Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 14921. Сучасна митно-тарифна політика України
    Контрольная работа пополнение в коллекции 18.01.2010

     

    1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // ВВР України . - 1996 . - № 30
    2. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р. // ВВР України . - 1992 . - № 19
    3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 21 липня 1991 р. // ВВР України . - 1991 . - № 29
    4. Митний кодекс України від 12 грудня 1991 р.// ВВР України .- 1992 . - № 16
    5. Киричкнко О.А. Менеджмент зовнішньекономічної діяльності: Навчальний посібник - 3-тє видання, перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002.
    6. Кормич Б.А. Державно-правовий механізм митної політики України. - Одеса: Астропринт, 2000.
    7. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. - К. : Логос, 1999.
    8. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні. Теорія і практика. - К., 1999
    9. Україна на міжнародній арені. - К. Основи, 2000.
    10. Філіпенко А. С., Вергун В. А., Бураковський І. В. та ін. Економіка зарубіжних країн: Підручник 2-ге вид. Київ, 1998.
    11. Храмов В.О., Бовт рук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002.
  • 14922. Сучасне світове господарство та інтеграція України у світове господарство
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.11.2010

    Виходячи з того, що сучасні технічний, технологічний і структурний рівні економіки України неадекватні таким постіндустріальних розвинених країн з ринковою економікою, входження її в світову ринкову систему прискореними темпами може призвести до багатьох небажаних наслідків, головним з яких є те, що Україна потрапить до групи країн «периферії». Це зумовлено тим, що виробництво наукоємної продукції ґрунтується на макротехнологіях, для реалізації яких потрібні відповідні міжгалузеві виробничі комплекси. Україна, на жаль, таких макротехнологій поки що не має. В інвестиційному секторі економіки в багатьох випадках втрачені науково-технічні та виробничі заділи. У деяких галузях вони взагалі відсутні. На підприємствах з високими технологіями значною мірою зруйновано обладнання, скорочено персонал. Слід врахувати і те, що здійснювана модель роздержавлення в Україні призвела до втрати державою права володіння основним капіталом, зокрема в пріоритетних галузях. Таким чином, її позбавлено можливості впливати на розвиток національної економіки. Це наочно демонструє приклад руйнування воєнно-промислового комплексу (ВПК). Під час так званої конверсії ВПК було зруйновано, деякі з його підприємств перепрофільовано на переробку сировини, що перетворює країну на технологічно-сировинний придаток економіки західних країн. Спостерігається тенденція неухильного падіння рівня наукоємності вітчизняної продукції. У промисловості цей показник не перевищує 0,3 %, що в 1020 разів менше від світового рівня. Сьогодні понад 90 % продукції, що виробляється в Україні, не має відповідного науково-технологічного забезпечення.

  • 14923. Сучасне соціально-економічне становище Ісландії
    Информация пополнение в коллекции 03.06.2010

    У лютому 2009 року Голову Національного банку Ісландії Девіда Оддсона звинуватили у фінансовому банкрутстві країни. На ці закиди він відповів заявою на звільнення за власним бажанням. Що цікаве, заяву містер Оддсон написав за кілька хвилин до того, як парламент розглянув питання щодо його звільнення та призначення нового керівника Нацбанком. До речі, епопея зі звільненням тепер вже екс-керівника НБІ тривала майже місяць На початку лютого новий прем'єр-міністр країни Йоханна Сігурдардоттір заявила, що має намір виконати вимогу учасників багатоденних маніфестацій і звільнити Девіда Оддсона. Але чомусь голова Нацбанку затримався на своїй посади ще на три тижні. Додамо лише, що Ісландія через світову фінансову кризу зазнала чи не найсерйозніших втрат. Після кількох років підйому фінансова система країни опинилася на межі банкрутства. Влада країни, щоб врятувати ситуацію, націоналізувала три найбільші комерційні банки.

  • 14924. Сучасний інвестиційний ринок
    Контрольная работа пополнение в коллекции 08.11.2010

    Отже, географічна структура сучасних міжнародних інвестиційних процесів є досить складною і віддзеркалює не тільки власне світову інвестиційну конюнктуру, але й тенденції та особливості економічного розвитку окремих країн і регіонів. Тут важливими тенденціями останнього часу з одного боку є переважна концентрація міжнародних інвестицій у розвинених країнах, які наразі залишаються також й основними експортерами ПІІ (з оглядку на зосередження в них світового виробництва і доходів), а з іншого поява крупних нових країн базування ПІІ і приймаючих країн із відповідним підвищенням ролі інвестицій нових індустріальних держав в економіці розвинених країн, переорієнтацією і прискоренням перетоку коштів з промислово розвинутих країн до країн, що розвиваються, та зростанням відтоків ПІІ з країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. Останнє багато в чому зумовлене ринковою уніфікацією світового економічного розвитку, трансформаційними змінами й активною політикою щодо залучення ПІІ цими країнами, а також відносною інвестиційною ненасиченістю їх економік через кризу внутрішнього інвестування у початковий період ринкової трансформації за очевидної інвестиційної привабливості багатьох видів економічної діяльності. У цілому, за період 2002-2008рр. середній щорічний темп зростання світового обсягу притоків ПІІ становив 103,3%, тоді як прямі інвестиції у країни, що розвиваються, у середньому зростали швидше (111,9%), а у розвинені країни і у країни з перехідною економікою повільніше (94,8% і 95,5% відповідно). Крім цього, з посиленням глобалізації світової економіки, лібералізацією інвестиційної, фінансової і податкової політики, формуванням вільних економічних зон у розвинених країнах і в країнах з перехідною економікою зростає кількість офшорних територій, а відтак і їх роль як учасників прямого іноземного інвестування.

  • 14925. Сучасні економічні проблеми найменш розвинених країн і шляхи їх подолання
    Дипломная работа пополнение в коллекции 29.08.2010

    Роль держави в інтересах забезпечення благотворного управління по суті полягає у підтримці ринків, через проведення політики і забезпечення інститутів для ефективної роботи вільних ринків. Спочатку, в 1980-х роках, інституційні реформи були орієнтовані на мінімізацію ролі держави і його звільнення від функцій втручання. Але з 1990-х років почали в якійсь мірі визнавати недосконалість ринкового механізму, а також необхідність побудови держав, які здатні зі знанням справи підтримувати ринки. З цієї точки зору конкретні пріоритети інституційних реформ включали в себе: 1) забезпечення і підтримку стабільних прав власності; 2) підтримку реального верховенства закону і договірної дисципліни; 3) зведення до мінімуму ризиків експропріації; 4) зведення до мінімуму корупції; 5) забезпечення прозорого надання суспільних благ, особливо у сфері охорони здоров'я та освіти. Важливим для НРК, що прагнуть стимулювати економічний розвиток, є питання, чи приносять ці інституційні реформи практичну користь для розвитку. Якість управління тісно пов'язана з рівнями доходів на душу населення. Високі доходи на душу населення асоціюються з ефективною практикою управління, а низькі доходи на душу населення - з її відсутністю. Існуюча в НРК практика здійснення програм реформ також показує, що ці програми настільки амбітні, що можуть призвести до перевантаження реформ, а це само по собі обмежує можливості. Чи можна переносити інститути управління, що функціонують в розвинених країнах, в дуже бідні країни, що мають значно менш значну базу фінансових ресурсів? Середні державні витрати на кінцеве споживання (сума, що покриває всі державні поточні витрати на закупівлю товарів і послуг, включаючи оплату праці працівників) в НРК у 2006 році становили лише 60 доларів на душу населення. Це можна порівняти з 295 доларами на душу населення в країнах з доходами нижче середніх, з 1051 доларів у країнах з доходами вище середніх і 6561 долар в країнах з високими рівнями доходів. У зв'язку з цим НРК необхідно перейти до вирішення завдань благотворного управління процесом розвитку. Суть його полягає в забезпеченні кращого майбутнього для членів суспільства за рахунок використання авторитету держави для заохочення економічного розвитку, і зокрема, для форсування структурних перетворень. Таке керування представляє собою процеси взаємодії між урядом - офіційними інститутами держави, включаючи виконавчу, законодавчу владу, бюрократію, судову владу та органи поліції, - і суспільством. Це також управління, яке орієнтоване на вирішення загальнонаціональних проблем в галузі розвитку, створення нових можливостей для національного розвитку і досягнення загальних цілей національного розвитку. Мова йде не просто про формування відповідних інститутів, а про політику і процеси, в рамках яких вони розробляються і створюються. Таким чином, управління процесом розвитку - це питання процесів, політики та інститутів, пов'язаних з цілеспрямованим заохоченням національного розвитку і з забезпеченням легітимного з точки зору суспільства всеохоплюючого розподілу його витрат і вигод. Основні уроки, що випливають з досвіду економічного управління, держав розвитку, які досягли успіху, полягають у тому, що національна політика була орієнтована на заохочення структурних перетворень, і ця мета досягалася за рахунок певного поєднання макроекономічних і секторальних заходів політики продуктивного розвитку. Ця секторальна політика була націлена як на сільське господарство, так і на несільськогосподарські сектори. Аграрна політика була покликана усунути структурні проблеми, що обмежують продуктивність сільськогосподарського виробництва, і зміцнити внутрішній попит у сільських районах на ранніх стадіях розвитку. Але вона доповнювалася промисловою політикою, яка стимулювала структурну трансформацію як на міжсекторальному, так і на внутрішньосекторальному рівнях. Це поєднання заходів політики не зводилося просто до формування нових видів діяльності, а було націлене на заохочення накопичення капіталу та технологічного прогресу щодо якості базису для динамічних структурних перетворень. Уряди держав розвитку, що досягли успіхів, розробляли політику не за принципом «згори вниз», а в тісній співпраці та взаємодії з діловим сектором. В основі цього процесу лежала керівна роль політиків і чиновників, орієнтованих на процес розвитку.

  • 14926. Сучасні особливості розвитку міжнародних економічних відносин
    Контрольная работа пополнение в коллекции 09.11.2010

    Послідовне вирішення окремих проблем розвитку ЗЕД, безумовно, буде сприяти розширенню міжнародного бізнесу, як на національному, так і на інтернаціональному рівнях. Саме в даному напрямі зараз має активно розвиватись вітчизняне підприємництво. До цього нашу країну спонукає можливість використання переваг міжнародного поділу праці, інвестиційного потенціалу країн, світової спільноти, запозичення досвіду ринкових перетворень та господарської діяльності економічно розвинутих держав, співпраці з міжнародними економічними та валютно-фінансовими організаціями. Проте реалізація перспективних напрямів розвитку ЗЕД в кінцевому підсумку залежить від конкретних учасників зовнішньоекономічних операцій. Від того, наскільки вони оволодіють професійними знаннями в цій сфері господарської діяльності, і буде залежати їх успіх у міжнародному бізнесі та в цілому вплив ЗЕД на економічне зростання національної економіки і задоволення всебічних потреб населення нашої країни на рівні світових стандартів.

  • 14927. Сучасні особливості та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі в Німеччині
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.11.2010

    Але провідна роль у перевезенні пасажирів та вантажів належить автомобільному й залізничному транспорту. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзити, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць. Вантажо- і пасажироперевезення здійснюються залізницями, автошляхами і водними шляхом. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником в Європі. Найважливішу роль відіграє річкова система Рейну. Канал Рейн Ведер дав вихід Руру до Північного моря а межах державної території. середньо німецький канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудовані у 90-х роках канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транс-європейську водну магістраль. З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Паромні переправи сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою. До другої світової війни найважливішим транспортним вузлом був Берлін, але за роки існування двох Німеччин він втратив свою роль. Основний транспортний коридор проходить по осі Рейну. Є локальні транспортні вузли. В країні зареєстровано майже 42 млн. легкових і 2,6 млн. вантажних автомобілів. Країна вкрита густою мережею швидкісних автомагістралей високого класу. ФРН має потужний морський флот, який обслуговує частину зовнішньої торгівлі.

  • 14928. Сучасні парадигми інформатизації суспільства в умовах глобалізації
    Дипломная работа пополнение в коллекции 17.09.2010

    Вважається дуже важливим прийняття рішення Верховною Радою України щодо розробки проекту інформаційного кодексу України. Єдиний інформаційний простір України торкається всіх сфер діяльності в суспільстві, охоплює всі регіони та території країни. Тому норми права інформаційного законодавства присутні в більшості законодавчих актів України. Інформаційне законодавство, що включає нормативно-правові акти, які цілком присвячені питанням правового регулювання в інформаційній сфері, і окремі норми за даним предметом в інших нормативно-правових актах, є одночасно основним інструментом реалізації та однією з головних сфер формування державної інформаційної політики. На цей час уже прийнято і діє ряд базових «інформаційних» законів: «Про інформацію», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про державну таємницю», «Про звернення громадян», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про науково-технічну інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про рекламу», «Про авторське право та суміжні права», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації» тощо. Проте, останнім часом процес формування інформаційного законодавства, зокрема, за допомогою законів істотно сповільнився, хоча достатньо широке коло правових відносин в інформаційній сфері так і залишилося неурегульоване. Насамперед, це стосується права громадян на свободу одержання інформації, відповідальності за неподання і приховання інформації, за поширення недостовірної інформації і дифамації, порядку та умов використання інформації обмеженого доступу, включаючи персональні дані, комерційну, службову та інші види таємниць, проблем інформаційного забезпечення формування громадянського суспільства і діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, розвитку засобів масової інформації, масової комунікації і зв'язку в умовах ринкової економіки, регулювання ринку інформаційної продукції та послуг і т.ін. [24, 87].

  • 14929. Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.12.2010

     

    1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91. № 959-ХІІ Закон про ЗЕД.
    2. Митний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 верес. 2005 р.: (відповідає офіц. текстові). К.: Вид. Паливода А. В., 2005. 160 с. (Кодекси України).
    3. Азарян Е.М., Шубин А.А. Жукова Н.Л. Международный маркетинг. Под ред. д-ра экон. Наук, проф. Азарян Е.М. К.: НМЦВО МОиН Украины, Студцентр, 2005, - 344 с.
    4. Багрова І.В. Редіна Н.І. Власик О.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / За ред.. Багрової І.В. К.: Центр навч.літ. 2004. 580 с.
    5. Василенко Ю. “Роль зовнішньої торгівлі у платіжному балансі Україна”. Вісник НБУ. 1999, №9.
    6. Воронова Є.М., Мазаріні А.Л. “Експортний потенціал та розвиток зовнішньої торгівлі України // Конспект лекцій К., 1994р.
    7. Гребенюк О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 384 с.
    8. Гордеев Г.Д. Иванова Л.Я. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы: Учебник для вузов.; под ред. Проф.. Стровского Л.Е. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996. 408 с.
    9. Державний комітет статистики http://www.ukrstat.gov.ua
    10. Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. К.: Знання, - 2006. 462 с.
    11. Доронин И., Загашвили В., Приписнов В. Мировая хозяйственная конъюнктура в 2000- 2001 г. // Мировая экономика и международные отношения. 2001. № 8. С. 19.
    12. Дяченко А.В. Контракти міжнародної купівлі-продажу. К.: УМЦ „Бета”, 1991, - 108 с.
    13. Елагин В.Т. Внешнеэкономическая деятельность предприятий. К.: КМУГА, 1998. 136 с.
    14. Кириченко А.В., Шевчук В.Я., Мазарук А.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / К.: Знання, 2005. 493 с.
    15. Козак Ю.Г., Логвинова Н.С., Сіваченко І.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: ЦНЛ, 2006. 792 с.
    16. Козик. Міжнародні економічні відносини. Львів, 1999 р.
    17. Костина К.В. Система регулювання торгівлі послугами на глобальному рівні/Зовнішня торгівля: право та економіка. - №1/2007. с. 41-47.
    18. Кредисов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.И. Кредитова. К., 1996.
    19. Кудлай В.Г. Особливості експортно-імпортної діяльності у зовнішньоекономічної діяльності України//Економіка. Фінанси. Право. 2006. - №3. с. 3-9.
    20. Кузьминський Ю.А. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч.-метод. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 179 с.
    21. Левада А.Н. Експорт-імпорт промислових товарів України у І півріччі 2005 р.// Діловий вісник.- 2005. - №9, - с.11.
    22. Левковець П.Р. Міжнародні перевезення і транспортне право. К.: „Арістей”, 2005. 140 с.
    23. Ломакин В.К. Мировая экономика. М.: Финансы. 1999 г.
    24. Лугінін О.Є. Статистика національної економіки та світового господарства: Навч. посіб./ Лугінін О.Є., Фомішин С.В. К.: ЦНЛ, 2006. 502 с.
    25. Луць О.В. Контракти у підприємницькій діяльності. К.: Юрінком Інтер, 2001 560 с.
    26. Мазаракі А.А. Світовий ринок товарів та послуг: товарна структура К.: 1996р. 206 с.
    27. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование: Учебник. Донецк: Альфа-пресс, 2004. 344 с.
    28. Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики: Монографія. К.: Таксон, 2002. 344 с.
    29. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: Дело, 2002. 704 с.
    30. Новицький В.С., Пашко П.В. Міжнародна економічна діяльність України: Підручн. КНЕУ, 2003. 948 с.
    31. Осика С.Г. Універсальні міжнародно-правові засади регулювання демпінгового імпорту: Монографія. К.: Центр дослідження СОТ, розвитку торгового права і практики, 2005. 256 с. 45.
    32. Парахонський Б.О., Місце та роль України у сучасному геополітичному просторі // www.niss.gov.ua.
    33. Парахонський Б.О., Гончаренко О.М., Стан і перспективи СНД // www.niss.gov.ua.
    34. Підсумки зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу за 2002 - 2006 роки // www.kmu.gov.ua.
    35. Покрещук О.О. Правове регулювання міжнародної торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ: Монографія. К: Зовнішня торгівля, 2003. 512 с.
    36. Попов В.М. Внешнеэкономическая деятельность фирмы: Особенности менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. 3-е узд., доп. М.: Ось-89, 2000. 288 с.
    37. Романенко С.И. Импортная экспансия Европы в Украину // Інвестиції: практика та досвід. 2006. Тернопіль: Економічна думка. 2004. 416 с.
    38. Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоча В.В., та ін. Міжнародна економіка: підручник 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Знання, 2006. 479 с.
    39. Семенов Л.Д. Международные экономические отношения. М.: 1998 г. 302 c.
    40. Сиденко В., Ще раз про відносини України з ЄврАзЕС // Дзеркало тижня // № 20 (395), 1 - 7 червня, 2002 року.
    41. Солошенко Л.В. Внешнеэкономическая деятельность: организация и документальное оформление. Х. Фактор, 2001. 173 с.
    42. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. К.: Логос, 1999.
    43. Страны мира: Краткий полит.-экон. справочник. - М.: Политиздат. 1989.
    44. Стрекаль О.В., Країни Західної Європи та проблеми європейської інтеграції // www.niss.gov.ua.
    45. Сухарський В.С., Сухарський В.В., Охота В.І., Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: теорія, методологія, практика. Навчальний посібник (курс лекцій). Тернопіль: Астон, 2005. 464 с.
    46. Томпсон А.А. , Стрикленд III, А. Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: 12-е издание: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2005 928 с.
    47. Україна на ринку Європейського Союзу (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона // №11 (47), 2003.
    48. Україна та Євразійське Економічне Співтовариство: інтеграція чи співробітництво? (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона // №12 (36), 2002.
    49. Фомін І.В. До питання вдосконалення системи тарифного регулювання імпорту в Україні // Економіка України. 2005. - №10. с. 25-33.
    50. Фомишин С.В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: Учебное пособие / - Херсон: Олди плюс, 2002, - 560с.; ил.
    51. Внешнеэкономическая деятельность: Новая бухгалтерия/декабрь 2004. 128 с.
    52. Внешнеэкономические операции: Новая бухгалтерия / март 2005. 144 с.
    53. Чужиков В.І. Економіка забіжних країн: Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2005. 308 с.
    54. Чумак В.М., Нікішенко С.О., Проблема перспективного партнерства України у регіонах Далекого Сходу та Південно-Східної Азії // www.niisp.gov.ua
    55. Чуприна О.Б. Історія розвитку інтеграційних процесів в Європі та аналіз їх взаємозвязку з процесами глобалізації /Зовнішня торгівля: право та економіка. - №1/2007. с. 41-47.
    56. Школа І.М., Козьменко В.М. “Міжнародні економічні відносини “Червона “Рута” 1996 ст.146-160.
    57. Щербина Л.В. Експорт та імпорт товарів: особливості податкового і бухгалтерського обліку // Баланс. 2006. -№33. с. 51-53.
    58. Экономическое партнерсво Украины со странами Евросоюза в 2002 -2005 годах // Обзор украинского рынка // №5 (57), 2003.
    59. Яремко Л.А. Імпорт та його вплив на макроекономічні процеси // Фінанси України. 2005. - №7.-с. 75-82.
    60. World Development Report 2000/2001: A Hacking Poverty, table 21, WB, Washington, 2001.
    61. World Investment Report 2002: Transnational Corporations and Export Competitiveness, New York and Gеneva. 2002.
  • 14930. Существенные условия договора
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.07.2012

    . Срок действия договора страхования. Страхование жизни, как правило, предполагает достаточно длительные финансовые отношения между страховой компанией и страхователем. Часть страховых взносов, предназначенная для выплаты страховых сумм в будущем, откладывается в резерв. Эти резервы страховые компании инвестируют в экономику и получают соответствующий доход, Причем доход получают и страхователи, и вся экономика страны в целом. Эти особенности страхования жизни по общепринятым мировым оценкам имеют значение не только непосредственно для страховой защиты, но и для социально-экономических интересов любого государства. Условия, на которых заключается договор страхования, могут быть определены в стандартных правилах страхования соответствующего вида, которые представляются страховой организацией в Департамент по надзору за страховой деятельностью для утверждения и получения лицензии по конкретному виду страхования. В случае если в договоре прямо указывается на применение таких правил, а сами правила либо включены в текст договора, либо приложены к нему, все условия правил обязательны для страхователя (выгодоприобретателя). Если же такого указания нет, условия договора могут отличаться от условий правил, но это отличие не должно расширять ответственность страховщика. Например, если по залицензированным правилам возраст застрахованных должен быть не менее 18 и не более 65 лет, конкретный договор страхования жизни с юридическим лицом, страхующим своих работников, может сузить возрастной диапазон до 20 и 50 лет, но лица старше 65 лет и моложе 18 лет по данному виду страхования не могут быть застрахованы. Ключевым моментом в страховании жизни является процедура оценки страхового риска - вероятности наступления страхового случая. Статья 944 ГК определяет обязанность страхователя сообщить страховщику сведения, имеющие существенное значение при оценке страхового риска. Практически невозможно определить эти обстоятельства в общем виде, и поэтому ГК предусматривает определение их в договоре страхования. Как правило, при заключении любого договора страхования жизни страхователь заполняет анкету-заявление, которая и служит основой для оценки риска, по договору страхования.

  • 14931. Существенные условия договора: споры, продиктованные теорией и практикой
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    В некоторых главах Гражданского кодекса РФ выделяется параграф, содержащий общие положения о том или ином типе договора. По такому принципу построены, в частности, главы о купле-продаже, аренде, подряде, хранении. Иногда уже в первом параграфе соответствующей главы содержатся требования о существенных условиях договора, которые распространяются и на отдельные виды (разновидности) договора, если специальными правилами не установлено иное. Такой же юридико-технический прием применяется и при многоступенчатом регулировании. Так, по договору купли-продажи условие о товаре считается согласованным, если он позволяет определить наименование и количество товара (п. 3 ст. 455). Соответственно данное правило распространяется на договор поставки, контрактацию и те договоры купли-продажи, правила о которых не предусматривают специальных норм об объекте (например, договор продажи недвижимости). В § 8 главы 30 "Продажа предприятия" прямо не указано, что цена существенное условие договора. Это предусмотрено в ст. 555 применительно к договору продажи недвижимости.

  • 14932. Существенные условия трудового договора и договора подряда
    Информация пополнение в коллекции 05.11.2011

    Введение института существенных условий трудового договора сделано российским законодателем впервые, и именно благодаря такому нововведению «трудовой договор из формально составляемого документа становится важнейшим актом, регулирующим отношения работодателя и работника». Следует заметить, что введение в ТК РФ понятия "существенные условия трудового договора" не всем исследователям представляется теоретически неоправданным. Так, С.В. Колобова, разделяет все условия трудового договора на непосредственные (включая в них необходимые и дополнительные) и производные, к которым автор относит условия «установленные трудовым законодательством (об охране труда, о дисциплинарной, материальной ответственности)». Как считает автор, производные условия в силу закона обязательны для выполнения, поэтому о них стороны не договариваются. Исходя из указанной классификации условий С.В. Колобова, отмечает, что при формировании перечня существенных условий трудового договора в ст. 57 ТК РФ законодатель не учел традиционного разделения условий трудового договора на производные и непосредственные, т.к. к существенным условиям отнесены и те, и другие.

  • 14933. Сущностные черты современного правового государства
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Содружество весьма редкое, еще более аморфное, чем конфедерация, но тем не менее организация. Объединяющие их признаки могут касаться, во-первых, экономически (одинаковая форма собственности, интеграция хозяйственных связей, единая денежная система и др.), во-вторых, права (уголовного, гражданского, процессуальных норм, сходство имеет и правовой статус гражданина), в-третьих, языка, в-четвертых, культуры (иногда культурная общность имеет единое происхождение, иногда достигается путем взаимообогащения, или даже привнесения и ассимиляции иных, чужеродных элементов), в-пятых, религии (но не всегда). Но содружество это не государство, а своеобразное объединение независимых государств. В основе содружества, как и при конфедерации, могут лежать межгосударственный договор, декларация и другие юридические документы. Цели, выдвигаемые при создании содружества, могут быть различными. Они затрагивают важные интересы государств, что не позволяет их отнести к разряду второстепенных. Члены содружества это полностью независимые, суверенные государства, субъекты международных отношений.

  • 14934. Сущность авторского договора
    Дипломная работа пополнение в коллекции 11.07.2010

    Научная и учебная литература

    1. Алехина Л.А. Эволюция авторского права [Текст] // История государства и права. 2006. № 9. С. 21.
    2. Афанасьева В.И. Манифест 1812 года - первый российский закон об охране авторских прав [Текст] // История государства и права. 2007. № 6. С. 20.
    3. Антимонов Б.С. Авторское право. [Текст] М., Госполитиздат. 1957. 486 с.
    4. Бару М.Н. Советское гражданское право. [Текст] Киев., Выща школа. 1977. 678 с.
    5. Близнец И.А. Изменение правового регулирования вопросов авторских и смежных прав [Текст] // Закон. 2007. № 10. С. 25.
    6. Ваксберг А.И. Некоторые вопросы советского авторского права [Текст] // Советское государство и право. 1954. № 8. С. 40.
    7. Гаврилов Э.П., Данилина Е.А. Топологии интегральных микросхем: особенности охраны [Текст] // Патенты и лицензии. 2008. № 2. С. 21.
    8. Гаврилов Э.П. Комментарий к Закону РФ «Об авторском праве и смежных правах» 5-издание [Текст] М., Экзамен. 2006. 214 с.
    9. Гаврилов Э.П. Наследование интеллектуальных прав [Текст] // Патенты и лицензии. 2008. № 4. С. 16.
    10. Гаврилов Э.П. Спор о присвоении авторства и принцип ответственности при наличии вины [Текст] // Патенты и лицензии. 2005. № 11. С. 8.
    11. Гражданское право: в 2 т. Том II. Полутом 1: учебник [Текст] / Под ред. Суханова Е.А. М., Волтерс Клувер. 2008. 736 с.
    12. Гражданское право. Ч. 2 [Текст] / Под ред. Сергеева А.П., Толстого Ю.К. М., Проспект. 2008. 728 с.
    13. Гражданское право. Ч. 1 [Текст] / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. М., Юристъ. 2007. 702 с.
    14. Дозорцев В.А. Понятие исключительного права [Текст] // Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации М., Статут. 2003. 576 с.
    15. Егорова Н.Е., Иванюк О.А., Потапенко В.С. Проблемы противоречий в законодательстве и пути их решений [Текст] // Журнал российского права. 2006. № 11. С. 32.
    16. Еременко В.И. Изменение в законодательстве РФ об авторском праве и смежных правах [Текст] // Адвокат. 2005. № 1. С. 23.
    17. Иванова Е. В бой за автора [Текст] // ЭЖ-Юрист. 2007. № 40. С. 4.
    18. Ивашкин В. Форма вины при незаконном использовании объектов авторского права или смежных прав [Текст] // Законность. 2007. № 2. С.11.
    19. Калятин В.О. Изменения системы объектов интеллектуальных прав в связи с принятием четвертой части гражданского кодекса [Текст] // Закон. 2007. № 4. С. 35.
    20. Карпычев М.В., Хужин А.М. Правовые проблемы использования объектов интеллектуальной собственности в рекламе [Текст] // Реклама и право. 2005. № 2. С. 19.
    21. Кастальский В.Н. Залог исключительных прав [Текст] М., Статут. 2008. 186 с.
    22. Кашанин А.В. Творческий характер как условие охраноспособности произведения в российском и иностранном авторском праве [Текст] // Вестник гражданского права. 2007. № 2. С. 37.
    23. Колониченков Р., Пилипенко Е. Применение законодательства о защите авторских и смежных прав [Текст] // Законность. 2008. № 9. С. 23.
    24. Комментарий к части четвертой Гражданского кодекса Российской Федерации (поглавный) [Текст] / Под ред. Маковского А.Л. М., Статут. 2008. 768 с.
    25. Комментарий к части четвертой Гражданского кодекса Российской Федерации (постатейный) [Текст] / Под ред. Погуляева В.В. М., ЗАО Юстицинформ. 2008. 836 с.
    26. Корнева Л.А. О необходимости защиты авторских и смежных прав в Интернете [Текст] // Международное публичное и частное право. 2007. № 5. С. 30.
    27. Корчагина Н.П. Контрафактная продукция: практика и ошибки [Текст] // Право и экономика. 2007. № 2. С. 39.
    28. Корчагина Н.П. Переход имущественных прав на объекты авторского права [Текст] // Право и экономика. 2006. № 9. С. 32.
    29. Корчагина Н.П. Спорные вопросы охраны авторских прав [Текст] // Право и экономика. 2008. № 3. С. 17.
    30. Кувыркова А.Ю. Сравнительный анализ подходов к правовой охране содержания баз данных [Текст] // Информационное право. 2008. № 2. С. 27.
    31. Лабзин М.В. Еще раз об оригинальности объекта авторского права [Текст] // Патенты и лицензии. 2008. № 4. С. 25.
    32. Мерзликина Р.А. Имущественные правоотношения, возникающие на основании исключительного права [Текст] // Юрист. 2006. № 3. С. 22.
    33. Мозолин В.П. О концепции интеллектуальных прав [Текст] // Журнал российского права. 2007. № 12. С. 16.
    34. Мошкович М., Терешко Ю., Завойкина Н. Авторские перепродажи [Текст] // ЭЖ-Юрист. 2008. № 16. С. 6.
    35. Пиленко А.А. Право изобретателя [Текст]. М., Статут. 2001. 512 с.
    36. Погуляев В. Вопросы регулирования авторского права [Текст] // Право и экономика. 2005. № 11. С. 18.
    37. Правовые проблемы совершенствования законодательства об интеллектуальной собственности и необходимости ее защиты [Текст] / Под общ. ред. Близнеца И.А. М., Инфра-М. 2006. 538 с.
    38. Рябов А.А. Право на неприкосновенность произведения [Текст] // Закон. 2007. № 10. С. 19.
    39. Савельева И.В. Авторский лицензионный договор: Автореф. … дисс. к.ю.н. [Текст] М., 1980. 38 с.
    40. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. [Текст] М., ПБОЮЛ Гриженко. 2001. 476 с.
    41. Силонов И.О. О сивке бурке и не только [Текст] // Интеллектуальная собственность. 1998. № 2. С. 53-57.
    42. Симанович Л.Н. Неимущественные права авторов, защищаемые путем компенсации морального вреда [Текст] // Исполнительное право. 2008. № 2. С. 19.
    43. Соколов Д.В., Рязанцев А.А., Угринович А.Д., Маматов И.Р., Скрастин А.О., Пожитков И.Б., Пранцкевичене И. Позиция правообладателей [Текст] // Информационное право. 2006. № 2. С. 19.
    44. Тарабрин Д.В. Правовые гарантии охраны авторских и смежных прав в ходе осуществления правосудия по гражданским делам [Текст] // Российская юстиция. 2008. № 7. С. 18.
    45. Федоскина Н.И. Нарушение авторских и смежных прав: содержание и виды [Текст] // Журнал российского права. 2007. № 11. С. 27.
    46. Федоскина Н.И. Условия гражданско-правовой ответственности интернет-провайдеров за нарушение авторских и смежных прав [Текст] // Право и экономика. 2007. № 9. С. 11.
    47. Филина А.В., Чибинев В.М. Проблемы судебной защиты интеллектуальной собственности [Текст] // Российский судья. 2006. № 8. С. 22.
    48. Чернышева С.А. Авторский договор в гражданском праве России. [Текст] М., Норма. 2008. 426 с.
    49. Чернышева С.А. Исполнение обязанностей сторон по авторскому договору [Текст] // Советская юстиция. 1986. № 7. С. 12.
    50. Шебанова Н.А. К вопросу о защите авторских прав в современной практике арбитражных судов Российской Федерации [Текст] // Российская юстиция. 2008. № 1. С. 18.
    51. Шершеневич Г.Ф. Авторское право на литературные произведения. [Текст] М., Статут. 2005. 358 с.
    52. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. [Текст] М., Статут. 2005. 648 с.
    53. Штенников В.Н., Беляева И.А., Штенников И.В., Зяблова А.Ю. Форма и содержание произведения [Текст] // Юридическое образование и наука. 2008. № 2. С. 17.
    54. Яковлев В.Ф. Законодательство об интеллектуальной собственности кодифицировано! [Текст] // ЭЖ-Юрист. -2007. № 1. С. 4.
    55. Яковлев В.Ф., Маковский А.Л. О четвертой части Гражданского кодекса России [Текст] // Журнал российского права. 2007. № 2. С. 12.
  • 14935. Сущность акционерных обществ и их типы
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.07.2012

    Прокурор области в защиту государственных и общественных интересов обратился в арбитражный суд с иском к областному комитету по управлению государственным имуществом, ОАО, созданному в процессе приватизации государственного предприятия, администрации города о признании недействительными решения о приватизации государственного предприятия, устава открытого акционерного общества, постановления главы администрации города о регистрации акционерного общества, применении последствий недействительности учредительного договора, заключенного между областным комитетом по управлению государственным имуществом и ООО, о создании ОАО. Арбитражный суд первой инстанции исковые требования удовлетворил. Постановлением суда апелляционной инстанции решение оставлено без изменения. Суд кассационной инстанции указанные судебные акты отменил и производство по делу прекратил. В постановлении суд указал, что в результате применения последствий недействительности ничтожной сделки (учредительного договора) имущество возвращено в федеральную собственность, в связи с чем затронуты интересы акционеров - физических лиц, которые не привлечены к участию в деле. Согласно статье 22 АПК РФ арбитражному суду неподведомственны споры с участием физических лиц, поэтому данное дело не подлежит рассмотрению в арбитражном суде. Президиум Высшего Арбитражного Суда РФ указанные выше судебные акты отменил и дело направил на новое рассмотрение в суд первой инстанции, исходя из следующего. Иск прокурора области о признании недействительными учредительного договора, актов местной администрации о регистрации ОАО, его устава и о применении последствий недействительности учредительного договора предъявлен к юридическим лицам. В данном деле рассматривается вопрос о правомерности проведенной областным комитетом по управлению государственным имуществом приватизации государственного предприятия и формировании уставного капитала созданного на его основе открытого акционерного общества. Указанный спор не связан с разрешением вопроса об имущественных правах физических лиц - акционеров. Выводы суда кассационной инстанции о необходимости привлечения названных лиц к участию в деле и прекращении в связи с этим производства по делу в арбитражном суде являются ошибочными. Поскольку выводы судов первой и апелляционной инстанций о нарушении законодательства о приватизации не основаны на материалах дела и в судебных актах не дана оценка тому, являются ли допущенные при приватизации нарушения устранимыми, дело направлено на новое рассмотрение в суд первой инстанции.

  • 14936. Сущность апелляционного производства
    Информация пополнение в коллекции 13.08.2010

    Апелляционная жалоба (представление) состоит из трех частей (вводной, описательной и просительной) и приложения. В вводной части указываются наименование районного суда, в который адресуется жалоба (представление), наименование лица, подающего жалобу (представление), его место жительства или место нахождения, указание на обжалуемое решение мирового судьи. Описательная часть должна содержать краткое изложение существа обжалуемого решения и доводы жалобы (представления). Просительная часть содержит просьбу заинтересованного лица. В апелляционной жалобе не могут содержаться требования, не заявленные мировому судье. Апелляционная жалоба подписывается лицом, подающим жалобу, или его представителем. Приложение к апелляционной жалобе содержит: документ, подтверждающий уплату государственной пошлины, перечень прилагаемых к жалобе документов с копиями, число которых соответствует числу лиц, участвующих в деле, доверенность или иной документ, подтверждающий полномочия представителя.

  • 14937. Сущность всемирного хозяйства
    Информация пополнение в коллекции 16.03.2010

    Третий этап в развитии мировой экономики (колониальный) включает период со второй половины XIXв. по 20-е гг. ХХ в. В этот период завершилось формирование колониальных империй и мир был окончательно поделен между великими державами. Сложился единый мировой рынок, способствовавший становлению в странах Европы и Северной Америки мощной индустрии, которая не могла обходиться без всемирного сбыта готовых изделий и полуфабрикатов. Главный мотив развития международных экономических отношений стал заключаться не только в получении торговой выгоды, но и в овладении эффективными ресурсами сырья, расширении рынков сбыта, нахождении новых возможностей приложения свободных финансовых средств, использовании льгот, предоставляемых местным законодательством. [8,14]

  • 14938. Сущность глобализации, тенденции интеграции и мультиполяризации мирового экономического сообщества
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.10.2010

     

    1. Абалкин Л.И. Новой экономике необходима не череда нескоординированных единичных мер, а стратегическое системное мышление/Инновационный менеджмент. 2007 - № 9, с. 23-24.
    2. Белоусов Р. Экономика России в обозримом будущем// Экономист. 2007 - № 7, с. 3-11.
    3. Глазьев С.Ю. Перспективы российской экономики в условиях глобальной конкуренции//Экономист. 2007 - № 5, с. 4-16.
    4. Гранберг Р.С. и др. Реформированный прагматизм как основа модернизации//Российский экономический журнал. 2007- № 3, с.3.
    5. Клейнер Г. Современная экономика России как «экономика физических лиц» // Вопросы экономики. 2006. № 4
    6. Крыштановская О. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. 2005. № 1. С. 63.
    7. Нуреев Р.М. Экономика развития: модели становления рыночной экономики. М.: Норма, 2008. 640 с.
    8. Приватизация по-российски /под ред. А. Б. Чубайса; Капелюшников Р. И. Крупнейшие и доминирующие собственники в российской промышленности// Вопросы экономики. 2000. № 1. С. 99-119
    9. Тамбовцев В. Л. Формальное и неформальное в управлении экономикой. М., 1990. Гл. 3; Капелюшников Р. И. Где начало того конца?, (к вопросу об окончании переходного периода в России) // Вопросы экономики. 2001. № 1. С. 138-156.
    10. Трансформация экономических институтов в постсоветской России / под ред. Р. Нуреева. М., 2000. С. 14-20.
    11. Шабанова М. А. Социология свободы: трансформирующееся общество. М., 2000. С. 268282
    12. Шохин А.Н. Отечественной системе стимулирования бизнеса не хватает целостности//Инновационный менеджмент. 2007- № 9, с. 26-28.
  • 14939. Сущность государства
    Информация пополнение в коллекции 30.06.2008

     

    1. Конституция Российской Федерации. М. 1993.
    2. Устав Организации Объединенных Наций // Международное право в документах. М., 2005. Ст.1, 2.
    3. Ôåäåðàëüíûé çàêîí ÐÔ «Î ãðàæäàíñòâå Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè» îò 31 ìàÿ 2002ã. // Ñîáðàíèå çàêîíîäàòåëüñòâà Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè. ¹22. Ñò.2031. â ðåä îò 18.07. 2006 ã.
    4. АльхименкоВ.В.Понятие и конституционно-правовое регулирование гражданства // Конституционное право: Учебник /Под ред. В.В.Лазарева. М., 2006.
    5. Арзамаскин Н.Н. Общее и особенное в понятиях «государство» и «переходное государство» //Адвокатская практика. 2006. № 3.
    6. Аристотель. Соч.: В 4т. Т.4. М., 1983.
    7. БабуринС.Н. Территория государства: правовые и геополитические проблемы. М., 1997.
    8. БарсеговЮ.Г. Территория в международном праве. М., 1958.
    9. БурдьеП. Социология политики. М., 1993.
    10. ЕллинекГ.Общее учение о государстве. СПб., 1908.
    11. Жильская Л.В. Социальное государство с точки зрения права //История государства и права. 2006. № 1.
    12. ЗиновьевА.В. Конституционное право: Конспект лекций. СПб., 1998. С.26;
    13. Ильин И. Путь к очевидности. М., 1993.
    14. История философии в кратком изложении. М.: Мысль, 1991.
    15. КоркмасоваК. Национальная государственность в СССР. Ростов, 1970.
    16. ЛенинВ.И. О государстве // Полн. собр. соч. Т.39. С.73.
    17. ЛенинВ.И. О конституционных иллюзиях // Полн. собр. соч. Т.34.
    18. ÌàìóòË.Ñ. Ãîñóäàðñòâî: ïîëþñû ïðåäñòàâëåíèé // Îáùåñòâåííûå íàóêè è ñîâðåìåííîñòü. 1996. ¹4.
    19. Марченко М.Н. Проблемы теории государства и права. М., 1999.
    20. Îêñàìûòíûé Â.Â. Òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà: Ó÷åáíèê. Ì.: Èçä-âî «ÈÌÏÝ-ÏÀÁËÈØ». 2004.
    21. Орлова М.Ф. Территория и границы субъекта Российской Федерации: На примере Астраханской области: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. М., 2002.
    22. Платон. Собрание сочинений: В 4т. Т.3. М., 1994.
    23. Протасов В.Н. Проблемы теории государства и права. М., 2001.
    24. РуссоЖ.-Ж.. Педагогические сочинения. Т.2. М., 1981.
    25. Теория государства и права / Отв. ред. М.Н. Марченко. М., 2005.
    26. Философский энциклопедический словарь. М., 1983.
    27. ХойрупТ. Модели жизни. Проблемы гносеологии, истории культур и теории государства. СПб., 1998.
    28. ШевцовВ.С. Суверенитет советского государства. М., 1972. СудницынЮ.Г., СкуратовЮ.И. Народный и национальный суверенитет в советском государстве // Правоведение. 1979. №4.
    29. ЭнгельсФ. Происхождение семьи, частной собственности и государства // МарксК., ЭнгельсФ. Соч. Т.21.
    30. Kelsen H. General Theory of Law and State. New York. 1966. Р. 181.
    31. *Âåíãåðîâ À.Á. Òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà. - Ì., 1998. Ãë. 4.
    32. *Îáùàÿ òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà. Àêàäåìè÷åñêèé êóðñ â 2-õ òîìàõ / Ïîä ðåä. Ì.Í. Ìàð÷åíêî. - Ì., 1998. Ò. 1. Ãë. IV.
    33. *Òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà / Ïîä ðåä. Â.Ì. Êîðåëüñêîãî è Â.Ä. Ïåðåâàëîâà. - Ì., 2003. Ãë. 9, 10.
    34. *Òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà / Ïîä ðåä. Í.È. Ìàòóçîâà è À.Â. Ìàëüêî. - Ì., 2003. Ëåêöèÿ. 3, 7.
    35. *Òåîðèÿ ãîñóäàðñòâà è ïðàâà: Ó÷åáíèê / Ïèãîëêèí À.Ñ, Ãîëîâèñòèêîâà À.Í., Äìèòðèåâ Þ.À., Ñàèäîâ À.Õ.; Ïîä ðåä. À.Ñ. Ïèãîëêèíà. Ì.: Þðàéò-Èçäàò, 2005. Ãë. 7-8.
    36. *Áàéòèí Ì.È. Î ïîíÿòèè ãîñóäàðñòâà // Ïðàâîâåäåíèå. 2002. ¹ 3. Ñ. 4-16.
    37. *Ìàëûé À.Ô. Ãîñóäàðñòâåííàÿ âëàñòü êàê ïðàâîâàÿ êàòåãîðèÿ // Ãîñóäàðñòâî è ïðàâî. 2001. ¹ 3.
    38. *Ìàìóò Ë.Ñ. Ãîñóäàðñòâî êàê ïóáëè÷íî-âëàñòíûì îáðàçîì îðãàíèçîâàííûé íàðîä // Æóðíàë ðîññèéñêîãî ïðàâà. 2000. ¹ 3.
    39. *Ñàâèí Â.Í. Îòâåòñòâåííîñòü ãîñóäàðñòâåííîé âëàñòè ïåðåä îáùåñòâîì // Ãîñóäàðñòâî è ïðàâî. 2000. ¹ 12.
    40. *Òèõîìèðîâ Þ.À. Ãîñóäàðñòâåííî-ïðàâîâàÿ èíòåãðàöèÿ // Ïðàâî è ïîëèòèêà. 2001. ¹ 6.
    41. *×åñíîâ È.Ë. Ïðèðîäà è ýòàïû ðàçâèòèÿ ãîñóäàðñòâåííîñòè // Ïðàâîâåäåíèå. 1998. ¹ 3.
  • 14940. Сущность государства
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.12.2008