Зовнiшня економiчна дiяльнiсть
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
СЧ процесу виробництва. Завдяки вивозу капiталу мiжнароднi виробничi комплекси дiють на базi СФдиноСЧ виробничоСЧ, технологiчноСЧ, збутовоСЧ та дослiдницькоСЧ полiтики, у межах якоСЧ всi елементи iнтернацiональноСЧ структури цих корпорацiй розглядаються як складовi СФдиного механiзму. ТНК виводять за межi краСЧни основну ланку процесу вiдтворення - фазу виробництва. РЖнтернацiоналiзацiя набуваСФ нового ступеня розвитку, посилюСФться взаСФмоповязанiсть нацiональних господарств на базi мiжнародноСЧ спецiалiзацiСЧ, взаСФмопроникнення капiталiв, формуються мiжнароднi галузевi та територiальнi структури господарства, якi вирiвнюють нацiональнi вiдтворювальнi структури з урахуванням iнтересiв ТНК. В результатi такого вирiвнювання пропорцiй рацiоналiзуСФться мiжнародне виробництво, лiквiдуються певнi вузькi мiiя у технологiчному розвитку вiтчизняного виробництва.
Важливим фактором впливу на функцiонування iнфраструктури СФ мiжнароднi процеси на ринку позичкових капiталiв та кредитно-банкiвськiй у сферi. Сьогоднi сформувались транснацiональнi банки та фiнансовi групи. Особливiстю iнтернацiоналiзацiСЧ грошово-кредитних ринкiв СФ те, що цi процеси розвиваються швидше, нiж аналогiчнi виробничi процеси. Вони виступають фiнансовою основою розвитку ТНК, ефективно функцiонуючи завдяки розвинутiй мережi вiддiлкiв та фiлiй, розкиданих по всьому свiту. РЖснуСФ кiлька напрямкiв впливу дiяльностi транснацiональних корпорацiй на формування ринковоСЧ iнфраструктури зовнiшньоекономiчного сектора[3,с.75].
Перший. ТНК - це великi фiрми з активами за кордоном, джерело значних капiталiв, якi можуть бути використанi певною мiрою i на розвиток елементiв iнфраструктури. Могутнi ТНК координують виробництво i збут з пiдприСФмствами, розташованими на всiх континентах, управляють глобальними процесами мiжнародноСЧ кооперацiСЧ та спецiалiзацiСЧ. Володiючи унiверсальною промисловою базою, ТНК проводять таку виробничо-торгову полiтику, яка забезпечуСФ високоефективне планування виробництва, товарного ринку, iнтенсивнi капiталовкладення та динамiчнi науково-дослiдницькi розробки у нацiональному, континентальному та мiжнародному масштабах для всiх пiдроздiлiв (фiлiй) материнськоСЧ корпорацiСЧ як СФдиного цiлого. Таким чином, розвиток елементiв iнфраструктури вiдповiдаСФ iнтересам i самоСЧ ТНК, i тiСФСЧ краСЧни, де розташований окремий СЧСЧ пiдроздiл. Тому певна частина капiталу ТНК може спрямовуватись на розвиток елементiв iнфраструктури, якi обслуговують ринок, що пiдпадаСФ пiд сферу iнтересу транснацiональноСЧ корпорацiСЧ.
Другий. ТНК як органiзацiйна форма функцiонування великого приватного капiталу виявилась найадекватнiшою сучасному характеровi мiжнародного подiлу працi. Подiл працi мiж краСЧнами та незалежними фiрмами доповнюСФться мiжнародним подiлом працi всерединi фiрми, що регулюСФться з одного центру. РДдиний виробничий процес розподiляСФться на операцiСЧ, що здiйснюються у рiзних краСЧнах. Частковий продукт, вироблений у тiй або iншiй краСЧнi, не маСФ споживноСЧ вартостi поза iнтернацiонально органiзованим процесом виробництва. Використання iнтернацiональноСЧ усуспiльненоСЧ працi розширюСФ можливостi виробництва та привласнення надприбутку великими корпорацiями. ОрiСФнтацiя на одержання прибутку сприяСФ ефективному використанню ресурсiв у внутрiшньофiрмовiй торгiвлi. У разi послаблення торгових обмежень внаслiдок економiчноСЧ iнтеграцiСЧ ресурси перемiщуються вiд виробникiв з нижчою ефективнiстю виготовлення товарiв до виробникiв з високоефективними технологiями. Це стимулюСФ розвиток ринковоСЧ iнфраструктури: з одного боку, зовнiшня торгiвля сприяСФ подальшому удосконаленню iнфраструктури, а з iншого - пiдвищення ефективностi виробництва позитивно впливаСФ на використання капiталiв у сферi iнфраструктури (розвиток транспортних засобiв, комунiкацiй, трубопроводiв, шляхiв сполучення, використання висококвалiфiкованих спецiалiстiв з обслуговування обСФктiв iнфраструктури та iн.)[2,с.50].
Третiй. Дiяльнiсть ТНК сприяСФ розвитковi науково-технiчного прогресу, у тому числi й у сферi iнфраструктури. Нинi розпочався процес радикальноСЧ модернiзацiСЧ iндустрiальноСЧ бази свiтового господарства на основi електронiки, iнформатики, засобiв звязку, нових матерiалiв. Це основнi елементи економiчноСЧ технологiчноСЧ iнфраструктури нового столiття. Розвиток високотехнологiчних галузей, як вважалося ранiше, не збiльшуСФ розриву мiж розвинутими краСЧнами та краСЧнами, що розвиваються. Передовi фiрми постiйно розширюють коло споживачiв i партнерiв, здатних сприйняти та освоСЧти високi технологiСЧ. Формування таких звязкiв потребуСФ значних великомасштабних трансфертiв, розповсюдження необхiдноСЧ iнформацiСЧ. РЖншими словами, високi технологiСЧ диктують доцiльнiсть створення мiжнародних утворень, всi учасники яких пiдготовленi до роботи з такими технологiями.
Четвертий. Важливим моментом СФ розширення дiяльностi сучасних ТНК у сферi послуг: консультацiйних, банкiвських, торгових, технiчних, ноу-хау, послуг у галузi вiддаленого звязку, розвитку телекомунiкацiй тощо.
Розвиток сфери послуг в УкраСЧнi значною мiрою залежить вiд дiяльностi сучасних iноземних транснацiональних корпорацiй, а в майбутньому - вiд розвитку украСЧнських транснацiональних корпорацiй. Саме такi корпорацiСЧ СФ ядром органiзацiйноСЧ структури, помiтно впливаючи на стратегiю мiжнародних звязкiв. Зрозумiло, що вплив транснацiональних корпорацiй на нацiональну економiку