Зовнiшня економiчна дiяльнiсть
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Змiст
1. Сутнiсть зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi
2. Зовнiшньоекономiчнi звязки та зовнiшньоекономiчна iнфраструктура
3. Формування ринковоСЧ iнфраструктури зовнiшньоекономiчних звязкiв УкраСЧни
Список використаних джерел
1. Сутнiсть зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi
На думку ряду спецiалiстiв, поняття "зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть" (ЗЕД) зявилось в УкраСЧнi з початком економiчноСЧ реформи, в 1987 p. Одним з центральних напрямкiв даноСЧ економiчноСЧ реформи була децентралiзацiя зовнiшньоСЧ торгiвлi, надання пiдприСФмствам права безпосереднього виходу на зовнiшнiй ринок i стимулювання розвитку ЗЕД на рiвнi господарських субСФктiв.
В результатi проведення економiчних реформ в зовнiшнiй сферi сформувалось два поняття: "зовнiшньоекономiчнi звязки" i "зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть" (ЗЕД). На вiдмiну вiд ЗЕЗ, якi являють собою рiзнi форми, засоби i методи зовнiшньоекономiчних вiдносин мiж краСЧнами, ЗЕД висвiтлюСФ зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на рiвнi виробничих структур (фiрм, органiзацiй, пiдприСФмств, обСФднань i т.д.).
ЗЕД можна визначити як сукупнiсть виробничо-господарських, органiзацiйно-економiчних i оперативно-комерцiйних функцiй пiдприСФмства, повязаних з його виходом на зовнiшнiй ринок та участю в зовнiшньоекономiчних операцiях. ЗЕД розглядають як один iз аспектiв ЗЕЗ.
Разом з тим, це самостiйна дiяльнiсть пiдприСФмства, яка являСФться, з одного боку, складовою частиною господарськоСЧ дiяльностi пiдприСФмства, а з другоСЧ-такою частиною його дiяльностi, котра здiйснюСФться на iншому, мiжнародному рiвнi, у взаСФмозвязку з господарськими субСФктами iнших краСЧн[2,с.48].
Основними мотивами розвитку ЗЕД на рiвнi пiдприСФмства можуть бути:
1. Розширення ринку збуту своСФСЧ продукцiСЧ за нацiональнi межi з метою максималiзацiСЧ прибутку.
2. Закупка необхiдноСЧ сировини, комплектуючих виробiв, нових технологiй i обладнання.
3. Залучення iнжинiрингових та iнших послуг для потреб виробництва, з урахуванням СЧх унiкальностi, бiльш вищоСЧ якостi i низьких цiн в порiвняннi з внутрiшнiм ринком.
4. Залучення iноземних iнвестицiй з метою модернiзацiСЧ виробництва, змiцнення експортного потенцiалу i конкурентних позицiй на свiтових товарних ринках.
5. Участь в мiжнародному розподiлi працi, спецiалiзацiСЧ i кооперуваннi виробництва з метою успiшного розвитку своСФСЧ економiки.
Треба пiдкреслити, що роль ЗЕД як зовнiшнього фактора економiчного росту в сучасних умовах постiйно зростаСФ. ПосилюСФться СЧСЧ вплив на соцiально-економiчний розвиток не тiльки краСЧни але й кожного господарського субСФкта.
ЗЕД поняття багатогранне. Воно включаСФ наступнi види дiяльностi: зовнiшню торгiвлю, мiжнародне виробниче кооперування, мiжнародне науково-технiчне спiвробiтництво, мiжнародне iнвестицiйне спiвробiтництво, валютно-фiнансовi i кредитнi операцiСЧ. Кожен з видiв ЗЕД здiйснюСФться в певних формах.
Наприклад, формами зовнiшньоСЧ торгiвлi являСФться експорт, iмпорт, реекспорт, реiмпорт. Формами виробничоСЧ кооперацiСЧ спiльне виробництво на основi спецiалiзацiСЧ, спiльнi пiдприСФмства двох чи бiльше iноземних партнерiв, пiдрядна кооперацiя та iн.
Матерiальна основа ЗЕД зовнiшньоекономiчний комплекс краСЧни (регiону). Вiн являСФ собою сукупнiсть галузей, пiдгалузей, обСФднань, пiдприСФмств i органiзацiй, що виробляють продукцiю на експорт чи використовують iмпортну продукцiю та здiйснюють iншi види i форми ЗЕД. Важливим завданням в розвитку зовнiшньоекономiчного комплексу краСЧни являСФться обСФднання виробничих i зовнiшньоекономiчних видiв дiяльностi в СФдину органiчну, успiшно функцiонуючу систему.
Умовами успiшного розвитку зовнiшньоекономiчного комплексу сьогоднi являються: змiцнення i нарощування експортного потенцiалу; активна участь в рiзних формах мiжнародного спiльного пiдприСФмництва; пiдвищення конкурентноздатностi пiдприСФмств i виробничо-господарського комплексу; розширення самостiйноСЧ дiяльностi пiдприСФмств, фiрм регiонiв краСЧни в здiйсненнi зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi[3,с.74].
2. Зовнiшньоекономiчнi звязки та зовнiшньоекономiчна iнфраструктура
Практика здiйснення зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi в сучасних умовах вiдтворюСФться через зовнiшньоекономiчнi звязки субСФктiв господарювання, якi, в свою чергу, здiйснюються за такими напрямками: зовнiшня торгiвля; спiльне пiдприСФмництво на територiСЧ УкраСЧни; спiльне пiдприСФмництво за кордоном; iноземне пiдприСФмництво на територiСЧ УкраСЧни; мiжнароднi обСФднання та органiзацiСЧ; консорцiуми; пiдрядна спiвпраця; концесiСЧ; лiзинг; спiвробiтництво на компенсацiйнiй основi; спiвробiтництво на умовах розподiлу продукцiСЧ мiж партнерами; переробка давальницькоСЧ сировини; залучення iноземноСЧ робочоСЧ сили; виробниче кооперування; науково-технiчна спiвпраця; торгiвля лiцензiями й технологiСФю; прибережна та прикордонна торгiвля; торгiвля будiвельними послугами; торгiвля транспортними послугами; спiвробiтництво в банкiвськiй сферi; iноземний туризм; спiвробiтництво у вiльних економiчних зонах; iншi форми мiжнародного економiчного спiвробiтництва.
Зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть пiдприСФмств ототожнюють, передусiм, зi здiйсненням експортних та iмпортних торговельних операцiй. Це i зрозумiло, адже на такi операцiСЧ припадаСФ майже 80% усiх здiйснюваних у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi операцiй.
На зовнiшньо?/p>