Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 3681. Значение разделов Польского государства 1772, 1793, 1794 годов
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.12.2008

    Таким образом, задача заключалась в поэтапном рассмотрении всех уровней генезиса самого вопроса, а затем непосредственного осуществления уже укоренившейся идеи. Исторический и политический предпосылки в данном случае сыграли роль «катализатора» процессов. Поэтому в разделе «предпосылки ослабления Польши» - уже раскрывается основной мотив, которым в итоге каждый из участников воспользовался, исходя из личных обстоятельств. Несомненно, что подобный раздел мог быть произведен над государством, уже предрасположенным к распаду это сыграло одну из ключевых ролей. Поэтому в первом разделе фактически приводятся внутренние причины, приведшие к разделам, следовательно, то значение, которое разделы сыграют для Польши, учитывая ее положение к середине XVIII века. В следующем разделе «истоки вопроса разделов» - сделана попытка ответить на до сих пор актуальный вопрос, а точнее, с помощью фактов и существовавших закономерностей объяснить каким образом, даже при слабости государства и наличии у его соседей территориальных притязаний, сложился план не военного захвата а передела территории еще существовавшего независимого государства. Разумеется, роль здесь сыграли особенности польской ситуации, характер окружения и отношения с ним. Но сам прецедент раздела чужой территории вплоть до исчезновения государства до сих пор рассматривается многими исследователями как аномалия, поэтому важным представляется объяснить значение этого хода с позиций сложившихся традиций и норм международных отношений XVIII века. С другой стороны, описав общий фон и существовавшие предпосылки раздела, необходимо определить намерения государств, которые окончательно сформировались уже непосредственно перед разделом а для России и Австрии вообще пересматривались и дорабатывались уже в ходе разделов. Таким образом, в разделе «окончательное складывание позиций государств в разделе» уже описывается ситуация, подведшая каждую из стран к разделу, то есть, сложившийся повод для непосредственного вмешательства и расстановка сил в которой державы подошли к проблеме. Тем не менее, как уже было отмечено, когда переговоры уже велись, окончательно позиции закреплены не были (это в свою очередь было вызвано спецификой раздела только один из участников имел конкретное намерение захватить владения). Поэтому в разделе, посвященном уже событиям 1772 года позиции государств продолжают определяться, хотя общая стратегия, несомненно, была заложена гораздо раньше. Работа в целом также ставит параллельную цель попытаться доказать неразделимость, единство Польского раздела с тремя этапами. Поэтому при описании «первого раздела Польши» определены те закономерности, которые будут актуальны на протяжении всего процесса, а также те противоречия, которые в 1772 году не были разрешены, а значит, создавали необходимость продолжения. Соответственно, «Второй и третий разделы Польши» описываются как продолжение процесса. Сделана попытка отразить общие мотивы, лежавшие в основе всех трех этапов, не упустив при этом постоянное возникновение новых факторов, учитывая такую нестабильную и постоянно меняющуюся почву, как международные отношения. В работе также отражены актуальные для исследования международных отношений концепции, которые помогают описать систему и ее влияние на происходящие процессы. Наконец, два последних раздела « Значение разделов в краткосрочном» и «…долгосрочном периодах» представляют собой выводы, касающиеся непосредственно целей работы. То есть, с одной стороны, - описать как в результате разделов изменилась актуальная ситуация и каким процессам была заложена основа. С другой стороны, какие далеко идущие последствия имели разделы, для каких устойчивых взаимосвязей была заложена основа.

  • 3682. Значение римского права
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
  • 3683. Значение ситуационного подхода в криминалистической науке
    Информация пополнение в коллекции 19.06.2010

    В ситуации, когда допрашиваемый дает ложные показания, в его сознании одновременно сосуществуют два параллельных варианта развития преступного события, две его модели (одна - "истинная" модель в реальности имевшего место события, другая - "ложная", созданная обвиняемым, как правило, заранее и детализируемая им в процессе допроса). "Ложная" модель - интерпретированный обвиняемым вариант "истинной" модели расследуемого события, в котором искажены отдельные факты, добавлены новые, вымышленные обстоятельства. Элементы "истинной" модели (то, как было на самом деле) и "ложной" (то, как обвиняемый стремится представить развитие событий следователю) переплетаются в сознании допрашиваемого. В стадии непосредственного хода допроса обвиняемому приходится детали "истинной" модели оперативно заменять на соответствующие детали модели "ложной". В этом случае в его сознании протекает несколько мыслительных процессов одновременно: воссоздание "истинной" модели преступного события, принятие решения о том, что следует от следователя скрыть, построение в сознании модели "ложной" и оценка того, насколько она представляется следователю достоверной. В подобных ситуациях "истинная" модель конкурирует в сознании обвиняемого с моделью "ложной", создавая тем самым реальные предпосылки для проговорок или противоречивых высказываний.

  • 3684. Значение срока в Гражданском праве
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Поэтому, если решением компетентного органа приостановлено действие закона или иного правового акта, то нет правовых оснований для требований, опирающихся на эти источники. Данное основание приостановления течения срока давности является новым для нашего гражданского законодательства, оно впервые закреплено в Гражданском Кодексе 1994 года. Стоит также отметить, что для применения исковой давности важное значение имеет отрезок времени, предшествующий истечению срока давности. В статье 202 пункте 2 говорится, что “течение срока давности приостанавливается при условии, если указанные в настоящей статье обстоятельства возникли или продолжали существовать в последние 6 месяцев срока давности, а если этот срок равен 6 месяцам или менее 6 месяцев-в течении срока давности”. После прекращения обстоятельства, которое послужило основанием для приостановления давности, течение ее срока продолжается. Остающаяся часть срока удлиняется до 6 месяцев, а если срок давности равен 6 месяцам или менее-до срока давности. Если например препятствие возникает за 2 месяца до истечения общего срока давности, то после устранения данного обстоятельства для предъявления управомоченному лицу иска предоставляется не 2, а 6 месяцев. Если в течение последующих 6 месяцев вновь появится основание для приостановления срока исковой давности, то после того, как оно отпадет, для предъявления иска опять предоставляется 6 месяцев. Из этого следует, что сущность приостановления исковой давности заключается в том, что период времени, препятствующий защите нарушенных прав, не засчитывается в срок исковой давности. Также Гражданский Кодекс в статье 204 допускает еще одно основание для приостановления срока исковой давности-оставление без рассмотрения иска, предъявленного в уголовном деле.Это-специальная форма окончания судебного разбирательства без вынесения решения по существу спора ( ст.87,88 Арбитражного процессуального кодекса; ст.221,222 ГПК). Основанием для оставления иска без рассмотрения судом могут служить несоблюдения истцом установленного порядка рассмотрения спора, неявка истца на заседание суда, если истец не заявил о рассмотрении дела без его участия; нахождение в производстве другого суда спора между теми же сторонами о том же предмете и по тому же основанию и др. Если судом оставлен без рассмотрения иск, предъявляемый в уголовном деле, то течение срока исковой давности приостанавливается с момента предъявления иска до вступления в законную силу приговора суда, которым иск оставлен без рассмотрения. Этот период не засчитывается в срок исковой давности, а если оставшийся срок меньше 6 месяцев, то он удлиняется до 6 месяцев. Во всех иных случаях оставление судом иска без рассмотрения (кроме исков в уголовном деле) исковая давность не приостанавливается:начавшееся до предъявления иска течение срока исковой давности продолжается в общем порядке. Перерыв исковой давности означает, что время, истекшее до наступления обстоятельства, послужившего основанием перерыва, в давностный срок не засчитывается, и он начинает течь заново. Если приостановление исковой давности вызывается, как правило, независящими от воли заинтересованных лиц событиями длящегося характера, то перерыв исковой давности закон связывает с волевыми однократными действиями истца или ответчика. В соответствии со статьей 203 ГК течение исковой давности прерывается:1) предъявлением иска в установленном законе порядке 2) совершением обязанным лицом действий, свидетельствующих о признании долга. Первое из этих обстоятельств охватывает собой лишь такое обращение в суд, арбитражный или третейский, которое сделано в полном соответствии с требованиями материального и процессуального законодательства. Это означает обязательное соблюдение истцом правил о подведомственности спора, принятие им необходимых мер к его досудебному урегулированию, предъявление иска недееспособным лицом и т.д. Иск, предъявленный с нарушением любого из этих и иных установленных законом требований, не принимается судом к производству (ст.129 ГПК) либо оставляется судом без рассмотрения (ст.210 ГПК) и не прерывает исковую давность. Иногда иск предъявленный по всем правилам, оказывается не рассмотренным по существу, ввиду появлению обстоятельств, приостанавливающих производство по делу (ст.214 ГПК). Суд обязан приостановить производство по делу в случае смерти гражданина, если спорное правоотношение допускает правопреемство, пребывание ответчика в действующей части Вооруженных Сил. Во всех случаях приостановления производства по делу исковая давность прерывается в момент предъявления иска и начинает течь заново. Признание долга как обстоятельство, прерывающее исковую давность, может выражаться в любых действиях должника, подтверждающих наличие долга или иной обязанности. Такими действиями могут быть, например, просьба об отсрочке исполнения, частичная уплата долга или процентов по нему. Действия, свидетельствующие о признании долга, должник может совершать как по отношению к кредитору, так и по отношению к третьим лицам. Указанные в статье 204 ГК обстоятельства, прерывающие исковую давность, носят исчерпывающий характер и не дополняются какими-либо специальными правами закона. Также, в соответствии со статьей 205 ГК исковая давность может быть восстановлена судом, если причины ее пропуска будут признаны судом уважительными. Этот случай в корне отличается от приостановления и перерыва исковой давности тем, что восстанавливается уже истекшая давность. Восстановление исковой давности рассматривается законом как исключительная мера. Обязательно, чтобы причина пропуска исковой давности была признана судом уважительной по обстоятельствам, связанным с личностью истца (тяжелая болезнь,беспомощное состояние,неграмотность и т.п.). Текст закона не оставляет сомнения в том, что ссылаться на уважительность пропуска исковой давности и представлять соответствующие доказательства может только истец и только лицо физическое. Кодекс 1964 года не знал таких ограничений. Ныне не могут удовлетворяться просьбы юридических лиц и граждан-предпринимателей о восстановлении пропущенного срока исковой давности. Срок исковой давности восстанавливается судом при наличии уважительной причины его пропуска в том случае, если она имела место в последние 6 месяцев срока давности, а если этот срок равен 6 месяцам или менее-в течение срока давности.

  • 3685. Значение, правовая характеристика объектов гражданских правоотношений по действующему законодательству Российской Федерации
    Дипломная работа пополнение в коллекции 26.07.2012

    Это просто объекты-антиподы. Если вещь суть архетипичный объект правоотношения, то нематериальные блага вообще затесались в число объектов едва ли не по ошибке. Они настолько далеки от основы гражданских отношений, что регулирование их гражданско-правовыми средствами следует признать скорее вынужденной аналогией права, чем закономерным явлением. Поэтому если и можно считать нематериальные блага объектами правоотношений, то очень специфическими. Ибо в отношении таких благ возникают исключительно неимущественные права, не предоставляющие никакой свободы распоряжения ни правами, ни благами. Традиционно всякое гражданское право характеризуется двоякой свободой. «Гражданскими правами называются такие отношения, которые защищаются не иначе, как по инициативе частных лиц - обладателей этих отношений... Существенный прогресс в развитии гражданского права произошёл лишь тогда, когда, кроме права защиты, к субъектам индивидуального обладания перешло право распоряжения, то есть тогда, когда гражданские права не только защищались, но также устанавливались и прекращались по инициативе частных лиц». И конечно же, при разговоре о нематериальных благах и личных неимущественных правах невозможно не упомянуть крайне своеобразную конструкцию ст. 150 ГК РФ. В п. 1 данной статьи как однопорядковые явления, через запятую. перечисляются собственно нематериальные блага и права на них. Столь грубое пренебрежение всеми правилами и понятиями юридической логики ещё могло бы быть хоть как-то оправдано, если бы в пункте первом было только одно предложение. Тогда можно было бы сказать, что такое перечисление ни в коем случае не является отождествлением столь разных правовых явлений, а просто обусловлено необходимостью с минимальными затратами слов (принцип законодательной экономии) высказаться по поводу ограничения оборотоспособности обеих категорий объектов гражданских правоотношений. Но нет, во втором предложении снова чёрным по белому написано про «личные неимущественные права и другие нематериальные блага». А в п. 2 статьи появляется и вовсе нечто невообразимое - «нематериальные права» (как будто существуют права материальные).

  • 3686. Значение, содержание и форма обвинительного заключения
    Курсовой проект пополнение в коллекции 21.10.2010

    В течение первых месяцев после введения в действие УПК 2001 г. данный пункт многими истолковывался как предписание, обязывающее соответствующих должностных лиц включать в обвинительные заключения перечни источников доказательств без изложения их содержания. Этим путем и шла следственная и судебная практика. Однако Президиум Верховного Суда РФ занял иную позицию. В связи с рассмотрением представления заместителя Генерального прокурора РФ по конкретному уголовному делу он своим постановлением от 18 июня 2003 г. N 169п03пр привлек внимание к тому, что в данном пункте ст. 220 УПК говорится о перечне доказательств, т.е. о перечне любых сведений, упоминаемых в ч. 1 ст. 74 УПК, а не о перечне источников доказательств, перечисленных в ч. 2 той же статьи УПК. А это, как сказано в названном постановлении, означает, что "в соответствии со ст. 220 УПК РФ следователь обязан сослаться не только на источник доказательств, ... но и привести сами сведения, составляющие их содержание как доказательств".

  • 3687. Значение, цели, задачи и основные принципы трудового права
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Трудовые правоотношения, то есть отношения, регулируемые трудовым законодательством, следует отличать от отношений, вытекающих из членства в корпаротивных огранизациях. Последние являюся комплексными, включающими не только трудовые, но и элементы имущественных, организационных отношений, в то время как первые это отношения по найму рабочей силы. Любая организация независимо от формы собственности может может принять наемного работника, заключить с ним трудовой договор и тем самым «подвести» стороны под действие трудового законодательства. Отношения по членству, даже в случае выполнения трудовой функции, регулируются в настоящее время не только трудовым законодательством, но и утавами и учредительными документами соответствующих организаций и гражданским законодательством.

  • 3688. Значення судової фотографії в криміналістиці
    Информация пополнение в коллекции 13.03.2011

    Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає додатковим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як засіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого.

  • 3689. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства та її роль у розвитку національної економіки
    Дипломная работа пополнение в коллекции 01.03.2011

    Зовнішні фактори макромаркетингового середовищаФакториАналіз12

    1. Політичне середовище:
    2. Законодавство
    3. Державні установи
    4. Впливові групи населенняПолітичні конфлікти, система податків, митні тарифи, закони і нормативні акти уряду по регулюванню підприємницької діяльності безпосередньо впливають на діяльність заводу.
    5. Економічні фактори:
    6. Рівень платоспроможності попиту
    7. Інфляційні процеси
    8. Податкова системаЦі фактори безпосередньо впливають на проблему через дефіцит сировини, цін на неї, високі витрати на транспортування, неплатоспроможність клієнтів.
    9. Демографічні фактори:
    10. Рівень народжуваності, стать, вік, рівень освітиДемографічне середовище не впливає на діяльність заводу.
    11. Соціально - культурне середовище:
    12. Відданість традиціям
    13. Культурні цінностіЦі фактори не впливають на споживання товарів заводу, тому що товар користується постійним попитом у своїй галузі, і не залежить від культурних цінностей і традицій населення.5. Технологічні факториУ наші дні вчені розробляють величезну кількість нових технологій здатних перетворити наші товари і виробничі процеси.6. Фактори конкуренціїЦі фактори безпосередньо впливають на діяльність підприємства, тому що будь-які дії конкурентів відразу відбиваються на діяльності заводу.7. Міжнародні факториВизначені труднощі, чи нові можливості, у діяльності заводу можуть виникнути в результаті зміни валютного курсу, політичних рішень у країнах, на ринках яких є присутнім підприємство.Зовнішні фактори мікромаркетингового середовища1. СпоживачіСпоживачами є наступні фірми:ЛПРОМ (Росія), Могилевнефтемаш (Росія), Юна (Татарстан), Озон (Росія), “Вогник” (Росія). А також інші промислові підприємства Бєларусі, Латвії, Естонії, , Туркменії, багато підприємств України. 2. ПостачальникиЦе фірми, що забезпечують завод матеріальними ресурсами необхідними для виробництва продукції. Постачальниками заводу є підприємства України і Росії. 3. КонкурентиКонкурентами заводу є такі фірми: “Кузбас електромотор” (Росія), “Dowel” (Польща), “Сименс” (Німеччина), “Електромотор” (Україна). 4. Маркетингові посередникиЗавод не користається послугами посередників.5. Контактні аудиторіїФінансові кола банки, інвестиційні компанії. Завод домагається прихильності цих аудиторій і намагається пристати в їхніх очах як фінансово стійка компанія, щоб вони охоче надавали кредити у випадку їхньої необхідності.
      14. Аналіз товарної, цінової та збутової політики. Товарний асортимент, що випускається підприємством ВАТ “ПЕМЗ” представлений у таблиці 1.2.

  • 3690. Зовнішньоекономічна діяльність та її вплив на ефективність діяльності підприємств харчової промисловості на прикладі рибопереробного підприємства АТЗТ компанія "Бастіон"
    Дипломная работа пополнение в коллекции 03.07.2010

    Аналіз динаміки росту абсолютних обсягів експорту та імпорту загальної товарної маси товарів харчової промисловості, продукції рибної галузі та динаміки показників ланцюгового темпу щорічного росту обсягів експорту та імпорту загальної маси товарів харчової промисловості України та рибної підгалузі у 2003 -2007 роках показує, що:

    1. загальний щорічний обсяг експорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,07 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 40,0 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,02 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 48,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),
    2. загалом зовнішньоекономічна торгівля України характеризується переходом від рівня позитивного сальдо +3,67 млрд. дол.США у 2004 році до все зростаючого негативного сальдо у 2005 -2006 роках (( - 1,9) млрд.дол.США у 2005 році ,( -6,67) млрд.дол.США у 2006 році та (-8,15) млрд..дол.США у 2007 році) за рахунок випереджаючого темпу приросту імпорту в країну;
    3. загальний щорічний обсяг експорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,73 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 4,93 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,17 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 3,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),
    4. харчова промисловість України разом характеризується постійним позитивним сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, обсяг експорту у 2006 -2007 роках становить 154% від обсягу імпорту харчових продуктів;
    5. питома вага експорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 11,84 % у 2003 році та дещо зростає до рівня 12,30 % у 2007 році;
    6. питома вага імпорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 9,44 % у 2003 році та знижується до рівня 6,60 % у 2007 році;
    7. загальний щорічний обсяг експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України знизився з рівня 11,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 5,03 млн.дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 88,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 362,0 млн.дол. США у 2007 році (3 квартали),
    8. рибна галузь харчової промисловості України характеризується великим значенням негативного сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, при цьому обсяги експорту рибної продукції знизились за 5 років практично в 2 рази, а обсяги імпорту рибної продукції за 5 років зросли практично в 4 рази, відносна частка експорту займає всього 1,6% від обсягу імпорту рибної продукції;
    9. питома вага експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 0,05 % у 2003 році та зменшується майже в 3,5 рази до 0,013 % у 2007 році;
    10. питома вага імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 0,384 % у 2003 році та зростає майже в 1,9 раза до 0,668 % у 2007 році;
  • 3691. Зовнішньоекономічна політика США
    Информация пополнение в коллекции 16.01.2011

    Барометром політичної розрядки були американо-радянські відносини. В грудні 1969 року США зняли деяке обмеження у торговельній сфері з СРСР, через місяць конгрес ратифікував підписаний 1968 року Сполученими Штатами, Великобританією та Радянським Союзом Договір про непоширення ядерної зброї, згодом розпочалися американо-радянські попередні переговори в Гельсінкі, а потім у Відні про обмеження систем протиракетної оборони та стратегічних озброєнь. 30 вересня 1971 року у Вашингтоні підписано угоду про зменшення небезпеки виникнення ядерної війни та вдосконалення прямого телефонного зв'язку між США і СРСР. Нарешті, відбулося декілька зустрічей на найвищому рівні: у травні 1972 року візит президента США Р.Ніксона до СРСР; у червні 1973 року візит-відповідь Л.Брежнєва до Сполучених Штатів; у червні 1974 року - зустріч Р.Ніксона і Л.Брежнєва в Криму: в листопаді цього ж року зустріч Дж.Форда та Л.Брежнєва у Владивостоці. В результаті було підписано кілька десятків різного роду угод, більше ніж за всю попередню історію американо-радянських стосунків. Серед них найважливіші: про основи взаємовідносин між СРСР та США; про обмеження стратегічних озброєнь; про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО); торговельна угода (у жовтні 1972 (74?) року конгрес прийняв до неї поправку Джексона-Веніка, яка обумовлювала надання СРСР у торгівлі режиму найбільшого сприяння за умови демократизації радянського законодавства щодо еміграції); про співпрацю у мирних цілях у космосі, охорону навколишнього середовища, у сфері охорони здоров'я, в галузі науки й техніки.

  • 3692. Зовнішньоекономічні зв’язки в галузі "Фізична культура і спорт"
    Информация пополнение в коллекции 31.05.2010

    В класифікацію послуг включно більше 160 видів послуг, які згруповані в 12 основних розділів: ділові послуги; послуги звязку; будівництво та інжинірингові послуги; послуги по захисту навколишнього середовища; фінансові (включаючи страхування); загальноосвітні послуги; послуги по охороні здоровя та соціальні послуги; туризм; послуги з організації дозвілля, культури і спорту; транспортні послуги; інші послуги.

  • 3693. Зовнішньоекономічні зв’язки України з Туреччиною
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.05.2010

     

    1. www.ukrstat.gov.ua Державний комітет статистики України.
    2. www.ukrexport.gov.ua Комітет підтримки укрекспорту України
    3. www.kmu.gov.ua Урядовий портал України
    4. http://korrespondent.net-Зовнішня торгівля України в 2006 році
    5. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=5108096- Катерина Кінська, "Урядовий кур'єр"
    6. Кныш В. «“Ятаган” для Анкары».//Обзор украинского рынка. 2005, №6.
    7. Сірук М. «Турецький гамбіт». // День. 2007, №126
    8. Шишкіна В. Сучасні українсько-турецькі відносини: здобутки і перспективи // Актуальні проблеми міжнародних відносин:: Зб. Наук. пр. Вип. 42, частина І. К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2003. с.47-54.
    9. Шишкіна В. Чорноморський вектор зовнішньої політики Туреччини: історична ретроспектива і сучасність // Людина і політика. 2004. - № 1 (31). С.12-26.
    10. Шишкіна В. Історико-політичні підстави українсько-турецького партнерства // Політика і час. 2005. - № 5. С.84-94. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность и внешнеэкономические связи Украины и Донецкой области // Экономист. 2001. №12. С. 7073.
    11. Макогон Ю.В. Некоторые проблемы вступления Украины во ВТО / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. 2002. С. 1927.
    12. Макогон Ю., Гохберг Ю., Третьяков С. Деякі державні та регіональні аспекти розвитку зовнішньоекономічних звязків // Регіональна економіка. 2001. № 3. С.7490.
    13. Фаминский И.П. Инвестиционный климат и иностранные инвестиции в России / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. 2002. С.1519.
    14. Экономическая неделя. 2002 г. 1117 февраля.
    15. Храмов В.О Зовнішньоекономічна політика К.: 2002 р.
    16. Стровский В.И. Внешнеэкономическая деятельность предприятия М.: 1996 г.
    17. Фомичев Б.И. Международная торговля - М.: 2001 г.
    18. Гафман Н.Ф. Основы внешнеэкономической деятельности - Харьков, 2001 г.
    19. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения - М.: Маркетинг, 2001 г.
    20. Внешнеэкономическая деятельность. Общ.ред. Кумок С.И., АОЗТ "ВЕЧЕ",М.: 1994 г.
    21. Сергеев П.В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе - М.: 1998г.
    22. Кузнецова Н.В. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине - Киев.: 1998г.
    23. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України. Матеріали конференції. Київ, 2000.
    24. Україна і світове господарство. Київ, 1999.
  • 3694. Зовнішньоекономічні операції між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшника)
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.07.2010

    Дослідженнями встановлено, що за умови переробки навіть всього одержаного врожаю соняшнику вироблятиметься 1,7-1,8 млн т олії, з якої 1,1-1,2 млн т вигідно експортувати. Розраховано, що первинна переробка соняшнику створює додану вартість у розмірі 30 USD/т, а економічні переваги експорту продуктів переробки соняшнику складають 73,5 USD/т тільки за рахунок різниці експортних цін. Перспективи експорту соняшникової олії для України досить оптимістичні з огляду на постійне збільшення населення планети та пріоритетність вирощування альтернативних олійних культур за рахунок скорочення виробництва соняшнику в основних країнах-продуцентах. За прогнозними даними існує потенціал до збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику в Україні, що дасть можливість довести виробництво соняшникової олії до 2 млн т, забезпечити споживання її населенням і здійснювати експорт на постійному рівні більш, ніж 1,5 млн тонн. У свою чергу, світовий ринок спроможний прийняти надлишкову пропозицію української олії, проте, можливо, географія українського експорту олії потребує змін.

  • 3695. Зовнішньоекономічні операції між українськими та французькими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшникової олії ЗАТ з ІІ "ДОЕЗ")
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.07.2010

    РядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду12341. Необоротні активиНематеріальні активи:Залишкова вартість010716,6648,8Первісна вартість0112889,52714,4Накопичена амортизація0122172,92065,6Незавершене будівництво02011915,25850,3Основні засобиЗалишкова вартість030136441,0132723,8Первісна вартість031209375,7219187,7Знос03272934,786463,9Довгострокові фінансові інвестиції:Які обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств040Інші фінансові інвестиції0451,91,9Довгострокова дебіторська заборгованість050Відстрочені податкові активи0602910,21260,5Інші необоротні активи070Усього за розділом 1.080151984,9140485,311. Оборотні активиЗапаси:Виробничі запаси1008772,310707,8Тварини на вирощуванні та відгодівлі110Незавершене виробництво1201601,71595,4Готова продукція130175,62198,0Товари14018,915608,9Векселі одержані:150Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:Чиста реалізаційна вартість1608132,51144,9Первісна вартість1618132,51144,9Резерв сумнівних боргів162Дебіторська заборгованість за розрахунками:З бюджетом17038616,216513,7За виданими авансами180817,62604,7З нарахованих доходів190Із внутрішніх розрахунків200Інша поточна дебіторська заборгованість21047,613,7Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквівалентиВ національній валюті23075,154,2В іноземній валюті2402397,983,8Інші оборотні активи2503342,12006,2Усього за розділом 11.26063997,552531,3111. Витрати майбутніх періодів270626,6527,9Баланс280216609,0193544,5Пасив12341. Власний капіталСтатутний капітал30011592,211592,2Пайовий капітал 310Додатковий вкладений капітал320Інший додатковий капітал33010150,310064,3Резервний капітал3402898,12898,1Нерозподілений прибуток ( непокритий забуток)35045120,264814,3Неоплачений капітал360Вилучений капітал370Усього за розділом 1.38069760,889368,911. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу4001526,92159,9Інші забезпечення410164,8321,4Цільове фінансування420Усього за розділом 11.4301691,72481,3111. Довгострокові зобовязанняДовгострокові кредити банків440Довгострокові фінансові зобовязання450Відстрочені податкові зобовязання460Інші довгострокові зобовязання470Усього за розділом 111.4801У. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків500Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями510Векселі видані520Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги53011529,226917,1Поточні зобовязання за розрахункамиЗ одержаних авансів5406208,67616,2 З бюджетом55069,3331,8З позабюджетних платежів560Із страхування57098,2423,7З оплати праці580610,31138,6З учасниками59013,169,1Із внутрішніх розрахунків600126620,265190,2Інші поточні зобовязання6107,67,6Усього за розділом 1У.620145156,5101694,3V. Доходи майбутніх періодів630Баланс640216609,0193544,5

  • 3696. Зовнішньоекономічні операції. Спільні підприємства. Зарубіжні інвестиції та організація митної справи
    Методическое пособие пополнение в коллекции 22.01.2010

    Розгляд зазначених документів здійснюється у двотижневий строк комісією при регіональному управлінні Національного банку України у складі повноважних представників: регіонального управління банку, регіональної державної митниці та управління зовнішніх економічних зв'язків обласної державної адміністрації. Дозвіл надається регіональним управлінням Національного банку України на підставі протоколу засідання комісії, підписаного усіма представниками, на строк не більше трьох місяців. І оформляється у трьох примірниках, один з яких передається українському резиденту, другий посилається в уповноважений банк резидента, третій береться на окремий облік регіональним управлінням Національного банку України.

  • 3697. Зовнішньополітичні доктрини США і країни пострадянського простору: ретроспективний аналіз
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.01.2011

     

    1. Русаков Е. Пиррова победа // Новое время. - 2000.- N 51.- С. 21-23.
    2. Акимбеков С. Война по расписанию. // Континент, №8, 2003, с. 16-18.
    3. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 19451986 гг. М.: Высшая школа, 1988.
    4. Антонова Л.А. Штрихи к политическому портрету Джорджа У. Буша. // США: экономика, политика, идеология. - 1999.-N 11.-С.52-61.
    5. Арыстанбекова А.Х. Объединенные нации и Казахстан. А.: Дайджест-Пресс, 2002 г. 432 с.
    6. Бережков А. Бизнес-план Буша: прорыв или авантюра? // Эхо планеты.- 2003.- N 4.- C.5-9.
    7. Бережков А. Выборы по-американски: президентский тупик // Эхо планеты.- 2000.- N 47.- С.6-9.
    8. Бзежинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геополитические императивы. М.: Международные отношения, 1999.
    9. Богатуров А. Без перемен не обойтись. // Азия и Африка сегодня, №3, 1991.
    10. Богданов Д.Ю. Контуры внутренней политики. // The New York Times, 16.04.2001.
    11. Браницкая С. Доброе утро, последний герой // Деловые люди.-2001.- N 127.- С.6-10.
    12. Бураков Ю., Кипаренко Г., Мовчан С., Мороз Ю. Країни Заходу у другій половині ХХ ст. Львів: Студії, 1995.
    13. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Социология, политика международных отношений. М., 1993.
    14. Всесвітня історія: Навч. посібник / Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. К.: Знання, 2002.
    15. Гарбузов В.Н. Администрация Джорджа У.Буша. // США и Канада, 2001, № 4.
    16. Гарбузов В.Н. Богданов Д.Ю. Президент Буш и парадоксы «сострадательного консерватизма». // США, Канада: экономика, политика, культура.- 2001.- N 8.-С.3-25
    17. Государственные, национальные, классовые институты во внешней политике. // Мировая экономика и международные отношения. 1989 г., №2
    18. Государство и управление в США /Отв. ред. Л.И. Евенко. М.: Мысль, 1985.
    19. Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. М., 1986.
    20. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты. М.: Аквариум, 1999.
    21. Джексон Джейнс. Буш и европейцы // Internationale Politik.- 2001.- N 6.- С.28-40.
    22. Джексон Джейнс. США на рубеже веков. / Под ред. С.Рогова. Москва: Наука, 2000, с. 46-47.
    23. Джозеф С. Най (младший). Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика. // Мировая экономика и международные отношения. 1989 г., №12, с. 73-81.
    24. Джон Ле Карре: У америки приступ исторического помешательства. // Эхо планеты. Дайджест. - №5, январь/февраль, 2003. С. 22-23.
    25. Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. М., 1995.
    26. Дюрозель Жан-Батіст Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. К.: Основи, 1995.
    27. Золотухин В.П. Внутриполитические инициативы президента Буша // США, Канада: экономика, политика, культура.- 2001.- N 8.-С.62-80.
    28. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. М.: Издательство политической литературы, 1975.
    29. Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джордж Буша. Белый дом и пресса. М.: Издательство политической литературы, 1991.
    30. История США. В 4 т. Том четвертый. 19451980 /Отв. ред. В.Л. Мальков. М.: Наука, 1987.
    31. Кадик Л. Американская шестерка // Власть.- 2000.- N 4.- С. 38-40.
    32. Кирильченко Ю. Джордж Буша сын "Одинокой звезды" // Эхо планеты.- 2000.- N 23.- С.18-21.
    33. Кирсанов Д., Федяшин А. "Техасский Белый дом" Буша // Эхо планеты. - 2001.- N 45-46.- С.14-15.
    34. Козырев А.В. ООН против тоталитаризма. // Международная жизнь, 1990 г. -№12
    35. Коммерсантъ, 27.04.2001.
    36. Куколка Ю. Проблемы теории международных отношений. М., 1980.
    37. Кучинс Эндрю - директор российской и евразийской программы Фонда Карнеги. "Andrew Kuchins. U.S.-Russian Relations: An Agenda for Renewal. Перевод С.Г. Рогульcкого .
    38. Кучинс.Э. Проблемы становления американо-российских отношений. // The New York Times, 2001. 12.02.
    39. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. К.: А.С.К., 1999.
    40. Майборода О.М. Новітня історія (період після Другої світової війни). К., 1995.
    41. Міжнародні відносини та зовнішня політика (194570-ті роки) Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти /Гол. ред. С.В. Головко. К.: Либідь, 1999.
    42. Муташев С. Боже, храни Америку. // Континент, №8, 2003, с.20-21.
    43. Новейшая история зарубежных стран: ХХ век: Учеб. пособие для средн. спец. учеб. заведений /Под ред. А.М. Родригеса. М.: ВЛАДОС, 2001.
    44. Оласки М. Обновление американского сострадания // Техасский университет (г. Остин).
    45. Оласки М. Сострадательный консерватизм // Техасский университет (г. Остин).
    46. Оласки М. Трагедия американского сострадания // Техасский университет (г. Остин).
    47. Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія. Новітній період 1945-1997. Посібник. К.: Академія, 1998.
    48. Россия - США: Визит Д. Буша в Россию // Эхо планеты. - 2002. - №23. с.6-9.
    49. Русаков Е. Американские качели // Новое время. - 2000.- N 40.- С.28-31.
    50. Русаков Е. Демократия в стрессе // Новое время. - 2000.- N 46.- С.7-9.
    51. Русаков Е. Со слоном или на осле // Новое время. - 2000.- N 43 - С.26-29.
    52. Сергиенко В. Война и мир. Другие 48 часов. // Континент, №6, 2003, с. 18-19.
    53. Травкина Н.М. От противоракетной обороны к бюджетной. - "Независимая газета", 21.04.2001.
    54. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2002 г.
    55. Чудодеев А. На высшем уровне // Итоги. - 2001.- N 46.- С.14-20.
    56. Янов А. Внешнеполитические актеры на американской сцене // Деловые люди. - 2001.- N 119 (Февр.).- С.125-126.
  • 3698. Зовнішньополітичні пріоритети Ніколя Саркозі
    Дипломная работа пополнение в коллекции 29.01.2011

    Разом з тим, частина французького політикуму вважає, що ЄС доведеться відмовитись від ідеї Конституції, єдиної зовнішньої політики, посади президента ЄС і повернутися до свого первісного проекту суто економічного союзу. Як відомо, таку концепцію відстоює Великобританія. 17. Політика співпраці з США і НАТО за президента Н.Саркозі Під час виборчої кампанії весною 2007 року експерти прогнозували зміцнення американського вектора французької зовнішньої політики у випадку обрання Н.Саркозі. Він не приховував своїх симпатій до США, що певною мірою виділяло його серед представників французької політичної еліти. Прийшовши до влади, Саркозі заявив про свій намір «перегорнути сторінку» у стосунках зі США з питання американського вторгнення в Ірак весною 2003 року. Н.Саркозі неодноразово наголошував, що Франція, як і США, - члени однієї демократичної родини, прихильної ідеалам демократії і захисту прав людини. До того Париж за Саркозі прагнув підтримати Вашингтон у розв'язанні найбільш чутливих для американців питань. Так, Франція офіційно декларувала свій намір повернутися до військової організації НАТО. Вона зайняла близьку до американської точки зору позицію щодо іранського ядерного досьє. Поряд з цим Н.Саркозі спробував об'єднати партнерів по ЄС для більш активного тиску на Іран з питання ядерної зброї, просуваючи ідею запровадження санкцій Євросоюзу проти Тегерана. Нові акценти з'явилися у політиці Франції щодо Іраку, що, зокрема, було відзначено під час візиту в цю країну міністра закордонних справ Б.Кушнера у серпні 2007 року, який став першим офіційним французьким політиком, який відвідав Ірак після американського вторгнення весною 2003 року. Франція відкрила додаткове консульство в іракському Курдистані, що, за словами Кушнера, засвідчує її «повернення в Ірак». Були також здійснені кроки щодо зміцнення французького контингенту (1300 осіб) в Афганістаніу складі сил НАТО. Для підтримки нового духу французьких солдатів наприкінці грудня 2007 року Н.Саркозі відвідав Кабул, де виступив перед солдатами з вітальною новорічною промовою.

  • 3699. Зовнішня економічна діяльність
    Информация пополнение в коллекции 28.05.2010

    Другий. ТНК як організаційна форма функціонування великого приватного капіталу виявилась найадекватнішою сучасному характерові міжнародного поділу праці. Поділ праці між країнами та незалежними фірмами доповнюється міжнародним поділом праці всередині фірми, що регулюється з одного центру. Єдиний виробничий процес розподіляється на операції, що здійснюються у різних країнах. Частковий продукт, вироблений у тій або іншій країні, не має споживної вартості поза інтернаціонально організованим процесом виробництва. Використання інтернаціональної усуспільненої праці розширює можливості виробництва та привласнення надприбутку великими корпораціями. Орієнтація на одержання прибутку сприяє ефективному використанню ресурсів у внутрішньофірмовій торгівлі. У разі послаблення торгових обмежень внаслідок економічної інтеграції ресурси переміщуються від виробників з нижчою ефективністю виготовлення товарів до виробників з високоефективними технологіями. Це стимулює розвиток ринкової інфраструктури: з одного боку, зовнішня торгівля сприяє подальшому удосконаленню інфраструктури, а з іншого - підвищення ефективності виробництва позитивно впливає на використання капіталів у сфері інфраструктури (розвиток транспортних засобів, комунікацій, трубопроводів, шляхів сполучення, використання висококваліфікованих спеціалістів з обслуговування об'єктів інфраструктури та ін.)[2,с.50].

  • 3700. Зовнішня політика Італії в пост біполярний період
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.01.2011

    Враховуючи складні відносини Італії з соціалістичною Югославією щодо повоєнного територіального розподілу, вона приділяла велику увагу процесам, які відбувалися на теренах СФРЮ по завершенні холодної війни. У 1991 році італійський уряд на першопочатках, як і всі країни ЄС і США, підтримував єдність Югославії. Проте, як відомо, з початком військових дій у Словенії деякі держави, у першу чергу Німеччина, підтримана Австрією, Данією і Угорщиною, стали виступати за визнання незалежності Словенії і Хорватії. В італійській спільноті можна було простежити дві тенденції з цього приводу. Одна була спрямована на єдність Югославії і звідси підтримка, хоча не завжди послідовна, дій Сербії. Цієї позиції притримувався у перші місяці югославського конфлікту італійський міністр закордонних справ Де Мікеліс, який став одним із «протагоністів» Бріонської декларації СФРЮ, Хорватії і Словенії від 7 липня 1991 року, яка встановлювала тримісячний мораторій на відокремлення двох республік і визначала мирний шлях врегулювання конфлікту. Згодом позиція Де Мікеліса набрала одверто проюгославського, антихорватського характеру. Він заявив, що 2Італія віддає перевагу об'єднаній Югославії у формі конфедерації». Інша, прохорвато-словенська тенденція, поширювалася під впливом Ватікану і охоплювала католицькі верстви країни. Рупором цих настроїв став колишній посол Італії в СРСР Серджо Романо. Прихильники розпаду Югославії плекали надію на перегляд Озимської угоди 1975 року, яка закріпляла непорушність італо-югослвського кордону, який склався після Другої світової війни у результаті підписаних договорів, регулювала культурну автономію меншин і визначала напрямки економічної співпраці.між обома країнами.