Християнсько-Народний Союз (Україна)

Вид материалаДокументы

Содержание


Частина іі робота із засобами масової інформації
1.1 Створення новин
1.2 Джерело новин
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
^

ЧАСТИНА ІІ

РОБОТА ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ



РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ НОВИНИ?


Контакти із засобами масової інформації можуть набувати найрізноманітніших форм: Ви йдете до преси, або преса йде до Вас. Найважча частина в цьому процесі – визначити який зміст вкладають журналісти у слово “новини”. Якби Ви запитали їх про це, знадобилося б чимало часу аби з’ясувати дане питання. Можливо тому, що протягом років найзручнішим твердження було: “Новини – це не події, що реально відбуваються, а те, що з них потім роблять журналісти”. Мабуть саме тому редактори новин часто зазначають: “Знаходження новин не є проблемою. Проблема – що з них залишити”.

Найпоширенішим визначення новин також є: “Собака кусає людину – не новини, а от людина кусає собаку – це вже новини”. Нерідко коли ми читаємо газети або слухаємо телерадіорепортажі, поділяємо думку, що відсутність поганих новин – уже гарні новини.

Якщо ж серйозно, то новинами, зазвичай, є події, що містять:

- конфлікт;
  • напруження;
  • незвичайність;
  • актуальність;
  • інформацію про видатних осіб тощо.


Конфлікт, виключність події є ключовим моментом. Звичайно ж, це автоматично не поширюється на всі ЗМІ в усі часи. Телебачення, наприклад, охоплює принципово іншу аудиторію, аніж, скажімо, журнал або місцевий телеканал, а отже й критерії підходу суттєво відрізняються. Так, на телебаченні головним є зображення, у свою чергу для газет важливішим є фактаж, а для тижневих журналів – поширена, грунтовна інформація з приводу тієї чи іншої події або явища. Критеріями добору можуть виступати:
  • вплив події на політичне життя;
  • резонансність події;
  • відповідність теми вимогам телерепортажу;
  • коло ЗМІ, для яких дана тема може бути цікавою.


Нижче ми проаналізуємо деякі специфічні особливості, які повинні знати всі бажаючі співпрацювати із засобами масової інформації. Для них дана інформація повинна стати відправною точкою у процесі відбору інформаційного матеріалу.

^

1.1 Створення новин


Демонстрації, вибори, переговори відбуваються, новини ж створюються. Те, що Ви бачите по телебаченню, чуєте по радіо або читаєте в газетах, є виробленим продуктом. З того моменту як щось відбулося до моменту, коли репортаж досягає аудиторії через ЗМІ, він проходить декілька стадій обробки.

У процесі формування новин, репортаж може зазнати багатьох змін, хоча це й не обов’язково. Телепродюсери, наприклад, оперують матеріалом у межах секунд, тому теленовини зазнають значно більшого редагування. Хоча на практиці й існують певні відмінності і лінію розмежування не завжди можна чітко визначити, виділяємо два типи журналістів, робота кожного з яких має свої специфічні функції:
  • репортери, котрі беруть безпосередню участь у формуванні новин – виїжджають на місце, записують і роблять репортаж;
  • редактори, які працюють в офісі за допомогою телефону. Робота в офісі переважно пов’язана з редагуванням репортажів, яким надають конденсованого вигляду, переписують вступ, акцентують увагу на певних аспектах, не будучи при цьому на місці події і не беручи інтерв’ю особисто.


Загалом кажучи, виробничий процес у редакції газети не надто відрізняється від роботи на радіо- чи телестудії. Зокрема, процес підготовки новин безпосередньо пов’язаний із такими моментами:
  • джерелом походження новин;
  • добором новин для повідомлення через ЗМІ;
  • оформленням (композиція, заголовки тощо).



^

1.2 Джерело новин


Новини знаходяться всюди. Їх пошук набагато більше пов’язаний з рутинною повсякденною роботою, а не з якимось чутливим апаратом, шостим чуттям, що його, здається, мають журналісти. Незалежно від наявності новин у класичному розумінні цього слова, публічні політики (представники політичних кіл, лідери партій та громадських організацій тощо) завжди перебувають у фокусі засобів масової інформації. Коротка бесіда дає можливість довідатись про щось цікаве, або, принаймні, познайомитись з новою людиною, котра може стати джерелом отримання інформації.

З іншого боку, політики досить часто особисто звертаються до засобів масової інформації через своїх помічників або прес-секретарів. Політичні партії або міністерства мають власні прес-служби, покликані, окрім усього іншого, повідомляти про новини внутрішнього життя цих структур. Люди, робота яких залежить від перевиборів, (насамперед, депутати парламенту та місцевих рад), мають бути впевнені, що їхня діяльність висвітлюється добре і неодмінно під вигідним для них кутом зору. Зазвичай, найважливішими

новинами є повідомлення про події, що періодично повторюються, такі як сесії парламенту або органів місцевого самоврядування, мітинги, зустрічі впливових організацій, візити визначних осіб, партійні з’їзди, політичні та соціоекономічні дискусії та інші завчасно заплановані події, що заповнюють соціальний, економічний, політичний та особливо журналістський світ: від страйків і демонстрацій до щорічного звіту Кабінету Міністрів.

“Просочування інформації” з неофіційних джерел також привертає увагу і є вельми важливим для журналістів; надзвичайно привабливою для ЗМІ інформацією є події офіційно “секретного” походження.

Окрім рутинних процедур по “створенню новин” на редакторські столи щодня лине потік листів, прес-релізів та роз’яснень, які необхідно систематизувати відповідно до їхньої цінності. Газети і, значною мірою, телебачення багато що планують заздалегідь, тому вони орієнтовно знають куди слід надіслати кореспондента і яка може бути цінність тої інформації, яку він здобуде. Чи не найбільше головному редакторові полегшує роботу своєрідний “план дня”, де у вигляді списку занотовано події, котрі потенційно можуть стати базою для створення новин.

Загалом, далеко не кожна подія, є приводом для створення новин. Значимість подій і повинен визначити журналіст шляхом телефонних дзвінків, інтерв’ювання, або виїзду на місце. Репортер, літературно висловлюючись, знаходиться в епіцентрі подій (а отже й новин).