Geum.ru

Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз о. О

Вид материалаДокументы

Содержание


Шибко в.я.
Мельник ю.ф.
Гладій м.в.
Бураковський і.в.
Згуровський м.з.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Можливо варто було б провести окреме засідання Верховної Ради, на якому присвятити увагу, всю увагу народних депутатів, саме розгляду   законопроектів щодо вступу до СОТ.

Я вважаю, що подальше зволікання з прийняттям законопроектів щодо вступу  до СОТ, може погіршити умови вступу  нашої країни до цієї організації, оскільки переговорний процес в рамках самої організації спрямований на підвищення  рівня лібералізації світової торгівлі, формує більш жорсткі вимоги до країн кандидатів.

Саме цей склад Верховної Ради, саме цей склад  уряду нашої держави має шанси завершити тринадцятирічний, довгий шлях до СОТ і я бажаю вам успіхів в цьому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, ви настільки чудово виступили, що мені зразу хотілося поставити на голосування і всі закони прийняти тим складом, що є. Але це не вдасться і ви помітили очевидно, що немає зволікань з боку Верховної Ради, оскільки  ще тільки сьогодні розглядає Кабінет Міністрів ці проекти. Бо справді ми за вступ, але це не таке просте питання, як здається на перший погляд.

Віталій Якович Шибко – голова Комітету з питань зовнішньої політики, закордонних справ, мається на увазі, має слово. Прошу.

15:54:01

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександр Олександрович.

Шановні колеги, учасники слухань, я повністю поділяю думку про те, що найбільш складні і суперечні етапи нашої України щодо вступу до СОТ уже пройдені. Вступаючи до СОТ, ми формально закріплюємо лише те, що вже досягнуто з 1990 року і отримуємо зараз тільки можливості скористуватися зустрічними поступками з боку наших торговельних партнерів. Тому я гадаю, ми не повинні сьогодні аналізувати вступ до СОТ через призму політичної доцільності. При цьому забути, що прийняття законів є просто продовженням рутинної роботи в напрямку розбудови ринкової економіки. Переважна їх більшість абсолютно нічого не змінює  в плані регулювання ринкових відносин, вони повністю будуть спрямовані на усунення і законодавства застарілих та неефективних норм, які не дають виробникам жодних переваг і при цьому формально суперечать міжнародним зобов’язанням України.

Тобто сьогодні ми, обговорюючи це питання, не повинні думати, ми повинні думати, що буде далі, як діяти вже Україні після вступу до Світової організації торгівлі, адже вступ до СОТ не змінює контексту ринкових відносин України. Жорстка конкуренція в усіх секторах вже сьогодні є реальністю, як і те, що членство в СОТ теж не знімає конкуренції всередині самої організації.

Шукаючи відповідь на ці питання, ми маємо можливість бачити їх начебто на поверхні, тобто ми повинні думати про те, як про це має дбати держава, уряд, парламент і тому подібне. Але чи тільки держава повинна цим опікуватися? Тому мені хотілось звернути вашу увагу, що тут повинні діяти вже в цей період не тільки держава, уряд і парламент, а повинні діяти і інші громадські організації. На жаль, наприклад, такі як Асоціації виробників. На жаль, на сьогодні роль бізнес-асоціацій переважна більшість виробників розуміють достатньо вузько. Є таке уявлення, що їх ключова функція – ведення перманентної боротьби за увагу  уряду до окремих секторів, боротьба за додаткові бюджетні ресурси, преференції та пільги. На моє переконання, на сьогодні асоціації виробників мають більш активно розвивати інший важливий напрямок  роботи надання послуг членам асоціації замість того, щоб роками констатувати відсутність розрахунків результату вступу до СОТ для свого сектору, можливо, доцільніше провести власні оцінки та представити їх широкій громадськості. Замість того, щоб роками говорити про інформаційний вакуум та відсутність інформації про правила СОТ, доцільніше силами асоціації ініціювати інформаційну кампанію та надавати членам асоціації необхідну інформацію, до інформування можна залучати експертів, неурядових організацій, аналітичні центра та науковці. Що ж треба зробити в цьому плані, якщо ми будемо діяти так через громадські організації. Я гадаю, що перший напрямок: це інформаційне забезпечення процесу приєднання України до СОТ, поширення серед виробників достовірної та повної інформації про потенційні зміни у регуляторному середовищі та правилах ведення торгівлі. І другий напрямок, регулярний моніторинг стану готовності секторів економіки до роботи в умовах лібералізації торгівельного режиму, аналіз переваг та ризиків приєднання до СОТ.

Ви знаєте, що під час минулої каденції тут у Верховній Раді працювала Спеціальна парламентсько-урядова комісія із вступу України до СОТ. Ця комісія, як ви знаєте, провела величезну роботу щодо інформації, навіть сьогодні ви бачили в кулуарах був показан фільм, це він був підготовлений саме цією асоціацією щодо переваг. Тому, я гадаю, що нам на сьогоднішній день надо в наших рішеннях записати про те, що або продовжити діяльність цієї комісії, або створити якийсь інший орган, який на сьогодні міг би з’єднати зусилля бізнесу асоціації, громадських організацій, експертних центрів, які мають бути скоординовані задля досягнення кращих результатів. На переконання, слід забезпечити існування цього органу, який би системно аналізував питання, що виникають в процесі вступу України до СОТ, а також надавав інформаційну підтримку всім учасникам ринку.

Я хотів тут підкреслити, що сьогодні не тільки держава повинна цим опікуватися, цим опікуватися повинні і громадські організації, і ми повинні дбати про їх діяльність. І ще раз підкреслюю сам, в своєму рішенні повинні записати про необхідність створення такої організації так які діють всі країни, коли вони оперують в рамках Світової  організації торгівлі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Віталій Яковичу.

Слово має Юрій Федорович Мельник, міністр з питань аграрної політики України. Будь ласка, Юрій Федорович.

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань!

В доповнення до сказаного міністром економіки та зважаючи на встановлений регламент виступів дозволю собі акцентувати лише на деяких питаннях щодо підготовки вступу до Світової організації торгівлі в частині агропромислового комплексу нашої держави.

За різними оцінками, які звучали, до речі, вже у виступах, український аграрний сектор може бути найбільш вразливим при вступі України до Світової організації торгівлі. Тому, безперечно, поряд із заходами по вступу України до Світової організації торгівлі необхідно здійснити комплекс заходів по захисту національного виробника. На наш погляд, найбільші застереження викликають питання щодо визначення обсягів державної підтримки сільського господарства, яка на сьогодні є вирішальним фактором підтримки конкурентноздатності сектору економіки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

До основних секторальних проблем, пов’язаних зі вступом до Світової організації торгівлі, є питання щодо майбутнього функціонування буряко-цукрового комплексу, виноградарства та виноробства, плодоовочевого та м’ясо-молочного під комплексів, де критичним компонентом їх конкурентноздатності стане забезпечення якості продукції та ефективності виробництва.

Тому перш за все нам треба чітко зрозуміти та оцінити основні ризики для аграрного сектору. Підкреслюю, сьогодні 60 відсотків продукції сільського господарства виробляється в особистих селянських господарствах. Відтак, при входженні до Світової організації торгівлі саме цей сектор економіки буде найбільш вразливим.

Друге. В аграрному секторі економіки на сьогодні до 30 відсотків сільськогосподарських підприємств та до 40 відсотків підприємств харчової промисловості або збиткові, або не мають стабільних позитивних фінансових результатів своєї діяльності. Очевидно, таким підприємствам при вступі нашої країни до Світової організації торгівлі буде важко витримати конкуренцію. До цього слід додати, що можлива широка експансія імпортної готової продукції, виробленої на рівні міжнародних стандартів якості може спричинити масове закриття дрібних та певної частини  середніх переробних підприємств, з одного боку. А з другого боку, необхідність забезпечення якості продукції призведе до збільшення виробничих витрат тих виробників, які можуть достойно   конкурувати своєю продукцію з імпортними товарами.

У будь-якому випадку прогнозується можливість зниження рівня зайнятості сільського населення у виробничому секторі та необхідні забезпечення  додаткових робочих місць у сільський місцевості за рахунок розвитку інфраструктури села. 

На жаль, при цьому ми зможемо лише обмежено використати ресурси інших секторів економіки, де можуть бути створенні додаткові робочі місця для сільського населення.

Також слід відзначити, що до повного введення в економічний обіг земель сільськогосподарського призначення аграрний сектор не зможе розраховувати на достатні обсяги приватних інвестицій. Це складне питання, але воно сьогодні стоїть як  одне з головних питань в діяльності Міністерства аграрної політики.

 Щодо тарифної політики. Наведу лише кілька цифр.  За оцінками Інституту економіки та прогнозування Національної Академії Наук за рахунок зменшення ставок ввізного мита протягом 6 років після вступу України до Світової організації торгівлі національний виробник може втрати  від 7 до 30 відсотків внутрішнього продовольчого ринку. До цього необхідно додати проблеми підвищення соціальних стандартів сільського населення та комплексного розвитку сільських територій, на вирішення яких слід спрямувати значно більшу частину коштів, які  за класифікацією СОТ відносяться до заходів так званої зеленої скриньки.

Зазначу, що  виходячи з цих позицій, які я озвучив, Міністерство аграрної політики на виконання доручення уряду сьогодні розробляє комплексну програму розвитку українського села, а також проекти  відповідних актів законодавства, які спрямовані на вирішення зазначених проблем.

Наступне. Щодо сукупного виміру підтримки сільського господарства. Я ще раз наголошую, що це питання є головним для формування державної аграрної політики на довгострокову перспективу з огляду на вступ країни до Світової організації торгівлі.

Тому, не зважаючи на обраний для розрахунку рівня підтримки базовий період, ми повинні відстояти рівень сукупного виміру державної підтримки на рівні не менше 1,2 мільярди доларів. Іншого ми не можемо допускати, оскільки протягом ще досить значного часу державна бюджетна підтримка сільського господарства буде залишатися важливим і надійним фінансовим ресурсом галузі. Без цього просто неможливо забезпечити конкурентноздатність вітчизняного аграрного сектору, особливо у перехідний період.

Що стосується законодавчого врегулювання вимог СОТ щодо ринку цукру, молока і молокопродуктів, живої худоби та  шкірсировини, слід  зазначити, що міністерством опрацьовані і узгоджені   законопроекти, які  після  розгляду на засіданні Кабінету Міністрів, зокрема,  сьогодні,  внесені  до Верховної Ради для схвалення. Ми вважаємо, що дані законопроекти дозволять сформувати  необхідне конкурентне середовище.

І на завершення.  Необхідно підкреслити, що  при всіх наявних ризиках можливості, які відкриваються для аграрного сектору у нових економічних умовах,  зокрема, до нових ринків, диверсифікація  виробництва, підвищення якості продукції, створення умов для вільного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

МЕЛЬНИК Ю.Ф.   … посилення інвестиційної привабливості  АПК формують нові засади  розвитку національної аграрної економіки та  прискорення її переходу на постіндустріальний тип розвитку. Але при цьому ми повинні  дуже  виважено оцінювати всі можливі  позитивні і негативні наслідки вступу до Світової організації  торгівлі та відповідно до цього формувати стратегію розвитку аграрного сектору таким чином, щоб унеможливити виникнення будь-яких  критичних ситуацій.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Юрію Федоровичу.

Я звертаюся до  Михайла Васильовича Гладія, голови   комітету. Я  просив би, щоби ви зосередилися на  тих акцентах, в яких є у вас розходження з міністром і на які треба звернути увагу депутатам, та і не тільки їм, під час розгляду цього питання.

Михайло Васильович Гладій, голова Комітету  з питань аграрної політики. Прошу.

16:05:30

ГЛАДІЙ М.В.

Олександре Олександровичу, спасибі вам.

Перш за все я хотів би подякувати  за надане  мені слово як голові комітету і фахівцю з аграрної політики.   Міг би підтвердити те, що сказав  сьогодні  Юрій Федорович, і підписатися під  його кожним словом, тому що це загальна  політика  сьогодні спеціалістів в аграрному  секторі.

Я, якщо говорити з позиції законотворців,  то хотів би сказати, що  однозначно ми будемо підтримувати вступ до  Світової організації (СОТ) при умові, якщо ми відпрацюємо  ті певні законопроекти і на першому плані буде національний захист  національних інтересів України і наших національних виробників. І всі, хто би не виступав сьогодні, і раніше на засіданні Верховної Ради, на урядових засіданнях, на комітетах, на перше місце ставлять серйозну проблему. І я думаю, що ми підійшли до того часу, коли ми можемо прийняти ці законопроекти, які можуть на перше місце поставити власні інтереси. Але на ринку торгівлі буває так, що находять компроміси: тобто якщо одна сторона ставить певні проблеми перед тією чи іншою ну конкретно держави, яка хоче вступити до СОТ і навпаки, ця держава чи фахівці які представляють інтереси, повинні ставити на перші плани свої національні інтереси.

Для прикладу таке одне мале питання. Україні пропонують реалізувати на нашому ринку 260 тис. тонн цукру-сирцю із цукрової тростини. Казалось би, ми, Україна, маючи своє виробництво цукру, варто це робити. Звичайно, якщо ми поставимо питання про інтереси наші зустрічні, так би мовити, наші питання, то можна з цим погоджуватися. Звичайно, ставити треба свої умови, що така переробка цукру-сирцю повинна йти на виробництво етанолу або на експорт виробленої продукції в країні назовні.

Я думаю, що ми підійшли до того часу, коли стоїмо на порозі бути в СОТ чи не бути. Я думаю, що сьогодні так питання не повинно стояти. Шановні колеги і присутні, я думаю, що ми повинні однозначно прийняти рішення, уже часу немає, про те, що ми повинні вступити в СОТ. І для того ми повинні проаналізувати плюси і мінуси.

Я думаю, що, по-перше, коли ми вступимо в СОТ, ми ведемо велику торгівлю, зможемо конкурувати із тими 198 відсотками валової продукції або продукції оборотної, яка знаходиться в тих країнах, ми не можемо знаходитися  в двох відсотках, інакше ми не будемо конкурентноздатні. Ми лібералізуємо доступ українських експортерів, а ви знаєте, що наша держава дуже серйозно конкурує на зовнішньому ринку і є серйозним експортером. Це по зерну, це по олійних культурах, це по цукру, молоку і м'ясу. Якщо ми вступимо в СОТ, ми будемо мати більш ширші ринки.

Ну і звичайно, що ми зможемо на своєму ринку    підняти конкуренцію наших товарів. Сьогодні ми маємо досить серйозну проблему у відношеннях торгівлі із Росією. І я вам скажу, що це, на перший погляд, здавалось би, що це Росія ставить такі серйозні, проблемні питання до наших виробників, може, упереджено. Я би так не сказав як політик, як економіст, як фахівець. Справа в тому, що ми повинні підняти якісні показники на досить високі параметри. Якщо говорити про проблему з Росією, то це тільки, як кажуть, ну, квіточки, ягідки попереду, коли ми вступимо в СОТ. Тому ми повинні зробити серйозні висновки.

Опоненти вступу в СОТ говорять, що, якщо ми вступимо в цю організацію, Україна попадає в питанні аграрного розвитку у досить серйозний ризик. Я хотів би сказати зворотнє: шановні друзі, наше сільське господарство останніми роками знаходиться в досить, ну, будемо говорити, глибокій зоні ризику. Тому нам до вступу в СОТ треба виходити з цієї серйозної проблеми.

Чи будуть певні застереження або певні, ну, негативні явища? Звичайно, будуть. Перш за все, попадає в зону серйозної конкуренції дрібне товарне господарство. Ви скажіть, будь ласка, в залі є депутати, які можуть сьогодні сказати: „Ми також проти дрібного товарного господарства, ми за те, щоб у нас розвивалося крупнотоварне”. А крупнотоварне сьогодні і завтра може бути тільки конкурентноздатним.

Тому, підсумовуючи, я хотів би сказати, що нам треба вступати в СОТ, але треба, як кажуть, …. ”спешить не спеша”. Тобто ми провинні відпрацювати ці елементи законопроектів. До речі, сьогодні комітет наш розглядає сім законопроектів, завтра і післязавтра вони будуть винесені на засідання комітету. Я думаю, що ми їх приймемо не в ущерб національним інтересам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Михайле Васильовичу.

Послухаємо Ігоря Васильовича Бураковського, директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктора економічних наук, професора. Я всіх решту регалій не називаю, на всякий випадок.

Будь ласка.

БУРАКОВСЬКИЙ І.В.

Спасибі велике, спасибі велике за запрошення і можливість виступати тут перед вами.

Я хочу сказати, що, дійсно, сьогодні можна упустити ту частину моєї короткої доповіді стосовно необхідності вступу до СОТ. Сьогодні всі погоджуються з тим, що вступ до СОТ є важливим чинником і проведення необхідних інституційних і структурних реформ, і з іншого боку може стати важливим чинником економічного розвитку країни.

За підрахунками нашого інституту, кумулятивний ефект від вступу України до Світової організації торгівлі може вимірюватися двома цифрами: це збільшення загального добробуту приблизно на 10,2% і зростання реального валового внутрішнього продукту десь на 4,8-5% в кумулятивному виразі – це дуже суттєвій моменти. Але я при цьому хотів би зупинитися в своєму виступі на двох таких, мені здається, не до кінця активно дискутованих темах. Перша, пов’язана з тим, що ми ще можемо отримати, так би мовити, від Світової організації торгівлі, крім відомих названих на сьогоднішній день позитивних моментів.

Перший момент полягає в тому, що сьогодні в Світовій організації торгівлі дуже активно дискутується питання, пов’язані  із державної підтримкою національного економічного розвитку. І тут для України є певні можливості блокуватися з різними країнами, з такими як, наприклад, ……….цька група, яка, на сьогоднішній день, фактично, виробляє правило підтримки сільськогосподарських виробників. І ці правила, очевидно, треба враховувати, тому що, як мені здається, рано чи пізно вони будуть прийняті СОТ в якості базових.

Другий момент, про який ми говоримо дуже мало, але він є також дуже важливим, що СОТ – це інструмент, який дозволяє протидіяти і захищати національного виробника, але в даному випадку мова іде про захист національного виробника вже після прийняття антидемпінгових рішень і антидемпінгового мита.

Скажімо, за останні, десь приблизно, 10 років в світі було ініційовано більше 800 антидемпінгових розслідувань проти металургів. І треба сказати, що приблизно 50 звернень країни зробили у Світову організацію торгівлі після того, як проти них приймалися відповідні антидемпінгові обмеження.

В цьому сенсі вони добивалися певних рішень, коли антидемпінгові обмеження знімалися і це  є дуже важливим моментом, але цим треба скористатися. І друга частина мого  виступу, очевидно, полягає в тому, що ми повинні дивитися вперед і повинні, так би мовити, дивитися, яка буде, яке буде життя, яка має бути економічна політика після вступу країни до Світової організації торгівлі.

Я хотів  би тут підтримати пана Заплатинського в тому сенсі, що ми повинні чітко сказати, в державній економічній політиці має бути забезпечення умов для того, щоб економіка, так би мовити, розвивалася, але основні  елементи конкурентних стратегій реалізуються на рівні підприємств,  реалізуються на рівні компаній, і саме вони є найбільш, так би мовити, активними учасниками цієї конкурентної боротьби.

Тому мені здається, що ми все більше і більше повинні будемо говорити не просто економічний розвиток, а  про такий економічний розвиток, який забезпечує конкурентоспроможність української економіки. Причому, ця конкурентоспроможність має дуже багато вимірів.

Я ще хотів би сказати про те, що вступ до Світової організації торгівлі  сьогодні начебто зводиться до 20-ти чи там до 21-го законодавчого акту. Це є дуже важливим для того, щоб подолати цей перший, так би мовити, рубіж. Але ми не повинні забувати про те, що і після вступу до Світової організації торгівлі і від уряду, і від парламенту в вимагатиметься прийняття ще щонайменше декількох законодавчих актив.

На мою точку зору як експерту одним з перших таких законодавчих актів має стати закон, рамковий закон, можливо, про механізми, принципи державної підтримки для галузей економіки чи для економіки в цілому, на основі якого можна наробляти відповідні програми, але робити це таким чином, щоб не нариватися на антидемпінгові розслідування і не нариватися на звинувачення у недобросовісній конкуренції.

І другий момент, очевидно, полягає у тому, що і уряд, і, очевидно, парламент, і всі наші політики повинні показувати підприємцям, ну, певні, я б сказав, перспективи. Тому мені здається, що, очевидно, після вступу до Світової організації  торгівлі або паралельно із цим вступом уряд має і може, скажімо,  зробити декілька „білих книг” для обговорення  стосовно тих чи інших  ситуацій, скажімо, перспектив розвитку тієї ж металургії або конкурентоспроможності, або якихось інших моментів, пов’язаних з економічною політикою.

Я впевнений у тому, що Україна буде членом Світової організації торгівлі, і на сьогоднішній день  ми  повинні  думати про те, як використати цей шанс саме для економічного розвитку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

Слово має академік Згуровський  Михайло Захарович – ректор Національного  університету „Київська політехніка”. Прошу вас.

ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.

Вельмишановні Олександре Олександровичу,  народні депутати, учасники слухань.

Дуже приємно відзначити, що за останній рік у свідомості нашого суспільства, його політичної еліти відбулися колосальні зміни. І тому ми сьогодні вже не ставимо під сумнів доцільність вступу до СОТ, а сьогодні ми почали обговорювати шляхи приєднання, стратегію діяльності України у цій організації.