Geum.ru

Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз о. О

Вид материалаДокументы

Содержание


Заплатинський в.м.
Порошенко п.о.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Наше спільне завдання – це завершення процесу вступу до СОТ, активізація структурних реформ, кардинальне поліпшення   роботи у ключових сегментах міжнародного співробітництва для досягнення європейських стандартів у  всіх сферах суспільного життя та майбутнього членства України в Європейському Союзі.

Сьогодні ми лише  за крок від вступу до Світової організації торгівлі. І сьогодні є всі підстави і всі можливості для того, щоб саме  теперішній уряд разом із теперішній складом парламенту привели Україну в Світову організацію торгівлі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, Володимире Олексійовичу.

В мене пропозиція така. Ви зараз сядьте на місце, а  в кого будуть виникати питання до міністра чи до Кабінету Міністрів, в принципі, напишіть записочку і передасте, вони… або Микола Янович,  або Володимир Олексійович скористається можливістю такою і дадуть відповіді на запитання. Ще раз повторюю, тим більше на робочих місцях у депутатів там паперів вистачає інколи  і  зайвих, є на чому написати. Так що ви можете скористатися цим.

Тепер ми  дамо можливість  висловити  свої міркування з цього приводу  голові  профільного Комітету  з питань економіки Володимиру Михайловичу Заплатинському. Я не оголошую всіх його регалій про  те, що він там академік, доктор або що, це все  само собою зрозуміло. Але, будь ласка, постарайтеся бути лаконічним  в цьому відношенні. 

15:27:13

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні учасники парламентських слухань!

З часу набуття Україною незалежності і до  сьогодні уряд нашої держави здійснює послідовну політику щодо входження  України до Світової організації торгівлі (СОТ). Хочу наголосити, що приєднання будь-якої країни до СОТ, участь в її діяльності  потребує чітких і системних дій,  вимагає проведення прогресивного курсу лібералізації національної економіки та додержання загальновизнаних у світі правил і регулятивних механізмів.

Наслідками  виконання таких вимог є гарантування відсутності  будь-яких форм дискримінації у торгівельних  відносинах, недобросовісної ділової практики, забезпечення лібералізації міжнародної торгівлі, торгівельних преференцій   і захисту економічних прав держави. Про привабливість участі у діяльності СОТ свідчить поступове розширення членства зі 112 членів на початку створення  до 149 сьогодні.  Саме в рамках СОТ контролюється практично весь  світовий ринок товарів і послуг.

Враховуючи те, що з року і рік СОТ набуває глобального характеру та  поступово перетворюється на провідну міжнародно-економічну, що можу призвести  до істотного розвитку механізмів  міжнародно-економічного регулювання, подальшого розширення сфери дій та поглиблення  впливу на економіки окремих держав. Членство в СОТ  для будь-якої країни на сьогодні є не лише вигідним, а і  практично необхідним   для інтеграції у світове господарство.

Однак, приєднання до СОТ передбачає  певні стадії переговорного процесу з дотриманням чітко встановлених  правил і механізмів. При цьому Україна не може розраховувати на послаблення чи створення особливих пільгових термінів для приєднання до цієї організації. Ми повинні пройти складні переговори для вирішення економічних і політичних питань щодо вступу в СОТ. Україна повинна взяти на себе всі чисельні зобов'язання за угодами СОТ, прийняти усі необхідні внутрішні закони та нормативні акти для виконання визначених зобов'язань.

Зрозуміло, що участь у СОТ дасть змогу Україні в повному обсязі відстоювати національні економічні інтереси, забезпечити справедливе розв'язання потенційних торговельних спорів, одержати сприяння у торговельному просторі країн – членів СОТ.

Хочу зазначити, що угоди СОТ спрямовані не тільки на відкриття ринків, але й передбачають комплекс заходів для захисту внутрішніх ринків країни. Отже приєднуватись до СОТ треба. Це позитивно позначиться в першу чергу на вітчизняних товаровиробниках, які матимуть більш широкий доступ на світові ринки товарів, робіт, послуг, будуть мати реальну можливість знайти нових партнерів, а значить збільшити доходи від торгівлі, що в свою чергу сприятиме позитивним перетворенням в економіці України.

До сьогодні недостатньо говориться про важливість членства України в СОТ. Питання з кожним роком стає надто заполітизованим. Деякі політики при кожній можливості лякають суспільство про жахливі наслідки вступу до СОТ для вітчизняного товаровиробника. То ж головна мета цих слухань – роз'яснити громадськості, що СОТ – це чіткі механізми та правила, за якими працюють всі цивілізовані країни, це – реальна можливість збільшення ВВП і, як наслідок, підвищення зарплат і пенсій, це – розвиток виробництва, конкурентоспроможного товару з можливістю його реалізації, розширення українського товарообігу на світовому ринку і, як наслідок, створення тисяч нових робочих місць. Це – збільшення національних та іноземних інвестицій і, як наслідок, розвиток промисловості, сільського господарства, банківської сфери, транспорту, страхування, телекомунікацій тощо.

При цьому слід розуміти й можливі негативні наслідки членства у СОТ.       Це можливе закриття збиткових підприємств, що мають обмежені фінансові ресурси через втрату внутрішнього ринку, це можливі втрати окремих підприємств, господарська діяльність яких ведеться з використанням різних пільг. При цьому принципове скасування пільг позитивно вплине на загальний стан економіки держави.

Безперечно, вступ до СОТ характеризується поєднанням позитивних і негативних наслідків. При цьому у нас немає жодних підстав очікувати переважання негативних наслідків над позитивних. Якби це було так, то 30 країн, які на сьогодні прагнуть приєднатися до цієї організації, не подавали б свої заявки, і жодної країни за весь період із Світової організації торгівлі не вийшло.

На жаль, переважання емоцій та невиважених, недостовірних оцінок щодо можливих наслідків, як позитивних, так і негативних, від цього процесу позбавляє нас можливості формувати цей процес так, як ми вважаємо необхідним для наших національних інтересів. Не новина, що підвищення якості продукції неможливо без розгортання активних інвестиційно-інноваційних процесів. Тому нам потрібно виходити на нову інноваційну економічну модель. Хочу відмітити, що в замкненій системі відсутні стимули для інноваційного розвитку, тому членство у Світовій організації торгівлі має стати тим важливим стимулом реалізації прогресивної політики України, який в поєднанні з активним стимулюванням національного інвестиційного процесу може надати позитивні результати в напрямку підвищення конкурентоспроможності економіки нашої держави. Все це, а також відкритий характер економіки України, який зумовлений реальністю на зовнішніх ринках більше половини її валового продукту, диктує необхідність пошуку шляхів і механізмів поліпшення умов міжнародної торгівлі для українських суб’єктів підприємництва на випробуваних десятиліттями принципах і нормах Світової організації торгівлі.

Вступ до СОТ означає для країни використання стратегічних переваг участі у багатосторонній торговельній  системі. У цьому процесі головну роль відіграватиме, навіть, не полегшення доступу до іноземних ринків, на чому досить часто наголошують, а такі довготривалі чинників, як створення цивілізованого конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.

Самі ці чинники є, однозначно,  позитивними і весь досвід системи СОТ доводить, що саме вони визначають най більш істотний, позитивний ефект від участі у багатосторонній торгівельній системі. Вступ до СОТ надасть можливість Україні використовувати міжнародний правовий механізм розв’язання торгівельних спорів та більш впевнено захищати свої національні інтереси. Адже, захист національних інтересів може стати головною метою вступу України  до СОТ.

Таким чином, ми мусимо тверезо і чітко розуміти, що вступ України до СОТ є підпорядкуванням її набагато більш жорстоким умовам міжнародної конкуренції. А відтак, оскільки це процес є неминучій, ми повинні розуміти, що саме створення умов для ефективної реструктуризації національної економіки і зміцнення її конкурентоспроможності, а не вирішення суто технічних питань, легалізації членства України в СОТ, має становити головний зміст державної стратегії в цілому.

Україна вже сьогодні здійснила певні заходи щодо пристосування до багатосторонньої торгівельної системи, здійснила певні витрати. А  отримати позитивний вплив вона не може через відсутність формального членства у СОТ. На сьогодні Україна перебуває на фінальній стадії процесу вступу до Світової організації торгівлі, але залишаються деякі проблемні питання, які стримують завершення переговорного процесу. Як показує досвід, приєднання до СОТ інших країн, першочергово, у відповідність до норм СОТ має бути приведено законодавство щодо податкового та митного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, державної підтримки промисловості та сільського господарства.

На підставі аналізу норм діючого законодавства, для забезпечення процесу вступу України до СОТ протягом 2005-6 років Верховною Радою України в цілому було прийнято 18 законів. Прийняті законодавчі акти врегульовують такі сфери, як ввізне та експортне мито, інтелектуальна власність,  страхування, аудиторська діяльність, автомобільна промисловість тощо.  Наразі перебувають… потребують прийняття ще 21 законопроект, оскільки одним з  ключових умов підготовки вступу України до СОТ є гармонізація національного  законодавства згідно з нормами угод СОТ. Прийняття цих законопроектів є необхідною умовою завершення  переговорного процесу для України.

На сьогодні, практично, усі необхідні законопроекти потрапили  на розгляд у Верховну Раду  України. Ми маємо проекти Кабінету  Міністрів України та проекти Президента України, який своїми діями вкотре підтвердив свій намір виконати зобов’язання щодо вступу України до СОТ.

Сьогодні рівень співпраці Кабінету  Міністрів України з  Верховною Радою України щодо вступу в СОТ, практично, налагоджено, в цілому, на  вищому рівні. Отже, завдання з приведення українського законодавства у відповідність до стандартів СОТ залишається надзвичайно масштабним, але, очевидно, буде виконане найближчим часом. То ж заяви про те, що на заваді швидкому досягненню членства в СОТ може стати порушення термінів прийняття Верховною Радою України основних законопроектів, не відповідають дійсності.

Не можу відповідати за всі комітети, але комітет Верховної  Ради з питань економічної політики на своєму вчорашньому засідання розглянув усі законопроекти, що надійшли від Кабінету  Міністрів та Президента  щодо СОТ в першочерговому порядку і прийняв рішення, необхідні для входження  в міжнародну торгівельну систему.

Я впевнений, що Верховна Рада України має відігравати ключову роль у реформуванні законодавства з урахуванням можливих наслідків приєднання України до СОТ як на мікрорівні – виробники, споживачі, так і на  макрорівні – соціально-економічний стан  країни в цілому.

Ми повинні налагодити ефективну взаємодію з цих питань з урядом, і ми працюємо над цим, який, в свою чергу, повинен провести детальний системний аналіз та оцінку можливих наслідків при приведенні своїх нормативно-правових актів у відповідність до законодавчих змін.

Прийняття нових проекті та внесення змін і доповнень до чинних законів України, їх впровадження повинно сприяти формуванню прозорого правового поля, розвитку конкурентного середовища та, як наслідок, підвищення якості товарів, робіт і послуг.

Членство в СОТ повинно бути чинником стабільного і передбачуваного розвитку економіки України. Можна прогнозувати, що набуття Україною членства в СОТ справить значний позитивний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі і стане запорукою стабільності і передбачуваності розвитку за рахунок забезпечення гарантованого доступу до світових ринків.

На слід забувати, що наш основний торговельно-економічний партнер Росія та інші країни СНД також перебувають на шляху до вступу у Світову організацію торгівлі. То ж у процесі переговорів кількість членів постійно збільшується. Вони потенційно можуть висувати власні претензії до України, щодо яких потрібно буде домовлятися про вступ до ринків товарів і послуг. Не виключено, що у разі прийняття до СОТ Росії раніше України, з боку Росії також можуть бути висунуті певні претензії.

Саме тому я пропоную, про що неодноразово наголошував, розробити та підписати протокол про наміри „Україна-Росія” для узгодження чітких правил та механізмів, які з обох боків будуть використовуватися, виконуватися в незалежності від того, хто першим досягне членства в СОТ, без всякої синхронізації.

І хоча ми постійно говоримо про вступ до СОТ, насправді в цю організацію не вступають. В неї приймають. Тому я сподіваюся, що завдяки узгодженій позиції всіх гілок влади цей процес буде успішно завершено, і Україна досягне цивілізованого, конкурентного ринкового середовища та впровадження стабільних правил регулювання економічної діяльності.

Тож, розуміючи, що процес вступу України до СОТ не повинен обмежуватися лише взаємними торговельними переговорами та гармонізацією системи законодавства, за результатами слухань будуть сформовані грунтовні рекомендації із системними, конструктивними пропозиціями, реалізація котрих дозволить здійснити підготовку національного економічного комплексу для функціонування в умовах угод Світової організації торгівлі та заходи, реалізація яких допоможе процес вступу до СОТ зробити найбільш сприятливим як для країни в цілому, так і для суб’єктів підприємницької діяльності. І що найголовніше для пересічних громадян, ми маємо можливість і повинні ввійти до світового економічного співтовариства як повноправний і стабільний партнер. Тож прошу всіх учасників парламентських слухань прийняти участь у формуванні рекомендацій та надати в Комітет з питань економічної політики свої мудрі пропозиції.  Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі і вам за доповідь.

Володимир Михайлович Заплатинський доповідав, голова комітету. Це я кажу для тих, хто хотів би звернутися до нього з запитаннями. Напишете йому записку, він буде потім теж у ложі урядовій сидіти, так же? І там підготується до відповіді.

Слово має Петро Олексійович Порошенко, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з позицією щодо цього питання з боку комітету.

15:42:51

ПОРОШЕНКО П.О.

Дуже дякую, шановний Олександре Олександровичу.

Шановні колеги, друзі, ви знаєте, з першим моїм почуттям, коли було прийняте рішення про проведення цих слухань, я достатньо негативно сприйняв цю інформацію, тому що моя позиція полягала в тому, що краще працювати парламенту, краще приймати закони і є ризик того, що ці слухання можуть стати черговою спробою затягнути процес вступу України до СОТ.

Сьогодні ми маємо можливість переконатися в тому, що ці слухання відіграють певну позитивну роль, оскільки розгляд законопроектів, пов’язаних із вступом України до Світової організації торгівлі не зупинилися, не чекали цих слухань. І вчора мій колега Володимир Заплатинський проінформував вас, що його комітет прийняв всі законопроекти, які були подані Президентом, урядом, народними депутатами як суб’єктом законодавчої ініціативи, в тому числі, які були там, де його комітет не був профільний.

Ключова позиція, яка полягає в необхідності змін в законодавстві, це, звичайно, податкові зміни до законодавства  і тут  є профільним Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, вчора ми на своєму засіданні також розглянули ті законопроекти, які надійшли станом на вчорашній день до Верховної Ради були розписані на наш комітет. І не зважаючи на те, що була дуже серйозна дискусія щодо наслідків прийняття цих законопроектів щодо наскільки вони глибоко пророблені змістовна частина. Комітет прийняв майже одноголосно по всіх законопроектах, крім двох рішення про те, що ми рекомендуємо Верховній Ради негайно прийняти їх і розглянути в першому читанні.

Це не означає, що в процесі опрацювання цих законопроектів до другого  читання вони залишаться тими самими, але ключове зобов’язання, яке брав на себе комітет, що протягом двох тижнів ми опрацюємо спільно з урядом буде розроблений абсолютно чіткий механізм взаємодії і в засіданні комітету брав участь міністр економіки, що всі напрацювання, які навіть були в уряді і які не встигли відповідно до процедурних питань пройти засідання урядових комітетів і засідання уряду, будуть передані у випадку результативного голосування в залі до нашого комітету. І ми зможемо зробити все можливо для того, щоб не порушуючи вимоги Світової організації торгівлі опрацювати і наслідки прийняття змін до закону „Про податок на додану вартість для сільгоспвиробників” і для  наших представників металургійної галузі відповідно зміни до експортного мита, що стосується брухту, кольорових та чорних металів.

Окремо розглянути зміни до законопроекту, що стосується інтелектуальної власності. Ми дуже ретельно оглядали величезну кількість законопроектів, що стосуються функціонування філій банківських, філій  страхових компаній. І нами розроблені окремі принципи, які нами будуть включені при підготовці до другого читання. Які дозволять створити конкурентну середу на українських теренах для того, щоб ні в  якому разі не поставити українських виробників, українських суб’єктів господарювання, українські банки, українські страхові компанії в не конкурентні, не вигідні  позиції по відношенню до своїх іноземних партнерів. Але є очевидним, що той час, який ми проґавили, починаючи з 2000-2001 року, коли відсутня була політична воля, яка делегувала, яка стверджувала необхідність вступу України до СОТ, можемо вже зараз стверджувати, що якщо б цей вступ стався в 1997 році, 2000 році, 2001 році, ці вимоги були б значно більш сприятливі до України. І якщо зараз в цьому році, протягом наступних двох тижнів, не будуть прийняті парламентом України, тому що насправді всі решти перешкоди зняті, якщо не будуть прийняті ці законопроекти, ми впевнені, що після того, як буде черговий раунд країн членів СОТу проведений, то умови вступу України будуть далі погіршуватися.

Тому я сьогодні щасливий задекларувати і констатувати, що комітет, який я очолюю і я впевнений, що завтра парламент продемонструє нарешті політичну волю. Завтра будуть прийняті в першому читанні ці законопроекти, про які я вас інформував і ми не будемо мати картинку 2005 року, коли після розгляду цього питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони це питання, на жаль, було заблоковано в парламенті.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петро Олексійовичу.

До слова запрошується міністр закордонних справ Борис Іванович Тарасюк. Прошу. Ми продовжимо записки подавати до представників Кабінету Міністрів і до головного доповідача від комітету – Володимира Заплатинського. Бо виступаючі просто висловлюють свої міркування, вони можуть бути в руслі підтримки ідеї самої вступу, а можуть бути іншими. Але записки до секретаріату передавайте, а він передасть на місце.

Будь ласка, прошу.

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні члени уряду, шановні народні депутати, учасники парламентських слухань.

Щойно ми почули доповідь і міністра економіки, і голів двох парламентських комітетів. Тому я не буду зупинятися на внутріполітичних складових процесу вступу до Світової організації торгівлі і на економічних.

Я зупинюся на зовнішньополітичних аспектах процесу вступу до Світової організації торгівлі. Для України вступ до Світової організації торгівлі був і залишається одним із пріоритетів зовнішньої політики нашої держави, і системним фактором впливу на успішність реалізації наших європейських інтеграційних устремлінь.

Немає жодної міжнародної зустрічі, на якій би наші партнери не порушували питання про процес вступу України до Світової організації торгівлі. Не став виключенням і останній саміт „Україна – Європейський Союз”, який проходив в Хельсінкі минулої п’ятниці, 27 жовтня. Як відомо, в цьому саміті взяла участь делегація на чолі з Президентом України, а також членами уряду.

 Серед основних домовленостей, яких було досягнуто на  цьому саміті  було домовлено про початок переговорного процесу щодо укладення нової Рамкової угоди між Україною і Європейським Союзом. Основна частина цієї угоди буде присвячена саме утворенню зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Але це, можливо, лише за умови вступу нашої країни  до Світової організації торгівлі. За умови вступу до Світової організації торгівлі перед українськими товаровиробниками відкриються найбільший, найємкіший і найплатоспроможніший ринок, яким є ринок Європейського Союзу.    

Вступивши до Світової організації торгівлі і домовившись про створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом ми отримуємо доступ до  нашої продукції капіталів, послуг і робочої сили до ринків Європейського Союзу.

Протягом минулого і цього років, практично, завершені перегори і укладені двосторонні протоколи з країнами, членами Світової організації торгівлі, які виявляють найбільший інтерес взаємної торгівлі з Україною. І, які складають робочу групу по вступу України до Світової організації торгівлі.

Отже, практично  завершено зовнішню частину  процесу вступу до СОТ. Зараз питання полягає в тому, щоб виконати наше домашнє, або внутрішнє  завдання по вступу.

Як відомо, всі політичні сили, що представлені у Верховній Раді погодилися  в Універсалі національної єдності  3 серпня цього року завершити процес вступу до СОТ до кінця 2006 року. Я думаю, не зайве нагадати про це під час сьогоднішніх парламентських слухань.

Президент  нещодавно вніс, користуючись своїм правом законодавчої ініціативи шістнадцять законопроектів, які необхідні для вступу нашої країни до СОТ. 

Практично на кожному засіданні  уряд розглядає  це питання і відповідні законопроекти. Не виключенням було і сьогоднішнє засідання уряду.

Отже, зараз  справа за Верховною Радою.