Geum.ru

Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз о. О

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

І колега Немиря Григорій Михайлович, ви задали питання щодо синхронізації з Росією. Я був учасником від парламенту, як керівник профільного комітету міжурядового комітету Фрадков-Янукович, котрий проходив не так давно. І там  колега нашого Прем’єра Михайло Фрадков сказав про синхронізацію вступу. Зразу в країні з’явилися різні думки, хто почув, що Росія буде диктувати нам строки, терміни і все решта. Хто почув інакше. Перший  віце-прем’єр Азаров коментував, що він зовсім не почув того, що це якось повинно бути пов’язано.

То я і вніс пропозицію особисту, якщо Верховна Рада підтримає, то я запропонував і сказав у виступі, що давайте ми сьогодні не будучи ні Україна, ні Росія членами СОТ, але і Україна і Росія будуть членами СОТ і вони  завершують свій шлях кожен котрий великий зроблений, будуть обидві. І їм необхідно буде підписати між собою протокол. Якщо це буде перша Україна чи Росія, вона буде диктувати умови, то я пропоную зараз не будучи країнами членами СОТ погодити такий проект протоколу.

І коли Україна або Росія своїм шляхом перша буде членом СОТ, то цей протокол буде основою для підписання двостороннього, от тільки те я мав на увазі. І підкреслив, ще раз підкреслюю, як діяч політичний держави, що я категорично проти синхронізації, проти диктату, ми вільна, майже 50 мільйонна країна, котра своїм шляхом просувається за СОТ. І я особисто за те, і думаю, що більшість в залі за те, щоб це сталося якомога швидше. Я дуже дякую, всього вам найкращого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Володимир Олексійович відповідає на запитання.

МАКУХА В.О. Шановний Олександре Олександровичу, шановні учасники слухань, я зі свого боку теж хочу подякувати вас за надзвичайно активну участь у цьому заході. Мені здається, що ми обмінялись думками і кожен з нас почув щось нове. Але в будь-якому разі, я хотів би ще раз наголосити.

Перше, те що в рамках вступу сьогодні ми вже більш, ніж на 80 відсотків знаходимось в СОТ. І тому, коли кажуть, що завтра раптом все зникне, все кудись піде, воно б вже пішло давно, якщо б таке було. Насправді, ми вже значною мірою працюємо по механізмах і правилах Світової організації торгівлі. Тому нам здається, що не буде того надзвичайно негативного впливу, про який казали деякі виступаючі сьогодні на цій трибуні. Нам здається, нам дійсно треба прискорювати процес вступу до Світової організації торгівлі, тому що саме через вступ до Світової організації торгівлі, ми зможемо налагодити нормальні торгівельні відносини з багатьма країнами. Тільки в умовах вступу до Світової організації торгівлі, на нас буде розповсюджуватися режим найбільшого сприяння, який встановлюється в рамках вступу країн до Світової організації торгівлі. Тобто в рамках цих консолідованих тарифних пропозицій, які були укладені з іншими країнами до нас.

Звичайно  затримки з вступом до Світової організації торгівлі вони можуть призвести тільки до погіршення умов наших, нашої роботи в цій організації. І у нас вже є негативний досвід у цьому контексті. Я можу згадати, наприклад,  нашу боротьбу з відмиванням грошей, коли ми довго не приймали, досить ліберальну версію законодавства. Але поки ми думали, чи приймати, чи не приймати, наскільки це впливатиме на діяльність наших фінансових установ, умови погіршувалися і в кінці кінців ми прийняли набагато жорсткіший варіант, ми були б підпали під санкції ФАТФ . І з великим трудом з нас тільки нещодавно зняли цей моніторинг, і таких прикладів я можу привести дуже багато.

І тут уже казали про …. це теж є надзвичайно серйозна загроза. Якщо все ж таки країнам, які зараз ведуть переговори в рамках цього раунду вдасться знайти порозуміння, я можу вас запевнити, що умови вступу до СОТ погіршаться і будуть ще складнішими. І тоді нам, фактично, прийдеться переглядати повністю цей пакет документів, який був напрацьований протягом 13 років. І наскільки затягнеться процес вступу України до Світової організації торгівлі я зараз, навіть, не можу сказати.

Тепер, що стосується запитань. Я хочу почати з запитання пана Віктора Лисицького  мені, навіть, жаль, що він так довго чекав цього запитання, бо відповідь буде дуже проста. Питання чи є в протоколі з Південною Кореєю які-небудь домовленості щодо суднобудування? Ні.

Чи є в протоколі з Індією які-небудь домовленості щодо створення програмного забезпечення? Ні.

Тобто, на жаль, чи на щастя, я не знаю яку відповідь ви очікували, на щастя. Добре. Тоді нам вдалося вас трошки порадувати.

Тепер запитання Сергія Висоцького  „Известия в Украине”. Опозиція заявляет о том, что отсрочка вступления Украины  в ВТО было одним из условий России на газовых переговорах, так ли это?

И второй вопрос. Каким образов в рамках ВТО будут строиться отношения с Российской Федерацией? Ну в значительной степени…

Значною мірою мій колега  пан Заплатинський вже відповів на це запитання. По-перше. Ніяких вимог щодо вступу в ВТО не було в ході  газових переговорів. Це абсолютно окрема тема, вона дійсно порушується в ході зустрічей з російською стороною, але треба  розуміти, в якому контексті, контекст  абсолютно чіткий і зрозумілий.  Тобто кожен з нас ведуть переговори в рамках вступу до СОТ, у кожного є своя стратегія переговорного процесу, у кожної з країни. І тому консолідовані тарифні пропозиції відрізняються.

Я не можу сказати, що у нас  по всіх позиціях нижчі тарифи, ніж  у Росії. Ні, вони просто є асиметричними.

І тому враховуючи те, що ми знаходимося в режимі вільної торгівлі, що у нас ідуть переговори по ЄЕП, в якому ми передбачаємо взагалі  скасування всіх вилучень і обмежень.

То в рамках  асиметричної системи тарифних пропозицій де дійсно може призвести до певних, скажемо так, потоків товарів,  до речі, в обидві сторони. І саме це є основним предметом занепокоєння  російської сторони.

Ми нещодавно провели раунд консультацій, наші фахівці поїхали в Москву, ми ознайомили їх  з нашими позиціями, вислухали їх пропозиції. В принципі, як таке занепокоєння, воно не має особливого підґрунтя і ми саме про це  і казали.

Реально можна казати лише про те, що дійсно по деяких товарних групах продовольчих товарах – це цукор, це спирт, це тютюн і там дійсно можуть бути якісь проблеми.

Але в будь якому  разі це не є якоюсь серйозною проблемою для наших торгівельних відносин, і вони це розуміють і в принципі ніяких синхронізацій, мова не йде. Мова йде тільки про консультації з тим, що коли виникає занепокоєння, якісь  проблемні ситуації – провести   переговори і знайти розумний шлях її вирішення.

Саме таким чином  ми плануємо будувати відносини з Російською  Федерацією і надалі.

Наступне запитання:  „Шановний пане міністр, до СОТ вступили вже п’ять країн СНД, практично для  всіх них постало питання деіндустріалізації, оскільки  внаслідок вступу була зруйнована кооперація машинобудування з іншими країнами СНД.

Для України вступ до СОТ означатиме спад виробництва в машинобудуванні на 20-25 відсотків в найближчий період. Чому керівництво міністерства замовчує цю загрозу.

Знову з таки, я сьогодні в своєму виступі казав про машинобудування і ми вважаємо, що, насправді, ці умови, які поставлені, по-перше, знову ж таки, тарифна пропозиція консолідована, вона є вищою за ту, по якій ми зараз працюємо. Всі ці секторальні угоди, про які велась мова, вони стосуються переважно поставок комплектуючих і сировини. Тобто, знову мова не йде про те, що ми будемо завозити сюди готову продукцію і знищувати вітчизняного виробника.

Що стосується кооперації. Кооперація – це дійсно, є надзвичайно серйозним питанням, проблемою для всіх країн колишнього СНД, при розпаді Радянського Союзу розпались багато коопераційних зв’язків. Але, ми зараз працюємо над тим, щоб такі зв’язки відновлювати і зараз в рамках якраз оцієї двохсторонньої комісії йшла мова про те, щоб готувати протокол по коопераційних поставках між Україною та Російською Федерацією. Тобто це питання якраз і є на контролі уряду і ми працюємо над тим, щоб воно вирішувалось в максимально ефективний спосіб.

І останнє питання, хотів би запитати Кінаха, а потім передумали, мене. Де знайдуть вітчизняні підприємства кошти для технічного переозброєння основних фондів? Ви знаєте, це я би сказав, не СОТівське питання. Тобто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олексійович, оскільки питання не сотівське, це окрема очевидно, тема не тільки для слухань, а взагалі, для всієї політики, то залишимо.

МАКУХА В.О. Добре. А так, дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим, як закрити засідання, наші слухання, кілька слів.

Я задоволений з того, що відбулося це слухання, аби ті, хто чує нас на радіо чи по телебаченню дивився, міг для себе прикинути і оцінити складність цього питання. Я би хотів, щоб наша дискусія і розмови з цього приводу не зводилися до політичної демагогії, інколи до тріскотні, тому що в кінці кінців, за тим стоять інтереси людей і потрібно нам всім конкретні розрахунки із кожного приводу. Україна вступаючи в  Світову організацію торгівлі або прагнучи бути там, має мати на увазі, що ми вступаємо із своїм уставом в чужий монастир і треба   буде переробляти свій статут. Це дуже серйозно. І шкода, що ми до цього часу 13 років протеревенили цю справу, я маю на увазі, спочатку уряді, які мінялися щороку і тому не було єдиної політики, Президента, який міняв ці уряди щороку і не було відповідної лінії, а тепер чим далі тим гірше підлаштовуватися під цей статут. Вся справа в тому, що ми не можемо опинитися на узбіччі, коли весь світ стане чужим монастирем, треба цей крок робити, але треба при тому мати на увазі, що ми на себе накликаємо колосальні складні ризики на відповіді, на які ще не має, і навіть сьогоднішнє обговорення засвідчило, що багато є інформації на зразок такої, ми вважаємо, ми думаємо, мало думати, в економіці думати не можна, треба, щоб написано було, що буде конкретно внаслідок приведених дій, і законодавчо їх забезпечення, організаційної роботи, і всього іншого.

В окремих виступах звучала тут тема про взаємини із Штатами, диктують нам сьогодні умови, безперечно. А давайте повернемося на кілька років тому, в тому числі, коли у нас галопом намагалися не читаючи прийняти закони про вступ, як довелося боротися з … Буша, як нам говорили, ввозьте цукор-сирець і закон приймайте, а кораблі вже стоять біля Одеси, і хабарі вже взяті, і розрахунок десь на 120 мільйонів доларів, що покладуть до кишені ті, хто на цьому виграє, а те, що ввозять в сезон цукроваріння і реалізації цього цукру не буде, ніхто тим не переймався . І цукор підняли в ціні на внутрішньому ринку штучно, а потім через місяць почали говорити, викупіть цукор, бо познімаємо з роботи, якщо не викупите. А раніше припинили реалізацію для того, тільки щоб ввезли цукор-сирець на України, доводячи ефективність такого кроку. Тому тут багато є політики, багато є конкретних речей і треба на них реагувати, розглядаючи ці закони. Я би хотів, щоб ми відповідально до того поставились.

Дальше. Ризики, я не буду про них говорити зайве, бо вже тут багато, хто виступав. Але треба мати на увазі, блискучий економіст Арсен Яценюк виступав тут і  сказав про деякі речі, які ставлять нам партнери по СОТ майбутні ймовірні відносини, наприклад, датування  сільського господарства, підтримки сільського господарства. І названа цифра серйозна – мільярд триста мільйонів прямих дотацій. Давайте поділимо на гектар, сорок гривень на гектар. Поділимо на центнер, одна гривня на центнері. Це що, дотація? Це насмішка над виробником!

А тепер подивимося куди ми йдемо. В Світовій організації торгівлі Європейське Співтовариство, яке своє сільське господарство дотує шаленим чином, щоб не було перевиробництва. Тим самим вони демпінгують свою продукцію, для того, щоб вона прийшла на наш ринок. А ми ні, ми повинні працювати на природних умовах і попробувати з ними конкурувати. Ми можем конкурувати тільки за рахунок одного фактора – не платить людям за роботу. Тоді буде собівартість дешевша, тоді можна поставити на конкретних умовах нашу продукцію. Треба на це зважувати, чи ні? Я міг би говорити про металолом, нам не підписує протокол тільки одна держава – Турція, яка за рахунок цього металолому хоче розвивати свою металургію. А ми ніби не цікавимося цим сектором економіки і нас це обходить.

Тому я навмисне про це кажу, можливо, трошки, трохи експансивно, але мова йде про те, що нам потрібно буде структурно перебудовувати економіку, нам треба розвивати внутрішній попит на нашу продукцію. Бо ми повинні розуміти, що ззовні ми будемо працювати в окремих, так би мовити, секторах, в невеликих обсягах, спочатку борючись за свою присутність там, але до тих пір поки ми не будемо самі інвесторами своєї економіки, до тих пір поки не відкриємо  можливості для внутрішнього ринку таким чином, щоб і люди повернулися з Європи додому на роботу і могли  влаштовуватися тут, то перспектив не буде навіть, якщо ми  попідписуємо всі закони і завтра нас приймуть у Світову організацію торгівлі.

Тому мова іде про те, щоб ми у законах наших і у правилах, які  виробляємо для себе, передбачили захисні  заходи: строки вступу, етапи вступу, умови додаткові. Все це повинно бути предметом законів, які  розглядає парламент.

Тому я би хотів, щоб  ті, хто буде спостерігати за дискусією, котра буде іти в парламенті, уже з завтрашнього дня починаючи, не думали, що тут  одні хочуть бути в СОТ, а другі не хочуть.

Мова іде про те, що всі вважають необхідним цей крок здійснити, але  треба зробити так, щоб не постраждали притому люди.

 І я би хотів, щоб, хто прислухається до нинішніх слухань, вибачте, за тавтологію, тим не менше розуміли, питання надзвичайно складне. Говорив і міністр закордонних справ, і голова комітету наш, і голова комітету з євроінтеграції, ми розуміємо, що ми маємо  бути в Європі і за географічною ознакою, і  за багатьма іншими обставинами.

Але перспектива співробітництва  з ЄС, одна тільки СОТ – зона вільної торгівлі з ЄС. Значить треба цей  шлях пройти, але пройти так, щоб   не залишитися взагалі без нічого, треба проти таким чином,  щоби економіка зміцнювалася. Ще раз повторю,  ми спізнилися приблизно  років на 10. Ми б вже  структурно перебудували економіку, ми б багато чого вже зробили.  Але сьогодні маємо такий результат, треба це мати на увазі і у зв’язку з тим треба, звичайно,  вступати до СОТ, але дуже серйозно попрацювати над тими  законами і над умовами їх введення, щоби українська економіка все-таки вийшла із найменшими втратами із цього складного випробування.

Я вдячний всім, хто взяв участь в обговоренні і бажаю, щоби це завдання ми вирішили так, як годиться для серйозної європейської  держави.

Спасибі вам, всього доброго.