Geum.ru

Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз о. О

Вид материалаДокументы

Содержание


Мендусь я.п.
Яценюк а.п.
Немиря г.м.
Сухий я.м.
Циганкова т.м.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Слово має Ярослав Петрович Мендусь – секретар Комітету з питань правосуддя в Верховній Раді України.

16:43:32

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановні колеги, в Україні загалом знайдеться небагато політиків, які виступають проти вступу України до Світової організації торгівлі. Те, що наша держава стане членом СОТ – неминучий процес, пов'язаний з потребою інтегрувати українську економіку у систему світової кооперації. Соціалісти неодноразово підкреслювали назрілу необхідність такого кроку, і питання врешті-решт стосується темпів вступу та мінімізації ризиків для вітчизняної економіки.

Викликає здивування, що деякі українські колеги сприймають вступ до СОТ як своєрідний вид спорту. Мета одна – якнайшвидше стати членом цієї організації. Однак чи може членство у будь-якій структурі бути метою національної політики? Як показує практика вступу до СОТ більшості країн світу, такий крок, як правило, супроводжувався інтенсивними переговорами.

Країни добиваються на таких переговорах серйозних преференцій щодо захисту національних інтересів, підписують угоди з вилученнями. Це обумовлено тим, що вступ до СОТ при всіх очевидних перевагах може супроводжуватися стрімким нищенням цілих галузей, підвищенням рівня безробіття.

За таких умов Верховна Рада не має права взяти відповідальність на себе за прийняття пакету із двох десятків законів без детального їх вивчення і опрацювання, адже за кожним із цих законопроектів стоять долі сотень тисяч людей. Всі законопроекти повинні пройти процедуру погодження в комітетах і при цьому слід врахувати, що на даний час в українській економіці ще не створено усіх передумов, необхідних для забезпечення ефективного використання переваг членства у Світовій організації торгівлі.

За таких обставин недопустимо, що будь-які політичні сили вимагали в ультимативні формі найшвидшого вступу до СОТ. Це абсурдні вимоги, які приховують дешеві піар-приводи і використовуються для розпалювання внутрішньополітичних протиріч. Аналіз і кваліфікована експертиза, проведена компетентними органами і службами, показує, що вступ до СОТ містить в собі значні ризики і не враховувати думку експертів при вирішенні цих проблем було вкрай недалекоглядно.

Зупинюся на деяких можливих  проблемах. Вступ до СОТ може мати наслідком ліквідацію окремих підприємств та навіть галузей вітчизняної промисловості внаслідок їх неконкурентноздатності в умовах зниження імпортних тарифів і посилення експансії іноземних виробників, зменшення бюджетних надходжень внаслідок скорочення обсягів виробництва в окремих галузях, поглиблення негативних тенденцій у співвідношенні попиту і пропозицій робочої сили на ринку праці, зокрема зростання рівня структурного безробіття внаслідок звільнення працівників неефективних українських підприємств, тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, спричинені необхідністю відмови від використання традиційних для української економіки важелів економічної і, насамперед, вертикальної промислової політики; неможливість виконання багатьох положень, закріплених у галузевих програмах, зокрема щодо підтримки вітчизняного гірничо-металургійного комплексу, судно-, автомобіле- та літакобудування тощо, які не сумісні з принципами СОТ, що може спричинити виникнення істотних проблем розвитку цих секторів.

Окрема тема – підписані двосторонні договори з країнами – членами СОТ. На сьогодні їх зміст охороняється Міністерством економіки як найбільша державна таємниця. Чому? Адже цілий ряд положень несуть реальну загрозу вітчизняному товаровиробнику, і про це слід говорити завчасно, мінімізуючи можливі негативні наслідки. Наведу два приклади. У процесі укладення двосторонньої угоди з США Україною взяті зобов’язання після вступу до СОТ зменшити середній розмір закріплених мит на сільськогосподарську продукцію до 11,1 відсотка, що буде неминуче супроводжуватися збільшенням обсягів імпорту. Зобов’язання забезпечити більш широкий доступ на свої ринки для продукції, що становить інтерес для Сполучених Штатів, зокрема пташиного м’яса, призведе до відчутних втрат українського птахівництва. В рамках цієї ж угоди ми зобов’язалися прискорено впровадити в нашій країні міжнародні санітарні та фітосанітарні стандарти. Зрозуміло, що висока вартість їх запровадження та сьогоднішня невідповідність існуючих стандартів стане істотною перешкодою розширення експорту вітчизняної продукції. Ці та десятки інших ризиків повинні стати предметом вдумливого аналізу, що супроводжуватиметься розробкою системи компенсаторних заходів. Врешті решт, питання стоїть не в тому, вступати, чи не вступати до СОТ, а в тому, в якій мірі і на скільки фахово ми захищаємо національні інтереси. Тоді вступ до СОТ стане ефективною…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

МЕНДУСЬ Я.П. Тоді вступ до СОТ стане ефективною відповіддю на виклик часу, а не дешевою політакцією в ім’я сумнівних цілей.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Арсеній Петрович Яценюк, перший заступник керівника секретаріату Президента України. Прошу, Арсен Петрович. За ним виступатиме Немирія, фракція "Блоку  Юлії Тимошенко".

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, учасники слухань.

Ситуація сьогодні по вступу до Світової організації торгівлі полягає в наступному: переговорний процес, щодо вступу до СОТ завершений. Секретаріат Президента підготував довідку, таку досить цікаву книжку, яка розказує про те, як вступали  до Світової організації торгівлі, хто підписував протоколи і на яких умовах ці протоколи підписувалися.

Тому мова іде про те, що нам треба сьогодні формалізувати поточний стан України і саме вступити формально до Світової організації торгівлі. Хотів би зазичити наступне, що  Україна сьогодні на 90% знаходиться в межах Світової організації торгівлі. Основний пакет законодавства, який був спрямований на лібералізацію ринку капіталів був прийнятий ще починаючи з 200 року.

Пакет по зміні тарифів по послугам сьогодні на 99%, підкреслюю, вже відповідає вимогам Світової організації торгівлі. Те, що стосується ставок ввізного і вивізного імпортного мита – це 90%, тобто 10% законодавства, яке сьогодні включено у відповідний пакет залишку 21 Закону.

Переваги Світової організації торгівлі зрозумілі і не хотів би зупинятися на них, тому що тут вже дуже багато говорили. Це загальна тенденція, це ріст ВВП, це ріст інвестицій, це освоєння нових ринків, це закриття антидемпінгових розслідувань проти українських товарів, це загальна капіталізація країни в цілому.

Президент України вніс до Верховної Ради 16 законопроектів і ми вдячні за підтримку, як уряду України, так і парламенту, тому що ці законопроекти досить активно розглядаються і отримують позитивну підтримку.

Те, що стосується позицій уряду, то в тому випадку, якщо в нас будуть тотожні законопроекти, ми не будемо заперечувати проти того, щоб приймати урядові закони для прискорення процесу вступу в СОТ.

Хотів би коротко поінформувати вас про ті речі, які сьогодні у всіх на слуху, які є певними, можливо, і міфами про  Світову організацію торгівлі, з одного боку, а з іншого боку, є  й певними ризиками для української економіки, що з цим треба робити.

І так, їх є декілька базових речей. Перша річ – це  агропромисловий комплекс. Агропромисловий комплекс має дві  підпроблеми. Перша проблема – це цукор, іншими словами, ввезення цукру-сирцю – 260 тисяч тонн квоти, і друга проблема – це базова підтримка підприємств АПК.

Третя проблема, вона є надуманою, те, що стосується імпортних ввізних мит. Я коротко прокоментую.

Так, перша проблема, те, що стосується  260 тонн квоти цукру-сирцю. За офіційною статистикою, Україна в середньому щорічно різними шляхами, як правило, на превеликий жаль, нелегальними, ввозить близько 400 тисяч тонн цукру-сирцю. Більше того, протягом останніх чотирьох років навіть приймалися відповідні закони, які ввозили відповідний цукор-сирець. Тому казати про те, що це вперше Україна відкриває ринки, це не вірно.

Більше того, у процесі вступу до СОТ ми відмовили тоді Австралії у підписанні протоколу  на 406 тисяч  тонн, а погодилися тільки на 260 тисяч.

260 тисяч – це всього-на-всього 10 відсотків від загального  споживання цукру в Україні, на противагу 3 мільйонів тонн, які закуповує Російська Федерація, також цукру-сирцю. Тому те, що стосується ввезення цукру-сирцю  із країн-членів СОТ, тут відповідь може  бути одна: треба освоювати нові ринки, незалежно від того, чи ми будемо мати сирець, чи ми не будемо. Показник цього року – пройшло перевиробництво цукру. Цукор упав до 2.40, ринок Росії закритий. Он на що треба орієнтуватися в цукровому питанні.

Друге питання, те, що стосується базової підтримки АПК. Кажуть про те, що низька підтримка. Хотів би доповісти: 1,2 мільярди – це розмір підтримки так званих прямих дотацій селу. Це ті кошти, які перераховуються з Державного бюджету на рахунки безпосередніх підприємств сільського господарства. За сьогоднішніми цифрами ми не дотягуємо до  цієї цифри на 30 відсотків.

Те, що стосується інших видатків Державного бюджету на продовольчий резерв, на розвиток інфраструктури села, на освіту і науку, на маркетинг, тут сума не обмежена. Основне, щоб у бюджеті вистачало коштів.

Наступне питання – те, що стосується зменшення мит. Кажуть про те, що якщо ми зменшуємо мита, то ми відкриваємо внутрішній ринок. Це було би правильно, але статистика каже про інше. Сьогодні середня митна вартість костюма в Україні не більше 10 доларів. Тобто це костюм, туфлі там і  так далі – все, що є. Навіть, якщо ви покладете 100 процентів ввізного імпортного мита, то це буде аж 20 доларів при фактичній реальній вартості 200-300 доларів.

Іншими словами, імпортні ввізні мита не є сьогодні інструментом захисту національної економіки. Виключно після вступу до Світової організації торгівлі необхідно вирішити питання по реальній митній вартості товарів, і це є інструментом захисту.

У зв’язку із закінченням терміну я дозволю собі сказати тільки одне. Дійсно, є ризики. Але...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку.

ЯЦЕНЮК А.П. Дійсно, є ризики. Але 14 років ми вступаємо, чим довше ми тягнемо, тим гірші умови ми будемо отримувати.

Тому треба вступати в СОТ і боротися за нові ринки вже з країнами, членами ВТО. Тому що будемо у клубі країн: Іран, Ірак, Афганістан, Таджикистан і інші країни, які не є членами Світової організації торгівлі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, слово має Немиря Григорій Михайлович від фракції «Блоку Юлії Тимошенко». За ним виступатиме Сухий.

16:55:06

НЕМИРЯ Г.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги депутати, шановні члени дипломатичного корпусу і гості Верховної Ради.

Коли питання складне, варто підійти до нього, ставлячи прості запитання. Я почну з кількох таких простих запитань.

Чому, якщо всі за, Україна не може на протязі 14 років вступити до СОТу? Чому після слухань 2003 року з таким же порядком денним 2004 року  нічого не було зроблено для того, щоб Україна наблизилась до вступу в СОТ. Чому в червні минулого року, коли уряд Тимошенко вніс на розгляд Верховної Ради пакет законів, які б пришвидшили і зробили можливим вступ України до СОТ вже до кінця 2005 року, переважна більшість народних депутатів, до речі, членів нинішньої правлячої коаліції, голосували проти?

Чому, коли сьогодні всі говорять, що це не питання вступати чи ні, а питання вступати, але як, і ми чуємо знову і знову той же самий рефрен, треба підготуватися, треба подумати. Колега Гладій говорив, треба поспішати не поспішаючи, треба захистити, треба поставити огорожу. Колега Заплатинський говорив про необхідність підписання протоколу про наміри між Україною і Російською Федерацією. Про що? Про вступ до СОТ? Про синхронізацію?

Давайте ми будемо підписувати з країнами, які взагалі не хочуть вступати до СОТ, як Білорусь, як інші країни. Тому треба бути відповідальним і підзвітним. Що таке СОТ і чому потрібно бути в СОТ? СОТ – це правила гри. Якщо ми хочемо впливати на ці правила гри, ми маємо бути всередині, а не ззовні. Якщо ми будемо ззовні, ці правила гри будуть вироблятися без нас і постраждають ті ж самі вітчизняні товаровиробники, про захист яких ми тут багато чуємо.

Будучи в СОТ, ми маємо право на рівний доступ до арбітражу і наші вітчизняні товаровиробники не будуть страждати від того, що Україна не є членом СОТ і до неї приміняються дискримінаційні заходи. СОТ відповідає національним інтересам України, тому що він, вступ до СОТ призведе до збільшення валового внутрішнього продукту.

І, до речі, ті політичні сили, які цілком аргументовано говорять, що перш, ніж вступати до Європейського Союзу, треба побудувати Європу всередині України, мали б знати, відповідально ставитись, що умовою початку, навіть початку, переговорів про створення зони вільної торгівлі з Європейським  Союзом є вступ України  до Світової організації торгівлі. І чому ми знову і  знову втрачаємо  цей шанс?

Я хотів би сказати, що варто поставитись вже цього разу, дійсно,  до завдання вступу до СОТ, як до спільного завдання уряду, Президент, Верховної Ради України.

Блок Юлії Тимошенко саме так відноситься до цього завдання, не  тому, що це відповідає інтересам опозиції, або інтересам правлячої більшості або інтересам, так як це  бачить Президент, тому що це відповідає національним інтересам України, а значить громадянам України.

Як зробити таким чином, щоб цього разу шанс, щоб Україна стала членом СОТ не було втрачено. Це залежить від нас, це залежить від Верховної Ради в першу чергу. Не можна робити десятий крок не роблячи перший, другий і третій.

Першим кроком, який ми маємо зробити сьогодні за наслідком цих парламентських слухань, дуже важливих, має бути реальна постанова і реальні рекомендації, які можна було б проконтролювати для того, щоб забезпечити вступ вже до кінця цього року, на початку, можливо, наступного року.

Тому я дуже критично ставлюсь до тексту постанови, яка пропонує, щоб комітети Верховної Ради лише в першому півріччі 2007 року проінформували Верховну Раду про стан розгляду законопроектів. Не можна так ставитися до цього питання. Я пропоную внести зміни до тексту постанови з тим, щоб ще до першого грудня була інформації про стан виконання і  ратифікація цих необхідних …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчіть думку, будь ласка.

НЕМИРЯ Г.М.  Для того, щоб Україна стала членом СОТ, повторююся, це тест для Кабінету Міністрів, це тест і для опозиції. І, до речі, це буде тест яким чином в умовах нової конституційної реформи не зважаючи на політичну конкуренцію різні політичні сили можуть діяти спільно,  захищаючи не вузько партійні, а національні інтереси. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виступаючих на цю постанову не посилатися, оскільки вже аргумент, який використаний з одного боку, а з іншого боку, це технічна помилка відносно 2007 року. Я мав на увазі, що вже висловлювалися і ми не обговорюємо постанову, постанову прийматиме парламент окремо.

А тепер слово надається Ярославу Сухому від фракції регіонів, я так розумію, і за ним виступатиме Циганкова Тетяна.

17:01:22

СУХИЙ Я.М.

Шановні учасники парламентських слухань, необхідність інтеграції України у світову економічну систему не викликає сумніву. Більше того, як зазначав у своєму вступному слові Голова Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз, наша держава має стати активною учасницею вдосконалення сучасного глобалізаційного процесу. Сьогодні таке завдання нам під силу, але це завдання ми реалізуємо без істерик, без шантажу і без залякування.

Комітет з питань соціальної політики та праці, думку котрого я тут презентую, сподівається, що уряд Віктора Януковича, розуміючи, що наша економіка ще не має тих передумов, які б забезпечили ефективне використання переваг членства СОТ, зуміє забезпечити потрібний баланс між комплексом можливих, як позитивних так і, на жаль, негативних соціально-економічних наслідків вступу України до Світової організації торгівлі. У виступах на цих слуханням вже зазначалось, після вступу до СОТ ми сподіваємось на позитивні якісні зміни стандартів у сфері праці на підвищення якості життя частини населення, на ріст зарплат, на ріст безпеки праці, на спрямування частини інвестицій, на оновлення виробництва та ріст бюджетних надходжень.

Але давайте скажемо відверто і пригадаємо, до цього часу урядовці не говорили з народом відверто і так не пояснили людям, яким же чином вступ до СОТ буде сприяти росту добробуту. Нам в сесійній залі просто говорили „так треба”, цього сьогодні вже замало, бо ми повинні народу пояснити, чи достатніми будуть упереджувальні та адаптаційні заходи влади, аби мінімізувати ті втрати, яких зазнає на шляху до СОТ Україна, про що вже говорив міністр економіки тут. А це є скорочення робочих місць і падіння конкурентоспроможності національної робочої сили, в тому числі з освітою і з меншою доходною частиною населення. А ще скажіть, будь ласка, що чекає мешканців тих міст та містечок, де будуть ліквідовані неконкурентні промислові підприємства? А чим обернеться для нашої української господарки посилення неконтрольованої трудової міграції та поширення міграції так званої транзитної? Ми про цю біду поки що знаємо з газет і бачимо на екранах телебачення. Або, скажіть, будь ласка, де опиняться позбавлені державної підтримки нашої „літако-,судно-, автомобілебудування, гірничо-металургійна галузь АПК та високотехнологічний  військово-промисловий комплекс, де опиняться базова, та прикладна наука України кому вони будуть потрібні?

І, взагалі, чи не готують часом в Україні наші багаті сусіди статус старовинного придатка про що вже казав тут академік Згуровський. Пам’ятаєте слова великого мислителя звернені до українського народу: „…Невже тобі на таблицях залізних записано в сусідів бути гноєм, тяглом у поїздах, як бистроїздних, повік уділом буде твоїм…”    ніби сьогодні  нинішніх нас з болем запитував Іван Франко. На кого були розраховані пропагандистські кліше попередніх років, що вступ до СОТ веде до росту економіки та матеріального добробуту. Так серед країн членів СОТ Ангола і Бангладеш, Гондурас і Монголія, Нігерія і Гаїті, Грузія і Молдова, Зімбабве, Чад та інші Сьєрра-Леоне  та Свазеенди.

Комітет з питань соціальної політики вважає, насправді, розв’язання завдань піднесення економіки добробуту лежать в іншій площині, в тому числі і в площині захисту інтересів вітчизняного товаровиробника основної функції будь-якого уряду з будь-якими прапорцями та значками. Індустріальні модернізації та в стимулюванні високотехнологічного процесу.

Шановні учасники парламентських слухань!

Сьогодні, як ніколи ми маємо всі можливості аби не скотитися до коньюктурщини відкинути тиск, шантаж та ультиматуми  і не допустити вступу до СОТ на дискримінаційних та не прийнятних для вітчизняної економіки в умовах. Ми будемо в СОТ. Ми обов’язково підемо на Захід, але з дієздатною державою  з конкурентноспроможною та з  високотехнологічної економікою” - так колись казав Леонід Кучма. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Циганкова Тетяна Миколаївна -  зав. кафедрою міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор. Будь ласка. За нею виступатиме Симоненко П.М.

ЦИГАНКОВА Т.М. 

Шановний Голово, шановні  народні депутати, шановні члени уряду, присутні.

Проблема, яка сьогодні обговорюється, має два виміри: короткостроковий і  довгостроковий.

У короткостроковому вимірі необхідне завершення процесу приєднання до СОТ, для чого, як ми бачимо з сьогоднішнього обговорення, є майже всі інструментальні передумови.

Якщо бути об’єктивним, то і вагомих економічних та організаційних аргументів затягування процесу набуття  членства в СОТ реально не має і важливо, що це розуміє політична еліта України.

Більш важливим і таким, що  потребує негайної уваги уряду,  вочевидь стає довгостроковий вимір. Нас чекають системні зміни в інституційних, регуляторних та організаційних  механізмах зовнішньої торгівлі України. Адже проблема реальна не у вступі, а у ефективній співпраці в  межах СОТ.

В цьому контексті по-перше на часі питання розробки стратегії взаємодії співробітництва з країнами-членами СОТ. В ній спільно з представниками бізнесу  та науковцями слід визначити довгострокові пріоритети та позиції щодо галузевих та системних питань, що  є предметом переговорів в СОТ.

Слід також окреслити цілі, умови та форми  участі у неформальних угрупованнях та коаліціях, що діють  в межах цієї організації.

По-друге, потрібні адекватні зміни в технологіях розробки   торгівельної політики, яка повинна максимально враховувати інтереси національного бізнесу, в тому числі малого і середнього.

Оскільки членство в СОТ передбачає  майже безперервний процес  міжнародних торговельних переговорів, в основу якого покладено принцип взаємних поступок, ми повинні мати матрицю інтересів і ліміти можливих поступок, оскільки не відрегульовано надання поступок та отримання другорядних преференцій не сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національних виробників та реалізації економічних інтересів держави в цілому.

По-третє. Необхідна трансформація існуючою, деформованою інфраструктури державної підтримки експорту. Вона має відповідати принципам системності, наступальності, ефективності, а головне, доступності та прозорості.

По-четверте. Доцільно створити на базі провідних навчальних закладів державну мережу підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з міжнародної торгівлі, міжнародного маркетингу та комерційної дипломатії. Фахівці Київського національного економічного університету зокрема, Центру розвитку міжнародної торгівлі мають вже п’ятирічний досвід такої роботи за програмами СОТ.

По-п’яте. Потрібна активізація національної системи комерційної дипломатії. Оскільки такі процеси як участь в багатосторонніх раундах, розв’язання суперечок, отримання право користування до речі, чисельними виключеннями із положень відповідних домовленостей відбуваються у формі дво- та багатосторонніх переговорів і консультацій, успіх яких залежить зокрема, від вмілого і активного використання сучасних технологій комерційної дипломатії.