Зовнiшня економiчна дiяльнiсть
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
не СФ однонаправленим, - iснують i позитивнi, i негативнi аспекти цього впливу. Однак, виходячи iз критерiСЧв сучасноСЧ експортноСЧ i промисловоСЧ полiтики та мiжнародноСЧ конкуренцiСЧ, украСЧнським пiдприСФмствам необхiдно у подальшому трансформуватися у великi й потужнi фiнансово-промисловi групи, обСФднання, мiждержавнi торговi та промисловi угруповання[1,с.42].
На формування ринковоСЧ iнфраструктури зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi в УкраСЧнi безпосередньо впливаСФ зовнiшньоекономiчна полiтика держави та визначенi нею сучаснi прiоритети. Зовнiшньоекономiчну полiтику можна розглядати в двох аспектах: за сутнiстю та за направленiстю. Сутнiсть сучасноСЧ зовнiшньоСЧ полiтики за найзагальнiшою оцiнкою полягаСФ у пiдтримцi експорту УкраСЧни на свiтових ринках, збiльшеннi його питомоСЧ ваги у зовнiшнiй нацiональнiй торгiвлi. Причому стратегiя просування нацiонального експорту не повинна зводитися лише до збiльшення його обсягiв, вона маСФ передбачати активну дiяльнiсть щодо створення довгострокових конкурентних переваг краСЧни на свiтовому ринку.
Вiдомий сучасний економiст Майкл Портер у книзi Мiжнародна конкуренцiя. Конкурентнi переваги краСЧн видiляСФ пять головних факторiв, що впливають на конкурентоспроможнiсть краСЧни:
1) наука i технологiя;
2) капiтал;
3) робоча сила;
4) iнфраструктура;
5) iнформацiя.
Стосовно УкраСЧни розвиток кожного з факторiв поки що СФ проблематичним. Щодо iнфраструктури, то вiд СЧСЧ стану певною мiрою залежить ефективнiсть i всiх iнших складових: розвиток науки i технологiСЧ потребуСФ адекватноСЧ науково-дослiдницькоСЧ iнфраструктури; фiнансово-кредитна iнфраструктура забезпечуСФ функцiонування капiталу; можливiсть отримання iнформацiСЧ та ефективне використання робочоСЧ сили залежить вiд органiзацiйно-технiчноСЧ iнфраструктури.
Великого значення для входження УкраСЧни у свiтове господарство набувають соцiально-культурнi фактори. Нацiональнiй економiцi УкраСЧни притаманний украй низький рiвень ринковоСЧ соцiокультури: економiчноСЧ, правовоСЧ, полiтичноСЧ тощо. Це створюСФ серйозну перешкоду на шляху СЧСЧ iнтеграцiСЧ у свiтове спiвтовариство. Оволодiння принципово новою культурою ринку, пiдвищення економiчноСЧ освiти СФ нагальною проблемою сьогодення УкраСЧни. РЖ значну роль тут мають вiдiгравати вiдповiднi iнфраструктурнi елементи. Зростання експортного потенцiалу залежить вiд грошово-кредитноСЧ i валютноСЧ полiтики держави, яка повинна спрямовуватись на стабiлiзацiю нацiональноСЧ грошовоСЧ одиницi та створення умов для нормального функцiонування ринку позичкового капiталу. Останнiй маСФ забезпечувати виробникам експортноСЧ продукцiСЧ можливiсть отримання кредитiв для розвитку виробництва за прийнятною ставкою. Для цього потрiбно передбачити реалiзацiю таких напрямкiв стратегiСЧ розширення експорту:
створити систему страхування експортних кредитiв з метою пiдвищення конкурентоспроможностi нацiонального експорту;
ввести страховi вiдшкодування витрат виробникiв експортноСЧ продукцiСЧ у разi вiдмови вiд неСЧ iноземних покупцiв через неплатоспроможнiсть покупця, зумовлену економiчними або полiтичними факторами, змiну курсового спiввiдношення мiж валютою платежу та валютою, у якiй розрахованi витрати експортера тощо;
створити фонд страхування експортних кредитiв та iнвестицiй. Уряд УкраСЧни спiльно iз Свiтовим банком заснував Фонд передекспортних гарантiй для страхування iноземних iнвесторiв, але такоСЧ самоСЧ допомоги потребують i вiтчизнянi експортери, а тому функцiонування подiбних iнфраструктурних елементiв СФ нагальною необхiднiстю.
Першим кроком у цьому напрямку СФ розроблена схема гарантування Кабiнетом Мiнiстрiв зобовязань украСЧнських позичальникiв за iноземними кредитами. За цiСФю схемою Нацiональне агентство УкраСЧни з реконструкцiСЧ та розвитку (НАУРР) проводить ступеневу перевiрку проектiв, якi претендують на урядовi гарантiСЧ. Остаточний проект (з урахуванням вимог НАУРР) передаСФться на розгляд до Валютно-КредитноСЧ Ради, на основi позитивного висновку якоСЧ приймаСФться постанова Кабiнету Мiнiстрiв про державне гарантування проекту. Цю роботу слiд удосконалювати, виводячи страхування за межi лише державних гарантiй.
Географiчна направленiсть зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики УкраСЧни така: у 1997 р. на краСЧни колишнього СРСР припадало 51% зовнiшньоторговельного обороту УкраСЧни ($16087,7 млн.). В останнi роки майже цiлковита колись економiчна орiСФнтацiя УкраСЧни на держави СНД значно змiнилася. Безумовно, взаСФмозалежнiсть мiж станом i розвитком УкраСЧни та iнших у минулому радянських республiк зумовлена рядом обСФктивних факторiв, якi дiятимуть ще досить тривалий час, тим бiльше, що певнi краСЧни (Росiя, Туркменистан) СФ основними постачальниками критичного iмпорту в УкраСЧну[4,с.31].
Зовнiшнi звязки УкраСЧни з краСЧнами колишнього СРСР ТСрунтуються переважно на спiльному використаннi наявних обСФктiв iнфраструктури i обСФднаннi зусиль у створеннi нових iнфраструктурних елементiв. Проте краСЧни СНД поки що недостатньо використовують потенцiйно вигiдний транспортно-географiчний фактор свого сусiдства. Йдеться, наприклад, про економiчно вигiдне експлуатування створеноСЧ у межах Радянського Союзу СФдиноСЧ iнфраструктурноСЧ системи. Незважаючи на те, що пiсля проголошення незалежностi кожна краСЧна почала формувати власнi iнфраструктурнi елементи, це не означаСФ вiдмови вiд попереднiх здобуткiв: нафто- та газопроводiв, електромереж, телекомунiкацiй, систем зв