Geum.ru

Веде слухання  Голова Верховної Ради України мороз о. О

Вид материалаДокументы

Содержание


Симоненко п.м.
Круглов м.п.
Сіденко в.р.
Вечерко в.м.
Заплатинський в.м.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Без зазначеного вище, так загальноокресленого вважаю, що неможливо буде ефективна реалізація торговельної політики України та повне використання потенційних переваг членства нашої країни в Світовій організації торгівлі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.  Слово має Петро Миколайович Симоненко, за ним виступатиме Микола Петрович Круглов.

17:10:23

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые участники парламентских слушаний, выслушав прекрасные доклады, сообщения с научной точки зрения, безупречные, хотел бы предложить все-таки посмотреть на реалии сегодняшнего дня через призму не мифов и иллюзий, а через призму конкретной жизни, практики и опыта.

Исходя из этого хотел бы предложить первое, и еще раз уяснить, что Всемирная торговая организация – это организация, которая была создана сильными мира сего, богатыми государствами и задача состояла в том, чтобы обеспечить себе внешние рынки и исключить перепроизводство внутри страны и избежать через мировые кризисы разрушения собственных экономик.

Во-вторых. Не представляется, что мы должны сегодня послушать и не только прекрасные доклады наших здесь представителей Украины и научных центров, а и к опыту зарубежных ученных.

О чем говорят зарубежные ученые, изучающие проблемы Всемирной торговой организации. Они говорят, прежде всего, о том, что государства, которые вступают во Всемирную торговую организацию делятся на три категории: это богатые и развитые государства, слаборазвитые государства и, которые встали на путь развития. Так вот по всем заключениям исследований опыта внедрения Всемирноторговой организации и вступление те, которые вступали по категории страны развивающиеся через некоторое время они стали слаборазвитыми государствами и превратились в сырьевой придаток этих государств.

Далее. Известные ученые, экономисты, зарубежные утверждают. Что сегодня Всемирная торговая организация превратилась в инструмент реализаций интересов транснациональных корпораций и механизм вмешательства во внутренние дела других государств. Это в отношении вступления для пониманий.

А теперь, я хотел бы отойти в некоторой мере от того, что мы вообщем обсуждаем и перейти в плоскость понимания задачи нас, как народных депутатов, какие решения мы будем принимать завтра и в интересах ли они народа Украины. Я хотел бы про иллюстрировать, особенно к молодежи обращаюсь присутствующей здесь, на одном примере.

В 2005 году было принято решение под давлением правительства Тимошенко о том, чтобы ввести в действие некоторые законы по вступлению в СОТ. В результате этого мы впервые в 2005 году за последние 5 лет получили отрицательное сальдо во внешней торговле 1,8 миллиарда долларов. В этом году, в этом году уже под 3 миллиарда долларов внешнеторговое сальдо.

Для вас, для молодежи понятно, это вы без работы, это вы без новых технологий, это вы без реализации ваших знаний, которые вы получаете в высших учебных заведениях.

Но я хотел бы привлечь ваше внимание и к тому, какие, вот этот перечень, Президент его внес – глава государства. А теперь я хотел бы вам их прокомментировать в некоторой мере. Вот, допустим, закон по вступлению Украины в СОТ про вивізне експортне мито на відходи та брухт чорних металів. В 2002 году 30 евро устанавливаем на тонну вывозимого металлолома. Сегодня предлагается до 10 евро снизить. Это наши металлургические заводы оставляем без сырья, удорожание нашей продукции происходит, это вы без работы остаетесь, а кто-то на этом зарабатывает огромные деньги.

Так как надо ставить вопрос? Сегодня без сырья оставлять наше металлургическое производство, которое дает 60 процентов экспортного потенциала и 40 процентов наполнения бюджета, вам обеспечить это, или просто сказать, что надо вступать? Это вопрос, который имеет отношение к тому, что вот, допустим, следующий проект закона, который мы будем рассматривать и завтра принимать, касается встановлення ставок вивізного мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням. И уже сегодня принимается решение без ограничения вывозить лом цветного металла! А наши заводы что будут делать? А наши заводы откуда-то из Чили, или из других государств ввозят руду, перерабатывают, а наш металлолом вывозится отсюда. На этом кое-кто имеет огромные барыши, а у нас десятки тысяч людей без работы останутся. Это ж связано не только с переработкой цветного лома. Это энергетическая наша промышленность, машиностроение и прочее.

Следующий проект закона. Тоже беспокойство о судьбе народа Украины. Это я говорю о конкретике, то, что я завтра как народный депутат, отвечая перед вами, должен голосовать. Это называется вступлением во Всемирно-торговую организацию. Починаючи з 1 січня вивозіть худобу, то есть скот наш без ограничения. Пожалуйста, у нас в 91-м году, уважаемая молодежь, в Украине было 24 миллиона поголовья крупного рогатого скота. Сегодня 7 миллионов осталось. Вывезем. У нас сырья не будет тогда для кожевенного предприятия, на переработку не будет, вы остаетесь без работы, а все повывозили.

Вот почему я сегодня хотел бы обратить ваше внимание и по финансовой системе этими законами предлагается ввести банки зарубежные сюда, на территорию Украины, и уничтожить нашу финансовую систему, и уничтожить банковскую систему.

Поэтому…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Закінчуйте, будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Підводячи підсумки своєї інформації і виступу, хотів би закликати всіх сьогодні: бути відповідальними за те, що ми приймаємо. Бо коли говорять вчені, вони говорять про основні напрямки розвитку, а  коли ми політики приймаємо рішення, ми приймаємо рішення щодо відповідальності за рівень життя наших громадян.

Ось ці приклади, як Президент сьогодні дбає про  рівень життя наших громадян, засвідчують, що такі рішення не можна приймати. Треба в першу чергу обґрунтувати, економічно зробити розрахунки.

До речі, шановні учасники слухань, у нас немає економічних розрахунків наслідків… соціально-економічних наслідків  вступу України до СОТ. Тому я і закликаю всіх сьогодні, вчених допомогти сьогодні політикам зрозуміти, що в нас єдиний народ   України,   і  цей народ України хоче жити так, як в Європі.  А нас сьогодні  намагаються просувати до СОТ через Африку.  Я не хочу такого життя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Петрович Круглов, народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань   фінансів і банківської діяльності, просить слово. І за ним виступатиме Сіденко Володимир Романович.

17:16:45

КРУГЛОВ М.П.

Шановні присутні,  сьогодні від рішень Верховної Ради залежить без перебільшення майбутнє України. Безперечно, ми не можемо залишатись з таким собі  анклавом у світовій економіці. Але рішення про вступ до Світової організації торгівлі має бути не просто політичним, а базуватись на ретельному аналізі реальної економіки та  моделювання економіки  майбутньої.

Депутатам треба мати чітке розуміння того, які саме ринки і виробництво важливі для забезпечення,  збереження конкурентноздатності України в умовах глобалізації економіки.

Якщо в галузевому розрізі ми ще маємо  аналітику, то прогнозних розрахунків щодо наслідку  вступу до СОТ до тих чи інших регіонів ми немає взагалі. Регіони дуже різні  за економічним потенціалом. Деякі з них мають моноструктурну економіку. Отже, від можливого провалу в тій чи іншій галузі наслідки для регіонів мають бути непередбаченими.

Тому вкрай необхідно обумовити перехідний період для лібералізації тарифної політики. Цей перехідний період має бути чітко прорахований, обґрунтований відповідно до потреб тієї чи іншої галузі.

Чи володіємо ми усією цією інформацією народні депутати настільки, щоб негайно,     як того вимагає Президент України,  ухвалити  21 закон щодо СОТ. Україною  завершені переговори  з доступу до ринку товарів і послуг. 

І цілком логічно постає питання: „Які ж  угоди, протоколи, тарифи, зобов’язання  урядовцями чотирьох  попередніх урядів підписані? Наскільки ці умови відповідають  національним інтересам?” Чому сьогодні у депутатів, які приймають  остаточне рішення через закон,  на сьогоднішній день немає графіка поступок, розкладу України, який є  підсумковим матеріалом цих переговорів? Нам, депутатам, їх не дали і кажуть: „Це секретно”. Як  приймати тоді закон. Теж секретно.

У парламенті попереднього скликання, як говорив мій колега,  ми вже мали ситуацію, коли нам пропонували ухвалити закони необхідні для вступу до СОТ не читаючи. Деякі з тих законів ми прийняли. Минуло небагато часу, і ми побачили, які наслідки,  навіть часткове  зняття обмежень для імпорту, стали для країни. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало 2,9 мільярда доларів. 

Нам знову пропонують 21 законопроект без чіткого уявлення  про те, чи має уряд на сьогоднішній день  попередній план реагування на можливі негативні наслідки. Ось я вам показую. Єдиний документ представлений єдиним урядом Єханурова, який говорить: оце план негативних наслідків, які ми за допомогою цих чотирьох бумаг ми знімемо.

Ми говоримо про це, бо знаємо, що статтею 18 Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (я так і називаю це - урядова допомога економічному розвитку)  передбачено, що для деяких країн може виявитися  необхідним з метою здійснення програм та політики економічного розвитку,  що  спрямовані на підвищення загального рівня  життя їх народів, запроваджувати  протекціоністські та інші заходи, які  стосуються імпорту. Угода дозволяє, щоб такі країни  користувалися додатковими можливостями, які  б дозволили їм зберігати достатню гнучкість їхньої тарифної структури, потрібного для створення   окремих  галузей, а також  застосовувати кількісні обмеження з метою збереження  платіжного балансу. У правилах передбачається, що ревні заходи, які  обмежують імпорт, можуть вживатися урядами країн-імпортерів тільки на прохання  національних виробників, які страждають від збільшення імпорту. В більшості позиція національних товаровиробників і уряду протилежна.

У законах ідеться про двох, шести чи десятирічний перехідний період. Які обґрунтування на сьогоднішній день мають саме такі терміни? Що саме, за яким графіком має бути змінено в тій чи іншій галузі? Які заходи на цей період необхідно передбачити? В якій послідовності ми повинні знімати бар'єри? Відповіді, на жаль, в законопроектах немає.

Нам пропонують приєднатись, не знаючи перспективи для реальної економіки і не розробивши так звану дорожню карту, як зараз модно говорити, бо треба робити швидко, кажуть. Про які розрахунки може йтись сьогодні, коли ми досі не провели серйозної реорганізації системи вітчизняної статистики? Ми навіть не знаємо, що до нас заходить.

Недостатній рівень прогнозування в Україні ілюструється тим, що не маємо відповіді на головне питання: яке зростання ВВП? Один раз нам дали 1,8, другий раз 4,8. І нарешті найголовніше: проблема наповнення бюджету і очікуваний рівень безробіття. Де гарантія, що наш бюджет не спорожніє до такого рівня, що вивільнена робоча сила не буде мати навіть допомоги по безробіттю? На жаль, в поданих законопроектах така є проблема.

Ухвалити запропоновані закони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

КРУГЛОВ М.П. …маємо в цьому році, але тільки після того, як депутати отримають відповіді на всі поставлені запитання.

Хочу сказати: що швидко зроблене, швидко забудуть. Зроблене неправильно будуть пам'ятати довго. Дякую. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Слово має… Я хочу порадитися з вами. Я оголосив до виступу Володимира Романовича Сіденка – члена-кореспондента Академії наук з Інституту економіки та прогнозування, а потім дати слово подумати думку Комітету з питань європейської інтеграції і щоб відповіді на запитання зробив міністр, а потім будемо закривати слухання, бо мені здається, що і ті, хто дивиться нас на телебаченні чи на радіо, вони орієнтуються в суті проблематики і, очевидно, в кінці кінців все вирішуватиме парламент через прийняття законів відповідного змісту.           

Я хотів би, щоб ми це погодили. Якщо це так, то беремо це все до уваги. І слово я надаю Володимиру Романовичу Сіденку. Будь ласка.

СІДЕНКО В.Р.

Шановні пані і панове! Мені довелося бути першим учасником, одним з перших учасників діяльності Генеральної ради СОТ ще в лютому 1995 року, інавгураційній сесії. І саме з того місяця Україна веде переговори щодо приєднання до Світової організації торгівлі. Термін, безумовно, великий, і переговори слід, ну, бажати до кінця, але мене турбує одна проблема: що чим ближче до кінця, тим більше аргументація терміну переговорів бере гору над умовами переговорів. При цьому ми не помічаємо деяких дуже важливих подій, які діються в середині самої Світової організації торгівлі, і дивним чином, але ані в наших ЗМІ, ані в нашому політикумі, ані в професіональному товаристві не дістала належної уваги подія, яка сталася 24 липня цього року – це припинення переговорів в рамках нинішнього доха-раунду багатосторонніх торговельних переговорів в рамках СОТ, припинення через непримиренні суперечності між Сполученими Штатами Америки, Європейським Союзом та країнами, що розвиваються.

На превеликий жаль, ця подія має безпосередній вплив на умови, на баланс умов участі України у Світовій організації торгівлі. Про що йде мова? Коли ми ведемо сьогодні переговори про умови доступу до ринку товарів і послуг, то це умови, що стосуються ринку України, вони не стосуються умов доступу українських товарів до ринків зарубіжних країн. Ці автоматично проектуються на Україну за результатами багатосторонніх переговорів самих учасників СОТ. Припинення цих переговорів означає, що до багатьох надбань Світової організації торгівлі, які передбачалися за амбіційним порядком денним, сформульованим ще в листопаді 2001 року в місті Доха в Катарі  Україна найближчим часом не дістане доступу. Але слід звернути увагу на те, що умови переговорів виписані таким чином, що Україна змушена брати на себе умови, які є по деяких параметрах набагато більш жорсткими ніж у діючих країн-членів СОТ.

Кілька прикладів, ми зв’язуємо рівень імпортного мита по сільськогосподарській продукції на рівні 11,2%, у 87% країн-членів СОТ рівень зв’язаного мита перевищує 15%. Ми намагаємося відстояти рівень сукупного рівня підтримки сільського господарство в еквівалентно 1,14 мільярдів доларів США. Це рівень, який приблизно витрачають країни-члени УСР щоденно.

Ми ведемо переговори про лібералізацію ринку послуг по 150-ти секторах, зі 155-ти існуючих. Між тим, у 77% країн-членів вони зв’язані сьогодні не більше ніж по 100 секторах, а у половини країн-членів – на рівні не більше 40 секторів послуг.

Таким чином, мова іде про те, що Україна вступає на умовах асиметричних, де іноземні учасники отримають  більше доступ до ринку України, ніж українські товаровиробники і виробники послуг до ринків зарубіжних країн. Я дивуюсь, чому це питання не виникає  в дискусіях? Чому Уряд не ставить це питання на переговорах с учасниками Світової організації торгівлі? Адже така асиметрична система не може стратегічно вигідною для країни.

Я не закликаю до радикального перегляду всіх умов, які сформульовані по цей день і до перегляду підписаних двосторонніх протоколів, але, принаймні, існують деякі позиції, які можуть бути змінені ще сьогодні. Наприклад, мова іде про, так звані, секторальні ініціативи, перелік яких наведений в розданих вам матеріалах.

Згідно зі статутними вимогами СОТ, вони взагалі не є обов’язковою умовою для приєднання до Світової організації торгівлі, оскільки не є загальнообов’язковими. Це ініціатива, виключно, кожної країни СОТ: чи приєднуватися, чи не приєднуватися до таких умов. Я думаю, що слід врахувати такі позиції і сформулювати остаточний протокол таким чином, щоби були сумісні умови доступу іноземних товарів і послуг до ринку України зумовлені доступом українських товарів і послуг до іноземних ринків.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.  Слово має Вечерко Володимир Миколайович – заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції.

У нас записалося ще більше 30-ти чоловік на виступи, і тому я просто зобов’язаний припинити обговорення  і хотів би вибачитися перед тими, хто готувався до виступів. Але у вас є свої міркування, ви передайте їх у Комітет з економічної політики, і вони в рекомендаціях слухань будуть обов’язково враховані.  Будь ласка.

17:28:32

ВЕЧЕРКО В.М.

Глубокоуважаемый Александр Александрович, глубокоуважаемые народные депутаты, избиратели, присутствующие!

Большинство думают, что Украине для того, чтобы вступить в ВТО нужно как можно скорее принять все необходимые законопроекты и таким образом завершить процесс гармонизации  и адаптации законодательства Украины к нормам и принципам ГАТ-ВТО.

Конечно, мы должны рассмотреть законопроекты и сделать все возможное для вступления Украины в ВТО, но необходимо просчитать все последствия выгодные и нет для экономики Украины. Я думаю, одной из проблем является незнание населения Украины, а также большинства представителей малого и среднего бизнеса о перспективах и последствиях вступления Украины в ВТО.

Вступая в ВТО, мы должны руководствоваться интересами общества. Все хорошо понимают, что для простых людей важен  не сам факт вступления в ВТО, а какие последствия и какая практическая польза ожидает каждого украинца.

Хочу сказать, что вопросы вступления Украины в ВТО, адаптации законодательства не раз обсуждались на заседаниях Комитета по вопросам европейской интеграции. На одному из  них прозвучало предложение депутатов нашего комитета создать совместную парламентско-правительственную комиссию с Кабинетом Министров по координации действий касательно  вступления Украины в ВТО. Мы получили поддержку Кабинета Министров.

Хочу подчеркнуть, что главная задача комиссии -  просчитать экономические результаты открытия украинских рынков.

Я как заместитель главы Комитета по вопросам европейской интеграции, глава украинской части Комитета с парламентского сотрудничества между Украиной и Европейским союзом должен отметить. Поддержку Украины Европейским союзом в части вступления в ВТО мы имеем.

Как нам известно, на протяжении 2003-2006 годов прослеживалось активное сотрудничество между Украиной и Евросоюзом в некоторых вопросах вступления Украины в ВТО, поскольку Европейский союз входит в рабочую группу по рассмотрению заявки Украины по вступлению в ВТО. После долгих переговоров был подписан 17 марта 2003 года двусторонний протокол с Европейским союзом о доступе к рынкам товаров и услуг в рамках ВТО.

Евросоюз со своей стороны отмечает прогресс Украины. Однако перед Украиной стоит еще много нерешенных вопросов. Кроме того, в 2008 году истекает срок действия договора о партнерстве и сотрудничестве между Украиной и Евросоюзом.

В настоящий момент начинается подготовка к разработке проекта нового, так называемого усиленного соглашения, между Украиной и Евросоюзом. В 2006 году состоялось несколько встреч и неофициальных обсуждений касательно зоны свободной торговли Украина-Евпропейский союз. Фактически европейской комиссией уже принято решение о начале официальных консультаций с Украиной по вопросу создания зоны свободной торговли.

Я встречался главой европейской части Комитета с парламентского сотрудничества Украина-Евросоюз господином Мареком Сивецем. Я предложил перейти к конкретным шагам по решению некоторых реальных дел по сотрудничеству между Украиной и Европейским союзом. К примеру, Закарпатье, где Украина граничит с рядом европейских стран, в этом регионе развиваем  трансграничное сотрудничество, моделируем, условно говоря, зону свободной торговли. Таким образом, на практике сможем получить нужный опыт и просчитать все плюсы и минусы и создать систему гарантий защиты отечественных производителей.

Комитет по вопросам европейской интеграции поддерживает вступление Украины во всемирную торговую организацию. Это позволит ускорить переговоры по подписанию нового договора Украина – Европейский Союз, а также будет способствовать дальнейшей интеграции Украины. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Заплатинський, будь ласка, для відповіді на питання, свого заключного слова. Володимир Олексійович, у вас там є запитання, ні? Тоді ви відповісте після нього. Прошу. Володимир Олексійович, ви можете потім з місця відповідати, там є мікрофон теж.

17:34:18

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановні учасники слухань, як голова Комітету з економічної політики я щиро дякую вам за участь у слуханнях, за ті виступи, за ті думки, котрі були висловлені і дуже прошу. По-перше, ми з вами по результатам слухань, вони не просто так, як декотрі думають, от пройшли і все. Ні, ми будемо друкувати звіт, ми будемо розсилати його по дипломатичним установам всіх держав, представлених в Україні, по всім науковим установам, по всім державним установам, по всім крупним підприємствам. Тобто є розсилка і в обсязі більше 3 тисяч екземплярів буде виданий звіт по парламентським слуханням.

Тому я звертаюсь до тих, хто готувався до виступу, готував свій доклад, прошу здати в секретаріат комітету всі ваші виступи. Ваші думки будуть враховані, надруковані і попадуть до висновків, котрі затвердить Верховна Рада підсумково.

Хотів би сказати, що питань забагато, але всі відповіді на них прозвучали сьогодні у виступах колег.

Всі вони взагалі зводяться до того, про час вступу. Скажу вам ще раз, що Комітет з економічної політики розглянув всі законопроекти надані Президентом України і Кабінетом Міністрів і дав їм путівку в життя.

Також я знаю, що Комітет з банків і банківської діяльності, колеги аграрії  розглянули і ми, думаю, найближчим часом завершимо  роботу по  прийняттю цих законів.

Так, я чув виступ колеги Симоненка з його застереженнями, абсолютно вірними. І я думаю, що ми виважено підійдемо до всіх рішень з одним тільки підходом захистом прав виробника.

А з іншого боку ми будемо найближчим часом в СОТ для того, щоб держава була представлена на світовому рівні так, як вона повинна бути представлена.