експерименту пов'язано з висуненням гіпотези. Залучення до цієї роботи учнів розвиває їх мислення, спонукає застосовувати набуті знання для формулювання гіпотези, а в результаті її перевірки школярі отримують нові знання. Крім того, хімічний експеримент відіграє першорядну роль у формуванні умінь і навиків експериментування. Таким чином, тільки у тісному взаємозв'язку експерименту і теорії в навчально-виховному процесі можна досягти високої якості знань учнів з хімії.
12571. Навчальні видання
Журналистика
Аналіз змісту використаних у навчальному процесі книг нерідко показує, що при їхній підготовці були використані різні методичні принципи, які, безумовно, знижують ефективність самостійної роботи з підручником. Буга виділяє наступні недоліки сучасних навчальних видань:
- відсутність необхідних міждисциплінарних зв'язків у викладі навчального матеріалу;
- слабка наступність матеріалу в книгах по різних навчальних дисциплінах;
- украй слабко розроблений довідковий апарат навчальної книги;
- недостатня забезпеченість безперервності окремих видів підготовки (математичної, економічної й ін.);
- недостатній облік вимог педагогіки й психології вищої школи;
- виклад програмного матеріалу без належного обліку профілю майбутнього фахівця;
- нерівнозначності й недостатність включення в зміст книг матеріалів світоглядного, методологічного характеру;
- дублювання навчального матеріалу;
- різна структура навчальних книг і їхнього довідково-супровідного апарата;
- різне тлумачення тих самих категорій, понять, визначень а також відсутність уніфікації у використанні термінологій і позначень;
- невідповідність обсягу окремих частин книг бюджету часу, відведеної для самостійної роботи з літературою;
- різний підхід авторів до каблука ілюстрацій як засіб підвищення інформативності навчального матеріалу й ефективності самостійної роботи;
- недостатні зв'язок підручника з тими джерелами інформації, з якими в дальнішому належить зіштовхнутися майбутньому фахівцеві;
- різний підхід видавництв до конструювання навчальних книг, їхньому художньому оформленню й поліграфічному виконанню.
12572. Навчальні ігри як метод підвищення ефективності навчання англійської мови на початковому етапі
Педагогика
Другий розділ називається «Творчі ігри». Мета цих ігор сприяти подальшому розвитку мовних навиків та вмінь. Можливість проявити самостійність у вирішенні мовно-мислячих задач, швидка реакція в спілкуванні, максимальна мобілізація мовних навиків характерні якості мовного вміння можуть, як нам уявляється, бути проявленні в аудіюванні та мовних іграх. Ігри другого розділу тренують в учнів творчі вміння. З усього цього розмаїття розкриття поняття гри педагогами, психологами різних наукових шкіл можна виділити ряд загальних положень:
1. Гра виступає самостійним видом розвиваючої діяльності дітей різного віку.
2. Гра для дітей є вільною формою діяльності, у якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкривається широкий простір для власної творчості, активності самопізнання, самовираження.
3. Гра перша ступінь діяльності дитини, споконвічна школа його поведінки, нормативна і рівноправна діяльність молодших школярів, підлітків, юнацтва, що змінюють свої цілі в міру дорослішання.
4. Гра є практикою розвитку. Діти грають, тому що розвиваються, і розвиваються тому, що грають.
5. Гра воля саморозкриття, саморозвитку з опорою на підсвідомість, розум і творчість.
6. Гра головна сфера спілкування дітей; у них зважуються проблеми міжособистісних відносин, здобувається досвід взаємин людей.
12573. Навчально-виховний процес у загальноосвітній школі та особливості вивчення теми "Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші"
Педагогика

Актуальність. У звязку з розвитком міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, туризму, інтеграції країн до світового співтовариства досить важливого значення набувають валютні відносини, оскільки їх функціонування і розвиток повязані з обслуговуванням усього комплексу економічних звязків, що складаються між окремими країнами. Перш ніж здійснити покупку на території іншої держави, потрібно обміняти гроші на національну валюту цієї держави, а для цього необхідно знати особливості функціонування валютної системи і принципи обміну однієї валюти на іншу. Тому вивчення теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші'' і її методичного забезпечення є досить актуальним. Предметом дослідження виступає навчально-виховний процес у загальноосвітній школі та особливості вивчення теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Обєктом дослідження є методичне забезпечення при вивченні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Мета розкрити необхідність і доцільність використання схем, таблиць, графіків, посібників, як методичних засобів навчання при опрацюванні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''. Завдання: 1) розкрити основний зміст теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''; 2) розглянути зміст теми при вивченні складових елементів валютної системи, простежити періоди її історичного розвитку; 3) проаналізувати необхідність застосування різних методичних прийомів і засобів при опрацюванні теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''; 4) дослідити та вказати методи ефективного проведення уроків економіки у старшій школі.
12574. Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі
Педагогика
1. Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения: Пособие для учителя нач. шк. - М.: Просвещение, 1988.
2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник - К.: Веселка, 1998. - 333 с.
3. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. - М.: Вентана-Граф, 2005.
4. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителя. / Составитель Мельчаков Л.Ф. - М.: Просвещение, 1981.
5. Габай Т.В. Педагогическая психология. - М., 2003
6. Герд А.Я. Избранные педагогические труды. - М., 1953.
7. Герцен А.И. Собрание сочинений. Т.3. - М., 1972.
8. Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы. // Философские проблемы глобальной экологии. - М., 1983.
9. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984.
10. Григорьянц А.Г., Малкина Л.Г. Ознакомление с окружающим миром. Книга для учителя. - Ташкент, 1987.
11. Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2001. - 64 с.
12. Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. // Начальная школа. - 2000, №12, - С.40-44.
13. Друзь 3.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: Радянська школа, 1990.
14. Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. - М., 1988.
15. Кузнецов В.И., Идлис Г.М., Гутина В.Н. Естествознание. - М.: Агар, 1996.
16. Кузнецова Л.В. Гармоничное развитие личности младшего школьника. - М.: Литер, 2001.
17. Минаева В.М. Внеклассная работа по природоведению в начальных классах. - Мн.: Нар. асвета, 1980.
18. Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения. / Начальная школа. - М., 1999,3. - С.41-43.
19. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. - Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. - 22с.
20. Мечник Л.А., Мечник І.І. Посібник для вчителів. - Тернопіль, 1998.
21. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.
22. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990.
23. Погорелова Н.А. Формирование познавательных интересов младших школьников в процессе изучения природоведения во втором классе. - Свердловск: СПИ, 1983.
24. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.
25. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-3 класів. - К.: “Освіта" - 1998 - с.152-157.
26. Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов - javascript:__doPostBack('_ctl10$lbtSeries','') М.: Приор, 2005. - 208 с.
27. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям // Избранные педагогические сочинения. T.1. - М., 1979.
28. Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. - 1999, N8. - C.63-64.
29. Ушинский К.Д. Избранные сочинения. - М., 1968.
30. Фонарева А.М. Развитие личности ребенка. - М., 1987.
31. Формирование личности: Проблемы комплексного подхода в процессе воспитания школьников /Под ред. Г.Н. Филонова. - М., 1983.
32. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе. // Начальная школа. - 1992, №8. - C.40-46.
33. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. - 1997, №9. - C.63-65.
34. Шарапова Л.С. Навчання в 3-2 класах. Природознавство. - К.: Освіта, 1995.
35. Шорохова Е.В. Социально-психологические проблемы воспитания всесторонне развитой личности // Социальная психология личности. - М. 1992.
36. Экологическое и эстетическое воспитание школьников / Под ред. Л.П. Печко. - М., 1984.
37. Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. 2-е изд., дополн. - М., 1954.
12575. Навчально-ігрова діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі
Педагогика
12576. Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним іншомовним мовленням в середніх ЗОШ
Иностранные языки
1. Бужинский В.В. Работа над английским произношением на начальной ступени комуникативного обучения иноязычному говорению. // Иностранный язык в школе. 1991. № 4. С. 43-47.
2. Веренинова Ж. Обучение английского произношения с опорой на специфику фонетических баз изучаемого и родного языков // ИЯШ. 1994. № 5. С. 10-16.
3. Веренинова Ж. Песня как методический прием при фонетической обработке английских серединных сонатов // ИЯШ. 2000. № 5. С. 26-34.
4. Довгаль В.Я., Петращук О.П. Фонетичні вправи для навчання та контролю англійської вимови в середньому навчальному закладі // Іноземні мови. 1996. № 4. С. 18-22.
5. Доленко В. Phonetic Drills Poems, Songs, Exercises / В.Доленко // Англійська мова та література. Харків: Основа, 2009. № 3. С. 19-22.
6. Дубровская С.В. Об одном способе коррекции произносительных ошибок: На материале английского языка: [В помощь учителю] // Иностранный язык в школе. 1991. № 6. С. 88-89.
7. Ительсон Евгений Исаакович. Методика преподавания английского языка в средней школе. Издательство "Радянська школа", Київ, 1969.
8. Калініна Л., Самойлюкевич І. та інші. Технологія формування фонетичної іншомовної компетенції учнів початкових шкіл // ІМ в навчальних закладах. 2003. № 1. С. 92-99.
9. Карпова В. Некоторые особенности обучения фонетике английского язика // И.М. 2003. № 3. С. 20-25.
10. Колектив авторів під керівництвом С.Ю.Ніколаєвої. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник. Вид. 2-ге, випр. і перероб. К.: Ленвіт, 2002. С. 105.
11. Кравченко М.Н. Последовательность введения орфографического письма и фонетической транскрипции в преподавании английского языка в восьмилетней школе. "Иностранный язык в школе", 1979, № 1, С. 18-21.
12. Мальковський Г.Ю. Запобігання типовим помилкам у вимовленні англійських слів. В книзі: "Методика викладання іноземних мов". К., 1984, № 13. С. 47-51.
13. Матвеева А.М. Речевая зарядка на уроках английского языка // Иностранные языки в школе. 1978. № 1. С. 61.
14. Миньяр-Белоручев Р.К. Механим билингвизма и проблема родного языка при обучении иностранному // ИЯШ. 1991. № 5. С. 14-17.
15. Перлова В. Коригуючий комплекс вправ для тренування вимови і розпізнання англійських звуків / В.Перлова // Іноземні мови. Київ: Ленвіт, 2008. № 3. С. 8-12.
16. Полєєва Ю. Використання римовок для навчання вимови на уроках англійської мови // І.М. 2002. № 2. С. 57-58.
17. Сильченкова В.Н. Обучение фонетике в младших класах // ИЯШ. 1986. № 6. С. 54.
18. Смелова Л. Организация и проведение вводного фонетического курса английского языка в V классе // ИЯШ. 2002. № 5. С. 44-50.
19. Торсуева И.Г. Некоторые вопросы методики обучения интонации. Иностранные языки в школе, 1976, № 2, С. 24.
20. Черкасова Е.А. Фонетические тесты на уроках английского языка // Иностранный язык в школе. 1989. № 1. С. 54-59.
12577. Навчання лексичного матеріалу
Иностранные языки
1. Бім І.Л. Теорія і практика навчання німецької мови в середній школі. М.: Просвіта, 1988.
2. Бланк Л.Д. До питання про зв'язок лінгвістичної теорії з практичного викладу лексики // Викладання іноземних мов: історія і практика. М.: Наука, 1971. С. 106-118.
3. Бухбіндер В.А. Основи методики викладання іноземних мов. К.: Вища школа, 1986.
4. Вишневський О.І. Діяльність учня на уроці іноземної мови. К.: Рад. шк., 1989.
5. Гревцева Г.М. Педагогічна скарбничка (нім. м) // Відродження. 1994. № 9. С. 16-19.
6. Друзь Г.О. Раціоналізація процесу засвоєння іншомовної лексики // Рідна школа. 2002. № 1. С. 61-65.
7. Жилко Н.М. Організація лексичного матеріалу на етапі його первинного засвоєння у процесі навчання читання: У кн.: Методика викладання іноземної мови. Вип. ІІ. К.: Рад. шк., 1992. С. 89-93.
8. Загадки на тему "Die Natur" // Методична мозаїка: Додаток до журналу ІМШ. 2007. № 1. С. 29.
9. Злато орська Р.Л. Чи потрібна учня німецька мова? // ІМШ. 1990. № 5. С. 92-93.
10. Златогорська Р.Л. Роль гумору на уроках і позакласних заняттях німецької мови // ІМШ. 1980. № 6. С. 34-37.
11. Краснова Ж.Є. Шкільний словотвірний мінімум: яким він має бути? // ІМШ. 1981. № 2. С. 76-69.
12. Кричевські К.С. До питання про зміст лексичних правил у навчанні іноземної мови // ІМШ. 1998. № 4. С. 23-30.
13. Кузьменко Ю.В. Вправи для формування лексичних навичок // Бібліотека журналу "Іноземні мови". 2003. № 4. С. 21-25.
14. Мальцева Д.Г. Мовні афоризми німецької мови літературного походження // ІМШ. 1993. № 3. С. 20-25.
15. Мацуєв О.А. Німецька мова у сільській школі // Іноземні мови в навч. закладах. К.: Пед. преса, 2004. № 2. С. 86-89.
16. Міллер Н.О. Вправи на засвоєння антонімів нім. мови // ІМШ. 1989. № 3. С. 77-79.
17. Навчання лексичного матеріалу. Сучасна технологія навчання іншомовного матеріалу. К.: Ленвіт, 1996. С. 39-51.
18. Заславська А.Н. Німецьку вивчає понад мільйон українців // Іноземні мови в навч. закладах. К.: Пед. преса, 2006. № 6. С. 120-122.
19. Пісні німецькою мовою // ІМШ. 2003. № 1. С. 71-72.
20. Пісні про зиму німецькою мовою // ІМШ. 2002. № 1. С. 110.
21. Померанцева Т.А. Використання приказок і скоромовок на уроці нім. мови // ІМШ. 2001. № 2. С. 50-53.
22. Ростовцева В.М. Використання ситуації при презентації лексики // ІМШ. 1988. № 4. С. 55-60.
23. Сахно С.Л. Власні імена на уроці німецької мови // ІМШ. 1991. № 3. С. 78-81.
24. Стеценко О.О. Про основі лексичні операції в мовній діяльності // Питання романо-германської філології: МВІМ. Вип. 3: Республіканський науково-методичний збірник. К.: Рад. шк.., 1976. С. 142-247.
25. Стеценко О.О. Про систему вправ для навчання лексики іноземної мови в середній школі // Питання романо-германської філології та методики викладання іноземної мови: Республіканський науково-методичний збірник. К.: Рад. шк., 1974. Вип. 1. С. 180-183.
26. Томах ін Г.О. Лексика з культурним компонентом значення // ІМШ. 1980. № 6. С. 47-50.
27. Шамов А.Н. Навчання лексичної сторони іноземної мови у VІІ класі // ІМШ. 1988. № 4. С. 55-60.
28. Шапкіна О.М. Лінгвістичні передумови розширення словника учня на основі багатозначності: У книзі: Питання романо-германської філології та методики викладання іноземної мови. Вип. 6. К., 1979. С. 151-156.
29. Яковіна Г.О. Прислівя і приказки при вивченні лексики німецької мови // Іноземні мови. 1999. № 2. С. 59-61.
30. Ямкова Н.А. Вивчення лексики у V VІ класі за допомогою гри з картинками // ІМШ. -1979. № 2. С. 46-48.
31. Großworterbuch Deutsch als Fremdsprache. Langenscheidt. Berlin. 2008.
12578. Навчання плаванню у літньому оздоровчому таборі та проведення спортивно-оздоровчих свят на воді
Медицина, физкультура, здравоохранение

Завершальна частина уроку (510 мін) будується, так, щоб поступово понизити фізичне навантаження і підвищити емоційність заняття. Тому в неї включають ігри, естафети, розваги на воді, а також підведення підсумків заняття. Після виходу з води дітей повинні ретельно витертися рушником. Інструктор. зобов'язаний так організувати заняття у воді, аби ті, що займаються майже весь час знаходилися в русі. Чим більше часу вони знаходитимуться у воді і ніж більша відстань пропливуть протягом заняття, тим успішніше вони освоять техніку: плавання. При цьому слід постійно приділяти увагу освоєнню правильної техніки плавання, оскільки учити легко, ніж перенавчати. Особливо уважно потрібно відноситися до слабо підготовлених дітей і у разі потреби виконувати з ними додаткові вправи. Під час перших занять з тими, що не уміють плавати інструктор повинен знаходитися у воді в цілях допомоги і страховки. Для підтримки порядку і дисципліни рекомендується виконувати вправ у воді одночасно всією групою. Для цієї вправи регламентуються кількістю повторень, або довжиною дистанції, або часом виконання. Потім потрібно зібрати що займаються, дати їм вказівку на виконання наступної вправи і приступити до його освоєння.
12579. Навчання та виховання на ідеях гуманізму
Педагогика

У історико-педагогічній літературі школа середньовіччя описується як авторитарна школа примусу і насильства над особою. Проте історичні документи зберегли факти і іншого роду. З підручників і керівництва для вчителів періоду раннього середньовіччя (VIIIXI ст.) виникає світлий образ школи, де діти люблять вчитися, а вчитель любить учити. Так, учні зовнішньої монастирської школи хлопчики, що працювали в сім'ї або по найму: "Одні з них орють землю, інші пасуть овець, треті пасуть корів, деякі полюють, інші ловлять рибу, треті полюють з соколом, деякі торгують, інші шиють взуття, треті виварюють сіль, деякі печуть хліб для ринку" (1, 55). Що наводило їх в школу? Прагнення до того, аби навчитися "говорити правильно", "говорити по-латині", не "залишатися неуками", "не бажаний уподібнитися тваринам, які нічого не знають, окрім води і трави" (1, 56). Метод навчання бесіда: вчитель запрошує учнів до роздуму, спираючись на їх життєвий досвід, підводячи до прийняття ними загальнолюдських цінностей, християнських заповідей в колективному обговоренні. Інший метод катехізичний (питально-відповідний), за допомогою якого вчитель вводив абстрактні знання, що підлягали запам'ятовуванню: не пояснюючи предмет або явище, а викликаючи здивування, "взрихляючи грунт" для самостійного мислення, наприклад: "Що таке місяць? Око ночі, роздавач роси, пророк бурь... Що таке осінь? Річна житниця". Школа включала учня в церковне життя щоденною участю в церковній службі, "перестерігала зберігати заповіді Божий і усюди поводитися відповідним чином", затверджуючи у вихованцях відношення до себе як "хорошим хлопцям", "хорошим товаришам", "розумним учням".
12580. Наглядный метод в обучении истории
Педагогика

Продуктивным направлением реализации личностно-ориентированного подхода является заполнение недостающих звеньев в схемах и таблицах. На современном уроке также можно использовать предложенные В.В. Шоганом ассоциативные схемы, под которыми понимается «схематическое тождество настоящего и прошлого, в них используется некий актуальный знак близкий и понятный детям». В качестве примера автор приводит схему «Падение Римской империи» в виде здания в римском стиле с колоннами. В них вписываются причины упадка Рима. Когда причина написана верно, колонна убирается, а когда все колонны будут убраны, «здание империи» падет.[25, 121] В контексте личностно-ориентированного подхода стоит предложить заполнение колонн всем ученикам и выбрать правильно написанные причины. Каждый будет иметь свой вариант причин падения Римской империи. Это средство можно предложить в темах «Падение Византийской империи», «Отмена крепостного права» и др.

Blog

Курсовой проект