Значення судовоСЧ фотографiСЧ в кримiналiстицi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
1. Судова фотографiя та СЧСЧ види
судова фотографiя зйомка
Судова фотографiя - галузь кримiналiстичноСЧ технiки, яка становить собою систему наукових положень, а також рекомендацiй щодо застосування технiчних засобiв i методiв зйомки з метою розслiдування злочинiв.
Завдання судовоСЧ фотографiСЧ:
1) забезпечувати технiчними засобами та практичними прийомами виявлення, фiксацiю та дослiдження матерiальних джерел доказовоСЧ iнформацiСЧ;
2) здiйснювати обСФктивну фiксацiю слiдчих дiй та СЧх результатiв;
3) вдосконалювати iснуючi та розробляти новi технiчнi засоби збирання, фiксацiСЧ й дослiдження доказiв;
4) забезпечувати принцип наочностi в доказуваннi та профiлактичнiй дiяльностi слiдчого органу дiзнання, експерта-кримiналiста.
СубСФкти застосування судовоСЧ фотографiСЧ:
- слiдчий у процесi попередження, розкриття та розслiдування злочинiв;
- оперативний працiвник у ходi провадження оперативно-розшуковоСЧ роботи;
- експерт при проведеннi експертизи та участi у слiдчих дiях як спецiалiст;
- представники громадських органiзацiй та окремi особи, якi здiйснюють своСЧ права з охорони громадського порядку та суспiльноСЧ безпеки.
Останнi не знають прийомiв судовоСЧ фотографiСЧ та використовують звичайну вiдображувальну зйомку подiй, обСФктiв, документiв, осiб.
Судову фотографiю прийнято подiляти на судово-оперативну( вiдображувальну) та дослiдну. Судова фотографiя подiляСФться на фотографiю судово-оперативну (фiксуючу) та судово-дослiдницьку (експертну)[2].
Судово-оперативна фотографiя являСФ собою сукупнiсть методiв, прийомiв i засобiв, що застосовуються при провадженнi слiдчих чи оперативно-розшукових дiй для фiксацiСЧ обстановки, слiдiв та iнших обСФктiв. Фiксацiя в судовiй фотографiСЧ маСФ на метi точно i повно вiдобразити обСФкти у тому виглядi та станi, у якому вони спостерiгаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступаСФ додатковим засобом фiксацiСЧ у процесi здiйснення слiдчоСЧ дiСЧ. Судово-оперативна фотографiя як засiб фiксацiСЧ пiд час розслiдування застосовуСФться у поСФднаннi з оформленням протоколу, схем i планiв. ОбСФктами судово-оперативноСЧ фотозйомки СФ: мiiевiсть i примiщення, а також СЧх окремi дiлянки, предмети, слiди, трупи, живi особи, окремi дiСЧ учасникiв слiдчих дiй та СЧх результати. Судово-оперативну фотозйомку здiйснюСФ слiдчий, оперативний працiвник органу дiзнання або спецiалiст за допомогою фотографiчноСЧ технiки, що входить до фотокомплекту слiдчого.
Судово-дослiдницька фотографiя це система спецiальних методiв, прийомiв i засобiв, застосовуваних для одержання нових фактiв при провадженнi судових експертиз. Дослiдження з використанням засобiв i методiв судовоСЧ фотографiСЧ передбачаСФ виявлення слабковидимих або зовсiм невидимих за звичайних умов ознак, подiбностi або рiзницi мiж ними. Судово-дослiдницьку фотографiю iнодi називають експертною, через те що СЧСЧ методи i засоби застосовують експерти пiд час своСЧх дослiджень. ОбСФктами судово-дослiдницькоСЧ фотографiСЧ СФ речовi докази, якi пiддаються експертному дослiдженню, порiвняльнi зразки та матерiали, що використовуються пiд час експертизи. Така фотографiя здiйснюСФться за особливих умов освiтлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмiнеiенцiСЧ, посиленням контрастiв, iз використанням розрiзнення кольорiв, методом мiкрофотографiСЧ тощо[5].
Методи судово-оперативноСЧ фотографiСЧ: панорамний, вимiрювальний, широкомасштабний, сигналетичний, репродукцiйний, макроскопiчний та мiкроскопiчний. Методи судовоСЧ фотографiСЧ не слiд змiшувати з видами судовоСЧ зйомки, до якоСЧ належать: орiСФнтуюча, оглядова, вузлова, детальна.
Метод - це спосiб зйомки, а вид - реалiзацiя мети зйомки. Наприклад, оглядову зйомку можна виконати вимiрювальним способом, стереоскопiчним, панорамним. Вид зйомки залежить вiд завдання фiксацiСЧ.
2. Мiкро- та макрозйомка
Мiкро- та макрозйомка найбiльш придатнi для фотографування слiдiв знарядь злому та iнструментiв злому.
Мiкрозйомка.
Пiд мiкрозйомкою розумiють фотографування з безпосереднiм збiльшенням фотографованого зображення за допомогою мiкроскопа, сполученого з фотокамерою, тобто фiксацiя на свiтлочутливому матерiалi зображень створюваних мiкроскопом.
Мiкрозйомцi пiддають слiди, якi мають незначнi за розмiром деталi, якi не сприймаються неозброСФним оком.
Основними завданнями мiкрофотографiСЧ СФ одержання збiльшеного зображення у заданому масштабi i чiтка передача в ньому найбiльш важливих ознак, якi не сприймаються зором. За допомогою мiкрофотографiСЧ дослiджують форму, розмiри, будову та iншi характеристики слiдiв знарядь злому i iнструментiв, а також фiксують i зiставляють СЧх деталi[1].
У мiкрофотографiСЧ як оптичноСЧ системи, що утворюСФ зображення,що фiксуСФться на фотоматерiал, використовуСФться мiкроскоп складний оптичний прилад, що володiСФ певними характеристиками: загальне збiльшення, роздiльна здатнiсть i глибина рiзкостi.
РЖснуСФ безлiч рiзновидiв мiкроскопа:
бiологiчнi (МБС-1, МБС-2)
металографiчнi (МРЖМ-6, МРЖМ-7), вимiрювальний, порiвняльний (МСК )
стереоскопiчний, люмiнеiентний, поляризацiйний, iнтерференцiйний i iн.
Всi вони призначенi для рiзних цiлей i мають рiзнi конструкцiСЧ, але включають в себе тi самi оптичнi елементи i механiчнi вузли,якi дозволяють з високою точнiстю вивчати обСФкти i фотографувати СЧх.
Для попередньо