Зовнiшня економiчна дiяльнiсть
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
9;язку, шляхiв сполучення та iн.
РЖнтеграцiйнi процеси в СНД можна було б спрямувати на вирiшення численних проблем, багато в чому спiльних i традицiйних для краСЧн Спiвдружностi. Особливо це стосуСФться узгодження нацiональних систем законодавства. Впроваджуючи системи вiльного перемiщення товарiв, послуг, капiталiв i робочоСЧ сили, узгоджуючи економiчну полiтику у межах, що не зашкоджують економiчнiй безпецi УкраСЧни та краСЧн-учасниць, можна досягти подальшого розвитку украСЧнськоСЧ iнфраструктури.
ОднiСФю з головних рушiйних сил ринкових перетворень в УкраСЧнi СФ спiвпраця з iндустрiально розвинутими державами, якi нагромадили багатий досвiд ринкового господарювання. Вiн може бути адаптований до специфiчних умов та реалiй УкраСЧни. Особливо важливим вiн СФ у галузi формування iнфраструктури, адже СЧСЧ новi елементи мають вiдповiдати свiтовим вимогам. Налагоджене економiчне спiвробiтництво з цими краСЧнами сприяло б виведенню украСЧнських товарiв на потужнi, вимогливi, досить жорсткi сучаснi ринки, конкуренцiя на яких змушувала б наших пiдприСФмцiв якiсно пiдвищити рiвень виробництва. Нарештi, взаСФмодiя iз захiдними державами створюСФ можливостi для фiнансовоСЧ пiдтримки у формуваннi iнфраструктури в УкраСЧнi та iноземних iнвестицiй, конче потрiбних в умовах ринковоСЧ трансформацiСЧ економiки[1,с.45].
Оскiльки УкраСЧна СФ однiСФю з найбiльших СФвропейських держав, для неСЧ особливо важливою СФ iнтеграцiя з краСЧнами РДвропи, насамперед з членами РДвропейського Союзу. На РДС припадаСФ 11,2% украСЧнського експорту i 15,1% iмпорту. Одним iз напрямкiв iнтеграцiСЧ УкраСЧни i РДС СФ промислова iнтеграцiя. Форми промисловоСЧ iнтеграцiСЧ вiдрiзняються за ступенем розповсюдження як у цiлому, так i за галузями. Примiром, спiльне виробництво бiльш властиве верстато- i хiмiчному машинобудуванню, комплексне постачання обладнання - хiмiчнiй промисловостi (заводи цiСФСЧ галузi переважно обслуговуСФ органiзацiйно-технiчна iнфраструктура); закупiвля лiцензiй притаманна електронiцi, а виробництво обладнання для енергетики i транспорту, субпiдряди - легкiй промисловостi.
Процес iнтеграцiСЧ поглиблюСФться i у сферi НДДКР. Нового iмпульсу будiвництву технологiчноСЧ РДвропи повинна надати реалiзацiя програми Еврика, яка обСФднуСФ 19 краСЧн ЗахiдноСЧ РДвропи. Вона передбачаСФ створення готових виробiв i технологiй, здатних забезпечити комерцiйний успiх у найкоротший термiн. Всi права щодо керiвництва роботами в Еврицi передано СЧх безпосереднiм виконавцям - промисловим фiрмам i дослiдницьким органiзацiям. Спецiально створенi адмiнiстративнi органи програми i нацiональнi уряди зобовязанi лише забезпечувати сприятливi умови для розвитку пiдприСФмницькоСЧ iнiцiативи.
Географiчна спрямованiсть зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики УкраСЧни на РДвропу не обмежуСФться лише краСЧнами РДвропейського Союзу. Велику роль маСФ вiдiгравати i спiвробiтництво УкраСЧни з державами ЦентральноСЧ та СхiдноСЧ РДвропи, особливо такого регiонального угруповання, як ЦентральноСФвропейська зона вiльноСЧ торгiвлi (ЦЕФТА). Специфiчне мiiе серед iнтеграцiйних угруповань може зайняти Чорноморська зона економiчного спiвробiтництва (ЧЗЕС), обСФднуючим фактором якого СФ Чорне море. В рамках цього регiонального iнтеграцiйного утворення можливе спiльне спорудження та використання транспортних iнфраструктурних обСФктiв: нафто- та газопроводiв, будiвництво автошляхiв, морськi перевезення та переробка вантажiв у портах тощо[2,с.51].
Сьогоднi УкраСЧна формуСФ систему взаСФмовигiдних вiдносин з такими центрами свiтовоСЧ торгiвлi, як Пiвнiчноамериканська зона вiльноСЧ торгiвлi (НАФТА) та краСЧни Азiйсько-тихоокеанського регiону (АТР). Розвиток стосункiв з краСЧнами цих угруповань, а також з iншими краСЧнами свiту наша краСЧна будуСФ на основi двостороннiх звязкiв. Це зумовлюСФ виникнення деяких специфiчних iнфраструктурних формувань у рiзних напрямках розвитку зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi.
Таким чином, iнтернацiоналiзацiя господарського життя й орiСФнтири зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики обумовлюють формування i розвиток iнфраструктурних елементiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi УкраСЧни, де полiтика виступаСФ внутрiшнiм, а iнтернацiоналiзацiя - зовнiшнiм фактором. Саме вони формують кiлькiсний i якiсний склад елементiв ринковоСЧ зовнiшньоекономiчноСЧ iнфраструктури нашоСЧ держави.
Список використаних джерел
- Абрамцова Т., Аверянова РД., Богданов В. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: КонсультацiСЧ. Розяснення спецiалiстiв мiнiстерств та вiдомств. Нормативна база. Первинна документацiя. Д.: ТОВ "Баланс-Клуб", 2006. 175 с.
- Батченко Л. В., Дроздова Г. М., Дятлова В. В. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: теорiя i практика сучасного менеджменту. Донецьк: Норд-Прес, 2005. 244 с.
- Дiдкiвський М. РЖ. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприСФмства. К.: Знання, 2006. 462 с.
- Загороднiй А. Г., Вознюк Г. Л. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Термiнологiчний словник. К.: Кондор, 2007. 168 с.
- Рогожин В. Д., БазалiСФва Л. В. Менеджмент зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi. Х.: ХНЕУ, 2006. 196 с.