Зовнiшня економiчна дiяльнiсть
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
тим особливостям СЧхньоСЧ дiяльностi.
3. Формування ринковоСЧ iнфраструктури зовнiшньоекономiчних звязкiв УкраСЧни
Потреба динамiчноСЧ iнтеграцiСЧ нацiональних економiчних систем у свiтове господарство СФ глобальною закономiрнiстю кiнця XХ ст. Сучасний свiтовий розвиток визначаСФ тенденцiСЧ до спiвробiтництва та взаСФморозумiння, загальний поступ до СФдиного, взаСФмоповязаного, взаСФмозалежного миру. Одним iз характерних факторiв формування цiлiсного свiтового господарства виступаСФ тенденцiя до iнтернацiоналiзацiСЧ як обСФктивна закономiрнiсть розвитку свiтового господарства. Змiст iнтернацiоналiзацiСЧ полягаСФ у розростаннi продуктивних сил та виходi виробничих вiдносин за межi нацiональних кордонiв. Поняття iнтернацiоналiзацiя сьогоднi асоцiюСФться з ефективним функцiонуванням багаторiвневоСЧ свiтовоСЧ системи господарських звязкiв, яка обСФднуСФ окремi краСЧни в СФдиний комплекс[4,с.25].
Проблеми ефективноСЧ участi УкраСЧни у мiжнародному подiлi працi i пiдвищення ролi зовнiшньоекономiчних звязкiв у реалiзацiСЧ нацiональних економiчних iнтересiв мають теоретичне i практичне значення. Адже в сучасному взаСФмозалежному свiтi взаСФмодоповнюванiсть нацiональних економiк рiзних краСЧн досягла такого ступеня, що зовнiшньоекономiчнi звязки прямо й безпосередньо впливають на процес вiдтворення у кожнiй з краСЧн як вирiшальний структуротворчий фактор. РЖнтернацiоналiзацiя виробництва сприяСФ пiдвищенню його ефективностi, прискореному розвитковi науки i технiки, зростанню життСФвого рiвня населення, що маСФ велике значення в умовах кризового стану економiки УкраСЧни.
Функцiонування зовнiшнього сектора на рiвнi свiтових вимог може забезпечити лише добре розвинута ринкова iнфраструктура. Вiдтак формування вiтчизняноСЧ iнфраструктури та ефективне використання мiжнародних iнфраструктурних елементiв СФ однiСФю з найважливiших умов iнтеграцiСЧ економiки УкраСЧни у свiтове спiвтовариство.
На розвиток ринковоСЧ iнфраструктури в УкраСЧнi значний вплив справляють двi групи факторiв:
1) особливостi сучасного етапу iнтернацiоналiзацiСЧ виробництва у свiтi;
2) прiоритети зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики УкраСЧни.
Слiд пiдкреслити двi найважливiшi особливостi розвитку iнтернацiоналiзацiСЧ свiтового виробництва на сучасному етапi, якi значною мiрою впливають на формування ринковоСЧ iнфраструктури зовнiшньоекономiчного сектора будь-якоСЧ держави.
По-перше, активiзуються регiональнi iнтеграцiйнi процеси як нова, вища форма розвитку iнтернацiоналiзацiСЧ виробництва.
По-друге, поглиблюСФться транснацiоналiзацiя виробництва, зумовлена приватнокапiталiстичними iнтеграцiйними тенденцiями та розширенням сфери дiСЧ транснацiональних корпорацiй. Останнi обСФднують нацiональнi економiки не стiльки за географiчним принципом (спiльнiсть кордонiв), скiльки на основi бiльш глибоких вiдтворювальних процесiв[4,с.28].
Тенденцiя до зростання регiональноСЧ iнтеграцiСЧ певним чином впливаСФ на формування iнфраструктури зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi:
1) фактори виробництва дедалi бiльше мiгрують у межах iнтеграцiйного простору, стимулюючи розвиток тих iнфраструктурних елементiв, якi забезпечують СЧх швидке перемiщення та ефективне використання на територiСЧ iнших краСЧн (шляхи сполучення транспортних засобiв, банки, страховi органiзацiСЧ, митна служба, засоби звязку та передачi iнформацiСЧ, фондовi i валютнi бiржi, готелi, ресторани тощо);
2) з переходом вiд однiСФСЧ стадiСЧ до iншоСЧ змiнюються прiоритети - вiд розвитку зовнiшньоторговельних iнфраструктурних елементiв до обслуговуючих елементiв виробничого характеру (iноземнi iнвестицiСЧ, маркетинг, мiжнародний лiзинг та iн.);
3) виникають специфiчнi iнфраструктурнi засоби та елементи, якi обслуговують iнтереси регiонального угруповання (наприклад, РДвропейський банк реконструкцiСЧ та розвитку);
4) зусилля учасникiв регiональноСЧ iнтеграцiСЧ обСФднуються для створення та спiльного використання обСФктiв iнфраструктури. В результатi пiдвищуСФться ефективнiсть виробництва, заiнтересованi краСЧни дiстають можливiсть мобiлiзувати так званий кумулятивний ефект, що доповнюСФ господарську дiяльнiсть окремих краСЧн. Прикладом таких iнфраструктурних елементiв можуть бути трансконтинентальнi трубопровiднi магiстралi, що проходять територiСФю УкраСЧни: газопроводи Союз (з Уралу в краСЧни РДвропи), Уренгой - Ужгород (iз Захiдного Сибiру у краСЧни РДвропи) та нафтопровiд Дружба (Захiдний Сибiр - краСЧни РДвропи). Слiд вiдмiтити, що РДвропейський Союз активно сприяСФ iнтеграцiСЧ транспортних мереж РДС i УкраСЧни. Для автомобiльного i залiзничного транспорту важливим, зокрема, СФ транспортний коридор Берлiн - Дрезден - Вроцлав - Катовiце - Кракiв - Львiв - КиСЧв, а також коридор Гельсiнкi - Санкт-Петербург - Москва - КиСЧв. У секторi морського транспорту РДС виступаСФ активним партнером регiональних структур на узбережжi Чорного моря, розглядаючи розвиток портiв у регiональному контекстi.
Велике значення для формування ринковоСЧ iнфраструктури за сучасних умов маСФ посилення позицiй транснацiональних корпорацiй. Переплетiння мiжнародних господарських звязкiв неминуче обумовлюСФ i взаСФмопроникнення господарських структур. Основною органiзуючою ланкою у цьому процесi виступають мiжнароднi монополiСЧ - транснацiональнi корпорацiСЧ (ТНК), якi вiдiграють дедалi бiльшу роль у розвитку торгових мiжнародних вiдносин, сприяючи iнтернацiоналiзацi