Geum.ru

Медицина, физкультура, здравоохранение

  • 9001. Фитотерапия на каждый день
    Информация пополнение в коллекции 21.03.2010

    Труднее исправить сильные деформации. Служители церкви сталкивались с таким явлением. Они окрестили его как одержимость (вселение Беса) и создали методику борьбы с ним. В крупных монастырях не только унаследовали старинные методы лечения от одержимости, но и творчески их дополнили. Мне как-то удалось посмотреть фильм, в котором было показано, как в одном из крупнейших монастырей лечили одержимость. Зрелище, скажу, не для слабонервных: люди корчились, сгибались, кричали, строили гримасы, говорили чужими голосами. А после службы и причастия на их лицах появлялось спокойствие, умиротворенность и надежда на полное исцеление.

  • 9002. Фитотерапия при аллергодерматозах
    Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

    Настой цветков ромашки аптечной тоже можно использовать для обертываний или для местных ванночек при мокнущей экземе, хотя по эффективности он уступает извлечению из коры дуба. Ромашка активирует грануляцию, что в принципе важно для заживления ран. Но как раз этим и объясняется некоторое раздражающее действие ромашки при мокнутии кожи. Кроме того, ромашка сама по себе гораздо чаще вызывает аллергические реакции, чем кора дуба или богатые слизью растения. Для уменьшения зуда, воспаления и отечности лечение можно дополнить компрессами с настоями и отварами из травы череды, листьев березы (чередуются с основными дубящего действия). Череда является самым известным в народной медицине противоаллергическим растением, ее настои употребляют не только наружно, но и внутрь. Единственным ограничением к ее применению служит иногда возникающая аллергическая реакция на это растение. В результате применения комплекса лекарственных растений ускоряется адсорбция ксенобиотиков и аллергенов, активируются естественные механизмы биотрансформации чужеродных веществ и ускоряется их выведение из организма. Это способствует поддержанию и восстановлению активности механизмов детоксикации и десенсибилизации, сохранению чистоты внутренней среды организма и оптимизации адаптивных реакций. Таким образом, достигается не только уменьшение или полное исчезновение кожных проявлений (зуда, мокнутия и т.п.), но и улучшается общее состояние и самочувствие больных. Использование неспецифической детоксикации и десенсибилизации организма при аллергодерматозах, сочетание достижений современной медицины и традиционного метода очищения организма позволяют повысить эффективность терапии этого заболевания, а также предупредить развитие обострений и осложнений аллергодерматозов.

  • 9003. Фитотерапия при заболеваниях сердечнососудистой системы
    Информация пополнение в коллекции 28.01.2011

    Сборы, применяемые при гипертонической болезни:

    • Арника горная ( цветы ). - 10 г цветов заливают стаканом кипятка, нагревают на водяной бане 15 минут, охлаждают 45 минут, процеживают и отжимают. Принимают по 1 столовой лежке, разведенной в молоке, 3 раза в день после еды прет гипертонии.
    • Арония (плоды). - Пьют свежий сок плодов аронии (черноплодной рябины) по 0,5 стакана за прием в течение 2 недель. Можно также 1 кг промытых и слегка просушенных плодов растереть с 700 г сахарного песка и принимать по 75-100 г 2 раза вдень при гипертонии.
    • Барвинок (трава). - 5 г измельченных листьев заливают стаканом кипятка, нагревают на водяной бане 15 минут, охлаждают 45 минут, процеживают, отжимают. Пьют по 1/3 стакана 3 раза в день для снижения артериального давления.
    • Брусника (ягоды). Брусничный сок пьют при легких формах гипертонии.
    • Буквица (листья) 1 часть, череда (трава) 2 части, хмель (шишки) 1 часть, боярышник (плоды) 3 част, лебеда (трава) 2 части, акация белая (цветы) 1 часть. - Три столовые ложки смеси заливают 1.литром кипятка, нагревают на водяной бане 10 минут, настаивают 30 минут и.процеживают. Пьют по 0,5 стакана 6 раз в день.
    • Гречиха (цветы) 1 часть, крыжовник (листья) 2 части, кунжут индийский (семена) 2 части, крапива двудомная (листья) 2 части, герань розовая (корень) 2 части. -Две столовые ложки смеси заливают 1 литром кипятка, кипятят 1 минуту, настаивают 1 час и процеживают. Пьют по 1/3 стакана 5 раз в день при гипертонической болезни II-III степени с нарушением мозгового кровообращения.
    • Ежевика (листья) 25 г, ясменник душистый (трава) 20 г, омела белая (листья) 15 г, пустырник (трава) 20 г, сушеница (трава) 15 г. - Заваривают 1 столовую ложку смеси и пьют как чай по 3-4 стакана ежедневно при гипертонии.
    • Земляника (листья). - Столовую ложку листьев заливают стаканом кипятка, кипятят 10 минут, настаивают 2 часа и процеживают. Принимают по 1 столовой ложке 3-4 раза в день. Можно употреблять и настой: столовую ложку измельченных листьев (можно корней и листьев) заливают стаканом кипятка и настаивают 45 минут. Пьют по 1 стакану утром и вечером.
    • Калина (кора). - 10 г коры заливают стаканом кипятка, нагревают на водяной бане под крышкой 30 минут, охлаждают 10 минут, процеживают, отжимают и доводят объем до 200 мл. Принимают по 1-2 столовые ложки 3-4 раза в день после еды.
    • Калина (плоды). - 10 г плодов заливают стаканом кипятка, нагревают на водяной бане 15 минут под крышкой, охлаждают 45 минут, процеживают, отжимают и доводят объем до 200 мл. Пьют по 1/3 стакана 3-4 раза в день. Можно есть плоды в чистом виде или с медом при гипертонии.
    • Кошачья лапка (трава). - Столовую ложку травы заливают стаканом кипятка, настаивают 30 минут, охлаждают и процеживают. Принимают по 1 столовой ложке 3 раза в день при гипертонии.
    • Ластовень обыкновенный (листья). - 10 г листьев заливают стаканом кипятка, кипятят 15 минут и процеживают. Принимают по ?-1 столовой ложке 3 раза в день при гипертонии.
    • Омела белая (ветви) 30 г, боярышник (цветы) 20 г, валериана (корень) 20 г, барвинок (трава) 10 г, тмин (плоды) 20 г. -Две столовые ложки смеси заливают стаканом кипятка, нагревают на водяной бане 15 минут, охлаждают 45 минут, процеживают, отжимают остаток и доводят объем до 200 мл. Пьют по 1/4-1/3 стакана несколько раз в день.
    • Пустырник (трава) 1 часть, сушеница (трава) 1 часть, боярышник (цветы) 1 часть, омела белая (листья) 1 часть. - 40 г смеси напаривают в 1 литре воды и выпивают за день при гипертонии
    • Тысячелистник (трава) 1 часть, желтушник (трава) 1 часть, пустырник (трава) 3 части, рута пахучая (трава) 1 часть, сушеница (трава) 2 части. -Три столовые ложки смеси заливают 1 литром кипятка, настаивают до охлаждения, процеживают. Пьют по 0,5 стакана 6 раз в день
    • Хрен обыкновенный (корень) 1 стакан сока, свекла красная (корнеплод) 1 стакан сока, морковь (корнеплод) 1 стакан сока, мед 1 стакан, сок из одного лимона. -Для получения сока натертый корень хрена настаивают на воде 36 часов. Смесь соков принимают по 1 столовой ложке 2-3 раза в день за 1 час до еды или через 2-3 часа после еды.
    • Цикорий (корень) 2 части, пижма обыкновенная (цветы) 1 часть, хвощ (трава) 3 части. - Шесть столовых ложек смеси заливают 4 стаканами кипятка, настаивают 1 час и процеживают. Пьют по 0,5 стакана 6 раз в день при гипертонической болезни с отеками нижних конечностей.
    • Чеснок 3 крупные головки, лимон 3 плода. Компоненты измельчают в мясорубке, заливают 1,25 литра кипяченой воды, плотно закрывают сосуд и настаивают в тепле 1 сутки, периодически взбалтывая. Жидкость фильтруют и принимают по 1 столовой ложке 3 раза в день за 30 минут до еды.
  • 9004. Фитотерапия при кандидозе
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Противокандидозное действие антисептиков растительного происхождения стало широко применяться после внедрения в медицинскую практику фитонцидов средств естественного иммунитета. Установлено фунгистатическое и фунгицидное действие фитонцидов лука и чеснока по отношению к 13 штаммам грибков, патогенных для человека. Вследствие этого фитопрепараты лука и чеснока применяют в лечении и в фитодиетологии при многих грибковых заболеванях, в частности при кандидозах, как вспомогательное средство.

  • 9005. Фізична реабілітація дошкільників з проблемами зору
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.01.2011

     

    1. Розвиток зорового сприйняття доцільно здійснювати в тісному взаємозв'язку з лікувальної, відновлювальної та педагогічною роботою. Активізацію зорових функцій необхідно проводити через активну рухову діяльність дітей, причому формування різних способів сприйняття рухів повинно протікати при опорі як на зорові, так і слухові і кінестетичний функції.
    2. Результати роботи з дітьми з розвитку зорового сприйняття при оволодінні рухами залежать від ряду умов: створення комфорту для зорових функцій, правильності побудови навчання з урахуванням особливостей дітей з порушенням зору, індивідуально-диференційованого підходу, забезпечення пропедевтичної навчання, емоційного позитивного ставлення до занять, обліку стану здоров'я дитини в день заняття, його бажання.
    3. Спеціальні вправи для очей, розроблені ефективно використовувалися в роботі з дітьми при монокулярному характері зору.
    4. Спеціалізовані зорові вправи та ігри знімають зорове напруження і стомлення, розслабляючи зовнішні і внутрішні м'язи ока, покращують кровообіг очей і циркуляцію внутрішньоочної рідини. Також вони допомагають стабілізувати та направлено підвищувати рівень зорової (акомодативної).
    5. Для більш ефективного використання масажного методу місцевого впливу на хворі тканини ока його поєднують із загальними сегментарно-рефлекторними впливами і застосовують спеціальну окорухову гімнастику.
  • 9006. Фізична реабілітація при вадах серця
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.09.2010

     

    1. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. Киев: Здоров'я, 1984. 232 с.
    2. Апанасенко Г.А., Волков В.В., Науменко Р.Г. Лечебная физкультура при заболеваниях сердечно-сосудистой системы. Киев: Здоров'я, 1987. 120 с.
    3. Бирюков АЛ. Лечебный массаж. М.: Советский спорт. 2000. С. 293.
    4. Волков В.К., Цикулин Л.Е. Лечение и реабилитация больных гипертонической болезнью в условиях поликлиники. М.: Медицина, 1989. С. 256.
    5. Довгань В.И., Темкин КБ. Механотерапия. М.: Медицина, 1981. 127 с.
    6. Дубровский В.И. Лечебный массаж. М.: Медицина, 1995. 208 с.
    7. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура / Учебное пособие для вузов. М.: Издат. дом «ГЭОТААМЕД», 2002. С. 560.
    8. Загальна фізіотерапія і курортологія /Є.М. Панасюк, Я.М. Федорів, В.М. Модилевський. Львів: Світ, 1990. 136 с
    9. Исаев Ю.А. Сегментарно-рефлекторный и точечный массаж в клинической практике. Киев: Здоров'я, 1993. 320 с.
    10. Карепов Г.В. ЛФК и физиотерапия в системе реабилитации больных травматической болезнью спинного мозга. Киев: Здоров'я, 1991. С. 184.
    11. Качесов В.А. Основы интенсивной реабилитации. - М , 1999, - 126 с.
    12. Клиническая физиотерапия /И.Н. Сосин, Л.Д. Тондий, Е.В. Сергиени и др /Под ред. И.Н. Сосина. Киев: Здоров'я, 1996. 624 с.
    13. Комарова Л.А., Терентьева Л.А., Егорова Г.И. Сочетанные методы физиотерапии. Рига: Знание, 1986. 173 с.
    14. Лечебная физическая культура. Справочник. / Под ред. проф. Епифанова В.А. М.: Медицина, 2001. С. 592.
    15. Лечебная физическая культура. Учебник для студентов ин-тов физ. культ. / Под ред. проф. Попова С.Н. М.: ФиС, 1988. С. 270.
    16. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина /В.В. Клапчук, Г.В. Дзяк, І.В. Муравов та ін /За ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. Киев: Здоров'я, 1995, 312 с.
    17. ЛФК в системе медицинской реабилитации / Под ред. проф. Каптелина А.Ф.и Лебедевой И.П. М.: Медицина, 1995. С. 98.
    18. Мошков В.Н. Общие основы лечебной физической культуры. М.: Медицина, 1954.
    19. Мухін В.М. Фізична реабілітація. К.: Олімпійська література, 2000. 423 с.
    20. Пархотик И.И. Лечебная физическая культура. Киев, 1986. 156 с.
    21. Підгорний В.К, Кукуєва В.В. Анатомо-фізіологічні основи масажу. Черкаси, 1997. 255 с.
    22. Скурихина Л.А. Физические факторы в лечении и реабилитации больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. М.: Медицина, 1979. 208 с.
    23. Справочник по детской лечебной физкультуре. / Под ред. М.И. Фонарева. Л.: Медицина, 1983. 360 с.
    24. Стриковская В.Л. Лечебная физкультура в реабилитации больных и детей группы риска первого года жизни. Л.: Медицина, 1991. 158 с.
  • 9007. Фізична реабілітація при виразковій хворобі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.09.2010

     

    1. Апанасенко Г.А., Волков В.В., Науменко Р.Г. Лечебная физкультура при заболеваниях сердечно-сосудистой системы. Киев: Здоров'я, 1987. 120 с.
    2. Бирюков АЛ. Лечебный массаж. - М.: Советский спорт. 2000. С. 293.
    3. Волков В.К., Цикулин Л.Е. Лечение и реабилитация больных гипертонической болезнью в условиях поликлиники. - М.: Медицина, 1989. С. 256.
    4. Довгань В.И., Темкин КБ. Механотерапия. М.: Медицина, 1981. 127 с.
    5. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура. М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. 608 с.
    6. Дубровский В.И. Лечебный массаж. М.: Медицина, 1995. 208 с.
    7. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура / Учебное пособие для вузов. - М.: Издат. дом «ГЭОТААМЕД», 2002. С. 560.
    8. Загальна фізіотерапія і курортологія /Є.М. Панасюк, Я.М. Федорів, В.М. Модилевський. Львів: Світ, 1990. 136 с
    9. Исаев Ю.А. Сегментарно-рефлекторный и точечный массаж в клинической практике. Киев: Здоров'я, 1993. 320 с.
    10. Качесов В.А. Основы интенсивной реабилитации. - М , 1999, - 126 с.
    11. Клиническая физиотерапия /И.Н. Сосин, Л.Д. Тондий, Е.В. Сергиени и др /Под ред. И.Н. Сосина. Киев: Здоров'я, 1996. 624 с.
    12. Комарова Л.А., Терентьева Л.А., Егорова Г.И. Сочетанные методы физиотерапии. Рига: Знание, 1986. 173 с.
    13. Лечебная физическая культура. Справочник. / Под ред. проф. Епифанова В.А. М.: Медицина, 2001. С. 592.
    14. Лечебная физическая культура. Учебник для студентов ин-тов физ. культ. / Под ред. проф. Попова С.Н. - М.: ФиС, 1988. С. 270.
    15. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина /В.В. Клапчук, Г.В. Дзяк, І.В. Муравов та ін /За ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. Киев: Здоров'я, 1995, 312 с.
    16. ЛФК в системе медицинской реабилитации / Под ред. проф. Каптелина А.Ф.и Лебедевой И.П. - М.: Медицина, 1995. 198 с.
    17. Мошков В.Н. Общие основы лечебной физической культуры. - М.: Медицина, 1954.
    18. Мухін В.М. Фізична реабілітація. - К.: Олімпійська Література, 2000. - 424 с.
    19. Пархотик И.И. Лечебная физическая культура. Киев, 1986. 156 с.
    20. Підгорний В.К, Кукуєва В.В. Анатомо-фізіологічні основи масажу. Черкаси, 1997. 255 с.
    21. Стародуб Є.М., Самогальська О.Е., Шостак С.Е. Алгоритми діагностики і лікування захворювань органів травлення. - Т.: Укрмедкнига, 2004. - 164 с.
    22. Струков І.А., Сєров В.В. Патологічна анатомія. Х.: Факт, 2000. 864 с.
    23. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування): Навч. посіб. /П.Я. Григорьєв, Е.М. Стародуб, Е.П. Яковенко та ін. - Т.: Укрмедкнига, 2000. 448 с.
    24. Язвенная болезнь: Книга для пациентов и их близьких. /В. Морозов, В. Савранский, Г. Левранова. Спб.: Питер, 1997. - 160 с.
  • 9008. Фізична реабілітація при хронічному бронхіті у дітей
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.01.2011

    Методика. Масаж паравертебральних зон L5L1, D9D3, С4С3: погладжування площинне, поверхневе і глибоке; розтирання півкругле кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні штрихування, стругання, пилення; розминка подовжнє, зсовування, натискання, розтягування і стиснення; вібрації непереривиста вібрація, пунктирування. Масаж широких м'язів спини і трапецієвидних м'язів: погладжування, розтирання, розминання, вібрація, поперечне розминання від низу до верху широких м'язів спини в області западин підкрилець і надключичних країв трапецієвидних м'язів від потилиці до плечових суглобів. Масаж грудино-ключично-сосцевидних м'язів: щипоподібне погладжування і розминання, пунктирування і непереривиста вібрація кінцями пальців. Пунктирування і биття в області VII шийного хребця. Масаж міжлопаткової ділянки і надлопаткових зон: погладжування подушечками пальців і долонею в півкруглих напрямах; розтирання кінцями пальців опорною поверхнею і ліктьовим краєм кисті, пилення; пунктирування кінцями пальців, непереривиста вібрація. Масаж над- і підключичних зон: погладжування кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні від грудини до акроміально-ключичних суглобів; розтирання циркулярно кінцями пальців, штрихування, розтирання в повздовжньому напрямі долонним краєм кисті; пунктирування пальцями і непереривиста вібрація. Масаж акроміально-ключичних і грудино-ключичних суглобів, погладжування долонною поверхнею пальців в півкруглих напрямах і у напрямі до підключичних і підкрильцевих западин; розтирання суглобових сумок; непереривиста вібрація і пунктирування в ділянці суглобів. Масаж великих грудних м'язів і передніх зубчастих м'язів: погладжування, розтирання, розминка, вібрація. Масаж міжреберних проміжків: граблеподібне погладжування кінцями пальців від грудини до хребетного стовпа; півкругле розтирання і штрихування кінцями пальців; ритмічні натискання кінцями пальців міжреберних проміжків; погладжування і розтирання реберних дуг. Масаж діафрагми непереривиста вібрація і ритмічні натискання долонями по ходу XXII ребер від грудини до хребетного стовпа. Непрямий масаж легенів: непереривиста вібрація і ритмічні натискання над легеневими полями ззаду і спереду. Масаж серця: непереривиста вібрація ділянки серця; ніжні товчкоподібні ритмічні натискання долонею над серцем і в області нижньої третини грудини. Здавлення долонями грудної клітки по аксилярних лініях на рівні VVI ребра. Струс грудної клітки. Стискання і розтягування грудної клітки. Дихальні вправи. Тривалість процедури 1218 хв. Курс лікування 12 процедур, через день.

  • 9009. Фізична реабілітація хворих з переломом хребта
    Дипломная работа пополнение в коллекции 06.01.2011

    1. Амелина О.А. Травма спинного мозга/ Амелина О.А.// Клиническая неврология с основами медико-социальной экспертизы: науч. редак. А.Ю. Макарова СПб. : ООО Золотой век, 1998. С. 232-248.

    1. Физическая реабилитация : учебник для студентов высших учебн. заведений под редакцией С.Н. Попова/ [А.А. Бирюков, Н.М. Валеев, Т.С. Гарасева и др.]. Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. С. 399-416.
    2. Бабиченко Е.И. Классификация позвоночно-спинномозговой травмы/ Е.И. Бабиченко // Нейротравматология: под редакцией А.Н.Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова М.: Вазар-Ферро, 1994. С. 252-253.
    3. Бабиченко Е.И. Травматическая болезнь спинного мозга/ Е.И. Бабиченко// Нейротравматология: под редакцией А.Н. Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова М.: Вазар-Ферро, 1994. С. 292-294.
    4. Медична та соціальна реабілітація: навч. посіб./ [І.Р. Мисула, Л.О.Вакуленко, М.І. Швед та ін.].- Тернопіль: ТДМУ”Укрмедкнига”, 2005. 141-159.
    5. Бжевский Е.М. Этапность и методы кинезотерапии травматической болезни спинного мозга/ Бжевский Е.М. Омск: Медкнига, 1982. С. 90-95.
    6. Цивьян Я.Л. Повреждения позвоночника. М.: Медицина, 1991.
    7. Реабилитация при позвоночно-спинальной травме/ [Б.В. Гайдар, Ю.А. Шулев, В.В. Руденко и др.]. СПб: Специальная литература, 1997. С.496-506.
    8. Леонтьев М.А. Двигательная реабилитация инвалидов с нарушением локомоторной функции вследствие параличей и парезов : метод. Рекомендации/ М.А. Леонтьев, М.М. Малашенко. Новокузнецк, 2002. С. 194.
    9. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура: справочник./ В.А. Епифанов// - М. : Медицина, 1987. С. 284.
    10. Епифанов В.А. Реабилитация больных с травмой позвоночника и спинного мозга. М. : Медицина, 1988, - С.72-74.
    11. Гупта М.К. 69 уникальных лечебных поз и упражнений от болей в позвоночнике, спине и шее / Гупта М.К. - Здоровая жизнь, 2007. - 127 c.
    12. Двигательная реабилитация инвалидов с нарушением локомоторной функции вследствие параличей и парезов: метод. рекомендации/ М.А. Леонтьев, М.М. Малашенко. - Новокузнецк, 2002. 194 c.
    13. Древинг Е.Ф. Травматология: методика занятий лечебной физкультурой/ Древинг Е.Ф. М.: Познавательная книга плюс, 2002. 224 с.
    14. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура/ Дубровский В.И. - М.: Изд. Центр Владос, 1999. - 607 с.
    15. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и массаж/ В.А. Епифанов // М.: ГЭОТААМЕД, 2004. 560 с.
    16. Карп И.А., Яшина Ю.А. К классификации закрытых травм позвоночника и спинного мозга/ Карп И.А., Яшина Ю.А. // Нейрохирургия. 2003. № 3. - С. 46-48.
    17. Качесов В.А. Основы интенсивной реабилитации. Травма позвоночника и спинного мозга [Електронний ресурс] /Качесов В.А. - Книга 1. М.: 2002. http://www.paralife.narod.ru.
    18. Кожухова Т.В. Основи психолого-педагогічного дослідження / Кожухова Т.В. - Харків: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002. 240 с.
    19. Курако Ю. Л. Сборник методик и тестов исследования вегетативного отдела нервной системы / Курако Ю. Л. Одесса, 1999.153 с.
    20. Кушнер Ю.З. Методология и методы педагогических исследований: учебно-методическое пособие / Кушнер Ю.З. Могилев: МГУ им. А.А.Кулешова, 2001. 112 с.
    21. Леонтьев М.А. Лечение и реабилитация пациентов с травматической болезнью спинного мозга / Под ред. Л.В.Сытина, Г.К.Золоева, Е.М.Васильченко. Новосибирск, 2003. С. 299335.
    22. Леонтьев М.А. Вестник Кузбасского научного Центра СО РАМН, выпуск 1. / Леонтьев М.А //- Кемерово, 2005. - С. 131-136.
    23. Лечебная физическая культура: Справочник / Под ред. проф. В.А.Епифанова //. М.: Медицина, 2001. 528 с.
    24. Макарова Г.А. Практическое руководство для спортивных врачей / Г.А. Макарова //. - Ростовна Дону: “БАРО-ПРЕСС”, 2002. 800 с.
    25. Мурза В.П. Фізична реабілітація: навч. посібник / Мурза В.П.// К.: Орлан, 2004. 599 с.
    26. Мухін В.М. Фізична реабілітація: Підручник для вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту / Мухін В.М.//. К.: Олімпійська література, 2005. 473 с.
    27. Мухін В.М. Фізична реабілітація / Мухін В.М.//. - К.: Олімпійська література, 2000. 424 с.
    28. Мухін В.М. Основи фізичної реабілітації / Мухін В.М., Магльований А.В., Магльована Г.П. - Львів, 1999. 120 с.
    29. Назаренко Л.Д. Средства и методы развития двигательных координаций / Назаренко Л.Д. - М.: Изд. «Теория и практика физической культуры», 2003. 259 с.
    30. Окамото Г. Основи фізичної реабілітації: навч. посібник / Г.Окамото; пер. з англ. Ю.Кобіва, К.А.Добриніної. Львів, 2002. 232 с.
    31. Основні поняття і терміни оздоровчої фізичної культури та реабілітації / [О.Д. Дубогай, А.М. Ткачук, С.Д. Костикова, А.О. Єфімов]. Луцьк: Надстиря, 1998. 100 с.
    32. Перльмуттер О.А. Травма позвоночника и спинного мозга / Перльмуттер О.А. - Н.Новгород, 2000. 164 c.
    33. Полищук Н.Е. Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы, клиника, диагностика, лечение) / Полищук Н.Е., Корж Н.А., Фищенко В.Я. Киев: «Книга плюс», 2001. 388 с.
    34. Потехин Л. Д. Кинезитерапия больных со спинальной параплегией. - Учебное пособие для врачей, методистов и инструкторов лечебной физкультуры, врачей-физиотерапевтов / Потехин Л. Д. - www.mtj.ru
    35. Решетников Н.В. Физическая культура / Решетников Н.В., Кислицын Ю.Л. // М.: Академия, 2005. 152 с.
    36. Селуянов В.Н. Технология оздоровительной физической культуры / Селуянов В.Н. - М.: Спорт Академ Пресс, 2001. - 172с.
    37. Скрипко А.Д. Технологии в физической культуре и спорте: учеб.-метод. Пособие / Скрипко А.Д., Юспа М.Б. ГУ РУМУ ФВН, 2001. 124 с.
    38. Солодков А.С. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная / Солодков А.С. - М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2001. - 520 с.
    39. Устюгов Е.Д. Индивидуальное психофизическое развитие человека / Устюгов Е.Д., Ендронов О.В. - Новосибирск, 2000. - 190 с.
    40. Тристан В.Г. Физиологические основы физической культуры и спорта: учеб. пособие / В.Г. Тристан, Ю.В. Корягина Омск: Б.и. Ч.1. - 2003. 95с.
    41. Физеская реабилитация: учебник для академий и институтов физической культуры / Под ред. проф. С.Н.Попова. - Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1999. - 405 с.
    42. Физиотерапия. Лечебная физкультура. Массаж: Учебное пособие / И.В. Лукомский, Э.Э. Стэк ] - Улащик. 2-е изд. Минск, Вышэйш. шк., 1999. 336 с.
    43. Цивьян Я.Л. Хирургия позвоночника / Цивьян Я.Л. - Новосибирск, 1993. 182 c.
    44. Язловецький В.С., Верич Г.Є., Мухін В.М. Основи фізичної реабілітації: навч. Посібник / Язловецький В.С., Верич Г.Є., Мухін В.М. ]. - Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2004. 238с.
    45. Denis Briem D. Factors influencing the quality of life after burst fractures of the thoracolumbar transition / [Denis Briem D, Lehmann W, Ruecker AH, Windolf J, Rueger JM, Linhart W.]. // Arch Orthop Trauma Surg. Jul 9, 2004. P. 234-6.
    46. Harris, Ditunno J. Predicting recovery after spinal cord injury: a rehabilitation imperative / Harris, Ditunno J. // Arch.Phys.Med.Rehab, 1999 - Vol.80 - №4 - P. 361-364.
    47. McAfee Limitations of dorsal transpedicular stabilization in unstable fractures of the lower thoracic and lumbar spine: an analysis of 133 patients /[ McAfee, Oertel. J, Niendorf. W.R, Darwish N, Schroeder H.W, Gaab M.R.] // Acta Neurochir (Wien) 2004 Jul; 146 (8), 2004. - P. 771-7.
    48. White і Panjabi, Carlson S., Parrish M.. Springer J., Doty K., Dosset L. Acute inflammatory response in spinal cord following impact injury / [White і Panjabi, Carlson S., Parrish M.. Springer J., Doty K., Dosset L.] // Exp.Neurol.-1998.- nq151 - P. 77 - 88.
  • 9010. Фізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу
    Дипломная работа пополнение в коллекции 21.11.2010

     

    1. Альтман Й. В. Анатомія людини. К., 1996.
    2. Амосова К.М. Кардиология . К., 1999. Т 1.
    3. Амосова К.М. Кардиология . К., 1999. Т 2.
    4. Амосова К.М. Клінічна кардіологія. К.: Здоровя, 1997 704 с.
    5. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. К.: Здоровя, 1984.
    6. Апанасенко Г.Л, Волков Т.Л.,Науменко Р.Г. Лечебная физкультура при заболеваниях сердечно-сосудистой системы. К.: Здоровье, 1987.
    7. Бобров В.А., Калинский А.Г. Кардиология. К.: Здоровя, 1994 255 с.
    8. Богун Л.В., Целуйко В.И. Фактори, що визначають найближчий прогноз при нестабільній стенокардії //Укр. кардіол. журн. № 6. 1998. С.11-13.
    9. Брегг П. Как сохранить ваше сердце здоровым: путиводитель к предупреждению и контролю сердечных проблем: Пер. с англ. К.: Сьенас, 1996. 90 с.
    10. Вейн А.М., Соловьева А.Д. Вегетососудистая дистония. М.: Медицина, 1981 320 с.
    11. Внутрішні хвороби. Підручник /Левеченко В.А., Середюк Н.М., Вакалюк І.П. та ін. Л.: Світ, 1994 440 с.
    12. Внутренние болезни. Кристман В.И. Издательское объединение «Вища школа», 1975.
    13. Волков B.C., Виноградов В.Ф. //Кардиология.- 1993.- N3.-C.15-16.
    14. Гиляревский С.Р., Орлов В.А. Проблемы изучения качества жизни в современной медицине.- М., 1992.
    15. Гладков А.Г., Зайцев В.П., Аронов Д.М. и др.//Кардиология.-1982.- N2.- С.100-102.
    16. Грицюк А.И. Пособие по кардиологии. К.: Здоровя, 1984.
    17. Громадське здоров'я і громадське медсестринство /Є.Я. склярів, В.І. Пирогова, І.О. Мартинюк та ін. К.: Здоровя. 2000. 256 с.
    18. Гурленя А.М. Харчування при захворюваннях серця. К., 1990.
    19. Дзяк В.Н. Медицинская реабилитация больных сердечно-сосудистыми заболеваниями. К.: Здоровя, 1976 208 с.
    20. Заболевания сердца и реабилитация. /Под общ. ред. М.Л. Поллока, Д.Х. Шмидта. К.: Олімпійська література, 2000. 408 с.
    21. Зайцев В.П., Айвазян Т.А., Погосова Г.В. и др.//Кардиология.- 1997.- №4.~ С. 72-75.
    22. Клячкин Л.М., выноградова М.Н. Захворювання серця. М., 1995.
    23. Круглый М.М., Ю.А., Кобзев Ю.А. Физическая реабилитация при инфаркте миокарда. Саратов, 1978.
    24. Кузько Н.В. Кардиология в поликлинике. - К. Вища школа, 1993 492 с.
    25. Лутай М.И. Клініко-функціональна характеристика плину і прогноз ішемічної хвороби серця: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. К.,1990. 32 с.
    26. Малиновська І.Е. Безбольова і больова ішемія міокарда при нестабільній стенокардії: клініко-функціональні характеристики, критерії діагнозу і прогнозування: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. К., 1995. 49 с.
    27. Медицинская реабилитация больных сердечно-сосудистыми заболеваниями /В.Н. Дзяк, И.И. Крижановская, З.К. Алексеенко и др. 2-е изд. К.: Здоровя, 1976. 208 с.
    28. Мухін В.М. Фізична реабілітація. К.: Олімпійська література, 2000. С. 232-236.
    29. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Минск: Мед. Литература, 2000. Т 3 кн 1.
    30. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Минск: Мед. Литература, 2000. Т 3 кн 1.
    31. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Минск: Мед. Литература, 2000. Т 2.
    32. Оранский И.Е., Соловьева Е.И., Дитятев В.П.//Кардиология.-1982.- N6.- С.105-107.
    33. Петровський Б.В. Популярная медицинская энциклопедия. М., 1981.
    34. Пєшкова О.В. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів. Харків, 2000.
    35. Практическая кардиология: В 2 т. /Сост. и под ред. В. В. Горбачева. Минск, 1997.
    36. Роуз Дж., Блекберн Г., Гиллум Р.Ф., Принеас Р.Дж. Епідеміологічні методи вивчення серцево-судинних захворювань. Женева: ВІЗ, 1984. 224 с.
    37. Сабадишин Р.О. Лікування гіпертонічної хвороби. Рівне: Вертекс, 2001 334 с.
    38. Соколов Ю.М., Костенко Л.М., Терентьєв В.Г., Грабів С.А. Нестабільна стенокардія як ангіографічний діагноз // ІV з'їзд кардіологів України. Дніпропетровськ, 1993. С.32.
    39. Сичов О.С. Прогресуюча стенокардія: клініко-функціональні детермінанти перебігу, обгрунтування терапії та віддалений прогноз за даними проспективного 5-річного спостереження: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. К.,1996. 48 с.
    40. Скурихина Л.А. Физические факторы в лечении и реабилитации больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. М.: Медицина, 1979, - 208 с.
    41. Тащук В.К. Клінічні і морфологічні детермінанти рестабилизации плину гострих форм ИБС при тривалому спостереженні: Автореф. дис. …д-ра мед. наук. К., 1992. 38 с.
    42. Темки И.Б., Змиевская Л.Д. Лечебная физкультура при заболеваниях органов кровообращения. Ставропольское книжное издательство, 1977.
    43. Улащик В.С., Лук омський Ы.В. “Основи захворювань серця”. К., 1997.
    44. Федюкович Н.И. Внутренние болезни: Учеб. пособие Ростов н/Д: «ФЕНИКС», 2001.
    45. Хоули Є.Т., Дон Френкс Б. Заболевания сердца и реабилитация: Учеб.пос. /Под. общ. ред. М.Л. Поллака. - К. :Здоровя, 2000
    46. Шумаков В.А. Нестабільна стенокардія: механізми дестабілізації, діагностичні можливості і лікування: Автореф. дис. …д-ра мед. наук. К., 1992. 52 с.
    47. Шхвацабая И.К. Ишемическая болезнь сердца. М. Медицина, 1975. 400 с.
    48. Fox K.A.A., Antman E.M. Treatment optios in unstable angina: a clinical update // Europ. Heart J. 1998. Vol. 19. P. 8-10.
    49. ScheldtS.//Amer. heart].- 1987.- M.I 14.- Р.251-257.
  • 9011. Фізична реабілітація хворих на ревматичний артрит
    Дипломная работа пополнение в коллекции 18.05.2011

    № з/пПочаткове положенняВправаК-ть повтореньМетодичні вказівки1.Лежачи на спині, руки уздовж тулуба.Поперемінне згинання ніг в колінних суглобах, п'яти ковзають по кушетці.4-6 разівДихання вільне2.Ноги зігнуті1 - тягнемо коліно до живота, 2 - В.П., 3-те ж інша нога, 4- В.П.4-6 разівВ.П. - вдих, 1 -видох3.В.П.- те жГойдаємо колінами управо, вліво4-6 разівВ.П. - вдих, 1 - видих4.В.П. - те ж1 - коліна розвести в сторони, 2 - з'єднати6-8 разівДихання вільне5.В.П.- те жВипрямляємо праву гомілку вгору, стопа на себе, п'ятою тягнемося в стелю, В.П.8-10 разівДихання вільне6Ноги випрямленіСтопи на себе. Підвести праву ногу, потримати, опустити. Те ж інша нога.8-10 разівДихання вільне7Лежачи на правому боціМахи прямою ногою вперед, назад.8-10 разівДихання вільне8В.П. - те жЗігнути ногу в колінному суглобі, кругові рухи в тазостегновому суглобі.6-8 разівДихання вільне9В.П.- те жСтопа на себе. Підйом прямої ноги вгору.10 разівДихання вільнеПотім повторити з 7 по 9 на лівому боці. Переворот на інший бік через живіт10В.П. - на животі, руки уподовж тулуба.Напружуємо сідниці.8-10 разівДихання вільне11В.П:- те жРозведення прямих ніг в сторони. В.П.8-10 разівДихання вільне12В.П.- те жНога зігнута в коліні. Одне тимчасово міняємо положення ніг.8-10 разівДихання вільне13В.П.- те ж1 - підйом прямої ноги вгору; 2 - В.П.., 3 - те ж інша нога; 4- В.П.8-10 разівДихання вільне14В.П. - те жПідйом двох ніг вгору, В.П.8-10 разівДихання вільне15Лежачи на спиніКругові рухи прямою ногою, те ж іншою ногою4-6 разівДихання вільне16.В.П.- те жДва коліна піднести до грудей кругові рухи колінами перед собою.4-6 разівДихання вільне17В.П.- те жРозведення і з'єднання прямих ніг8-10 разівДихання вільне18В.П.- те ж1 - потягнутися правою пятою вперед, під коліном натиснути на кушетку, 2 - В.П. 3 - теж лівою ногою, 4 - В.П.6-8 разівДихання вільне19Ноги зігнутіРуки уздовж тулуба. 1 -прогнуться, розвести коліна, 2 - коліна разом, спину опустити.5-6 разів1 -вдох, 2-видих

  • 9012. Фізична реабілітація хворих після операцій на органах черевної порожнини
    Дипломная работа пополнение в коллекции 31.03.2011

     

    1. Боголюбов В.М., Медична реабілітація, Том 3. - М.: 2007. С. - 305-325.
    2. Боголюбов В.М., Медична реабілітація, Том 1. - М.: 2007. С. - 507-530.
    3. Боголюбов В.М. Курортология и физиотерапия, Том 1. М.: Медицина, 1985. 640 с.
    4. Воробьев А.И. Полный справочник практикующего врача. М.: ОНИКС, 2010. 880 с.
    5. Готовцев П.И., Суботін А.Д., Селиванов В.П. Лікувальна фізична культура і масаж. - М.: Медицина, 1987. С. 98-104.
    6. Генш Н.А. Справочник по реабилитации. - Ростов на Дону.: Фенікс, 2008 С. 61-72.
    7. Дмитрієв А.Е., Маринченко А.Л. Лікувальна фізкультура при операціях на органах травлення. - М., 1990. С. 108-126.
    8. Добровольский В.К. Лікувальна фізична культура в хірургії. - М, 1976. 132 с.
    9. Дубровский В.И. Спортивна Медицина М.: Владос, 2005. С. 159-170.
    10. Дубровський В.И. Лікувальний масаж М.: Владос, 2005 С. 140-145.
    11. Елизаветина Г.А. Проведення відбудовного лікування хворих із захворюваннями органів травлення. - М.: 1981.
    12. Епіфанов В.А. Лікувальна фізкультура і Спортивна медицина М.: Медицина, 1999 С. - 184-187.
    13. Заликіна Л. С. Загальний догляд за хворими. М.: Медицина, 1984р. 222 с.
    14. Кост Е. А. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования. - М.: Медицина - 1979. С. - 96-97.
    15. Кошкалда С.А. Основы физиотерапии для медицинских училищ. - Ростов на Дону.: Фенікс, 2008 С. - 33-34.
    16. Кузин М.И. Хирургические болезни. М.: Медицина, 2002 780 с.
    17. Клячкин Л.М., Виноградова М.Н.,. Физиотерапия. М.: Медицина, 1995. С 120 -125.
    18. Лейзерман В.Г., Бугрова О.В., Красикова С.И. Восстановительная медицина. - Ростов на Дону.: Фенікс, 2008 С. - 88-121.
    19. Мартынов А.И., Мухин Н.А., Моисеева В.С. Внутренние болезни. М.: ГЭОТАР Медицина, - 2002. С 128-140.
    20. Макарова Г.А. Спортивная медицина. - М.: Советский спорт, 2003. - 480 с
    21. Матеріал Інтернет сайта - http// www. Mymassage.ru
    22. Матеріал Інтернет сайта - http// www.hardgainer.ru
    23. Матеріал Інтернет сайта - http// www. Rus-medserver.ru
    24. Матеріал Інтернет сайта - http// www. Det-dieta.ru
    25. Наказ МОЗ СРСР від 15.10.79 р., № 1175 выд 21.11.79 р. «Про уніфікацію клінічних лабораторних методів у клініці». М.: Медицина, 1987р.
    26. Островерхов Г.Є., Лубоцкій Д. Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативної хірургії та топографічної анатомії - М.: Медицина, 1974 С. - 539, 577-582.
    27. Пономаренко Г.Н. Физические методы лечения: Справочник. СПб.: 2002г.
    28. Попов С. Н. Фізична реабілітація. - Ростов на Дону.: Фенікс, 2008 С.- 378-388.
    29. Пархотік І. І. Фізична реабілітація при захворюваннях органов черевної порожнини К.: Олімпійська література 2003. С. - 136-139, 163-169
    30. Русанов А.А. Апендецит. Л.: Медицина, 1979. 176 с.
    31. Скрипніченко Д.Ф., Невідкладна хірургія черевної порожнини. К.: Здоровя, 1986. С 22-52, 82-135.
    32. Мурза В.П. Фізична реабілітація. Навчальний посібник. - Київ: „Олан”,. 2004. - 559 с.
    33. Хромов Б. М., Шейко В.З. Хирургическая помощь в поликлиниках и амбулаториях. Л.: Медицина, 1980. 520 с.
    34. Томашевський М.І. Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів - Горлівка 2007. С - 7-18.
    35. Ясногородський В.Т. Довідник по фізіотерапії. М.: Медицина, 2003.
  • 9013. Фізичне виховання дитини із зоровою патологією
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2010

     

    1. Азарян Р.Н. Педагогическое исследование влияния многолетних занятий физической культурой и спортом на развитие и воспитание слепых и слабовидящих школьников. М.:Просвещение, 1989. 64с.
    2. Амосов М.М. Роздуми про здоровя. К.: Здоровя, 1990.
    3. Анатомия человека. /Под ред. Сапина М.Р. М.: Медицина, 1993.
    4. Анатомия, физиология, психология человека /Под ред. Батуева А.С. СПб.: Лань, 1998.
    5. Батуев А. С. Введение в физиологию сенсорных систем.- М.: Наука, 1988. 247 с.
    6. Гальперин С.И. Физиология человека и животных. Высшая школа, 1970 656 с.
    7. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология. В 3 т. М.: мир, 1990.
    8. Гуминский А.А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. М.:Просвещение, 1990. 239 с.
    9. Жабоєдов Г.Д., Ватченко А.О., Тимофеєв М.М. Терапевтична офтальмологія. К.: Здоровя, 2003. 134с.
    10. Касаткин Л.Ф. Формирование двигательных функций у слепых детей и преодоление недостатков физического развития в процесе школьного обучения: Автореф.дис. М., 1980. 23с.
    11. Липченко В.Я., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии. М.: Медицина, 1988.
    12. Практикум по нормальной физиологии / Под ред. Агаджаняна Н.А. М.: Высшая школа, 1983. 328 с.
    13. Николаевская В. П. Физические методы лечения в оториноларингологии. М.: Медицина. 1989. 381 с.
    14. Ремажевська В.М., Раніцький Ю.М. Лікувальна фізкультура при порушеннях опорно-рухового апарату у дітей з вадами зору. Львів: 2004. 92 с.
    15. Ростомашвили Л.Н. Адаптивное физическое воспитание. Авторская программа по лечебной физической культуре для детей с тяжелой зрительной патологией (начальня школа). Учеб.-метод.пособ. М., 2002. 42 с.
    16. Рухлова С.А. Основы офтальмологии. М.: Мед. книга, Изд-во НГМА, 2001. 252 с.
    17. Сермеев Б.В. Физическое воспитание детей с нарушением зрения. К.: Здоровя, 1987. 112 с.
    18. Синьова Є.П. Тифлопсихологія. - К.: ВО УФЦ-БФ „Візаві”, 2002. 296 с.
    19. Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков: Учебное пособие, - М: изд. Центр «Академия», 2000. 400 с.
    20. Трайтак Д.И. и др. Биология. М.: Просвещение, 1992.
    21. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. М.: Мед. информационное агентство, 2002. 958 с.
    22. Форняк Н.М. Анатомія та еволюція нервової системи. Рівне, 1996.
    23. Хоменко Б.Г. Анатомія людини. К.: Вища школа, 1991.
    24. Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. Практикум. - К.: Вища школа, 1991.- 175 с.
  • 9014. Фізичне виховання та зміцнення здоров'я людини
    Информация пополнение в коллекции 09.03.2010

    Основною організаційною формою фізичного виховання є урок, який має науково обґрунтовану структуру і проводиться фахівцями фізичного виховання відповідно до навчальних програм, забезпечує дітям і молоді базовий обсяг фізкультурних знань, умінь і навичок. Крім уроків, широко використовуються позаурочні форми: заняття у фізкультурних гуртках і секціях, у групах загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури тощо. Важливими формами фізичного виховання дітей і молоді є заняття в спортивних школах, клубах за інтересами, а також самостійні заняття фізичними вправами. У житті кожної людини завжди можна знайти місце для фізичних вправ. Ходьба найдоступніший вид фізичних вправ. Фізичне навантаження при ходьбі дозується швидкістю руху і пройденим шляхом. Починати ходьбу можна з 1 - 2 км і, додаючи в день по 250 - 500 м, довести її до 10 км і більше. Під час довготривалої ходьби закріплюються навички правильної осанки, дихання повинно бути вільним і ритмічним. Біг проводять у кінці заняття, починаючи з 2 хв. При систематичному тренуванні тривалість бігу збільшується на 1 2 хв. За тиждень поступово його можна довести до 10 хв. Краще збільшувати час бігу, ніж швидкість. Купання й плавання належать до найкорисніших закалюючих процедур. Механічне подразнення нервових закінчень шкіри і м'язів, яке відбувається при плаванні, є своєрідним масажем. Плавання активізує обмін речовин, розвиває мускулатуру і серцево-судинну систему. Тривалість купання в перші дні 2-5 хв., поступово час перебування у воді збільшується до 20-30 хв. Плавання слід починати з дистанції 10-50 м, поступово збільшуючи до 100-500 м і більше. Слід уникати переохолодження організму і втоми. Ходьба на лижах найпопулярніша форма зимового відпочинку, пов'язана із значними енергозатратами організму. Швидкість руху 4-10 км/год., темп від 60 до 115 кроків за хвилину. Тривалість перших прогулянок не більше 1-2 год. з поступовим збільшенням її до 3-4 год. Спортивні й рухові ігри. Гра в бадмінтон, "м'яч у колі", "гольф" та інші дають фізичне навантаження, позитивні емоції, що підвищує життєвий тонус, працездатність, переключає увагу. При виконанні різноманітних фізичних вправ працюють м'язи, покращується обмін речовин, що створює сприятливі умови для діяльності мозку. За відсутності руху гальмується кровообіг, викид продуктів життєдіяльності з мозку, пригнічується обмін речовин у легенях, що знижує опір щодо бактерій і мікроорганізмів. Тому користь навіть 10-хвилинних фізкультурних пауз, різних видів рухових вправ повертають людину до нормального стану. Заняття фізкультурними вправами необхідні людині в різні періоди життя. В дитячому і підлітковому віці, коли ще тільки відбудовується нервово-м'язові координації, фізкультура необхідна для гармонійного розвитку особистості. У людини, організм якої вже сформувався, повільно відбуваються процеси окостеніння і склероз суглобів.

  • 9015. Фізіологія сенсорних систем: шкірний та слуховий аналізатор
    Информация пополнение в коллекции 19.12.2010

    Зазвичай роздратування, що сприймаються шкірою, носять комплексний характер, бо діють на різні види рецепторів, причому виходить єдине узагальнене відчуття, характер якого залежить від ступеня залучення до реакції різних видів рецепторів. Дотик до шкіри холодного або теплого предмету в перший момент викликає виразне відчуття дотику, до якого швидко приєднується і стає домінуючим відчуття холоду або тепла. Пояснюється це тим, що імпульси від тактильних рецепторів швидше досягають центральної нервової системи, бо проходять по товстих м'якушевих волокнах, тоді як від теплових і холодовых рецепторів імпульси йдуть по безм'якотних або тонких м'якушевих волокнах. Отже, перш за все вогнище збудження виникає в тих кіркових клітках, які отримують імпульси від тактильних рецепторів. Подальша поява другого вогнища збудження в клітках, що отримують імпульси від теплових або холодовых рецепторів, - викликає через негативну індукцію пониження збудливості кліток, що сприймають тактильне роздратування.

  • 9016. Фізіологія та патологія вищої нервової діяльності людини
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.01.2011

    Наступник В.О. Чаговця у Київсько му університеті А.І. Ємчєнко (1893-1964) досліджував значення чинників простору і часу в умовнорефлекторній діяльності тварин, а також займався методологічними проблемами сенсорної фізіології. Його співробітники В.П. Глаголєв (1912-1991) та В.О. Цибенко вивчали роль гіпоталамуса в регуляції серцево-судинної та лімфатичної систем. П.Д. Харченко (1910-1973) вивчав занізнювальиі умовні рефлекси у тварин. Дуже багато зробив також П.Г. Багач (1918-1981), який певний час очолював кафедру фізіології людини і тварин та створений у 1945 р. Інститут фізіології Київського університету. Він та його учні досліджували секреторні процеси та моторну функцію травного каналу, електричну активність гладких м'язів та секреторних клітин, роль центральних структур (зокрема, гіпоталамуса та лімбічної системи) у регуляції вегетативних функцій і вищій нервовій діяльності тварин (А.Ф. Косенко, С.Д. Гройсман, Г.М. Чайченко, П.С. Лященко). У 1993 р. Г.М. Чайченко (1936-1998) замінив В.О. Цибепка на посаді завідувача кафедри фізіології людини і тварин Київського університету. Разом зі своїми учнями (Л.Г. Томіліиа, М.Ю. Макарчук, Т.В. Куцеико та ін.) розробив методичні прийоми оцінки функ ціонального стану нервової системи люди ни і став одним із лідерів вивчення психо фізіології людини.

  • 9017. Фізіологія фізичних вправ
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2010

     

    1. Боген М.М. Обучение двигательным действиям. М.: ФиС, 1985.
    2. Вайзер С.Р. Это помогает обучению. // Физическая культура в школе, 1975. №7. С. 27-28.
    3. Вишнева Л.В. Обучение должно быть развивающим. // Физическая культура в школе. 1981. № 1. С. 15.
    4. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. М., 1988. 360 с.
    5. Завацький В.І. Курс лекцій з фізіології: В 2-х частинах: Навчальний посібник. Рівне: ППФ "Волинські обереги", 2002.
    6. Зюзіна І.А. Основи педагогічної майстерності. Освіта, 1989. 302 с.
    7. Козєтов І. Методика використання нестандартного обладнання на уроках фізкультури // Фізичне виховання в школі. 1999. № 4. С. 37-39.
    8. Комплексне тестування рухових здібностей людини. За ред. Сергієнко Л. П.-Миколаїв: УДМТУ, 2001.
    9. Комплексне тестування рухових здібностей людини. За ред. Сергієнко Л. П. - Миколаїв: УДМ ТУ, 2001.
    10. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. М.: ФиС, 1991. 543 с.
    11. Методика физического воспитания школьников /Под ред. Г.Б. Мейксона, Л. Е. Любомирского. М.: Просвещение, 1989. 143 с.
    12. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи (За ред. Дубогай О.Д., Завацького В.І., Короп Ю.О.). -Луцьк: Надстир'я, 1995.
    13. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. М., 1989. 320 с.
    14. Новосельський В.Ф. Методика урока физической культуры в старших классах. К.: "Радянська школа", 1989. 127 с.
    15. Паукова М.В., Черемисин В.П. Учить оценивать свои движения // физическая культура в школе, 1984. № 12. С. 26-29.
    16. Платонов. Общая теория подготовки спортсменов в Олимпийском спорте. - Київ: Олімпійська література, 1997.
    17. Сенсорні механізми у правління точнісними рухами людини. За ред. Роєного А. С. - Харків, 2001.
    18. Сінчаєвськйй С.М. Фізичне виховання школярів (теоретична підготовка) // Фізичне виховання в школі, 1999. №2. с.25-28.
    19. Слупский Л.Н. Волейбол. Активные методы обучения // Физическая культура в школе, 1987. №11. С. 23-25.
    20. Уилмор Дж. Х., Костиля Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности. -Київ: Олімпійська література, 1977.
    21. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности. - Київ: Олімпійська література, 1977.
    22. Физическая культура и спорт в общеобразовательной школе. Пособие для учителя. / Под ред. Д. Рупы. М.: Просвещение, 1985. 87 с.
    23. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Книга для учителя / Под ред. А.М. Шлемина. М.: Просвещение, 1988.
    24. Фізіологія людини (За ред. Кучерова І. С. та ін.). - К.: Вища школа, 1981.
    25. Фізіологія людини (За ред. Плахтія П.Д.). - Кам'янець-Подільський, 2001.
    26. Фізіологія людини (Заред. Кучерова 1.С. та ін.). -К: Вищашкола, 1981.
    27. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум ). Львів: Світ, 1993. 184 с.
    28. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.1. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2001. 248 с.
    29. Экологическая физиология человека и восстановительная медицина (Под ред. Денисова И.Н.). - М.: ГЭОТАР Медицина, 1999.
    30. Экология, здоровье, спорт. Под ред. Агаджаняна Н.А., Полатайко Ю.А. - Ив.-Франковск -Москва: Пласт, 2002.
    31. Энока Р.М. Основы кинестезии. К.: Олимпийская литература, 1998.
  • 9018. Фізіолого-імунологічні аспекти формування епідемій та пандемій
    Курсовой проект пополнение в коллекции 01.12.2010

    Клітинні імунні відповіді на введення антигенів вірусу грипу були продемонстровані па лабораторних тварин н людині слідом за інфекцією або ін'єкцією інактивованого вірусу, але їх вплив на стійкість-до подальшої інфекції важко оцінити через одночасно виникає відповіді гуморальних антитіл. Було знайдено, що миші, пасивно імунізовані повторними введеннями внутрішньочеревно кролячої антисироватки, були захищені від летального впливу гомологічного вірусу, але через 3 тижні у них були відсутні виявляються антитіла в сироватці і секреті слизової оболонки дихальних шляхів. Тим не менше ці тварини були частково резистентні до вторинного введення того ж вірусу. Було отримано подібні результати на пасивно імунізованих тхорах, і припустили, що часткова резистентність до повторного введення вірусу у тварин, на імунітет яких впливали пасивними антитілами, може бути опосередкована механізмами клітинного імунітету. Суперечливі дані були отримані в дослідах на тваринах з пригніченим імунітетом. Було встановлено, що введення щурам мишиної лімфоцитарної сироватки не впливає на виживання мишей, заражених вірусом грипу. З іншого боку, спостерігали підвищену виживаність заражених вірусом грипу мишей, що отримували циклофосфан, незважаючи на придушення утворення антитіл та наявність більш високих титрів вірусу в легенях, і приписали ці результати придушення клітинної імунної відповіді. У дослідах, проведених пізніше, було показано, що додавання кролячої антисироватки до лімфоцитів мишей супроводжується збільшенням виживання і зниженням уражень в легенях у мишей, заражених малими дозами вірусу H2N2. Автори прийшли до висновку, що клітинну імунну відповідь шкідлива для господаря, незважаючи на те що у імуннопригнічених тварин вірус персистував протягом більш тривалих періодів часу і що титри антитіл у них були нижчі. Поділ впливів гуморального і клітинного імунітетів на одужання ще більше, ускладнюється недавно зробленим відкриттям, що для появи антитіл до специфічних детермінант НА вірусу грипу необхідні Т-лімфоцити. При відсутності певних даних, отриманих на тваринах з дефектами системи Т-клітин шляхом порівняння нормальних та імунних лімфоцитів, фактично неможливо розібратися в цих суперечливих результатах, і вплив клітинного імунітету на інфекцію вірусом грипу (особливо у людини ) залишається неясним. [4]

    1. Профілактика епідемій та пандемій
  • 9019. Фізкультура і здоровий спосіб життя
    Информация пополнение в коллекции 30.12.2010

    Відповідно до рекомендацій До. Купера, основна мета аеробіки полягає в тому, щоб одержувати необхідну кількість очок в тиждень, підтримуючи необхідний рівень підготовки аероба, а не добиватися рекордних досягнень у вибраному виді тренування. Якщо жінка набирає в тиждень 27 очок або відповідно чоловік 32 очки, то це указує на хороший фізичний стан. При цьому слід пам'ятати, що нормативний час повинно бути досягнуто не на початку, а в кінці тижня. Якщо зустрічаються утруднення з появою тижневих планів, то необхідно виконувати не ділову програму до тих пір, поки не буде досягнутий норматив. Після завершення вибраної програми слід продовжувати займатися фізичними вправами в об'ємі, достатньому для 2732 очок в тиждень. Комплекси аеробіки не годяться для підготовки молоді до трудової діяльності, коли потрібне хороше оволодіння раз особистими руховими, а також силовими, швидкісними навиками. Проте система Купера є прекрасним способом тренування серця, органів кровообігу і дихання у людей всіх віків, від молоді до немолодих осіб. У аеробіці привертає можливість дозування і обліку того сприятливого впливу, ради якого проводиться тренування. Підрахунок окулярів, відповідних вели чині і інтенсивності виконаної роботи і кінець кінцем кількості споживаного кисню, при цьому становиться стимулом до тренувальних занять. Очковий еквівалент дає узагальнений показник динаміки тренування, а проста система контролю дозволяє управляти розвитком тренованості організму, вносячи необхідні корективи в цей-процес.

  • 9020. Фізкультура і основи здорового способу життя студента
    Информация пополнение в коллекции 26.09.2010

    Дуже багато людей починають своє оздоровлення з відмовлення від паління, що вважається однієї із самих небезпечних звичок сучасної людини. Недарма медики вважають, що з палінням безпосередньо звязані самі серйозні хвороби серця, судин, легень. Паління не тільки підточує здоровя, але і забирає сили в самім буквальному значенні. Як установили радянські фахівці, через 5-9 хвилин після викурювання однієї тільки сигарети мускульна сила знижується на 15%, спортсмени знають це по досвіду і тому, як правило, не курять. Аж ніяк не стимулює паління і розумову діяльність. Навпаки, експеримент показав, що тільки через паління знижується точність виконання тесту, сприйняття навчального матеріалу. Курець вдихає не всі шкідливі речовини, що знаходяться в тютюновому димі, біля половини дістається тим, хто знаходиться поруч з ними. Не випадково, що в родинах курців діти хворіють на респіраторні захворювання набагато частіше, ніж у родинах, де ніхто не курить. Паління є частою причиною виникнення пухлин порожнини рота, гортані, бронхів і легень. Постійне і тривале паління приводить до передчасного старіння. Порушення харчування тканин киснем, спазм дрібних судин роблять характерної зовнішність курця (жовтуватий відтінок білків око, шкіри, передчасне зівянення), а зміна слизуватих оболонок дихальних шляхів впливає на його голос (утрата дзвінкості, знижений тембр, хрипкість).