Веде слухання Голова Верховної Ради України мороз о. О
| Вид материала | Документы |
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І, 1040.66kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України мороз, 613.24kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1163.81kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1251.19kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України мороз, 919.43kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України, 1020.24kb.
- Закон України «Про засади запобігання І протидії корупції», 253.5kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1190.91kb.
- Верховної Ради України 2 червня 2009 року, 16: 00 година Веде засідання Голова Верховної, 71.34kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1137.84kb.
ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ
Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи
1 листопада 2006 року
Веде слухання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, шановні запрошені, журналісти, представники Кабінету Міністрів. Ми запланували і проводимо зараз слухання з питання щодо підготовки України до вступу у Світову організацію торгівлі.
Ви знаєте, що ця тема набула великого суспільного звучання. Бо сам по собі процес вступу до цієї організації не викликає заперечень очевидно ні в кого. Найперше, представники Кабінету Міністрів, сам Кабінет Міністрів, Президент України багато разів висловлювалися на підтримку такого процесу. І дуже багато у цьому відношенні уже зроблено. Я би хотів би, щоб ми це мали на увазі.
Водночас чимало чути і спекуляцій відносно того, хоче Україна бути у СОТ чи не хоче бути, хочуть ті чи інші представники політичних еліт бути там або ні. Я думаю, що ми повинні це зняти питання. І тому слухання проводяться не стільки з точки зору законодавчої процедури. Бо у плані роботи уже на завтра стоїть сім законів, які буде розглядати парламент. Ближчим часом будуть розглядатися решта законів, бо нам не вистачає ще близько 20 законопроектів, які треба розглянути і прийняти з них відповідні рішення.
Але суспільство повинно бачити переваги і можливо якісь ризики, пов’язані з тим, що наша держава стає суб’єктом Міжнародної організації торгівлі, Світової організації торгівлі, куди входить уже більше або майже 150 країн світу.
Таким чином уже тільки ця цифра названа свідчить про те, що нам треба за якимось спільними правилами будувати взаємини із партнерами по торгівлі, маючи на увазі, що це певною мірою впливає на ситуації в Україні, на організацію виробництва, на вміння відстоювати свої інтереси, бо ми починаємо працювати на якихось загальних правилах. От з цього приводу і треба провести нам слухання, аби всі в Україні громадяни, що цікавляться перспективою для держави, але і означає це для себе, зробили відповідні висновки.
Кабінет Міністрів, оцінюючи свою участь у цьому слуханні і розуміючи його значення, доручив Міністру економіки Володимиру Олексійовичу Макусі зробити доповідь з цього приводу. Скоріше це буде так, я скажу, інформація. Після того ми послухаємо думку профільного Комітету з питань економічної політики, виступить Володимир Миколайович Заплатинський, Михайлович Заплатинський. Після того виступить голова Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Петро Олексійович Порошенко. Дамо змогу висловитися з цього приводу міністру з закордонних справ, бо це питання зовнішньої, по-суті, політики, хоч і внутрішня, але, найперше, зовнішня політика, і голові профільного комітету Віталію Шибку. А потім запланована ще ціла низка виступаючих, провідних спеціалістів, представників влади з місць і так дальше, аби ми всебічно розглянувши це питання, визначили, яким шляхом ми йдемо. Тобто в якій послідовності, коли ми вирішуємо це питання і що нам від того треба очікувати для суспільства, для держави, для конкретного громадянина.
От, моє вступне слово на цьому завершене. Я хотів тільки оголосити, що перший віце-прем’єр-міністр Микола Янович Азаров бере участь у нашому слуханні, бере ціла група міністрів, і Міністр з питань економіки одержує слово для виступу. Будь ласка, Володимире Олексійовичу.
Можна не аплодувати. Це слухання, так що, якщо буде дуже він гарно доповідати, тоді можна реагувати таким чином.
МАКУХА В.О.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань!
Вступ України до Світової організації торгівлі є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання.
Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкуренті умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають нас до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально-орієнтовної і конкурентноспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України.
Об’єктивна необхідність вступу до СОТ викликана тим, що сьогодні економіка України є експортно орієнтованою, частка промислової продукції, яка експортується коливається на рівні 50 відсотків від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 55 відсотків ВВП. Питома вага аграрного сектору і харчової промисловості в українському експорті становить близько 12 відсотків.
Крім того в залежності від імпорту енергоносіїв і багатьох інших, зокрема, високотехнологічних товарів говорить про те, що Україна може, хоче і змушена торгувати з усім світом.
Водночас реалізація експортного потенціалу України сьогодні повністю залежить від позаекономічних міжнародних чинників, від ставлення до нас домінуючих країн, від світової кон’єктури тощо. Бо ми поки що знаходимося поза правилами гри, поза світовими міжнародними економічними об’єднаннями, ми не захищені цими правилами, а інші країни не мають перед нами жодних зобов’язань.
Тому для нашої держави надзвичайно важливо забезпечити собі в торгівельному просторі режим найбільшого сприяння з боку всіх країн-членів СОТ, тобто з боку 149 країн світу на долю яких припадає понад 95 відсотків обсягів світової торгівлі.
Цей режим полягатиме у сталості і визначеності договірно-правової основи торговельно-економічних відносин з іншими країнами, а це означає також, що ми водночас змушені будемо трансформувати власну правову систему у визначеності правил застосування на національному рівні комплексу торгівельно-політичних заходів впливу на світогосподарські зв’язки. Можливості використання окремих інструментів торгівельної політики і це спонукатиме нас до вдосконалення економічних, організаційних механізмів, які стримують економічний розвиток зараз в країні і формування його соціального ресурсу, і долучені до роботи міжнародних інститутів, що сприяє досягненню домовленості і вирішенню спірних питань.
В загальному підсумку позитивного результату вступу до СОТ стане ставлення світової спільноти до України, як до надійного і прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому організаційному полі до країни з прозорим та передбачуваним діловим середовищем. Це також дасть нашій країні можливість скористатися перевагами міжнародного поділу праці, покращити загальну макроекономічну ситуацію через впровадження структурних та інституційних реформ. Розвивати засади ринкової конкуренції за міжнародними стандартами, сформувати привабливий інвестиційний клімат, а відтак, збільшити обсяги іноземних інвестицій.
В якості прикладу, я хочу навести, що в Болгарії після в вступу до СОТ, інвестиції за рік зросли майже у чотири рази, в Словенії - майже в два рази. В середньому у рік вступ до СОТ іноземні інвестиції збільшуються на 1-1,5 відсотки від валового внутрішнього продукту. Для України обсяги можливого збільшення інвестицій експерти оцінюють на рівні до 500 млн. доларів США щороку. Ми маємо розуміти, що вступ до Світової організації торгівлі – є передумовою лібералізації торгівельного режиму між Україною та Європейським союзом. І започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі, а також забезпечення гарантованого доступу українських товарів до ринку ЄС, особливо в металургійній продукції та текстильних виробів, які зараз підпадають під жорсткі тарифні і не тарифні обмеження.
Так членство в СОТ скасує квоти на імпорт металургійної продукції з України до ЄС, ємність ринку якої складає для національної металургійної галузі понад 1 млн. 800 тис. тонн металовиробів на рік. Крім того, слід врахувати, що після приєднання в 2007 році до Європейського союзу Болгарії та Румунії, обсяги експортної металопродукції для цих країн в розмірі більш, ніж 260 млн. доларів США автоматично попадають під квотування, відповідно до угоди між Україною і ЄС про торгівлю деякими сталеварними виробами.
Слід зазначити, що вступ України до Світової організації торгівлі, сприятиме зменшенню тарифних і не тарифних обмежень, доступу українських товарів практично на всі найважливіші ринки товарів розвинених країн світу. І відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. Крім того, це забезпечує застосування сотівських процедур при врегулюванні торгівельних суперечок і посилює шанси українських виробників на позитивне рішення щодо існуючих антидемпінгових розслідувань, які наносять шкоду експортному потенціалу України.
Внаслідок впливу цих факторів членство України в Світовій організації торгівлі сприятиме за нашими оцінками додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше півтора - два мільярди доларів США. А за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4-х мільярдів доларів США. Про те, щоб скористатися цими перевагами потрібно завершити переговорний процес, який триває вже близько 13 років.
Я хотів би поінформувати вас сьогодні про хід і результати переговорного процесу, а також про завдання, які поставили перед нами для того, щоб якнайшвидше забезпечити приєднання нашої країни до СОТ.
Переговорний процес на сьогодні має такі три основні складові:
Перше. Це проведення двосторонніх переговорів з країнам членами робочої групи з доступу до ринку товарів та послуг.
Друга складова. Це проведення багатосторонніх переговорів в рамках робочої групи. І третє це гармонізація нашого законодавства до норм і принципів Світової організації торгівлі. По-першому напрямку сьогодні можна стверджувати, що про завершення двосторонніх переговорів щодо доступу до ринку товарів та послуг. Підписано 48 протоколів з 50, в тому числі з Сполученими Штатами і з Європейським Союзом, пораховано протокол з Тайванем і продовжуються переговори з Киргизстаном.
В результаті проведених переговорів сформовані консолідовано-тарифна пропозиція, яка передбачає загальний рівень тарифного захисту на рівні 6,28 відсотків. В той же час діючий рівень тарифного захисту становить лише 6,51 відсоток. Тобто різниця є надзвичайно, є незначною. В цьому контексті хочу зазначити, що існуючий рівень тарифного захисту більш ніж на 80 відсотків відповідає консолідованій тарифній пропозиції. При цьому приблизно по 25 тарифних пропозиціях він є, навіть, нижчим за прийнятим Україною зобов’язанням в рамках переговорного процесу.
Тобто вже зараз українська економіка, фактично, на 80 відсотків працює по правилах Світової організації торгівлі. Якщо торкнутися базових товарних груп, то слід відмітити практичну відсутність впливу зміни тарифів на такі галузі, як: металургія, хімічна і текстильна промисловість, де ключовим фактором є кон’єктура світового ринку, а вступ до СОТ лише посилює позицію українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.
Стосовно машинобудування хочу зазначити, що Україна в ході переговорного процесу приєдналася до шістнадцяти секторальних угод та ініціатив, які переважно містять не кінцеву продукцію, а комплектуючу сировину для виробництва кінцевої продукції.
При цьому середня арифметична ставка ввізного мита на продукцію машинобудування в рамках консолідованої тарифної пропозиції становить 5,2 відсотка тоді як фактична величина цього показника становить сьогодні 4,4 відсотка. Тобто знову галузь вже фактично працює в умовах режиму членства України в СОТ.
Водночас тарифна політика, яка розроблена в галузі машинобудування, сприятиме у збільшенні надходжень на внутрішній ринок так званого інвестиційного імпорту тобто збільшення сучасного технологічного обладнання щодо, до речі, спостерігається протягом останніх двох років і тим самим прискорення технологічного переоснащення машинобудівного виробництва і підвищення конкурентоспроможності цієї галузі.
Окремо хотів би виділити ситуацію з аграрним сектором української економіки. Членство України в СОТ вимагає від провести реформу аграрного сектору і лібералізувати доступ до ринків аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16 відсотків робочих місць і майже 15 відсотків валового внутрішнього продукту країни.
Вступ України до СОТ призведе до зменшення ставок тарифу, але на більшість з них встановлені трансформацій періоди, які передбачають поступове зменшення до 2010 року. Це стосується м’яса зерна, готових м’ясопродуктів, готової овочевої продукції, риби та рибо продуктів.
Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на харчову продукцію протягом згаданого трансформаційного періоду зменшиться з 15 відсотків до 11,5 відсотків.
Максимальний тариф для харчової продукції має становити не більше 20 відсотків за винятком таких товарів як цукор, соняшникова олія, вино, тютюнові вироби, тощо.
Звичайно, в цьому контексті виникає питання, яким чином можна захистити вітчизняного виробника. Ризики вступу до СОТ можуть бути упереджені завдяки існуючим механізмам захисту, які дозволено використовувати в рамках цієї організації. З метою забезпечення такого захисту, Міністерство економіки разом з Міністерством аграрної політики, іншими зацікавленими міністерствами та відомствами опрацьовує проект Закону про державну підтримку сільського господарства, який зокрема, передбачає застосування основних дозволених механізмів підтримки через субсидії так званої, зеленої та жовтої скриньки.
За принциповою метою, такий захист має допомогти структурно перебудувати цей сектор, створити умови для виникнення крупних, технічно озброєних сільськогосподарських підприємств. В Державному бюджеті на 2007 рік витрати, що можна кваліфікувати як витрати на заходи зеленої скриньки СОТ затверджено на рівні 3 мільярдів гривень, а на заходи жовтої скриньки близько 5 мільярдів гривень. Таким чином, на заходи зеленої скриньки припадає лише 39 відсотків структури державної підтримки сільського господарства коштами державного бюджету в 2006 році.
В процесі набуття членства в СОТ, в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання заходів саме зеленої скриньки, структури державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Це означає, і це є основний зміст зеленої скриньки, що держава буде і дедалі активніше підтримувати розвиток інфраструктури сільської місцевості, це є будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд, розвиток ринкової інфраструктури для особистих селянських господарств, це є сприяння збуту сільськогосподарської продукції, включаючи збір, обробку і розповсюдження ринкової інформації, охорону довкілля, підтримку депресивних територій. Такий підхід є характерним для розв’язання проблем села в багатьох країнах. Так ще в 1998 році зелена скринька становила в Чехії майже 86 відсотків державної підтримки, у Польщі – 74, в Словенії – 61 відсоток.
Крім того, державі залишається ще ціла низка інших можливостей підтримувати сільськогосподарського виробника. По-перше, сукупний вимір підтримки розраховується не від нуля, це сума підтримки, що перевищує 10-відсотковий мінімальний рівень, 5 відсотків по продуктовій підтримці і 5 по не продуктовій. Тобто якщо взяти, наприклад, рівень виробництва 2005 року, то сумарна продуктова і не продуктова підтримка, яка не входить в розрахунку сукупного виміру підтримки сільського господарства, тобто це жовта скринька, можлива до 9 мільярдів гривень, що майже вдвічі більше, передбачених в бюджеті коштів на заходи жовтої скриньки. Підкреслюю, що до цього ще додається сума підтримки у вигляді цього сукупного виміру підтримки. Тобто коштів, які можна резервувати для підтримки сільського господарства в національному бюджеті, на нашу думку, є достатньо для того, щоб надати необхідне сприяння національному виробникові.
По-друге. Знову ж таки можна згадати заходи зеленої скриньки, які стосуються розвитку інфраструктури і, де держава може здійснювати фінансування без будь-яких обмежень надавати цю підтримку. І це є якраз хороший приклад того, як заохочують вільну конкуренцію. Правила СОТ спонукають до інтенсивного розвитку сільської місцевості, зокрема, соціального, заохочує розвиток інфраструктури, відродження занепалих регіонів.
В цілому хочу зазначити, що лібералізація доступу до ринку аграрної продукції України, яка передбачає за правилами СОТ не призведе до збільшення імпорту через наявність певних конкурентних переваг української сільськогосподарської продукції, зокрема, її відносини низької собівартості, наявності сформованих споживчих уподобань і таке інше.
Крім того, за умов приєднання до СОТ України не втрачає інструменти захисту внутрішнього ринку і цей крок не означає, що національні товаровиробники стають беззахисними перед потужними конкурентноспроможними транснаціональними корпораціями та іноземними виробниками. Зокрема, угоди по СОТ надають можливість тимчасового підвищення тарифів і запровадження нетарифних заходів, а саме квотування за умови проведення відповідних переговорів і досягнути домовленості з країнам членами Світової організації торгівлі.
Водночас, я хочу зазначити, що передбачені в рамках СОТ види захисту вітчизняного виробника, з нашого погляду, для України є недостатніми особливо, якщо взяти за увагу ті прорахунки, які були допущені останнім часом при укладанні двосторонніх угод.
І сьогодні нас іноді звинувачують в тому, що ми гальмуємо вступ до Світової організації торгівлі. Навпаки, саме нинішній уряд намагається зважити всі за і проти, і перерахувати побічні ефекти і наслідки вступу до СОТ, і сформувати систему запобігання його негативним наслідкам. Ми не можемо слідувати лише загальним правилам СОТ і використовувати лише визначені цією організацією можливості, бо переваги членства в цій організації можуть повернути зворотньою стороною і відкинути нашу країну на периферію світового розвитку, перетворивши економіку на обслуговуючу.
Тому зараз ми, зокрема, намагаємося розробити схему посилення роботи та поширення функцій державних органів виконавчої влади, які знаходяться в підпорядкуванні Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, інших міністерств і відомств і які можуть стати основними центрами захисту української економіки від недобросовісної конкуренції з боку інших країн, а також стати інструментами запобігання негативним наслідкам вступу до цієї організації. Зокрема це стосується діяльності і Державного митного комітету, і Державного комітету з питань стандартів, і інше.
Другий напрямок. Це проведення багатосторонніх переговорів в рамках робочої групи. 27 жовтня цього року відбулося, в Женеві відбулося неофіційне засідання робочої групи, основними питаннями якого були: остаточне завершення формування законодавчої бази членства України в СОТ, яке пов’язане з найбільш проблемними розділами проекту звіту робочої групи. Друге. Це досягнення консенсусу робочої групи щодо переглянутих обсягів державної підтримки сільського господарства і нормативне оформлення механізму фінансування сільського господарства. І третє питання, яке розглядалось, це завершення формування розкладу тарифних зобов’язань України, це є консолідований додаток до звіту робочої групи.
За результатами засідання слід визначити, що країни-члени робочої групи цілком підтримують намагання України прискорити вступ до СОТ і підкреслюють важливість активізації законодавчого процесу в Україні.
Також представники країн-членів СОТ визначили, що успішне прийняття відповідного законодавства дає підстави для проведення в грудні цього року офіційного засідання робочої групи. На цьому засіданні може відбутися верифікація прийнятих законів відповідно до зобов’язань, зафіксованих в проекті звіту робочої групи і після цього документи, тобто матеріали по Україні можуть бути розглянуті в лютому наступного року Генеральною Радою Світової організації торгівлі. І Україна може бути офіційно прийнята до складу цієї організації.
Третій напрямок. Це приведення національного законодавства у відповідність до вимог Світової організації торгівлі. Я хочу зазначити, що активний законодавчий процес розпочався в 2003 році і до настоящого часу було прийнято 28 законів, необхідних для вступу України до Світової організації торгівлі. На цей час визначено ще 20 законопроектів, що потребує невідкладного прийняття. Зокрема в сфері застосування експертних мит, в банківській сфері, застосування санітарних і фітосанітарних заходів в сфері сільськогосподарської діяльності, ввезення на митну територію України транспортних засобів, режиму ліцензування, тощо.
Ці законі вже знаходяться у Верховній Раді і вже почався процес їхнього розгляду. При цьому я хотів би зазначити, що формулювання положень цих законів відповідає зобов’язанням, які прийняла на себе Україна в ході надзвичайного тривалого переговорного процесу. Ці зобов’язання приймалися на підставі відповідних рішень, директив українських урядів і зафіксовані в протоколах, що підписувалися між Україною і учасниками робочої групи.
Внесення суттєвих змін до текстів, згаданих законів буде розглядатися робочою групою як наша відмова від прийнятих раніше зобов’язань. У результаті це призведе до фактичного відновлення двосторонніх переговорів з тими країнами, з якими були досягнуті такі домовленості.
Україна, як я вже казав, Україна веде переговорний процес вже майже 13 років. І сьогодні ми повинні чесно визнати, що в силу різних причин Україна вже не вписується в оптимальний графік завершення переговорів до кінця поточного року, насамперед через відсутність законодавчого процесу з низки принципових для наших партнерів позиції.
Тому з метою сприяння виконання завдання щодо якнайшвидшого вступу України до Світової організації торгівлі та забезпечення прийняття позитивного рішення країнами-членами СОТ щодо України вкрай необхідними є швидкі, послідовні та скоординовані дії органів влади, спрямовані на створення прозорої і не дискримінаційної торговельної політики України та відповідного законодавчого закріплення протягом найближчого часу.