Урок № дата клас тема: Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування

Вид материала

Урок

Содержание Основні поняття Очікувані результати навчальної діяльності Структура заняття Хід заняття Призначення технологічних пристроїв токарного верстата. Технологія підготовки та кріплення заготовок за допомогою технологічних пристроїв. Різальні інструменти. Тема. Різальні інструменти для токарної обробки деревини. Основні поняття Міжпредметні зв'язки Хід заняття Розповідь учителя. Розповідь учителя. Розповідь учителя. Тема. Заготовки до верстата. Технологія токарної обробки деревини. Основні поняття Очікувані результати Хід заняття Характерні помилки. 4) Сильне натискування на різець, щоб зняти товсту стружку. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Тема. Методи проектування на уроках трудового навчання, 198.2kb.
• Зміст Від авторів Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності, 2422.87kb.
• Виробнича стратегія та проектування структури змін, 95.62kb.
• Формат опису модуля, 47.98kb.
• Перелік дисциплін, які виносяться, 177.67kb.
• 1: військовослужбовці та відносини між ними, 297.1kb.
• Становлення науки про проектування. Огляд досліджень в області методології проектування, 147.21kb.
• Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої, 1462.27kb.
• І в англомовних країнах. Бойко Л. А. Вчитель інформатики та профільного навчання Тридубської, 92kb.
• Перелік робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням, 97.13kb.

Тема. Технологічні пристрої токарного верстата з обробки деревини.

Мета: ознайомити з технологічними пристроями токарного верста­та; чашковим, цанговим і трикулачковим патронами, планшай­бою, тризубом та способами кріплення заготовок за допомо­гою цих пристроїв на токарному верстаті; навчити виконувати підготовчі роботи для кріплення заготовок, визначати опти­мальні параметри заготовок для виготовлення виробів; на­вчити виставляти лінійку підручника токарного верстата при виготовленні виробів; дотримуватись правил безпечної праці при виконанні робіт у шкільній майстерні.

^ Основні поняття: трикулачковий самоцентруючий патрон, тризуб, патрон, цанга, планшайба.

Обладнання: токарний верстат з обробки деревини; чашковий, цанговий, трикулачковий патрони; лінійка, кутник, олівець, пилка, керн, молоток, рубанок, верстак столярний, набір ключів гайкових, набір викруток, саморізи по дереву.

^ Очікувані результати навчальної діяльності: знання з призначення технологічних пристроїв токарного верстата, способів кріплення заготовок для виготовлення виробів; уміння читати та виконувати графічні зображення виробів (ескізи, креслення, технологічні карти тощо), визначати оптимальні параметри з можливістю виго­товлення виробів на токарному верстаті; уміння готувати та кріпити заготовки за допомогою різних технологічних при­строїв для виготовлення виробів з елементами циліндричної, конічної та фігурної форми поверхні; уміння виставляти та ре­гулювати положення лінійки підручника токарного верстата при виготовленні виробів, що мають циліндричну, конічну та фігурну форму поверхні; знання та дотримання правил без­печної праці при кріпленні заготовок за допомогою техноло­гічних пристроїв; уміння розмічати, готувати та кріпити заго­товки для виготовлення виробів на токарному верстаті.


^ Структура заняття

I. Організаційний момент……………………………………….. хв

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів….. хв

III. Вивчення нового матеріалу………………………………….. хв

1. Призначення технологічних пристроїв токарного верстата.

2. Технологія підготовки та кріплення заготовок за допомогою технологічних пристроїв.

IV. Практична робота «Підготовка верстата до роботи»……………….. хв

V. Підсумки уроку……………………………………………………… хв

VI. Домашнє завдання……………………………………………………… хв

^ ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Фронтальна бесіда.

1) Які технологічні пристрої використовують для свердлильного верстата?

2) Для чого вони призначені?

3) Для чого призначений шпиндельний механізм свердлильного та токарного по дереву верстатів?

III. Вивчення нового матеріалу

^ Призначення технологічних пристроїв токарного верстата.

Технологічні пристрої — це конструктивні елементи, за допомо­гою яких на верстатах установлюють та закріплюють заготовки і рі­зальний інструмент. Найпоширенішим пристроєм токарного верста­та є тризуб. Він застосовується для кріплення довгих та порівняно важких заготовок, які під час обробки підтримуються заднім цент­ром. Заготовка зазвичай має форму правильного паралелепіпеда.

Чашковий патрон використовують для кріплення заготовок, у яких передбачається обробка внутрішніх поверхонь. Заготовку спочатку закріплюють за допомогою тризуба або патрона з шипами і проточують до надання їй циліндричної форми. Потім один кінець циліндричної заготовки проточують, надаючи її поверхні конусної форми, подібної до форми конічного отвору патрона. Проточену та­ким чином заготовку вгвинчують у патрон. Залежно від конструкції патрона заготовку можна додатково фіксувати кількома шурупами або гвинтами.

Для закріплення коротких заготовок великого діаметра застосо­вують планшайби. Це чавунний диск з отворами, який нагвинчуєть­ся на шпиндель, як і всі інші пристрої.

1. ^ Технологія підготовки та кріплення заготовок за допомогою технологічних пристроїв.
   

Для кріплення на тризубі заготовку слід підготувати. Спочатку на торцях заготовки розмічають центри і накернюють їх. Потім торець, який установлюється на тризуб, пропилюють уздовж лінії розмітки на глибину 2—3 мм, щоб не розколоти заготовку під час її кріплен­ня. Розміченій заготовці рубанком надають форми восьмигранника. Середній зуб тризуба вставляють у центр заготовки так, щоб два інші зуби розташувались уздовж пропилу. Піджимаючи заготовку заднім центром, зуби вдавлюються в деревину заготовки на глибину пропи­лу і міцно утримують її під час обробки.

Для кріплення заготовки за допомогою патрона з шипами в її тор­цях розмічають центри (як для тризуба), а потім надають їй форми - восьмигранника. Центр торця заготовки розміщують на середній шип, а по другому торцю злегка вдаряють киянкою. Закріпивши заготовку на шипи патрона, ЇЇ другий торець притискують центром задньої бабки.

Найуніверсальнішим технологічним пристроєм для кріплення заготовок на токарних верстатах є трикулачковий самоцентруючий патрон. Він має три кулачки, які одночасно сходяться до центра і розходяться від нього.

3. ^ Різальні інструменти.
   

Стамеска з напівкруглим лезом (рейєр) має вигляд напівкруглої і жолобчастої пластини з фаскою, що загострена з опуклого боку й | утворює лезо напівкруглої форми. Кут загострення 20—35° застосо­вують для грубих обдирних робіт. В основному для роботи використовують стамеску 20—25 мм завширшки.

Стамеска з прямолінійним навскісним лезом (мейсель) має виг­ляд столярної стамески. Її застосовують для чистової обробки прямих та опуклих поверхонь, для підрізування торців й обрізування кінців. Лезо стамески нахилене до кромки ножа під кутом 45°. Лезо заточу­ють під кутом 70—80°. Фаску заточують з двох боків під кутом 20—30°. Косяки використовують для чистової обробки циліндричних, конічних та опуклих поверхонь після чорнової обробки напівкруглою стамескою, а також для підрізання торців і відрізання готових деталей (виробів).

Заточування леза косяка під кутом дає змогу зручно працювати серединою леза при обточуванні прямолінійних і випуклих повер­хонь. Тупим кутом леза виконують закруглення, а гострим кутом підрізують торці.

Плоскі прямокутні стамески (канавочники) застосовують для точіння жолобків (канавок) у вузьких заглиблених місцях. Якщо не­обхідно мати канавку напівкруглої форми (галтель), лезо інструмен­та заточують не під прямим кутом, а по радіусу.

Відрізний різець схожий на канавочник, але завширшки 2,5— З мм і заввишки (завтовшки) 15—20 мм. Таким різцем значно швид­ше і легше, ніж косяком, відрізати готові деталі та підрізати торці в заготовках діаметром до 100 мм.

IV. Практична робота

«Підготовка верстата до роботи. пробне точіння»

Виготовлення виробів або елементів які мають геометричне різьблення. (проект)

Інструктаж до виконання практичної роботи.

Учитель роздає технологічні пристрої, чергові по майстерні — заго­товки деталей, заздалегідь приготовлені учнями.

Інструктаж з безпеки праці.

Виконання практичної роботи: пробне точіння.

Під час виконання завдання учитель контролює роботу учнів з ме­тою виявлення прогалин у їх знаннях та вміннях; здійснює поточний інструктаж.

V. Підсумки уроку

Учитель підводить підсумки практичної роботи.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал за конспектом.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____


^ Тема. Різальні інструменти для токарної обробки деревини.

Мета: ознайомити з різальним інструментом для токарної обробки де­ревини, його конструкцією, призначенням та застосуванням.

^ Основні поняття: стамеска токарна, галтель, рейєр, косяк, мейсель, канаеоч-ник.

Обладнання: токарний верстат для обробки деревини, набір токарних ста­месок (рейєр, мейсель, канавочник, гребінка).

^ Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, математика.

Очікувані результати навчальної діяльності: знання будови, призначення та особливості застосування стамесок для токарної обробки деревини; уміння правильно утримувати стамески під час виконання токарних робіт; умін­ня дотримуватись правил безпечної праці при користуванні токарними стамесками.

Структура заняття

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Види різання деревини.

2. Види, конструкція, призначення та застосування токарних стамесок.

3. Прийоми різання деревини на токарному верстаті.

IV. Практична робота «Тренувальні вправи з реєром і мейселем»

5. Підсумки уроку
   
6. VI. Домашнє завдання
   

^ ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Фронтальна бесіда.

1) Який технологічний процес називають різанням?

2) Яку форму робочої частини мають різальні інструменти?

3) Назвіть різальні інструменти.


Повідомлення учням основних відомостей про процес рі­зання. Демонструючи вироби, виготовлені в ручний спосіб і на механізованих верстатах, під час бесіди підвести учнів до висновку, що в результаті ручної та механічної обробки деревини з сировини отримують деталі та вироби певних форм і розмірів.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Види різання деревини.

^ Розповідь учителя.

Найпоширенішим видом обробки деревини є різання. Різанням на­зивають процес механічної обробки, при якому порушується зв'язок між частинками деревини у точно заданому напрямку, коли оброблюваний матеріал розділяється на частини з утворенням стружки або без неї. Різання є наслідком заглиблення в деревину різця клино­подібного типу, який, переміщуючись за певною траєкторією, перерізує волокна деревини. Різання з утворенням стружки відбувається при таких процесах, як пиляння, стругання, свердління, довбання, шліфування тощо.

Прикладом процесу різання без утворення стружки може бути рі­зання листів шпону або фанери ножицями, а з утворенням стружки — виготовлення виробів на токарних верстатах з обробки деревини спеціальним інструментом — стамескою. Основним елементом стамески є різець клиноподібної форми, який характеризується фор­ою різальної частини, кутовими і лінійними розмірами залежно від призначення.

Види, конструкція, призначення та застосування токарних стамесок.

^ Розповідь учителя.

Геометрією різця називають його форму і сукупність лінійних та кутових розмірів. Різець має форму клина і складається з наступних лементів: передньої грані — поверхні, по якій у процесі різання сходить стружка; задньої грані — поверхні, повернутої в бік площини різання; бічних граней, які обмежують різець по ширині. Площиною різання називають площину, яка проходить через рі­жучу кромку різця дотично до поверхні різання.

При прямолінійному русі різця площина різання, поверхня різан­ня й оброблена поверхня збігаються.

Стружка — це частина матеріалу, що знімається за один прохід різця, характеризується формою і лінійними розмірами.

Залежно від виду виконуваних робіт різальні інструменти при­значені для чорнової обробки, чистової і для спеціальних робіт.

Для виконання токарних робіт на токарному верстаті з обробки деревини призначені токарні стамески



а — напівкругла широка; б — на­півкругла вузька; в — напівкругла вузька коротка (верете­ноподібна); г — різець вузький; д — різець широкий

Подати характеристику стамесок та їх призначення.

Стамеска з напівкруглим лезом (рейєр) має вигляд напівкруглої жолобчастої пластини з фаскою, що загострена з опуклого боку й утворює лезо напівкруглої форми. Кут загострення 20—35° застосовують для грубих обдирних робіт. В основному для роботи використовують стамеску 20—25 мм завширшки.

Стамеска з прямолінійним навскісним лезом (мейсель) має виг ляд столярної стамески. її застосовують для чистової обробки прямих та опуклих поверхонь, для підрізування торців й обрізування кінців. Лезо стамески нахилене до кромки ножа під кутом 45°. Лезо заточують під кутом 70—80°. Фаску заточують з двох боків під кутом 20—30°. Косяки використовують для чистової обробки циліндричних, конічних та опуклих поверхонь після чорнової обробки напівкруглою стамескою, а також для підрізання торців і відрізання готових деталей (виробів).

Заточування леза косяка під кутом дає змогу зручно працювати серединою леза при обточуванні прямолінійних і випуклих поверхонь. Тупим кутом леза виконують закруглення, а гострим кутом підрізують торці.

Плоскі прямокутні стамески (канавочники) застосовують для точіння жолобків (канавок) у вузьких заглиблених місцях. Якщо не­обхідно мати канавку напівкруглої форми (галтель), лезо інструмен­та заточують не під прямим кутом, а по радіусу.

Відрізний різець схожий на канавочник, але завширшки 2,5— З мм і заввишки (завтовшки) 15—20 мм. Таким різцем значно швидше і легше, ніж косяком, відрізати готові деталі та підрізати торці в заготовках діаметром до 100 мм.

При відрізанні та торцюванні деталей з деревини м'яких порід відріз­ний різець слід заточувати по задній грані на канавку. Таке заточуван­ня дає змогу отримувати більш чисту поверхню на торцях заготовки.

Крім цих інструментів для виконання токарних робіт застосову­ють інші, якими ви будете користуватися в старших класах.

Гачок — плоский загнутий різець з однобічним або двобічним за­гостренням леза, його використовують для обробки внутрішніх по­верхонь.

Різці-гребінки призначені для нарізування різьби.

Інші різці — різні загострені, гладенькі й фігурні різці, що мають спеціальні леза, застосовують для найрізноманітніших операцій.

3. Прийоми різання деревини на токарному верстаті.

^ Розповідь учителя.

При роботі на токарних верстатах використовують такі прийоми, як обточування, розточування, підрізання, відрізання

■





а б в




Г д е є

Послідовність точіння деталі: а — визначення центрів; б — виготовлення пропилу; в — кріплення заготовки; г — чорнове точіння; д — чистове точіння; є — виконання пря­мого відрізання; є — виконання навскісного відрізання


Процес точіння на токарному верстаті здійснюється внаслідок поєднання двох рухів: руху різання і руху подачі. Надаючи різаль­ному інструменту поступального руху в певному напрямку, отриму­ють певні форми поверхні. При його русі паралельно осі обертання заготовки утворюється циліндрична поверхня, при русі під кутом — конусна, а при перпендикулярному — канавки, уступи.

Швидкість різання залежить від ряду чинників: твердості заго­товки, що обробляється, її діаметра, глибини різання. Від них зале­жить і швидкість обертання шпинделя. З урахуванням цих чинників перед точінням необхідно за допомогою пасової передачі установи­ти певну швидкість. Більша швидкість встановлюється для твердих порід деревини, менша — для м'яких.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____


^ Тема. Заготовки до верстата. Технологія токарної обробки деревини.

Мета: ознайомити з технологією підготовки заготовок для токарної обробки де­ревини та технологією токарної обробки; навчити визначати та встановлювати необхідну швидкість точіння, виховувати позитивне ставлення до праці; розвивати логічне та технологічне мислення.

^ Основні поняття: рубанок, напіввалок, валок, чорнове та чистове точіння, уступ, канавка

Обладнання: токарний верстат для обробки деревини, набір токарних ста­месок (рейєр, мейсель, канавочник, гребінка), заготовки з деревини, контрольно-вимірювальний інструмент

^ Очікувані результати: уміння виконувати чорнове та чистове точіння, точіння уступів і канавок. Уміння розробляти, конструювати вироби, що мають елементи циліндричної та конічної форм.

Структура заняття

I. Організаційний момент………………………………хв

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів……… хв

III. Вивчення нового матеріалу……………………………… хв

1. Підготовка заготовок………………………………..

2. Прийоми різання деревини на токарному верстаті.

IV. Практична робота «Тренувальні вправи»……………………… хв

V. Підсумки уроку………………………………………… хв

VI. Домашнє завдання……………………………………… хв

^ ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Фронтальна бесіда.

1) Чи безпечно обточувати заготовку квадратного перерізу?

2) Які технологічні пристрої використовують для кріплення заготовок на верстаті СТД 120 М?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Заготовки з деревини, як правило, мають квадратний переріз, оскільки вони нарізуються з дощок на кругло пильному верстаті. Але такі заготовки небезпечні для токарної обробки, оскільки виникає велике биття кутів по різцю. Наслідком може бути виривання різця з рук. Тому кути необхідно зняти за допомогою рубанка. Із заготовки квадратного перерізу необхідно зробити заготовку восьмикутного перерізу. В цьому випадку підручник можна наблизити до заготовки на безпечну відстань – 3 мм.

2. Прийоми різання деревини на токарному верстаті.

При роботі на токарних верстатах використовують такі прийоми, як обточування, розточування, підрізання, відрізання.

Процес точіння полягає у знятті з поверхні заготовки зайвого шару деревини у вигляді стружки. Для цього у заготовці залишають припуски. Припуск не має бути надто великим, оскільки це призводить до зайвих витрат матеріалу, енергетичних ресурсів, збільшує собівар­тість виробу.

Недостатній припуск призводить до браку або неякісно­го виготовлення виробу. (Учитель демонструє прийоми чорнового та чистового обточування, розточування, підрізання і відрізання заго­товки, утримання стамесок, звертає увагу на положення тулуба під час виконання цих робіт.)

Процес точіння на токарному верстаті здійснюється внаслідок поєднання двох рухів: руху різання і руху подачі. Надаючи різаль­ному інструменту поступального руху в повному напрямку, отриму­ють певні форми поверхні. При його русі паралельно осі обертання заготовки утворюється циліндрична поверхня, при русі під кутом — конусна, а при перпендикулярному — канавки, уступи.

Швидкість різання залежить від ряду чинників: твердості заго­товки, що обробляється, її діаметра, глибини різання. Від них зале­жить і швидкість обертання шпинделя. З урахуванням цих чинників перед точінням необхідно за допомогою пасової передачі установи­ти певну швидкість. Більша швидкість встановлюється для твердих порід деревини, менша — для м'яких.

IV. Практична робота «ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ З РЕЄРОМ І МЕЙСЕЛЕМ» Інструктаж до виконання практичної роботи.

Безпосередня робота на верстаті розпо­чинається з підготовки робочого місця: раціонального розташування матеріалів, інструментів, графічних документів, визначення місця складання оброблених деталей, усунення всього, що може заважа­ти роботі або переміщенню тулуба під час точіння виробу і доступу до пускової апаратури. Потім перевіряють надійність кріплення за­готовки, підручника, справність робочого інструмента. Тільки піс­ля повної підготовки робочого місця та одержання дозволу вчителя можна приступати до роботи.

^ Характерні помилки.

1) Неправильна робоча поза і прийоми роботи.

2) Встановлення підручника далеко від обточуваної деталі (від­стань від підручника до деталі має бути 3—4 мм).

3) Підручник встановлений нижче від осі обертання (підручник завжди має бути трохи вище за вісь обертання).

^ 4) Сильне натискування на різець, щоб зняти товсту стружку.

5) Надто міцне затискання різального інструмента в руці, від чо­го точність обробки зменшується, а втома збільшується.

^ 6) Подача різця на деталь не плавна, а ривками.

7.) Слабке натискування лівою рукою на різець.

8) Неправильне встановлення леза до твірної оброблюваної заго­товки (лезо різального інструмента має бути під кутом 45° до оброблюваної деталі).

9) Недбале закріплення заготовки.

Ці помилки значно погіршують якість роботи і можуть іноді при­звести до травм.

Виконання практичної роботи.

V. Підсумки уроку

Учитель узагальнює відповіді учнів, аналізує виконання роботи учнями.

VI. Домашнє завдання

За конспектом.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____