Урок № дата клас тема: Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування

Вид материалаУрок

Содержание


Очікувані результати навчальної діяльності
Тип заняття
Мотивація роз’яснення нового матеріалу
IV. Заключна частина
Основні поняття
Очікувані результати
Хід уроку
Тема уроку: Креслення в системі прямокутних проекцій. Проеціювання на три площини
Основні поняття
Обладнання та засоби навчання
Хід уроку
Тема. Технічне конструювання виробів. Методи конструювання. Види шипових з’єднань.
Основні поняття
Хід уроку
Основні поняття
Очікувані результати
Хід уроку
Тема. Тематичне оцінювання. Контрольно-вимірювальний інструмент.
Основні поняття
Очікувані результати
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

Тема: Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування.

Мета: повторити та узагальнити знання , отримані в 6 класі, промисловість і сільське господарство як галузі матеріального виробництва; ознайомлення із змістом діяльності учнів на уроках трудового навчання в 7 класі та з особливостями застосування методу фокальних об’єктів при проектуванні виробів, етапи та підетапи проектування, правилами внутрішнього розпорядку і безпечної праці під час роботи в шкільних майстернях.

Основні поняття: виробництво, промисловість, галузі промисловості, інновації. Види технологій. Фокальний об’єкт, дизайн.

Обладнання: зразки виробів учнів. Виготовлених із застосуванням методу фокальних об’єктів. Зразки джерел інформації тощо

^ Очікувані результати навчальної діяльності: знання основних галузей промисловості ,знання особливостей перенесення випадково обраних явищ та об’єктів, уміння описувати та розробляти ескізи виробів із застосуванням методу фокальних об’єктів.

Норма часу – хв. : 90

Об’єкти праці: зразки робіт

^ Тип заняття - урок здобуття та закріплення нових та знань


І. Організаційний момент хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів хв

V. Практична робота………………………хв

VІ. Підсумки уроку хв

VIІ. Домашнє завдання хв


Хід уроку

І. Організаційна частина:

1.Перевірка присутніх і їх готовності до уроку.

2. При необхідності зробити зауваження.

3. Провести інструктаж з правил Т/Б та правил поведінки в майстерні, інструкція № 126.

ІІ. Теоретична частина:.

Актуалізація опорних знань:

Ознайомити з новою темою та з завданнями на урок.

Повторити:

1) Пройдені раніше поняття.

2) Основні правила застосування на практиці.

3)Технологію виготовлення вироба.

^ Мотивація роз’яснення нового матеріалу : правила технології обробки та знання призначення матеріалів та інструментів допоможуть виконати виріб якісно та гарно.

Викладення матеріалу.

Роз’яснити: 1.Загальне визначення: промисловість, галузі промисловісті.

2. Будову, структуру , особливості основних видів промисловостей

3. Фокльні о»єти в проектуваннї.

4.техніко-технологічні відомості про застосування при виготовленні виробу

5.техніко-технологічні вимоги до якості робіт


Контрольні питання :

1. Загальні поняття:промисловість та її види

2.Види,застосування інструментів та матеріалів на практиц при об»ємному проектуванні


3.Т\Б при роботі з ножицями, циркулем.

Практична частина:

Створення моделей виробів із застосуванням методу фокальних об’єктів

Контролювати:

1. Стан виробничої дисципліни

2. Положення учня за робочим місцем , положенням інструмента та матеріалу в руках .

3. Технологічний порядок виконання роботи

4. Виконання правил Т/Б.

5. Аналіз та корекція помилок індивідуально.

6. При знаходженні типових помилок зупинити роботу, пояснити, уточнити та показати прийоми виправлення помилок.


^ IV. Заключна частина:

1. Зупинити роботу.

2. Проаналізувати хід виконання роботи на уроці: /теоретична та практична частини/.

3. Відмітити найкращих.

4. Ознайомити з новою темою та домашнім завданням.

5. Оголосити оцінки та початок прибирання.

6. Контролювати якість прибирання.

7. По дзвонику вивести дітей з майстерні.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

Тема. Художнє конструювання виробів. Практична робота. Розробка ескізів виробу.

Мета: навчити учнів створювати дизайн виробів за допомогою методу фокальних об’єктів, ознайомити з поняттям « макет»; виховувати естетичний смак; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

^ Основні поняття: художнє конструювання, дизайн. Дизайнер, макет, масштаб, просторова фігура, вигляд.

Обладнання: ескізи, кресленики виробів, креслярські приналежності.

^ Очікувані результати: уміння конструювати вироби, з урахуванням елементів дизайну,

народних традицій та регіональних особливостей художнього оформлення, уміння

читати графічні зображення виробів , уміння виконувати ескізи.

Структура уроку

І. Організаційний момент хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів хв

V. Практична робота………………………хв

VІ. Підсумки уроку хв

VIІ. Домашнє завдання хв

^ ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

III. Вивчення нового матеріалу

Макет.

Щоб отримати досконаліші вироби, які задовольнятимуть потреби та смаки різних людей, необхідно створювати нові їх конструкції, в яких враховуватимуться естетичні смаки та функціональні властивості.

Важливо не тільки мати певну користь від речей, а й прагнути, щоб вони були зручними та привабливими на вигляд.

Як тобі вже відомо з уроків образотворчого мистецтва, проектування предметів, корисність яких нерозривно пов'язана з красою, називають дизайном.

Основні виражальні засоби дизайну - формотворення, різнома­нітність предметних форм, плавність переходів між частинами фігури, витонченість.

Промисловий дизайн - це складний творчий процес, пошук нових форм, технічних і технологічних рішень, які відображаються у ви­гляді графічного документа (ескізу, креслення) або опису.

Художнім конструюванням захоплюється багато людей різного фаху, бо цей вид діяльності є цікавим, дає змогу розкрити свій твор­чий потенціал і створювати оригінальні речі, які подобаються іншим людям. Професійно художнім конструюванням займається художник-конструктор (дизайнер). Завдання дизайнера - зробити предмет гармонійним, красивим, зручним. Він розробляє композицію виробу, враховує естетичні смаки замовників продукції та споживачів, національні традиції, особливості навколишнього середовища тощо.

Працюючи над виробом, дизайнер досягає його виразності завдяки формі, кольору, дотриманню пропорцій, симетричності чи асиметрич­ності, а також технологічним та декоративним властивостям матеріалу.

Під час проектування нових виробів доводиться мати справу зі складними формами і несподіваними рішеннями. Тому, перш ніж приступити до виготовлення нового виробу, що має складну форму чи конструкцію, спочатку виготовляють його макет.

Макет - це об'ємно-просторове відтворення якого-небудь виробу здебільшого в зменшеному розмірі, що показує форму, принцип дії, взаємне розташування його частин

Виготовити макет набагато простіше, ніж готовий виріб. Для його створення не потрібно мати складне виробниче устаткування. Макет можна зробити вручну, з дешевих і таких, що легко обробляються, матеріалів.

Для виготовлення макетів використовують пластилін, гіпс, папір, картон, деревину, пластмасу, дріт. Найкраще брати матеріал, за допо­могою якого можна легко змінити форму чи конструкцію макета, адже може виявитися, що конструкція майбутнього виробу потребує удосконалення.

Виготовити макет можна в натуральну величину або в певному масштабі. Найчастіше використовують масштаби зменшення.

За допомогою макета можна продемонструвати великі за розміра­ми та складні технічні об'єкти: літаки, кораблі, автомобілі, верстати. Якщо потрібно показати внутрішню будову виробу, його макет можна зробити рознімним.
  1. Метод фокальних об’єктів.

Метод фокальних об’єктів є одним з методів, який допомагає подолати психологічну інерцію та генерувати нові та цікаві ідеї. Цей метод був запропонований в 1953році американцем Чарльзом Вайтингом. Він запозичений з технічної творчості, однак на практиці його можна використати і в художньому конструюванні. Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку (нівелюється залежність від психологічної інерції), недоліком є випадковість знаходження результату. Однак він є простим у застосуванні й сприяє розвитку творчих здібностей.

Суть методу полягає в наступному. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад свічник) ставимо у фокусі (центрі) схеми. До речі, від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька будь-яких понять чи виробів вибраних випадково. Наприклад, перші два-три предмети, що стоять у кімнаті. Розписуємо їх властивості. Далі відбувається поєднання властивостей з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей.

Розглянемо, як на практиці можна використати метод фокальних об'єктів. Об'єктом художнього конструювання оберемо свічник або кухонну дошку на вибір. Це і буде фокальний об'єкт.

Підберемо два будь-які поняття. (Учні пропонують варіанти)

Розпишемо властивості у вигляді схеми. (Виділяємо властивості разом з учнями)

Поєднуємо властивості з фокальним об’єктом та позначаємо найбільш прийнятні для нас.

Визначаємо декілька найцікавіших ідей-варіантів.(Обговорюємо разом з учнями)

Чи можна виготовити запропоновані вироби в нашій майстерні?


IV. Закріплення нових знань і умінь

1 Що називають макетом? Моделлю?

2 Які види з'єднань деталей ти знаєш? У чому їх особливість?

V. Практична робота

Створити новий дизайн (на вибір класу: дверної ручки, вішалки настінної, свічника, серветниці). Зарисувати схему створення виробу. Виконати ескізи виробу.

V.Підсумки уроку

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

^ Тема уроку: Креслення в системі прямокутних проекцій. Проеціювання на три площини

Мета уроку: ознайомити з правилами проеціювання на три площини проекцій та правилами побудови виглядів та інших даних для повного уявлення про предмет, читати та креслити графічні зображення виробів, що мають об’ємну форму.

^ Основні поняття: просторова фігура, об’ємна фігура, вигляд, проекції, осі проекцій

Очікувані результати: знання правил проеціювання на три площини, уміння

виконувати графічні зображення виробів, уміння читати графічні зображення виробів, уміння виконувати ескізи, технічні рисунки за трьома проекціями


^ Обладнання та засоби навчання: підручники, моделі, креслярські приналежності, ескізи, кресленики виробів

І. Організаційний момент хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів хв

V. Практична робота………………………хв

VІ. Підсумки уроку хв

VIІ. Домашнє завдання хв

^ ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

III. Вивчення нового матеріалу


1. Методи проеціювання.

В основу побудови зображень на креслення покладено метод проеціювання. Проеціювання нагадує утворення тіні предмета.

Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проеціювання.

Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією.

Є декілька методів проеціювання. Центральне проеціювання – проеціюючі промені виходять з однієї точки і зображення утворюється із спотвореними розмірами.

Паралельне косокутне проеціювання – проеціюючі промені паралельні , але падають на площину проекцій не під прямим кутом.

Паралельне прямокутне проеціювання - проеціюючі промені паралельні і перетинають площину проекцій під прямим кутом.

Утворена на площині проекція дає уявлення про форму плоского предмета. На кресленні проекцію доповнюють роз­мірами.


2. Проеціювання на дві площини проекцій.

Одна проекція не завжди однозначно визначає форму зображуваного пред­мета. Це називають невизначеністю форми об'ємного предмета за однією проекцією. Тому, щоб одержати уявлення про форму об'ємного предмета, проецію­вання виконують на дві площини проекцій: горизонтальну Н і вертикальну V. Вертикальну площину проекцій називають фронтальною. Площини проекцій у просторі роз­міщені під прямим кутом одна до одної. Лінію перетину цих площин (її позначають х) називають віссю проекцій.

Проекція предмета на горизонтальну площину проекцій називається горизонтальною проекцією. Проекція предмета на фронтальну (вертикальну) площину проекцій називається фронтальною проекцією.

Утворені дві проекції предмета розташовані у просторі в різних площинах. Щоб дістати креслення предмета на площині, обидві площини проекцій суміщають в одну. Для цього горизонтальну площину повертають так, щоб вона збігалася з фронтальною площиною.


3. Проеціювання на три площини проекцій.

Дві проекції пред­мета — горизонтальна і фронтальна — досить повно та одноз­начно визначають на кресленнях форму багатьох предметів, але не всіх. На рисунку показано дві проекції, які відпові­дають одночасно декільком предметам. Значить, і за двома про­екціями не завжди можна точно уявити форму предмета.

Щоб побудувати креслення, за яким можна уявити єди­ний образ зображуваного предмета, користуються трьома площинами проекцій. Третя площина проекцій має назву профільна , має позначення W. Вона одночасно перпендикулярна до фронтальної та горизонтальної площин. Всі площини утворюють тригранний кут, який нагадує частину куба. Перетин площин утворює осі проеціювання: x, y, z. Деталь розміщують всередині куба і, розглядаючи деталь з трьох боків, за допомогою проеціюючих променів утворюють проекції на всіх трьох площинах.





4. Вигляди.

Вигляд - це зображення повернутої до спостерігача частини предмета. На фронтальній площині розміщується вигляд спереду, на горизонтальній – вигляд зверху, на профільній – вигляд зліва.

V. Практична робота

Побудова трьох проекцій деталі.

VІ. Підсумки уроку

Аналіз помилок. Оцінювання роботи учнів.


VIІ. Домашнє завдання

Вигляди. Виконати три проекції деталі на вибір на форматі А4





____________________________________________________________________________

Роздатковий матеріал


Побудувати третю проекцію




_____________________________________________________________________________


Роздатковий матеріал


Побудувати третю проекцію




____________________________________________________________________________

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

^ Тема. Технічне конструювання виробів. Методи конструювання. Види шипових з’єднань.

Мета: ознайомити з методом фокальних об’єктів, ознайомити з видами шипових з’єднань; виховувати бережливе ставлення до обладнання та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів, закріпити знання та навички проеціювання на три площини

^ Основні поняття: просторова фігура, об’ємна фігура, вигляд, проекції,

Обладнання: плакат, вироби які мають ознаки інших об’єктів, вироби з шиповим з’єднанням.

Структура уроку

І. Організаційний момент 5хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів 5 хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 25хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 10хв

V. Практична робота………………………35хв

VІ. Підсумки уроку 5хв

VIІ. Домашнє завдання 5 хв

^ Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів


1. Оглянь речі, якими ти користуєшся найчастіше. Що б ти хотів поліпшити в цих виробах?

2. Як ти вважаєш, чи необхідно для виготовлення кожного нового виробу розробляти проект?

3. Які методи проектування ти вже знаєш?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
  1. Метод фокальних об’єктів.

З кожним роком усе ширшою стає сфера діяльності людини. До­питливість і розум людини створюють нові можливості для реалізації мрій, які ще донедавна здавалися нездійсненними. Проте навіть геніальні ідеї та відкриття виникають на основі спостережень за най­простішими явищами та предметами довкілля. Природа сприяє на­родженню багатьох ідей, які можна реалізувати для здійснення найзаповітніших мрій людства. Так, спостерігаючи за польотами птахів, люди створили літальні апарати, помітивши властивість плавучості окремих тіл, - сконструювали катери, кораблі. А скільки потрібних людям речей створено завдяки застосуванню та перенесенню власти­востей явищ і предметів природи на нові вироби.

Розглянувши сучасні інструменти й машини, ти побачиш, як диво­вижно схожі вони на окремі органи живих організмів. Так, наприклад, плоскогубці, кусачки, ножиці схожі на клешні крабів, зуби хижих звірів тощо. Щоденно ми користуємося речами, які за формою чи властивостями нагадують природні.

Через схожість випадкових ознак різних об'єктів дуже багато з них мають спільні назви. Наприклад, хобот фрезерного верстата і слона, листовий метал - листок на дереві, ключ гайковий, ключ для замка і журавлиний ключ. Різальні частини багатьох інструментів назива­ють зубцями, звужені - носком, а опорні - п'яткою.

Іноді перенесення властивостей природних об'єктів у виробництво здається парадоксальним. Згадай, наприклад, яку властивість має реп'ях і як цю властивість використовують у широко розповсюджених липких застібках (для взуття, одягу тощо).

Перенесення властивостей випадково обраних явищ та об'єктів на предмет, який проектується, називають методом фокальних об'єктів.

Цей метод використовують для створення моделей нових виробів. Завдяки йому сконструйовано багато нових речей. Спробуй його засто­сувати у своїй практичній діяльності.

2. Види шипових з'єднань

Актуалізація опорних знань.

1. Згадай, як підвищити міцність і надійність з єднань деталей з де­ревини.

2. Які технологічні операції передують з'єднанню деталей склею­ванням?

3. Які інструменти використовують для підготовки поверхонь з'єднуваних деталей?

При виготовленні столярних виробів застосовують різноманітні з'єднання, які підвищують їх естетичність та міцність. Найбільшого поширення набули шипові з'єднання.

Шипове з'єднання складається з двох елементів — шипа і провушини або шипа і гнізда (мал. 4). Товщина шипа 5, повинна дорівнювати 0,4 товщини бруска 50. При одинарному шипі: S1=0.4S0. Ширина заплечика 

Згідно зі стандартами шипові з'єднання бувають кутові кінцеві, кутові серединні і кутові ящикові (мал. 5).

Щоб збільшити міцність з'єднання і виробу в цілому, виготовляють два, три і більше шипів.

Виготовлення елементів шипового з'єднання розпочинають із роз­мічання заготовки (мал. 6). Для цього необхідно підготувати лінійку, кутник, рейсмус і олівець. Слід пам'ятати, що від точності розмічання залежить якість з'єднання. Шипи, провушини і гнізда розмічають одним настроюванням рейсмуса. Розміри шипа та гнізда (провушини) мають бути однаковими. Коли шип входить у гніздо або провушину, йо­го поверхні повинні щільно, без зазорів прилягати до їх бічних площин.

Випилювання шипів та запилювання провушин виконують дрібно­зубою пилкою. При випилюванні шипа пропил має пройти із зовніш­нього боку розмітки (мал. 7, а), а при запилюванні провушини - із внутрішнього (мал. 7, б).









Заплечики шипа відпилюють з нахилом пилки всередину на 1...2 ° (мал. 7, в). Нахил забезпечує щільне прилягання заплечика до деталі. При нещільному приляганні заплечиків, їх припасовують (мал. 8).

Середину провушини видовбують долотом (мал. 9). Послідовність видовбування гнізда показано на малюнку 10.

Правила безпечної праці долотом

1. Працювати дозволяється тільки добре загостреним та справним інструментом. Ручки інструментів не повинні мати сколів, тріщин, над­ломів.

2. Долота треба ставити на верстак у спеціально обладнані гнізда, розміщувати на верстаку лезами від себе так, щоб вони не виступали за краї кришки.

3. Забороняється різати інструментом, впираючись грудьми або колі­нами у заготовку. Ні в якому разі не розміщувати руку та не утримувати нею заготовку попереду леза інструмента.

4. При видовбуванні отворів забороняється здувати дрібні відходи, оскільки можна запорошити або травмувати очі.

5. Передавати інструмент можна лише ручкою вперед.

6. Щоб не порізатися, не можна перевіряти якість загострення леза пальцями.

7. Зберігати інструменти у відведених для них місцях.

  1. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. У чому сутність методу фокальних об'єктів?

2. Що спільного мають ручні інструменти для пиляння деревини?

3. Наведи приклади застосування методу фокальних об'єктів у техніці.

4. Яке значення для розвитку техніки і технологій має проектуван­ня виробів?
  1. Практична робота

Створення моделей виробів із застосуванням методу фокальних об'єктів

Використовуючи інформаційні джерела або креслення об'єктів праці із зміною конфігурації окремих елементів, вико­най наступні завдання:

1. Ознайомся з конструкцією виробу, визначеного як об'єкт праці.

2. З'ясуй призначення вибраного для конструювання об'єкта праці.

3. Використовуючи метод фокальних об'єктів, внеси зміни до кон­фігурації окремих елементів або конструкції виробу в цілому.

4. Виконай ескіз майбутнього виробу.

5. Перенеси ескіз у масштабі або в натуральну величину на крес­лярський папір для виготовлення макета виробу.

6. Зроби макет виробу. За необхідності внеси зміни до конструкції майбутнього виробу.

7. Визнач способи оздоблення виробу.

8. Обґрунтуй доцільність розробленої конструкції.




V. Підсумки уроку

Домашнє завдання:

Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____