Сучасне соцiально-економiчне становище РЖсландii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Сучасне соцiально-економiчне становище РЖсландii
Змiст
Вступ
1. Соцiально-економiчне становище РЖсландii
2. Фiнансова криза РЖсландii 2008-2009 рокiв
3. РЖсландiя вiдвернула можливiсть нацiонального дефолту
4. Допомога Росii для РЖсландii
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Актуальнiсть теми. РЖсландiя острiвна держава, що знаходиться у пiвнiчнiй частинi Атлантичного океану (до пiвнiчно-заходу вiд Великобританii). Територiя держави складаСФться з острова РЖсландiя i невеликих острiвкiв бiля нього. Назва краiни означаСФ Льодяна краiна. ТриваСФ стiйкий технологiчний розвиток рибальськоi галузi, незважаючи на скорочення рибних ресурсiв. Фiнансова криза в РЖсландii 2008 - 2009 року - економiчна криза в РЖсландii, що був викликаний крахом трьох головних банкiв краiни через труднощi в рефiнансуваннi iхнiх короткострокових боргiв i перетiкання внескiв у Великобританiю. Щодо розмiру економiки краiни, криза 2008-2009 року в РЖсландii - сама бiльша в iсторii економiчна катастрофа в масштабах однiСФi держави.
Допомога Росii для РЖсландii - що це - безглузда щедрiсть або далекоглядний геополiтичний крок? РЖ взагалi, 4 мiльярди СФвро - це багато або мало? Доля РЖсландii до недавнiх пор росiян не хвилювала зовсiм.
Мета роботи розглянути особливостi економiки РЖсландii, вплив фiнансовоi кризи 2008-2009 рокiв на економiку держави, розглянути причини надання РосiСФю кредиту для РЖсландii.
ОбСФкт дослiдження соцiально-економiчне становище РЖсландii, особливо у 2008-2009 роки.
1. Соцiально-економiчне становище РЖсландii
Ранiше РЖсландiя була практично краiною монокультурного господарства основним джерелом доходiв були рибальство й рибообробка (32% промисловостi в 2001-му роцi).
Органи контролю за бiоресурсами, опираючись на постiйний монiторинг морських акваторiй, визначають квоти на вилов риби. Розподiляються вони через аукцiони без втручання держави. Тверда конкуренцiя привела до зниження числа власникiв квот i значноi концентрацii капiталу, завдяки чому iсландськi рибалки конкурентоспроможнi на свiтовому ринку. Продуктивнiсть на одного рибалку становить в РЖсландii бiльше 200 т у рiк, у той час як у наступноi за нею Норвегii - 60 т, а в краiнах РДС - 30 т.
Уряд РЖсландii оголосив про масштабну програму по будiвництву алюмiнiСФвих заводiв. Також активно розвиваються бiотехнологii, туризм, банкiвський бiзнес, iнформацiйнi технологii. За структурою зайнятостi РЖсландiя виглядаСФ як промислово розвинена краiна: у сiльському господарствi 7,8 %, у промисловостi 22,6 %, а в сферi послуг 69,6 %. ВВП склав в 2003 близько 9,5 млрд дол. США (36320 дол. США на душу населення).
Основна продукцiя - головним чином оселедець i трiска: морожена, солона (оселедець) i сушена риба, рибячий жир i рибне борошно.
Другим стовпом нацiонального багатства СФ гiдроенергiя, запаси якоi обчислюються в 30 млрд кВт/рiк, а запаси геотермальноi оцiнюються в 1,5 млн Гвт/рiк щорiчно. ВикористовуСФться тiльки 1/8 енергопотенцiалу рiк. Виробництво електроенергii в 2001 8,02 млрд кВт (28 тис. кВт - 3-СФ мiiе у свiтi по споживанню на душу населення). Зроблено на ГЕС 16,7% енергii, геотермальноi - 55,4%, а на iмпортних нафтi й вугiллi - 28%. 3/4 населення живе в будинках, що обiгрiваються геотермальними водами.
РЖсландцi прагнуть диверсифiкувати на основi енергетики свою промисловiсть, у якiй зайняте 1/3 населення. Головне промислове виробництво - алюмiнiСФвий комбiнат, що працюСФ на мiiевiй електроенергii й iмпортованiй сировинi.
РД багато дрiбних судноверфей i судноремонтних пiдприСФмств, що обслуговують рибальський флот. Для внутрiшнього ринку виробляСФться ряд товарiв харчовоi, швейноi, меблевоi, електротехнiчноi промисловостi й будiвельних матерiалiв. Краiна бере участь у процесах глобалiзацii за допомогою iнформацiйних технологiй, що належать до новоi економiки: дизайновi й по виробництву програмного забезпечення. РЖсландцi прагнуть розвивати альтернативнi джерела енергii, ведуться НИОКР по виробництву водневого палива шляхом електролiзу води. Уряд субсидiюСФ проект використання гiдрогенноi енергii за участю закордонних компанiй. Протягом 20 рокiв уряд маСФ намiр перевести автотранспорт i рибальський флот на так званi паливнi елементи шляхом одержання з водню й вуглекислого газу метанолу, що може поширюватися через iснуючу мережу авто-заправлень.
Сiльське господарство орiСФнтуСФться винятково на мясо-хутряне вiвчарство й молочне тваринництво. Сiльськогосподарськi землi становлять 23% територii (2,3 млн. га) i використовуються пiд луги й пасовища. На оброблюваних 1 тис. га вирощують кормовi трави й картоплю. Значнi успiхи в розвитку парникового господарства (на пiвднi острова) на базi використання термальних джерел. Краiна забезпечуСФ себе мясом, свiжими овочами й молочними продуктами, але iмпортуСФ зерновi й iншi види продовольства. Держава надаСФ пiдтримку 6 тис. ферм, видiляючи субсидii й обмежуючи iмпорт.
У транспортнiй системi провiдну роль граСФ судноплавство - 1,2 тис. судiв загальною водотоннажнiстю 233 тис. т, з них: торговельний флот - 40 судiв тоннажем 10 тис. реСФстрових тонн, 1 тис. траулерiв i iнших рибальських судiв - 200 тис. т. Внутрiшнi перевезення здiйснюються авто- i авiатранспортом, каботажними судами. Залiзниць немаСФ. Довжина автомобiльних дорiг 13 тис. км, з них iз твердим покриттям 4 тис. км. Бiльшiсть