Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 10 закон
| Вид материала | Закон |
СодержаниеКаденюк л.к. Заічко в.о. Родіонов м.к. Таран в.в. Косів м.в. Глухівський л.й. Чубаров р.а. Григорович л.с. |
- Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто, 1501.12kb.
- Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань, 1013.55kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто, 1108.13kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 травня 2009 року. Розглянуто 41 питання, 1009.05kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 9 лютого 2010 року. Розглянуто 16 питань, 1055.07kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 12 травня 2011 року. Розглянуто 42 питання, 1250.77kb.
- Верховної Ради України на пленарних засіданнях 4 листопада 2010 року. Розглянуто, 1076.08kb.
- Верховної Ради України на пленарному засіданні 19 листопада 2009 року. Вчора розглянуто, 804.43kb.
у більшості районів Києва. У контексті зі статтею 5, 12, 13, 15 закону „Про захист економічної конкуренції” вбачаються ознаки недобросовісної конкуренції, антиконкурентних узгоджених дій, коли всіх заганяють в так званий „медіахолдинг”, за яким стоять люди з інших держав, і з Ізраїлю, і з Швейцарії, і з інших країн.
Спостерігається створення переваг для окремих підприємств по розповсюдженню друкованих засобів масової інформації, запровадженню монопольного становища. До цих справ залучаються працівники органів внутрішніх справ, Подільського і Дарницького управлінь, Прокуратури міста Києва. В результаті безпідставних, незаконних перевірок видавців і розповсюджувачів преси звертаюся і прошу рахувати це депутатським запитом до Президента, до Генерального прокурора і до …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Леонід Каденюк. Підготуватись Заічко.
13:28:04
КАДЕНЮК Л.К.
Дякую, Адаме Івановичу.
Звернення працівників садівничої галузі Хотинського району Чернівецької області до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України.
Ми, працівники садівничої галузі сільськогосподарського виробництва Хотинщини глибоко стурбовані нинішнім становищем на ринку фруктів в Україні. Працюючи в надзвичайно складних фінансових умовах, за постійного подорожчання пально-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, техніки, відсутності довгострокового пільгового кредитування, садівники ледве зводять кінці з кінцями. Але, незважаючи не ці важкі обставини, садівники Хотинщини вкладають значні кошти на впровадження інтенсивних технологій в садівництві, вирощують сучасні сорти фруктів, створюють нові робочі місця, сплачують левову частку податків у бюджети різних рівнів.
Продукція, вирощена на благодатній родючій землі Хотинщини, гідно оцінена не лише в Україні, а й Росії, Білорусії, та, навіть, країнах Європи. В умовах малоземелля все більше селян намагається відродити славу садівничої галузі Хотинщини, довести її до світового рівня і у цьому досягти непоганих, досягли непоганих результатів, однак тарифно-митна політика України щодо продукції сільського господарства ставить нашого садівника на коліна і змушує працювати збитково. Не хочеться вірити, що садівнича галузь Україні не потрібна і робиться все для того, щоб її знищити та створити умови для завоювання ринку фруктів іноземними товаровиробниками. Непослідовна та невигідна нашій державі політика російсько-українських відносин зробила економічно вигідним експорт фруктів на найбільший ринок їх збуту в Росію. Жителі Хотинщини, для яких садівництво споконвіку – основа добробуту і чи не єдиний засіб до виживання, готові до радикальних кроків.
Глибоко переконані, що нас підтримають садівники Вінниччини, Криму, Черкащини та інших регіонів України, котрі неодноразово брали участь у міжнародних семінарах, що проводилися на базі садівних господарств Хотинщини. Далі садівники миритися із таким становищем не в силі, бо у 2005 році галузь садівництва стала збитковою. Ми хочемо, щоб селянин спокійно працював і був упевненим, що керівництво держави, прийнявши закон України про захист національного товаровиробника, про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, буде виконувати ці закони, що дасть змогу впроваджувати сучасні технології, вирощувати нові сорти, створювати робочі місця, наповнювати державний та місцевий бюджети. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Заічко, підготуватись Радіонову.
13:31:08
ЗАІЧКО В.О.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, я от себя и от своих избирателей-севастопольцев хотел бы сегодня обратить внимание отдельных политиков нашей фракции Верховной Рады от Руха, которые все чаще и чаще поднимают вопросы, связанные с образованием специальной комиссии по вопросам Черноморского Флота. И тем не менее, не только образование, но все чаще говорят и заявляют о тех фактах, которые не имели и не имеют никаких оснований, а только сегодня усугубляют те договорные обязательства между нашими государствами и делают очень много препятствий для ухудшения этих отношений. Это вызывает сегодня возмущение, справедливое моих избирателей, это ведет к определенной дестабилизации в городе-герое Севастополе.
И я хотел бы, чтобы мы вместе все делали для того, чтобы тот хрупкий мир, который был обретен в 1992 году в этом городе, был сохранен в нашем государстве, и чтобы те политики отдали это дело на двух руководителей государств, которые возглавляют сегодня межукраинскую и российскую комиссию по этим проблемам, это президенты двух государств. И я думаю, они решат так, как это отвечает межгосударственным договорам.
А вам уважаемые политики, хотел бы немножко прочесть некоторые строки:
Вы думали - дело в строе и изменили строй,
но стали беднее втрое и злее сами собой.
Вы думали - дело в цели, и поменяли цель,
а цель как была доселе за тридевять земель,
вы думали дело в средствах, когда же дошли до средств,
то стало незримо больше мошенничества и зверств.
Меняли вы шило на мыло и собственность на права.
А может быть нужно было себя изменить сперва.
Я хочу пожелать менять свои взгляды, менять свои обращения, меня свои заявления и чтобы эта смена служила сегодня укреплению нашего государства, укреплению тех наших связей братских, которые были и которым быть на века.
И мы, будем все делать, севастопольцы мои избиратели, все кто разделяет нашу позицию в нашем государстве для того, чтобы укреплялась дружба наших народов и чтобы никто не вносил тех оскорблений, тех сомнений в то, что существование договоров, которые есть на сегодняшний день, они незыблимы к их исполнению и к уважению.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Родіонов, наступний Ярослав Сухий, не бачу Віктор Таран.
13:34:05
РОДІОНОВ М.К.
Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые радиослушатели!
Я хотел бы остановится на том, что день грядущий нам готовит, учитывая, что вчера мы обсуждали бюджет на 2006 год – этот бюджет не принят, но остановиться на тех аспектах, что ж нас ожидает? Хочу сразу сказать, что хорошего, особенно для тех, кто зарабатывает деньги, как говорится, своим трудом – учителя, рабочие, крестьяне – ничего хорошего их не ожидает. Похоже на то, что нынешнее правительство не знает, что делать с этим несчастными 24 млрд. гривен, которые получены от продажи иностранцам «Криворожстали». И это на них свалилось, как снежный ком, они его тасуют из одной колоды в другую, но и от этой продажи тоже ничего толкового не предполагается.
Более того, вчера один из народных депутатов такую реплику сказал: вот знаете, вы там предлагаете на жилье, а ведь очереди на жилье еще с советских времен. Удивляет, кончено, та ненависть к советскому прошлому тех людей, которые вышли с советского, получили бесплатное образование, все, что надо…
И хочу сказать, да, действительно, это – очереди с советских времен, как и все то, что мы продаем, как и все то, что пытаются разворовать, это с советского прошлого. Та же «Криворожсталь» и все предприятия и заводы… Нынешний период 15 лет Украина ничего не создала такого, что можно продать, ну разве или, как говорят, передать, ну разве что за исключением трех президентов, которые, если доплатить, то, может, кто-то их взял.
Ведь речь идет о том, что сделано. Но вопрос в другом: а что будем делать, когда все-таки все распродадим? Ну будет же конец когда-то советскому, что мы распродали. Оказывается, уже и в этом заложено бюджете, что есть выход. Страница 98 для депутатов и 104, посмотрите, там заложена продажа земли, в том числе иностранцам. Правда, для иностранцев сделали особое условие – на открытом конкурсе. А я так думаю, шановні радіослухачі, А чего нам сразу не оценить Украину оптом, так? Не посмотреть, сколько она стоит, да продать ее с собственным народом. Глядишь, и эта власть еще просуществует 10-15 лет.
Вот к чему мы идем. Поэтому всем честным людям и…. Партии коммунистов говорит: для того, чтобы Украины была, сохранилась, надо власть передать народу, надо работать для своего народа, а не считать каждый год сколько нас умерло...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Таран. Так, Турманова я не бачу. Слабенко передав слово Лілії Григорович. Якщо встигне підійти.
13:37:28
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.
Шановні громадяни, які ще надіються на повернення заощаджень! Я хочу вас привітати хоча би тим, що вчора в цій залі було прийнято закон Саса, Терена та інших депутатів Блоку Юлії Тимошенко про спрямування коштів від повторної приватизації „Криворіжсталі” вкладникам, і це є перемога здорового глузду. І так само будемо домагатися справедливої індексації заощаджень, і так само будемо домагатися прийняття закону про повернення коштів ошуканим вкладникам трастів, законопроект цей розроблений, зареєстрований у Верховній Раді і, до речі, він розроблювався разом з урядом Юлії Тимошенко. І спрямування коштів „Криворіжсталі” на повернення заощаджень показує, що кошти в держави є, була б політична воля. Але ж сьогодні російські газомагнати вимагають, що Україна сплачувала за тисячу кубометрів газу уже по 230-260 доларів, це коли світова ціна 110-130 доларів. Така висока ціна, Росія яку нам виставляє, а точніше не російський народ, а російські газомагнати, мабуть і тому така висока ціна, що тут враховується наше спільне коріння в Київській Русі, про що так часто нам любить говорити. І я хочу сказати лише те, що коли нам пред`являють такі рахунки, то не вдаючись в конфронтацію, якої ми не хочемо, але коли ми говоримо ………… заощадження так само маємо пред`явити рахунки Росії за 135 мільярдів рублів, які були ще в 1991 році переведені з ощадних книжок українців у московські ощадбанки, так і не повернулися, рахунок за нерозділений золотий алмазний фонд колишнього Радянського Союзу та врешті за оренду російського флоту має бути нормальна ціна виставлена, бо коли нам говорять, що росте ціна за газ, то втричі більше росте ціна за оренду землі. І тут справді уряд має проявити твердість, а не капітулянство. І тут одночасно немає сумніву, що Юлія Тимошенко вже б давно вирішила питання з постачанням газу в Україну, не здаючи при цьому національних інтересів України, як змогла вона, вживаю дефініцію, „вкоськати” ще влітку розгнузданих російських нафтомагнатів, аж доки їй не заборонили, що називається, підходити на гарматний постріл до вирішення проблеми газу і нафти.
І тому викликає подив, яким чином у бюджет закладається ціна газу по 50 доларів за тисячу кубометрів сьогодні. І це колосальна бомба під бюджет і під майбутній уряд. І тому, власне, немає чого дивуватися, чому, зокрема, наша фракція не проголосувала за цей бюджет. Я лише нагадаю знову-таки, що за бюджет, запропонований Тимошенко, в цій залі проголосували 375 депутатів.
І тому, на превеликий жаль, нинішній уряд всіляко демонструє свою тимчасовість, наче зумисне він це робить, і демонструє те, що він недолуго тривалий, як говорять поляки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович – немає. Михайло Косів, будь ласка. Глухівський, підготуватися.
13:40:54
КОСІВ М.В.
Шановні співвітчизники, я думаю, ви розумієте, слухаючи і вчорашні, і сьогоднішні виступи в цій залі, що активно почалася передвиборна кампанія – і, як каже народна мудрість, кожен кулик своє болото хвалить, кожен намагається ущемити когось іншого, і на цьому побудована поки що патетика із виступів у Верховній Раді.
Я, на відміну від свого колеги і попереднього виступаючого, скажу: Вікторе, на жаль, що вчора не був прийнятий Закон про Державний бюджет України. І я не маю часу деталізувати чому „на жаль”. Мені здається, що це дуже точно і чітко зробила вчора Людмила Павлівна, виконуюча обов’язки голови бюджетного комітету і вона перерахувала, що було позитивного закладено в цьому бюджеті. Хоча без сумніву, там є і, і є і негативи, такого не буває, щоб у державному бюджеті інтереси абсолютно всіх сторін були в однаковій мірі задоволені. І ще в одному хотів би підтримати Людмилу Павлівну, що о цей проект бюджету, який був представлений нам 2 тижні тому і оцей, який ми одержали перед голосування вчора, містить дуже суттєві і прикрі, як на мене, відмінності. У нас така, знаєте, звичка з’явилася, що чомусь бюджет міняється в останню ніч? Замість того, щоб в ночі люди спали і взагалі, ну, не буду далі продовжувати, то в ночі міняється чомусь бюджет. Я не міг би погодитися із цим останнім варіантом бюджету тому, що там є суцільні диспропорції.
Скажімо, коли в першому варіанті на вшанування наступного року пам’яті Івана Франка від, призначалося 18 мільйонів, в другому – 14,5, то в розданому вчора – 6,5 мільйона гривень. Та не можна такого робити, панове, при тому, що, ви ж дивіться, я нічого не маю проти, хоча є дискусія відновлення десятинної церкви у Києві і створення Мистецького арсеналу. Але на це відводиться 45 мільйонів. Ну, добре, що скажімо, на творчі спілки підвищена кількість – 6 мільйонів 811 тисяч, що н видання літературно-художніх журналів – 12 мільйонів, прекрасно, що окремо на „Кримську світлицю” виділено 800 тисяч і, але разом з тим, на „Кримську світлицю” виділено 800 тисяч, а …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можна.
Ви правильно сказали, що не можна приймати. Лев Глухівський, будь ласка. Так, Чичков. Я не бачу. Толочко, Ратушний.
Ширко, Чубарову підготуватися.
13:44:24
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.
Дякую. Лев Глухівський, фракція Народного Руху.
Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати і радіослухачі. Цим виступом хочу привернути вашу увагу до однієї дати із нашої історії, що прийшлася на цей тиждень, – це 115 річниця від дня народження видатного українського політичного діяча Андрія Мельника.
Андрій Мельник народився 12 грудня 1890 року у селянській родині у селі Волі Якубова поблизу Дрогобича.
Закінчивши австрійську гімназію, він у 1912 році поступив до Віденської вищої земельної школи. Але уже з початком Першої світової війни він серед добровольців у рядах легіону Українських січових стрільців. В одному із боїв проти російської армії поблизу містечка Бережани він попав у полон і утримувався в одному із російських таборів поблизу Царицина.
Там він зустрівся з іншим українцем, військовополоненим, – Євгеном Коновальцем, який справив на його політичне дозрівання вирішальну роль. І надалі їхні долі тісно переплилися.
Разом вони після жовтневого більшовицького перевороту у Росії втікають із полону і поспішають, окрилені незалежницьким шансом для України, до Києва, де створюють Галицько-Буковинський курінь, що згодом був перетворений у славетне військове формування Січових стрільців, основу дійової армії УНР, у якій Андрій Мельник стає полковником і очолює штаб.
У наслідок поразки УНР, спричиненої більшовицькою навалою, надалі його діяльність проходить на теренах окупованої Польщею Галичини. В утвореній за його участю підпільній українській військовій організації його призначають краєвим комендантом. За цим невдовзі був арешт і чотирирічне тюремне ув’язнення.
Після убивства у 1938 році агентом НКВД, терористом Судоплатовим у Роттердамі провідника ОУН Євгена Коновальця, Андрій Мельник його заступає. На другому великому зборі ОУН у Римі у 1939 році він був обраний головою проводу ОУН, і на цьому посту він перебував до кінця життя, до 1964 року. Між тим у роки фашистської окупації був в’язнем німецького концтабору, а на початку 60-х років організував Світовий конгрес українських націоналістів.
Були у його діяльності і неудачи. І головна із них – це розкол у 40-му році українського націоналістичного руху на дві гілки, що надалі стали відомі як мельниківська і бандерівська. Це, звичайно ж, ослабило український національно-визвольний рух і суттєво відсунуло на майбутнє омріяну дідами і батьками українську незалежність.
Як жаль, що надалі уроки із цього не були належно засвоєними ще не раз траплялися розколи у наших національно-визвольних рухах. Мені як члену Народного руху України болять 2 розколи у русі. Перший, коли ще рух був громадською організацією і другий, коли він став політичною партією. І зовсім недавній розкол у помаранчевому таборі, це теж наша біль і цей розкол ми будь-що маємо подолати ще до березневих виборів.
Повертаючись до постаті Андрія Мельника, все ж необхідно відзначити, що утворення у 91 році незалежної, соборної української держави, це торжество і тих ідей, що їх проголошував, і що ними керувався в своїй політичній діяльності багатолітній провідник ОУН Андрій Мельник, світлу пам’ять про якого, так само як пам’ять про Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Степана Бендеру і інших визначних діячів українського національно-визвольного …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рефат Чубаров.
13:47:43
ЧУБАРОВ Р.А.
Шановні колеги, шановні виборці, хочу проінформувати вас про те, що 9-11 грудня у місті Сімферополі відбулася четверта сесія четвертого Курултаю кримськотатарського народу, вищого представницького органу кримськотатарського народу. На протязі 3 днів делегати Курултаю, що обираються самими кримськими татарами терміном повноважень на 5 років розглянула актуальні питання, які є найболючими для кримських татар, що після десятиліть вигнання повертаються на свої землі. Зокрема, земельне питання, а також стан прав і свобод кримських татар. По всіх питаннях, що розглядалися на сесії Курултаю кримськотатарського народу прийняті відповідні рішення. Вони обов’язково будуть доведені до відома Президента України, народних депутатів України, голови уряду.
Я сьогодні хотів би звернути вашу увагу на те, що Курултай кримськотатарського народу прийняв постанову про визнання актом геноциду депортацію кримськотатарського народу 18 травня 1944 року, десятиліть насильницького утримання кримських татар у місцях вигнання і пов’язаних цими злочинами наслідків.
У документі, ухваленому Курултаєм кримськотатарського народу міститься звернення до Президента України та Верховної Ради України з закликом офіційного визнання злочинної депортації кримськотатарського народу як одного з безпрецедентних в історії людства фактів геноциду та ініціювання від імені України такої ж правової оцінки від міжнародної спільноти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, в порядку виключення, оскільки є час, ми вже оголошували Лілію Григорович. Будь ласка.
13:49:34
ГРИГОРОВИЧ Л.С.
Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка „Наша Україна”.
Шановні виборці, шановні народні депутати. Одним із благ демократії є не тільки свобода слова, є не тільки гласність, але й вміння нею користуватися. Я маю на увазі випадок або прецедент, який чомусь стався минулого тижня, коли Президент України, перебуваючи у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, висловив гіпотезу про ймовірність захоронення шкідливих відходів у цій мертвій зоні. Ця гіпотеза висловлювалась на ряді міжнародних конференцій і Президент, як гарант прав і свобод свого народу, повторив її в тому місті і в той час з абсолютно логічно зрозумілою метою. Цілком зрозуміло, що переважна більшість суспільства все висловиться проти того і тоді Президент зможе сказати знову ж таки тій самій міжнародній спільноті: „Мій народ проти, бо відбувся плебісцит”.
Тому я хотіла б заспокоїти наші „гарячі голови” і в парламенті, і поза ним стосовно того, що після Чорнобильської катастрофи, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, будуть відбуватися ще якісь захоронення, буде тільки так, як хоче український народ. І Президент у демократичний спосіб власне дав можливість нашому суспільству провести цей плебісцит, висловити свою позицію, а відтак заручитися думкою свого народу.
Одночасно, шановні виборці, я хотіла б наголосити і на подіях, які мали місце вчора. Вранці, кожного ранку, головуючий на сесії Верховної Ради підводить підсумки того, що ми зробили за минулий день, скільки законів проголосували, скільки відхилили. Але, дорогі друзі, хочу сказати, арифметика дуже цікава, ті масовані закони, які фактично хочуть виконати все те, що не виконали за 70 років та ще плюс 14 в соціальній сфері, є неможливі до виконання. Ті пропозиції, які дає Президент, безумовно, не завжди підтримуються в цьому залі, бо проблема одна – не маємо парламентської більшості. Так от вчора програв український народ, сьогодні вранці переглянувши свіжу пресу незалежних експертів, журналістів нашої четвертої влади, я переконалася: вчора програв український народ, бо з 1 січня люди не будуть отримувати підвищених зарплат і пенсій, нехай на 18 гривень, нехай навіть на 25 відсотків для сільських медиків, але ж в цього минулого і позаминулого року не було. Люди будуть жити за бюджетом 2005 року.
З огляду на те, я би хотіла наголосити на тому, що… Шановні виборці, ви бачили вчорашній день, ви бачили розвиток подій. Я запевняю вас це робилося не для того, щоб зробити бюджет такий, як у Франції чи в Німеччині, це робилося… бо для того треба прожити декілька років стабільних, заробити і пройти бюджети розвитку. Все робилося для одного чим гірше, тим краще з політичною метою.
Я прошу дати оцінку на наступних парламентських виборах силам, які працюють виключно на себе. Ці сили вчора ви побачили, голоси їх також були пораховані, і ви маєте …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Але Ліля Степанівна не треба секретів Президента видавати, що він думав, кажучи про те, щоб задовільнити світову спільноту.
Треба коментувати. І 2006 рік ще не розпочався. От розпочнеться, тоді буде казати, позбавили чи не позбавили. До 2006 року ще є час. І ніхто ще не сказав, що бюджет не прийнято і не приймуть. Давайте поживемо побачимо. Чому поспішати?
Так, шановні колеги, неймовірно, але факт, залишилося 6 хвилин часу можливості, але бажаючих виступати, це вперше, це вперше в нашій історії, немає.
Тому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Чергове засідання Верховної Ради розпочнеться о 10-ій годині 20 грудня. На все добре.